Шалва Ел?ава груз. ????? ??????
Голова Ради народних ком?сар?в Грузинсько? РСР
с?чень 1923  ?  червень 1927
Попередник:	Серг?й Кавтарадзе
Наступник:	Лаврент?й Картвел?шв?л?
Народження:	30 вересня 1883 ( 1883-09-30 ) Ган?р? , Кута?ська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я
Смерть:	3 грудня 1937 ( 1937-12-03 ) [1] (54 роки) Тб?л?с? , Грузинська РСР , СРСР
Нац?ональн?сть:	грузин
Кра?на:	Рос?йська ?мпер?я →   СРСР
Рел?г?я:	ате?зм
Осв?та:	Кута?ська класична г?мназ?я, Петербурзький ун?верситет (не зак?нчив)
Парт?я:	ВКП(б)
Батько:	Зураб Канхосрович Ел?ава
Мати:	Пелагея Ревазовна М?келадзе
Д?ти:	Л?я Ел?ава
Нагороди:
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Ша?лва Зура?бович Ел?а?ва ( груз. ????? ?????? ; 18 (30) вересня 1883, Ган?р?, Кута?ський пов?т, Кута?ська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я ? 3 грудня 1937) ? грузинський радянський парт?йний ? державний д?яч. Член РСДРП з 1904 року. Брав активну участь у революц?йн?й д?яльност? п?д час боротьби з царським режимом, за що 8 раз?в заарештовувався, дв?ч? був засланий, та загалом близько 2-х рок?в пробув в ув'язненн? ^[2] . Перший голова Вологодсько? губернсько? ради Роб?тничих ? солдатських депутат?в (березень-грудень 1917) ? голова Вологодського губернського виконавчого ком?тету (с?чень-кв?тень 1918). Член Ревво?нради П?вденно? групи Сх?дного фронту (10 кв?тня ? 11 серпня 1919), Ревво?нради Туркестанського фронту ( 15 серпня 1919 ? 23 вересня 1920), а у подальшому й Ревво?нради СРСР ( 28 серпня 1923 ? 21 листопада 1925). Голова Ком?с?? у справах Туркестану ВЦВК та РНК РРФСР ( 8 жовтня 1919 ? серпень 1922) ? член Туркестанського бюро РКП(б) (серпень 1920 ? серпень 1922). Повноважний представник РРФСР у Туреччин? та Перс?? (1920?1921).

Нарком в?йськово-морських справ Грузинсько? РСР (1921?1922) та Закавказько? СФРР (1922?1923). Голова Ради народних ком?сар?в Грузинсько? РСР (1923?1927) та Закавказько? РФСР (1927?1931). Заступник наркома зовн?шньо? торг?вл? СРСР (1931?1936) й заступник наркома легко? промисловост? СРСР (1936?1937). Член ЦВК СРСР , кандидат у члени Презид?? ЦВК СРСР у 1924?1929 роках, член Презид?? ЦВК СРСР у 1929?1931 роках. Делегат численних парт?йних з'?зд?в. На XV - XVII з'?здах ВКП(б) обирався кандидатом у члени ЦК ВКП(б) (1927?1937).

1937 року був репресований та розстр?ляний.

Народився 18 вересня 1883 року в сел? Ган?р? Кута?ського пов?ту в родин? зб?дн?лого дворянина. Рано втратив батька. У в?ц? 8 рок?в вступив до Кута?сько? класично? г?мназ??.

П?сля зак?нчення г?мназ?? 1903 року вступив на юридичний факультет Петербурзького ун?верситету , де вже на першому курс? познайомився з багатьма членами РСДРП й надавав допомогу парт??, в тому числ? у вигляд? збер?гання нелегально? л?тератури. У лютому 1904 року взяв участь у студентськ?й демонстрац??.

Повернутись до ун?верситету восени 1904 року Ел?ав? не вдалось.

У грудн? 1904 року вступив до лав РСДРП та розпочав активну революц?йну д?яльн?сть. Долучився до б?льшовицького крила парт??. У с?чн? 1905 року був заарештований напередодн? страйку у Т?фл?с? . Однак досить швидко був зв?льнений та вирушив до Кута?сько? губерн?? , де займався аг?тац?йною та пропагандистською д?яльн?стю до серпня 1905 року. П?сля цього повернувся до Т?фл?са , де брав активну участь у жовтневому страйку, будучи членом страйкового ком?тету в?д фракц?? б?льшовик?в. П?сля придушення грудневого повстання у Москв? та л?кв?дац?? другого страйку на Кавказ? знову був заарештований та зв?льнений лише наприк?нц? лютого 1906 . У кв?тн? того ж року знову був заарештований, на волю вийшов восени. П?сля цього вир?шив продовжити навчання в ун?верситет? й вирушив до Петербурга .

В ун?верситет? продовжував займатись революц?йною д?яльн?стю та брав участь у вс?х студентських страйках. У вересн? 1906 вперше зустр?вся з Володимиром Лен?ним ^[3] . П?сля участ? у студентському страйку 1908 року й розгрому деяких студентських орган?зац?й п?шов у п?дп?лля. 1909 напередодн? заплановано? на 1 травня демонстрац?? пол?ц?я розгромила б?льшовицьку друкарню, де працював Ел?ава, а його разом ?з соратниками заарештувала.

За п?втора м?сяця його було зв?льнено, однак у червн? того ж року в?н був знову заарештований ? невдовз? засланий з? столиц?. ?з великими труднощами восени 1909 року йому вдалось домогтись зв?льнення й дозволу на по?здку до Петербурга для здач? державних ?спит?в. Однак, вс? ?спити здати не вдалось, оск?льки в листопад? його знову заарештували ^[3] .

11 листопада 1910 року Ел?ава став одним з орган?затор?в крупно? пол?тично? ман?фестац?? в день похорону Льва Толстого . За це вже наступного дня його було заарештовано й на 4 м?сяц? ув'язнено в будинку попереднього утримання. П?сля цього був засуджений до заслання на три роки до Олонецько? губерн?? п?д нагляд пол?ц??. Прохання залишити у Петрозаводську було в?дхилено й Ел?аву в?дправили п?шки до села Толвуя за 200 км в?д Петрозаводська. В?д найближчих селищ Толвую в?дд?ляли 80 км. У сел? не було роботи, л?тературна праця була заборонена, а платню в?д казни в?н не отримував ^[3] .

Окр?м того, за умов п?вн?чного кл?мату р?зко пог?ршився стан його здоров'я (хрон?чний бронх?т , кровотеча з носа, атроф?я м'яз?в л?во? нижньо? к?нц?вки), послаблене ще за час?в етапного переходу. У зв'язку з цим 20 липня 1911 року був переведений до земсько? л?карн? села Велика Губа. Там в?н прожив до серпня 1912 року. П?сля цього 24 серпня був в?дправлений етапним переходом до м?стечка Чорний Яр Астрахансько? губерн?? . Там в?н в?дновив свою революц?йну д?яльн?сть: зв'язався з м?сцевими соц?ал-демократами , брав участь у робот? губернсько? б?льшовицько? орган?зац??, п?дтримував зв'язок ?з центром та Закавказзям , отримував нелегальну л?тературу, в тому числ? й газету ≪Правда≫ ^[3] .

П?сля зак?нчення заслання у березн? 1913 повернувся до Петербурга з метою збирання кошт?в для газети ≪Правда≫ . Пот?м на 4 м?сяц? пере?хав до Кута?с? , де проводив аг?тац?йну та пропагандистську роботу, а у листопад? того ж року пере?хав до Т?фл?са . Однак там в?н зазнав нападу жандарм?в ? за тиждень був змушений пере?хати до Кута?сько? губерн?? . Пробувши там к?лька м?сяц?в, повернувся до Петербурга.

На початку 1914 парт?йна орган?зац?я в?дрядила його для роботи в л?карняну касу при фабриц? ≪Трикутник≫, секретарем яко? в?н пробув до кв?тня 1915 року. Окр?м того, в той же час в?н був сп?вроб?тником газети ≪Правда≫.

Восени 1914 року був заарештований ? п?сля 4 м?сяц?в перебування у в'язниц? був засуджений до заслання до ?н?сейсько? губерн?? . Однак через хворобу був в?дправлений до Астрахансько? , а у грудн? 1915 року пере?хав п?д нагляд пол?ц?? до Вологди .

У Вологд? працював у кооперативному об'?днанн? ≪П?вн?ч-Союз≫ спочатку як секретар, пот?м ? зав?дувач економ?чного в?дд?лу. Первинно до жовтня 1916 жив на квартир? Величковсько?, де нер?дко проводив зустр?ч? з м?сцевими й засланими б?льшовиками. Мав пост?йний контакт з орган?заторами вологодсько? РСДРП Ольгою Варенцовой , Людмилою Бистровою , ?ваном Саммером . Окр?м того зустр?чався з прац?вниками зал?зничних майстерень ^[4] .

П?сля перемоги лютнево? революц?? вир?шив залишитись у Вологд? та взяв безпосередню участь у започаткуванн? Вологодсько? губернсько? ради роб?тничих ? солдатських депутат?в. 15 березня 1917 року на першому зас?данн? ради був обраний ?? головою, незважаючи на те, що в н?й дом?нували представники меншовик?в та есер?в ^[3] . Рада п?д його кер?вництвом обрала позиц?ю сп?вроб?тництва з тимчасовою владою у Вологд? , а сам Ел?ава стояв на позиц?ях пациф?зму .

25 - 26 жовтня брав участь у робот? II з'?зду Рад . П?сля повернення до Вологди 26 листопада 1917 знову був делегований до Вологодсько? губернсько? Ради, де був обраний головою губернського виконавчого ком?тету. 18 грудня того ж року брав участь у губернському з'?зд? РСДРП , на якому було оформлено створення б?льшовицько? орган?зац?? у Вологодськ?й губерн?? ^[3] .

П?сля об'?днання Ради роб?тничих ? солдатських депутат?в з Радою селянських депутат?в був обраний головою губвиконкому об'?днано? Ради та в?д його ?мен? 23 с?чня 1918 року проголосив у Вологодськ?й губерн?? встановлення радянсько? влади.

У березн? того ж року брав участь у робот? IV Надзвичайного всерос?йського з'?зду Рад , на якому було ухвалено укладення Брестського миру , а також перенесення столиц? РРФСР до Москви .

У кв?тн? Ел?ава пос?в посаду губернського ком?сара з продовольства й очолив продовольч? органи Вологодсько? губерн??. На ц?й посад? фактично запровадив в?йськовий режим у галуз? заготовок продовольства, орган?зовував продзагони та проводив активну пол?тику з рекв?зиц?? надлишк?в хл?ба, чим часто викликав загальне невдоволення м?сцевого населення ^[3] . На посту ком?сара залишався до грудня 1918 .

У листопад? 1918 року на VI Всерос?йському з'?зд? Рад був обраний членом ВЦВК , а у грудн? пере?хав до Москви як член колег?? Народного ком?сар?ату торг?вл? та промисловост?, який очолював Леон?д Крас?н .

12 лютого 1919 року було створено особливу (тимчасову) ком?с?ю Раднаркому у справах Туркестану . Ел?ава став ?? головою. Однак Туркестан на той момент був в?др?заний в?д Рос?? фронтом громадянсько? в?йни , а дороги перебували п?д контролем б?логвард?йц?в Колчака . Тому ком?с?я спочатку зупинилась у Самар? , пот?м ? в Оренбурз? . До того ж, за умов наступу Колчака д?яльн?сть Туркком?с?? було тимчасово згорнуто, а сам Ел?ава був змушений зайнятись аг?тац?йною роботою серед населення приволзьких та уральських м?ст. Невдовз? в?н був призначений членом Ревво?нради 1-? Арм??, пот?м членом ревво?нради П?вденно? групи в?йськ Сх?дного фронту, яким командував Михайло Фрунзе . На т?й посад? займався як безпосередн?м плануванням ? командуванням в?йськовими операц?ями, так ? моб?л?зац??ю населення.

П?сля розд?лення Сх?дного фронту на Сх?дний ? Туркестанський у серпн? 1919 року, ув?йшов до складу Ревво?нради Туркестанського фронту. У жовтн? п?сля усп?х?в Червоно? Арм?? в Туркестан? зосередив свою д?яльн?сть на головуванн? в Туркком?с??, як?й було доручено парт?йне кер?вництво в Туркестан?. У с?чн? 1920 Туркком?с?я взяла безпосередню участь у створенн? Комун?стично? парт?? Туркестану (КПТ). У серпн? того ж року Туркком?с?ю було розформовано, а ?? д?яльн?сть, як парт?йного органу, продовжило Туркестанське бюро ЦК РКП(б). До складу бюро ув?йшов ? Шалва Ел?ава.

У травн? та серпн? 1922 року, будучи вже наркомом в?йськово-морських сил Грузинсько? РСР , Ел?ава ви?жджав до Туркестану, де брав участь у розробц? в?йськово-пол?тичних ? парт?йно-орган?зац?йних заход?в з метою радян?зац?? Середньо? Аз?? , пропаганди серед м?сцевого населення, л?кв?дац?? басмацтва й в?дновлення народного господарства ^[3] . У подальшому за д?яльн?сть у Туркестан? був нагороджений двома Орденами Червоного Прапора : 1928 року ? за поданням ЦВК Туркменсько? РСР , ? 1932 року ? за поданням ЦВК Узбецько? РСР ^[3] .

П?сля повернення з Туркестану вл?тку 1920 року був повноважним представником РРФСР у Туреччин? та П?вн?чн?й Перс?? . Однак на т?й посад? встиг побувати лише в Перс??. Через важку хворобу на тиф по?здку до Туреччини довелось скасувати. Ел?ава зум?в установити особист? контакти з представниками роб?тник?в ? комун?стами , державними та в?йськовими д?ячами Туреччини й Перс?? ^[3] . А в Тегеран? зм?г нав?ть виступити перед м?сцевим парламентом. Будучи повноважним представником, 1 вересня 1920 року брав участь у I з'?зд? народ?в Сходу, що в?дбувався у Баку .

11 - 12 лютого в Лор?йському район? Груз?? спалахнув збройний виступ проти грузинського меншовицького уряду. Повстання поширилось ? на сус?дн? райони. Ел?ава ув?йшов до складу в?йськово-революц?йного ком?тету, який 16 лютого узяв на себе кер?вництво повстанням. За проханням ревкому на допомогу повстанню виступила Червона Арм?я, а Ел?ава був введений до складу Ревво?нради 11-? Арм?? ^[3] . 25 лютого 1921 року об'?днан? сили Ревкому та Червоно? Арм?? захопили Т?фл?с ? проголосили утворення Грузинсько? Радянсько? Соц?ал?стично? Республ?ки .

П?сля встановлення радянсько? влади був членом грузинського Ревкому, що став найвищим революц?йним органом влади в Груз??, та сприяв створенню м?сцевих грузинських частин Червоно? Арм??. У березн? 1921 року був призначений на пост народного ком?сара в?йськово-морських справ Груз??. На т?й посад? 21 березня видав декрет про створення Грузинсько? Червоно? Арм?? ^[3] .

26 вересня  ? 13 жовтня 1921 року як представник Грузинсько? РСР брав участь у робот? конференц?? в Карс? . Конференц?я завершила роботу п?дписанням Карсько? угоди , яка встановлювала сухопутн? й водн? кордони м?ж кра?нами-учасницями конференц?? ^[3] .

У лютому 1922 брав участь у I Всегрузинському з'?зд? Рад, на якому Ревком передав радянським органам всю повноту влади. На тому ж з'?зд? 2 березня було ухвалено конституц?ю Грузинсько? РСР та було започатковано грузинський уряд ? Раду народних ком?сар?в. Ел?ава ув?йшов до ?? складу, об?ймаючи посаду наркома в?йськово-морських справ.

Був одним з ?н?ц?атор?в об'?днання закавказьких республ?к, що в?дбулось 10-13 грудня 1922 року на I Закавказькому з'?зд? Рад. На з'?зд? було вир?шено об'?днати Грузинську, В?рменську й Азербайджанську РСР у Закавказьку Радянську Федеративну Соц?ал?стичну Республ?ку та прийнято конституц?ю ЗРФСР.

Ел?ава, призначений наркомом в?йськово-морських справ об'?днано? республ?ки, брав участь у робот? з'?зду та був обраний до складу ЦВК ЗРФСР. З 4 грудня 1922 по 15 с?чня 1923 року ? голова Союзно? ради ЗРФСР.

4 с?чня 1924 року Шалва Ел?ава призначений головою Ради народних ком?сар?в Грузинсько? РСР. Його д?яльн?сть на тому посту зб?глася з так званою ≪Грузинською справою≫. В?н п?дтримав позиц?ю союзного кер?вництва на XII з'?зд? РКП(б) та розкритикував противник?в входження Груз?? до складу СРСР через Закавказьку федерац?ю ^[3] .

Окр?м того, безпосередньо в Груз?? Ел?ава проводив пол?тику л?кв?дац?? решток ≪антирадянських≫ парт?й. Окр?м того була влаштована чистка держапарату, включаючи органи НК, м?л?ц?? та прокуратури ^[3] . На сел? почалось проведення пол?тики розкуркулювання . З осен? 1924 року в?дкрито виступив критиком Льва Троцького ? всередин? грузинсько? компарт?? проводив боротьбу з ≪троцьк?змом≫ ^[3] .

За час?в правл?ння Ел?ави в Груз?? було широко розгорнуто кооперативний рух, буд?вництво шк?л, техн?кум?в, ?нститут?в, культурно-просв?тницьких ? л?кувальних заклад?в ^[3] .

4 с?чня 1924 року на II з'?зд? Рад ЗРФСР був знову обраний членом Закавказького ЦВК ^[3] . 13 травня 1925 був членом Презид?? на III Всесоюзному з'?зд? Рад, а 21 травня на перш?й сес?? ЦВК СРСР третього скликання був обраний кандидатом до член?в презид?? в?д Ради нац?ональностей ^[3] .

П?сля XIV з'?зду ВКП(б) , який отримав назву ≪з'?зд ?ндустр?ал?зац??≫, Шалва Ел?ава почав проводити заходи з розвитку промисловост? та ?ндустр?ал?зац?? Груз?? ^[3] .

З 9 червня 1927 по 29 с?чня 1931 року працював головою Ради народних ком?сар?в Закавказько? РФСР та головою Вищо? економ?чно? ради Республ?ки. За час?в його кер?вництва було збудовано Земо-Авчальську, Шовську, Онську, Абаську та Нух?нську ГЕС . Розпочато буд?вництво Р?онсько?, Дзорагетсько? та Верхньо-Зурнабадсько? ГЕС ^[3] .

На V з'?зд? компарт?? Закавказзя 21 - 25 листопада 1927 року Ел?ав? та його приб?чникам удалось остаточно вит?снити внутр?шньопарт?йну опозиц?ю ^[3] .

На роки його кер?вництва виконавчою владою Закавказько? РФСР припав початок загальносоюзно? ?ндустр?ал?зац?? та колектив?зац?? . У галуз? аграрно? пол?тики Ел?ава був приб?чником створення великих колективних господарств та спец?ал?зац?? на певних культурах, а сам рег?он хот?в перетворити на найб?льший союзний центр тваринництва й вирощування фрукт?в .

У березн? 1932 року за заслуги у ≪зм?цненн? радянсько? влади в Закавказз?≫ ЦВК ЗРФСР нагородив його Орденом Трудового Червоного Прапора ^[3] .

Беручи участь у пол?тичному житт? тих чи ?нших рег?он?в СРСР, Ел?ава регулярно залучався до роботи загальносоюзних орган?в. Так в?н узяв участь у XII?XVII з'?здах парт??, а на XV?XVII з'?здах обирався кандидатом у члени ЦК ВКП(б) . Окр?м того, в?н брав участь у з'?здах Рад та обирався до ЦВК СРСР.

У кв?тн? 1931 року призначений на посаду заступника народного ком?сара зовн?шньо? торг?вл? СРСР. Призначення його на посаду було пов'язано з тим, що Елава добре знав цю галузь. За час?в його роботи на посад? деяк? кра?ни почали встановлювати дипломатичн? в?дносини з СРСР та укладати торгов? угоди, зм?цнились економ?чн? й торгов? зв'язки з цими кра?нами. Сам Ел?ава брав активну участь у зустр?чах, прийомах, перемовинах ^[3] . Окр?м того, одним з результат?в д?яльност? наркомату був активний торговий баланс кра?ни три роки посп?ль ( 1933 , 1934 , 1935 ), а 1935 року ? ще й активний плат?жний баланс.

З червня 1936 по травень 1937 року працював заступником народного ком?сара легко? промисловост? СРСР. Прид?ляв особливу увагу нов?й техн?ц? п?дбору кадр?в (в тому числ? й форсованому навчанню прац?вник?в легко? промисловост?) ^[3] . На т? ж роки припадав стахан?вський рух у легк?й промисловост?.

1937 року в парт?йних лавах почалась ≪велика чистка≫ , яко? не уникнув ? Шалва Ел?ава. 17 - 19 травня 1937 на Пленум? ЦК його разом з ?ваном Орахелашв?л? звинуватили в тому, що вони знали ≪про контрреволюц?йну роботу грузинського троцьк?стського центру, але приховали це в?д ЦК≫, та виключили з? складу ЦК Компарт?? ^{[5] [6]} .

Вже 20 травня 1937 року Ел?аву було заарештовано. П?д час сл?дства був звинувачений в тому, що 1928 року брав участь у створенн? ≪контрреволюц?йно? групи правих≫ у Груз??, яку н?бито було орган?зовано за директивою Олекс?я Рикова й Миколи Бухар?на ^[7] .

Ф?гуранти справи звинувачувались також у тому, що встановили зв'язки з Англ??ю , Франц??ю та нацистською Н?меччиною , а також намагались застосувати терор проти кер?вництва ВКП(б) й уряду як в центр?, так ? на м?сцях. На допит? Ел?ава визнав, що ≪? агентом французько?, англ?йсько? та н?мецько? розв?док ? одним з кер?вних прац?вник?в контрреволюц?йно? терористично-диверс?йно? орган?зац?? правих у Груз??≫ ^[7] .

3 грудня 1937 року був розстр?ляний. До самого XX з'?зду КПРС його ?м'я взагал? не згадувалось у радянських виданнях ^[2] . Реаб?л?тований 8 лютого 1956 року в парт?йному порядку Центрально? контрольно? ком?с?? ^[8] .

• Автобиограф?я Ш. З. Ел?ави // Енциклопедичний словник ≪Гранат≫ / 7-е вид. ? Т.41. ? С. 268?272
• Пачкор?я В. Обрав долю революц?онера // Красный Север. ? 1983. ? 30 вересня (№ 224)
• Пачкор?я В. Парт?йна та державна д?яльн?сть Ш. З. Ел?ави (1901?1937): автореферат дис. … канд. ?ст. наук. ? Лен?нград, 1983. ? 16 с.
• Пачкор?я В. Перший голова // П?вн?ч. ? 1978. ? № 11. ? С. 106?111.
• Пачкор?я В. Шалва Ел?ава. ? Тб?л?с?: Сабчота Сакартвело, 1974. ? 84 с.
• Стара гвард?я грузинсько? компарт??. ? Тб?л?с?, 1925. ? С. 125
• То?дзе Л. М. Шалва Ел?ава. ? Тб?л?с?, 1965. (груз.)
• Ел?ава Ш. З. П'ять рок?в Радянсько? влади у Груз??. ? Тб?л?с?, 1926.
• Ел?ава Шалва Зурабович [ Арх?вовано 2 травня 2014 у Wayback Machine .] // Дов?дник з ?стор?? Комун?стично? парт?? та Радянського Союзу 1898?1991 [ Арх?вовано 9 вересня 2014 у Wayback Machine .]

Словники та енциклопед?? Б?ограф?чний словник Груз?? · Prabook Нормативний контроль Freebase :  /m/03whgzm

п о р Прем'?р-м?н?стри Груз?? Демократична Республ?ка Груз?я Ной Рам?шв?л? · Ное Жордан?я Грузинська РСР Буду Мд?ван? · Серг?й Кавтарадзе · Шалва Ел?ава · Лаврент?й Картвел?шв?л? · Ф?л?п Махарадзе · Леван Сух?шв?л? · Герман Мгалобл?шв?л? · Валер?ан Бакрадзе · Захар?й Чхуб?ан?шв?л? · Захар?й Кецховел? · Валер?ан Бакрадзе · Г?в? Джавах?шв?л? · Зураб Патар?дзе · Дмитро Картвел?шв?л? · Отар Черкез?я · Зураб Чхе?дзе · Нодар Ч?танава · Тенг?з С?гуа Груз?я Тенг?з С?гуа · Мурман Оман?дзе · В?ссар?он Гугушв?л? · Тенг?з С?гуа · Едуард Шеварднадзе · Отар Пацация · Бакур Гулуа · Н?ко Лек?шв?л? · Важа Лордк?пан?дзе · Георг?й Арсен?шв?л? · Автандил Джорбенадзе · Зураб Жван?я · М?хе?л Саакашв?л? · Зураб Нога?дел? · Г?орг? Барам?дзе · Ладо Гурген?дзе · Гр?гол Мгалобл?шв?л? · Н?колоз Г?лаур? · ?ване Мераб?шв?л? · Б?дз?на ?ван?шв?л? · ?ракл? Гар?башв?л? · Георг?й Кв?р?кашв?л? · Мамука Бахтадзе · Георг?й Гахар?я · ?ракл? Гар?башв?л? · ?ракл? Кобах?дзе курсивом вид?лен? виконувач? обов'язк?в