Йоган Гейзинга
н?д. Johan Huizinga
Йоган Гейзинга, з арх?ву музею Letterkundig
Народився	7 грудня 1872 ( 1872-12-07 ) [1] [2] […] Грон?нген , Н?дерланди [4] [3] […]
Помер	1 лютого 1945 ( 1945-02-01 ) [4] [2] […] (72 роки) Де-Стег , Реден , Гелдерланд , Н?дерланди [3] [5] [3]
Поховання	Угстгест
Кра?на	Н?дерланди [6] [5]
Д?яльн?сть	?сторик культури , ?сторик , викладач ун?верситету , бо?ць опору , мовознавець , ф?лософ , мистецтвознавець , антрополог
Сфера роботи	medieval history d , д?ахрон?чне мовознавство , ?стор?я [7] , ?стор?я культури [7] , мистецтвознавство [7] , ф?лософ?я культури [7] ? антрополог?я [7]
Alma mater	Грон?нгенський ун?верситет ? Лейденський ун?верситет
Заклад	Грон?нгенський ун?верситет [3] , Лейденський ун?верситет [5] , Лейденський ун?верситет [5] ? Грон?нгенський ун?верситет [3]
Роки активност?	1887 [8] ? 1945 [8]
Magnum opus	Ос?нь Середньов?ччя ? Homo Ludens
Членство	Шведська корол?вська академ?я наук , Угорська академ?я наук , Н?дерландська корол?вська академ?я наук [3] , Корол?вська академ?я н?дерландсько? мови та л?тератури , Корол?вська фламандська академ?я Бельг?? з науки та мистецтв d ? Австр?йська академ?я наук
Конфес?я	Mennonite Church in the Netherlands d
Батько	Dirk Huizinga d
Д?ти	Leonhard Huizinga d ? Jakob Herman Huizinga d [9]
Нагороди	D.A. Thiemeprijs d ( 1920 )
Йоган Гейзинга у В?к?сховищ?
Висловлювання у  В?к?цитатах
Роботи у  В?к?джерелах

Йо?ган Ге?йзинга ( н?д. Johan Huizinga , МФА :  [?joː??n '?œyz?ŋ?aː] ; * 7 грудня 1872 , Грон?нген  ? † 1 лютого 1945 , Де-Стег) ? н?дерландський ?сторик , теоретик культури.

Йоган Гейзинга народився в м?ст? Грон?нген ( Н?дерланди ) в родин? священика - менон?та . Вивчав ?стор?ю ?ндо?вропейсько? л?тератури ? загальну ?стор?ю, зокрема ?стор?ограф?ю та теор?? виникнення ? розвитку св?тово? культури ? спершу в г?мназ??, пот?м у Грон?нгенському ун?верситет? .

У 1905 роц? отримав посаду професора Грон?нгенського ун?верситету, де викладав до 1915 року. Надал? перейшов до Лейденського ун?верситету , де активно працював у сфер? сусп?льно-пол?тично? критики доби 1920-30 роках.

В?д 1938 року Йоган Гейзинга ? голова М?жнародного ком?тету з культурного сп?вроб?тництва Л?ги Нац?й .

Й. Гейзинга викладав у Лейденському ун?верситет? ? залишався його професором до 1940 року ? до заборони н?мецькими окупантами вести викладання.

У роки окупац?? Н?дерланд?в у 1942 роц? вченого було заарештовано н?мцями та ув'язнено ? запроторено на дек?лька м?сяц?в до концтабору С?нт-М?х?лсгестел ( Sint Michielsgestel ) б?ля м?ста Арнем, п?сля чого йому вже не дозволили повернутися до Лейдена.

Йоган Гейзинга помер в?д виснаження у вигнанн? в Де-Стег ( De Steeg ) 1 лютого 1945 року.

Вже у ранн?й науков?й д?яльност? Й. Гейзинга зажив св?тово? слави як приск?пливий досл?дник ?стор?? зах?дно?вропейського , зокрема н?дерландського Середньов?ччя та епохи В?дродження . Найв?дом?ш? прац? цього пер?оду: ≪Ос?нь Середньов?ччя≫ ( н?д. Herfsttij der Middeleeuwen , 1919 ) та ≪Еразм≫ ( 1924 ).

У 20-30 роки XX стол?ття Йоган Гейз?нга вн?с багато нового в розум?ння предмета ? методу ?сторично? науки. Його студ?? рол? м?ф?в ? фантаз?? в св?тов?й цив?л?зац?? , а також гри як загального принципу становлення людсько? культури (найв?дом?ший тв?р вченого-ф?лософа Homo Ludens ≪Людина, що гра?≫, 1938 ) сприяли формуванню нових напрям?в в антрополог?? ?сторичн?й , зокрема структурно? антрополог?? французького етнографа ? соц?олога Клода Лев?-Строса .

Паралельно з О. Шпенглером Й. Гейзинга працював над проблемами типолог?зац?? культур, морфолог?чного анал?зу культурно-?сторичних епох. Прац? 1930-40 рок?в присвячен? критиц? масово? культури, наголошують на цив?л?зац?йн?й криз? ? перегукуються з працями Х. Ортеги-?-Гассета .

• Ос?нь Середньов?ччя
• Homo Ludens

• Homo Ludens. Досв?д визначення ?грового елемента культури., Ки?в: Основи, 1994 (укр.)
• Homo Ludens; Статьи по истории культуры., М.: Прогресс ? Традиция, 1997 ISBN 5-89493-010-3 (рос.)
• Осень Средневековья. Исследование форм жизненного уклада и форм мышления в XIV и XV веках во Франции и Нидерландах., М.: Айрис-пресс, 2004 (рос.)

• Гейзинга, Йоган // Ф?лософський енциклопедичний словник  / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни  : Абрис, 2002. ? 742 с. ? 1000 екз.  ? ББК   87я2 . ? ISBN 966-531-128-X .
• Галушко К. Ю. Гейзинга, Гойзинга (Huizinga) Йоган [ Арх?вовано 13 с?чня 2017 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2004. ? Т. 2 : Г ? Д. ? С. 66-67. ? ISBN 966-00-0405-2 .
• Гейзинга Й. У зат?нку завтрашньо? днини. ? на сайт? ≪Б?бл?отека Гумер≫ ? Культуролог?я [ Арх?вовано 30 травня 2008 у Wayback Machine .] (рос.)
• Гейзинга Й. Homo Ludens. Статт? з ?стор?? культури. ? на сайт? ≪Б?бл?отека Гумер≫ ? Культуролог?я [ Арх?вовано 11 червня 2008 у Wayback Machine .] (рос.)
• Гейзинга Й. Пол?тичне ? во?нне значення лицарських ?дей у п?зньому Середньов?чч?. ? на сайт? ≪Б?бл?отека Гумер≫ ? ?стор?я [ Арх?вовано 30 травня 2008 у Wayback Machine .] (рос.)
• Йоган Гейзинга та його розум?ння гри ^{[ недоступне посилання з липня 2019 ]} // La Verte

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Discogs · muziekweb.nl · Artists of the World Online · RKDartists · Tabakalera · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) Генеалог?я та некропол?стика Geni.com · The Academic Family Tree · The Peerage · WeRelate · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Babelio · Bibliopoche · CoBiS · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Goodreads · Hoopla · Index Theologicus · LibriVox · Online Books Page · Open Library · openMLOL.it · Perlentaucher · The Unz Review · Арх?в преси XX стол?ття · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Про?кт Гутенберг Наука Catalogus Professorum Academiae Groninganae Тематичн? сайти SNAC · Арх?в ?льського ун?верситету · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Brockhaus Enzyklopadie · Cultureel Woordenboek · Dizionario di Filosofia Treccani · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia · The Encyclopedia of Science Fiction · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Загальний каталог Diamond · Deutsche Biographie · Evene · Munzinger IBA · SNAC · NobelPrize.org Нормативний контроль Autoritats UB :  a1001250 · BAV :  ADV10041022 · BIBSYS :  90232200 · BNC :  a16311218 · BNE :  XX1145569 · BNF :  11908002g · BPN :  19103083 · CANTIC :  981058581060006706 · CiNii :  DA00433063 · CONOR.BG :  18582117 · CONOR.SI :  15286115 · CONOR.SR :  22007655 · CPAG :  256 · CUT :  30784 · EGAXA :  vtls000787351 · ERRR :  a11465220 ,  a11127740 · FAST :  11606 · Freebase :  /m/03wjv4 · GND :  118775294 · GR-AtACA :  129188 · GTAA :  111417 · ICCU :  CFIV016495 · ISNI :  0000000092429488 · J9U :  987007262864205171 · KANTO :  000044600 · KRNLK :  KAC199613075 · LCCN :  n50034372 · LIBRIS :  64jmssnq5czdflh · LNB :  000042855 · MAK :  9810597144205606 · NDL :  00443990 · NKC :  jn19990003745 · NLA :  883532 · NLG :  61135 · NLI :  000065593 · NLP : a0000001918614 · NSK :  000005316 · NTA :  068417535 · NUKAT :  n93090061 · PTBNP :  58435 · PUSC :  38586 · PUST :  62996 · RERO :  02-A012822624 · RRL :  53961 · SELIBR :  326662 · SHARE :  292479 · SUDOC :  026928019 · ULAN :  500319788 · UPSA :  226153 · URBS :  17162 ,  30919 · VcBA :  495/105113 · VIAF :  66468881