Дуель

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Мензурочне фехтування
Дуель Олександра Гам?льтона з Аароном Берром .

Дуе?ль ( фр. duel , лат. duellum ? ≪по?динок≫ , ≪двоб?й≫ , ≪боротьба двох≫) ? суворо регламентований так званим дуельним кодексом збройний по?динок м?ж двома людьми, мета якого ? задовольнити бажання одного з дуелянт?в (що виклика? на дуель) в?дпов?сти за завдану йому або його чест? образу з дотриманням максимально чесних ? р?вних умов бою. Як правило, дуел? в?дбуваються т?льки всередин? окремих сусп?льних верств, ? часто асоц?юються з аристократ??ю , хоча насправд? не прив'язан? до жодно? з них.

Нин? дуел? заборонено законодавством переважно? б?льшост? держав св?ту.

Кодекс [ ред. | ред. код ]

При виникненн? дуелей з'явився ? спец?альний кодекс, який м?стив правила, за якими ма? проводитися дуель. Кодекс цей не був формальним, оск?льки дуел? п?ддавалися заборонам. Тому багато правил з'являлися при виникненн? прецедент?в. Вперше дуел? стали в?дом? у Франц??, там же був опубл?кований ? перший дуельний кодекс, який в 1836 отримав популярн?сть завдяки графу де Шатов?льяру. П?зн?ше кодекс був оновлений графом Верже, ? саме в?н став зразком для проведення дуелей в ?вроп?.

Правила дуелей [ ред. | ред. код ]

?снувало два види дуелей ? американська ? ?вропейська. Б?льш широке поширення набула саме ?вропейська модель проведення дуел?. Тод? як американська модель вважалася абсолютно аморальною. За ?? правилами суперники отримували зброю ? йшли до л?су, починаючи саму справжн? полювання один за одним. Зг?дно з правилами противники влаштовувала зас?дки ? могли стр?ляти в спину. Ц? правила не набули великого поширення в ?вроп?, де аристократи вважали такий спос?б проведення дуелей неприпустимим. Тому ?вропейськ? правила були б?льш прийнятн? для того, щоб захистити честь дами або дати г?дну в?дпов?дь людин?, яка кинутим у розпал? суперечки словом м?г образити ?ншого. Спочатку дуелянти користувалися т?льки шпагами, п?зн?ше виник звичай проводити дуел? на п?столетах. Стр?лялися супротивники в основному з в?дстан? в 8-10 крок?в, в дуже р?дк?сних випадках бувало, що цю в?дстань коротшають ? до трьох. Перед по?динком секунданти встановлювали правила, за якими повинна була в?дбутися дуель. Як правило зак?нчуватися вона повинна була результатом. ?м вважалося або важке поранення противника або його смерть. Хоча в?дом? випадки, коли дуелянти стр?ляли в пов?тря, щоб не позбавити життя людини.

Право на дуель [ ред. | ред. код ]

До к?нця XIX ст. Н?меччина була ?диною державою у ?вроп?, де дозволялися дуел?. В ?стор?? в?дом? випадки, коли на по?динок викликалися нав?ть коронован? особи. Так, н?мецький ?мператор Карл V зробив виклик французькому королю Франциску I, а шведський король Густав IV ? Наполеону Бонапарту. На дуел? з графом Монтгомер? був смертельно поранений французький король Генр?х II. Ц?каво, що п?зн?ше рос?йський ?мператор Павло I запропонував вир?шувати м?ждержавн? конфл?кти не шляхом в?йни, а саме у по?динках м?ж правителями ворогуючих кра?н. У XVI ст. дуел? набули загрозливих масштаб?в. Так, за 16 рок?в правл?ння Генр?ха IV у Франц?? на дуелях було вбито близько 8 тис. чолов?к. Це не могло залишити байдужими державних муж?в, ? вони розпочали справжню антидуельну кампан?ю. Кардинал Р?шель?, наприклад, заборонив дуел? п?д страхом смерт?, оголосивши, що дворянин може жертвувати сво?м життям т?льки в ?нтересах короля. У Рос?? за правл?ння Петра ? рос?йське оф?церство за прикладом ?ноземц?в також запровадило дуел?. Але цар не м?г допустити, щоб гинули люди, так необх?дн? для вт?лення в життя його стратег?чних план?в. Отож в?н видав ≪Патент о поединках и нечинении ссор≫, яким наказував: ≪Ежели случится, что двое на назначенное место выдут и один против другого шпагу обнажит, то Мы повелеваем таковых, хотя никто из оных уязвлен или умерщвлен не будет, без всякой милости, такожде и секундантов или свидетелей, на которых докажут, смертию казнить и оных пожитки отписать. Ежели же биться начнут и в том бою убиты и ранены будут, то как живые, так и мёртвые повешены да будут≫. Одночасно для розгляду справ, що ганьблять честь ? г?дн?сть оф?цера, були створен? товариства оф?цер?в.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 1998. ? Т. 2 : Д ? Й. ? 744 с. ? ISBN 966-7492-00-8 .