Загул Дмитро Юр?йович

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
(Перенаправлено з Загул Дмитро )
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Дмитро Юр?йович Загул
Дмитро Загул в 1928 роц?
Псевдон?м ?. Майдан, Б. Тиверець, Д. Буковинець, С. Юрась, Г. Юрис?ч
Народився 28 серпня 1890 ( 1890-08-28 )
с. М?л??ве , Вижницьк?й пов?т, Герцогство Буковина , Австро-Угорська ?мпер?я (нин? Вижницького району Черн?вецько? област? )
Помер 1944 ( 1944 )
Рос?йська РФСР , СРСР
Кра?на СРСР  СРСР Австро-Угорщина  Австро-Угорщина
Нац?ональн?сть укра?нець
Д?яльн?сть поет , перекладач , л?тературний критик
Сфера роботи поез?я [1] , л?тературознавство [1] , л?тературна критика [1] , публ?цистика [1] ? переклад [1]
Alma mater ЧНУ ?мен? Юр?я Федьковича ( 1915 )
Мова твор?в укра?нська
Роки активност? 1906 ? 1933
Жанр в?рш
Автограф

CMNS:  Загул Дмитро Юр?йович у В?к?сховищ?
Q:  Висловлювання у  В?к?цитатах
S:  Роботи у  В?к?джерелах

Дмитро? Ю?р?йович Загу?л ( нар. 28 серпня 1890  р., с. М?л??ве , нин? Вижницького району Черн?вецько? област?  ? пом. л?то 1944  р., Колима ) ? укра?нський поет - символ?ст , л?тературознавець , критик , публ?цист , перекладач , педагог , громадський д?яч , доби розстр?ляного в?дродження .

Житт?пис

[ ред. | ред. код ]

Дмитро Юр?йович Загул народився 28 серпня 1890 року в буковинському сел? М?л??в?. Родина майбутнього поета жила дуже б?дно. Дмитро Загул так п?зн?ше писатиме про це в ≪Автоб?ограф??≫: ≪Зароб?ток у ?пана-д?дича“ не м?г вистачити, а сво?? земл? ? клаптик суглинку та суп?ску. коп?йок з досв?та до ноч?. Важке було наше життя. Доводилось жати на панському лану за п'ятнадцять сн?п або працювати за 40≫. Батька пост?йно гн?тили нестатки й борги, турбота про те, як прогодувати с?м'ю. В?н був неписьменний, але ум?в ц?каво розпов?дати р?зн? житт?в? ?стор?? та грати на флояр?. Довгими зимовими вечорами у ?хн?й хат? збиралось багато людей, що вели жвав? розмови про геро?чне минуле Укра?ни, про опришк?в Довбуша, Петр?я та Мухи, про важке тод?шн? життя. Хлопчик з жад?бн?стю вбирав цю ?нформац?ю. Мати Сафта й сестра Мар?я знали багато народних п?сень ? часто сп?вали ?х. Насл?дуючи коломийки , Загул почав складати перш? власн? п?сн?.

Сестра Мар?я навчила його читати ще до школи. Учився хлопчик старанно, рано зац?кавився художньою л?тературою. Спершу ? пригодницько-фантастичними романами, п?зн?ше ? творами Миколи Гоголя , Тараса Шевченка , Юр?я Федьковича , Пантелеймона Кул?ша , ?вана Франка .       

1902 року помер батько Дмитра, ? жити стало ще важче. На зд?бност? Дмитрика звернув увагу директор школи ? послав його навчатися до Черн?вецько? класично? г?мназ??, яку той зак?нчив 1912 року. П?д час навчання в та?мному гуртку в?н знайомиться з творами Карла Маркса , Л. Фе?рбаха, Г. Плеханова , Михайла Драгоманова , М. Бакун?на, М. Шт?рнера, Ф. Н?цше та ?н. Ц?кавиться соц?олог??ю. Очолю? творчий гурток, у робот? якого брали участь в?дом? пот?м л?тератори ? В. Кобилянський, П. Галензовський, ?. Киявчук, М. Лютик та ?н. До ?хньо? поетично? творчост?, кр?м вчител?в-словесник?в, виявили увагу Осип Маковей , Ольга Кобилянська , С. Яричевський, а також популярн? тод? ≪молодомуз?вц?≫.       

Дмитро Загул

Навчаючись у г?мназ??, Дмитро переклав на укра?нську мову другу п?сню ≪Ене?ди≫ Верг?л?я, к?лька Горац??вих сатир та ≪П?сн? про дзв?н≫ Ф.Шиллера. З власних поез?й 1909 року в газет? ≪Буковина≫ надрукував в?рш? ≪Високо вгору зд?йму сво? руки≫ та ≪Що мен? ?з того, мила≫. 1912 року в газет? ≪Нова Буковина≫ опубл?кован? цикли його поез?й ≪Веснян? мр??≫, ≪Думки≫, ≪В темряв?≫ та ≪Хвил? кохання≫. П?д час навчання Дмитро заробляв на хл?б репетиторством, а з 1912 року працював у черн?вецьких газетах ≪Нова Буковина≫ та ≪Народний голос≫, де й друкував сво? в?рш?. У ранн?х творах Загули пом?тний вплив модерн?ст?в.        

1913 року в Черн?вцях вийшла перша книжечка молодого поета ≪Мережка≫. Загул вступив на ?сторико-ф?лолог?чний факультет Черн?вецького ун?верситету, але подальший житт?вий шлях поета зламала в?йна. 1915 року, коли рос?йськ? в?йська в?дступали з Буковини, його було взято заручником [2] ? в?дправлено до Нижнього Новгорода, де в?н ? одружився. Згодом пере?хав до Одеси, а зв?дти ? до Ки?ва. Працював бухгалтером, сан?таром, учителем, редактором. У той же час писав нов? в?рш?, займався перекладами, виступав з публ?цистичними статтями.       

1918 року Дмитро Загул видав зб?рку в?рш?в ≪З зелених г?р≫ [2] , завдяки як?й здобув певне л?тературне ?м'я. Хоча, як писав п?зн?ше Олександр Б?лецький , ≪? ритм в?рша, ? образна символ?ка майже не п?дноситься… вище за середн?й р?вень укра?нського модерн?зму≫. Ця зб?рка ц?кава й показова як вияв раннього символ?зму поета, коли в?н почав ≪вростати≫ в метаф?зичну схему символ?стсько? теор??. Григор?й Савченко назвав такий символ?зм ≪пом?ркованим, прим'якшеним, ? до певно? м?ри ф?лософ?чним≫.       

Зустр?ч харк?вських ? ки?вських митц?в. Ки?в, 1923 р. З л?ва на право, перший ряд: Максим Рильський , Юр?й Меженко , Микола Хвильовий , Майк Йогансен , Григор?й Михайлов , Михайло Верик?вський . Другий ряд: Наталя Романович , Михайло Могилянський , Василь Еллан-Блакитний , Серг?й Пилипенко , Павло Тичина , Павло Филипович . У третьому ряду стоять: Дмитро Загул, Микола Зеров , Михайло Драй-Хмара , Григор?й Косинка , Володимир Сосюра , Тодось Осьмачка , Володимир Коряк , Михайло ?вченко

З? встановленням радянсько? влади ста? одним ?з кер?вник?в л?тературно? орган?зац??, працю? в журналах ≪Червоний шлях≫, ≪Життя й революц?я≫, виступа? як активний л?тературний критик (псевдон?ми ?. Майдан, В. Тиверець, Г. Юрась, М. Сучасний, ?. М.) [3] . 1918 року Дмитро Загул прилучився до об'?днання письменник?в-символ?ст?в ≪Музагет≫ , що стояло на позиц?ях чистого мистецтва. Под?? 1919 року в?дбилися в мотивах л?рики, що вв?йшла до зб?рки ≪На гран?≫ (1919), яку Олександр Б?лецький назвав одн??ю з найстрашн?ших книжок укра?нського модерн?зму, книжкою крайнього сол?псизму й безнад?йно? м?стики. Працю? викладачем л?тератури на педагог?чних курсах у м?стечку Ставище . З вересня 1922 року вчителю?, а пот?м ста? директором школи села Саварка. [2] Через р?к пере?жджа? до Ки?ва на посаду редактора сценарного в?дд?лу ≪Укра?нф?льму≫, а згодом пос?да? посаду наукового прац?вника Академ?? наук (ВУАН).        

1927 року вийшла п?дсумкова зб?рка поез?й Загули ≪Мотиви≫ (з передмовою Олександра Б?лецького). У н?й поет виявив себе апологетом ново? доби, передус?м ≪Автоб?ограф??ю≫. Але революц?йний оптим?зм не справджувався, реальна д?йсн?сть дисонувала з мр?ями. П?сля згадано? зб?рки його в?рш? уже не виходили окремими зб?рками, хоч у пер?одиц? час в?д часу й з'являлися: ≪Як замовчать по тротуарах звуки≫, ≪Яка ж то буря буйно гра?≫ та ?н. Письменник редагу? альманах ≪Зах?дна Укра?на≫, пише критичн? статт?, переклада?: Гете, Шиллера, Гейне, Бехера, Гезенклевера, Гр?на, Геббеле та ?н. До цього ж пер?оду належать ? численн? критичн? та л?тературознавч? статт? письменника: ≪Спад л?ризму в сучасн?й укра?нськ?й поез??≫, ≪Зр?ст ? сила творчост? П. Тичини≫, п?дручник ≪Поетика≫ (1923). 1930 року в?н п?дготував ? видав ?з власною передмовою зб?рку твор?в В. Кобилянського.       

Арешт ? загибель

[ ред. | ред. код ]

1933 року, як члена л?тературно? орган?зац?? ≪Зах?дна Укра?на≫ , Загула звинуватили в нац?онал?зм? й засудили до 10 рок?в концтабор?в. Покарання письменник в?дбував у Забайкалл? , на зал?зничн?й станц?? Урульга . Його призначили редактором багатотиражно? газети ≪Строитель Бама≫. Працював в?н ? л?тературним оформлювачем в аг?тбригад?.

П?сля вбивства Серг?я К?рова справу Дмитра Загула переглянули й перевели його в п?вн?чно-сх?дн? табори Колими . Тут в?н був ? асистентом фельдшера, ? пом?чником маркшейдера, ? загот?вельником деревини, й обл?ковцем на вивезенн? торфу та золотоносних п?ск?в; ? обм?рником забо?в, ? днювальним у бараку, ? просто р?зноробочим. Загальн? роботи вимагали твердих м'яз?в, живучост?, ф?зичного здоров'я. А Загулов? вже перевалило за п'ятдесят.

За св?дченням репресованого рос?йського л?тератора Федора Тихменьова , Дмитро Загул, в?дбувши 1943 року визначений строк, просив законного зв?льнення, але йому, як ? ?ншим, в?дпов?ли, що до ≪особливого розпорядження≫ вони ≪сид?тимуть≫ дал?. П?сля зв?стки про можливе дов?чне ув'язнення Загул занепав духом, на важких роботах ф?зично ослаб ? помер в?д парал?чу серця вл?тку 1944 року на Колим?, в одному з табор?в м?ж Магаданом ? Ягодним.

За ?ншими джерелами, був заарештований та засланий 1935 року, ? про дальшу його долю в?домостей нема?. Смерть його п?дтверджена в радянських джерелах згадкою, що ≪помер наприк?нц? 30-х рок?в≫ (пор. ≪?з поез?? 20-х рок?в≫, К., 1959).

Творч?сть

[ ред. | ред. код ]

Поез?я

[ ред. | ред. код ]

Рано проявився поетичний хист ? перш? публ?кац?? з'явилися 1906  р. 1909  р. в газет? ≪Буковина≫ надрукував в?рш? ≪Високо вгору зд?йму сво? руки≫ та ≪Що мен? ?з того, мила≫. 1912  р. в газет? ≪Нова Буковина≫ опубл?ковано цикли його поез?й ≪Веснян? мр??≫, ≪Думки≫, ≪В темряв?≫ та ≪Хвил? кохання≫. 1913  р. в Черн?вцях вийшла перша книжечка молодого поета ≪Мережка≫.

1918  р. вида? зб?рку в?рш?в ≪З зелених г?р≫, завдяки як?й здобув певне визнання. Ця зб?рка ц?кава й показова як вияв раннього символ?зму поета, коли в?н почав ≪вростати≫ в метаф?зичну схему символ?стсько? теор??. Григор?й Савченко назвав такий символ?зм ≪пом?ркованим, прим'якшеним, ? до певно? м?ри ф?лософ?чним≫. Зб?рка м?стить ряд б?бл?йних пересп?в?в Д. Загула, зокрема ≪З П?сн? П?сень Соломона≫ та ≪Екклез?аст≫ .

П?сля виходу зб?рки ≪На гран?≫ ( 1919 ) став одним з орган?затор?в ≪Музагету≫, активним учасником Сп?лки художник?в слова, об'?днання ≪Зах?дна Укра?на≫ та Всеукра?нсько? сп?лки пролетарських письменник?в.

Якщо перш? дв? зб?рки було створено в дус? естетики символ?зму , то в зб?рках ≪Наш день≫ ( 1925 ), ≪Мотиви≫ ( 1927 ) критики в?дзначили ≪ритм соц?ал?стичних перетворень≫.

Переклади

[ ред. | ред. код ]

Ще навчаючись у г?мназ??, Дмитро Загул переклав укра?нською мовою другу п?сню ≪Ене?ди≫ Верг?л?я , к?лька Горац??вих сатир та ≪П?сн? про дзв?н≫ Фр?др?ха Шиллера.

Загул перекладав ?з зах?дно?вропейських л?тератур ( Генр?х Гейне , Йоганн Вольф?ан? фон ?ете , Фр?др?х Шиллер , Джордж Ноел Гордон Байрон , Йоганнес-Роберт Бехер , Март?н Андерсен-Нексе та ?н.). З рос?йсько? переклав поему Олександра Блока ≪Дванадцять≫, окрем? в?рш? В. Маяковського, К. Бальмонта.

Дмитро Загул ? автором перекладу низки романс?в н?мецьких автор?в, зокрема:

  • Л. ван Бетховена : ≪Бабак≫ , ≪До кохано?≫: ( ≪Разом з тобою й я сумую…≫ ), ≪З мальованою стр?чкою≫: ( ≪Сиплють щедрими руками…≫ ), "( ≪Люблю тебе…≫ ), ≪Насолода смутку≫: ( ≪Хай течуть…≫ ), ≪Нове кохання ? нове життя≫: ( ≪Серце, серце, що з тобою?≫ ), ≪Поц?лунок≫: ( ≪Сид?в я в Хло?…≫ ), ≪Розлука≫: ( ≪О, в цей момент розлуки…≫ ), ≪Смерть≫: ( ≪Так мине м?й час життя…≫ ), ≪Спок?й≫: ( ≪В об?ймах любки гарно нам…≫ ), ≪Туга≫: ( ≪Що серце так вабить…≫ ), ( ≪Чому не йдеш ти?≫ ) [4] , ( ≪Голубко, любонько, де ж ти?≫ ):
  • Ф. Шуберта : ≪Рибалочка≫ [5]

Видання

[ ред. | ред. код ]

Поетичн? зб?рки

[ ред. | ред. код ]

Переклади

[ ред. | ред. код ]

Редактор видання: Генр?х Гайне . Вибран? твори. Т. 1?3. ? Харк?в; Ки?в, 1930.

?нш? прац?

[ ред. | ред. код ]

У брошурц? ≪Л?тература чи л?тературщина?≫ (К., 1926) виступав проти Миколи Зерова й ?нших неокласик?в. Досл?джував б?ограф?ю ? творч?сть Осипа Федьковича ? був автором вступних статей до р?зних видань його твор?в.

З л?тературознавчих праць найважлив?ш?: ≪Деяк? риси старон?мецько? п?сн? про Вальтар?я з IX ст. аналог?чн? до окремих м?сць ?Слова о полку ?горев?“≫ (З?ФВ, VII ? VIII, 1926), ≪Дорога до мети ? поез?я Миколи Терещенка≫ (Ж. ? Р., 1928, кн. ?). П?д псевдон?мом В. Тиверець надрукував огляд ≪Сучасна укра?нська л?рика≫ (Мистецтво, 1919) ? ≪Спад л?ризму в сучасн?й укра?нськ?й поез??≫ (Ч. Ш. 1924, № 1?2). Займався також проблемами поетики, опубл?кував статтю про Шевченкову поетику та п?дручник ≪Поетика≫ (К., 1923).

Ув?чнення пам'ят?

[ ред. | ред. код ]
Мемор?альна дошка в Черн?вцях
мемор?альна дошка

?м'я Загула надано школ? в сел? М?л??ве, там в?дкрито його музей, встановлено бронзове погруддя поета. 1998 односельц? поета разом ?з Черн?вецькою орган?зац??ю Сп?лки письменник?в Укра?ни заснували л?тературну прем?ю його ?мен? .

В Черн?вцях на г?мназ?? № 5 будинок № 8 по вулиц?, що носить ?м'я Д.Загула встановлена мемор?альна дошка де з 1906 по 1912 р?к в?н навчався. 1995 у Ки?в? на будинку 36 на вулиц? Олеся Гончара в?дкрито мемор?альну дошку Загулу (скульптор В?тал?й Сивко ).

Вулиц?, назван? на честь Дмитра Загула , ?снують в к?лькох населених пунктах Укра?ни.

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б в г д Czech National Authority Database
  2. а б в А.С. Лупан, Я.О. Кузик (2010). Дмитро Загул: б?об?бл?ог. покажчик (до 120-р?ччя в?д дня народження).- . Черн?вц?.
  3. Подоляка, Н. С. (2016). Дмитро Загул та його укра?нський переклад Слова о полку ?горев?м . Ф?лолог?чн? трактати . № 8, № 3. с. 112?117. ISSN   2077-804X . Арх?в ориг?налу за 20 липня 2021 . Процитовано 20 липня 2021 .
  4. Бетховен Л. П?сн?: Для одного голосу в супровод? ф-но / за ред. А. Доливо. ? М.: Держ. муз. вид-во, 1937.
  5. В. Кузик. Лебединий сп?в. Schwanengesang // Вступна стаття, упорядкування нотного матер?алу, прим?тки В. Кузик. ? К., Етнос, 2004. ? 168 с.

Джерела та л?тература

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]