Дюна (роман)

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
≪Дюна≫
≪Dune≫
Обкладинка укра?нського видання
Назва на честь дюна
Жанр М'яка наукова фантастика , планетарна романтика , соц?альна фантастика , наукова фантастика ? пригоди [d]
Форма роман
Тема рел?г?я , косм?чний прост?р , еколог?я , сусп?льство , цив?л?зац?я , культура ? влада
Автор Френк Герберт
Мова англ?йська
Опубл?ковано 1963-1964
Кра?на   США
Видавництво Chilton Company d
Видання 1 серпня 1965
Опубл?ковано укра?нською 2017
Переклад Анатол?й П?тик
Катерина Грицайчук
Цикл Хрон?ки Дюни [1]
Наступний тв?р Мес?я Дюни
ISBN-13 : 978-617-12-2554-1
Нагороди прем?я Неб'юла , Список найкращих англомовних науково-фантастичних роман?в
Сайт dunenovels.com (англ.)

CMNS:  Цей тв?р у В?к?сховищ?
Q:  Цей тв?р у  В?к?цитатах

≪Дю?на≫ ( англ. Dune ) ? науково-фантастичний роман американського письменника Френка Герберта 1965 року, перший у низц? з шести роман?в, що складають фантастичну сагу.

Д?я роману в?дбува?ться у вигаданому всесв?т? Галактично? ?мпер?? , як?й п?двладна безл?ч екзопланет . Ключову роль у ?? житт? в?д?гра? пустельна планета Аррак?с , також звана Дюною, де видобува?ться ун?кальна речовина ? меланж (або прянощ? ). У роман? опису?ться життя молодого Пола Атр?да, сина герцога одного з аристократичних дом?в, якого прагне знищити ?мператор ? ворож? герцоги. Родина Атр?д?в отриму? у волод?ння Аррак?с, що виявля?ться пасткою. Однак Полу належить не т?льки вижити, а й назавжди зм?нити ?мпер?ю та природу Дюни.

?стор?я написання

[ ред. | ред. код ]
Орегонськ? дюни поблизу м?ста Флоренс, штат Орегон , як? надихнули Герберта на створення саги ≪Дюна≫

П?сля того, як у 1957 роц? був опубл?кований його роман ≪Дракон у мор? ≫, Герберт по?хав до м?ста Флоренс, штат Орегон , у п?вн?чн?й частин? Орегонських дюн . Тут М?н?стерство с?льського господарства Сполучених Штат?в намагалося використати посухост?йк? трави , як? можуть рости на б?дних ? п?щаних ?рунтах, для стаб?л?зац?? п?щаних дюн . У лист? до свого л?тературного агента Луртона Блесс?н?ейма Герберт стверджував, що рухлив? дюни можуть ≪поглинути ц?л? м?ста, озера, р?чки, дороги≫ [2] . Стаття Герберта про дюни ≪Вони зупинили рухлив? п?ски≫ так ? не була завершена (? опубл?кована лише десятил?ттями п?зн?ше в ≪Дороз? до дюни≫ ), але це досл?дження викликало ?нтерес Герберта до еколог?? та пустель [3] .

Герберт черпав натхнення в ?нд?анських наставник?в, таких як ≪?нд?анець Генр?≫ (так Герберт називав чолов?ка сво?му синов?; ймов?рно, Генр? Март?н з племен? Хох ) ? Говард Гансен. ? Март?н, ? Хансен виросли в резервац?? Кв?лет поблизу р?дного м?ста Герберта. За словами ?сторика Дан?еля ?ммервара , Гансен регулярно д?лився сво?ми творами з Гербертом. ≪ Б?л? люди ?дять землю≫, ? сказав Хансен Герберту в 1958 роц? п?сля того, як под?лився матер?алом про вплив вирубки на резервац?ю Кв?лет. ≪Вони перетворять всю цю планету на пустку, як у П?вн?чн?й Африц? ≫. ≪Св?т може стати ?великою дюною“, ? погодився Герберт [4] .

Герберт черпав натхнення також ?з роману Лесл? Бланча ?Райськ? шабл?“ (1960), який розпов?да? про конфл?кт середини XIX стол?ття на Кавказ? м?ж суворими ?слам?зованими тюркськими племенами та експансивною Рос?йською ?мпер??ю . [5] Мова, яку використовували обидв? сторони конфл?кту, стала терм?ном у св?т? Герберта ? чакобса , кавказька мисливська мова, стала бойовою мовою людей, поширених по вс?й галактиц?; kanly , слово для кровно? помсти на Кавказ? в 19 стол?тт?, представля? ворожнечу м?ж дворянськими домами Дюни; с?ч (sietch) ? таб?р (tabir)  ? обидва слова для позначення табору , запозичен? в?д укра?нських козак?в ( понт?йсько-касп?йського степу ) [5] .

Зм?ст

[ ред. | ред. код ]

Св?т Дюни

[ ред. | ред. код ]

Через 20 тисяч рок?в людство розпорошилось у Всесв?т?, заселивши незл?ченну к?льк?сть планет. П?сля повстання мислездатних машин в?дбулася в?йна з ними, Батлер?анський Джигад. Люди здобули перемогу ? було накладено заборону на конструювання комп'ютер?в та штучного ?нтелекту, але наука й технолог?я дуже розвинулися у сфер? використання ресурс?в людського орган?зму. М?сце комп'ютер?в зайняли люди з високорозвинутим ?нтелектом ? ментати.

Галактику Чумацький Шлях займа? ?мпер?я, на планетах яко? правлять аристократичн? доми, що п?дкорюються ?диному правителю Падишаху-?мператору Шаддаму IV. Економ?ку ?мпер?? трима? в руках корпорац?я ДАПТ (Добропорядний Альянс Прогресивних Торговц?в), акц?? яко? визначають прибутки кожного з дом?в. Ключ до влади ? багатства ? планета Аррак?с, ?дине джерело прянощ?в ( англ. spice , також зустр?ча?ться назва меланж ( англ. melange )) ? речовини, що дозволя? продовжувати життя ? розвива? прихован? сили. Т?льки прянощ? роблять можливими м?жзорян? подорож?, як? координу? Г?льд?я нав?гатор?в. За допомогою прянощ?в спец?ально навчен? нав?гатори отримують можлив?сть над?йного прокладання курсу для косм?чних корабл?в, використовуючи технолог?ю згорнутого простору.

Прянощ? житт?во важлив? також для могутнього матр?архального ордену Бене ?ессерит, пр?оритетом якого ? збереження та розвиток людсько? раси. Представниць ордену Бене ?ессерит часто величають ?в?дьмами“, оск?льки у них завдяки спец?альним тренуванням (прана-б?нду) надзвичайно розвинен? псих?чн? та ф?зичн? зд?бност?. Послушниц? ордену стають преподобними матерями п?сля проходження ритуалу агон?? в?д прянощ?в, п?д час якого вони випивають смертельну дозу наркотику й зобов'язан? знешкодити його у сво?му орган?зм? власними силами. Т?, хто зм?г пройти випробовування, отримують доступ до пам'ят? сво?х предк?в по ж?ноч?й л?н??. Преподобн? матер? не здатн? бачити генетичну пам'ять предк?в чолов?чо? стат?. З огляду на це, Бене ?ессерит к?лька тисяч рок?в проводять та?мну програму селекц?? з метою породити чолов?чий екв?валент преподобних матер?в, який вони називають Кв?зац Хедерах . Ця людина була б не т?льки спроможною отримати доступ до чолов?чо? частини генетично? пам'ят?, а й подолати сво?ми анал?тичними зд?бностями обмеження простору й часу, зм?гши знати, що в?дбува?ться на в?дстан? чи в?дбудеться в майбутньому. За ?? допомогою Бене ?ессерит отримали б контроль над долею людства.

Планета Аррак?с ? ?дина, де добувають прянощ?. Це ворожа для майже будь-якого орган?чного життя пустеля, в як?й водяться г?гантськ? п?щан? хробаки й загадковим чином зника? вода. Людська раса планети представлена нечисленними войовничими племенами фримен?в. Важк? кл?матичн? умови виробили у фримен?в складну систему ритуал?в, у як?й ключову роль в?д?гра? житт?во ц?нна р?дина ? вода, яку вони видобувають нав?ть ?з мертвих. Зусиллями Бене ?ессерит фрименам була нав'язана в?ра в мес?ю , який прийде ?з зовн?шнього св?ту й перетворить Аррак?с на гостинний св?т.

Сюжет

[ ред. | ред. код ]

За наказом ?мператора Шаддама IV, правителя всього людства, д?м Атр?д?в мусить покинути вологу планету Каладан ? переселитися на пустельний Аррак?с, що належав п?дступному дому Харконнен?в. Герцог Лето п?дозрю?, що ?мператор замислив знищити його д?м, але змушений п?дкоритися. П'ятнадцятир?чний Пол Атр?д, син герцога Лето та його наложниц? Джесс?ки, мусить пройти випробування преподобно? матер? ордену Бене ?ессерит. За планом ордена, донька герцога Лето мала пор?днитися з сином барона Влад?м?ра Харконнена, а ?хн?й син ? завершити програму тисячол?тнього в?дбору й стати Кв?зац Хедерахом. Проте Джесс?ка народила сво?му коханцю не доньку, а сина, якого в?н дуже прагнув, ? Пола Атр?да. Ще юнаком Пол проявля? ознаки того, що в?н ? ? потенц?йним Кв?зац Хедерахом, народженим на покол?ння ран?ше запланованого. В?н проходить випробування, витримавши неймов?рний б?ль, чим засв?дчу? свою здатн?сть керувати т?лом ? почуттями.

Атр?ди облаштовуються на Аррак?с?, де Лето демонстру? турботу про простих людей, припиняючи марнотратство води й ряту? добувач?в прянощ?в в?д п?щаного хробака. Тим часом зд?йсню?ться невдалий замах на Пола, п?дозри падають на л?каря Юе, але його св?дом?сть зм?нена таким чином, щоб не шкодити Атр?дам. Однак Харконнени об?йшли захист його розуму, взявши в полон його дружину. Проте Юе, готуючи зраду, замислю? вбити й барона Влад?м?ра. В?н парал?зу? Лето ? вставля? йому зуб з отрутою, яка вб'? ? герцога, ? барона. П?сля цього в?н впуска? до цитадел? Атр?д?в ?мператорськ? в?йська ? сардаукар?в, як? вчиняють р?занину. За наказом Влад?м?ра Джесс?ку й Пола вивозять у пустелю на поживу червам. План Юе ж провалю?ться: Харконнени вбивають його дружину ? самого л?каря, а Лето отрую? зам?сть Влад?м?ра його ментата й гине сам. Барон ставить на чол? Аррак?са свого жорстокого старшого небожа Раббана, щоб пот?м зам?нити його молодшим ? розсудливим Фейдом-Раутою. Так в?н спод?ва?ться виставити Рауту спасителем, у прих?д якого в?рять жител? планети, непок?рн? фримени, ? повн?стю заволод?ти населенням Аррак?са.

Джесс?ка з Полом знаходять сховок з? спорядженням, залишений збро?носцем Дунканом Айдаго. Обо? ховаються серед скель, де зустр?чаються з племенем фримен?в. Вони зауважують, що фримени в?рять у прих?д мес??, що прийде з ?ншо? планети, нав?яний Бене ?ессерит. Пол, демонструючи видатн? ф?зичн? та розумов? зд?бност?, наштовху? багатьох у племен? на думку, що в?н ? ? мес??ю. В?н виборю? в по?динку членство у племен?, беручи ?м'я Муад'Д?б, та знайомиться з д?вчиною Чан?. Вбираючи м?сцев? звича?, Пол ?з Джесс?кою водночас навчають нових союзник?в метод?в бою, розроблених сестринством Бене ?ессерит. Вони д?знаються, що фримен?в насправд? дуже багато ? вони багато покол?нь засаджують пустел? рослинами, щоб колись зробити Аррак?с зеленою планетою.

Преподобна мат?р фримен?в невдовз? помре, тому доруча? Джесс?ц? зам?нити ??. Джесс?ка випива? Воду Життя, що переда? ?й пам'ять преподобно? матер?. Але вона прихову? свою ваг?тн?сть, тому зд?бност? Бене ?ессерит також передаються ?? доньц? Ал??. Пол, як ? вс? фримени, вжива? прянощ?, як? п?дсилюють його розумов? зд?бност?. В?н все част?ше бачить вид?ння майбутнього ? всесв?тн?й джигад, де м?льярди фанатик?в ?дуть на смерть за Муад'Д?ба. В?н прагне уникнути цього, але впроваджен? Бене ?ессерит уявлення про спасителя повсякчас п?дтверджують обран?сть Пола. Разом з тим Пол прагне помститися Харконненам ? позбавити фримен?в ?хнього гн?ту. Йому вда?ться ос?длати велетенського п?щаного хробака, чим доводить свою в?двагу ? вправн?сть. Муад'Д?б перекону? фримен?в в?дкрито вийти проти Харконнен?в, що т?льки п?д?йма? його авторитет.

Минають роки, Влад?м?р Харконнен дов?ду?ться про Муад'Д?ба, але не здогаду?ться хто це. Бойова сила фримен?в доти зросла наст?льки, що вони можуть в?двоювати Аррак?с нав?ть у сардаукар?в. Загони блокують видобуток прянощ?в, що ставить п?д загрозу всю д?яльн?сть ДАПТу. Волод?ючи обмеженим яснобаченням ? чудово пристосован? до умов пустел?, фримени в?дбивають ус? напади присланих ?мператорських в?йськ. Барон, д?знавшись як сардаукар?в тренують на планет?-в'язниц?, замислю? перетворити на таку ж планету Аррак?с, натренувати арм?ю ? скинути ?мператора. Розкриваються ? плани ?мператора, в?н знищив д?м Атр?д?в, боячись зростання його в?йськово? м?ц?.

Пол, шукаючи спос?б уникнути баченого у вид?ннях майбутнього, вир?шу? пройти смертельно небезпечне випробування Водою Життя. В?н вбива? молодого черва, щоб добути речовину. П?сля трьох тижн?в перебування на меж? життя й смерт?, в?н поверта?ться у св?т, здатним бачити минуле, сучасне й майбутн?, ставши Кв?зац Хедерахом. В?н в?дчува? на п?дступах до Аррак?са велетенську армаду, з?брану ?мператором ? бароном Харконненом з метою в?дновити контроль над планетою ? добуванням прянощ?в. Пол усв?домлю? ?хню величезну силу, але також ? власну владу знищити прянощ?, наситивши ?хн? родовища водою.

П?д час атаки ?мперських сил на поселення фримен?в гине син Пола, а Ал?ю полоняють сардаукари. ?? привозять у столицю, де вона поста? перед ?мператором ? верховною преподобною мат?р'ю. ?х вража? здатн?сть д?вчинки мислити, як доросла, ? впевнен?сть в тому, що брат зум?? ?? визволити. Пол з? сво?ю арм??ю фримен?в, скориставшись п?щаною бурею, атаку? м?сто. Ал?я вбива? барона Харконнена, Фейд-Раута виклика? Пола на двоб?й, але гине через власн? ж хитрощ?. Здолавши оп?р захисник?в м?ста, Пол погрожу? ?мператору знищити прянощ?, що зруйну? всю ?мпер?ю. П?д тиском ?мператор в?др?ка?ться в?д влади на користь Пола, пропонуючи йому в дружини свою доньку, принцесу ?рулан. Муад'Д?б змирю?ться з нев?дворотн?стю джигаду, зрозум?вши, що це спричинить нов? переселення людей галактикою ? розвиток культур на безл?ч? планет. В?н бере ?рулан за дружину, але об?ця? Чан?, що вона, хоч ? в статус? наложниц?, лишиться його коханою ж?нкою.

В?дзнаки та нагороди

[ ред. | ред. код ]

Роман ?Дюна“ першим ?з науково-фантастичних твор?в отримав прем?ю ?Неб'юла“ , запроваджену в 1965 роц? .

Написаний в 1965 роман став культовим серед любител?в науково? фантастики. Його часто називають найкращим науково-фантастичним романом ус?х час?в ? народ?в [6] [7] .

У 1985 роц? найавторитетн?шим шотландським критиком-фантастикознавцем Дейв?дом Пр?н?лом роман включено до перел?ку 100 найкращих англомовних науково-фантастичних роман?в за пер?од з 1949 по 1984 р?к [8] .

Видання Wired у 2020 роц? назвало ≪Дюну≫ одн??ю з найвпливов?ших науково-фантастичних книг [9] .

Сиквели

[ ред. | ред. код ]

Френк Герберт написав ще п'ять книг, д?я яких в?дбува?ться у всесв?т? ≪Дюни≫ : ≪Мес?я Дюни≫ , ≪Д?ти Дюни≫ , ≪Бог-?мператор Дюни≫ , ≪?ретики Дюни≫ та ≪Кап?тула Дюни≫ . Низку приквел?в та сиквел?в до Дюни створив син Френка Герберта, Браян Герберт в сп?вавторств? з Кев?ном Дж. Андерсоном .

Адаптац??

[ ред. | ред. код ]

Ф?льми та сер?али

[ ред. | ред. код ]

В?део?гри

[ ред. | ред. код ]

Наст?льн? ?гри

[ ред. | ред. код ]
  • Dune  (1979) ? гра на спец?альн?й дошц? з ф?гурками, присвячена боротьб? р?зних фракц?й всесв?ту за Аррак?с.
  • Dune  (1997) ? колекц?йна карткова гра, присвячена боротьб? р?зних фракц?й всесв?ту за Аррак?с.
  • Dune: Chronicles of the Imperium (2000) ? наст?льна рольова гра за мотивами роману ? його продовжень.
  • Dune: Imperium (2020) ? наст?льна рольова гра за мотивами роману ? його продовжень.

Вплив

[ ред. | ред. код ]

Зг?дно з матер?алом ≪The Guardian≫ 2015 року, роман ? в?дображенням свого часу, а саме вбира? та фантастично обробля? тогочасн? популярн? теми потенц?алу т?ла людини, зм?нених стан?в св?домост? , зм?шання рел?г?й та боротьби проти ?мпер?ал?зму . Саме ≪Дюна≫ зробила можливою появу ≪Зоряних во?н≫ , як? перейняли тему зло? ?мпер??, пустельно? планети, обраного юнака, котрому призначено зм?нити долю галактики [10] . В свою чергу ≪Дюна≫ може розглядатися спадко?мицею ран?шо? л?тературно? традиц??, а саме твор?в Ед?ара Барроуза про пустельну планету Барсум (Марс), на як?й герой Джон Картер здобув надзвичайн? сили [11] .

≪ScreenRant≫ стверджували в 2020 роц?, що книга вплинула сюжетом чи образн?стю на так? культов? ф?льми, як ≪2001: Косм?чна од?ссея≫ (1968) та ≪Контакт≫ (1997) ? пом?щенням психодел?чних вид?нь в наукову фантастику, ≪Зорян? в?йни: Нова над?я≫ (1977) ? образом пустельно? планети, обраного героя, зм?шання науки та маг??, г?пнотичним Голосом, ≪Чужий≫ (1979) ? ≪Прометей≫ (2012) ? за посередництва картин Ганса ???ера , розроблених для першо? екран?зац?? книги, ≪Навс?кая з долини в?тр?в≫ (1984) ? темами енвайронтментал?зму та колон?зац??, ≪Той, хто б?жить по лезу≫ (1982) ? за посередництва малюнк?в Меб?уса для першо? екран?зац??, ≪Шалений Макс≫ (1985) ? де головний герой ма? паралел? з Полом, ≪Тремт?ння земл?≫ (1990) ? образом велетенських п?дземних черв?в, ≪Зоряна брама≫ (1994) ? темою боротьби на пустельн?й планет? проти галактично? влади [12] .

Сайт ≪Warp Signal≫ у 2011 вказував, що франшиза Warhammer 40,000 перейняла з ≪Дюни≫ образ теократично? галактично? держави, в як?й аристократи борються за владу; стародавньо? в?йни, що завершилася забороною штучних ?нтелект?в; маг?ю в форм? псих?чних зд?бностей, а також по?днання високих технолог?й з фанатицизмом, холодною збро?ю та забобонн?стю [13] . ≪Cultured Vultures≫ в?дзначали в 2020, що ≪Дюна≫ сутт?во вплинула на Warhammer 40,000 темами в?дмови людства в?д мислячих машин, використання спец?альних людей-нав?гатор?в для косм?чних подорожей, та?мних ж?ночих орган?зац?й [14] .

Видання укра?нською

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. https://opac.sbn.it/risultati-ricerca-avanzata/-/opac-adv/detail/NAP0869907?
  2. The Road to Dune (2005), p. 264, letter by Frank Herbert to his agent Lurton Blassingame outlining ≪They Stopped the Moving Sands.≫
  3. O'Reilly, Timothy (1981). Frank Herbert . Frederick Ungar Publishing Company. с. 39.
  4. Immerwahr, Daniel (19 листопада 2020). Heresies of "Dune" . Los Angeles Review of Books .
  5. а б Collins, Will (16 вересня 2017). The Secret History of Dune . Los Angeles Review of Books . Процитовано 20 жовтня 2017 .
  6. Touponce, William F. (1988), Frank Herbert , Boston , Massachusetts : Twayne Publishers imprint, G. K. Hall & Co , pg. 119, ISBN 0-8057-7514-5 . Locus 15 кв?тня 1975 пров?в опитування, в якому ?Дюна“ була названа найкращим науково-фантастичним романом ус?х час?в… Було продано понад десять м?льйон?в коп?й р?зних видань.≫
  7. "SCI FI Channel Auction to Benefit Reading Is Fundamental" . Арх?в ориг?налу за 28 вересня 2007 . Процитовано 13 липня 2006 . З 1965 у св?т? було продано понад 12 млн коп?й ≪Дюни≫ Френка Герберта, що робить ?? найб?льшим бестселером серед науково-фантастичних роман?в в ?стор??.
  8. Дейв?д Пр?н?л: ≪Наукова фантастика: 100 найкращих роман?в, англомовна доб?рка,1949?1984≫ . Арх?в ориг?налу за 6 кв?тня 2017 . Процитовано 5 кв?тня 2017 .
  9. Galaxy, Geek's Guide to the (6 червня 2020). ‘Dune’ Is One of the Most Influential Sci-Fi Books Ever . Wired (амер.) . ISSN   1059-1028 . Арх?в ориг?налу за 7 жовтня 2021 . Процитовано 7 жовтня 2021 .
  10. Dune, 50 years on: how a science fiction novel changed the world . the Guardian (англ.) . 3 липня 2015. Арх?в ориг?налу за 8 жовтня 2021 . Процитовано 7 жовтня 2021 .
  11. Mars Imagined: Sci-Fi's Enduring Attraction to the Red Planet . NBC News (англ.) . 9 березня 2012 . Процитовано 31 грудня 2023 .
  12. 10 Ways Dune Influenced Future Sci-Fi Movies . ScreenRant (амер.) . 28 липня 2020. Арх?в ориг?налу за 7 жовтня 2021 . Процитовано 7 жовтня 2021 .
  13. S, Jimmy (10 березня 2011). Unseen Influences: Frank Herbert’s Dune . Warp Signal (англ.) . Арх?в ориг?налу за 21 жовтня 2021 . Процитовано 21 жовтня 2021 .
  14. The Cultural Significance of Warhammer 40k . Cultured Vultures (амер.) . 26 жовтня 2020. Арх?в ориг?налу за 7 жовтня 2021 . Процитовано 7 жовтня 2021 .

Посилання

[ ред. | ред. код ]

Див. також

[ ред. | ред. код ]