У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем
Карне??
.
|розм?р_автографа=
Е?ндрю Ка?рне??
(
англ.
Andrew Carnegie
;
25 листопада
1835
,
Данфермл?н
?
11 серпня
1919
,
Ленокс
) ?
американський
п?дпри?мець, мультим?льйонер. На початку
ХХ стол?ття
? найбагатша людина у св?т?, також один з найбагатших людей ус?х час?в
[5]
.
У епоху
промислово? революц??
в?н був вт?ленням американсько? мр??. Карне?? народився в
Шотланд??
в
1835
роц? в с?м'? ткач?в. У 1848 роц? в?н ем?грував до
США
. Попрацювавши якийсь час кур'?ром в
П?ттсбурз?
, в?н влаштову?ться у в?дд?лення
Пенс?львансько? зал?зниц?
, де швидко отриму? в?дпов?дальну посаду. П?д час
Громадянсько? в?йни в США
(1861?1865 рр.) в?н контролював зал?зничний транспорт в?йськ П?вноч?. П?сля зак?нчення в?йськових д?й, в?н покинув в?дд?лення ? зб?льшив св?й статок, вклавши грош? в буд?вництво зал?зних мост?в, що зам?нили дерев'ян? конструкц??. Пильно стежачи за техн?чним прогресом, в?н незабаром кинув це заняття для того, щоб присвятити себе виробництву стал?, ставши найб?льшим металург?йним магнатом у св?т?.
Ендрю Карне?? не був типовим промисловцем, оск?льки дозволяв сво?м прац?вникам об'?днуватися в профсп?лки, в той же час зобов'язуючи ?х працювати в найважчих умовах. Будучи прихильником теор??
соц?ального дарв?н?зму
Герберта Спенсера
, Карне?? був переконаний, що б?льш?сть людей можуть збити св?й статок при наявност? необх?дно? осв?ти ? старанност?. При цьому в?н вважав за необх?дне надання допомоги б?дним багатими. В?н особисто проф?нансував буд?вництво трьох тисяч громадських
б?бл?отек
, як? передав органам м?сцевого самоврядування. В?н також заснував
Технолог?чний ?нститут
у П?ттсбурз?, який сьогодн? назива?ться ≪Ун?верситет Карне?? ? Меллона≫ (
англ.
Carnegie Mellon University
). Прид?ляючи особливу увагу значущост? м?жнародного права в розв'язанн? м?жнац?ональних конфл?кт?в, Карне?? також проф?нансував буд?вництво
Палацу миру в Гааз?
, де повинен був розм?ститися
М?жнародний Арб?тражний Суд
.
У
1910
роц? з ?н?ц?ативи короля металург?? Ендрю Карне?? створено
Фонд м?жнародного миру Карнег?
(
англ.
Carnegie Endowment for International Peace ? CEIP
), який за одне стор?ччя перетворився в один з найбагатших наукових центр?в (
≪англ.
think-tank
≫) у св?т?. Фонд в порядку спадко?мност? очолювали колишн? кер?вники
секретних служб
. В?н орган?чно пов'язаний з багатьма транснац?ональними компан?ями, що дозволя? йому робити зовн?шньопол?тичн? досл?дження ? просувати пол?тику ≪л?беральних≫ економ?к в
Рос??
?
Латинськ?й Америц?
.
Вислови Карне?? ? уривки з ?нтерв'ю
[
ред.
|
ред. код
]
- Ендрю Карне?? належить висл?в ≪… людина, що помира? багатою, помира? в ганьб?≫ (
≪англ.
…the man who dies thus rich dies disgraced
≫).
- ≪Накопичення багатства ? найг?рший р?зновид ?долопоклонства. Н?який б?льше ?дол не ма? тако? руйн?вно? сили, як поклон?ння грошам≫.
- ≪Найкращим спадком для молодо? людини ? народження в б?дност? (бо стане стимулом для д?яльност?)≫.
- ≪Головною метою (в благод?йництв?) ? допомога тим, хто й сам допомагатиме соб?. Ан? окрем? особи, ан? окрем? народи не стануть кращими п?сля отримання милостин?≫.
- З ?нтерв'ю на початку 20 стол?ття: ≪Не треба мен? заздрити. Я багата людина, ну й що з того? Мен? 60 ? в мене нема здоров'я. Я в?ддав би ус? сво? м?льйони, аби вони повернули мен? молод?сть ? здоров'я. Якби це було можливим, то я, як
Фауст
, продав би душу Дияволу ? в?ддав би усе, аби прожити ще одне життя≫.
- 1835 року ? народився поблизу
Единбурга
(м?стечко
Данфермл?н
) в родин? ткача,
Шотланд?я
.
- 1848 р. ? ем?грац?я у
США
, де почав працювати на ткацьк?й фабриц?.
- 1855 р. ? пом?чник Томаса Скотта, голови П?ттсбурзького в?дд?лення
Пенс?львансько? зал?зниц?
.
- 1859 р. ? сам отримав посаду голови П?ттсбурзького в?дд?лення Пенс?львансько? зал?зниц? в 24 роки.
- 1862 р. ? фундував заснування компан?? з буд?вництва зал?зних мост?в
≪англ.
Keystone Bridge Works
≫.
- 1875 р. ? в?дкрив 1-й у США
завод
з виробництва стал?
≪англ.
Edgar Thomson Steel Works
≫.
- З 1875 р. р?чний
прибуток
Е. Карне?? досяг $ 1 млн.
- 1889 р. ? створив
голдин?
≪англ.
Carnegie Steel Company
≫.
- 1892 р. ? в?дбувся найб?льший до того
страйк
прац?вник?в Е. Карнег? у США. Страйк жорстоко придушено ? 9 людей вбито, 1.800 стали
безроб?тними
.
- 1900 р. ? прибутки холд?нга ≪Carnegie Steel≫ сягли позначки 40.000.000
долар?в
.
- 1901 р. ? 66-р?чний Е. Карне?? прода? св?й б?знес промисловому магнату на ?м'я
Джон П?рпонт Морган
. Сам розпочина? благод?йницьку д?яльн?сть.
- 1910 р. ? заснував
Фонд Карнег?
для досл?джень у галуз?
м?жнародного права
? просування л?беральних економ?к в кра?ни, де ?х нема?.
- 1919 р. ? помер у в?ц? 83 роки в?д
бронхопневмон??
.
- ≪На четв?рц? коней по Британ??≫ (
англ.
An American Four-in-hand in Britain
),
1883
- ≪Навколосв?тня подорож≫ (
англ.
Round the World
),
1884
- ≪Торжество демократ??≫ (
англ.
Triumphant Democracy
),
1886
- ≪?вангел?? заможност?≫ (
англ.
The Gospel of Wealth
),
1889
- ≪The Empire of Business≫,
1902
- ≪The Secret of Business is the Management of Men≫,
1903
- ≪James Watt≫,
1905
(у сер?? ≪Famous Scots Series≫)
- ≪Problems of Today≫,
1907
- ≪Autobiography of Andrew Carnegie≫,
1920
(посмертне видання)
- Joseph F. Wall
, ≪Andrew Carnegie≫, Oxford 1970.
(англ.)
- Louis M. Hacker
, ≪World of Andrew Carnegie 1865?1901≫, Lippincott 1968.
(англ.)
- MacKay, J. A.
Little Boss: A life of Andrew Carnegie. 1997 ?
ISBN 1851588329
.
(англ.)
- Nasaw, David
. Andrew Carnegie. New York: The Penguin Press. 2006 ?
ISBN 1-59420-104-8
.
(англ.)
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|
