Драгоманов Михайло Петрович

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем Драгоманов .
Михайло Драгоманов
Псевдон?м М. Толмачов, Укра?нець, М. Кузьмичевський, П. Кузьмичевський, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М. Горд??нко, П. Петрик, Чудак, М. Т?ов
Народився 18 вересня 1841 ( 1841-09-18 )
Гадяч , нин? Полтавська область
Помер 20 червня ( 2 липня ) 1895 ( 1895-07-02 ) (53 роки)
Соф?я , нин? Болгар?я
Поховання Центральний цвинтар Соф??, д?лянка № 17 (католицька частина)
Громадянство Рос?йська ?мпер?я
Д?яльн?сть л?тературознавець , ?сторик , ф?лософ , економ?ст , фольклорист
Сфера роботи л?тературознавство , ?стор?я , ф?лософ?я , економ?ка , фольклористика ? пол?тика
Alma mater ?сторико-ф?лолог?чний факультет Ки?вського ун?верситету [d]
Заклад ?мператорський ун?верситет Святого Володимира ? Соф?йський ун?верситет Святого Климента Охридського
Роки активност? 1863 ? 1895
Напрямок л?тература
Жанр поез?я , проза , переклад , публ?цистика
Батько Драгоманов Петро Акимович
Мати Драгоманова ?лизавета ?ван?вна
Брати, сестри Олена Пч?лка ? Драгоманов Олександр Петрович
У шлюб? з Драгоманова Людмила Михайл?вна
Д?ти Драгоманов Св?тозар Михайлович , Л?д?я Шишманова ? Труш Ар?адна Михайл?вна
CMNS:  Драгоманов Михайло Петрович у В?к?сховищ?
Q:  Висловлювання у  В?к?цитатах
S:  Роботи у  В?к?джерелах

Михайло Петрович Драгома?нов [2] (використовував псевдон?ми Толмачев , Укра?нець , М. Кузьмичевський , П. Кузьмичевський , Кирило Василенко , Волинець , М. Галицький , М. Горд??нко , П. Петрик , Мор?н Олександр Лев?в , М. Т?ов та ?н.; 6   (18) вересня 1841 ( 18410918 ) [3] , Гадяч , Полтавщина , Рос?йська ?мпер?я  ? 20 червня ( 2 липня ) 1895 [4] , Соф?я , Болгар?я ) ? укра?нський публ?цист , ?сторик , ф?лософ , економ?ст , л?тературознавець , фольклорист , громадський д?яч , засновник укра?нського соц?ал?зму , представник в?домого роду укра?нських громадських ? культурних д?яч?в Драгоманових .

Один ?з орган?затор?в ≪Старо? громади≫ у Ки?в? . Доцент Ки?вського ун?верситету ( 1864 ? 1875 ). П?сля зв?льнення за пол?тичну неблагонад?йн?сть ем?грував до Женеви , де очолював осередок укра?нсько? пол?тично? ем?грац?? ( 1876 ? 1889 ). Професор Вищо? школи у Соф?? ( 1889 ? 1895 ).

Брат письменниц? та громадсько? д?ячки Олени Пч?лки , дядько Лес? Укра?нки , Михайла Косача й Оксани Драгоманово? . Батько Св?тозара Драгоманова , Л?д?? Шишманово? , Ар?адни Труш , тесть  ? ?вана Шишманова та ?вана Труша .

Визначний ?деолог укра?нц?в- автоном?ст?в . [5]

Житт?пис [ ред. | ред. код ]

Михайло Драгоманов

Народився у м?ст? Гадяч? , нин? районний центр Полтавсько? област? , Укра?на (тод? Полтавська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я ). Батьки Михайла Драгоманова, др?бнопом?сн? дворяни, нащадки козацько? старшини, були осв?ченими людьми, под?ляли л?беральн? для свого часу погляди. ≪ Я надто зобов'язаний сво?му батьку, який розвив у мен? ?нтелектуальн? ?нтереси, з яким у мене не було морального розладу ? боротьби… ≫ ? згадував п?зн?ше Михайло [6] .

У 1849 ? 1853 роках навчався у Гадяцькому пов?товому училищ?, де, з-пом?ж ?нших дисципл?н, вид?ляв ?стор?ю, географ?ю, мови, захоплювався античним св?том.

Продовжив навчання у Полтавськ?й г?мназ?? (нин? Полтавська школа № 3). Вражав викладач?в сво?ю надзвичайною ц?леспрямован?стю, працьовит?стю, осв?чен?стю. Його сестра Ольга (письменниця Олена Пч?лка , мати Лес? Укра?нки ) згадувала, що ≪ книжок… Михайло перечитав ще в г?мназ?? таку силу ? таких автор?в, що багато учн?в середн?х шк?л п?зн?ших час?в… здивувались би, почувши, що м?ж тими авторами були й так?… як Шлосер, Маколей, Прескот, Г?зо ≫ [7] .

Восени 1859 року вступив на ?сторико-ф?лолог?чний факультет Ки?вського ун?верситету Святого Володимира . Тут у нього з'являються значно ширш? й б?льш? можливост? вдосконалювати свою загальну осв?ту, повн?ше ? жив?ше знайомитися з тими сусп?льними ? пол?тичними процесами, що пост?йно зароджувалися у студентському середовищ?. Став одним ?з засновник?в нед?льних укра?нськомовних шк?л у Ки?в? (1859).

Ун?верситет тих час?в являв собою один ?з найважлив?ших осередк?в наукового, культурного ? громадського життя. Значною м?рою це була заслуга попечителя Ки?вського навчального округу, славетного х?рурга Миколи Пирогова , який ≪допустив у Ки?в? de facto академ?чну свободу, схожу на ?вропейську≫. Михайло намагався орган?чно по?днувати процес навчання з практичною громадською роботою, на яку п?дштовхували розбуджен? загальною ситуац??ю пол?тичн? настро?.

Етапним у справ? становлення Михайла Драгоманова як пол?тичного ? громадського д?яча став його виступ над труною Шевченка у Ки?в?, коли прах великого Кобзаря перевозили до Чернечо? гори .

1863 року став членом товариства ≪Громада≫ , об'?днання, що було формою пробудження св?домост? нац?онально? ?нтел?генц?? до п?знання укра?нсько? ?стор??, культури, народного побуту, права. П?зн?ше, у 1870-х роках, з'явилися нов?, ≪молод?≫ Громади, в статутах яких уже стояло питання про ≪самост?йне пол?тичне ?снування≫ Укра?ни з ≪виборним народним правл?нням≫. Займаючи проукра?нську позиц?ю, в?н висловлював думку: ≪поганий той радикал на Укра?н?, який не став св?домим укра?нцем≫. [8] [9] [10] Михайло Драгоманов ув?в у вжиток терм?н ? нос?? малорос?йщини [11] :

Це зрос?йщен? укра?нц?, нац?ональний характер яких утворювався п?д чужим тиском ? впливом, що мало насл?дком засво?ння переважно г?рших якостей чужо? нац?ональност? ? втрати кращих сво?х.

З середини 1860-х рок?в становлення Михайла Драгоманова як ученого в?дбувалося в т?сному вза?мозв'язку з його публ?цистичною д?яльн?стю. У тод?шн?х його роботах ? ?сторичних, етнограф?чних, ф?лолог?чних, соц?олог?чних ? мимовол? в?дбува?ться зм?щення акцентування на пол?тичне п?д?рунтя означуваного питання.

1870 року Ки?вський ун?верситет в?дрядив Михайла за кордон. Зам?сть запланованих двох рок?в молодий учений пробув там майже три, в?дв?давши за цей час Берл?н , Прагу , В?день , Флоренц?ю , Гайдельберг , Льв?в .

Особливе м?сце в пол?тично-публ?цистичн?й д?яльност? Михайла Драгоманова пос?дала Галичина . В?н намагався ≪розбудити≫ галицьке громадське життя (так, як в?н це розум?в), п?днести р?вень сусп?льно? св?домост?.

Трир?чне закордонне турне Михайла Петровича було надзвичайно пл?дним для молодого вченого. В?н тепер м?г критично оглянути й оц?нити сво? переконання, з?ставляючи ?х з науковим зах?дно?вропейським досв?дом.

Наступ реакц??, повторне запровадження утиск?в проти в?дроджуваних прояв?в укра?нсько? культури змусили Драгоманова ви?хати за кордон ? стати пол?тичним ем?грантом. У с?чн? 1876 року через Галичину й Угорщину в?н вирушив до В?дня з нам?ром створити там осередок нац?онально? пол?тично? думки, започаткувати випуск укра?нсько? газети.

Восени 1876 року Михайло Драгоманов створив у Женев? громадсько-пол?тичний зб?рник ≪Громада≫ . Було видано 5 том?в зб?рника. Головна тема ≪Громади≫ ? дати якнайб?льше матер?ал?в для вивчення Укра?ни ? ?? народу, його духовних починань ? прагнення до свободи та р?вност? серед св?тово? сп?льноти.

Пам'ятна дошка Михайлу Драгоманову, ?вано-Франк?вськ .
Пам'ятна дошка Михайлу Драгоманову, Урочище Зелений Гай , Гадяч .

З друго? половини 1880-х рок?в Михайла Петровича запрошували до сп?впрац? ряд пров?дних видань Галичини.

В Емському указ? 1876 року, скерованому проти укра?нсько? мови та укра?ноф?л?в , вказувалося на необх?дн?сть вислання Михайла Драгоманова ? Павла Чубинського як небезпечних аг?татор?в. [12] На п?дстав? Емського указу було л?кв?довано Громади , зв?льнено ряд професор?в-укра?нц?в разом з Михайлом Драгомановим з Ки?вського ун?верситету. В 1878 роц? на Паризькому л?тературному конгрес? Михайло Петрович зачитав допов?дь ≪ La litterature oukrainienne proscrite par le gouvernement russe≫ (≪Укра?нська л?тература, заборонена рос?йським урядом≫), у як?й р?зко засудив Емський указ ? виступив на захист укра?нсько? мови та культури . [13] Прочитавши цю допов?дь, що вийшла окремою брошурою, Карл Маркс п?дкреслив у текст? так? слова: ≪Тарас Шевченко  ? син народу в повному розум?нн? цього слова. Б?льше, ан?ж хто ?нший, в?н заслугову? на титул народного поета≫ [14] .

1889 року запрошений викладати на кафедр? загально? ?стор?? ?сторико-ф?лолог?чного факультету Соф?йського ун?верситету ( Болгар?я , тод? Княз?вство Болгар?я ), де працював до сво?? кончини.

≪ Пригн?чений стан духу значною м?рою зб?льшу?ться в?д усв?домлення печального стану справ в Укра?н? ≫, ? св?дчила Леся Укра?нка про останн? дн? свого дядька. Тимчасов? пол?пшення загального стану сприяли сплескам творчого п?днесення, але неспод?вана смерть в?д розриву аорти об?рвала життя вченого ? громадського д?яча.

Помер ? похований у Соф??.

Наукова кар'?ра [ ред. | ред. код ]

У студентськ? роки захопився ?стор??ю стародавнього св?ту. П?д кер?вництвом професора В?тал?я Шульг?на п?дготував дисертац?ю на право читання лекц?й в ун?верситет? ≪?мператор Тибер?й≫, яку захистив у 1864 роц?.

Попри переконання що ≪для пол?тики потр?бна ?стор?я, як для медицини ф?з?олог?я≫ був прихильником об'?ктив?зму . Не був схильним до м?фолог?зац?? ?стор??, використання м?ф?в у систем? об?рунтування прав чи вимог укра?нц?в, натом?сть прагнув знаходити рац?ональн? аргументи для пояснення явищ ? процес?в пол?тичного життя [15] .

Працював учителем географ?? у 2-й Ки?вськ?й г?мназ?? .

1865 року прийнятий на посаду приват-доцента на кафедру загально? ?стор?? ?сторико-ф?лолог?чного факультету Ки?вського ун?верситету Святого Володимира . Читав лекц?? з ?стор?? Стародавнього Сходу, ?стор?? та ?стор?ограф?? Стародавньо? Грец??, ?стор?? Стародавнього Риму, Ново? ?стор?? (доби Реформац?? та В?дродження). Опубл?кував низку статей з? стародавньо? ?стор??.
1870 року захистив маг?стерську дисертац?ю на ступ?нь маг?стра загально? ?стор?? на тему ≪Питання про ?сторичне значення Римсько? ?мпер?? та Тацит≫.
П?сля наукового в?дрядження за кордон у 1873 роц? призначений на посаду штатного доцента .
1875 року зв?льнений з ун?верситету за пол?тичну д?яльн?сть.

Пол?тичн? погляди [ ред. | ред. код ]

Цей розд?л потр?бно повн?стю переписати в?дпов?дно до стандарт?в якост? В?к?пед?? . Ви можете допомогти, переробивши його. Можливо, стор?нка обговорення м?стить зауваження щодо потр?бних зм?н.

Не сприймав як устремл?ння соц?ал?ст?в-революц?онер?в ≪зробити революц?ю без науки≫, так ? над?ю народник?в ≪зробити соц?ал?зм або культуру без пол?тики≫ . ≪Н?велятор?в≫ укра?нсько? нац?ональност? критикував за намагання п?д гаслами боротьби за об'?днання силом?ць упроваджувати серед укра?нц?в рос?йську як державну. Висновок Драгоманова був категоричним:

...це призвело б не до утворення з укра?нц?в ≪чисто? нац?ональност? сво?х сус?д?в≫, а викликало б до життя ≪ублюдочн? пом?с?≫, нових ≪нац?ональних ублюдк?в≫, як? за сво?ми моральними якостями були б нижче, н?ж ?хн? предки ≪чистих нац?ональностей≫.

Об?рунтовував етн?чну та психолог?чну окрем?шн?сть укра?нц?в. Посл?довно виступав проти тих, хто твердив, що ≪нац?ональн?сть ? пустий ?деал≫ , бо вважав: по-перше, нац?ональн?сть ?снувала завжди ?, по-друге, в?тчизна людин? уявля?ться головним чином саме нац??ю, яка в н?й живе, ?накше в?тчизною будуть гори, р?чки та болота. Порятунок для укра?нц?в бачив у створенн? ≪сво??≫ держави, яка б була ≪сп?лкою задля оборони себе од чужих≫ [15] .

Зробив пом?тний внесок у розвиток пол?тично? ? правово? ?деолог?? л?берального ? демократичного руху в Укра?н?:

1. В?н створив концепц?ю сусп?льства, яке базу?ться на ?де? асоц?ац?? розвинених особистостей. Реал?зац?я цього ?деалу можлива за федерал?зму з максимальною децентрал?зац??ю влади та самоврядування громад ? областей. Для Михайла Драгоманова людина ? основа основ соц?ального устрою, найвища ц?нн?сть, гарантом права яко? може бути лише в?льна самоврядна асоц?ац?я (громада), а не держава. Михайло Драгоманов в принцип? ? в далек?й перспектив? був прихильником анарх?зму прудон?вського типу та одночасно висував ?де? побудови держави на федеративних засадах. [16] [17]


2. Анал?зуючи форми держави, Драгоманов наголошував, що ун?тарна, централ?зована держава ? це вт?лення деспотизму, диктатури небагатьох. Найкращою формою, на його думку, ? орган?зована федерац?я (на зразок США чи Швейцар??), основою яко? ? громадське самоврядування, м?сцеве самоврядування, гарант?я природних прав ? свобод людини.

3. Як ? Микола Костомаров , Михайло Петрович був прихильником федерал?зму в побудов? держави. Однак якщо Костомаров висловлювався за об'?днану панслов'янську державу, то Драгоманов обмежувався федеративною перебудовою Рос??. В?н уявляв майбутню федерац?ю на принципово нових засадах: а) в?дстоював пр?оритет прав ? свобод особи в держав?. На думку мислителя, терор ? диктатура не можуть бути засобами побудови прогресивного сусп?льно-пол?тичного ладу. Новий устр?й держави передбачався на засадах пол?тично? свободи, яка гарантуватиме права людини ? громадянина, скасування т?лесних покарань ? смертно? кари, недоторкан?сть житла без судово? постанови, та?мн?сть приватного листування, свободу сов?ст?, друку, слова ? в?роспов?дання. Церква в?дд?лялася в?д держави;

б) буд?вництво федерац?? вчений розглядав не як дарування прав ? свобод суб'?ктам федерац?? ≪зверху≫, а як делегування повноважень вищим органам держави ≪знизу≫;

в) на сторож? прав ? свобод стояв суд. До нього громадянин м?г звернутися з позовом не лише проти сп?вгромадян, а й проти будь-якого чиновника, що для тод?шньо? Рос?? було надзвичайно актуально.

4. М. Драгоманов не уявляв пол?тично? свободи громадян без серйозних ? соц?альних реформ, до яких входили:

? л?кв?дац?я такого пережитку кр?посництва, як юридична нер?вн?сть;

? подолання станового принципу розпод?лу податк?в;

? зд?йснення поступово? нац?онал?зац?? головних засоб?в виробництва з наданням права користуватися ними населенню.

5. У державно-правов?й концепц?? Михайла Драгоманова передбачалися три г?лки влади: законодавча, судова ? виконавча. Законодавча належала б двом думам ? державн?й ? союзн?й. Главою держави м?г бути ?мператор з успадковуваною владою чи обраний. До третьо? г?лки влади ? судово?, кр?м Верховного суду (сенату), входили судов? палати обласних, пов?тових ? м?ських дум. Статус судд?в визначав закон. Член?в Верховного суду призначав глава держави дов?чно.

Таким чином, сво?ю державно-правовою концепц??ю Михайло Петрович пропонував парламентську державу ?з засадами самоврядування, яка б впливала на соц?альну й економ?чну сфери сусп?льства, надавала б великого значення просв?тництву ? законодавству, в?дкривала перспективи для реформ.

По-перше, ц?нн?сть пол?тичного вчення Михайла Драгоманова поляга? в тому, що воно спрямоване на захист прав ? свобод людини. Н? до, н? п?сля нього н?хто в Укра?н? ? Рос?? не стверджував з такою силою ?дею пр?оритету особи перед державою. Вчений впритул п?д?йшов до окреслення найважлив?шо? ознаки правово? держави ? в?дпов?дальност? держави перед громадянином у раз? порушення його прав.

По-друге, не може не т?шити сучасник?в ?вропейський виб?р Михайла Драгоманова, його намагання ввести Укра?ну в ?вропейську сп?льноту народ?в шляхом наближення ?? до ?вропейських пол?тичних ? правових стандарт?в.

По-трет?, вчений створив перший в ?стор?? Рос?? про?кт федеративно? перебудови держави, окрем? аспекти якого було реал?зовано п?зн?ше на практиц?. Прикладом цього ? сьогодн?шн?й рос?йський двопалатний парламент.

Первинним у пол?тичних ?деях Драгоманова був гуман?зм, в?ра у духовне вдосконалення людини, у прогрес сусп?льства, який в?н розум?в п?д кутом зору задоволення прагнень ? потреб людини.

Вчений в?дстоював ц?нност? демократичного сусп?льства, заснованого на засадах розуму, сол?дарност? та спрямованого до ≪?нтегрального≫ розвитку особистост?. Йому притаманна в?ддан?сть ?де? верховенства права як гарант?? поступовост? соц?ального розвитку.

У феномен? нац?онального Драгоманов вид?ляв два аспекти. По-перше, нац?ю в?н розум?в як продукт ?сторичного розвитку, стале об'?днання людей з? сп?льною долею, мовою, традиц?ями, уявленнями про минуле та прагненнями до майбутнього. По-друге, сучасна нац?я для нього була сп?льнотою, в як?й реал?зу?ться потенц?ал насамперед ?? пров?дних д?яч?в, культурн?, духовн?, науков?, творч? можливост? людей.

Драгоман?вськ? концепц?? розв'язання нац?онального питання в ?вроп? в?др?знялися ориг?нальн?стю. Це ? теор?я ≪плебейських нац?й≫, ?стор?ософська ?дея ≪неповноти≫ ?сторичного, соц?ального та культурного розвитку бездержавних нац?й.

Прагнучи до гармон?зац?? м?жнац?ональних стосунк?в Драгоманов часом переб?льшував роль рац?ональних чинник?в, здатн?сть нац?ональних колектив?в вза?мод?яти на засадах гуманност?, д?алогу та вза?мних поступок.

Новац?йною була його ?вропоцентристська модель сусп?льно-пол?тичного розвитку. З погляду ≪центральних≫ ? ≪перифер?йних≫ процес?в розвитку ?вропи в?н ?нтерпретував ключов? под?? ?стор??, визначав р?вень асинхронност? розвитку сх?дно?вропейських народ?в у пор?внянн? з процесами, притаманними народам зах?дно?вропейським.

Л?тературознавч? погляди [ ред. | ред. код ]

Михайло Драгоманов

У сво?х наукових ? л?тературно-критичних працях 1870?1890-х (≪Л?тература рос?йська, великоруська, укра?нська ? галицька≫ [18] , 1873?1874; ≪Листи на Наддн?прянську Укра?ну≫, 1893?1894; ≪Святкування роковин Шевченка в ?руському обществ?“≫, 1873; ≪В?йна з пам'яттю про Шевченка≫, 1882; ≪Т. Шевченко в чуж?й хат? його ?мен?≫, 1893 та ?нш?) вимагав, щоб л?тература неодм?нно керувалася принципами в?рност? правд? життя, в?дпов?дала сво?му часов?, сягала проблемами та героями глибин сусп?льного життя. [19] [20]

Велике значення мала розробка Драгомановим концепц?? народност? л?тератури. В?н наголошував на ?сторичност? ц??? категор??, яка, пост?йно розвиваючись, оновлюючи зм?ст ? форму, виявляла глибоку чутлив?сть до сусп?льних ? естетичних потреб народу. П?дтримуючи у творчост? укра?нських письменник?в справд? народне, Михайло Драгоманов в?в р?шучу боротьбу проти псевдонародност?, пров?нц?йност? та обмеженост? л?тератури.

Одним ?з перших в укра?нському л?тературознавств? звернувся до анал?зу романтизму як напряму в мистецтв?, що в попередн? десятил?ття в?д?грало позитивну роль у становленн? нац?онально? л?тератури, викликавши зац?кавлен?сть до усно? народно? творчост?, етнограф??, м?фолог?? укра?нц?в. Цим самим було п?дготовлено передумови для реал?зму, який став дом?нувати в укра?нськ?й л?тератур? друго? половини XIX стол?ття.

Ц?кавою ? концепц?я реал?зму в естетиц? Михайла Драгоманова, осердям яко? ? вимога безтенденц?йного, об'?ктивного змалювання життя. Недооц?нка переваг реал?стичного способу в?дображення д?йсност? вела до того, що окрем? укра?нськ? письменники (наприклад, О. Стороженко) малювали абстрактн? схеми, а не живих людей, захоплювалися дидактизмом, у той час як художня творч?сть вимага? ≪виводити на сцену ?снуюч?, а не вигадан? особи й становище≫. Досягнення реал?зму в укра?нськ?й л?тератур? вчений пов'язував ?з творч?стю Тараса Шевченка , Марка Вовчка , Панаса Мирного , ?вана Нечуя-Левицького , частково Юр?я Федьковича . Займаючись пор?вняльним л?тературознавством, Михайло Драгоманов пропагував важлив?сть загальнолюдських естетичних ц?нностей у розвитков? культури укра?нського народу.

Вшанування [ ред. | ред. код ]

Вулиц?
Докладн?ше: Вулиця Драгоманова

Його ?м'ям назван? вулиц? у Ки?в? , Львов? , ?вано-Франк?вську , Черн?вцях , Р?вному , Луцьку , Гадяч? , Лубнах та ?нших населених пунктах.

Б?бл?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Б?бл?ограф?я Михайла Петровича Драгоманова
Михайло Драгоманов, ≪Чудацьк? думки про укра?нську нац?ональну справу≫, Льв?в ? 1892
≪Михайло Петрович Драгоманов. 1841?1895 ?го юбилей, смерть, автоб?ограф?я ? спис твор?в≫, упорядник Михайло Павлик , 1896

Основн? твори [ ред. | ред. код ]

Б?бл?ограф?чн? покажчики [ ред. | ред. код ]

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ а б Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
  2. ↑ або Драгома?н?в
  3. ↑ Як твердив в?домий л?тературознавець Петро Одарченко , знайомий Олени Пч?лки, який бував у родинному будинку Драгоманових, справжньою датою народження М. П. Драгоманова ? 6 (18) вересня. Одарченко посила?ться на ≪Молитвослов≫ Петра Якимовича Драгоманова, у якому батько Михайла Петровича записував дати народження вс?х сво?х д?тей. ≪Молитвослов≫ пропав п?д час пожеж? будинку-музею Драгоманових п?д час Друго? св?тово? в?йни [ Арх?вовано 15 березня 2014 у Wayback Machine .] .
  4. ↑ Хто був ? ? у м?ст? Гадяч . Арх?в ориг?налу за 1 грудня 2010 . Процитовано 16 с?чня 2011 .
  5. ↑ Бжеський Р. . Нариси з ?стор?? Укра?нських Визвольних Змагань 1917?1918 рр. [ Арх?вовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine .]  ? Торонто: Чужина (друком Видавництва ≪Гом?н Укра?ни≫), 1970. ? С. .
  6. ↑ Драгоманов, 2012 , с. 48.
  7. ↑ Драгоманов, 2012 , с. 51.
  8. ↑ Драгоманов Михайло Петрович . Арх?в ориг?налу за 25 березня 2022 . Процитовано 25 березня 2022 .
  9. ↑ ?з драгоман?вських студ?й . Арх?в ориг?налу за 12 червня 2021 . Процитовано 25 березня 2022 .
  10. ↑ Ярослав Грицак. Формування модерно? укра?нсько? нац?? XIX-XX ст. Розд?л 2. З? СЕЛЯН - У НАЦ?Ю: незавершений проект . Арх?в ориг?налу за 9 березня 2022 . Процитовано 25 березня 2022 .
  11. ↑ Мак-Мал. Енциклопед?я укра?нознавства. Словникова частина. Том 4 . Арх?в ориг?налу за 8 кв?тня 2016 . Процитовано 18 лютого 2016 .
  12. ↑ Емський указ , Повний текст Емського указу (рос.)
  13. ↑ Данило Яневський. Проект ≪Укра?на≫. В?дом? ?стор?? нашо? держави: продовження (1774?1914 рр.).? Харк?в. Фол?о, 2015.?218 с.:?л
  14. ↑ Тарас Шевченко. Твори в п'яти томах. ? К.: Дн?про, 1984, т. 1, с. 9
  15. ↑ а б Кармаз?на, 2015 , с. 18, 21-24.
  16. ↑ Серг?й ?фремов. ?стор?я укра?нського письменства. Розд?л 12 . Арх?в ориг?налу за 24 жовтня 2018 . Процитовано 24 вересня 2017 .
  17. ↑ ?вген Нахл?к. ?ван Франко про ?нститут держави
  18. ↑ Михайло Драгоманов . Л?тература рос?йська, великоруська, укра?нська ? галицька . ? Льв?в, 1874.
  19. ↑ ≪Роз?браними пов?стями та конспектами пов?стей обмежу?ться все, що появилося в укра?нськ?й белетристиц? остатнього десятил?ття такого, в ч?м вона в?дгукнулася на жив? питання сво?? кра?ни. Коли не можна сказати, щоби белетристика обходила т? питання, то не можна сказати й того, аби вона зробила багато задля ?х вияснення≫ // Драгоманов М. Укра?нське письменство 1800?1873 рок?в.
  20. ↑ ≪Драгоманову здавалося, що тв?р на непохитн?й п?двалин? науков?й з тенденц?ями ? всякими питаннями (…) буде мати запевнену варт?сть≫ // ?вшан М. Михайло Драгоманов як л?тературний критик. // Критика. Л?тературознавство. Естетика, с. 68
  21. ↑ Титан. Михайло Драгоманов  на  YouTube

Джерела [ ред. | ред. код ]

Ця стаття м?стить перел?к посилань , але походження тверджень у н?й залиша?ться незрозум?лим через практично повну в?дсутн?сть внутр?шньотекстових джерел-виносок . Будь ласка, допомож?ть пол?пшити цю статтю, перетворивши джерела з перел?ку посилань на джерела-виноски у самому текст? статт?.
  • Михайло Драгоманов. Л?тературно-публ?цистичн? прац? у 2 томах. Ки?в: Наук. думка, 1970. 531 стор. (Т.1); 592 стор. (Т.2) (Ukrainica: Т.1 , Т.2 )
  • Андрусяк Т. Шлях до свободи (Михайло Драгоманов про права людини). ? Льв?в : Св?т, 1998. ? 192 с.
  • Гриценко ?. С. , Короткий В. А. Михайло Драгоманов у спогадах. ? Ки?в, 2012. ? 312 с. ? ISBN 978-966-0606-29-6 .
  • Дашкевич Я. Учений, пол?тик, публ?цист // Слово ? час. ? 1991. ? Ч. 10. ? С. 3-6.
  • Дмитренко М. Михайло Драгоманов ? досл?дник фольклору //Слово ? Час. ? 2005. ? № 6. ? С. 12?24.
  • Дорошенко В. Життя ? д?яльн?сть М. П. Драгоманова: Короткий житт?писний нарис. ? Мюнхен, 1963. ? 21 с.
  • Довгич В. А. Укра?нська ?дея в пол?тичн?й теор?? М. Драгоманова. ? К., 1991.
  • ?сторичний календар (про ун?верситет ?мен? Драгоманова за 185 рок?в та життя ? творч?сть Михайла Петровича). Упорядник В?ктор Жадько.- К.,2015. -808 с.
  • Качкан В. А., Качкан О. В. Великий полтавець ?вропейського овиду // Нев'януча галузка калини: Укра?нськ? л?тератори, вчен?, громадськ? д?яч? ? в д?аспор?. ? К., 2011. ? С. 4?11.
  • Кралюк П. М.  М. Драгоманов про реформац?йн? рухи в Укра?н? / П. М. Кралюк // Соц?ально-ф?лософськ? ?де? Михайла Драгоманова: зб. наук. праць / в?дп. ред. М. ?. Лук. ? Ки?в, 1995. ? С. 94?102.
  • Круглашов А. Драма ?нтелектуала: пол?тичн? ?де? Михайла Драгоманова. ? Черн?вц? : Прут, 2001. ? 488 с.
  • Костюк Г. Листування // Л?тературно-мистецьк? перехрестя (паралел?). ? Вашингтон ? Ки?в, 2002. ? С. 223?234.
  • Куца О. Л?тературознавч? пошуки Михайла Драгоманова у контекст? культурно-нац?онально? програми укра?нства // Теор?я л?тератури, компаратив?стика, укра?н?стика: Зб?рник наукових праць з нагоди 70-р?ччя Р. Гром'яка / Упоряд. М. Лановик, З. Лановик, ?. Папуша та ?н. ? Терноп?ль : П?дручники ? пос?бники, 2007. ? Вип. 19. ? С. 247?253.
  • Куца О. Михайло Драгоманов ? розвиток укра?нсько? л?тератури у друг?й половин? XIX стол?ття. ? Терноп?ль, 1995. ? 224 с.
  • Лисяк-Рудницький ?. Драгоманов Михайло // Енциклопед?я укра?нознавства / За ред. В. Куб?йовича. Перевид. ? Льв?в, 1993. ? С. 589?591.
  • Матв??шин В. Михайло Драгоманов ? ?вропе?зац?я л?тературного процесу в Галичин? 70-90-х рок?в ХХ ст. // Укра?нський л?тературний ?вропе?зм. ? К. : ВЦ ≪Академ?я≫, 2009. ? С. 128?136.
  • Мацько В. Михайло Драгоманов ? мед??в?стика. ? Хмельницький, 2000. ? 80 с.
  • Михайлин ?. Л. Як Михайло Драгоманов став Чудаком (дискус?я Б. Гр?нченка та М. Драгоманова в журнал? ≪Зоря≫ 1888?1889 рок?в). Д?алог ?вана Франка з Михайлом Драгомановим у журнал? ≪Народ≫: дискурс приховано? полем?ки // Журнал?стика як всесв?т: Вибран? мед?а-досл?дження. ? Харк?в : Прапор, 2008. ? С. 386?404.
  • П?нчук Ю . [[https://web.archive.org/web/20160620073248/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Dragomanov_M Арх?вовано 20 червня 2016 у Wayback Machine .] Драгоманов Михайло Петрович] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2004. ? Т. 2 : Г ? Д. ? С. 458. ? ISBN 966-00-0405-2 .
  • Сарбей В. Г., Федченко П. М. Драгоманов Михайло Петрович // Укра?нська л?тературна енциклопед?я: У 5 т. ? К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 1990. ? Т. 2. ? С. 101?103.
  • Справжн?й Михайло Драгоманов / Назар Горбач. ? Льв?в: Каменяр, 2008. ? 166, [1] с. : портр. ; 20 см. ? Б?бл?огр.: с. 162?166 (101 назва). ? ?мен. покажч.: с. 152?161. ? 300 пр. ? ISBN 5-7745-0933-8
  • Тарнашинська Л. Апостол правди ? науки // Л?тературна Укра?на. ? 1991. ? 19 вересня. ? С. 7.
  • Чар?вн?сть енерг??: Михайло Драгоманов / Леон?д Ушкалов . ? Ки?в: Дух ? Л?тера, 2019. ? 600 с. ? (Постат? культури). ? ISBN 966-378-677-3 . (найповн?ша б?ограф?я Михайла Драгоманова (стан: 2021))
  • Ясь О. В . Пор?вняльно-?сторичний метод у досл?дницьких практиках Михайла Драгоманова // Укра?нський ?сторичний журнал. ?  2012. ? № 2. ? С. 133?158. https://www.academia.edu/21625894/
  • Ки?в. Енциклопед?я. / В. Г. Абл?цов. ? К.: Видавництво ≪Фен?кс≫. 2016. ? 288 с.
  • Кармаз?на, Мар?я (2015). М?ж ?стор??ю ? пол?тикою / М.С. Кармаз?на. ? К.: ?П?ЕНД ?м. ?. Ф. Кураса НАН Укра?ни, 2015. ? 560. ISBN 978-966-02-7606-2 .
  • Никола Караиванов . Професор Михайло Драгоманов и България [ Арх?вовано 24 червня 2021 у Wayback Machine .] // Europska veda. 1/2017.
  • Феденко П. . Михайло Драгоманов i П?р Жозеф Прудон // Драгоман?вський зб?рник. Том 1. ? Прага: ≪С?яч≫, 1932. ? Стор. 271?292.
  • Як?мова А. Болгарський пер?од життя професора Михайла Драгоманова: монограф?я [ Арх?вовано 24 червня 2021 у Wayback Machine .] / ?МФЕ ?м. М. Т. Рильського НАН Укра?ни. Ки?в, 2019. 280 с. ( additional link [ Арх?вовано 24 червня 2021 у Wayback Machine .] )
  • Антон?на Як?мова. Михайло Драгоманов: ?вропейський вчений, професор Соф?йського ун?верситету // Укра?на ? Болгар?я в ?стор?? ?вропи: зб?рник наукових праць / Упоряд.: ?нна Манас??ва, ?рина Матяш. Ки?в: ?н-т ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни, 2019. 560 c.( link [ Арх?вовано 24 червня 2021 у Wayback Machine .] )

Посилання [ ред. | ред. код ]

Твори Драгоманова [ ред. | ред. код ]

Про нього [ ред. | ред. код ]

Перегляд цього шаблону
  Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Генеалог?я та некропол?стика
Л?тература та б?бл?ограф?я
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
S:
 Твори цього автора перебувають у сусп?льному надбанн? . Ви можете допомогти про?кту, додавши ?х у В?к?джерела .
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Драгоманов_Михайло_Петрович&oldid=42653966