Еди?кт
(
лат.
edictum
? оголошення, в?д
edicere
? оголошувати) ?
нормативний акт
. В укра?нськ?й мов? аналогом едикту ?
указ
. Ма? схож?сть з таким
правовим актом
, як
декрет
.
Терм?н
едикт
виник в
римському прав?
.
Едикт
? це письмове або усне розпорядження (владна заява)
маг?страту
при вступ? на посаду в
Римськ?й республ?ц?
. Едикт м?стив програму д?яльност? маг?страту ? мав обов'язкову силу впродовж терм?ну його повноважень. Едикти видавали ?
едили
, але особливе значення мали едикти
претор?в
.
Посади маг?страт?в були виборними, тому едикт по сут? в?д?гравав роль сво?р?дно? передвиборчо? програми. Т? едикти, як? отримали п?дтримку римського сусп?льства та п?дтверджувалися в ход? перев?рки на практиц?, переходили в едикти наступник?в цього маг?страту. Н? претор, н? ?нш? маг?страти, як? видавали едикти, не мали компетенц?? в?дм?няти чи зм?нювати закони -
претор творити право не може
.
Фактично основн? правов? положення
преторського едикту
повторювались з року в р?к ?, таким чином, набували загальнормативний характер (
пост?йний едикт
).
Але як орган?затор ? кер?вник судового процесу претор м?г надати свою практичну п?дтримку т?й чи ?нш?й норм? цив?льного права або про?гнорувати ?? ? позбавити тим самим сво?? п?дтримки. Право на позов у справ? захисту свого порушеного права без його п?дтримки претором ста?
голим правом
.
У пер?од
принципату
?
дом?нату
едикт став видом ?мператорського закону. Б?ля
II стол?ття н. е.
римський юрист Сальв?й Юл?ан склав остаточний текст преторського едикту (
≪в?чний едикт≫
)
Едикти маг?страт?в набули особливого значення, коли lex Aebutia (?? ст. до н. е.) затвердив новий вид процес?в ? per formulas. З цього моменту претор м?г захищати в?дносини, не передбачен? ius civile, звичайними цив?льно-правовими засобами. П?зн?ше претор почав заповнювати прогалини в цив?льному прав?. Нарешт?, едикти претора стали включати так? пункти, що були спрямован? на зм?ну або виправлення норм цив?ль-
ного права, але претор не м?г в?дм?няти норми ius civile. В результат? правотворчо? д?яльност? маг?страт?в (претор?в, курульних едил?в, правител?в пров?нц?й) поряд з ius civile утворилася нова система норм, що отримала назву ius honorarium (посадове право) або ius praetorium (преторське право), оск?льки воно ?рунтувалося переважно на преторських едиктах. Преторськ? едикти досить часто запозичували ? правител? пров?нц?й для видання власних.
У ряд? монарх?й
Зах?дно? ?вропи
Середн?х стол?ть
?
Нового часу
едиктом називався один з вид?в
закону
? а саме,
указ
, видаваний
монархом
або
Папою
? вводить значиму правову норму.