Арктична експедиц?я на дирижабл? ≪?тал?я≫ ( англ. Italia ) ? експедиц?я до П?вн?чного полюса 1928 року п?д кер?вництвом ?тал?йського досл?дника Умберто Ноб?ле . Дирижабль з ек?пажем ?з 16 чолов?к вилет?в ?з Ню-Олесунна на Шп?цберген? 23 травня , пролет?в над П?вн?чним полюсом, але на зворотному шляху зазнав катастрофи. П?д час авар?? частина ек?пажу загинула, а т?, що вижили, близько м?сяця провели на льоду в табор?, в?домому п?д назвою ≪Червоний намет≫. Для порятунку вц?л?лих у р?зних кра?нах було орган?зовано к?лька експедиц?й. Останн?х член?в експедиц?? Ноб?ле 12 липня забрав радянський криголам ≪Крас?н≫ .

Експедиц?я [ ред. | ред. код ]

19 березня 1928 року з м?ста Спец?я вийшов пароплав ≪Ч?тта д? М?лано≫ ( ?тал. Citta di Milano, М?сто М?лан ), завданням якого було забезпечувати рад?озв'язок з ≪?тал??ю≫. Пунктом призначення судна була бухта Конгсф?орд поруч ?з поселенням Ню-Олесунн на Шп?цберген? , яка часто використовувалася як база для полярних експедиц?й. Вона ж повинна була бути базою для ≪?тал??≫.

31 березня, за к?лька дн?в до в?дльоту з ?тал??, ек?паж ≪?тал??≫ отримав ауд??нц?ю папи римського П?я XI , який передав Ноб?ле великий дерев'яний хрест, освячений ?м особисто, щоб установити його на полюс?. 15 кв?тня дирижабль вилет?в ?з М?лана. Як п?д час перельоту, так ? надал? ≪?тал?ю≫ супроводжували дуже поган? метеоролог?чн? умови. Ноб?ле отримав ?нформац?ю про пог?ршення погоди в?д радянських метеоролог?в, коли дирижабль уже покинув ?тал?ю, ? тому переносити терм?ни експедиц?? було вже п?зно. Через шторм дирижабль був сильно пошарпаний, тому 16 кв?тня Ноб?ле зд?йснив пром?жну зупинку в Штольпе в Н?меччин? . П?сля 10 дн?в ремонтних роб?т дирижабль був знову готовий до польоту, але через затримку ≪Ч?тта д? М?лано≫ в?н вилет?в т?льки 3 травня. Коли ≪?тал?я≫ прол?тала над Стокгольмом, ?? п?двели до будинку Мальмгрена, щоб скинути листа для його матер?. Ще один шторм обрушився на дирижабль п?д час ноч?вл? в Ф?нлянд?? , але зрештою 8 травня в?н прибув до Конгсф?орда.

П?д час вильот?в на дирижабл? перебувало ш?стнадцять ос?б: радист Педретт? залишався на ≪Ч?тта д? М?лано≫, а дво? журнал?ст?в супроводжували дирижабль по черз?. Перший пол?т на п?вн?чний сх?д в?д Земл? Франца-Йосифа був з?рваний через негоду (дирижабль був змушений повернутися через с?м годин). Другий вил?т тривав ш?стдесят дев'ять годин ? був набагато вдал?шим, але досягти зах?дно? частини П?вн?чно? Земл? , як планувалося, не вийшло. У трет?й раз ≪?тал?я≫ вилет?ла рано вранц? 23 травня в напрямку П?вн?чного полюса, якого дирижабль досяг приблизно оп?вноч?. З дирижабля були скинут? хрест ? прапор ?тал?? , п?сля чого ≪?тал?я≫ повернула назад.

Зворотний шлях проходив в умовах сильного зустр?чного в?тру ? сильного обмерзання. В?тер заважав руху до Конгсф?орду, тому Ноб?ле пропонував рухатися в б?к Канади, але Мальмгрен був упевнений, що в?тер незабаром зм?ниться. У результат? було ухвалено р?шення зберегти курс на Конгсф?орд.

Дирижабль мав рухатися строго по мерид?ану, але через сильний п?вденно-зах?дний в?тер в?н в?дхилився в?д курсу, про що ек?паж не знав. Ноб?ле був змушений запустити трет?й мотор; це ненабагато зб?льшило швидк?сть дирижабля, одночасно сильно зб?льшивши витрату бензину. О трет?й годин? ноч? 25 травня заклинило кермо висоти, дирижабль отримав диферент на н?с ? почав небезпечно знижуватися. Щоб уникнути пад?ння, було ухвалено р?шення зупинили вс? двигуни ? стравити частину газу з кормового в?дс?ку. Поломку вдалося усунути, ? пол?т продовжився то на трьох, то на двох двигунах ?з маневрами по висот?. Вранц? 25 травня ек?пажу вдалося налагодити рад?озв'язок з ≪Ч?тта д? М?лано≫ ? приблизно визначити м?сце знаходження ≪?тал??≫. Останн?й сеанс рад?озв'язку в?дбувся о 10:27.

Катастрофа [ ред. | ред. код ]

25 травня приблизно о 10:30 ранку дирижабль, що лет?в на висот? 200?300 метр?в, р?зко обважн?в ? почав знижуватися з? швидк?стю приблизно п?вметра на секунду ? диферентом на корму близько 8 градус?в. Для отримання додатково? динам?чно? п?дйомно? сили зб?льшили оберти двох двигун?в, що працювали, ? запустили трет?й, але швидк?сть зниження нав?ть зросла. Пов?троплавц? спробували скинути баласт , але зробити це не вдалося. Коли з?ткнення стало неминучим, ус? три двигуни, щоб звести до м?н?муму ризик воднево? пожеж? та зменшити швидк?сть польоту, були зупинен?.

Приблизно в 10:33 дирижабль ударився об л?д кормовою моторною гондолою, а пот?м, коли мотогондола в?д?рвалася ? корма дирижабля п?днялася, ? гондолою управл?ння. Близько 50 метр?в ?? тягло по сн?гу, доки не в?д?рвало в?д пов?тряного корабля. Некерований дирижабль, у якому знаходилися ш?сть чолов?к (Алессандр?н?, Понтремолл?, Арду?но, Чокка, Каратт? ? Лаго ? так звана ≪група Алессандр?н?≫) ? б?льша частина спорядження, продовольства та обладнання, в?тром в?днесло на сх?д. Решта член?в ек?пажу залишилися на льоду. При катастроф? загинув моторист Помелло, що знаходився в кормов?й мотогондол?, у Ноб?ле було розс?чене обличчя, зламан? гом?лка ? зап'ястя, у механ?ка Чечон? ? нога, у Мальмгрена ? л?ва рука. Хвилин через двадцять на сход? показався невеликий стовп диму. Згодом Ноб?ле висловлював припущення, що в?н м?г бути викликаний згорянням бензину, скинутого у кан?страх зам?сть баласту дирижабля, що запалився в?д удару об л?д. За ?ншою верс??ю ≪?тал?я≫ зд?йснила посадку, ? друга група людей у такий спос?б подавала сигнали. Можлив?сть того, що стовп диму виник, як п?зн?ше заявляв Цапп?, в?д пожеж? на дирижабл?, вважали набагато менш в?рог?дною: диму в?д гор?ння значно? к?лькост? бензину, який залишався на борту, ? дек?лькох тисяч квадратних метр?в прогумовано? оболонки пов?тряного корабля було би набагато б?льше, а св?тловий ефект в?д згоряння 15?16 тисяч куб?чних метр?в водню навряд чи залишився б непом?ченим ?з в?дстан? 8?10 к?лометр?в (швидк?сть в?тру становила близько 25 к?лометр?в на годину). Ш?стьох людей, яких в?днесло на ≪?тал??≫, так н?коли ? не знайшли.

Виявлення м?сця катастрофи [ ред. | ред. код ]

Штурман Мар?ано визначив координати м?сця катастрофи як 81°14′ пн. ш. 25°25′ сх. д.  /  81.233° пн. ш. 25.417° сх. д.  / 81.233; 25.417 . П?д час авар?? ≪?тал??≫ на л?д випало к?лька м?шк?в з? спорядженням ? жерстяних контейнер?в з ?жею. Великою удачею було те, що серед ?ншого майна випав особливий м?шок ?з засобами нав?гац?? та зв'язку, який був заздалег?дь п?дготовлений для досл?дницько? висадки на л?д. У групи були чотирим?сний намет, спальний м?шок, великий запас ?ж? (у тому числ? 71 к?лограм пемм?кану ? 41 к?лограм шоколаду ), п?столет ?з патронами, секстант , три хронометри й резервна короткохвильова рад?останц?я . Радистов? Бьядж? вдалося привести рад?останц?ю в робочий стан. 29 травня Мальмгрен застрелив б?лого ведмедя , м'ясо якого було пущено в ?жу. Спроби вийти на зв'язок з ≪Ч?тта д? М?лано≫ 27 ? 28 травня виявилися невдалими. Як стверджував Ноб?ле, радисти ≪Ч?тта д? М?лано≫ зам?сть того, щоб намагатися зловити сигнал передавача експедиц??, займалися в?дправкою особистих телеграм. Водночас ≪Ч?тта д? М?лано≫ виходив у море в пошуках табору Ноб?ле, але без будь-яких даних про м?сце його знаходження не мав серйозних шанс?в на усп?х. 29 травня радист ≪Ч?тта д? М?лано≫ почув сигнал Бьядж?, але в?н прийняв його за позивний станц?? в Могад?шо ? не став н?чого робити. Наприк?нц? травня ? початку червня в ?тал??, Швец?? ? Норвег?? були споряджен? ще дек?лька експедиц?й, зокрема за участю двох норвезьких китоб?йних суден ≪Хоб?≫ ? ≪Браганца≫, зафрахтованих ?тал?йським урядом. Норвезький уряд був готовий орган?зувати повномасштабну рятувальну експедиц?ю за участю Амундсена ? Р?сер-Ларсена, але ?тал?йський уряд тод? в?дмовився в?д допомоги.

30 травня Мальмгрен ? штурмани Ф?л?ппо Цапп? ? Мар?ано втрьох вийшли з табору, щоб д?статися до Конгсф?орда п?шки. На думку Бегоунека, ?н?ц?атором цього ризикованого заходу був Цапп?. Ноб?ле був проти под?лу на дв? групи, але зрештою дозволив Мальмгрену, Мар?ано ? Цапп? покинути таб?р. Обговорювалася можлив?сть того, що до них при?дна?ться штурман В?льер та/або Бьядж? з рад?останц??ю, але в п?дсумку ?х кандидатури були в?дхилен?. Цапп?, Мар?ано ? Мальмгрен взяли з собою великий запас пемм?кану ? шоколаду.

3 червня радянський рад?оаматор, колишн?й киянин Микола Шм?дт , житель села Вознес?ння-Вохма ( П?вн?чно-Дв?нсько? губерн?? ), зловив сигнал рад?останц?? Бьядж? на саморобний приймач (приймач Миколи Шм?дта ? одноламповий регенератор  ? на той момент не був нав?ть зак?нченою конструкц??ю, а являв собою розкладений на стол? макет ?з деталей, з'?днаних проводами). П?зн?ше рад?оаматорство Шм?дта стало приводом для його розстр?лу.

Того ж дня Шм?дт над?слав телеграму в Товариство друз?в рад?о в Москв? . При Тсоав?ах?м? був створений Ком?тет допомоги ≪?тал??≫, який очолив заступник наркома у в?йськових ? морських справах СРСР Йосип Уншл?хт . 4 червня ?нформац?я була передана ?тал?йському уряду, 7 червня пов?домлення про це було опубл?ковано в газетах. 8 червня позивн? Бьядж? були прийнят? на ≪Ч?тта д? М?лано≫ ? Бьядж? зм?г (п?сля доказу, що це в?н ? в?н пов?домив номер посв?дчення особи) передати уточнен? координати табору: 80°30' пн. ш. ? 28°4' в. д. Зм?на координат була пов'язана з дрейфом криги . З цього моменту зв'язок ?з зовн?шн?м св?том п?дтримувалася пост?йно.

Рятувальн? експедиц?? [ ред. | ред. код ]

Криголам ≪Крас?н≫ [ ред. | ред. код ]

У СРСР було п?дготовлено два криголами , як? повинн? були д?йти до табору ? взяти на борт ус?х, хто там був. 12 червня з Архангельську в б?к Шп?цбергена попрямував криголам ≪Малиг?н≫ . Його кап?таном був досл?дник Володимир В?зе . 16 червня з Лен?нграда вийшов криголам ≪Крас?н≫ п?д командуванням кап?тана Карла Егг? ? знаменитого полярного досл?дника Рудольфа Самойловича , з одним л?таком ≪Юнкерс≫ ЮГ-1 на борту (ек?паж л?така: п?лот Борис Чухновський , другий п?лот Георг?й Страуб, штурман Анатол?й Алекс??в, бортмехан?ки Олександр Шелаг?н ? Володимир Федотов). ≪Крас?н≫, що до того б?льше року простоював б?ля причалу, посп?шно готувався до виходу ? вантажився, в розрахунку на зак?нчення ремонт?в на ходу ? поповнення запас?в (зокрема деф?цитного в СРСР високосортного британського вуг?лля) в ?ноземних портах. Для перевезення л?така на криголам? був сп?шно споруджений дощатий пом?ст. Передбачалося, що л?так буде розвантажуватися по частинах на л?д по тимчасовим дерев'яними м?стками, наводитися в робочий стан ? зл?тати з п?дготовлених ек?пажем криголама льодових смуг. Сам? рятувальники розм?стилися на криголам? у велик?й т?снот? ? житлов? прим?щення ≪Крас?на≫ не були розрахован? на перевезення велико? к?лькост? людей понад штатну команду.

20 червня ≪Малиг?н≫ виявився затиснутий льодами в Баренцевому мор? ? вибув з операц??.

17 червня над табором пролет?ли два л?таки, як? розм?щувалися на ≪Браганца≫. Через погану видим?сть льотчики не пом?тили намет ? вогнище, хоча мешканц? табору ?х бачили. На наступний день вони повторили спробу, але знову не знайшли таб?р.

Амундсен [ ред. | ред. код ]

Руаль Амундсен , який п?сля польоту на ≪Норвег??≫ знаходився в конфл?кт? з Ноб?ле, з перших дн?в п?сля пов?домлення про катастрофу почав шукати кошти на орган?зац?ю експедиц??. Нарешт?, 14 червня м?н?стр французького морського флоту надав у його розпорядження г?дрол?так ≪Латам-47≫ (Latham) з ек?пажем ?з п'яти чолов?к ? службовц?в французького флоту. 18 червня в?н вилет?в ?з Тромсе на Шп?цберген, але до м?сця призначення не прибув. Останн?й раз Амундсен вийшов на зв'язок через дв? години сорок п'ять хвилин п?сля вильоту, точний час ? м?сце загибел? Амундсена нев?дом?. 31 серпня в мор? був знайдений поплавок в?д його л?така, 7 жовтня був знайдений порожн?й бензобак.

Маддалена та Лундборг [ ред. | ред. код ]

20 червня г?дрол?так Savoia-Marchetti S.55 п?д управл?нням майора Умберто Маддалени доставив на крижину продовольство ? медикаменти. Через два дн? прилет?ли вже два л?таки з вантажами. 23 червня шведський льотчик лейтенант Ейнар Лундборг на одномоторному б?план? ≪Фоккер≫ CV вив?з ?з крижини на шведську ав?абазу Ноб?ле разом ?з псом Титиною, а на наступний день Ноб?ле був доставлений на ≪Ч?тта д? М?лано≫. Передбачалося, що Ноб?ле, як кер?вник експедиц??, зможе координувати зусилля з порятунку решти, у тому числ? групу з трьох ос?б, що в?дкололася. Пот?м Лундборг розраховував протягом двох дн?в евакуювати весь таб?р. Але при друг?й посадц? на крижину л?так Лундборга зазнав авар??, перекинувся ? став непридатний для польот?в; Лундборг сам при?днався до мешканц?в червоного намету. 6 липня його евакуювали шведськ? льотчики, як? б?льше не намагалися вивезти когось ?з табору. У в?дсутн?сть Ноб?ле кер?вником табору був призначений В?льер; спочатку таке р?шення прийняв Ноб?ле, пот?м його телеграмою п?дтвердив чиновник ?з м?н?стерства в?йськово-морського флоту ?тал??.

Чухновський [ ред. | ред. код ]

21 червня ≪Крас?н≫ прибув до Бергена , пров?в там дв? доби, п?сля чого вирушив в б?к Шп?цбергена. 10 липня ек?паж Чухновського долет?в до табору ? скинув ?жу та одяг. 11 липня Чухновський виявив групу Мальмгрена. За його словами, в?н бачив трьох чолов?к, один з яких лежав на льоду.

Через туман Чухновськ?й не зм?г знайти криголам ? зд?йснив вимушену посадку на л?д у район? мису Шкоду. С?ли вдало, але в останн?й момент перед зупинкою л?так наскочив на невисокий торос, зламав шас? (л?так ос?в прямо на лиж?) ? пошкодив два гвинти. Чухновськ?й в?дправив рад?о на ≪Крас?н≫, що в?дмовля?ться в?д допомоги, поки не будуть врятован? ?тал?йц?. Ек?паж мав ?з собою деякий запас продовольства (цукор, галети, масло, консерви, шоколад, каву ? сушен? гриби), якого навряд чи вистачало на два тижн?, але ?м вдалося вполювати двох олен?в на берез?. Вони забули взяти з собою с?ль, посуд ? ложки, тому обходилися консервними банками ? морською водою. Спали в каб?н? по черз?. Бойовий настр?й льотчик?в, як? опинилися у важких обставинах, п?дтримували хорош? новини про усп?шне врятування людей, як? вони отримували по рад?о. На допомогу Чухновському просувалася ≪Браганца≫, але вона не змогла б прийняти на борт л?так. Криголам зняв льотчик?в ? л?так ?з крижини 16 липня, вже п?сля того, як на борт були прийнят? аеронавти.

Порятунок [ ред. | ред. код ]

Вранц? 12 липня ≪Крас?н≫ д?стався до м?сця, вказаного Чухновським, ? забрав на борт Мар?ано ? Цапп?. За словами ?тал?йц?в, приблизно за м?сяць до того як ?х виявили, Мальмгрен не зм?г йти в?д виснаження ? попросив, щоб т? залишили його помирати ? йшли дал?. Таким чином, Чухновськ?й не м?г бачити Мальмгрена 11 липня. ?мов?рно, в?н прийняв за людину лахм?ття, з яких були складен? слова ≪Help, food. Mariano, Zappi≫ ( англ. Допомож?ть, ?жа. Мар?ано, Цапп? ). При цьому, за пов?домленням Самойловича та ?нших очевидц?в, на Цапп? були тепл? реч? Мальмгрена ? ще комплект або два одягу ? взуття, над?т? один поверх ?ншого. На Цапп? було сп?дн?, куртка, дв? товстих теплих сорочки, тро? штан?в, дв? пари вовняних шкарпеток, дв? пари шк?ряних мокасин . Сам Цапп? був бадьорий, в?н перебував у пристойному, для таких обставин, ф?зичному стан?. Навпаки, Мар?ано був нап?вроздягнений, в?н мав в'язану сорочку, куртку, сп?дн?, одн? суконн? штани, не мав шапки ? взуття, на ногах мав т?льки вовнян? панчохи. Мар?ано був виснажений, знесилений ? обморожений. В?н лежав на обривку ковдри ?, на думку суднового л?каря, м?г померти, не прийди допомога ще 10-12 годин. Такий стан врятованих викликав в ек?паж? криголама антипат?ю до Цапп? через ст?йке враження, що Цапп? оббирав свого напарника.

Через к?лька дн?в Мар?ано ампутували обморожену ногу. Все це стало причиною появи верс?й (як? не мають, вт?м, ск?льки-небудь ?стотних доказ?в) про кан?бал?зм Цапп?: н?бито його хороший ф?зичний стан, особливо в пор?внянн? з Мар?ано, пояснювалося тим, що в?н харчувався м'ясом з т?ла Мальмгрена.

Забравши Цапп? ? Мар?ано, ≪Крас?н≫ рушив у б?к табору групи В?льер. Зв'язок ?з нею п?дтримувався через ≪Ч?тта д? М?лано≫. У 20:45 того ж дня криголам взяв на борт п'ятьох людей, що залишалися на крижин?: В?льера, Бегоунека, Троян?, Чечон? ? Бьядж?. Ноб?ле наполягав на пошуках дирижабля ?з ш?стьма членами експедиц??, що залишалися в оболонц?. Однак Самойлович сказав, що не ма? можливост? вести пошуки через брак вуг?лля ? в?дсутн?сть л?так?в, а кап?тан ≪Ч?тта д? М?лано≫ Романья послався на наказ ?з Риму негайно повернутися в ?тал?ю. Ус? вц?л?л? учасники експедиц?? перес?ли на ≪Ч?тта д? М?лано≫. 25 липня судно прибуло в норвезький порт Нарв?к , зв?дки ?тал?йц? по?здом вирушили на батьк?вщину.

Пошуки групи Алессандр?н? [ ред. | ред. код ]

На прохання родич?в Понтремолл? в серпн? на ≪Браганца≫ була орган?зована експедиц?я п?д кер?вництвом Данн? Альберт?н?, яка не принесла н?яких результат?в. 3 вересня ≪Браганца≫ повернулася в Конгсф?орд. Тод? ж пох?д у пошуках дирижабля зд?йснив ≪Крас?н≫. 20 вересня в?н досяг Земл? Георга (остр?в на заход? арх?пелагу Земля Франца-Йосипа), також н?кого не виявивши за час плавання. 22 вересня був отриманий наказ повертатися, 4 жовтня йому була орган?зована урочиста зустр?ч у Лен?нград?.

29 вересня розбився один ?з двох ?тал?йських л?так?в, що брали участь в операц?? з порятунку Ноб?ле, а пот?м разом ?з ≪Браганца≫ досл?джували район у пошуках групи Алессандр?н?. Пошуки були припинен? в середин? вересня, 27 числа л?так з ек?пажем ?з п'яти чолов?к вилет?в ?з Бергена. Недалеко в?д м?ста Валенца л?так вр?зався в л?н?ю електропередач ? впав у р?чку, п?лот П'?р Лу?дж? Пенц ? ще дв? людини загинули.

Трагед?я ек?пажу ≪?тал?я≫ в культур? [ ред. | ред. код ]

У жовтн? 1928 року на ≪Совк?но≫ вийшов документальний ф?льм про рятувальну операц?ю ек?пажу ≪?тал??≫, створений на основ? матер?алу, знятого к?нооператором Йосипом Блувштейном , який п?д час спас?ння ек?пажу ≪?тал??≫ перебував на криголам? ≪Крас?н≫.

В 1969 роц? ?стор?я дирижабля ≪?тал?я≫ лягла в основу сп?льного радянсько-?тал?йського ф?льму ≪Червоний намет≫ , знятого Михайлом Калатозовим . Головн? рол? в ньому виконали П?тер Ф?нч (Ноб?ле), Шон Коннер? (Амундсен), Юр?й В?збор (Франт?шек Бегоунек), Едуард Марцевич (Мальмгрен) ? Клауд?я Кардинале (Валер?я, ?диний вигаданий персонаж). До прем'?ри ф?льму дожили четверо з безпосередн?х учасник?в експедиц?? ? супутн?х под?й: Ноб?ле, В?льер, Бегоунек ? Чухновський. В?домо, що Ноб?ле в?дв?дав прем'?ру ф?льму в Рим?.

Герой роману ≪Жахи льод?в ? мороку≫ австр?йського письменника Кр?стофа Рансмайра , який вируша? в арктичну експедиц?ю в район Шп?цбергена , неодноразово згаду? ≪?тал?ю≫. Мати героя д?вчинкою особисто бачила дирижабль, ? Ноб?ле назавжди залишився для не? кумиром.

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Нобиле, Умберто. Крылья над полюсом: История покорения Арктики воздушным путем = Ali sul polo. Storia della conquista aerea dell'Artide. ? М.: Мысль, 1984. ? 222 с. ? ISBN 5-09-002630-0
• Бегоунек, Франтишек Трагедия в Ледовитом океане = Trose?nici polarniho mo?e. ? М.: Иностранная литература, 1962.
• Самойлович Р. Л. S.O.S. в Арктике. Экспедиция ≪Красина≫. ? Берлин: Петрополис, 1930. (рус.)
• Самойлович Р. Л. На спасение экспедиции Нобиле. ? Изд. 4-е. ? Л.: Гидрометеоиздат, 1967. ? 320 с. (в пер.)
• Toland, John. Great Dirigibles: Their Triumphs and Disasters. ? Courier Dover Publications, 1972. ? 352 с. ? ISBN 0-486-21397-8
• Wilbur Cross. Disaster at the Pole: The Crash of the Airship Italia. ? The Lyons Press, 2002. ? 326 с. ? ISBN 1-58574-496-4