Кальв?н?стська церква

	Реформац?я ;
	* 95 тез * Формула згоди * Контрреформац?я Рух ? деном?нац?? Протестантизм Реформац?я в Н?меччин? Лютеранство ; Анабаптизм ; ; Реформац?я у Швейцар?? Кальв?н?зм ; ; Реформац?я в Н?дерландах Менон?тство ; ; Реформац?я в Англ?? Англ?канство ; Пуританство ; ; Реформац?я в Шотланд?? Пресв?тер?анство ; ; Реформац?я у Франц?? Гугеноти ; ; Реформац?я в Польщ? Социн?анство ; ; Реформац?я в ?тал?? ; Реформац?я в Чех?? ; Ключов? под?? Лейпцизький диспут ; Вормський едикт ; Селянська в?йна в Н?меччин? ; Шпа?рська протестац?я ; Марбурзький диспут ; Аугсбурзький рейхстаг ; Аугсбурзький мир ; Вестфальський мир ; Д?яч? Реформац?? Март?н Лютер ( Н?меччина , 1483?1546) ; Ф?л?п Меланхтон ( Н?меччина , 1497?1560) ; Ганс Таусен ( Дан?я , 1494?1561) ; Олаус Петр? ( Швец?я , 1493?1552) ; Ульр?х Цв?нгл? ( Швейцар?я , 1484?1531) ; Жан Кальв?н ( Швейцар?я , 1509?1564) ; Томас Кранмер ( Англ?я , 1489?1556) ; Джон Нокс ( Шотланд?я , 1514(?)?1572) ; Фаусто Соцц?н? ( Польща , 1539?1604) ; Предтеч? Реформац?? Вальденси ; Ав?ньйонський полон Пап (1309?1377) ; Лолларди ; Зах?дна схизма (1378? 1417 ) ; Гуситськ? в?йни (1420 до ~ 1434) ; П?вн?чне В?дродження ; Цей шаблон: переглянути ; обговорити ; редагувати ;

Див. також: Реформатська церква

Кальв?н??стська це?рква , Кальв?н??зм ? один ?з напрям?в протестантизму , що виник у Швейцар?? в XVI ст . Основний текст ? ≪Institutio Christianae religionis≫ .

Опис

Кальв?н?стська церква засуджу? марнотратство, обстою? ощадлив?сть , не визна? б?дн?сть як ознаку святост?, вимага? сумл?нно? прац? заради накопичення багатства. У кальв?н?зм? в?дкинуто вс? зовн?шн? атрибути культу ? в?втар , ?кони , св?чки , хрест . Обрядове життя зводиться до слухання молитов, створених пастором , його пропов?д?, сп?ву псалм?в. Шлюб освячу?ться вдома, над померлими вдома чита?ться молитва. Скасован? л?тург?? та вс? католицьк? свята, окр?м воскрес?ння.

Для кальв?н?зму характерно було:

визнання лише Святого Письма, ≪Бог дав нам дв? книги, два откровення про Себе: книгу природи та Б?бл?ю≫ ;
велике значення доктрини передвизначення (що йде в?д Божо? вол? ? передвизначення життя людини, ?? спас?ння та осудження);
усп?х у профес?йн?й д?яльност? служить п?дтвержденням вибраност?;
в?дкидання необх?дност? допомоги духовенства в спас?нн? людей;
спрощення церковно? обрядност?.

Кальв?н?зм поширений у Шотланд?? , Н?дерландах ? в частин? Швейцар?? . Його прийняли пуритани в Англ?? та в Нов?й Англ?? й Пресв?тер?анська ? Конгрегац?онал?стська церкви в США . Основу доктрини становить ?дея передвизначення, в?дпов?дно до яко? деяк? душ? заздалег?дь обран? Богом, завдяки жертв? Христа, для спас?ння, а ?нш? проклят?. Нараз? кальв?н?зм у його найсувор?ш?й ?нтерпретац?? зустр?ча?ться р?дко, хоча стол?ття тому спостер?галося його в?дродження у вигляд? неокальв?н?зму завдяки роботам Карла Барта .

Теолог?я

Одкровення ? Святе Письмо

Реформатськ? богослови вважають, що Бог спов?ща? людям знання про себе через Слово Боже . Безпосередньо люди не здатн? н?чого знати про Бога, окр?м як через самооб'явлення. (За винятком загального об'явлення Бога: "Його невидим? властивост?, Його в?чна сила ? божественна природа стали ясно видимими, будучи зрозум?лими через те, що створено, так що вони не мають виправдання" (Римлянам 1:20). Домисли про те, чого Бог не в?дкрив через Сво? Слово, не мають п?д собою жодних п?дстав. Знання, як? люди мають про Бога, в?др?зняються в?д тих, як? вони мають про будь-що ?нше, тому що Бог ? безмежним, а обмежен? люди не здатн? осягнути безмежну ?стоту. Хоча знання, як? Бог в?дкрива? людям, н?коли не бувають неправильними, вони також н?коли не бувають вичерпними.

На думку реформатських богослов?в, самооб'явлення Бога завжди в?дбува?ться через його сина ?суса Христа, оск?льки Христос ? ?диним посередником м?ж Богом ? людьми. Об'явлення Бога через Христа в?дбува?ться двома основними каналами. Перший - це твор?ння ? провид?ння, тобто Боже твор?ння, яке Бог творить ? продовжу? д?яти у св?т?. Ця Божа д?я да? кожн?й людин? знання про Бога, але це знання ? достатн?м лише для того, щоб зробити людину винною у сво?х гр?хах, воно не включа? в себе знання ?вангел?я. Другий канал, через який Бог в?дкрива? себе, - це в?дкуплення, тобто ?вангел?? спас?ння в?д осуду, який ? покаранням за гр?х.

У реформатському богослов'? Слово Боже прийма? к?лька форм. Сам ?сус Христос ? вт?леним Словом. Пророцтва про нього, що м?стяться в Старому Зав?т?, ? служ?ння апостол?в, як? бачили його ? передавали його послання, також ? Словом Божим. Кр?м того, пропов?дь служител?в про Бога ? тим самим Словом Божим, оск?льки вважа?ться, що Бог говорить через них. Бог також промовля? через людських письменник?в у Б?бл??, яка склада?ться з текст?в, вид?лених Богом для самооб'явлення. Реформатськ? богослови п?дкреслюють, що Б?бл?я ? ун?кально важливим засобом, за допомогою якого Бог сп?лку?ться з людьми. Люди отримують знання про Бога з Б?бл??, як? не можуть бути отриман? н?яким ?ншим шляхом

Реформатськ? богослови стверджують, що Б?бл?я ? ?стинною, але м?ж ними виникають розб?жност? щодо значення ? ступеня ?? правдивост?. Консервативн? посл?довники Принстонських богослов?в дотримуються думки, що Б?бл?я ? ?стинною ? непомильною, або нездатною до помилки чи брехн?, в кожному м?сц?. Цей погляд дуже схожий на погляд католицько? ортодокс??, а також сучасного ?вангел?зму . ?нший погляд, п?д впливом вчення Карла Барта ? неоортодокс?? , м?ститься у Спов?д? Пресв?тер?ансько? церкви (США) 1967 року. Т?, хто дотриму?ться ц??? точки зору, вважають, що Б?бл?я ? основним джерелом наших знань про Бога, але також вважають, що деяк? частини Б?бл?? можуть бути помилковими, не св?дчать про Христа ? не ? нормативними для сучасно? церкви. З ц??? точки зору, Христос ? одкровенням Бога, а Святе Письмо св?дчить про це одкровення, а не ? самим одкровенням.

Теолог?я зав?ту

Реформатськ? богослови використовують поняття запов?ту для опису того, як Бог вступа? в сп?лкування з людьми в ?стор??. Поняття запов?ту наст?льки важливе в реформатському богослов'?, що реформатське богослов'я в ц?лому ?нод? називають "богослов'ям запов?ту". Однак, богослови ш?стнадцятого ? с?мнадцятого стол?ть розробили особливу богословську систему п?д назвою "богослов'я зав?ту" або "федеральне богослов'я", яку багато консервативних реформатських церков продовжують спов?дувати ? сьогодн?. Ця система впорядкову? життя Бога з людьми, в першу чергу, двома запов?тами: запов?том справ ? запов?том благодат?.

Зав?т д?л укладений з Адамом ? ?вою в Едемському саду. Умови запов?ту полягають в тому, що Бог забезпечу? благословенне життя в саду за умови, що Адам ? ?ва будуть бездоганно п?дкорятися Божому закону. Через те, що Адам ? ?ва порушили запов?т, з'?вши заборонений пл?д, вони були п?ддан? смерт? ? були вигнан? з саду. Цей гр?х був переданий всьому людству, тому що вс? люди, як кажуть, знаходяться в Адам? як в зав?тн?й або "федеральн?й" голов?. Федеральн? богослови зазвичай роблять висновок, що Адам ? ?ва отримали б безсмертя, якби були бездоганно слухняними.

Другий зав?т, який назива?ться зав?т благодат?, як кажуть, був укладений в?дразу п?сля гр?хопад?ння Адама ? ?ви. У ньому Бог милостиво пропону? спас?ння в?д смерт? за умови в?ри в Бога. Цей зав?т по-р?зному пода?ться в Старому ? Новому Запов?тах, але збер?га? суть, яка поляга? в тому, що в?н в?льний в?д вимоги досконалого послуху.

П?д впливом Карла Барта багато сучасних реформатських богослов?в в?дкинули зав?т справ разом з ?ншими концепц?ями федерального богослов'я. Барт розглядав зав?т справ як в?д?рваний в?д Христа ? ?вангел?я, ? в?дкидав ?дею, що Бог працю? з людьми таким чином. Натом?сть Барт стверджував, що Бог завжди вза?мод?? з людьми в рамках запов?ту благодат?, ? що зав?т благодат? в?льний в?д будь-яких умов. Теолог?я Барта ? його посл?довник?в була названа "монозав?тною" на противагу "двозав?тн?й" схем? класичного федерального богослов'я. Консервативн? сучасн? реформатськ? богослови, так? як Джон Мюррей, також в?дкинули ?дею зав?т?в, заснованих на закон?, а не на благодат?. Майкл Хортон, однак, захищав зав?т справ як по?днання принцип?в закону ? любов?.

Бог

Здеб?льшого реформаторська традиц?я не зм?нила середньов?чного консенсусу щодо вчення про Бога. Характер Бога опису?ться переважно за допомогою трьох прикметник?в: в?чний, неск?нченний ? незм?нний. Реформатськ? богослови, так? як Ширл? Гатр?, запропонували, що зам?сть того, щоб сприймати Бога з точки зору його атрибут?в ? свободи робити те, що йому заманеться, вчення про Бога повинно базуватися на Бож?й д?яльност? в ?стор?? ? його свобод? жити з людьми ? дарувати ?м можливост?.

Традиц?йно реформатськ? богослови також сл?дували середньов?чн?й традиц??, що сяга? ще до ранн?х церковних собор?в у Н?ке? та Халкедон?, щодо вчення про Тр?йцю. Стверджу?ться, що Бог ? ?диним Богом у трьох особах: Отця, Сина ? Святого Духа. Син (Христос) вважа?ться в?чно народженим в?д Отця, а Святий Дух в?чно походить в?д Отця ? Сина. Однак сучасн? богослови ? тут критично ставляться до деяких аспект?в зах?дних погляд?в. Спираючись на сх?дну традиц?ю, ц? реформатськ? богослови запропонували "соц?альний трин?таризм", де особи Тр?йц? ?снують лише у сво?му сп?льному житт? як особи у вза?мов?дносинах. Сучасн? реформатськ? конфес??, так? як Барменська спов?дь та Короткий виклад в?ри Пресв?тер?ансько? церкви (США), уникають формулювань про атрибути Бога ? наголошують на його робот? з примирення та розширення прав ? можливостей людей. Фем?н?стична теологиня Летт? Рассел використала образ партнерства для ос?б Тр?йц?. На думку Рассел, мислення в такий спос?б заохочу? християн вза?мод?яти з точки зору сп?лкування, а не вза?мност?. Консервативний реформатський богослов Майкл Хортон, однак, стверджу?, що соц?альний трин?таризм ? неспроможним, оск?льки в?н в?дмовля?ться в?д сутн?сно? ?дност? Бога на користь сп?льноти окремих ?стот.

?стор?я

1 листопада 1533 року ректор Паризького ун?верситету Н?коля Коп виголосив промову, написану для нього Кальв?ном , що закликала до б?бл?йно? Реформац?? в церковному житт?, под?бно? до лютерансько?. П?сля цього Коп ? Кальв?н були змушен? залишити Франц?ю. Ця промова, а також апологетична праця Кальв?на ≪?нституц?? християнсько? в?ри≫, в як?й в?н хот?в пояснити королю Франциску ? сенс ново? в?ри, зробили Кальв?на в?домим реформатором. К?лька рок?в Кальв?н переховувався п?д чужим ?менем. 1536 року про?здом в?н зупинився в Женев?.

У 1535 роц? Женева п?д впливом свого союзника Берна стала протестантським м?стом. Головним пров?дником реформ у м?ст? був Г?йом Фарель, в?н умовив Кальв?на залишитися в Женев?, дом?гся для нього посади пропов?дника ? вчителя богослов'я для того, щоб той м?г орган?зувати в м?ст? новий церковний устр?й. Кальв?н взяв за зразок старозав?тну ?зра?льську державу, яка несла в?дпов?дальн?сть перед Богом за все сусп?льство ? за кожну окрему людину в ус?х сферах життя: громадськ?й, особист?й, рел?г?йн?й ? св?тськ?й. Кальв?н вважав за можливе керувати моральн?стю, караючи як плотських гр?шник?в, так ? лжепророк?в. За погодженням м?сько? ради була створена теократична Женевська республ?ка. Але дуже скоро, в 1538 роц?, Кальв?на з Фарелем вигнали з Женеви за деспотизм ? сувор?сть.

Через три роки м?ська рада знову запросила Кальв?на в Женеву ? погодилась на виконання ус?х його умов. Була заснована так звана консистор?я, що зосередила в сво?х руках всю повноту як св?тсько?, так ? рел?г?йно? влади. За кожну провину встановлювалася м?ра покарання. Так за танц? або гру в карти в?длучали в?д участ? у Вечер? Господн?й, за перелюб або богохульство п?ддавали т?лесним покаранням або страчували. Держава в Женев? зрослася з церквою ? за 20 рок?в кальв?нського правл?ння перетворилась у зразкове м?сто християнського способу життя у кальв?нському розум?нн?. Карались незгодн? з богослов'ям Кальв?на, вс? опозиц?йн? парт?? були знищен? ? церковн? настанови Кальв?на перемогли в Женев? повн?стю.

Женева зайняла пров?дне м?сце серед ус?х протестантських м?ст. Були створен? нова школа ? академ?я для п?дготовки пропов?дник?в. Ця академ?я (нин? ? Женевський ун?верситет) п?дготувала сотн? пропов?дник?в для вс??? ?вропи, що надзвичайно сприяло розповсюдженню вчення Кальв?на. Так, у Франц?ю були направлен? 150 пастор?в.

Кальв?н систематизував ? збер?г спадщину к?лькох попередн?х десятил?ть протестантського руху: вчення про спас?ння в?рою та авторитет Б?бл??, загальне священство ? виборн?сть пресв?тер?в, в?дмову в?д та?нств ? спрощення культу. В основн?й прац? свого життя ≪Настанови у християнськ?й в?р?≫ (1536?1559 рр.) Жан Кальв?н розвинув також нов? доктрини: доктрину про жорстке або подв?йне передвизначення (тобто про особисту неможлив?сть людини до спас?ння, а зв?дси про передвизначення Богом одних людей на спас?ння, а ?нших ? на загибель) ? про те, що спокутна жертва Христа в?дбулася саме за передвизначених до спас?ння; вчення про впевнен?сть у спас?нн? (тобто християнин ма? в?рити у свою обран?сть до спас?ння); вчення про те, що служ?нням ? усе життя людини, адже воно в?д початку в Бож?й вол? ? руках Його, ? життям для Нього та Його слави (побожн?сть, моральн?сть ? розумна упорядкован?сть життя, усп?х у житт?вому покликанн? були знаками, що св?дчили про обран?сть людини до спас?ння); вчення про ≪мирський аскетизм≫ включало велику пошану продуктивно? прац?, ?н?ц?ативност?, в?дпов?дальност?, особисто? моральност?, с?мейних ц?нностей, лояльн?сть до справедливо? державно? влади. У центр? була особист?сть, суворо п?дпорядкована Богов? та Його настановам. Методичне перетворення усього життя призводило до жорсткого самоконтролю ? контролю з боку церкви за життям християн.

Завдяки великому розповсюдженню праць Кальв?на, його особистому впливов? ? впливов? Женевсько? республ?ки вчення Кальв?на поширилося у ?нших кра?нах ?вропи, а зв?дси розповсюдилося в П?вн?чн?й Америц? ? всьому св?т?. Так, у Франц??, протестантами яко? оп?кувався Кальв?н, реформатори прийняли ≪Ларошельське спов?дання≫, п?дготоване Кальв?ном. Протестанти тут почали називатися гугенотами за пр?звищем одного з? сво?х кер?вник?в ? Безансона Гуга. Вчення Кальв?на лягло в основу в?ровчення Пресв?тер?ансько? Церкви Шотланд??, спов?дувалось пуританами Англ??, частково було прийняте в Англ?канськ?й Церкв?, а також було прийняте в ?нших реформатських (кальв?н?стських) Церквах. У Н?дерландах 1571 р. Нац?ональний собор в Едмон? прийняв пресв?тер?анську кальв?н?стську систему церковного управл?ння. Однак тут серед протестант?в у кальв?н?зма з'явився богословський противник ? Арм?н?анство . Посл?довники Якоба Арм?н?я на противагу вченню Кальв?на про передвизначення дол? кожно? людини, виробили сво? 5 статей ≪Ремонстрац??≫.

Сутн?сть ?х зводилась до наступного:

вибрання людини до спас?ння зумовлю?ться в?рою, засудження зумовлю?ться нев?рою;
вибрання до спас?ння належить ус?м, ? саме таким чином, що н?хто не отриму? прощення кр?м тих, що ув?рували;
в?ра йде не в?д людини, а в?д Бога;
благодать д?? не нездоланно;
залиша?ться невир?шеним, чи ? благодать нездоланною.

5 канон?в н?дерландських кальв?н?ст?в

Цим статтям н?дерландськ? кальв?н?сти протиставили сво? 5 канон?в ортодоксального кальв?н?зму:

тотальне розпутство , тобто людина н?чого не може зробити для свого спас?ння;
безумовний виб?р , тобто людина обира?ться Богом без усяких на це п?дстав та умов;
обмежене спокутування , тобто Христос помер т?льки за обраних, а не за вс?х людей;
д?йсна благодать , тобто, якщо людина обрана для спас?ння, вона не може учинити оп?р Святому Духов?;
в?чне спас?ння , тобто раз спасений ? спасений назавжди ? не може бути залишений Богом н?коли.

Згодом ц? канони стали основою ус?х форм кальв?н?зму ? були прийнят? у французьких, англ?йських, швейцарських та ?нших реформатських церквах. Сл?д зазначити також, що арм?н?ани , як ? кальв?н?сти в?рили в повну з?псут?сть людини гр?хом ? неможлив?сть спас?ння людини без д?? Божо? благодат?.

Нов? теч??. Реформатськ?, Пресв?тер?анськ? Церкви

З розвитком богослов'я протестантизму в?дбувалась поява нових теч?й, частина з яких прийняла 5 основних канон?в ортодоксального кальв?н?зму. У наш час ^{[
коли?
]} його спов?дують численн? реформатськ? ? пресв?тер?анськ? церкви Зах?дно? ?вропи та Америки. 5 основних канон?в кальв?н?зму також спов?ду? б?льш?сть баптист?в[Джерело?].

Реформатськ? Церкви всього св?ту в?дом? п?д ?м'ям реформатських або пресв?тер?анських, в залежност? в?д того, були вони ?сторично пов'язан? з Шотланд??ю чи з континентальною ?вропою. Вони дотримуються одн??? доктрини, мають однакову форму управл?ння, хоча можуть називатись по-р?зному: в Швейцар??, Голланд?? та Н?меччин? вони називаються реформатськими, в Англ?? та Шотланд?? ? пресв?тер?анськими, у Франц?? ? гугенотськими. Кр?м того, повсюди ?снують об'?днання реформатських ? пресв?тер?анських Церков, наприклад, П?вн?чноамериканська Рада Пресв?тер?анських ? Реформатських Церков, М?жнародна Рада Реформованих Церков, Об'?днання ?вангельських Реформатських Церков Укра?ни, яке об'?дну? пресв?тер?анськ? ? реформатськ? громади.

Кальв?н?зм в Укра?н?

Початок розповсюдження кальв?н?зму на територ?? Укра?ни припада? на початок 1540-х ? пов'язаний з д?яльн?стю в?домих культурних д?яч?в, письменник?в, учених, пол?тик?в, як? були захоплен? протестантськими ?деями. Першими поборниками рел?г?йних реформ стали найосв?чен?ш? люди, яких запрошували багат? особи для навчання сво?х д?тей та розгортання науково-осв?тнього процесу в кра?н?. З перших пропов?дник?в, котр? д?яли в Укра?н? як культурн? д?яч?, перекладач?, л?тератори, збереглася ?нформац?я про Фому Фальковського, Павла Зеновича, Миколу Житного, Олександра В?трел?на. В Укра?н? кальв?н?зм розповсюдився на вс?й територ?? в?д Волин? та Галичини до Под?лля та Ки?вщини, однак сам? збори, а також школи та друкарн? були зосереджен? переважно у Зах?дн?й Укра?н?.

У 1554 в?дбувся перший синод , який об'?днав кальв?н?стськ? громади Реч? Посполито?. У 1562 у Несв?зьк?й друкарн? княз?в Радзив?лл?в було вперше видруковано руською мовою кальв?н?стський катехизис , який уклав Шимон Будний .

У 1560-х Укра?н? нал?чувалось близько 300 реформатських громад.

Еволюц?ю кальв?н?зму в Укра?н? можна умовно под?лити на 3 етапи: час зародження конфес?? в 1540?1550, другий етап ? 1560?1580 позначен? найб?льшими усп?хами теч??; к?нець XVI ? початок XVII стор?ччя ? пер?од поступового згасання активност? реформатських громад. У 1650-1660-х ?хня д?яльн?сть у б?льшост? рег?он?в Укра?ни майже припиня?ться.

У 1565 з Кальв?н?стсько? Церкви вид?лилася т. зв. ≪Молодша Церква≫, як? себе також називали ≪польськими братами≫, а ?х опоненти йменували ≪ар?янами≫ , або ≪антитрин?тар?ями≫ , через заперечення ними догмату про Пресвяту Тр?йцю.

Сл?д зазначити, що поширення кальв?н?зму в Укра?н? т?сно пов'язане з його розповсюдженням в Польщ? та Б?лорус? внасл?док приналежност? до Реч? Посполито?. Значним був ? вплив кальв?н?ст?в у Польському сейм? внасл?док приналежност? до кальв?н?зму високо? шляхти. Загалом, завдяки старанням князя Миколи Христофора Радзив?ла ≪Чорного≫ (1546?1589), який був канцлером Великого княз?вства Литовського, кальв?н?зм став на певний час пан?вним серед ма?нат?в та шляхти княз?вства, яке в той час охоплювало також значну частину укра?нських земель. Зокрема, кальв?н?стами були зять Миколи Христофора Радзив?ла ≪Чорного≫ Миколай Бучацький-Творовський , брати Ян , Анджей , Стефан Потоцьк? та ?нш?.

До середини XVII стор?ччя в?дзначаються також добр? в?дносини м?ж кальв?н?стами та православними. Найважлив?шим насл?дком ?х порозум?ння став акт Варшавсько? конфедерац?? 1573 року, яким було гарантовано на територ?? Реч? Посполито? р?вн?сть християнських конфес?й та заборонено вживати зброю для розв'язання м?жконфес?йних конфл?кт?в. Цей пункт ув?йшов також до Pacta Conventa ? зобов'язань, як? брав на себе п?д присягою кожний новообраний король Реч? Посполито?. В пер?од особливо? небезпеки з боку католицизму сп?льн?сть православних ? кальв?н?ст?в в?тало нав?ть укра?нське козацтво. Мова йшла нав?ть про укладення м?ж ними в?дпов?дно? ун?? на зам?ну ун?? з Католицькою Церквою. Однак усп?хи кальв?н?зму виявилися недовготривалими. Кальв?н?сти не змогли об'?днатися в потужний рел?г?йний союз, здобути симпат?? народних верств ? п?дтримку православно? шляхти ? православного кл?ру. Згодом все б?льше розвинулась ? стала очевидною богословська непримирим?сть православних ? кальв?н?ст?в.

Друга половина XVII ? початок XVIII стор?ччя ? пер?од найб?льших втрат протестантизму в Укра?н?, що була охоплена смугою в?йськових д?й. Рос?я, Польща, Швец?я, Туреччина вели боротьбу за розпод?л ?? територ??, з ?ншого ж боку укра?нське козацтво, селянство, частина шляхти ? м?щани виборювали державну незалежн?сть. З часом протестанти були позбавлен? п?дтримки шляхти ? сутт?во зменшились чисельно. Зрештою б?льша територ?я Укра?ни в?д?йшла до Рос?йсько? ?мпер??, а зах?дноукра?нськ? земл? ? до Австр??. Рел?г?йна свобода в Рос?йськ?й ?мпер?? була значно обмежена. В перш?й половин? XVIII стор?ччя ще д?яли поодинок? лютеранськ? та кальв?н?стськ? (реформатськ?) громади на теренах Укра?ни.

У друг?й половин? XVIII стор?ччя за р?шенням Катерини ?? розпочина?ться колон?зац?я завойованих територ?й п?вдня та сходу Укра?ни. Найвагом?шою частиною колон?ст?в стали н?мецьк? та голландськ? менон?ти, як? як досв?дчен? роб?тники запрошувались для осво?ння нових територ?й. Вони формували колон?? з однов?рц?в ? жили достатньо в?докремленим в?д укра?нського населення життям, хоча ? брали на роботу найманих прац?вник?в з укра?нц?в. ?сторично менон?тство (за пр?звищем засновника теч?? Менно Симонса) ? крайньою г?лкою кальв?н?зму ? на ранньому етап? дотримувалось догмат?в про передвизначення та мирське призначення в?руючого. Менон?ти спов?дують принцип ≪т?льки Писання≫, принцип загального священства. Однак на в?дм?ну в?д кальв?н?ст?в вони спов?дують ? практикують хрещення лише в дорослому в?ц? через повне занурення або обливання водою. У друг?й половин? 70-х рок?в XIX ст. та 20-30 роках ХХ ст. значна частина менон?т?в з Укра?ни ем?грувала в США, Канаду, П?вденну Америку. ?нша частина у 60-х роках минулого стор?ччя при?дналася до Союзу ?вангельських християн-баптист?в СРСР.

Близьким до кальв?н?стського було вчення Рос?йського союзу баптист?в про спас?ння людини, написане на початку ХХ-го стор?ччя. Однак на початок 90-х рок?в того ж стор?ччя б?льш?сть ?вангельських християн-баптист?в стояли вже ближче до арм?н?анського вчення про спас?ння. З настанням рел?г?йно? свободи значна частина в?тчизняних в?руючих отримала можлив?сть навчатись закордоном, зокрема в навчальних закладах, що спов?дують кальв?н?стське в?ровчення. Внасл?док цього зб?льшилася к?льк?сть укра?нських баптист?в, що спов?дують кальв?н?стськ? погляди на спас?ння. Хоча на оф?ц?йному р?вн? все ж таки переважають арм?н?анськ? погляди з питання спас?ння людини.

З в?дкриттям кордон?в також з'явилась можлив?сть в?дкриття нових церков закордонними м?с?онерами. Завдяки прац? м?с?онера Филимона Семенюка в м?стах Р?вному ? Степан? у 1992 р. були заре?строван? реформатськ? церкви, а в 1996 ?вангельська пресв?тер?анська церква була заре?стрована в Одес?.

За статистичними даними на 1 с?чня 2008 в Укра?н? заре?стровано 65 пресв?тер?анських громад. Переважна б?льш?сть ?х розташована в П?вденн?й та Центральн?й Укра?н?. Д?? 2 навчальн? заклади, 27 нед?льних шк?л, 1 пер?одичне видання, 76 священнослужител?в. Пресв?тер?анськ? церкви Укра?ни п?дтримуються з боку сво?х однов?рц?в ?з США та П?вденно? Коре?.

Церкви спов?дують кальв?н?стське в?ровчення та користуються Вестм?нстерським спов?данням в?ри, розробленим ? прийнятим в 1649 роц? на Вестм?нстерськ?й Асамбле? в Англ??. В?дбуваються та?нства: водне хрещення ? Святе Причастя. Зд?йсню?ться хрещення як дорослих, так ? д?тей в?руючих батьк?в. При хрещенн? занурення не ? обов'язковим, обливання чи кроплення водою також вважа?ться правильним. Богослуж?ння в?дбува?ться в скромн?й обстановц?. Супроводжу?ться сп?вом профес?йних хор?в. Проводиться пропов?дь ?вангел?я з кафедри р?дною мовою, загальний сп?в з книги псалм?в. Церкви дотримуються колег?ального кер?вництва громадами.

Церкви, що входять до складу ?вангельсько? пресв?тер?ансько? церкви Укра?ни (?ПЦУ), входять також до Союзу ?вангельських Реформатських Церков Укра?ни. Союз ?вангельських Реформатських церков склада?ться з пресв?тер?анських ? реформатських церков Укра?ни. До союзу входить близько 20 церков.

?вангельська Реформатська сем?нар?я Укра?ни ? сп?льним навчальним закладом Укра?нсько? ?вангельсько? реформатсько? церкви ? ?вангельсько? пресв?тер?ансько? церкви Укра?ни. Зараз в сем?нар?? навча?ться близько 50 студент?в.

?ншою церквою Укра?ни, що дотриму?ться кальв?н?стського богослов'я, ? Закарпатська реформатська церква (ЗРЦ), абсолютною б?льш?стю в?рних яко? ? угорц? та яка ?сторично походить в?д реформат?в Угорщини. В Угорщин? протестантизм спочатку поширювався у форм? лютеранства , але близько 1557 року б?льш?сть угорських протестант?в прийняли кальв?н?стське ≪Ченгер?анське спов?дання≫.

На Закарпатт? перш? громади реформат?в з'явилися в 1520-1530-х. На сьогодн? ЗРЦ склада?ться ?з 114 громад, що обслуговуються 53 священнослужителями. ЗРЦ входить до Всесв?тньо? Реформатсько? Сп?лки; керу?ться ?? настановами в орган?зац?йних та канон?чних справах, збер?гаючи автоном?ю в управл?нн?. Церква д?? у 8 районах Закарпатсько? област?. Ця територ?я под?ля?ться на три церковн? округи (Ужанський, Березський, Мароморош-Угочанський), як? п?дпорядковуються Управл?нню ЗРЦ. Найвищу владу зд?йснюють Загальн? збори ? Синод Управл?ння ЗРЦ. ?пископ Церкви ? Синод обираються на 4 роки. При громадах д?? 107 нед?льних шк?л. Також церква ф?нансу? три спец?ал?зован? школи-?нтернати, в яких, кр?м обов'язкових загальноосв?тн?х дисципл?н, викладаються окрем? рел?г?йно-богословськ? предмети. Водночас ЗРЦ не ма? власного духовного навчального закладу, а тому охоч? навчаються за кордоном.

У с. Велика Добронь Ужгородського району засновано благод?йний будинок милосердя для д?тей ≪Добрий самаритянин≫ , яким оп?ку?ться спец?ал?зований Благод?йний фонд ЗРЦ, що нада? й ?ншу соц?альну допомогу. ?з 1998 церква вида? щоквартальник ≪Кюлдетеш≫ (≪М?с?я≫) ? орган Управл?ння ЗРЦ.

Див. також

Джерела та л?тература

П. В. Голобуцький . Кальв?н?зм [ Арх?вовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2007. ? Т. 4 : Ка ? Ком. ? С. 42. ? ISBN 978-966-00-0692-8 .
В. ?. Любащенко . Кальв?н?зм [ Арх?вовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни , НТШ . ? К . : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни , 2001?2023. ? ISBN 966-02-2074-X .

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Кальв?н?зм

Головащенко С. ?стор?я християнства: Курс лекц?й. ? К.: Либ?дь, 1999. ? С.188-210, 254?315.
Догматика. ? М.: ВСЕХБ, 1970. ? 281с.
История баптизма: Сборник. Вып. 1. ? Одесса: ≪Богомыслие≫, 1996. ? 496с.
Любащенко В. ?. ?стор?я протестантизму в Укра?н?: Курс лекц?й. ?2-е вид. ? К.: Пол?с, 1995.-350с.
Пресв?тер?анська церква // Рел?г?йна панорама. ? 2005. ? № 8-9. ? С. 80-84.
Решетн?ков Ю. Санн?ков С. Огляд ?стор?? ?вангельсько-баптистського братства в Укра?н?. ? Одеса: Богомисл??, 2000. ? 230с.
Сайт ?вангельсько? пресв?тер?ансько? церкви Свято? Тройц?, м. Ки?в ? holytrinity.inet-ua.ws
Сайт ?вангельсько? Пресв?тер?ансько? Церкви Укра?ни ? www.epcu.org.ua
Сайт ?вангельсько? реформатсько? сем?нар?? Укра?ни. ? www.ersu.org
Сайт Першо? ?вангельсько? пресв?тер?ансько? церкви м. Харкова ? www.kharkov-church.narod.ru
Сайт Реформатське богослов'я для Укра?ни. ? www.reformed.org.ua
Сайт Соломенсько? Пресв?тер?ансько? реформатсько? церкви м. Ки?ва ? jesus.kiev.ua
Санн?ков С. В. Огляд ?стор?? християнства. ? К.: Св?т знань, 2007. ? С. 719.
Статистичний зв?т Державного департаменту у справах рел?г?й за 2007 р. ? Ки?в, 2008.
Яковенко Н. Нарис ?стор?? середньов?чно? та ранньомодерно? Укра?ни. ? К.: Критика, 2005. ? 537 с.

Посилання

Кальв?н?зм [ Арх?вовано 6 березня 2021 у Wayback Machine .] // Укра?нська Рел?г??знавча Енциклопед?я
Кальв?н?зм [ Арх?вовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine .] // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1959. ? Т. 3, кн. V : Л?тери К ? Ком . ? С. 581. ? 1000 екз.
?вангельська Пресв?тер?анська Церква Укра?ни .

Протестантизм Християнство Рел?г?я

Це незавершена стаття про християнство .
Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Кальв?н?стська церква

Зм?ст

Опис