Частина сер?? статей на тему:
Традиц?йна рел?г?я
Два дру?ди. Барель?ф римського пер?оду, знайдений в м?ст? Отун в Бургунд?? , Франц?я
Ключов? поняття Божества Герой Монстр Дух Душа Космос Хаос Потойб?чний св?т Створення В?чне повернення Золота доба Доля Сакральне Жертвопринесення ?н?ц?ац?я М?ф Моноте?зм Антропоморф?зм Зооморф?зм Св?тове дерево Синкретизм Та?мн? товариства
Найдавн?ш? форми Ан?м?зм Зоолатр?я Культ предк?в Маг?я Пол?докс?я Тотем?зм Фетишизм Шаман?зм
?сторичн? ареали Аз?я: Айии Бон Буддизм Бурхан?зм Ведизм Г?ндукушська рел?г?я Даосизм Джайн?зм ?нду?зм Мусок Синто Тенгр?анство Шаман?зм Америка: ?нд?анськ? в?рування Африка: Стародавн?й ?гипет Африка п?вденн?ше Сахари Близький Сх?д ? Середземномор'я: Зороастризм ?слам Християнство Юда?зм Язичництво ?вропа: Адиге хабзе Ватт?сен яли Вацд?н Стародавня В?рмен?я Германц? Стародавня Грец?я ?нешк?паз?я Кельти Мокшень кой Слов'яни Удмурт вос Чимар?й юла
Служител? культу Жрець Шаман Оракул Брахман Волхв Дру?д Маг
Надприродн? сутност? Божество Демон Чорт Дух-посланець Янгол Привид Психопомп Вахана
Персонаж?-люди Нап?вбог Герой Чаклун В?дьма
Категор?я ? Портал
п о р

Дру??ди  ? жрецький прошарок у кельтських племен Зах?дно? ?вропи , що ?снував у ?? стол?тт? до н. е.  ? ? стол?ття в дописемну епоху (к?нець зал?зно? доби ). В ?рландських джерелах ? хрон?ках, легендах, м?фах пов?домля?ться про функц?онування стану дру?д?в як жрецько? касти в?д 3000 року до ново? ери, до часу прийняття християнства в ?рланд?? наприк?нц? V стол?ття ново? ери. Хоча ? п?сля того терм?н ≪дру?д≫ траплявся в багатьох ?рландських л?тературних джерелах. Зг?дно з поширеними легендами дру?ди в ?рланд?? зд?йснили масове самогубство п?сля прийняття християнства, але ?сторики сумн?ваються в достов?рност? цих факт?в. Судячи з? всього, чимало дру?д?в у ?рланд?? прийняли християнство ? стали священниками й монахами, знахарями ? ковалями.

Дру?д?в називали по-р?зному: шаманами , жрецями , вчителями , ф?лософами , проте письмових св?дчень вони не залишили, а в?домост? про них ? переважно в працях старогрецьких та староримських письменник?в .

Слово ≪дру?д≫, ?мов?рно, ма? ?ндо?вропейське походження ? означа? ≪дуб≫ , ≪сильний≫ , ≪знання≫ ? ≪мудр?сть≫ ^{[ джерело? ]} .

Найповн?шим джерелом ?нформац?? про цих жрец?в були ≪Записки про Галльську в?йну≫ Юл?я Цезаря , в яких в?д першого ?мен? ведеться розпов?дь про ?стор?ю його во?н з Галл??ю у 59 ? 51 роках до н. е . Проте, як ? у багатьох ?нших джерелах того часу про дру?д?в, записки м?стять забагато римсько? пропаганди , що знижу? ?хню достов?рн?сть.

Цезар згаду? дру?д?в, роздумуючи над рел?г??ю галл?в та стверджуючи, що т? жили за рахунок приватних ? сусп?льних пожертвувань, а також ?нших рел?г?йних благ. У розпов?дях про принесення людських жертв в?н стверджу?, що дру?ди виготовляли велик? опудала ?з лози, нутрощ? яких наповнювали живими людьми (злочинцями), а пот?м ?х спалювали. Якщо злочинц?в бракувало, то порожн? м?сце заповнювали невинними людьми.

У прац? Цезаря також говориться про те, що вищий стан галльського сусп?льства складали дв? верстви: знать ? дру?ди. Останн? були дуже впливовими ? поважними кельтами ?, за словами Цезаря, до них приходили молод? люди на навчання. Дру?ди мали право приймати закони ? вир?шувати суперечки як м?ж племенами, так ? м?ж окремими ?х представниками, вершити правосуддя ? засуджувати злочинц?в, а також були зв?льнен? в?д в?йськово? повинност? ? сплати податк?в .

Цезар також припису? дру?дам британське походження, стверджуючи, що деяк? учн? дру?д?в вирушали удосконалювати сво? мистецтво на Британськ? острови . Навчання новачк?в могло тривати до 20 рок?в ? включало заучування велико? к?лькост? поетичних твор?в. Щодо рел?г?йних в?рувань, то Цезар пише, що дру?ди були впевнен? в безсмертност? душ? , ? що душа п?сля смерт? переходить в ?нше т?ло ( ре?нкарнац?я ). ^{[1] [2]} Також автор ≪Записок≫ згаду?, що дру?ди волод?ли знаннями про рух з?рок, розм?р Земл? , були знайом? з ф?лософ??ю .

Перша в?дома згадка про дру?д?в сяга? I стол?ття до н. е. ? пов'язана з грецьким ф?лософом Пос?дон??м . Його прац? збереглись лише у вигляд? цитат в творах п?зн?ших автор?в , таких як Страбон ? Цицерон :

• Цицерон писав, що був особисто знайомий з дру?дом ?з галльського племен? еду?в на ?м'я Д?в?т?ак. На його думку Д?в?т?ак був чи то астрологом , чи то пророком , що осягнув ≪натуральну ф?лософ?ю≫;
• Страбон, посилаючись на Цезаря, розпов?да? про величезне плетене опудало для пожертвувань ? про ще одне принесення людських жертв, яке проводили дру?ди: в деяких людей вони стр?ляли стр?лами ? садовили на палю в храм?.

Римський натурф?лософ Пл?н?й Старший назива? дру?д?в магами , що обожнювали омелу ? дуб , на якому вона зростала. Пл?н?й стверджу?, що дру?ди завжди використовували в сво?х ритуалах дубову г?лку, а в шостий м?сячний день зривали омелу для божественно? церемон??. Для цього жрець одягав б?лий одяг , вил?зав на дуб, зр?зав омелу золотим серпом , п?сля чого жертвував богам двох б?лих бик?в. Зг?дно з Пл?н??м, з шостого м?сячного дня дру?ди вели в?дл?к 30-р?чного циклу, що под?лявся на м?сяц? ? роки ^[3] .

В 43 роц? римський географ Помпон?й Мела першим припустив, що вчення дру?д?в ? та?мними знаннями , описавши галльських дру?д?в, як мудрец?в, що проводили навчання в печерах ? непрох?дних л?сах .

Тацит в сво?х ≪Анналах≫ опису? напад римсько? арм?? п?д кер?вництвом правителя Британ?? Ситон?я Пол?н?я в 61 роц? на остр?в Мона (сучасний Англез? ), що б?ля п?вн?чно-зах?дного узбережжя Уельсу .

Переправившись на остр?в, римська п?хота ? к?ннота опинилися в?ч-на-в?ч з ворожим в?йськом, що стояло на берез?, вигляд якого уразив римлян. Серед во?н?в, що стояли в повному озбро?нн?, б?гали схож? на Фур?й ж?нки , в траурному од?янн?, з розпущеним волоссям , з запаленими смолоскипами в руках. Дру?ди, що знаходилися поруч, ?з зд?йнятими до неба руками промовляли молитви сво?м богам, проголошували маг?чн? заклинання ? кидали прокльони . Спочатку римськ? во?ни стояли немов скам'ян?вши п?д д??ю та?мничих чар, п?дставляючи, за словами Тацита, ≪нерухом? т?ла п?д удари, що сиплються на них≫. Пот?м вони послухали напучення полководця ≪не страшитися цього несамовитого, наполовину ж?ночого в?йська≫, спрямувалися вперед ? розбили ворога. П?сля цього римляни вирубали священн? га? острова Мони ? розм?стили там св?й гарн?зон .

П?сля криваво? б?йн? на остров? Мон римляни проголосили дру?д?в поза законом. Це був к?нець культу дру?д?в, хоча вони частково ще залишались у Шотланд?? та ?рланд?? . Згадки про п?зн?х дру?д?в зустр?чають у ?рландськ?й л?тератур? , де вони виступають в рол? царських радник?в. Найв?дом?шим з них ? Катбад  ? впливовий дру?д при двор? короля Ульстера Конхобара . Другим прикладом ? могутн?й сл?пий дру?д Мог Рут ?з Мунстера, який начебто м?г зб?льшуватись до величезних розм?р?в, викликати бурю ? перетворювати людину в кам?нь . Дочка Мога Рута? Тлахтга також була в?домою дру?дкою, на ?? честь названо пагорб в графств? М?т . ?нформац?ю про дру?д?в та ?х д?яльн?сть знаходимо в численних давньо?рландських селах (сагах) як? довгий час передавались усно з покол?ння в покол?ння ? були записан? першими ?рландськими монахами в VI?X стол?ттях.

Дру?ди були нос?ями певного св?тогляду давн?х кельт?в, хранителями традиц?й, звича?в, ритуал?в давн?х кельт?в, жрецями погансько? рел?г?? давн?х кельт?в. Для дру?дизму характерний пол?те?зм. При цьому функц?? чисельних бог?в дру?дського пантеону не однозначн? ? один ? той самий бог викону? к?лька функц?й, ? одну ? ту ж функц?ю можуть виконувати к?лька бог?в. Наприклад, Маннанан був богом моря, хвиль, мудрост?, правителем райських остров?в в?чного життя ? т. д. Але в той же час богом моря був Л?р. При цьому Маннанан часто називався сином Л?ра ? Маннанан мак Л?р. При цьому боги одночасно виступали як ?сторичн? персонаж?, вказувались нав?ть точн? дати ?х життя та правл?ння як корол?в, нав?ть дати смерт? п?сля яких вони йшли в с?д ? потойб?чний св?т, який був розташований в глибинах пагорб?в або на далеких островах чи в глибинах озер. Вс? боги пер?одично повертались з с?ду в реальний св?т ? втручались в життя людей. Також у дру?дизм? був культ священних камен?в (можливо успадкований в?д не?ндо?вропейських племен як? були завойован? ? асим?льован? кельтами). Одним ?з найсвященн?ших камен?в був Кам?нь Дол? ? Фаль, який пророкував майбутн? ? скрикував, коли до нього торкався майбутн?й король ?рланд??. Важливим компонентом дру?дизму був культ священних дерев та рослин. Низка пор?д дерев вважались особливо священними, ним поклонялись, зд?йснювали ?м жертвоприношення. До таких священних дерев ? рослин належали насамперед дуб , горобина , омела . Дру?ди зд?йснювали маг?чн? ритуали перебуваючи у свит? чисельних кельтських вожд?в, корол?в, ватажк?в клан?в, особливо перед битвами. Майбутн? пророкували по к?стках тварин як? перед тим кидали у вогонь, торкаючись до священних камен?в та слухаючи шум хвиль. Дру?дам приписували спорудження мегал?тичних споруд ? дольмен?в, менг?р?в, кромлех?в, але насправд? ц? споруди буди створен? задовго до заселення кельтами цих територ?й, хоча деяк? з них могли використовуватись дру?дами з ритуальною метою. За св?дченням античних ?сторик?в дру?ди були нос?ями кваз?наукових знань, як? передавалися усно ? як? заборонено було записувати п?д страхом смерт?, хоча дру?ди волод?ли писемн?стю ? кельтська писемн?сть ≪огам≫ в?дома з 600 року до н. е. Така заборона на створення книг в?дома для багатьох ?ндо?вропейських народ?в ? поясню?ться замкнен?стю жречества ? засекреченням знань жрец?в. Ц? кваз?науков? п?знання стосувались астроном??, астролог??, л?кувальних властивостей рослин. Пантеон рел?г?? дру?д?в був складний, що, можливо, було насл?дком впливу на ?ндо?вропейський пантеон рел?г?? до?ндо?вропейського населення ?вропи з яким давн? кельти зм?шувались. У цьому пантеон? була в?дсутня ч?тка ??рарх?я, що було проявом свободолюбивост? кельт?в та ?х схильност? до крайнього ?ндив?дуал?зму. Загалом основн? персонаж? цього пантеону були так?:

• Луг  ? бог св?тла, творчост?, мистецтва, знань, наук.
• Маха  ? богиня в?йни.
• Дагда  ? бог добробуту та багатства.
• Енгус Ок ? бог кохання.
• Епона ? богиня коней та конярства.
• Л?р  ? бог моря.
• Мананнан ? бог мореплавства, володар потойб?чного св?ту ? Кра?ни В?чно Юних (острова Авалон).
• Айне ? богиня пристраст?.
• Морр?ган  ? богиня страху, смерт?, ненавист?.
• Дану  ? прамат?р бог?в ? всього сущого.
• М?д?р ? бог мудрост? та маг??.
• Лен ? бог золота, прикрас, скарб?в.
• Таран?с  ? бог блискавки ? грому.
• Тевтат ? бог перемоги.
• Д?с ? бог п?дземного св?ту, темряви, зла.
• Бр?г?та ? богиня родючост?, науки, л?карсько? справи.
• Беленус  ? бог скотарства та вогню.

XVIII стол?ття характеризу?ться в?дновленням дру?дизму. П?онерами в цьому стали В?льям Стакл?, Джон Обр? ? Джон Толанд.

Джон Обр? першим заявив про зв'язок м?ж Стоунхенджем , Ейвбер? ? ?ншими монументальними пам'ятками Англ?? з дру?дами.

Посл?довником Обр? став ?рландець Джон Толанд . 1717 року у Лондон? в?н заснував орден дру?д?в , а в 1776 роц? опубл?кував свою працю ≪?стор?я дру?д?в≫ .

В?льям Стакл? , в?домий археолог ? антиквар, у 1718 роц? став секретарем Товариства старожитностей. Його досл?дження, записи ? малюнки щодо Стоунхенджа ? Ейвбер? ? ц?нним матер?алом для археолог?в ? ?сторик?в . У сво?х працях ≪Стоунхендж, храм британських дру?д?в≫ ( 1740 ) ? ≪Ейвбер?, храм британських дру?д?в≫ ( 1743 ), що зробили великий вплив на в?дродження сучасного дру?дизму, в?н, як ? Обр? , вказував на зв'язок до?сторичних монумент?в з ?диним в?домим в т? часи населенням Британ?? ? дру?дами.

У XIX стол?тт? склалась думка, що стародавня валл?йська поез?я походить в часи ?снування дру?д?в. 1792 року в район? Пр?мроуз-Х?лл в Лондон? валл?йський антиквар Едвард В?льямс п?д псевдон?мом ?оло Моргануга заснував ≪Трон бард?в Британ??≫. Хоча спочатку припускалось, що ритуали будуть засновуватися на старовинних дру?дських церемон?ях, в д?йсност? багато з них були вигадан? самим В?льямсом.

Ордени дру?д?в ?снують ? у 21 стол?тт? .

• Орден бард?в, оват?в ? дру?д?в (OBOD). ? дв? верс?? щодо розвитку ц??? групи. Перша зводить ?х походження до Стародавнього Ордену дру?д?в (AOD), створеному Генр? Хурлом в Англ?? в 1781 роц?. Ця група розкололася на р?зн? орган?зац??. До 1918 року було п'ять груп, котр? намагалися виконати церемон?? сонцестояння в Стоунхендж?. До 1955 року залишилося т?льки ≪Британське Коло≫, яке, у свою чергу, у 1963 роц? розд?ля?ться на групи, на основ? яких форму?ться OBOD.
  ?нша верс?я простежу? походження OBOD через AOD до групи, засновано? в Англ?? в 1717 роц? Джоном Толандом;
• Британський орден дру?д?в був заснований 1979 року Ф?л?пом Шаллкрассом ? Еммою Ресталл Орр . Вони трактують дру?дизм як процес пост?йно? зм?ни, за допомогою чого традиц?я безперервно оновлю?ться, з огляду на запити кожного нового покол?ння. Британськ? дру?ди в наш час ^{[ коли? ]} мають приблизно 3000 член?в, головним чином у Велик?й Британ?? ;
• Переутворен? Дру?ди П?вн?чно? Америки  ? рух, розпочатий з жарту середньозах?дного американського коледжу (Carleton Коледж у Northfield), у 1963 роц?. Адм?н?страц?я коледжу вимагала, щоб вс? студенти в?дв?дали церкву. Деяк? студенти винайшли RDNA як реакц?ю на цю вимогу. Л?дери були вражен?, коли багато хто з? студент?в хот?ли продовжити ?снування RDNA, нав?ть п?сля того, як протест проти державно? адм?н?страц?? був виграний. З цього джерела п?шло багато дру?дистичних орган?зац?й.

Дру?ди в?дзначають чотири головних свята , у перший день третього м?сяця кожного з чотирьох сезон?в. Свята починаються в?д заходу сонця ? тривають протягом трьох дн?в. На вершинах пагорб?в розводяться велик? багаття. Рогату худобу проводять м?ж двома вогнищами, щоб гарантувати багатий припл?д; чолов?ки ? ж?нки парами стрибають через багаття або проб?гають м?ж ними. Б?льш?сть свят дру?дського календаря мають явно скотарське походження ? приурочен? до певних сезонних д?й давн?х скотар?в. Давн? дру?ди користувалися сонячно-м?сячним календарем, святкувались у певну фазу м?сяця ? тому дати свят дру?д?в можна т?льки приблизно з?ставити з сучасним календарем. Найголовн?ш? свята давн?й дру?д?в в?дом? нам з давн?х ?рландських джерел:

• Самайн  ? (?рл. ? Samhain, Samhuinn) ? (≪К?нець тепла≫) ? святкувався приблизно 1 листопада в?дзначаються частування спочилих ? Новий Р?к за кельтським календарем . Свято повернення стад з л?тн?х пасовищ на зимов? ст?йбища. П?д час самайну вир?шували яку худобу сл?д пустити п?д н?ж, яку лишити до весни. П?д час свята приносили в жертву худобу (переважно бик?в), поминали предк?в. Ритуальний сенс свята ? отримання гарант?й в?д бог?в, що природа знову п?сля зими в?дродиться. Дане свято було прийняте християнством , ? п?зн?ше стало св?тським святом Хеллов?н ;
• ?мболк або Бр?г?д (?рл. ? Imbolc, Brighid) (≪Повернення св?тла≫) ? в?дзнача?ться приблизно 1 лютого . Приурочений до першого до?ння овець. Назва ≪Бр?г?д≫ пов'язана з богинею Бр?г?тою ? дочкою Дагди, богинею родючост?, науки, л?карсько? справи у давн?х кельт?в.
• Белтайн (?рл. ? Beltaine, Bealteinne) або Кетсамайн (?рл. ? Cetshamain) ? святкувався приблизно 1 травня , свято приурочене перегону стад на л?тн? пасовиська. Головний атрибут свята ? величезн? багаття. Стада тварин проганяли м?ж двома багаттями ? зд?йнювали ритуал очищення. Назва походить в?д давнього кельтського слова beltine ? вогонь. Свято пов'язане з богом Беленом (Belenus) ? бог скотарства та вогню у давн?х кельт?в. ?нша назва ? святкування вогн?в Бел;
• Лугназад (?рл. ? Lughnasad, Lughnasadh, Lammas) ? святкувався приблизно 1 серпня , день Луга  ? бога св?тла, бога ремесел, творчост?. Свято носило б?льше землеробський, а не скотарський характер ? приурочене до часу дозр?вання урожаю ? початку збору урожаю.

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Дру?ди

• Б. Хотон. Великие тайны и загадки истории. Книжковий клуб. Харк?в?Б?лгород 2008, стор.332?339 ISBN 978-966-343-882-5 (рос.)
• Пауел Т. Г. Е. Кельти. ? М.: Центрполиграф, 2003. ? 232 с.
• Ю. В. Грузин Друиды
• Сучасний дру?дизм на www.politolog.h11.ru (рос.)

• Дру?ди // Укра?нська Рел?г??знавча Енциклопед?я
• Дру?д  // Л?тературознавча енциклопед?я  : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в . ? Ки?в : ВЦ ≪Академ?я≫ , 2007. ? Т. 1 : А ? Л . ? С. 306.

Л?тература та б?бл?ограф?я ToposText Тематичн? сайти Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Cultureel Woordenboek · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana · World History Encyclopedia Дов?дков? видання Australian Broadcasting Corporation · TV Tropes · WordNet · Французька В?к?д?я Нормативний контроль Freebase :  /m/02hsy · GND :  4013141-5 · J9U :  987007565371705171 · LCCN :  sh85039772 · NKC :  ph230287