Директор?я (Франц?я)

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Директор?я
Дата створення?/?заснування 26 жовтня 1795
Оф?ц?йна назва фр. Directoire executif
Оф?ц?йна резиденц?я Люксембурзький палац
Кра?на   Перша французька республ?ка
Наступник Французький консулат
Зам?нений на Французький консулат
На зам?ну Нац?ональний конвент
Час/дата припинення ?снування 9 листопада 1799
CMNS:  Директор?я у В?к?сховищ?

Директо?р?я ( фр. le Directoire ) ? у 1794 ? 1799 кер?вний орган правл?ння державою (уряд) в останн?й пер?од Велико? французько? революц?? ; також устр?й та пер?од в ?стор?? Франц??. Правл?ння Директор?? характеризувалось лав?юванням м?ж правими та л?вими, що викликало пост?йн? пол?тичн? кризи ? найб?льш? у жерм?нал? та вандем'?р? , коли урядов? в?йська вдавались до збройного придушення спочатку роб?тничих квартал?в, а у вандем'?р? ? ? центральних, заможних секц?й, керованих роял?стами. Директор?я (Виконавча Директор?я) ? уряд Французько? республ?ки з листопада 1795 до листопада 1799 р. Результати терм?дор?анського перевороту 1794 р. були закр?плен? конституц??ю III року, виробленою й прийнятою Конвентом восени 1795 р. Сам Конвент розпускався (26 жовтня 1795 p.). Законодавча влада зосереджувалася в двох палатах ? Рад? п'ятисот та Рад? стар?йшин ; виконавча влада передавалася Директор??. Остання складалася з 5 чолов?к?в ? щор?чно оновлювалася на одну п'яту свого складу. У Директор?ю першого складу ув?йшли Л. М. Ла Ревель?р-Лепо, Ж. Ф. Ребель, Ф. Л. О. Летурнер, П. Баррас, Л. Н. Карно.

Перш? зм?ни [ ред. | ред. код ]

Найпершими заходами терм?дор?анц?в було л?кв?дац?я якоб?нського апарату диктатури . Ком?тет громадського порятунку було зведено до в?домчо? установи, що займалась питаннями зовн?шньо? пол?тики та в?йськовими справами, разом з ним було створено ц?лий ряд ?нших р?вноправних ком?тет?в. Було л?кв?довано винагороду незаможним парижанам за участь у зас?данн? секц?й (яка до цього становило 40 су ), що фактично означало виведення б?дноти з будь-яко? пол?тично? д?яльност?. Також були л?кв?дован? революц?йн? ком?тети та народн? товариства, оновлено склад Революц?йного трибуналу , п?сля чого й в?н став деякою опорою режиму.

Розпад терм?дор?анського блоку [ ред. | ред. код ]

Невдовз? п?сля пад?ння якоб?нсько? диктатури Робесп'?ра , терм?дор?анський блок почав розпадатись на так званих л?вих (≪пом?ркованих якоб?нц?в≫) та правих терм?дор?анц?в. Активн? учасники перевороту ? Колло Д'Ербуа, Б?йо-Варенн, Барер стали поступово вит?снятись у Конвент? депутатами-д?льцями (колишн? спекулянти, хабарники та ?нш? особи, яким у роки терору за так? провини загрожувала г?льйотина ), такими як Таль?н, Фрерон, Баррас , Лежандр та ?н.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]