Святий Едуа?рд Спов?дник
(близько
1003
?
5 с?чня
1066
) ? король
Англ??
(1042?1066) та останн?й представник династ??
Вессекс?в
.
Вигнання ? вступ на престол
[
ред.
|
ред. код
]
Едуард був старшим сином англ?йського короля
Етельреда II Нерозумного
й
Емми Нормандсько?
, сестри
Р?чарда I Безстрашного
, герцога
Норманд??
. В умовах вторгнення до Англ??
данських
в?к?нг?в
Свена I Вилобородого
та загрози завоювання кра?ни у 1013 роц? мати вивезла Едуарда ? його молодшого брата
Альфреда
до Норманд??. Невдовз? помер Етельред II, а влада в Англ?? перейшла до данських корол?в. Пров?вши при двор? герцога Норманд?? чверть стол?ття, Едуард надбав численних зв'язк?в у ц?й кра?н?. Ще молодим в?н проявив особливу рел?г?йну старанн?сть, за що й отримав згодом пр?звисько Спов?дник.
У пер?од правл?ння в Англ??
Канута I Великого
(1016?1035) Едуард не м?г ? спод?ватись на повернення на батьк?вщину: нормандський герцог перебував у союз? з королем Англ?? та Дан??, п?дкр?пленому шлюбом Емми Нормандсько? й Канута. Окр?м того, вочевидь, англо-данська монарх?я Канута Великого мала широку п?дтримку англосаксонсько? знат?.
По смерт? Канута у 1036 роц? до Англ?? вирушив молодший брат Едуарда Альфред, можливо з метою спробувати повернути корону. Однак його було взято у полон приб?чниками
Гарольда
, незаконного сина Канута, який захопив англ?йський престол. Альфреда жорстоко засл?пили, й в?н невдовз? помер.
Лише 1041 року, коли королем Англ?? став
Хардекнуд
, ?диноутробний брат Едуарда, в?н отримав пропозиц?ю повернутись на батьк?вщину. Б?льше того, Хардекнуд, який не мав д?тей, проголосив Едуарда сво?м спадко?мцем. 8 червня 1042 року Хардекнуд помер. З його смертю припинилась
данська династ?я
. До того часу в Англ?? сформувалась сильна громадська думка на користь реставрац?? старо? англосаксонсько? династ??. Лише за к?лька дн?в п?сля смерт? Хардекнуда жител?
Лондона
проголосили Едуарда королем Англ??. Це одразу ж визнала вся кра?на, включаючи англо-данську в?йськову знать та
ерл?в
.
Початок правл?ння
[
ред.
|
ред. код
]
3 кв?тня 1043 року у
В?нчестер?
, столиц? англосаксонського корол?вства, Едуарда Спов?дника було короновано королем Англ??. Молодий монарх, що пров?в 25 рок?в у вигнанн?, абсолютно не знав кра?ну сво?х пращур?в. Б?льше того, за часи правл?ння дансько? династ?? в Англ?? сформувалась сильна в?йськово-служила знать англо-данського походження, на чол? яко? стояли велик? магнати, як? контролювали ту чи ?ншу пров?нц?ю корол?вства:
Годв?н
, ерл
Вессексу
,
Леофр?к
, ерл
Мерс??
,
С?вард
, ерл
Нортумбр??
. У Едуарда абсолютно не було союзник?в чи ?ншо? опори серед англосаксонсько? знат?. В результат? упродовж майже всього свого правл?ння Едуарду доводилось узгоджувати сво? д?? з магнатами, перед ус?м, Годв?ном, а згодом ? ?з його сином
Гарольдом
. Все ж, король не став мар?онеткою в руках крупно? англосаксонсько? знат?. В?н пост?йно чинив оп?р тисков? магнат?в, намагався проводити власну пол?тику й створити соб? соц?альну опору в кра?н?. Для цього в?н активно залучав на корол?вську службу вих?дц?в з Норманд?? та ?нших рег?он?в П?вн?чно?
Франц??
, яким Едуард дарував земл? й домагався ?хнього призначення на церковн? посади (включаючи
арх??пископа
Кентербер?йського
). Нормандськ? радники короля, однак, викликали невдоволення англосаксонсько? знат?. Окр?м того, Едуард Спов?дник завоював значний пол?тичний авторитет в
?вроп?
завдяки сво?й ?стинн?й рел?г?йност?, в?р? в чесноти й аскетизму.
Перша половина правл?ння Едуарда пройшла п?д сильним впливом англо-данських ерл?в, передус?м, Годв?на, ерла Вессексу. У 1045 роц? король одружився з дочкою Годв?на
Едитою
, однак особливо? теплоти Едуард до не? не в?дчував, та, в?дпов?дно до популярно? легенди, залишався цнотливим до к?нця життя. Система правл?ння й пол?тична ел?та держави залишалися незм?нними з час?в Канута Великого, збер?гаючи англо-данський в?йськовий характер.
У зовн?шн?й пол?тиц?, окр?м природно? ор??нтац?? на Норманд?ю, головним фактором була норвезька загроза. Король
Норвег??
Магнус I Норвезький
, спираючись на угоду 1038 року з
Хардекнудом
, не полишав сво?х претенз?й на англ?йський престол. Едуард, у свою чергу, збер?гав дружн? стосунки з королем Дан??
Свеном II Естр?дсеном
, основним супротивником Норвег??. Однак, коли 1047 року ймов?рн?сть норвезького завоювання Дан?? стала реальною, Едуард в?дмовився допомогти сво?му союзнику в?йськовим флотом. Лише смерть Магнуса I того ж року тимчасово усунула норвезьку загрозу. У
1048
роц? англ?йський флот взяв участь в операц?ях ?мператора
Священно? Римсько? ?мпер??
Генр?ха III
проти графа
Фландр??
? один ?з вкрай р?дк?сних приклад?в участ? англосаксонсько? Британ?? у велик?й ?вропейськ?й пол?тиц?.
Л?кв?дац?я норвезько? загрози п?сля 1047 року дозволила Едуарду в 1050 роц? розпустити англ?йський флот, що перебував у стан? пост?йно? бо?готовност? з
X стол?ття
, а також скасувати податок на оборону ?
≪данськ? грош?≫
, що важким тягарем лягав на в?льне населення Англ??. Це мало сприятлив? насл?дки для ф?нансового статку п?дданих, однак у довгостроковому план? р?зко послабило готовн?сть кра?ни до в?дбиття зовн?шньо? загрози. Це стало одн??ю з причин швидкого краху англосаксонсько? монарх?? у 1066 роц?. До часу правл?ння Едуарда, тим не менше, належать перш? угоди короля з найб?льшими портами п?вденно-сх?дного узбережжя (Сандвич,
Дувр
, Фордвич, Ромн? та, можливо,
Гаст?нгс
), в?дпов?дно до яких Едуард в?дмовлявся в?д корол?всько? дол? у прибутках м?ст зам?сть виставлення ними певно? к?лькост? корабл?в у раз? в?йни. У подальшому ця система призвела до народження знаменитого ?нституту
≪П'яти порт?в≫
.
Вже у перш?й половин? правл?ння Едуарда Спов?дника перед кра?ною гостро постала проблема спадкування престолу: через прихильн?сть до аскетизму король не м?г мати д?тей. ?диним, окр?м Едуарда, представником чолов?чо? л?н?? англосаксонських монарх?в залишався
Едуард Етел?нг
, син
Едмунда II Зал?знобокого
, однак в?н залишив Англ?ю ще дитиною ? проживав у далек?й
Угорщин?
без будь-яких контакт?в з? сво?ю батьк?вщиною. Певн? права на англ?йський престол також мали Свен Естр?дссон, король Дан??, далекий родич Канута I Великого, а також
Гаральд III Суворий
, король Норвег??, в силу угоди його батька з Хардекнудом. Однак сам Едуард, не маючи теплих почутт?в до скандинавських монарх?в, симпатизував герцогу Норманд??
В?льгельму
, онуку Р?чарда II, який надав притулок молодому Едуарду в роки вигнань. Ор??нтац?я на нормандц?в стала особливо явною у пер?од 1051?1052 рок?в, коли було скинуто д?м Годв?на.
Пад?ння ? реставрац?я Годв?на
[
ред.
|
ред. код
]
Р?д
Годв?на
до 1050 року досягнув небувалого впливу й могутност?. Сам Годв?н був ерлом
Вессекса
? контролював всю П?вденну Англ?ю в?д
Кента
до
Корнуолла
. Його дочка була дружиною короля, старший син
Свен
управляв
Оксфордширом
,
Герефордширом
,
Глостерширом
,
Беркширом
та
Сомерсетом
, а другий син
Гарольд
був ерлом
Сх?дно? Англ??
,
Ессекса
,
Кембриджшира
й
Гант?нгдоншира
. Король Едуард, безумовно, був залежним в?д ц??? родини й не забув про участь Годв?на в убивств?
1036
року його молодшого брата
Альфреда Етел?нга
. Нагода розправитись ?з Годв?ном випала 1051 року: в
Дувр?
, що входив до складу ерлства Вессекса, були вбит? лицар? з? свити
?встах?я II
, графа
Булонського
, який гостював у короля. Едуард наказав Годв?ну покарати жител?в Дувра, однак той в?дмовився це зробити, що означало розрив ?з королем.
До
1 вересня
1051 року Годв?н ? його сини з?брали арм?ю, яка п?д?йшла до
Глостера
, де у цей час перебував король, й зажадали розгляду дуврського ?нциденту та зняття звинувачень у зрад?. На допомогу Едуарду прийшли ерли
Леофр?к
?
С?вард
, що дозволило королю в?дтерм?нувати скликання
в?тенагемота
, на якому повинн? були розглядатись претенз?? Годв?на. Тим часом, апелюючи до священного права англосаксонських корол?в, Едуард оголосив про скликання ус?х
тен?в
кра?ни до корол?вського в?йська. Це позбавило Годв?на значно? частини во?нних сил. Остер?гаючись за сво? життя, Годв?н не з'явився на зас?дання в?тенагемота, а разом ?з родиною вт?к з кра?ни.
Пад?ння Годв?на дозволило королю почати проводити самост?йну пол?тику. Це означало посилення нормандського елементу в адм?н?страц?? та при двор?. Широк? волод?ння Годв?на та його родини були розд?лен? м?ж нормандськими соратниками короля. Це викликало невдоволення англосаксонсько? знат?. Саме у цей час герцога В?льгельма Нормандського, ?мов?рно, було проголошено спадко?мцем англ?йсько? корони. У 1051/1052 роц? В?льгельм в?дв?дав Англ?ю з в?зитом вв?чливост? до короля Едуарда. Невдоволення англосакс?в посиленням нормандц?в дало Годв?ну над?ю на свою реставрац?ю.
Наприк?нц? л?та 1052 року Годв?н з невеликою флотил??ю корабл?в, набраних у
Фландр??
, зд?йснив коротку вилазку до п?вденно-сх?дно? Англ?? й упевнився у п?дтримц? з боку населення Кента,
Суррея
й
Сассекса
. Невдовз? п?сля цього повстали матроси корол?вського флоту, що залишило незахищеним усе п?вденне узбережжя кра?ни. З цього скористався Годв?н, що знову вирушив до берег?в Англ??, де в?н з'?днався з флотил??ю свого сина Гарольда, яка йшла з
?рланд??
. Пот?м до них при?днались корабл? п?вденноангл?йських графств. Об'?днаний флот вирушив до
Лондона
та ув?йшов до гирла
Темзи
. Едуарду Спов?днику не вдалось з?брати сухопутну арм?ю, оск?льки ерли в?дмовились брати участь у громадянськ?й в?йн?. В результат? король був змушений п?ти на поступки: було скликано в?тенагемот, на якому Годв?н був виправданий ? отримав назад сво? волод?ння й титул ерла. З Англ?? були вигнан? ус? нормандськ? радники й наближен? короля, а
Роберт Жум'?зький
, арх??пископ
Кентербер?йський
? давн?й супротивник Годв?на, був скинутий.
Криза
1052
року стала переломним моментом у правл?нн? Едуарда Спов?дника. В кра?н? установилась влада Годв?на ? його родини, з могутн?стю яких не могли зр?внятись жодн? знатн? англосаксонськ? роди, та й сам король. Вигнання нормандц?в знищило шанс на мирну передачу престолу п?сля смерт? Едуарда герцогу В?льгельму, а скинення арх??пископа дозволило останньому в?д?грати роль захисника церкви. Окр?м того, легк?сть, з якою ерл Годв?н дом?гся реставрац?? й п?дкорення короля, продемонструвала ус?й ?вроп? нем?цн?сть англосаксонсько? держави та слабк?сть його збройних сил.
Завершення правл?ння
[
ред.
|
ред. код
]
П?сля смерт? Годв?на у 1053 роц? його м?сце як найвпливов?шого магната Англ??, ерла Вессекса й першого радника короля зайняв його син Гарольд. У 1055 роц? п?д контроль родини Годв?на потрапила й
Нортумбр?я
, передана
Тост?гу
, молодшому брату Гарольда. Згодом, у
1057
роц? д?м Годв?на отримав також
Сх?дну Англ?ю
. Важел? впливу на державу все б?льше переходили до Гарольда, у той час як король Едуард усунувся в?д участ? в пол?тиц?, присвятивши себе церкв?. Справою усього його життя стало заснування
Вестм?нстерського абатства
.
У зовн?шн?й пол?тиц? Англ?? наприк?нц? правл?ння Едуарда Спов?дника на перший план вийшли стосунки з
Шотланд??ю
,
Уельсом
? питання спадкування. П?сля скинення 1057 року
Макбета
у англо-шотландських стосунках настав пер?од добросус?дських в?дносин, п?дкр?плених в?зитом короля
Мальколма III
у 1059 роц? до двору англ?йського короля. Складн?ш? стосунки склались ?з Уельсом. У 1055 роц?
Гр?ф?д ап Лл?вел?н
, король
Гв?нету
, що об'?днав п?д сво?ю владою ус? валл?йськ? корол?вства, в союз? з
Ельфгаром
, колишн?м ерлом Сх?дно? Англ??, розграбував
Герефордшир
. Хоч валл?йц? отримали в?дс?ч з боку англосаксонсько? арм??, яку очолив Гарольд, ?м удалось домогтись територ?альних поступок. У 1062 роц? помер Ельфгар, ерл Мерс??, останн?й суперник дому Годв?на серед вищо? англ?йсько? аристократ?? й головний союзник Гр?ф?да ап Лл?вел?на. Це дозволило Гарольду п?дкорити Мерс?ю та перейти у наступ на Уельс. У 1062?1063 роках в?йська Гарольда у сер?? рейд?в домоглись розгрому й пад?ння корол?вства Грув?та. Уельс був знову розд?лений на невеличк? корол?вства, що визнали сюзерен?тет Англ??.
Вигнання нормандц?в у 1052 роц? знову загострило проблему спадкування престолу Англ??. Едуард Спов?дник запросив повернутись на батьк?вщину
Едгара Вигнанця
, свого плем?нника, сина
Едмунда II Зал?знобокого
, який проживав в Угорщин?. Однак невдовз? п?сля його повернення до Англ??, у лютому 1057 року в?н неспод?вано помер. Останн?м представником англосаксонсько? династ?? залишився неповнол?тн?й Едгар Етел?нг, син померлого Едуарда Вигнанця, вихований за кордоном, та який не мав жодно? опори у кра?н?. З ?ншого боку, Гарольд, що усп?шно керував державою упродовж к?лькох рок?в й заробив колосальний авторитет на п?дкоренн? Уельсу, також не м?г не спод?ватись на корону по смерт? Едуарда. Однак позиц?? Гарольда у останн? роки правл?ння Едуарда Спов?дника дещо послабшали: у 1065 роц? в Нортумбр?? спалахнуло повстання проти ерла Тост?га, молодшого брата Гарольда, якого було вигнано з кра?ни, а король погодився на присво?ння титулу ерла Нортумбр??
Моркару
, представнику мерс?йсько? аристократично? родини.
5 с?чня 1066 року у Вестм?нстер? помер король Едуард. Англосаксонська знать, що з?бралась у Лондон?, одностайно обрала королем Гарольда. Це р?зко загострило зовн?шньопол?тичну ситуац?ю: на корону Англ?? висунули претенз?? герцог Норманд?? та король Норвег??, як? почали готуватись до вторгнення. Якщо норвезька загроза була Гарольдом в?дбита, то В?льгельму Нормандському 1066 року вдалось завоювати корону та л?кв?дувати англосаксонську державу.
 Едуард Спов?дник ? Родинне дерево
|
|---|
|
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|