Йозеф Рот

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Йозеф Рот
н?м. Joseph Roth
?м'я при народженн? н?м. Moses Joseph Roth
Народився 2 вересня 1894 ( 1894-09-02 ) [1] [2] […]
Броди , Корол?вство Галичини та Володимир?? , Долитавщина , Австро-Угорщина [4]
Помер 27 травня 1939 ( 1939-05-27 ) [4] [1] […] (44 роки)
Париж [4]
Поховання Паризький цвинтар Ть? d
Кра?на   Австр?я
  Долитавщина
Д?яльн?сть письменник , журнал?ст , драматург
Alma mater В?денський ун?верситет
Мова твор?в н?мецька
Жанр сатира
Magnum opus Марш Радецького [d] , Йов. Роман простого чолов?ка d ? Крипта капуцин?в d
Автограф
Учасник Перша св?това в?йна
Сайт: josephroth.de

CMNS:  Йозеф Рот у В?к?сховищ?
Q:  Висловлювання у  В?к?цитатах

Мойсе?й Йо?зеф Рот ( н?м. Moses Joseph Roth ; 2 вересня 1894 , Броди , нин? Льв?вська область  ? 27 травня 1939 , Париж ) ? австр?йський письменник ? журнал?ст укра?нського ?врейського походження . Твори писав н?мецькою, найв?дом?шими стали романи ≪Йов. Роман просто? людини≫ ( 1930 ) та ≪Марш Радецького≫ ( 1932 ). Б?льш?сть його твор?в екран?зовано.

Життя [ ред. | ред. код ]

Народився та вир?с у галицькому м?ст? Броди у часи Австро-Угорсько? ?мпер?? . Тод? Броди були прикордонним м?стом, бо сус?дня Волинь належала до Рос?йсько? ?мпер?? .

Був ?диною дитиною у ?врейськ?й ортодоксальн?й с?м'?. Батька свого, Нахума, в?н не знав ? той збожевол?в ?ще до його народження ? пропав десь у псих?атричн?й кл?н?ц?, хоча мати казала Йозефу, що той помер. ?сну? верс?я, що причиною хвороби батька були невдач? на робот?, коли в?н працював ком?вояжером (торговим агентом) [5] .

Навчання розпочав у початков?й школ? Барона Хирша, згодом навчався у Ц?сарсько-корол?вськ?й г?мназ?? ?мен? кронпринца Рудольфа , де досить добре вивчив н?мецьку мову. Польську та укра?нську в?н також знав, хоча ? недосконало.

Хлопчина часто бував у Львов? , при?жджаючи на кан?кули до свого дядька Зигмунда Грюбеля, який ф?нансово допомагав ?хн?й с?м'?.

У 1913 роц? вступив на навчання до Льв?вського ун?верситету , де вивчав герман?стику ? ф?лософ?ю . Мешкав у Львов? в дядька за тод?шньою адресою: Гофманштрассе, 7 (нин? вул. Патр?арха Димитр?я Яреми , 7). Однак з дядьком Йозеф не дуже ладив, адже пост?йно в?дчував ф?нансову залежн?сть ? тиск на нього з боку родича, тому пере?хав продовжувати навчання до В?дня . ?ншою причиною пере?зду було й те, що сво? майбутн? в?н бачив саме у закордо?н?, оск?льки у Льв?вському ун?верситет? в?н швидко опинився в еп?центр? польсько-укра?нсько-?врейського суперництва, що переважало у передво?нн? часи. В?н швидко зрозум?в, що н? польський або укра?нський нац?онал?зм, н? ?врейський с?он?зм його не приваблюють. Саме у ц? часи Рот вир?шив асим?люватися з австр?йською культурою ? стати н?мецьким письменником. Протягом свого життя, уже в?домим, в?н пер?одично повертався до Львова, в?дв?дуючи р?дних.

У 1916 роц? змушений був перервати навчання через призов до австр?йського в?йська ? брав участь у Перш?й св?тов?й в?йн? як в?йськовий журнал?ст. П?сля зак?нчення в?йни усп?шно продовжив кар'?ру журнал?ста, спочатку у В?дн?, а з 1920 року ? в Берл?н? . Тут в?н працював у в?домих н?мецьких газетах (спочатку Neue Berliner Zeitung , а з 1921  ? ≪Berliner Borsen-Courier [de] ≫).

  • 1922 року ? одружився з Фредерикою Райхлер, що була надзвичайною красунею з просто? с?м'? галицьких ?вре?в.
  • 1924 року ? перша публ?кац?я окремого твору: роман ≪Готель Савой≫ ( н?м. Hotel Savoy ) та роман ≪Бунт≫ ( н?м. Die Rebellion ). Того ж року подорожував Галичиною, завдяки чому народився триптих ≪Мандр?вка Галичиною≫: ≪Люди й ландшафти≫, ≪Льв?в, м?сто≫, ≪Кал?ки≫ [6] .
  • 1925 року ? кореспондент газети ≪Frankfurter Zeitung [de] ≫ у Франц?? .
  • 1926 року ? подорож до Радянського Союзу , п?сля яко? повернувся вкрай розчарований у соц?ал?стичних ?деалах. У середин? 30-х опубл?кував антикомун?стичн? статт?, де соц?ал?сти ? комун?сти були представлен? безбожниками, як? проклали шлях нацистам.
  • 1928 року ? потрапив у важку психолог?чну та ф?нансову скруту через захворювання дружини Фридерики на шизофрен?ю . В?н сам ста? алкогол?ком . 1929  р. змушений в?ддати дружину до псих?чно? кл?н?ки (у 1940 роц? дружину вбили нацисти в Австр?? в рамках проекту евтаназ?? ).
  • 1933 року ? в к?нц? с?чня Йозеф Рот змушений покинути Н?меччину, оск?льки до влади прийшли нацисти , а його книги заборонено. Пере?хав до В?дня, в?дтак подорожував ?вропою. Продовжив журнал?стську д?яльн?сть у Париж? та Праз?.
  • 1934 року ? п?сля вбивства австр?йського канцлера Ен?ельберта Дольфуса пере?хав до Парижа. Все б?льше страждав в?д алкогол?зму .
  • 1936 ? 1938 роки ? мешкав разом з письменницею ?рм?ард Койн [de] .
  • 1937 року ? востанн? побував у Львов? (за два роки до смерт?). Його компаньйонка у т?й по?здц?, н?мецька письменниця ?рм?ард Койн [de] , згадувала, як вони з Йозефом нав?далися у гост? до б?дно? ?врейсько? с?м'?, що мешкала у льв?вському п?двал?. Рот сид?в за столом ? розмовляв з ними мовою ?диш так, що його любов до людей ставала просто заразною.
  • 1939 року ? зб?дн?лий та заборгований помер внасл?док двостороннього запалення леген?в ? б?ло? гарячки . ? верс?я, що одн??ю з причин смерт? став також приступ п?сля пов?домлення про самогубство друга, письменника Ернста Толлера . Почувши таку сумну новину, Рот у паризькому кафе напився до безтями, з якого вже не вийшов ? п?сля чотириденно? агон?? в?н помер. Йому було 44 роки. Похований на цвинтар? комуни Т?? [fr] (департамент Валь-де-Марн , п?вденна околиця Парижу ).

Похорон Рота у Париж? в?добразив складн?сть ? справжню траг?ком?чн?сть особи Рота. На багатолюдному похорон? були в?нки в?д комун?ст?в, монарх?ст?в ? австр?йських республ?канц?в. В?дбулася також невелика конфронтац?я м?ж католицьким священиком ? рабином. Священик спочатку наполягав на християнськ?й молитв?, але, не маючи доказ?в, що Рот перейшов у католицтво, погодився на модиф?ковану молитву. Деяк? друз? Рота, переконан? в його ?врейств?, в?дмовилися при?днатися до молитви священика. Зам?сть того вони наблизилися до могили ?, на противагу священиков?, почали читати ?врейську молитву.

Через дек?лька м?сяц?в п?сля смерт? Рота в Амстердам? опубл?кували написану ним незадовго до смерт? ≪Легенду про Святого Пияка≫, яка стала пров?сником смерт? автора.

Творч?сть [ ред. | ред. код ]

Перша св?това в?йна та розпад Австро-Угорщини (1918) справили значний вплив на творч?сть Йозефа Рота. У сво?му шедевр? ? роман? ≪Марш Радецького≫ ? та в ≪Крипт? капуцин?в≫ Рот простежу? занепад ?мпер?? Габсбур??в через призму життя одн??? родини.

Ще у брод?вськ?й г?мназ?? Рот вивчив укра?нську мову, яку в?н використовував ? в н?мецькомовних творах. ≪Марш Радецького≫ ма? к?лька укра?нських персонаж?в. Укра?нськ? села описано з глибокою любов'ю, Рот нав?ть використову? к?лька цитат укра?нською мовою, циту? укра?нськ? п?сн? (у переклад? на н?мецьку). Коли головний герой, Карл Йозеф Тротта, вмира? п?д Золочевом, в?н в?дпов?да? молитвам свого укра?нського п?дрозд?лу, п?дбираючи укра?нськ? слова: ≪Слав?мо ?суса Христа!≫ [7] .

В романах ≪Йов≫, ≪Фальшива вага≫, ≪Лев?афан≫ , ≪Тараба. Г?сть на ц?й земл?≫ автор опису? нин? втрачений св?т ?врейських сп?льнот ( штетл?в ) Галичини та Сх?дно? ?вропи. Статт? Йозефа Рота, присвячен? Н?меччин? пово?нного пер?оду та приходу до влади Г?тлера , ? ун?кальною хрон?кою того часу в?д очевидця.

Художн? твори Йозефа Рота, за датою публ?кац??:

  • ≪Улюблен? студенти≫ ( н?м. Der Vorzugsschuler ; В?день, 1916);
  • ≪Барбара≫ ( н?м. Barbara ; В?день, 1918);
  • ≪Павутина≫ ( н?м. Das Spinnennetz ; В?день, 1923);
  • ≪Готель Савой≫ ( н?м. Hotel Savoy. Ein Roman ; Берл?н, 1924);
  • ≪Бунт≫ ( н?м. Die Rebellion ; Берл?н, 1924);
  • ≪Кв?тень, ?стор?я одного кохання≫ ( н?м. April, Die Geschichte einer Liebe ; Берл?н, 1925);
  • ≪Сл?пе дзеркало≫ ( н?м. Der Blinde Spiegel, ein kleiner Roman ; Берл?н, 1925);
  • ≪Блукаюч? жиди≫ ( н?м. Juden auf Wanderschaft ; Берл?н, 1927);
  • ≪Безк?нечна втеча≫ ( н?м. Die Fluch ohne Ende ? Ein Bericht ; Мюнхен, 1927);
  • ≪Ц?ппер та його батько ( н?м. Zipper und sein Vater ; Мюнхен, 1928);
  • ≪Правиця ? л?виця≫ ( н?м. Rechts und links ; Берл?н, 1929);
  • ≪Мовчазний пророк≫ ( н?м. Der stumme Prophet ; Берл?н, 1929);
  • ≪Листи з Н?меччини≫ ( н?м. Briefe aus Deutschland ; Гамбург, 1929);
  • ≪Йов. Роман про простого чолов?ка≫ ( н?м. Hiob. Roman eines einfachen Mannes ; Берл?н, 1930);
  • ≪Паноптикум. Цифри ? кул?си≫ ( н?м. Panoptikum. Gestalten und Kulissen ; Мюнхен, 1930);
  • ≪Марш Радецького≫ ( н?м. Radetzkymarsch ; Берл?н, 1932);
  • ≪Начальник станц?? Фальмерай?р≫ ( н?м. Stationschef Fallmerayer ; Амстердам, 1933);
  • ≪Тарабас, г?сть на ц?й земл?≫ ( н?м. Tarabas, ein Gast auf dieser Erde ; Амстердам, 1934);
  • ≪Тр?умф краси≫ ( н?м. Triumph des Schonheit ; Париж, 1934);
  • ≪Бюст ц?саря≫ ( н?м. Die Buste des Kaisers ; Париж, 1934);
  • ≪Антихрист≫ ( н?м. Der Antichrist ; Амстердам, 1934);
  • ≪Лев?афан≫ ( н?м. Der Leviathan ;Амстердам, 1940);
  • ≪Сто дн?в≫ ( н?м. Die hundert Tage ; Амстердам, 1935);
  • ≪Спов?дь вбивц?, розказана за н?ч≫ ( н?м. Beichte eines Morders, erzahlt in einer Nacht ; Амстердам, 1936);
  • ≪Фальшива вага≫ ( н?м. Das falsche Gewicht. Die Geschichte eines Eichmeisters ; Амстердам, 1937);
  • ≪Крипта капуцин?в≫ ( н?м. Die Kapuzinergruft ; Б?льтховен, 1938);
  • ≪?стор?я 1002-? ноч?≫ ( н?м. Die Geschichte von der 1002. Nacht ; Б?льтховен, 1939);
  • ≪Легенда про святого пияка≫ ( н?м. Die Legende vom heiligen Trinker ; Амстердам, 1939).

Видання укра?нською [ ред. | ред. код ]

  • Й. Рот. Отель Савой. Переклала з н?мецько? Мар?я ?льтична. ? Харк?в: Укра?нський роб?тник, 1928.
  • Й. Рот. Б?л? м?ста. ? К.: Смолоскип, 1998.
  • Й. Рот. Марш Радецького. ? К.: Юн?верс, 2000.
  • Й. Рот. Гебре? у мандрах. ? К.: РИФ, 2003.
  • Й. Рот. Фальшива вага. ? Л.: ВНТЛ-Класика, 2005.
  • Й. Рот. Тр?умф краси. ? Л.: ВНТЛ-Класика, 2006.
  • Й. Рот. Готель ≪Савой≫. ? Л.: ВНТЛ-Класика, 2006.
  • Й. Рот. Йов; Фальшива вага. ? К.: Критика , 2010.
  • Й. Рот. Вибране. ? К.: Укра?нський письменник , 2011.
  • Й. Рот. ≪Марш Радецького≫ та ?нш? романи. ? К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га , 2014.

До книги ув?йшли романи ≪Марш Радецького≫, ≪Ц?ппер та його батько≫, ≪Гроб?вець капуцин?в≫ [6] .

Переклади укра?нською в онлайн доступ? [ ред. | ред. код ]

Цитати [ ред. | ред. код ]

  • н?м. Das bin ich wirklich - bose, besoffen, aber gescheit

Такий я насправд?: злий, п'яний, але розумний (1938).

Вшанування [ ред. | ред. код ]

Бронзове погруддя Йозефу Роту у Бродах

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. а б в Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. SNAC ? 2010.
  4. а б в Рот Йозеф // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров ? 3-е изд. ? Москва : Советская энциклопедия , 1969.
  5. Тетяна Жернова (4 травня 2016). Льв?в'янин, який помер в Париж? . photo-lviv.in.ua . Фотограф?? старого Львова. Арх?в ориг?налу за 17 серпня 2022 . Процитовано 25 с?чня 2023 .
  6. а б Тимоф?й Гаврил?в (20 грудня 2014). Не могли пережити Австр?? . zbruc.eu . Zbru? . Арх?в ориг?налу за 31 грудня 2020 . Процитовано 25 с?чня 2023 .
  7. Andrij та Mankurt (24 липня 2009). МИ ПАМ'ЯТА?МО. Йозеф Рот . zaxid.net . Zaxid.net . Арх?в ориг?налу за 15 травня 2022 . Процитовано 25 с?чня 2023 .
  8. Стр?льчук, 2010 , с. 31.
  9. Пам'ятки ?стор??: пам'ятник видатним д?ячам, ?мена яких пов'язан? з Брод?вською г?мназ??ю . brodyhistory.org.ua . ?сторична спадщина Брод?в. Арх?в ориг?налу за 18 червня 2018 . Процитовано 14 вересня 2022 .
  10. 1994 Literatur: Franz Theodor Csokor und Joseph Roth . briefmarken-versand-welt.de (н?м.) . Процитовано 23 травня 2023 . {{ cite web }} : Нед?йсний |мертвий-url=dead ( дов?дка )
  11. Мемор?альна таблиця Йозефов? Роту . litakcent.com . Л?тАкцент. Арх?в ориг?налу за 31 серпня 2018 . Процитовано 31 серпня 2018 .
  12. Михайло Шишка (5 серпня 2019). У Бродах встановили бюст австр?йському письменников? Йозефу Роту (фото) . leopolis.news . Мед?а ресурс ≪Leopolis.news≫. Арх?в ориг?налу за 5 серпня 2019 . Процитовано 14 вересня 2022 .

Джерела [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

  • Рот Йозеф // Заруб?жн? письменники. Енциклопедичний дов?дник : у 2 т. / за ред. Н. Михальсько? та Б. Щавурського. ? Терноп?ль : Навчальна книга ? Богдан, 2006. ? Т. 2 : Л ? Я . ? С. 445. ? ISBN 966-692-744-6 .