|box_width=

Еразм Ротердамський
лат. Desiderius Erasmus Roterodamus
Зах?дна ф?лософ?я
Портрет 1523 року
Народження	28 жовтня 1466 ( 1466-10-28 ) Роттердам
Смерть	12 липня 1536 ( 1536-07-12 ) (69 рок?в) Базель дизентер?я [1]
Поховання	Кафедральний собор у Базел?
Громадянство ( п?дданство )	С?мнадцять пров?нц?й
Знання мов	латина [2] [3] ? н?дерландська
?м'я при народженн?	н?д. Gerrit Gerritszoon
Д?яльн?сть	перекладач , богослов , есе?ст , перекладач Б?бл?? , письменник , Lady Margaret's Professor of Divinity , latinist , ксьондз , викладач ун?верситету
Викладав	Старий Левенський ун?верситет [d]
Науковий ступ?нь	доктор богослов'я ( 1506 )
Основн? ?нтереси	Християнська ф?лософ?я Гуман?зм В?дродження
Вплинув	Томас Мор , Март?н Лютер , В?льям Т?ндейл
Alma mater	Паризький ун?верситет , Ку?нз-колледж d , Кембриджський ун?верситет , Туринський ун?верситет , College de Montaigu d [4] , City Gymnasium d ? College of Sorbonne d
Л?тературний напрям	ф?лософ?я В?дродження
Зазнав впливу	Еп?курейство , Марк Тулл?й Цицерон , Джованн? П?ко делла М?рандола
Вчител?	Alexander Hegius von Heek d [4] , Jan Standonck d , Джон Колет d ? George Hermonymus d
В?дом? студенти	Gabriel Mudaeus d , Richard Croke d ? Nikolaus Bensrott d [5]
Визначний тв?р	Похвала Глупот? , A handbook on manners for children d ? The Education of a Christian Prince d
?сторичний пер?од	п?зн? В?дродження
Конфес?я	католицька церква
Еразм Ротердамський у В?к?сховищ?
Висловлювання у  В?к?цитатах

Ера?зм Ротерда?мський ( лат. Desiderius Erasmus Roterodamus , ?м'я при народженн? н?д. Gerrit Gerritszoon ; 28 жовтня , 1466  ? 12 липня , 1536 ) ? голландський теолог та мислитель епохи п?знього В?дродження . Вибране ним латинське ?м'я склада?ться ?з трьох частин: ?мен? Desiderius , що походить в?д латинського слова desiderium (бажання, прагнення), грецького слова ερ?σμιο?, що значить коханий, улюблений ? латин?зовано? назви м?ста, в якому в?н народився ? Роттердама .

Еразм був найвизначн?шим знавцем латини сво?? епохи. Його твори ? вз?рець чисто? класично? мови. Мислитель усе життя залишався в?рним католиком, хоча й критикував церкву за надм?рност?.

Працею життя Еразма було видання класичного тексту Б?бл?? грецькою мовою. Окр?м того найв?дом?шим твором мислителя ? книга ≪Похвала глупот?≫ .

Еразм народився у н?ч з 27 на 28 жовтня 1466 року в Роттердам?. Попри те, що в?н усе життя ототожнював себе з цим м?стом, Еразм прожив там всього чотири роки, й н?коли туди не повертався. Про його родину майже н?чого нев?домо, кр?м того, що можна знайти в його власних записах. Майже нема? сумн?ву в тому, що майбутн?й мислитель був позашлюбною дитиною. Згодом його батько став священиком. Про мат?р в?домо лише те, що ?? звали Маргарет, ? вона була донькою л?каря. Незважаючи на позашлюбний статус сина, батьки дбали про нього аж до сво?? смерт? в 1483 роц? п?д час еп?дем?? . Юнак отримав найкращу осв?ту, навчаючись у к?лькох монастирських ? нап?вмонастирських школах.

У в?ц? 25 рок?в, у 1488, Еразма висвячено на священика, хоча, схоже, в?н н?коли не в?дчував потягу до пастирського покликання, а ?нститут чернецтва став одн??ю ?з головних тем у його критиц? надм?рностей церкви, яка не припинялася все життя мислителя. Незабаром п?сля ординац??, Еразм отримав нагоду покинути монастир ? його репутац?я чудового знавця латини й ум?ння добре писати здобула для нього запрошення на посаду секретаря ?пископа Камбре. Зважаючи на хитке здоров'я, неприязнь до ченц?в ? любов до гуман?тарних наук, йому дали тимчасове зв?льнення в?д обов'язк?в священика. П?зн?ше папа Лев X надав цьому зв?льненню пост?йний статус.

У 1495 роц? за згодою ?пископа Еразм по?хав на навчання до Паризького ун?верситету. Ун?верситети були на той час центром схоластично? науки, хоча вже почали потрапляти п?д вплив гуман?зму . Еразм навчався в Париж?, Льовен? , Англ?? й Базел? , хоча не належав твердо до жодного ?з цих м?сць. В Англ?? в?н заприятелював ?з пров?дними мислителями епохи короля Генр? VIII : Джоном Колетом, Томасом Мором , Джоном Ф?шером, Томасом Л?накром ? В?льямом Гросином. Певний час в?н викладав в Кембридж? .

Повернувшись ?з Англ??, Еразм вир?шив вдосконалити сво? знання грецько? мови, що дозволило б йому на глибшому р?вн? вивчати теолог?ю й п?дготувати нове видання Б?бл?? в переклад? ??рон?ма. Незважаючи на хрон?чну нестачу грошей, Еразм зум?в, наполегливо працюючи день ? н?ч й благаючи друз?в допомогти йому книгами й грошима на вчител?в, вивчити мову за три роки.

Еразм в?ддавав перевагу життю незалежного науковця, й св?домо намагався уникати зв'язк?в, як? могли б обмежити його свободу думки й л?тературного самовираження. При житт? йому нер?дко пропонували почесн? й виг?дн? посади в академ?чному св?т?, але в?н в?дмовлявся, в?ддаючи перевагу непевним, але ц?лком достатн?м гонорарам незалежного д?яча л?тератури. Пер?од з 1506 по 1509 р?к в?н пров?в в ?тал??, частково у видавництв? Альдуса Мануц?я у Венец?? , але його зв'язки з ?тал?йським ученим св?том були все ж не такими широкими, як можна було б спод?ватися.

У 1511 роц? перен?с тяжку хворобу ? англ?йську п?тницю , насл?дки яко? в?дчувались надал?. Перебування Еразма в Льовен? зробило його м?шенню для критики з боку к?л, ворожих до принцип?в л?тературних реформ, яким в?н присвятив сво? життя. В?дчуваючи утиски, в?н знайшов притулок в Базел?, де завдяки швейцарськ?й гостинност? отримав змогу в?льно висловлюватися, й де його оточували в?рн? друз?. Протягом довгих рок?в в?н пл?дно сп?впрацював ?з визначним видавцем Фробеном (разом з ?ншим в?домим вченим Сиг?змундом Гелен??м ). У Базель, до Еразма, ст?калися прихильники ?з ус?х кутк?в ?вропи.

Писати Еразм почав п?зно, спочатку досконало опанувавши латину, але пот?м багато друкувався, висловлюючи сво? м?ркування з приводу найактуальн?ших питань тогочасно? ф?лософсько? й рел?г?йно? проблематики. Його критика церковних установ була зумовлена не сумн?вом у рел?г?йн?й доктрин?, чи неприязню до церковних ?нституц?й, як таких, а радше боротьбою проти середньов?чного формал?зму й за л?берал?зац?ю мислення. Ця боротьба стала стрижнем Еразмового життя й надала йому ц?л?сност?. Шукаючи свободи й незаангажованост? мислитель опинився в центр? ?вропейсько? думки. Серед тих, ?з ким Еразм листувався, понад 500 найвидатн?ших пол?тичних ? наукових д?яч?в епохи.

Еразм помер у 1536 роц? в Базел? в?д дизентер?? ^[7] , хоча ? й ?нш? припущення ^[8] . Традиц?йно вважа?ться, що його останн?ми словами були ≪Боже милостивий≫ ( н?д. Lieve God ).

Початок XVI-го стол?ття ознаменувався публ?кац??ю Б?бл?? багатьма ?вропейськими мовами. Минуло лише п?встол?ття з часу винаходу книгодрукування в ?вроп?. Цей пер?од ознаменувався збором численних рукопис?в ? встановленням канон?чних текст?в. Одним ?з таких проект?в була робота над багатомовною Б?бл??ю в ?спан??. П?дготовка Нового Запов?ту завершилася в 1514 роц?, але публ?кац?я затримувалася доти, доки не буде готовий Старий Запов?т . Папа Лев Х надав Еразму виключн? права на публ?кац?ю грецького тексту Б?бл??. Дов?давшись в 1515 роц? про ?снування ?спанського багатомовного проекту, Еразм, який на той час перебував у Англ??, розпочав власн? пошуки рукопис?в, щоб встигнути опубл?кувати св?й вар?ант до видання ?спанського. У результат? напружено? роботи в умовах браку часу в 1516 роц? побачив св?т Новий Запов?т грецькою мовою ?з латинським перекладом ? коментарями ? ≪Novum Instrumentum omne, diligenter ab Erasmo Rot. Recognitum et Emendatum≫. Для цього видання Еразм використав к?лька р?зних рукопис?в, оск?льки не мав ?диного повного.

Друге видання (1519) року використовувало в назв? слово Testamentum (запов?т) зам?сть Instrumentum. Воно стало основою для н?мецького перекладу Март?на Лютера . Було продано 3300 прим?рник?в Нового Запов?ту, враховуючи обидва видання. Трет? видання з'явилося в 1522 роц?. У 1527 роц? вийшов 4-й вар?ант ?з грецьким текстом, текстом Вуль?ати й Еразмовим перекладом на класичну латину. З видання 1535 року текст Вуль?ати викинули.

Таким чином, протягом багатьох рок?в Еразм працював над встановленням прийнятого тексту (Textus Receptus) найважлив?шо? книги християнства. В?н присвятив цю роботу пап? Леву Х ? покровителю знань. Зак?нчивши працю, Еразм одразу ж почав друкувати ≪Парафрази Нового Запов?ту≫ ? популярний виклад зм?сту окремих витяг?в. 6 таких книг були написан? латиною, але швидко перекладалися ?ншими мовами.

Рух Март?на Лютера почався одразу ж п?сля публ?кац?? перекладу (восени 1521 року) Нового Запов?ту , й став важким випробовуванням для Еразма. Конфл?кт м?ж ?вропейською сп?льнотою й римо-католицькою церквою став наст?льки гострим, що уникнути заклик?в при?днатися до дискус?? стало неможливим. Еразм перебував тод? на вершин? слави й обидв? сторони неминуче зверталися до нього, вимагаючи п?дтримки. Проте за сво?м характером ? звичками, мислитель противився думц? ставати на той чи ?нший б?к. Критикуючи надм?рност? й глупоту в церковних рядах, в?н завжди п?дкреслював, що не в?дчува? ворожост? до церковник?в ? не напада? на церковн? установи, як так?. Св?т см?явся над Еразмовою сатирою, проте н?хто не ставив п?д сумн?в той пл?дний внесок, яким в?н зарекомендував себе в очах найвизначн?ших представник?в церковного св?ту.

Еразм ?з симпат??ю ставився до основних положень лютерансько? критики церкви. В?н поважав Лютера, а Лютер завжди п?дкреслював сво? захоплення знаннями Еразма. Лютер спод?вався Еразмово? п?дтримки сво?? д?яльност?, яка, на його думку, була не чим ?ншим, як природним продовженням Еразмово? справи. Ранн? листування засв?дчу? Лютерове захоплення ус?м тим, що Еразм зробив для встановлення розумних засад християнства. У сво?х листах великий протестант заклика? мислителя при?днатися до лютерансько? парт??. Еразм в?дмовився, зазначивши, що, вчинивши так, в?н п?д?рвав би св?й авторитет, як л?дера руху за чисте знання, який в?н вважав сво?м житт?вим покликанням. За його словами, в?н може впливати на рел?г?йн? реформи т?льки з позиц?? незалежного вченого. Прямий у сво?х вчинках Лютер розц?нив Еразмов? вагання, як ухиляння в?д в?дпов?дальност?, продиктован? або боягузтвом або ж браком в?дданост?. Проте Еразм в?дчував страх перед зм?ною доктрини й притримувався думки, що в ?? рамках знайдеться досить м?сця для найдорожчих для нього зм?н.

П?д час тривало? суперечки Еразм дв?ч? дозволив соб? висловитися щодо суперечливих питань доктрини, хоча така повед?нка була невластивою його характеру й репутац??. Одною ?з гострих тем стало питання свободи вол? . У De libero arbitrio diatribe sive collatio , опубл?кованому в 1524 роц?, Еразм висв?тлив погляди лютеран щодо цього питання, одночасно тверезо викладаючи думки ?ншо? сторони. ≪Д?атриб≫ не робить висновк?в ? не заклика? до д?й, що стало недол?ком в очах посл?довник?в Лютера. Лютер в?дпов?в в 1525 роц? нападками на ≪Д?атриб≫ ? на самого Еразма в De servo arbitrio , нав?ть звинувачуючи його в тому, що той не християнин.

Тим часом почалися громадськ? безлади, яких Еразм боявся, а Лютер вважав неминучими. Еразм був радий, що тримався осторонь реформ, якщо вони призвели до таких насл?дк?в, проте йому г?рко докоряли, що саме в?н розпочав ≪трагед?ю≫ (якою називали протестантизм римо-католики).

Коли в 1529 роц? м?сто Базель стало оф?ц?йно ≪реформованим≫, Еразм покинув сво? тамтешн? помешкання й перебрався до ?мперського м?ста Фрайбург .

Доктрина причастя була одним ?з ключових питань реформац??. У 1530 роц? Еразм опубл?кував нове видання ортодоксального трактату Алегруса проти ?ретика Баренгара з Туру, що датувався XI стол?ттям. У передмов? Еразм твердо висловив свою в?ру в ?стинност? Христового т?ла п?д час посвячення при ?вхарист??. Цим в?н в?дцурався в?д тверджень базельського л?дера антисакриментал?ст?в Йогана Околампад?уса про те, що Еразм притриму?ться однакових ?з ним погляд?в, як? поширювалися з метою переконати громадськ?сть в участ? мислителя у розкольницькому рус?.

Окр?м роботи над Б?бл??ю, Еразм надрукував чимало книг св?тського характеру, ставлячись до них радше, як до при?мно? розваги.

Еразм любив збирати присл?в'я ус?х час?в ? народ?в. Йому самому припису?ться фраза: ≪В кра?н? сл?пц?в людина з одним оком ? зряча≫.

У 1500 роц? побачило св?т перше видання ≪Collecteana Adagiorum≫ ? зб?рки латинських ? грецьких приказок. Надал? зб?рка багато раз?в перевидавалася з доповненнями й Еразмовими коментарями, що сам? зосереджувалися на актуальних питаннях тод?шнього життя.

Серед вислов?в, як? запровадив у живу мову Еразм, зокрема:

• Квапитися пов?льно
• Водити за н?с
• Це ясно нав?ть дитин?
• Вилупитися з одного яйця
• Зробленого не переробиш
• Живий труп
• Час покаже
• Крокодилов? сльози

Еразму належить також вираз ≪скринька Пандори≫ , що з'явився в результат? помилки ? перекладаючи ≪Пандору≫ Гес?ода , в?н переплутав ≪pithos≫ (дзбан) з ≪pyxis≫ (скринька).

У 1511 роц? Еразм видав написану ним двома роками ран?ше книгу ≪Похвала Глупот?≫ ( грец. Μωρ?α? Εγκ?μιον , лат. Stultitiae Laus ), яка стала найв?дом?шим твором автора. Книга почина?ться з посвяти Томасу Мору , другу автора, пр?звище якого асоц?ю?ться з грецьким словом ≪мор?яс≫, що значить ≪глупота≫.

Мова ведеться в?д ?мен? богин? Глупоти, яка на вс? лади вихваля?ться тим впливом ? шаною, як? вона здобула в сусп?льств?.

Еразмова сатира висм?ю? ус? сфери та явища тод?шнього життя, включно ?з самим Еразмом Ротердамським, але найб?льше мислитель глумиться над неправедн?стю та забобонн?стю ченц?в, запл?сняв?лими доктринами.

Зак?нчу?ться книга полум'яним закликом до праведност? й християнських чеснот.

≪Похвала глупот?≫ вважа?ться одн??ю ?з найвпливов?ших книг зах?дно? цив?л?зац?? й катал?затором Реформац?? . Вона одразу ж стала популярною, сподобалася Пап? , ще за життя автора була перекладена н?мецькою й французькою. У нов?тню еру ще довго вивчалася, як зразок риторики .

Видана в 1515 роц? й перевидана в 1517 роц? ≪Sileni Alcibiadis≫ ? книгою, в як?й найяскрав?ше сформульована Еразмова в?ра в необх?дн?сть зм?н. Латинське слово ≪sileni≫ означа? р?ч, внутр?шня сутн?сть яко? краща й вища за зовн?шн?сть. На думку Еразма до Sileni належали Христос ? апостоли й сама церква. Люди називають церквою священик?в, ?пископ?в, пап, але ц? люди лише служники церкви. Автор критику? тих, хто марну? багатство церкви, жир?ють за рахунок народу. Багатство не повинно ставитися вище за все ?нше. Справжня м?с?я церкви ? допомогти людям жити християнським життям. Священики повинн? бути чистими, а вони збиваються з праведного шляху й ус?м наче байдуже. Еразм критику? папську розк?ш, стверджуючи, перед ус?м треба ставити в?рн?сть Святому письму.

Перу Еразма належать також

• ≪Enchiridion militis Christiani≫ ? ≪Книга християнського лицаря≫ (1503), в як?й Еразм висловлю? сво? погляди на щоденне життя християнина, й засуджу? головне зло того часу ? формал?зм.
• ≪Institutio principis Christiani≫ ? ≪Виховання християнського принца≫ . Книга вийшла через 3 роки п?сля ≪Принца≫ Мак?авелл? ^[9] . Акценти в н?й розставлен? ц?лком ?накше. Для Еразма важлив?ше, щоб володаря любили, а не боялися.
• ≪Querela Pacis≫ ? ≪Скарги Миру≫, у як?й Мир говорить в?д першо? особи. В?н нагаду?, що людин? дано владу слова, найб?льш примирюючий ?нструмент соц?ального зв'язку та сердечно? любов? . Природа навчила людство прагнути миру, та забезпечувати його . Лише деяк?, чи? п?дле благополуччя залежить в?д народного горя, бажають в?йни ^{[10] [11] [12] [13] [14]}
• ≪Ecclesiastes≫ ? ≪Пропов?дник≫ (1536), де Еразм д?литься сво?ми поглядами на принципи християнсько? пропов?д?.

Еразм Ротердамський був одним ?з найвизначн?ших мислител?в епохи, що передувала реформац?? церкви, людиною велико? вченост? й знань, останньою в ?стор?? ≪людиною, яка знала все≫. Його праця над Б?бл??ю й критичн? твори п?дготували перех?д до нових час?в ? сприяла затвердженню принцип?в гуман?зму.

Виважена позиц?я Еразма щодо протестантизму здобула йому ворог?в у обох таборах. У 1543 роц? його книги були публ?чно спален? в Мюнстер? .

• Еразм Ротердамський (1981). Похвала Глупот? . Ки?в: Дн?про.
• Еразм Роттердамський (1993). Похвала Глупот?. Домашн? бес?ди . Ки?в: Основи. с. 319. ISBN   5-7707-3315-2 .

• Д?м Еразма (Брюссель)
• Прем?я Еразма

• Н. Кочан . Ротердамський Еразм Дез?дер?й // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.:Парламентське видавництво, 2011. ? с.643 ISBN 978-966-611-818-2
• Еразм Ротердамський // Ф?лософський енциклопедичний словник  / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни  : Абрис, 2002. ? 742 с. ? 1000 екз.  ? ББК   87я2 . ? ISBN 966-531-128-X .
• Микола Стороженко . Нарис ?стор?? Зах?дно-Европейсько? л?тератури до к?нця XVIII в?ку. ? Л. : Укра?нсько-руська видавнича сп?лка, 1905. ? 381 с. (135?139 с.)

• Еразм Роттердамський // Заруб?жн? письменники : енциклопедичний дов?дник : у 2 т. / за ред. Н. Михальсько? та Б. Щавурського. ? Терноп?ль : Навчальна книга ? Богдан, 2005. ? Т. 1 : А ? К . ? С. 611. ? ISBN 966-692-578-8 .
• Еразм Роттердамський // Енциклопедичний словник класичних мов  / Л. Л. Звонська , Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньк?в та ?н. ; за ред. Л. Л. Звонсько?. ? 2-ге вид. випр. ? допов. ? К . : ВПЦ ≪Ки?вський ун?верситет≫, 2017. ? С. 188. ? ISBN 978-966-439-921-7 .

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Еразм Ротердамський

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Еразм Ротердамський

• Твори Еразма Ротердамського он-лайн на сайт? chtyvo.org.ua [ Арх?вовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine .]
• Йосип Коб?в. Еразм Роттердамський ? його сатиричне перо [ Арх?вовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine .] // Еразм Роттердамський. Похвала глупот?. Домашн? бес?ди. К.: Основи, 1993. 320 с.
• Еразм Роттердамський [ Арх?вовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine .] // Вступ до ф?лософ??: Велик? ф?лософи: навч. пос?бник / В. Андрущенко. ? К. ; Х. : СПДФЛ Чиженко С. Ю., 2005. ? 512 с.
• Еразм Роттердамський // Пробудись! № 6 2016 [ Арх?вовано 13 лютого 2017 у Wayback Machine .]
• Adagia, електорнна б?бл?отека повних текст?в (фр.)
• Твори Еразма на сайт? проекту ?уттенберг [ Арх?вовано 5 вересня 2005 у Wayback Machine .] (англ.)
• Твори Еразма (англ.)
• Erasmus Text Project (англ.)
• Твори Еразма з Bibliotheca Augustana (н?м.)
• Opera ? Твори Еразма латиною (лат.)
• Desiderius Erasmus ? стаття в Католицьк?й енциклопед??, 1909 (англ.)
• Д?м Еразма в Брюссел?, оф?ц?йна стор?нка (англ.)

Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво В?к?сховище · Liber Liber Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Discogs · Discogs · Invaluable.com · MusicBrainz · Europeana · RKDartists · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) · Корол?вська академ?я мистецтв · Музей В?ктор?? та Альберта · Нац?ональна портретна галерея (Лондон) · Нац?ональний музей Швец?? · Les Archives du spectacle Генеалог?я та некропол?стика Математичний генеалог?чний про?кт · Find a Grave · Genealogics.org · Geni.com · The Academic Family Tree · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Babelio · BiblioNet · Bibliotheque interuniversitaire de Sante · CoBiS · Digital Latin Library · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Goodreads · Index Theologicus · Internet Speculative Fiction Database · LibriVox · LibriVox · Open Library · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · Perlentaucher · Provenio · Sandrart.net · The Unz Review · WomenWriters · WomenWriters · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · В?ртуальна б?бл?отека ?мен? М?геля де Сервантеса · Про?кт Гутенберг · Про?кт Гутенберг (н?м.) · Про?кт Рунеберг · Шведський л?тературний банк Наука Internet Philosophy Ontology project Тематичн? сайти Archivo de la Real Academia Espanola · discovery.nationalarchives.gov.uk · Early Modern Letters Online · Edition humboldt digital · SNAC · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Wolfram Language · Quora · Quora Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · ?сторичний словник Швейцар?? · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Оксфордський словник нац?ональних б?ограф?й · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Allgemeine Deutsche Biographie · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Catholic (1907?13) · Catholic Encyclopedia · Cultureel Woordenboek · Dizionario di Filosofia Treccani · Dizionario di Filosofia Treccani · Enciclopedia Itau Cultural · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana · World History Encyclopedia Дов?дков? видання Британський музей · ?дентиф?катор артиста IDU · Alvin · Alvin · Alvin · Collaborative InterLingual Index · Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · ECARTICO · електронне просв?тництво · National Historical Museums of Sweden · NNDB · SNAC · Swedish Open Cultural Heritage · symogih.org · WordNet · Французька В?к?д?я · Global Anabaptist Mennonite Encyclopedia Online Нормативний контроль Autoritats UB :  a1359557 · BanQ :  0000049879 · BAV :  ADV10157750 ,  ADV10157753 ,  ADV10157754 ,  ADV10157755 · BIBSYS :  90055357 · BLBNB :  000934650 · BNC :  a10440574 · BNCHL :  000014133 · BNE :  XX846620 · BNF :  11886243m · BNMM :  000056808 · BPN :  29366356 · CANTIC :  981058521515106706 · CCAB :  000043127 · CiNii :  DA00584422 · CONOR.BG :  39246949 · CONOR.SI :  7344995 · CONOR.SR :  21506663 · DBC :  87097919128482 · EGAXA :  Balis2832899 · ERRR :  a11206676 ,  a1142879x · FAST :  1817492 · Freebase :  /m/02rpq · GND :  118530666 · GR-AtACA :  48787 · GTAA :  97327 · ICCU :  CFIV002829 · ISNI :  0000000374716178 · ItRSI :  3739 · J9U :  987007260834705171 · KANTO :  000104239 · KRNLK :  KAC199608212 · LCCN :  n79055814 · LIBRIS :  20dg9h6l0n7mr32 · LIH :  LNB:V*152948;=BP · LNB :  000033388 · LNL :  21332 · MAK :  9810533637205606 · Museo Galileo :  40082 · N6I :  vtls000059432 · NCF :  ncf10079621 · NDL :  00438957 · NKC :  jn19981000990 · NLA :  816805 · NLC : 000118695 · NLG :  212336 · NLI :  000043985 · NLP : a0000001182498 · NLW :  desiderius-erasmus ,  erasmus-desiderius-d-1536 · NSK :  000014222 · NTA :  068551959 · NUKAT :  n93080867 · PTBNP :  32586 · PUSC :  25599 · PUST :  74304 · RERO :  02-A000057766 · RILM :  11084 · RISM :  people/30037002 · RRL :  33342 · RVK :  DD 6110 ,  GU 33390 ,  FZ 31000 · SDBM :  1246 · SEARCH :  58828 · SELIBR :  51858 · SHARE :  176189 · SKMASNL :  vtls001319198 · SNK :  199810 · SUDOC :  085720372 · UIY :  000010725 · ULAN :  500045736 · UPSA :  8883 · URBS :  2798 ,  15710 ,  7522 ,  63345 ,  157383 ,  63418 · VcBA :  495/14671 · VIAF :  87673996 · РНБ :  778669 ,  77102835