≪Каб?не?т до?ктора Кал?га?р?≫
(
н?м.
Das Cabinet des Dr. Caligari
) ? знаменитий
н?мий ф?льм
, що започаткував
н?мецький експрес?он?зм
. Перший в ?стор?? к?но ф?льм, що передавав на екран? зм?нен? стани людсько? св?домост?. Прем'?ра ф?льму в?дбулася в
Берл?н?
26 лютого
1920 року
. В?н мав гранд?озний усп?х в усьому св?т?.
У саду на лавочц? сидять дво? досить зажурених чолов?к?в. Один з них, л?тн?й, пов?домля? сво?му молодшому сп?врозмовников?, Францу (
Фр?др?х Фей?р
), що ?х оточують духи, як? не дають йому повернутися додому, до дружини ? дитини. На садов?й дор?жц? з'явля?ться д?вчина (
Л?ль Даговер
) у в?льн?й б?л?й сукн?, схож?й на саван, ? в?дчужено проходить повз. Франц розпов?да?, що це була його наречена ? що на ?х долю випали жахлив? переживання, розпов?дь про яких сл?ду? дал?.
Все почалося в маленькому м?стечку Хостенв?лл? на щор?чному ярмарку, на якому уперше з'явився та?мничий доктор Кал?гар? (
Вернер Краус
). В?н прийшов в м?ську управу за дозволом показати на ярмарку свою дивину ?
сомнамбулу
. Галасливий чиновник примушу? доктора довго чекати, а пот?м виявля?ться, що потр?бно звертатися не до нього. Вноч? в?дбува?ться перше та?мниче вбивство ? чиновника знаходять зар?заним в його спальн?.
Молода людина на ?м'я Алан (
Ханс Генр?х фон Твардовск?
) спокуша?ться на заклики ярмаркових лист?вок ? умовля? свого приятеля Франца п?ти з ним. На ярмарку вони заходять у балаган п?д назвою ≪Каб?нет доктора Кал?гар?≫, де доктор показу? публ?ц? сомнамбулу Чезаре (
Конрад Фейдт
), який спить ось уже 23 роки ? прокида?ться т?льки за наказом Кал?гар?. Кал?гар? стверджу?, що Чезаре ясновидець ? може передбачати майбутн?, ? пропону? публ?ц? ставити йому питання. Алан запиту? у Чезаре, ск?льки йому залишилося жити. Чезаре в?дпов?да?, що Алану залишилося жити лише до св?танку.
Ввечер? приятел? повертаються з ярмарку ? зустр?чають красуню Джейн, в яку обо? митт?во закохуються. Вони домовляються, що кого б з них д?вчина не вважала кращим, вони залишаться друзями. Вноч? нев?домий пробира?ться в спальню Алана ? вбива? його. Д?знавшись про загибель друга, приголомшений Франц згаду? про пророцтво Чезаре. В?н пов?домля? пол?ц?ю про сво? п?дозри. Пот?м в?н ?де до Джейн ? розпов?да? про загибель Алана ?й. Батько Джейн, доктор Олсен, об?ця? добитися дозволу на допит Чезаре.
Наступно? ноч? на м?сц? злочину сп?йманий вбивця, ? ус? вир?шують, що попередн? злочини ско?н? ним же. Пов?домлення про це перерива? зат?яне Францем ? доктором Олсеном розсл?дування, коли вони вже прийшли до Кал?гар? ? намагаються розбудити сомнамбулу. Давши Кал?гар? ? Чезаре спок?й, вони вирушають у пол?цейський в?дд?лок, щоб бути присутн?м при д?знанн?. Проте сп?йманий вбивця стверджу?, що в?н не ма? стосунку до перших двох убивств ? навпаки, в?н розраховував, що його злочин також спишуть на та?мничого н?чного вбивцю.
Джейн, не дочекавшись повернення Франца ? батька, сама вируша? на ярмарок. Кал?гар? запрошу? ?? в шатер ? ляка?, показуючи Чезаре, що прокинувся. Джейн вт?ка?. Вноч? Франц пробира?ться на ярмарок, загляда? у в?конце фургона ? бачить Кал?гар?, який спить, сидячи поряд з Чезаре, що нерухомо лежить. Франц залиша?ться чергувати б?ля фургона.
Але в цей же самий час Чезаре крадеться вулицями м?ста, зливаючись з т?нями. З ножем в руц? в?н пробира?ться в спальню до Джейн. Проте зам?сть того, щоб убити ??, в?н, уражений ?? красою, викрада? ?? ? виносить дахами будинк?в. Крики Джейн будять доктора Олсена. Той п?дн?ма? тривогу. Рятуючись в?д гонитви, знесилений Чезаре кида? д?вчину ? пот?м сам втрача? св?дом?сть.
Д?знавшись в?д Джейн, що на не? напав Чезаре, Франц н?як не може ?й пов?рити ? адже в?н весь цей час стежив за Кал?гар? ? Чезаре. В?н перекону?ться, що сп?йманий вбивця як ? ран?ше сидить у в'язниц?, ? поверта?ться з пол?цейськими на ярмарок. Вони вимагають, щоб Кал?гар? пред'явив ?м сомнамбулу. Виявля?ться, що в ящику лежить не Чезаре, а лялька, що зображу? його. Кал?гар? вт?ка? ? хова?ться в?д пересл?дуючого його Франца в псих?атричн?й л?карн?. Франц дов?ду?ться у л?кар?в, чи ? у них пац??нт на ?м'я Кал?гар?. Йому пропонують поговорити з директором кл?н?ки, яким виявля?ться сам Кал?гар?.
Франц розпов?да? л?карям про те, що сталося у м?ст?. Вноч? вони обшукують каб?нет директора кл?н?ки ? знаходять старовинний трактат про
сомнамбул?зм
з опов?ддю про доктора Кал?гар?, який в 1703 роц? у П?вн?чн?й ?тал?? орган?зував сер?ю вбивств руками сомнамбули Чезаре, а також щоденник директора, де той пише про досл?ди з сомнамбулою ? про те, що сплячого можна змусити робити все що завгодно проти його вол?. Д?знавшись про та?мниц? сомнамбул?зму, мр?? в щоденнику директор, в?н зможе стати новим Кал?гар?.
У цю мить приходить сан?тар ? пов?домля?, що сомнамбулу знайшли мертвим у л?с?. Франц пред'явля? Чезаре директоров? кл?н?ки ? вимага?, щоб той визнав, що Кал?гар? ? це в?н. Директор впада? у буйн?сть, на нього надягають гам?вну сорочку. ≪В?дтод?, ? зак?нчу? Франц свою розпов?дь, ? божев?льний так ? сидить у сво?й кл?тц?≫.
Франц ? його сп?врозмовник входять в загальну залу псих?атрично? кл?н?ки, де знаходяться Джейн, Чезаре ? ?нш? псих?чно хвор?. Франц запиту? Джейн, коли ж вона вийде за нього зам?ж, але д?вчина в?дпов?да?, що ≪королеви не повинн? насл?дувати вел?ння сво?х сердець≫, вона божев?льна. У залу спуска?ться директор кл?н?ки, якого Франц звинувачу? в тому, що в?н, ? той самий Кал?гар?. На Франца над?вають гам?вну сорочку. В?н ? божев?льний, ? уся його розпов?дь ? маячн? вид?ння.
Директор кл?н?ки говорить, що тепер, зрозум?вши характер ман?? Франца, в?н може йому допомогти. Директор надяга? окуляри ? ста? схожим на Кал?гар?.
Сценар?й ф?льму був задуманий
Карлом Майером
?
Гансом Янов?цем
як метафора безумства влади, яка вверга? п?длеглий ?й ≪сплячий≫ народ в страшн? лиха, ? малася на уваз?, звичайно, програна
Н?меччиною
св?това в?йна
. Кр?м того, на сценар?й зробили вплив твору
Гофмана
?
Ст?венсона
, ф?льми
≪Гомункулус≫
?
≪Голем≫
, н?мецька м?фолог?я. ?м'я ≪Кал?гар?≫ було запозичене з р?дк?сно? книги ≪Нев?дом? листи
Стендаля≫
. Одного разу французький письменник, щойно повернувшись з поля битви, зустр?в у м?ланському театр? ≪Ла Скалла≫ оф?цера на ?м'я Кал?гар?. Сценаристам це ?м'я сподобалось ? ? вони вир?шили нар?кти ним головного антигероя ф?льму, химерного доктора-психопата
[1]
.
Також в основу сценар?ю були покладен? особист? переживання сценарист?в, ?х житт?в? под?? ? досв?д. Наприклад, Янов?ц ос?ннього вечора 1913 року в
Гамбурз?
випадково забр?в в погано осв?тлений парк розваг. Побачивши красиву д?вчину, в?н попрямував за нею ? прийшов у безлюдне м?сце, д?вчина ж зникла в заростях кущ?в. Коли в?н вир?шив, що вже втратив ??, з кущ?в швидко вийшла ? в?дразу сховалася людина в темному одяз?. Наступного дня в газетах пов?домлялася новина, що саме в цьому м?сц? була по-зв?рячому убита молода д?вчина. Деяк? елементи ц??? ?стор?? згодом були використан? в сценар??.
[2]
Карл Май?р також вклав у сценар?й елементи свого житт?вого досв?ду: його псих?чно хворий батько пок?нчив життя самогубством, деякий час в?н був бродягою, працював в театр?, також йому доводилося стикатися з арм?йськими л?карями-псих?атрами.
[2]
Спочатку режисером ф?льму повинен був стати
Фр?ц Ланг
, але в?н до початку зйомок виявився зайнятий в ?ншому проект?. Проте саме Лангу належить ?дея ≪зак?льцювати≫ сюжет ф?льму еп?зодами у божев?льн? ? тим самим кардинально зм?нити його трактування
[3]
.
Ф?льм зн?мався ц?лком в далеких в?д реальност? декорац?ях ?з спотвореними пропорц?ями, що поясню?ться прагненням зображувати на екран? св?дом?сть псих?чно хворо? людини, що неадекватно сприйма? д?йсн?сть. В?д актор?в з тих же причин вимагали гротескно переб?льшено? жестикуляц?? ? м?м?ки.
У
США
, щоб з?рвати демонстрац?ю ф?льму, конкуренти
компан??
, яка займалася прокатом, нав?ть орган?зували марш? протесту ветеран?в в?йни п?д гаслом ≪
не дивитимемося ф?льми, знят? ворогами Америки
≫.
[4]
Увесь цей ф?льм ? декорац?я, не що ?нше, як натюрморт, в якому жив? елементи знищен? помахом кист?
?
Жан Епштейн
[2]
цьому варварському свят? самознищення здорово? людсько? основи в мистецтв?, в ц?й братськ?й могил? здорових к?нематограф?чних основ, в цьому по?днанн? н?мо? ?стор?? д??, асортимент? розфарбованих полотен, намальованих декорац?й, розписаних вулиць, протиприродних злам?в ? вчинк?в, жахливих химер.
?
Серг?й Ейзенштейн
[5]
- Кеннет МакГоуен, американський к?нокритик:
Цей ф?льм набагато б?льш захопливий ? такий, що полонить, н?ж уся наша незл?ченна к?нопродукц?я.
[6]
- У?ллард Хант?нгтон Райт, американський мистецтвознавець:
≪Каб?нет доктора Кал?гар?≫ представля? ту неминучу л?н?ю, за якою розвиватиметься к?но. Перший же американський продюсер, який зрозум?? це ?, набравшись розуму ? хороброст?, рушить в цьому напрям?, не лише ф?нансово досягне усп?ху, але ? ув?йде в ?стор?? як по-справжньому значна ф?гура американсько? к?нопромисловост?.
[6]
- Група
Bauhaus
пом?стила кадр з ф?льму на обкладинку свого синглу
≪Bela Lugosi's Dead
[ru]
≫
[7]
, що вважа?ться першим готик-роковим записом.
[8]
- Група
Rainbow
використала стил?стику ф?льму у сво?му кл?п? ≪Can't Let You Go≫.
- У одн?й з? сцен ф?льму
≪Правила сексу≫
, коли один з головних геро?в Шон прийшов до музиканта-наркомана вимагати св?й борг в 500 долар?в, позаду Шона по телев?зору демонструвався цей ф?льм.
- У мультф?льм?
≪См?шарики. Початок≫
головного лиход?я в телешоу звуть Кал?гар?.
- Група
Rob Zombie
використала стил?стику ф?льму у сво?му кл?п? ≪Living Dead Girl≫.
- Група
Red Hot Chili Peppers
використала в?зуальну стил?стику ф?льму у сво?му кл?п?
≪Otherside
[ru]
≫.
- Кадр великим планом ока Чезаре, що в?дкрилося, використаний як одна з фотограф?й злочинц?в в картотец? Шерлока Холмса у ф?льм? ?горя Масленникова ≪Шерлок Холмс ? доктор Ватсон≫.
- ↑
Мусский, И.А. (2006).
100 великих зарубежных фильмов
(рос?йською мовою) . Москва: Вече. с. 480, с. 17.
ISBN
5-9533-1400-0
.
- ↑
а
б
в
Янина Маркулан. ≪Киномелодрама. Фильм ужасов≫. ? Ленинград: Издательство ≪Искусство≫, 1978. ? С. 130
- ↑
Fritz Lang ? Movie and Film Biography and Filmography ? AllRovi.com
. Арх?в
ориг?налу
за 4 грудня 2011
. Процитовано 7 листопада 2014
.
- ↑
Дэвид. Дж. Скал. Книга ужаса: История хоррора в кино. ? СПб.: Амфора, 2009. ? С. 34-35.
- ↑
Эйзенштейн С. Избранные произведения в 6-ти томах. М., 1968, т.5, с.135
- ↑
а
б
Дэвид. Дж. Скал. Книга ужаса: История хоррора в кино / СПб.: Амфора, 2009. ? С. 36.
- ↑
Becker, Matthew P.
The edge of darkness: Youth culture since the 1960s. ? ProQuest, 2007. ? 230 с. ?
ISBN 9780549204251
.
- ↑
Steel, Valerie; Park, Jennifer.
Gothic: Dark Glamour. ?
Yale University Press
, 2008. ? 179 p. ?
ISBN 0300136943
.
Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|