У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на:
Директор?я
.
Директо?р?я
(
фр.
le Directoire
) ? у
1794
?
1799
кер?вний орган правл?ння державою (уряд) в останн?й пер?од
Велико? французько? революц??
; також устр?й та пер?од в ?стор?? Франц??. Правл?ння Директор?? характеризувалось лав?юванням м?ж правими та л?вими, що викликало пост?йн? пол?тичн? кризи ? найб?льш? у
жерм?нал?
та
вандем'?р?
, коли урядов? в?йська вдавались до збройного придушення спочатку роб?тничих квартал?в, а у вандем'?р? ? ? центральних, заможних секц?й, керованих роял?стами. Директор?я (Виконавча Директор?я) ? уряд Французько? республ?ки з листопада 1795 до листопада 1799 р. Результати
терм?дор?анського перевороту
1794 р. були закр?плен? конституц??ю III року, виробленою й прийнятою
Конвентом
восени 1795 р. Сам Конвент розпускався (26 жовтня 1795 p.). Законодавча влада зосереджувалася в двох палатах ?
Рад? п'ятисот
та
Рад? стар?йшин
; виконавча влада передавалася Директор??. Остання складалася з 5 чолов?к?в ? щор?чно оновлювалася на одну п'яту свого складу. У Директор?ю першого складу ув?йшли Л. М. Ла Ревель?р-Лепо, Ж. Ф. Ребель, Ф. Л. О. Летурнер, П. Баррас, Л. Н. Карно.
Найпершими заходами терм?дор?анц?в було л?кв?дац?я
якоб?нського апарату диктатури
.
Ком?тет громадського порятунку
було зведено до в?домчо? установи, що займалась питаннями зовн?шньо? пол?тики та в?йськовими справами, разом з ним було створено ц?лий ряд ?нших р?вноправних ком?тет?в. Було л?кв?довано винагороду незаможним парижанам за участь у зас?данн? секц?й (яка до цього становило 40
су
), що фактично означало виведення б?дноти з будь-яко? пол?тично? д?яльност?. Також були л?кв?дован? революц?йн? ком?тети та народн? товариства, оновлено склад
Революц?йного трибуналу
, п?сля чого й в?н став деякою опорою режиму.
Розпад терм?дор?анського блоку
[
ред.
|
ред. код
]
Невдовз? п?сля пад?ння якоб?нсько? диктатури
Робесп'?ра
, терм?дор?анський блок почав розпадатись на так званих л?вих (≪пом?ркованих якоб?нц?в≫) та правих терм?дор?анц?в. Активн? учасники перевороту ? Колло Д'Ербуа, Б?йо-Варенн, Барер стали поступово вит?снятись у
Конвент?
депутатами-д?льцями (колишн? спекулянти, хабарники та ?нш? особи, яким у роки
терору
за так? провини загрожувала
г?льйотина
), такими як Таль?н, Фрерон,
Баррас
, Лежандр та ?н.