Карагеорг?й Кара?ор?е, Karađorđe
серб. ?ор?е Петрови? Кара?ор?е
Народився	3 листопада 1762 ( 1762-11-03 ) В?шевац , Османська ?мпер?я (зараз Серб?я )
Помер	13 липня 1817 ( 1817-07-13 ) (54 роки) Радованський луг, Серб?я · обезголовлення
Поховання	Oplenac d
Кра?на	Османська ?мпер?я
Нац?ональн?сть	серб
Д?яльн?сть	во?начальник , торговець , бо?ць опору , революц?онер
Знання мов	сербська ? хорватська [1]
Членство	Ф?л?к? Етер?я
Титул	князь
Посада	л?дер першого сербського повстання Серб?я .
Конфес?я	Сербська православна церква
Р?д	Карагеорг??вич?
Батько	Петро Йованович
Мати	Мар?я Живкович
У шлюб? з	?лена Йованов?ч
Д?ти ( 7 )	Олександр , Олекс?й, С?ма, Сава, Сарка, Пола, Страменка
Автограф
Нагороди
Мед?афайли у В?к?сховищ?

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Карагеорг?й

Георг?й Петрович ( серб. ?ор?е Петрови?, đorđe Petrovi? ), в?дом?ший як Карагеорг?й (Кара?ор?е, Karađorđe) ( 16 листопада 1762 ^[2]  ? 13 липня 1817) ? л?дер Першого сербського повстання проти Османсько? ?мпер??, засновник династ?? Карагеорг??вич?в . Нац?ональний герой кра?ни ^[3] . При народженн? одержав ?м'я Георг?й (?ор?е), пр?звисько Карагеорг?й (тобто Чорний Георг?й) в?н отримав через свою темну зовн?шн?сть ? запальний характер.

Георг?й народився 16 листопада 1762 року в сел? В?шевац , яке знаходилося недалеко в?д м?ста Рача в Крагу?вацькому окруз?(центральна Серб?я)тод? частина Османсько? ?мпер??, зараз Шумад?йський округ . Походив ?з б?дно? селянсько? родини. Його батька звали Петро, а мат?р Мар?ца (д?воче пр?звище Живкович). По батьк?вськ?й л?н?? предки Карагеорг?я були родом з Чорногор?? , зв?дки його д?д Йован пере?хав до В?шевац, а його брат Радак в Мраморак. В?шевацька г?лка с?м'? стверджувала, що походить в?д династ?? Неманич?в (правили середньов?чною Серб??ю в 1166?1371 роках). Через ф?нансов? труднощ? Карагерг?й був змушений працювати на багатих серб?в ? осман?в .

У 1785 роц? в?н одружився з ?леною Йованович. ?лена походила з багато? с?м'?, тому ?? батьки були проти вес?лля з б?дним Карагеорг??м, але це не завадило ?м одружитися. П?сля вес?лля вони недовго жили в Серб??. Причиною втеч?, було ≪право першо? ноч?≫, яке по закону надавалося м?сцевому османському правителю, з чим Карагеорг?й не погодився й убив його. П?д час втеч? Карагеорг?й, убив свого батька. Причиною цього вчинку ?сторики вважають, було те, що батько довгий час працював на осман?в ? закликав сина повернутися ? служити Османськ?й ?мпер?? . У 1796 роц? п?сля повернення в Серб?ю Карагеорг?й розкаявся ? попросив вибачення у народу ? священник?в.

У в?йн? Австр?? з Османською ?мпер??ю у 1787 роц? Карагеорг?й воював на боц? австр?йц?в в чин? п?доф?цера. Брав участь в провален?й атац? на Белград ? в боях у П?вденн?й Серб?? . Тут в?н отримав достатн?й в?йськовий досв?д, який знадобиться йому в майбутньому п?д час сербського повстання. У середин? 1791 було укладено мир, Карагеорг?й отримав медаль за хоробр?сть. Був включений до гайдук?в , ? очолював велике Гайдуцьке в?йсько, але в 1794 роц? в?йсько було розпущено. Деякий час Карагеорг?й з родиною жив мирно в Топол?.

Наприк?нц? XVIII-початку XIX стол?ття дахи  ? ватажки яничар?в  ? повстали проти султана ? захопили владу в Белградському пашалику . Пог?ршилось ставлення осман?в до сербського народу. Яничари творили сваволю, всякий оп?р придушували. Приводом для Першого Сербського повстання стала под?я, яку називають ≪Стратою Княз?в≫ (С?ча Князова). Були страчен? народн? вожд?, дворяни, священники, багат? торговц? та колишн? повстанц?. Карагеорг?й був опов?щений про страту в останн? хвилини та зм?г уникнути смерт?, влаштувавши зас?дку з? сво?ми людьми й убивши вс?х осман?в, посланих вбити його. У в?дпов?дь на страти 15 лютого 1804 серби з?бралися в Орашац? , де Карагеорг?й був призначений кер?вником повстання. Повстанц? з?бралися швидко п?дняти заколот. Спочатку п?д приводом зв?льнення в?д дах?в , але п?сля битви п?д ?ванковацом в 1805 роц? повстанц? почали в?дкритий б?й, щоб повалити владу османського султана. У березн? цього ж року Карагеорг?й був оф?ц?йно призначений в?йськовим л?дером Серб??, самопроголошеним вождем. Карагеорг?й особисто розмовляв з народом, обговорював з ?ншими вождями план повстання. Карагеорг?й напол?г, щоб дах? покинули Белград . Досягнувши цього, в?н скасував феодал?зм у зв?льнених районах Серб?? та встановив сво? в?йськове управл?ння ? призначив вожд?в на м?сцях, дах? були схоплен? та страчен?. Османський уряд в?тав повстання проти дах?в ? вир?шив встановити нового пашу в Белград?. Однак Карагеорг?й ? серби, як? скуштували плоди свободи, не пустили нового пашу у зв?льнен? райони й розбили його арм?ю в битв? п?д ?ванковацом в 1805 роц?. Ця битва означала поворот под?й, з цього часу повстання перестало бути бунтом проти терору дах?в ? стало в?йною за свободу проти Османсько? ?мпер??. Повстанц? здобули к?лька перемог, у тому числ? в битвах п?д Дел?градом , Белградом у 1806, п?д Шабацом ? Ужицем в 1807. У 1806 представник повсталих серб?в Петро ?чко був посланий в Стамбул для переговор?в з османським урядом. Там в?н зум?в домогтися виг?дного для повсталих миру. Однак Карагеорг?й звол?в в?дректися в?д цього договору на користь дружби з Рос?йською ?мпер??ю, яка вступила у в?йну проти Османсько? ?мпер??.

У 1812 роц? Рос?йська ?мпер?я, вступивши у в?йну з Наполеоном , була змушена укласти мирний догов?р з Османською ?мпер??ю, тим самим залишивши Карагеорг?я наодинц? у боротьб? проти осман?в. П?д командуванням Куршид-Паш? у липн? 1813 року на Серб?ю рушили три османськ? арм?? ? ?з Заходу, Сходу та П?вдня. У те л?то Карагеорг?й хвор?в на якийсь тиф . В?йськом повсталих керував во?вода Младан Милованович . Коли вождь д?знався про те, що османи переходять р?чку Морава й рухаються в б?к Белграда, а також взяли в осаду м?сто Шабац, то вир?шив сп?льно з рос?йським представником перейти до Австр?? .

У вересн? 1814 року Карагеорг?й разом ?з с?м'?ю та ?ншими сербськими старшинами вирушив до Рос?йсько? ?мпер??. Для поселення ?м було визначено м?сто Хотин , куди вони прибули в листопад? 1814. Дещо п?зн?ше Карагеорг?й вступив у зносини з кер?вництвом грецьких повстанц?в. Сербський вождь сп?льно з греками розпочав планування загального повстання на Балканах , проти осман?в. П?сля перемоги повсталих планувалося створити велику балканську державу за прикладом В?зант?? . Карагеорг?й був обраний вождем цього нового повстання, ? та?мно в липн? 1817 повернувся до Серб??. Його с?м'я залишилася в Хотин?.

П?сля повернення сербський вождь з'явився у свого кума, смедеревського князя Ву?ци . Той його сховав у сел? Радованський луг . Карагеорг?й попросив кума пов?домити М?лоша Обреновича , який на той час став сербським князем, про причини його повернення ? домовитися про зустр?ч з ним. На св?танку 25 липня 1817 у села Радованський луг б?ля Смедерево Карагеорг?й був п?дступно убитий ув? сн?, через владу людьми М?лоша Обренов?ча. В?н до к?нця в?рив сво?му кумов? Ву?ц?, який не попередив його про змову. Голова Карагеорг?я була доставлена князю М?лошу Обреновичу, який в знак в?рност? в?дправив ?? османському нам?снику. Пот?м голову вождя в?дправили в Стамбул . Т?ло Карагеорг?я закопали в сел? Радованський луг. У 1930 роц? т?ло вождя було перенесено в Тополу, родову усипальницю Карагеорг??вич?в. З цього часу розпочалася боротьба за владу м?ж династ?ями Карагеорг??вич?в ? Обренович?в , яка тривала понад 100 рок?в.

О. С. Пушк?н (В ориг?нал? на рос?йськ?й мов?): ≪Дочери Карагеоргия≫.

≪Гроза луны, свободы воин,

Покрытый кровию святой.

Чудесный твой отец, преступник и герой,

И ужаса людей, и славы был достоин.

Тебя, младенца, он ласкал: На пламенной груди рукой окровавленной;

Твоей игрушкой был кинжал ?

Братоубийством изощренный….

Как часто, возбудив свирепой мести жар,

Он, молча, над твоей невинной колыбелью: Убийства нового обдумывал удар ?

И лепет твой внимал, и не был чужд веселью…

Таков был: сумрачный, ужасный до конца.

Но ты, прекрасная, ты бурный век отца: Смиренной жизнию пред небом искупила:

С могилы грозной к небесам: Она, как сладкий фимиам,

Как чистая любви молитва, восходила.≫

Ф?льм ≪Карагеорг?й або життя ? д?яння безсмертного вождя Карегеорг?я≫, поставлений в 1911 роц? актором-ком?ком ? режисером Нац?онального театру в Белград? Ч?чой ?ль?ю Стано?в?чем за участю французького оператора Лу? де Бери та актор?в Нац?онального театру, ? першим балканським ф?льмом. Як ? в б?льшост? перших нац?ональних ф?льм?в, виб?р героя визначався ментал?тетом нац??. ? якщо в Рос?? це був кривавий ≪польовий командир≫ Раз?н (≪Понизова вольниця≫), то в Серб?? ним став Георг?й Чорний (Карагеорг?й), чия доля ? посмертна слава типов? для ?деал?стично налаштованих борц?в за незалежн?сть, будь то шотландець Уоллес або чеченець Дуда?в.

Зроблений в ту пору, коли ?вропейський к?нематограф, в пошуках нових тем, звернувся до театру, поставлений театральним режисером, на основ? популярно? в той час п'?си, ≪Карагеорг?й≫, звичайно ж, несе на соб? вс? ≪гр?хи≫ того часу ? п?дкреслено театральну, фронтальну композиц?ю кадру, переб?льшення жест?в в з'?днанн? з ≪живими картинами≫ , ? нав?ть ? у ф?нал? ? прощальне розкланювання актор?в. Але водночас вс? ц? моменти дивним чином п?дходять до жанру ≪к?ножит?я≫, яким, власне, ? ? ≪Карагеорг?й≫. Зроблена ≪на замовчуванн?≫ сцена битви, в як?й оператор зум?в орган?чно включити в д?ю ≪пост?йну б?ду≫ перших к?нематограф?ст?в ? бродячого собаку, застосувавши для цього рух камери, справля? б?льше враження, н?ж показана ≪впряму≫.

Ц?каво, що на в?дм?ну в?д ≪Понизово? вольниц?≫, яка робила м?ф про Раз?на ? перс?янку ? фактом реальност?, ≪Карагеорг?й≫, навпаки, спростову? найб?льш ≪барвист?≫, ? тому вкор?нен? в народн?й св?домост?, м?фи. ? з'ясову?ться, що Георг?й убив не ≪батька р?дного≫, (як написав у сво?й ≪П?сн? про Георг?я Чорного≫ А. С. Пушк?н), а в?тчима-зрадника.

Ф?льм про Нац?онального Героя, ≪Отця Серб?в≫, користувався популярн?стю у глядач?в, ? два роки оп?сля, в 1913 роц? був доповнений документальними кадрами в?дкриття монумента Карагеорг?ю в Белград?. На жаль, майже в?с?м десятк?в рок?в цей ф?льм вважався втраченим, ? був виявлений ? в?дновлений т?льки у 2003 роц?. Сп?вроб?тниками Югославського к?ноарх?ву були в?дновлен? втрачен? ?нтертитри на основ? тексту п'?си та народних п?сень, як? лягли в основу ф?льму.

Генеалог?я та некропол?стика Genealogics.org · Родов?д · The Peerage · WeRelate · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Index Theologicus · Open Library Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика норвезька енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Biographisches Lexikon zur Geschichte Sudosteuropas · Britannica (11-th) · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan Дов?дков? видання Британський музей · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie Нормативний контроль BNF :  12121935d · CONOR.SI :  89414499 · FAST :  193647 · Freebase :  /m/01mr4q · GND :  119236710 · ISNI :  000000007149570X · LCCN :  n86038245 · MAK :  9810655362305606 · NKC :  jn20030630001 · NLP : a0000001898515 · NTA :  303298375 · NUKAT :  n95020866 · SUDOC :  029635640 · VIAF :  84098886