Ежен Дюбуа

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Ежен Дюбуа
н?д. Tomas Dubois
Народився 28 с?чня 1858 ( 1858-01-28 ) [4] [2] […]
Ейсден d , Eijsden d , Л?мбург , Н?дерланди [1]
Помер 16 грудня 1940 ( 1940-12-16 ) [1] [2] […] (82 роки)
Haelen d , Haelen d , Л?мбург , Н?дерланди [5]
· хвороба
Кра?на   Н?дерланди
Д?яльн?сть куратор , л?кар , палеоантрополог , анатом , викладач ун?верситету , палеонтолог , геолог
Галузь палеоантрополог?я
Alma mater Амстердамський ун?верситет
Науковий ступ?нь почесний доктор [d] [6] ( 1897 ) ? доктор медицини [6] ( 1884 )
Знання мов французька [2]
Заклад Амстердамський ун?верситет [5] , Амстердамський ун?верситет [5] , Амстердамський ун?верситет [5] , Амстердамський ун?верситет [5] , Амстердамський ун?верситет [5] , Музей Тейлора ? Корол?вська арм?я Н?дерланд?в
Членство Американське ф?лософське товариство ? Н?дерландська корол?вська академ?я наук [6]

Мар? Ежен Франсуа Тома Дюбуа  (н?д. Marie Eugene Francois Thomas Dubois; 28 с?чня 1858, Ейсден (англ.) Рос., ? 16 грудня 1940, Хален) ? н?дерландський антрополог. Прославився тим, що в 1890 роц? [2] вперше знайшов останки викопного п?текантропа на остров? Ява.

Б?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Науков? в?дкриття

[ ред. | ред. код ]

Дюбуа захоплю?ться ?деями Ернста Геккеля , що теоретично передбачив ?снування копалин форм, пром?жних м?ж людиною ? людинопод?бними мавпами . В 1887 у, вже бувши доктором медицини ? природничих наук, в?н вир?шу? в?дмовитися в?д кар'?ри ? в?дправитися в П?вденно-Сх?дну Аз?ю на пошуки залишк?в забракло? ланки. Для цього йому довелося вступити на в?йськову службу, в чин? сержанта корол?всько? колон?ально? арм?? Н?дерланд?в , що дозволяла в?дправиться на Суматру .

П?втора року в?н веде пошуки за рахунок сво?? скромно? платн?, викроюючи час в?д обов'язк?в в?йськового л?каря. Спочатку Дюбуа веде розкопки в печерах, за аналог??ю з? знах?дками стоянок неандертальц?в в ?вроп? . В?н робить довг? переходи, досл?джу? безл?ч печер, проте не виявля? в печерних в?дкладеннях н? залишк?в ≪мавполюдей≫, н? нав?ть кам'яних знарядь або сл?д?в стоянок.

?нод? в?н публ?ку? зв?ти про сво? палеонтолог?чн? знах?дки. Колон?альна адм?н?страц?я звернула увагу на його роботи ? доручила йому палеонтолог?чн? досл?дження на Суматр?, в результат? в?н отримав кошти для ведення розкопок ? зм?г, нарешт?, залишити в?йськову службу.

В 1890 у в?н отриму? дозв?л продовжити досл?дження на остров? Ява , де був знайдений людський череп. Оглянувши знах?дку, Дюбуа з розчаруванням перекону?ться в ?? в?дносно п?зньому в?ц?, проте його зац?кавили умови залягання скам'ян?лост? , знайдено? в берегових в?дкладеннях озера. Надал?, Дюбуа проводить пошуки по берегах р?чок, ?нод? тут зустр?чаються шари переповнен? скам'ян?лими к?стками вимерлих тварин. В?н збира? багат? колекц?? залишк?в, як? належать п?вденному слону стегодона , буйволам лептобос, р?зноман?тним оленям, г?попотама , тап?р , носороговим , свин?, г??н?, леву, крокодилам тощо.

Pithecanthropus erectus, Ява, 1891-93

Нарешт? у вересн? 1891 року, в долин? р?чки Бенгаван, недалеко в?д села Трин, в?н знаходить викопний зуб, одночасно схожий ? на людський, ? на зуб людинопод?бно? мавпи. Знах?дка залягала в шарах, в?ком близько м?льйона рок?в. Ще два роки наполегливих розкопок дозволили виявити черепну кришку ? гом?лкову к?стку.

Дюбуа довго м?ркував над знах?дками: череп видавав виняткову прим?тивн?сть ?стоти з Трин, але обсяг мозково? порожнини був значно б?льшим, н?ж у будь людинопод?бно? мавпи, гом?лкова к?стка, мала характерн? особливост?, що говорили про прямоход?ння ?? власника. Ретельн? вим?рювання ? пор?вняння з аналог?чними к?стками людини ? людинопод?бних мавп переконали Дюбуа, що перед ним залишки пром?жного виду, у будов? якого перем?шалися риси, характерн? для антропо?да ? людини. Дюбуа назива? це ?стота Pithecanthropus erectus (мавполюдина прямоходяча), взявши запропоноване ще Ернстом Геккелем родову назву.

У 1894 роц? в Батав?? виходить його добре ?люстрована книжка: ≪Pithecanthropus erectus eine menschenanliche ubergangsform aus Java≫ (≪мавполюдини прямоходяча, людинопод?бна перех?дна формам з Яви≫).

П?текантроп (реконструкц?я)

У наступному року Дюбуа прибув до ?вропи, де його робота, ? привезен? копалини к?стки п?текантроп а, викликала величезний ?нтерес ? стала причиною довгих ? палких суперечок. Дюбуа виступа? перед антропологами ? зоологами в р?зних м?стах ?вропи, демонстру? сво? знах?дки, доводить свою правоту. Частина антрополог?в п?дтримують його точку зору, але ?нша частина, з досадою в?дмаху?ться в?д довод?в ? вперто не бажа? визнати об?рунтован?сть висновк?в про ≪забраклу ланку≫. У х?д йдуть образи, його противники, п?д виглядом критики Дюбуа, зд?йснюють нападки на теор?ю Дарв?на .

Два роки веде вчений запеклий б?й за п?текантропа. Нарешт? змучений ? принижений образами ? нападками ≪колег≫, в?н робить неспод?ваний для вс?х крок: в 1897 роц? зда? к?стки п?текантропа на збер?гання спочатку в музей Тейлора, а пот?м у сховищ? Лейденського музею. Двадцять п'ять рок?в вони перебували в сейф? ? Дюбуа н?кому не дозволяв ?х побачити. У цей час в?н не бере н?яко? участ? в наукових дискус?ях, ? зда?ться, що доля в?дкриття стала йому байдужа.

В 1923 у, в Кита? були знайден? залишки ?ншого гом?н?да  ? синантропа ; до цього часу багато противники Дюбуа остаточно скомпрометували себе небажанням брати очевидне, ? Дюбуа повернувся з добров?льного сам?тництва [7] .

У 1938 роц? голландський палеонтолог Густав фон Кен?гсвальд на Яв? виявив залишки п?текантропа, що збереглися л?пше. Це зняло вс? сумн?ви в його реальност?.

Посилання

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б в Дюбуа Эжен // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров ? 3-е изд. ? Москва : Советская энциклопедия , 1969.
  2. а б в г Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
  3. а б в Marie Eugene Francois Thomas Dubois ? 2009.
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #119241447 // Gemeinsame Normdatei ? 2012?2016.
  5. а б в г д е Album Academicum ? 2007.
  6. а б в English Wikipedia community Wikipedia ? 2001.
  7. Лар?чев В. ?. ? Мисливц? за черепами. ? М.: Молода гвард?я, 1971. ? 272 с. ? 100000 прим.