Карл Верн?ке

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Карл Верн?ке
н?м. Carl Wernicke
Народився 15 травня 1848 ( 1848-05-15 ) [1] [2] […]
Тарновськ? Гури , Катовицьке во?водство [d] , Польська Народна Республ?ка [1]
Помер 15 червня 1905 ( 1905-06-15 ) [1] [2] [3] (57 рок?в) або 13 червня 1905 ( 1905-06-13 ) [4] (57 рок?в)
Дорберг d , Грефенрода , Н?меччина [1]
Кра?на   Корол?вство Прусс?я
Д?яльн?сть анатом , л?кар , нейронауковець , псих?атр , викладач ун?верситету , невролог , патологоанатом
Alma mater Вроцлавський ун?верситет
Галузь псих?атр?я ? невролог?я
Заклад Ун?верситет Март?на Лютера
Вроцлавський ун?верситет
Вчител? Theodor Meynert d
Асп?ранти, докторанти Kurt Goldstein d

CMNS:  Карл Верн?ке у В?к?сховищ?

Карл Верн?ке ( н?м. Carl Wernicke, також ?нод? Karl ) ? н?мецький псих?атр ? невролог , в?домий описом багатьох медичних об'?кт?в.

Б?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Народився в невеликому м?стечку Тарнов?ц у Верхн?й С?лез?? , яка тод? була частиною Прусс?? , де його батько був державним службовцем.

Вивчав медицину в ун?верситет? Бреслау , в основному бувши учнем Генр?ха Ноймана (1814?1884) в Allerheiligenhospital . Завершив свою базову медичну осв?ту, отримавши звання доктора медицини в Бреслау в 1870 роц?, а пот?м пройшов спец?ал?зовану п?дготовку з псих?атр?? як асистент Ноймана. П?д час роботи з Нойманом мав можлив?сть провести ш?сть м?сяц?в у В?дн? з Теодором Германом Мейнертом, який справив на нього великий вплив ? став практично ?диним науковцем, якого Верн?ке згадував у сво?х лекц?ях, ? лише його портрет вис?в на ст?н? в кл?н?ц? Верн?ке. Був габ?л?тований з псих?атр?? в Бреслау в 1875 роц?, в Берл?н? в 1876 роц?. З 1876 по 1878 р?к був першим асистентом у кл?н?ц? псих?атр?? та нервових захворювань п?д кер?вництвом Карла Вестфала (1833?1890) у Берл?нському Шар?те .

У 1878 роц? заснував приватну нейропсих?атричну практику в Берл?н?, практикував до 1885 року, коли став доцентом кафедри невролог?? та псих?атр?? в Бреслау. Об?йняв посаду зав?дувача кафедри в Бреслау в 1890 роц?, а в 1904 роц? перейшов на таку ж посаду в Галле.

Помер через р?к в?д травм, отриманих в авар?? п?д час ?зди на велосипед? в Тюр?нгенському л?с?.

Науков? здобутки

[ ред. | ред. код ]

У 1877 роц? в?н пом?тив, що ураження, як? були в?дносно обмежен? ядром в?дв?дного нерва , призводили до парал?чу кон'югатного скл?ння збоку в?д ураження, ? в?н був першим, хто постулював центр кон'югатного скл?ння в тегментум? моста . Ця робота зробила його всесв?тньо в?домим.

Верн?ке було лише 26 рок?в, коли в?н у 1874 роц? опубл?кував ≪Афаз?йний симптомокомплекс≫, в якому вперше описав сенсорну афаз?ю , локал?зовану в скроневих частках, а також алекс?ю та аграф?ю . У сво?й книз? Верн?ке намагався пов'язати р?зн? афаз?? з порушеннями псих?чних процес?в у р?зних областях мозку. У цих досл?дженнях в?н також продемонстрував дом?нування одн??? п?вкул? у функц?? мозку.

Верн?ке прагнув створити природну систему класиф?кац?? псих?чних розлад?в, головним чином засновану на анатом?? та патолог?? нервово? системи. Його спос?б мислення базувався на концепц??, що псих?атричн? захворювання спричиненими порушеннями асоц?ативно? системи. Це була свого роду доктрина локал?зац??. Верн?ке не в?рив у конкретн? псих?атричн? захворювання, ? в?н був затятим супротивником Ем?ля Крепел?на , вважаючи класиф?кац?ю останнього недостатньо науковою. Концепц??, розроблен? Верн?ке в його ≪Причини в псих?атр??≫, п?зн?ше спонукали Карла Ясперса назвати Верн?ке ≪м?фологом мозку≫.

У сво?х п?зн?ших роботах Верн?ке продовжував займатися як анатом??ю та патолог??ю мозку, так ? кл?н?чною нейропсих?атр??ю. З чотирма сп?вроб?тниками в?н опубл?кував ≪Атлас головного мозку≫. Його кл?н?чн? досл?дження м?стяться переважно в ≪Нарисах псих?атр?? в кл?н?чних лекц?ях≫ (1894) ? в ≪Презентац?? пац??нт?в з псих?атрично? кл?н?ки в Бреслау≫ (1899). Верн?ке також продовжував писати про афаз?ю; його останн?й короткий опис цього ≪комплексу симптом?в≫ з'явився в багатотомному виданн? п?д редакц??ю Ернста В?ктора фон Лейдена ? Фел?кса Клемперера ≪Н?мецька кл?н?ка на початку XX ст. у трьох частинах м?ж 1897 ? 1903 роками≫ (2-е видання, 1906).

Верн?ке був мовчазною та стриманою людиною, з якою було непросто мати справу. Був близький з? сво?ми старшими колегами, особливо з Ернстом Шторхом, якого дуже поважав. В?н мало сп?лкувався з? сво?ми учнями, але його спос?б обстеження пац??нт?в ? його демонстрац?? були наст?льки зрозум?лими та стимулюючими, що т?, кому пощастило в?дв?дати його кл?н?ку, глибоко вплинули на ?хн? подальше бачення невролог?чних ? псих?атричних проблем. Його вплив можна побачити в роботах ц?лого покол?ння н?мецьких псих?атр?в.

Медичн? об'?кти, як? названо на його честь

[ ред. | ред. код ]
  • Афаз?я Верн?ке ? втрата розум?ння розмовно? мови, здатност? читати ? писати, а також спотворення ч?тко? мови [5] .
  • Центр Верн?ке ? потилична частина мовно? зони кори головного мозку. Сенсорна зона мовлення в задн?й частин? gyrus temporalis superior дом?нантно? половини мозку [6] .
  • Судома Верн?ке ? форма бол?сно? психогенно? м'язово? судоми , спричинено? тривогою або ж страхом [7] .
  • Деменц?я Верн?ке ? стан у старост?, який характеризу?ться порушенням пам'ят?, втратою в?дчуття м?сця знаходження та дезор??нтац??ю з конфабуляц??ю [8] .
  • Хвороба Верн?ке ? енцефалопат?я, яка характеризу?ться псих?чними та зоровими розладами, атакс??ю. [9]
  • Верн?ке (?нод? Верн?ке ? В?лбранда) з?нична реакц?я ? в?дсутн?сть прямо? реакц?? на св?тло в сл?пому в?дд?л? с?тк?вки. Це в?дбува?ться при гем?анопс??, яка спричинена ураженням tractus opticus .

[10]

  • Хвороба Верн?ке ? Корсакова ? по?днання синдром?в Гай?-Верн?ке та Корсакова, як? часто спостер?гаються у хворих на алкогол?зм з недостатн?м харчуванням. У пац??нт?в розвиваються симптоми синдрому Корсакова, головним чином амнез?я з? схильн?стю до конфабуляц?? з або без пол?нейропат??. [11] [12]
  • Гем?плег?я Верн?ке ? Манна ? аномал?я постави з частковою гем?плег??ю к?нц?вок, яка характеризу?ться типовими порушеннями постави та ходи. Кисть ? палець тримаються зведеними ?з з?гнутою нижньою рукою, нога розгина?ться п?дошовним згинанням стопи, так що вона руха?ться викривлено. Виника? внасл?док ураження центрально? нервово? системи, що призводить до контралатерального спастичного парал?чу м'яз?в верхн?х ? нижн?х к?нц?вок, обличчя. [13] [14]

Основн? науков? твори

[ ред. | ред. код ]
  • Der aphasische Symptomencomplex. Eine psychologische Studie auf anatomischer Basis. Breslau, 1874. / Афазичний симптомокомплекс
  • Erkrankungen der inneren Kapsel. Ein Beitrag zur Diagnose der Herderkrankungen. Breslau, 1875. / Захворювання внутр?шньо? капсули. Внесок у д?агностику вогнищевих захворювань.
  • Das Urwindungssystem des menschlichen Gehirns. Archiv fur Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin, 1876, 6: 298?326. / Первинна сп?ральна система людського мозку.
  • Ueber das Bewusstsein. Allgemeine Zeitschrift fur Psychiatrie, Berlin, 1879, 35: 420?431. / Про св?дом?сть.
  • Ueber den wissenschaftlichen Standpunkt in der Psychiatrie. Kassel, 1880. Lecture at the 53rd Naturforscher-Versammlung zu Danzig. / З науково? точки зору в псих?атр??.
  • Lehrbuch der Gehirnkrankheiten fur Aerzte und Studirende. 3 volumes, Kassel und Berlin, Fischer, 1881?1883. / П?дручник з хвороб головного мозку для л?кар?в ? студент?в.
  • Gesammelte Abhandlungen. Arbeiten aus der psychiatrischen Klinik in Breslau Heft 1 und 2. / З?бран? трактати.
  • Die neueren Arbeiten uber Aphasia. Fortschritte der Medizin, Berlin, 1885, 3: 824?830; and 1886, 4: 371?377, 463?482. / Остання робота з афаз??.
  • Gesammelte Aufsatze und kritische Referate zur Pathologie des Nervensystems. Berlin, 1893. / Зб?рник нарис?в ? критичних статей про патолог?ю нервово? системи.
  • Atlas des Gehirns. 2 parts, Breslau, Schletter, 1897 and 1903. Published with support from the Konigliche Akademie der Wissenschaften Abt. 1. / Атлас головного мозку.
  • Grundriss der Psychiatrie in klinischen Vorlesungen. Leipzig, G. Thieme, 1894?1900; 2nd edition, 1906 / Конспект псих?атр?? в кл?н?чних лекц?ях.
  • Krankenvorstellungen aus der psychiatrischen Klinik in Breslau.Breslau, Schletter, 1899?1900. Also in Psychiatrische Abhandlungen,. Heft 10, pp 13-14. / Презентац?? з псих?атрично? кл?н?ки в Бреслау.
  • Uber die Klassifikation der Psychosen. Breslau, 1899 / Про класиф?кац?ю психоз?в.

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118806742 // Gemeinsame Normdatei ? 2012?2016.
  2. а б Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
  3. а б Who Named It?
  4. Library of Congress Authorities ? Library of Congress .
  5. Der aphasische Symptomencomplex. Eine psychologische Studie auf anatomischer Basis. Breslau, 1874. (н?м.)
  6. Whonamedit? Wernicke's centre [1]
  7. C. Wernicke. Ein Fall von Crampus-Neurose. Berliner klinische Wochenschrift, 1904, 41: 1121?1124.
  8. Верн?е H. Nouet. Presbyophrenia of Wernicke and psychoneurosis. Alienist and Neurologist, St. Louis, 1913, 34: 141?155
  9. K. Wernicke. Die acute, hamorrhagische Polioencephalitis superior. Lehrbuch der Gehirnkrankheiten; Kassel, Fischer, and Berlin, 1881, 22: 229?242. (н?м.)
  10. C. Wernicke. Uber hemiopische Pupillenreaktion. Fortschritte der Medicin, 1883, 1: 49-53. (н?м.)
  11. K. Wernicke. Die acute, hamorrhagische Polioencephalitis superior. In his: Lehrbuch der Gehirnkrankheiten; Kassel, Fischer, and Berlin, 1881, 22: 229?242.
  12. S. S. Korsakoff. Ob alkogol'nom paraliche. Westnick Psychiatrii, Moscow, 1887, volume 4. Uber eine besondere Form psychiser Storung kombiniert mit multipler Neuritis. Archiv fur Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin, 1890, 21: 669?704.
  13. K. Wernicke. Zur Kenntnis der cerebralen Hemiplegie. Berliner klinische Wochenschrift, 1889, 26: 969?970.
  14. L. Mann. Klinische und anatomische Beitrage zur Lehre von der spinalen Hemiplegie. Deutsche Zeitschrift fur Nervenheilkunde, Berlin, 1896, 10: 1-66.

Джерела

[ ред. | ред. код ]
  • Mario Lanczik: Wernicke, Carl. In: Werner E. Gerabek, Bernhard D. Haage, Gundolf Keil, Wolfgang Wegner (Hrsg.): Enzyklopadie Medizingeschichte. De Gruyter, Berlin/ New York 2005, ISBN 3-11-015714-4 , S. 1474. (н?м.)
  • Whonamedit? Carl Wernicke [2] (англ.)