Ця стаття потребу? додаткових посилань на джерела для пол?пшення ?? перев?рност? . Будь ласка, допомож?ть удосконалити цю статтю , додавши посилання на над?йн? (авторитетн?) джерела . Зверн?ться на стор?нку обговорення за поясненнями та допомож?ть виправити недол?ки. Матер?ал без джерел може бути п?ддано сумн?ву та вилучено. (листопад 2018)

Еди?кт ( лат. edictum  ? оголошення, в?д edicere  ? оголошувати) ? нормативний акт . В укра?нськ?й мов? аналогом едикту ? указ . Ма? схож?сть з таким правовим актом , як декрет .

Терм?н едикт виник в римському прав? .

Едикт  ? це письмове або усне розпорядження (владна заява) маг?страту при вступ? на посаду в Римськ?й республ?ц? . Едикт м?стив програму д?яльност? маг?страту ? мав обов'язкову силу впродовж терм?ну його повноважень. Едикти видавали ? едили , але особливе значення мали едикти претор?в .

Посади маг?страт?в були виборними, тому едикт по сут? в?д?гравав роль сво?р?дно? передвиборчо? програми. Т? едикти, як? отримали п?дтримку римського сусп?льства та п?дтверджувалися в ход? перев?рки на практиц?, переходили в едикти наступник?в цього маг?страту. Н? претор, н? ?нш? маг?страти, як? видавали едикти, не мали компетенц?? в?дм?няти чи зм?нювати закони - претор творити право не може .

Фактично основн? правов? положення преторського едикту повторювались з року в р?к ?, таким чином, набували загальнормативний характер ( пост?йний едикт ).

Але як орган?затор ? кер?вник судового процесу претор м?г надати свою практичну п?дтримку т?й чи ?нш?й норм? цив?льного права або про?гнорувати ?? ? позбавити тим самим сво?? п?дтримки. Право на позов у справ? захисту свого порушеного права без його п?дтримки претором ста? голим правом .

У пер?од принципату ? дом?нату едикт став видом ?мператорського закону. Б?ля II стол?ття н. е. римський юрист Сальв?й Юл?ан склав остаточний текст преторського едикту ( ≪в?чний едикт≫ )

Едикти маг?страт?в набули особливого значення, коли lex Aebutia (?? ст. до н. е.) затвердив новий вид процес?в ? per formulas. З цього моменту претор м?г захищати в?дносини, не передбачен? ius civile, звичайними цив?льно-правовими засобами. П?зн?ше претор почав заповнювати прогалини в цив?льному прав?. Нарешт?, едикти претора стали включати так? пунк­ти, що були спрямован? на зм?ну або виправлення норм цив?ль-

ного права, але претор не м?г в?дм?няти норми ius civile. В результат? правотворчо? д?яльност? маг?страт?в (претор?в, курульних едил?в, правител?в пров?нц?й) поряд з ius civile утворилася нова система норм, що отримала назву ius honorarium (посадове право) або ius praetorium (преторське право), оск?льки воно ?рунтувалося переважно на преторських едиктах. Преторськ? едикти досить часто запозичували ? правител? пров?нц?й для видання власних.

У ряд? монарх?й Зах?дно? ?вропи Середн?х стол?ть ? Нового часу едиктом називався один з вид?в закону  ? а саме, указ , видаваний монархом або Папою ? вводить значиму правову норму.

• Вормський едикт
• Нантський едикт
• Реституц?йний едикт 1629
• Потсдамський едикт 1685
• Едикт про в?ротерпим?сть у Свят?й земл? 1844

• Едикт [ Арх?вовано 30 липня 2016 у Wayback Machine .] // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 1998. ? Т. 2 : Д ? Й. ? 744 с. ? ISBN 966-7492-00-8 .

Це незавершена стаття з права . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Словники та енциклопед?? Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Britannica (11-th) Дов?дков? видання KBpedia Нормативний контроль Freebase :  /m/01kxpx · GND :  4013556-1 · GKG :  /g/11bc6slny1 · NDL :  00577082