Пунктуац?я
апостроф ( ' , ’ ) дужки ( [ ], ( ), { }, ⟨ ⟩ ) двокрапка ( : ) кома ( , ) тире ( ? , ?, ?, ― ) три крапки ( …, … ) знак оклику ( ! ) крапка ( . ) деф?с ( -, ? ) знак питання ( ? ) лапки ( ≪ ≫, “ ”, ? “ ) крапка з комою ( ; ) Ск?сна риска ( / ) Розд?лювач? проб?л ( ) ( ) ( ) (?) (?) (?) ?нтерпункт ( · ) Основн? друкарськ? знаки амперсанд ( & ) равлик ( @ ) з?рочка ( * ) обернена ск?сна риска ( \ ) маркер списку ( ? ) циркумфлекс ( ^ ) макрон ( ? ) хрестик ( †, ‡ ) символ градуса ( ° ) перевернутий знак оклику ( ¡ ) перевернутий знак питання ( ¿ ) октоторп ( # ) символ номера ( № ) порядковий ?ндикатор ( º, ª ) в?дсоток ( % ) пром?ле ( ‰ ) базисний пункт ( ? ) символ абзацу ( ¶ ) штрих ( ′, ″, ? ) символ параграфа ( § ) тильда ( ~ ) п?дкреслення ( _ ) вертикальна риска ( |, | ) ?нтелектуальна власн?сть знак охорони авторського права ( ⓒ ) символ правово? охорони товарного знаку ( ® ) символ знаку обслуговування ( ? ) знак охорони сум?жних прав для фонограми ( ? ) символ товарного знаку ( ™ ) Символи валют символ валюти ( ¤ ) символи валют ? ? ? ? ￠ ? ? R$ ? $ ? ? ? € ￡ ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ￡ ? ? ? \ ￥ ?
п о р

Дужки? ^[1]  ? символи , що зазвичай використовуються парно для виокремлення частини ?нформац?? (уточнення на письм? , пр?оритет оператор?в в математиц? , функц?ональн? групи в х?м?? тощо). У письмовому мовленн? використовуються як пунктуац?йний знак для вид?лення частини тексту, як то уточнення, вставн? слова , ремарки тощо ^[2] .

Вираз у дужках або саму дужку (зазвичай, ф?гурну) можуть також називати паранте?з ^[3] або паренте?за ^[4] (в?д грец. parenthesis  ? внесення, через фр. parenthese ) ^[5] .

Розр?зняють:

• кругл? або заокруглен? ? () ;
• квадратн? ? [ ] ;
• ф?гурн? ? { } ;
• кутов? або ламан? ? <> та ?нш?.

В укра?нськ?й мов? використовуються три види дужок: кругл?, квадратн? та кутов? ^[2] .

• Част?ше за все використовуються в письмовому мовленн? як пунктуац?йний знак для пояснень та уточнень: найвищою точкою Укра?ни ? гора Говерла (2061 м) . Також вжива?ться для вид?лення вставних сл?в , наприклад, автор, р?к, джерело цитування, коментар редактора абощо: ≪ Життя ? се м?й скарб…≫ ( ?. Франко ) ^[2] .
• В драматичних творах може позначати ремарки серед прямо? мови геро?в ^[2] : Х?ба хочете, щоб вам на вес?лл? сю п?сню сп?вали? Ось слухайте. ( Виборний сп?ва? ) ^[6] .
• Одинарна закривна кругла дужка використову?ться в нумерованих списках разом з л?терами або арабськими цифрами: Комп’ютер склада?ться з: а) системного блока; б) мон?тора; в) клав?атури ^[2] .
• Так позначаються б?бл?ограф?чн? цитати в деяких стилях: наприклад, (Schmidt & Oh, 2016) в стил? APA .
• Три дужки ^[en] або (((echo))) використовуються в англомовному середовищ? антисем?тами для надання негативного забарвлення поняттю, пов'язаному з ?вреями.

• В математиц? так? дужки часто називаються операторними , бо використовуються для вказання пр?оритету д?й: наприклад, (2 + 3) · 4 означа?, що спочатку викону?ться додавання, а пот?м вже множення (тобто, оператор додавання ? б?льш пр?оритетним). В достатньо великих формулах часто для цього використовують також квадратн? та ф?гурн? дужки.
• Позначення вектор?в : ${\displaystyle \ {\bar {x}}={\begin{pmatrix}x_{1}\\x_{2}\\x_{3}\end{pmatrix}}}$; та матриць : ${\displaystyle \ A={\begin{pmatrix}x_{11}&x_{12}\\x_{21}&x{22}\end{pmatrix}}}$.
• Б?ном?альн? коеф?ц??нти : ${\displaystyle C_{n}^{k}={\begin{pmatrix}k\\n\end{pmatrix}}}$.
• В дужках зазвичай записують аргументи функц?й , наприклад: ${\displaystyle f(x,y)=x+y}$
• Скалярний добуток : ${\displaystyle (x,y)=(x\cdot y)=x_{1}y_{1}+\dots +x_{n}y_{n}}$
• Пер?одичн? дроби , для позначення повторюваних цифр : ${\displaystyle 1/3=0.333\dots =0.(3)}$
• Числов? пром?жки : ${\displaystyle (a,b),(a,b],[a,b)}$. Тут кругла дужка познача?, що межа пром?жку не належить до нього. Тобто, для другого випадку: ${\displaystyle a<x\leqslant b}$
• У ф?зиц? ма? м?сце запис абсолютно? похибки вим?рювання вигляду 6,67408(31)·10 ^?11 Н·м ² ·кг ^?2 , ця формула екв?валентна запису 6,67408·10 ^?11 Н·м ² ·кг ^?2 ± 0,00031·10 ^?11 Н·м ² ·кг ^?2 .
• В х?м?? використовують кругл? дужки для вид?лення повторюваних функц?ональних груп: (C ₂ H ₅ ) ₂ O та для позначення ступеня окислення елемента: хлорид зал?за(???) тощо.
• Номери р?внянь, рисунк?в, таблиць абощо зазвичай позначають в круглих дужках близько правого поля.

• В багатьох мовах програмування використовуються так? дужки для задання аргумент?в функц?й та як операторн? дужки.
• В мов? Python кругл? дужки позначають кортеж? .

• Квадратн? дужки використовують, коли потр?бне уточнення в цитатах: ?х [заручник?в] було близько 100 ос?б. Зокрема, таким чином можна позначити ? деяк? пропущен? частини цитати, за допомогою трикрапки у квадратних дужках: [ … ] ^[2] .
• В драматичних творах може використовуватись для позначення д?йово? особи: [Наталка (кланя?ться) :] Здоров? були, доброд?ю, пане возний! ^{[2] [6]} .
• Часто так позначаються б?бл?ограф?чн? цитати: наприклад, [77, с. 20-21] значить, що ?нформац?я в реченн?/абзац? взята з 77-го за номером джерела з? стор?нок 20-21. Також у надстроковому вигляд? пишуться зноски (наприклад, така ? в к?нц? цього речення) ^[7] .

• Як було зазначено вище, у великих формулах квадратн? дужки можуть вживатись як операторн?, зазвичай, вони задають вищий р?вень п?дпорядкування, як тут: ${\displaystyle [(2+3)\cdot 4]^{2}}$ ? так краще видно, як? д?? застосовуються.
• Ц?ла частина в?д числа: ${\displaystyle [2.333]=2}$, ${\displaystyle [-1.4]=-2}$. Для цього також використовують спец?альн? дужки ${\displaystyle \lfloor x\rfloor }$ та ${\displaystyle \lceil x\rceil }$.
• Векторний добуток : ${\displaystyle [x,y]=x\times y}$.
• Числов? пром?жки : ${\displaystyle [a,b],(a,b],[a,b)}$. Тут квадратна дужка познача?, що межа пром?жку належить до нього, а кругла ? навпаки.
• Комутатор ${\displaystyle [A,B]\equiv [A,B]_{-}\equiv AB-BA}$ ? антикомутатор ${\displaystyle [A,B]_{+}\equiv AB+BA}$, але для останнього ?нод? використовують ф?гурн? дужки без нижнього ?ндексу.
• Сукупн?сть р?внянь або нер?вностей. Тобто, це познача?, що ма? виконуватись хоча б одне ?з тверджень. Наприклад, ${\displaystyle \left[{\begin{array}{l}x\leqslant -2\\x\geqslant 2\end{array}}\right.}$ р?вносильне твердженню ≪x менший за -2, або х б?льший за 2≫.
• Так можуть позначатись: символ Кронекера , характеристична функц?я , функц?я Гев?сайда , Signum-функц?я , ?нколи матриц? та вектори тощо.
• В х?м?? так позначають комплексн? ан?они та кат?они : наприклад, K ₃ [Fe(CN) ₆ ] . Кр?м того, зг?дно з номенклатурою IUPAC , в квадратн? дужки запису?ться к?льк?сть атом?в в м?стках м?ж двома атомами в назвах орган?чних пол?цикл?чних сполук: трицикло[3.3.1.1 ^3,7 ]декан .
• У фонетиц? квадратн? дужки позначають транскрипц?ю : слово обличчя транскрибу?ться як [??bl?t???ː?] або [обли?ч’:а].

• В в?к?розм?тц? використовуються подв?йн? дужки для внутр?шн?х посилань, перенаправлень , категор?й та ?нтерв?к? , а одинарн? ? для зовн?шн?х посилань. Посилання за допомогою квадратних дужок також реал?зован? в Markdown .
• В мовах програмування часто так в?дбува?ться ?ндексац?я масив?в, списк?в абощо: наприклад list[0] у Python поверне перший елемент списку.
• В мов? Python квадратн? дужки також позначають списки.
• Можуть позначати необов'язков?сть (див. Нотац?я Бекуса ? Наура ). Зокрема, в мов? розм?тки LaTeX необов'язков? аргументи функц?й передаються саме так.

• Як було зазначено вище, у великих формулах ф?гурн? дужки можуть вживатись як операторн?, зазвичай, вони задають найвищий р?вень п?дпорядкування (тобто, квадратн? та кругл? дужки мають знаходитись всередин? ф?гурних.
• Дуже часто одинарною дужкою позначають деяку сукупн?сть понять, наприклад, доданки у довг?й сум? та под?бних записах: ${\displaystyle \overbrace {1+2+\cdots +100} ^{5050}}$.
• Дробова частина в?д числа: ${\displaystyle \{3.25\}=0.25}$.
• Позначення множин : ${\displaystyle A=\{1,2,3\}}$.
• Система р?внянь або нер?вностей. Б?льш загально це значить, що мають виконуватись вс? твердження, об'?днан? такою дужкою. Наприклад, ${\displaystyle \left\{{\begin{array}{l}x\leqslant 5\\x\geqslant 2\end{array}}\right.}$р?вносильне твердженню ≪x менший за 5, та х б?льший за 2≫. Аналог?чним чином працю? задання кусково-заданих функц?й.
• Так можуть позначатись: характеристична функц?я, антикомутатор тощо.

• У в?к?розм?тц? використовуються подв?йн? та потр?йн? ф?гурн? дужки для шаблон?в, зм?нних, функц?й абощо. Под?бн? явища також ? в Django , Jinja та ?нших.
• В мовах програмування (зокрема С -пох?дних) ф?гурн? дужки задають ?нтендац?ю . Под?бне застосування вони мають ? в LaTeX.
• В мов? Python ф?гурн? дужки позначають словники та множини.
• Широко використовуються у вебшаблон?затор? Jinja для шаблон?в, функц?й, зм?нних абощо.

Кутов? дужки мають к?лька основних форм: <…> та ?…?. Перш? зазвичай використовуються в мовах програмування та розм?тки (а в одинарному вигляд? ? як знаки нер?вност?), а друг? для позначення вузькоспец?ал?зованих понять в точних науках.

• ? ?
  Кутов? дужки використовуються в укра?нськ?й мов? для передач? пропущених частин цитат (аналог?чно квадратним): Про цей переклад ≪?л?ади≫ ?. Франко сказав: ≪< … > се не популяризований, але справд? нац?онал?зований наш укра?нський Гомер, ? то нац?онал?зований так щасливо, що я не знаю нац??, яка могла б похвалитися под?бною працею≫ ^[2] .
• В японськ?й , корейськ?й та китайськ?й мовах використовуються символи (т.з. шеврони ), схож? на кутов? дужки:〈…〉або《…》. Проте, в японськ?й мов? часто використовуються та ?вропейськ? кругл? дужки.

• Можуть позначати середн? значення: наприклад, середн? значення функц?? за часом може бути записане як ${\displaystyle \langle f(t)\rangle }$.

• Можуть позначати скалярний добуток : ${\displaystyle \langle x,y\rangle }$
• Використовуються у нотац?? бра-кет для позначення квантових стан?в.

• В HTML та XML складають основу синтаксису, задаючи теги .
• В C++ кутов? дужки позначають, що необх?дний заголовковий файл потр?бно шукати в одн?й ?з стандартних директор?й, наприклад: #include <stdio.h> .
• В деяких програмах та мовах розм?тки подв?йн? < перетворюються на лапки .

• В МФА використовуються ск?сн? риски як дужки ? для фонематичного запису сл?в: /…/, на противагу фонетичному , який познача?ться квадратними дужками.
• Для багатьох класичних дужок також ?снують подв?йн? вар?анти: ?…?, ?…?, ?…?, ?…?. Наприклад, ?…? позначають дуже точний фонетичний запис.

• Лапки

• Укра?нський правопис 2019 року на сайт? ?нституту мовознавства ?м. О. О. Потебн? НАНУ [ Арх?вовано 22 с?чня 2021 у Wayback Machine .] .
• Александрова Н. В. История математических терминов, понятий, обозначений : словарь-справочник. ? 3-е изд. ? СПб : ЛКИ, 2008. ? 248 с. ? ISBN 978-5-382-00839-4 . (рос.)
• Кэджори Ф. История элементарной математики . ? Одеса : Mathesis. (рос.)

п о р Математичн? знаки Плюс ( + ) М?нус ( ? ) Знак множення ( · або × ) Знак д?лення ( : або / ) Обелюс ( ÷ ) Знак кореня ( √ ) Фактор?ал ( ! ) Знак ?нтеграла ( ∫ ) Набла ( ∇ ) Знак р?вност? ( = , ? , ≡ та ?нш? ) Знаки нер?вност? ( ≠ , > , < та ?нш? ) Пропорц?йн?сть ( ∝ ) Дужки ( ( ) , [ ] , ? ? , ? ? , { } , ? ? ) Вертикальна риска ( | ) Ск?сна риска, слеш ( / ) Обернена ск?сна риска, бекслеш ( \ ) Знак неск?нченност? ( ∞ ) Знак градуса ( ° ) Штрих ( ′ , ″ , ? , ? ) З?рочка ( * ) В?дсоток ( % ) Пром?ле ( ‰ ) Тильда ( ~ ) Карет ( ^ ) Циркумфлекс ( ? ) Плюс-м?нус ( ± ) Знак м?нус-плюс ( ? ) Десятковий розд?лювач ( , або . ) Символ завершення доведення ( ? ) Математика ?стор?я математичних позначень