Енерг?я в Швец??  ? галузь виробництва, споживання та ?мпорту електроенерг?? в Швец?? . Електроенергетичний сектор в Швец?? ? основною статтею ^{[ чого? ]} електроенерг?? в Швец?? . Шведський закон про кл?мат за лютий 2017 року нац?лений на те щоб до 2045 року Швец?я стала вуглецевонейтральною . Мета Швец?? ? скоротити викиди кл?матичних газ?в на 63 % з 1990 по 2030 роки, а м?жнародн? перевезення без урахування ?ноземних рейс?в ? на 70 % ^{[1] [2]} . До 2014 року трохи б?льше половини загального к?нцевого енергоспоживання кра?ни в област? електроенерг??, опалення, охолодження та транспорту було забезпечено за рахунок поновлюваних джерел енерг??, що ? найвищою часткою серед 28 кра?н-член?в ?С ^[3] .

Огляд [ ред. | ред. код ]

Зниження викид?в на 7,7 % в 2008 - 2009  рр. було, частково обумовлено економ?чним спадом в ?вроп? в 2008 - 2009  рр., а не т?льки ст?йкими зм?нами в споживанн? енерг??. З 2008 по 2009 р?к зм?на в США склала 7,0 %, а в Канад?  ? 9,6 % ^[6] .

У 2011 роц? Св?товою енергетичною радою сп?льно з Ол?вером Уайманом була опубл?кована допов?дь п?д назвою ≪Пол?тикам на майбутн?: оц?нка енергетично? та кл?матично? пол?тики кра?ни в 2011 роц?≫, в якому показники кра?ни оц?нюються в?дпов?дно до ?ндексу енергетично? ст?йкост? ^[7] . Кращими виконавцями були Швейцар?я , Швец?я ? Франц?я .

Будинки й житловий сектор в даний час складають 40 в?дсотк?в енергоспоживання Швец?? . Будинки мають тривалий терм?н служби. Таким чином, енергоефективн?сть важлива для споруджуваних будинк?в. П?двищення енергоефективност? для ?снуючих буд?вель ? найб?льшою проблемою ^[8] .

У кв?тн? 2020 року Стокгольмське енергопостачальне п?дпри?мство Stockholm Exergi закрило останню вуг?льну станц?ю у Швец?? ? ТЕЦ KVV6 (Kraftvarmeverk 6) ^[9] . До 2040 року Стокгольм плану? повн?стю припинити використання викопного палива (в ус?х секторах), а кра?на в ц?лому зобов'язу?ться повн?стю перейти на ВДЕ до того ж терм?ну, ? стати кл?матично-нейтральною до 2045 року. Закриття вуг?льно? електростанц?? ? одним з крок?в до цих ц?лей.

В?дновлювана енерг?я [ ред. | ред. код ]

В контекст? Директиви ?вропейського союзу про поновлюван? джерела енерг?? 2009 року Швец?я працювала над досягненням 49 % частки в?дновлювано? енерг?? у валовому к?нцевому споживанн? енерг?? ? електрично? енерг??, опалення / охолодження ? транспорту ? до 2020 року ^[10] . ?вростат пов?домив, що Швец?я вже перевищила мету Директиви на 2020 р?к у 2014 роц? ^[11] ? досягла 52,6 % в?д загального к?нцевого споживання енерг??, що забезпечу?ться поновлюваними джерелами енерг?? (у 2004 роц? в?н становив лише 38,7 %). Це робить Швец?ю пров?дною кра?ною в груп? ?С-28 за часткою використання в?дновлювано? енерг??, за нею йдуть Ф?нлянд?я ? Латв?я  ? 38,7 %, Австр?я  ? 33,1 % ? Дан?я  ? 29,2 %. Дв? ?нш? кра?ни, як? п?дписали цю директиву, ?сланд?я ? Норвег?я , як ? ран?ше випереджають Швец?ю на 77,1 % ? 69,2 % в?дпов?дно.

Загальна частка к?нцевого енергоспоживання в Швец?? в 2014 роц? в 52,6 % розпод?ля?ться за видами в?дновлювано? енерг??, забезпечуючи наступн? частки для кожного сектора: 68,1 % сектора опалення та охолодження, 63,3 % сектора електроенерг?? ? 19,2 % сектора транспорту ^[12] .

Частка використання в?дновлювано? електроенерг?? в Швец?? висока. На г?дроелектростанц?ю, в?тряну ? сонячну енерг?ю разом доводилося 49,8 % електроенерг??, вироблено? в кра?н? в 2014 роц? (однак у пор?внянн? з нац?ональним споживанням електроенерг?? ця сума зроста? до 55,5 %) ^[13] . З 2003 року Швец?я п?дтриму? поновлюван? джерела енерг?? в сектор? електроенергетики з зобов'язанням ≪зеленого сертиф?ката електрики≫ для роздр?бних постачальник?в електроенерг??. Поточний план системи сертиф?кат?в поляга? в п?дтримц? 25 ТВт ново? генерац?? в?дновлювано? електроенерг?? до 2020 року ^[14] .

У червн? 2016 шведський л?воцентристський коал?ц?йний уряд меншост? уклав м?жпарт?йну енергетичну угоду з трьома опозиц?йними парт?ями ( Пом?рна парт?я , Парт?я центру ? Християнськ? демократи ), при цьому угода нац?лена на 100 % поновлювану електроенерг?ю.

У 2013 роц? ?нвестиц?? у в?дновлювану енергетику в Швец?? склали понад 1 м?льярд долар?в США.

Енерг?я в?тру [ ред. | ред. код ]

На частку енерг?? в?тру доводилося 10 % електроенерг??, вироблено? в Швец?? в 2015 роц?, в пор?внянн? з 5 % в 2012 роц? ? 2,4 % в 2010 роц? ^{[15] [16] [17]} .

Потенц?ал енерг?? в?тру в Швец?? становить 510 ТВтч / р?к на суш? ? 46 ТВтч / р?к на мор?. Споживання склало 140 ТВт-р?к електроенерг?? в 2010 роц?.

У 2013 роц? Швец?я була другою за величиною кра?ною в св?т? за потужн?стю в?тру на душу населення: 488 Вт на людину, поступившись т?льки Дан?? (863 Вт на людину). В кореляц?? сл?д зазначити, що використання енерг?? Швец??ю на одного жителя набагато вище, н?ж в середньому по ?вроп?.

Потужн?сть хвил? [ ред. | ред. код ]

У Швец?? ? електростанц?я за межами Лисеч?ля, якою управля? Уппсальський ун?верситет . Досл?дницька група з енерг?? хвиль в Упсальському ун?верситет? вивча? ? розробля? все р?зн? аспекти енерг?? хвиль, в?д енергетичних систем ? генератор?в до г?дродинам?чного моделювання та впливу парк?в енерг?й хвиль на навколишн? середовище ^[18] .

Г?дроелектростанц?я [ ред. | ред. код ]

Г?дроелектростанц?я в Швец?? забезпечу? б?льше половини виробництва енерг??. Б?льше 1900 електростанц?й працюють по вс?й кра?н?. Сорок п'ять виробляють 100 МВт ? б?льше, 17 виробляють 200 МВт ? б?льше ? 6 виробляють 400 МВт ? б?льше. Найб?льша станц?я, розташована у верх?в'ях р?чки Лулеельвен , ма? максимальну виробничу потужн?сть 977 МВт. Р?чка Лулеельвен також ? найпродуктивн?шою р?чкою з майже 18 % встановленого шведського ефекту.

Сонячна енерг?я [ ред. | ред. код ]

Хоча ?сторично установки були м?н?мальними, в Швец?? останн?м часом швидко зросла сонячна енерг?я, а сумарна потужн?сть фотоелектричних систем в 2014 роц? зб?льшилася майже вдв?ч? ? до 79 МВт ^[19] . Потужн?сть зб?льшилася до 205 МВт в к?нц? 2016 року.

Сонячна енерг?я становить приблизно 0,2 % в?д загального споживання електроенерг?? в кра?н? станом на 2017 р?к.

Б?опаливо [ ред. | ред. код ]

Швец?я прагне до створення парку автомоб?л?в без використання викопного палива до 2030 року.

Швец?я опубл?кувала критер?? ст?йкост? для б?опалива ( 2011 р), як? розглядають райони з високими б?олог?чними ц?нностями, як? повинн? бути захищен? щодо виробництва палива. Початковою сировиною, використовуваною для виробництва б?ор?дин в Швец?? протягом 2011 року, була Швец?я 49 % Н?дерланди 17 % Сполучен? Штати Америки 17 % Ф?нлянд?я 6 % Бельг?я 3 % ? ?нш? 8 % ( Бразил?я , Малайз?я ? Рос?я ). Пальмову ол?ю часто називають бруднию сировиною для б?опалива. Жодна з? шведських компан?й не використовувала пальмову ол?ю в 2011 роц?. Найб?льша частка сировини для б?ор?дин надходить з л?сово? промисловост? у вигляд? таллово? смоли, талово? ол?? та метанолу .

У 2013 роц? автобусн? парки в багатьох м?стах повн?стю покладалися на б?ометан , м?сцев? заводи виробляли понад 60 % всього б?ометану, використовуваного в шведських транспортних засобах на природному газ?, ? в 2012 ? 2013 роках було в?дкрито б?льше автозаправних станц?й. ≪Goteborg Energi≫ (Gothenburg Energy)) ма? установку потужн?стю 20 МВт, яка газиф?ку? залишки л?су ? пот?м перетворю? синтез-гази ? водень ? оксид вуглецю ? в б?ометан ^[20] .

Тепловий ? ядерний [ ред. | ред. код ]

Ядерна промислов?сть дом?ну? в цьому сектор?. ?нша д?юча установка майже у вс?х випадках працю? на поновлюваному палив?. Ол?йн? заводи нечисленн? або виведен? з експлуатац??, або використовуються в якост? резерву.

Ядерна енерг?я [ ред. | ред. код ]

Понад 35 % електроенерг?? в Швец?? проводиться 10 ядерними реакторами, розпод?леними по трьом електростанц?ям:

• Атомна електростанц?я Р?нгхалс ? 3 реактора з водою п?д тиском, 1 реактор з киплячою водою, ~ 4,2 ГВт

• Атомна електростанц?я Оскарсхамн ? 3 BWR (одна з них також ? найб?льшою в св?т? BWR), ~ 2,6 ГВт

• Атомна електростанц?я Форсмарк ? 3 BWR, ~ 3,2 ГВт

До 2005 року було 12 реактор?в, але два реактора BWR (~ 1,2 ГВт) на АЕС в Барзебеке були виведен? з експлуатац?? в 1999 ? 2005 роках.

Глобальне потепл?ння [ ред. | ред. код ]

За даними Управл?ння енергетично? ?нформац??, викиди CO ₂ в результат? споживання енерг?? в Швец?? склали в 2009 роц? 54,77 млн тонн, що трохи нижче р?вня Ф?нлянд?? 54,86 млн тонн, незважаючи на р?зницю в населенн? ^[6] . Викиди на душу населення були в Швец?? 5,58 ? в Ф?нлянд?? 9,93 тонни на душу населення в 2009 роц? ^[6] .

Прим?тки [ ред. | ред. код ]