Дуарте
Король Португал??
15 серпня   1433 [1]  ?  9 вересня   1438
Попередник:	Жуан I
Наступник:	Афонсу V
Народження:	30 жовтня 1391 ( 1391-10-30 ) В?зеу , Португал?я
Смерть:	9 вересня 1438 ( 1438-09-09 ) (46 рок?в) Томар , Португал?я
Причина смерт?:	чума [2]
Поховання:	Батальський монастир
Кра?на:	Португальське корол?вство [2]
Рел?г?я:	католик
Р?д:	Ав?ська
Батько:	Жуан I
Мати:	Ф?л?ппа Ланкастерська
Шлюб:	Леонора Арагонська
Д?ти:	Жуан , Ф?л?па , Афонсу V , Мар?я , Фернанду , Леонора , Дуарте , Катар?на , Жуана
Нагороди:	knighthood d ( 25 серпня 1415 )
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Дуа?рте ( порт. Duarte ; 30 жовтня 1391 ( 13911030 ) ? 9 вересня 1438 ) ? король Португал?? (1433?1438). Представник Ав?сько? династ?? . Народився у В?зеу , Португал?я . Син португальського короля Жуана I й англ?йсько? принцеси Ф?л?ппи Ланкастерсько? . Чолов?к арагонсько? ?нфанти Леонори , доньки арагонського короля Фернандо I (з 1428). Батько португальського короля Афонсу V . Брав участь у завоюванн? Сеути (1415). Успадкував трон п?сля смерт? батька. Проводив централ?заторську пол?тику, скеровану на укр?плення корол?всько? влади. Прийняв закон про майорат (1434). За намовлянням брата-?нфанта Енр?ке санкц?ював Танжерський пох?д (1437), який зак?нчився катастрофою. Захоплювався класичною л?тературою та фехтуванням; був першокласним вершником. Автор етично-дидактичного твору ≪В?рний радник≫ ? навчального пос?бника ≪Вправна верхова ?зда≫ (1438). Перший португальський король, який облаштував б?бл?отеку в корол?вському палац?. Помер в?д чуми в Томар? , Португал?я. Похований у Батальському монастир? . Д?яння описан? у ≪Хрон?ц? короля Дуарте≫ . Пр?звиська ? Красномо?вний ( порт. o Eloquente ), коро?ль-ф?ло?соф ( порт. o Rei-Filosofo ).

• Дуа?рте ( порт. Duarte ) ? у португальських документах; в ?стор?ограф?? ?нколи запису?ться як Дуа?рте I, хоча ?нших корол?в ?з цим ?менем не було.
• Дуа?рте Красномо?вний ( порт. Duarte, o Eloquente ) ? за пристрасть до книг ? письменства.
• Едуа?рд ( лат. Eduardus ) ? у латинських документах.
• Едуа?рдо ( ?сп. Eduardo ) ? у кастильських документах.

Дуарте народився 30 жовтня 1391 року у В?зеу , Португал?я ^[3] . В?н був третьою дитиною ? другим сином португальського короля Жуана ? та його дружини-королеви, англ?йсько? принцеси Ф?л?ппи Ланкастерсько? . Хлопця назвали на честь англ?йського короля Едуарда III , материного д?да ^[4] .

П?сля смерт? старшого брата-?нфанта Афонсу , що був спадко?мцем трону, Дуарте став новим престолонасл?дником як найстарший серед королевич?в. 22 березня 1401 року його оф?ц?йно проголосили спадко?мцем п?сля присяги на кортесах у Лейр?? ^[3] .

Молодшими братами Дуарте були ?нфант Педру , майбутн?й герцог Ко?мбрський ? регент корол?вства; ?нфант Енр?ке Мореплавець , ?н?ц?атор загально?вропейсько? епохи великих географ?чних в?дкритт?в ; португальський конетабль-?нфант Жуан , а також ≪святий ?нфант≫ Фернанду , адм?н?стратор Ав?ського ордену ^[5] .

Дуарте отримав першокласну, як на той час, осв?ту. В?н добре знав греко-римську класичну л?тературу, Святе Письмо та прац? Отц?в Церкви ^[5] . Мат?р виховала його сумл?нним, але надм?ру чутливим ^[5] . ?нфант славився сво?ю меланхол?йн?стю та в?ддан?стю родин?. В?н часто жертвував власними ?нтересами заради вигоди р?дних брат?в ^[5] . Незважаючи на багатор?чний досв?д урядування в батьк?вському уряд?, тужлив?сть ? вразлив?сть Дуарте часто заважали йому приймати важлив? р?шення ^[5] . Саме тому наступн? покол?ння пам’ятали його не ст?льки як доброго короля-управл?нця, ск?льки як любомудра, автора ≪В?рного радника≫ ^[5] .

Дуарте по?днував вчен?сть ?з в?йськовими заняттями: в?н був в?дм?нним фехтувальником ? частим учасником лицарських турн?р?в ^[6] . У верхов?й ?зд? йому не було р?вних серед сучасник?в ^[6] . 1415 року ?нфант разом ?з батьком ? братами брав участь у завоюванн? Сеути в П?вн?чн?й Африц?. П?сля перемоги король висвятив сво?х син?в у лицар? в Сеутськ?й мечет? , перетворен?й на християнську церкву ^[7] .

22 вересня 1428 року Дуарте одружився ?з арагонською ?нфантою Леонорою , донькою арагонського короля Фернандо ? ^[8] . У шлюб? в?н мав дев'ятьох д?тей, з яких повнол?ття досягли лише п'ятеро. Король палко любив свою дружину, був все життя в?рний ?й ?, на в?дм?ну в?д сво?х попередник?в, не заводив коханок ^[5] .

14 серпня 1433 року у Л?сабон? помер король-батько Жуан ?. Горе втрати наст?льки розбило Дуарте, що братов? Педру довелося умовляти його прийняти трон ? приступити до виконання обов'язк?в ^[5] .

15 серпня 1433 року, п?сля спов?д?, Дуарте пройшов церемон?ю ?нтрон?зац?? ^[9] . Його оф?ц?йно проголосили новим королем Португал??. За пару годин до цього до нього прибув юдейський л?кар-астролог Гедаля, який радив в?дкласти церемон?ю: за гороскопом розташування з?рок на неб? того дня було несприятливим ^[1] . Дуарте в?дмовився, на що астролог пров?стив йому коротке ? нещасливе правл?ння ^[1] .

Через спалах чуми у Л?сабон? Дуарте пере?хав ?з двором до С?нтри , а згодом ? до Сантарена ^[3] . Весною 1434 року в?н скликав там кортеси . На них розглядалися питання зм?ни закон?в на основ? поправок, п?дготовлених радником-юристом Жуаном Мендешом ^[3] . Король видав ≪Ординац?? Дуарте≫ та ≪Книгу закон?в ? постанов≫ ( порт. Livro das leis e posturas ), як? згодом лягли в основу доробку його сина Афонсу V ? ≪Афонс?вських ординац?й≫ ( порт. Ordenacoes Afonsinas ) ^[1] .

Серед нових правил, як? запровадив Дуарте, найважлив?шим був так званий ≪мислений закон≫ в?д 8 кв?тня 1434 року. Свою назву в?н отримав в?д того, що був замислений ще л?тн?м Жуаном ?, але лишався не ратиф?кованим ^[1] . Цей закон передбачав обмеження майнових прав португальсько? шляхти, яка збагатилася за рахунок земельних жалувань з корол?вського домену та податкових п?льг у часи во?н з Кастил??ю ^[1] . Зг?дно з законом, який залишався чинним аж до 1832 року, в кра?н? запроваджувалася система майорату : заборонялося в?дчужувати або д?лити корол?вськ? жалування; ?х можна було передавати у спадок лише старшому синов? ^[1] . За в?дсутност? спадко?мця земл? поверталися до корол?вського домену ^{[1] [3]} .

Дуарте продовжував батьк?вський курс жорстоко? економ?? ф?нанс?в через монетарну кризу, спричинену попередн?ми в?йнами з Кастил??ю ^[3] . В?н також намагався зм?нити розбещений спос?б життя придворних, демонструючи власним прикладом простоту, чистоту ? заощадлив?сть ^[3] .

1435 року Дуарте в?дправив послом до Базельського собору свого небожа, оренського графа Афонсу ^[3] . 21 червня того ж року папа ?вген?й IV ласкаво прийняв посла ? через нього дарував португальському королю право проводити обряд коронац?? та помазання за старим звича?м французьких корол?в ^[3] .

1436 року, за намовлянням брат?в Енр?ке ? Фернанду, Дуарте санкц?ював в?йськовий пох?д до марокканського Танжеру ^[1] . В?д початку в?н був противником ц??? авантюри, але п?д впливом королеви Леонори, дав свою згоду ^[10] . Експедиц?ю мусив очолити ?нфант Енр?ке. За домовленостями брати запов?дали сво? титули ? земл? третьому корол?вському синов? Фернанду .

Того ж року Дуарте з?брав кортеси в Евор? . Незважаючи на протеси частини депутат?в, в?н добився в?д них ф?нансування Танжерсько? кампан?? ^[10] . На корол?вськ?й нарад? в Лейр?? проти походу виступили ?нфанти Педру та Жуан, але ?хн? голоси були про?гнорован? ^[10] .

Наприк?нц? л?та 1437 року ус? приготування завершилися. 22 серпня Енр?ке, Фернанду та ?хн? 6-тисячне в?йсько рушило з Л?сабону на кораблях до Марокко . Незважаючи на дек?лька штурм?в Танжеру, португальц? не змогли здобути м?ста. В жовтн? ?х оточила велика мусульманська арм?я ? в?др?зала в?д корабл?в. В?д спраги ? голоду Енр?ке був змушений укласти принизливий догов?р: в обм?н на безпечний в?дступ португальц? об?цяли повернути марокканцям Сеуту. Гарантом дотримання угоди став ?нфант Фернанду, якого взяли у заручники ^[10] .

Коли новини про Танжерську катастрофу досягли Португал??, Дуарте впав у в?дчай. В?н прагнув зв?льнити брата, обм?нявши на Сеуту, але Лер?йськ? кортеси 1438 року висловилися проти дотримання договору з Марокко ^[10] . П?сля корол?всько? наради португальський дв?р пере?хав до Евори ^[10] . Марокканц? д?зналися, що португальська сторона не здаватиме м?ста, тому кинули Фернаду до в'язниц? у Фес? ^[10] . Винуватець катастрофи, ?нфант Енр?ке, пропонував королю Дуарте визволити брата шляхом викупу або нового походу, але його пропозиц?? не були реал?зован? ^[10] .

1438 року в Евор? спалахнула еп?дем?я чуми ^[11] . Дуарте та його родина покинули дв?р, пере?хавши до в?дносно безпечного Томара ^[11] . Проте 9 вересня того ж року король помер там, ставши жертвою еп?дем?? ^[11] . Напередодн? смерт? в?н картав себе за те Танжерську поразку ? неспроможн?сть допомогти нужденному братов? Фернанду ^[11] . Останн?й помер у Феськ?й тюрм? через ш?сть рок?в, так ? не дочекавшись визволення ^[11] .

Дуарте поховали у Батальському монастир? , де спочивали його батько ? мат?р ^[3] . Через 70 рок?в д?яння монарха описав у оф?ц?йн?й ≪Хрон?ц? короля Дуарте≫ португальський ?сторик Руй де П?на .

За запов?том Дуарте новим королем Португал?? став його син 6-р?чний Афонсу V , а регентом при ньому ? королева-мат?р, арагонська ?нфанта Леонора ^[6] . ?? ?ноземне походження та пол?тична недосв?дчен?сть викликали протести частини португальського сусп?льства ^[6] . Вони переросли у протистояння Леонори ?з братом пок?йного короля, ко?мбрським герцогом Педру. Внасл?док м?жусобно? боротьби 1439?1440 рок?в регентство перейшло до Педру, а дружину пок?йного Дуарте в?дправили у вигнання до Кастил?? ^[6] ..

Дуарте захоплювався л?тературою ? мав талант до письменства. В?н був першим португальським королем, який облаштував у корол?вському палац? б?бл?отеку ^[6] . На думку португальського ?сторика Мануеля Франс?шку де Барруша , Дуарте був наймудр?шим монархом сво?? епохи ? одним з небагатьох, хто писав трактати ^[6] . У каталоз? його б?бл?отеки були прац? античних класик?в Ар?стотеля , Валер?я Макс?ма , Сенеки , Цицерона , Юл?я Цезаря ^{[6] [12]} ; роботи Августина ? Ав?ценни ; лицарськ? романи про Тр?стана , Галахада , геро?в Артур?ани ; опов?дання ≪Граф Луканор≫ Хуана В?ль?нського ; прац? португальських корол?в Д?н?ша, Афонсу IV, Жуана ?; ?спанськ? й португальськ? хрон?ки; книги з географ?? та природознавства; подорож? Марко Поло тощо ^{[12] [13]} .

Одним ?з перших крок?в короля-книжника на трон? була п?дтримка Л?сабонського ун?верситету . 3 грудня 1433 року в?н п?дтвердив ус? його права ? прив?ле?, надан? монархами-попередниками ^[6] .

За сво? коротке правл?ння Дуарте написав дек?лька роб?т. Найв?дом?ш? твори короля ? ≪В?рний радник≫ та ≪Вправна верхова ?зда≫ , написан? близько 1438 року. Перша праця ? етико-дидактичний трактат, складений у форм? есе?в на р?зн? теми; друга ? п?дручник з ?зди верхи та мистецтва бою на лицарських турн?рах. Рукописи обох роб?т об'?днан? у книгу, яка збер?га?ться у Нац?ональн?й б?бл?отец? Франц?? . ?х було вперше видано 1842 року в Париж? португальським ченцем Жозе ?нас?у Рокете за п?дтримки Мануеля де Барруша. Наступного 1843 року вийшло л?сабонське видання обох роб?т Дуарте, що базувалося на коп?? паризько? книги.

Ус? робити ? записки Дуарте зазначен? у каталоз? Мануеля де Барруша, у паризькому виданн? ≪В?рного радника≫ 1842 року ^{[6] [14]} :

• Papel que escreveu quandi seus irmaos foram a Tanger ^[15] .
• Instruccao do mesmo Rey D. Duarte sobre a expedicao de Tangere ^[16] .
• Conselho que deu ao infante D. Henrique quando foi com uma armada sobre Tanger ^[17] .
• Motivos que teve para fazer a guerra ^[18] .
• Lembranca que escreveu do nascimento de seus filhos ^[19] .
• Observacao da lua ^[19] .
• Cousas que foi requerido nas primeiras cortes que fezen Santarem .
• Cousas que pertencem ao bom capitao .
• Lembranca dos premios devidos a certas classes de servidores .
• Tratado do bom governo, da justica, e dos officiaes d’ella . (латиною)
• Da Misericordia .
• Summario que, sendo infant, deu a M.e Francisco para pregar do Condestavel (D. Nuno Alvares Pereira) .
• Memorial para Fr. Fernando ordenar a pregacao das exequias d’el-rei D. Joao I .
• Regimento para aprender a jogar as armas .
• Resposta, sendo principe, ao infante D. Fernando, sobre algumas queixas que elle tinha de seu pae .
• Padre nosso glosado .
• Como se tira o demonio .
• O que se toma dos parentes: patria, lei .
• Que coisa seja a detraccao .
• Ordenacoes sobre as coisas domesticas e a ordem que tinha no governo e despacho .
• Um tratado sobre as valias do pao, conforme as valias do trigo .
• Livro de ensinanca de bem cavalgar toda sela .
• Leal conselheiro .

• лат. Edwardus, Dei gratia, Regnorum Portugaliæ & Algarbii Rex, Ceptæque Dominus ^{[20] [21]}
  • Едвард, мил?стю Божою, король корол?вств Португал?? й Алгарве, ? господар Сеути.
• ст.-порт. Dom Eduarte pela graca de Deos Rey de Portugal, e do Algarve, e Senhor de Cepta ^{[20] [22]}
  • Пан Дуарте, мил?стю Божою, король Португал?? й Алгарве, ? господар Сеути.

• Батько: Жуан I
• Мат?р: Ф?л?ппа (1360?1415), донька ланкастерського герцога Джона Гентського
• Р?дн? брати ? сестри:
  • Бранка (1388?1389), померла немовлям
  • Афонсу (1390?1400), спадко?мець престолу, помер юнаком
  • Педру (1392?1449), герцог Ко?мбрський (1415?1449), регент (1439?1449)
  • Енр?ке (1394?1460), герцог В?зеуський (1415?1460), маг?стр Ордену Христа (1420?1460)
  • ?забела (1397?1471) ∞ Ф?л?пп III , бургундський герцог
  • Жуан (1400?1442), конетабль Португал?? (1431?1442)
  • Фернанду (1402?1443), адм?н?стратор Ав?ського ордену (1434?1443)
• Зведен? брати ? сестри:
  • Афонсу (1377?1461), герцог Браганський (1442?1461)
  • Беатриса (1380?1439) ∞ 1) Томас Ф?цалан, граф Арундельський ; 2) Джон Голланд, граф Гант?нгдонський
• Дружина: Леонора (1402?1445), донька арагонського короля Фернандо ?
• Д?ти:
  • Жуан (1429?1433), спадко?мець престолу, помер дитиною
  • Ф?л?па (1430?1439), померла дитиною
  • Афонсу V (1432?1481), король Португал?? (1438?1481)
  • Мар?я (1432), померла немовлям
  • Фернанду (1433?1470), герцог Безький (1453?1470) ? В?зеуський (1460?1470), маг?стр Ордену Христа (1461?1470), конетабль Португал?? (1466?1470)
  • Леонора (1434?1467) ∞ Фр?др?х III , ?мператор Священно? Римсько? ?мпер??
  • Дуарте (1435), помер немовлям
  • Катар?на (1436?1463), наречена наваррського короля Карла IV , черниця
  • Жуана (1439?1475) ∞ Енр?ке IV , король Кастил??

хрон?ки, зб?рники документ?в

• Pina, Ruy de . Chronica d'el Rey D. Duarte /ed. G. Pereira. Lisbon: Escriptorio, 1901.
• Sousa, Antonio Caetano de . Provas da Historia genealogica da casa real portugueza . ?  Lisboa Occidental : Sylviana da Academia Real, 1739. ? Vol. 1.
• Chancelarias portuguesas: D. Duarte / org. Joao Jose Alves Dias. 1ª. ed.. Lisboa: Centro de Estudos Historicos da Universidade de Lisboa, 1998. 2 vols.
• Ordenacoes del Rei Dom Duarte / ed. de Albuquerque, Martim de; Nunes, Eduardo Borges. Lisboa, Fundacao Calouste Gulbenkian, 1988.
• Cortes portuguesas: Reinado de D. Duarte (Cortes de 1436 e 1438) / org. e rev. geral Joao Jose Alves Dias. Lisboa: Universidade Nova. Centro de Estudos Historicos, 2004.
• Serra, Jose Correia da. Colleccao de livros ineditos de historia portugueza, dos reinados de D. Joao I, D. Duarte, D. Affonso V, e D. Joao II, publicadas de ordem da Academia Real das Sciencias de Lisboa . Lisboa: na Off. da mesma Academia, 1790-1824.

монограф??

• Livermore H.V. History of Portugal . Cambridge: University Press, 1947.
• Livermore H.V. A New History of Portugal . Cambridge: University Press, 1969.
• Martins, Joaquim Pedro Oliveira. Os filhos de D. Joao I . Lisboa: Imprensa Nacional, 1891.
• Moreno, Humberto Baquero. Itinerarios de El-rei D. Duarte (1433-1438) . Lisboa: Academia Portuguesa da Historia, 1976.
• Oliveira, Ana Maria Rodrigues. Rainhas medievais de Portugal . Lisboa: A Esfera dos Livros, 2010.
• Costa, Antonio Domingues de Sousa. O Infante D. Henrique na expansao portuguesa: do inicio do reinado de D. Duarte ate a morte do Infante Santo . Braga: Franciscana, 1960.
• Santos, Domingos Mauricio Gomes dos. D. Duarte e as responsabilidades de Tanger: 1433-1438 . Lisboa: Comissao Executiva do V Centenario da Morte do Infante D. Henrique, 1960.

словники

• Duarte I. O Eloquente Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico  / E. Pereira, G. Rodrigues. ? Lisboa : J. Romano Torres, 1907. ? Vol. III. ? P. 93?94.

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Дуарте (король Португал??)

Cawley, Charles, Portugal, kings , Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy

Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Genealogics.org · Geni.com · Kindred Britain · Родов?д · aviz Roglo · Sejm-Wielki.pl · The Peerage · WeRelate · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library · openMLOL.it Словники та енциклопед?? Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Brockhaus Enzyklopadie · Encyclopædia Britannica · Lur Hiztegi Entziklopedikoan Дов?дков? видання Британський музей · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie Нормативний контроль BIBSYS :  90544199 · BNF :  119302094 · CiNii :  DA14409114 · FAST :  71192 · Freebase :  /m/01lnvw · GND :  100969224 · ICCU :  MILV075801 · ISNI :  0000000374560492 · J9U :  987007455520705171 · LCCN :  n81042197 · MAK :  9810666677905606 · NLA :  1852067 · NLP : a0000003227047 · NTA :  069326169 · NUKAT :  n2012102736 · PTBNP :  40440 · RERO :  02-A017372489 · SDBM :  31215 · SUDOC :  059452463 · VcBA :  495/360723 · VIAF :  19686130