Джузеппе Верд?
Giuseppe Verdi
Джованн? Болд?н? . Джузеппе Верд? . 1886
Основна ?нформац?я
Повне ?м'я	Джузеппе Фортун?но Франческо Верд?
Дата народження	10 жовтня 1813 ( 1813-10-10 )
М?сце народження	Ронколе , поблизу м. Буссето , Перша Французька ?мпер?я
Дата смерт?	27 с?чня 1901 ( 1901-01-27 ) (87 рок?в)
М?сце смерт?	М?лан , ?тал?я
Причина смерт?	?нсульт
Поховання	Casa Verdi d
Роки активност?	XIX стол?ття
Громадянство	?тал?я
Нац?ональн?сть	?тал??ць
В?роспов?дання	римо-католик [d]
Профес?я	композитор , диригент
Вчител?	Vincenzo Lavigna d ? Ferdinando Provesi d
?нструменти	фортеп?ано
Мова	?тал?йська
Жанр	опера
Нагороди
Автограф
giuseppeverdi.it
Цитати у В?к?цитатах   Файли у В?к?сховищ?

Джузе?ппе-Фортун??но-Франче?ско Ве?рд? ( ?тал. Giuseppe Fortunino Francesco Verdi ; 10 жовтня 1813 , Ронколе  ? 27 с?чня 1901 , М?лан ) ? ?тал?йський композитор , диригент .

Творча спадщина композитора дуже велика: 26 опер ^[1] , квартет , рекв??м ? низка др?бних опус?в. Найвидатн?ш? опери Верд? ? ≪Бал-маскарад≫ , ≪Р?голетто≫ , ≪Трав?ата≫ , ≪Трубадур≫ , ≪А?да≫ , ≪Отелло≫ , ≪Фальстаф≫ . Його опери вважаються одними з найвидатн?ших вс?х час?в ? дос? не сходять з? сцен оперних театр?в усього св?ту.

Б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Дитинство [ ред. | ред. код ]

Народився Верд? в с?м'? Карло Джузеппе Верд? (1784?1867 роки) ? Лу?дж? Утт?н? у Ле Ронколе, сел? поблизу Буссето в департамент? Таро, яка в той момент була частиною Першо? Французько? ?мпер?? п?сля при?днання княз?вств Парма ? П'яченца ^[2] . Так сталося, що Верд? оф?ц?йно народився у Франц?? ^[2] . Батько композитора, Карло Верд?, м?стив с?льський трактир, а мати, Лу?дж? Утт?н?, була ткалею ^[3] . Верд? мав молодшу сестру, Джузеппу, яка померла у в?ц? 17 рок?в в 1833 роц? ^[4] .

С?м'я жила б?дно, ? дитинство Джузеппе було тяжким. У с?льськ?й церкв? в?н допомагав служити месу ^[4] . Музично? грамоти ? гр? на орган? навчався у П'?тро Байстрокк? ^[5] . Пом?тивши тягу сина до музики, батьки подарували Джузеппе сп?нет ^[5] . Цей вельми недосконалий ?нструмент композитор збер?г до к?нця свого життя.

На музично обдарованого хлопчика звернув увагу Антон?о Барецц? ? багатий торговець з сус?днього м?ста Буссето ^[6] . В?н в?рив, що Верд? стане не шинкарем ? не с?льським орган?стом , а великим композитором ^[6] . За порадою Барецц? в 1823 роц? десятир?чного Джузеппе Верд?, що одержав початков? знання в?д с?льського священника , в?дправили в школу у Буссето ^[6] . Так почалася нова, ще б?льш важка смуга життя ? хлоп'яч? роки ? роки юност?. У нед?льн? дн? Джузеппе вирушав в Ле Ронколе, де грав на орган? п?д час меси ^[6] . У Верд? з'явився ? вчитель композиц?? ? Фернандо Пров?з, директор ≪Ф?лармон?чного товариства≫ Буссето ^[7] . Пров?з займався не т?льки контрапунктом , в?н зародив у Верд? зац?кавлення до серйозно? л?тератури. Джузеппе зац?кавили Шексп?р ??, Данте , Гете , Шиллер . Серед найулюблен?ших його твор?в ? роман ≪Заручини≫ ?тал?йського письменника Алессандро Мандзон? .

Початок композиторсько? д?яльност? [ ред. | ред. код ]

У 1832 роц? Верд? не прийняли в М?ланську консерватор?ю , оск?льки в?н був старший в?д оч?куваного в?ку. В?н почав займатися приватно з В. Лав?н'?, який дав йому основи композиторсько? техн?ки. Практику оркестрування й оперного письма Верд? опановував в?дв?дуючи м?ланськ? оперн? театри. Ф?лармон?чне товариство замовило йому оперу ≪ Оберто, граф д? Сан-Бон?фачо≫ ( ?тал. Oberto, conte di san Bonifacio ), яка, однак, не була тод? поставлена.

Верд? повернувся до Буссето, розраховуючи зайняти посаду церковного орган?ста, але через внутр?шн? церковн? ?нтриги одержав в?дмову. М?сцеве музичне товариство призначило йому трир?чну стипенд?ю (300 л?р ); у цей час в?н написав ряд марш?в й увертюру (sinfonie) для м?ського духового оркестру, а також писав церковну музику.

У 1836 роц? Верд? одружився з дочкою свого благод?йника Маргаритою Барецц?. В?н знову вирушив до М?лану, де 17 листопада 1839 року опера ≪ Оберто ≫ була виконана у театр? ≪Ла Скала≫ з усп?хом достатн?м, щоб забезпечити нове замовлення, цього разу ком?чно? опери.

Розкв?т творчост? [ ред. | ред. код ]

У 1840 роц? композитор пережив особисту трагед?ю ? за короткий час померли його дво? д?тей ? дружина. Написана у цих обставинах ком?чна опера ≪ Король на день≫ ( ?тал. Un giorno di regno ) провалилася, немилосердно обсвистана публ?кою. Верд?, вражений провалом опери, заприсягся, що не буде б?льше писати опер ? попросив директора роз?рвати укладений з ним контракт. Але директор Мерелл? в?рив у талант композитора ?, давши йому отямитися, вручив л?брето Набукко за мотивами б?бл?йно? ?стор?? про царя Навуходоносора . При читанн? увагу Верд? заполонив хор ?вре?в у вавилонському полон?, ? його уява ожила. Усп?шна прем'?ра ≪ Набукко ≫ (1842) в?дновила репутац?ю композитора.

П?сля ≪Набукко≫ були ≪ Ломбардц?≫ ( ?тал. ? Lombardi , 1843 р?к), опера, що теж давала вих?д пригнобленим патр?отичним почуттям, а пот?м ≪ Ернан?≫ ( ?тал. Ernani , 1844) за романтичною драмою В?ктора Гюго  ? здобуток, завдяки якому популярн?сть Верд? поширилася за меж? ?тал??. У наступн? роки композитор, за його власними словами, працював як каторжник. Опера писалася за оперою ? ≪ Дво? Фоскар?в≫ ( ?тал. ? due Foscari , 1844), ≪ Жанна д'Арк≫ ( ?тал. Giovanna d'Arco , 1845), ≪ Альз?ра≫ ( ?тал. Alzira , 1845), ≪ Атт?ла≫ ( ?тал. Attila , 1846), ≪ Розб?йники≫ ( ?тал. ? masnadieri , 1847), ≪ Корсар≫ ( ?тал. Il corsaro , 1848), ≪ Битва п?д Леньяно≫ ( ?тал. La battaglia di Legnano , 1849), ≪ Ст?ффел?о≫ ( ?тал. Stiffelio , 1850). У цих творах поверхова, а ?нод? й легковажна рем?снича музика дода?ться до слабкого л?брето. Серед опер цього пер?оду вир?зняються ≪ Макбет≫ ( ?тал. Macbeth , 1847) ? перший пл?д захопленого шанування композитором Шексп?ра , а також ≪ Лу?за М?ллер≫ ( ?тал. Luisa Miller , 1849) ? видатний тв?р камерного стилю.

У 1848 роц? Верд? продав свою нерухом?сть в Ле Ронколя , ? за ц? грош? купив велику ма?тн?сть в Санто-Агата, недалеко в?д Буссето. З 1847 по 1849 р?к Верд? перебував в основному в Париж? , де зробив нову, французьку редакц?ю Ломбардц?в , названу ?русалим ( ?тал. Jerusalem ). Тут композитор зустр?вся ?з Джузепп?ною Стреппон?, сп?вачкою, що брала участь у м?ланських постановках Набукко й Ломбардц?в ? вже тод? зблизилася з Верд?. Врешт? решт, через десять рок?в вони одружилися.

На пер?од 1851 ? 1853 рок?в припадають три зр?л? шедеври Верд? ? Р?голетто ( ?тал. Rigoletto , 1851 р?к), Трубадур ( ?тал. Il trovatore , 1853) ? Трав?ата ( ?тал. La traviata , 1853). У кожному з них в?дбита особлива сторона хисту композитора. Р?голетто за п'?сою В.Гюго ≪Король забавля?ться≫ демонстру?, кр?м ум?ння створювати жив?, захоплив? мелод??, нову для композитора оперну форму ? б?льш зв'язну, з меншими контрастами м?ж речитативом , що досяга? характеру сп?вучого ар?озо , ? ар??ю , яка в?дхиля?ться в?д встановлених схем. Розвитку д?? сприяють написан? у в?льн?й форм? дуети й ?нш? ансамбл?, зокрема знаменитий квартет в останньому акт?  ? видатний зразок ум?ння Верд? в?дбити в ансамблев?й форм? конфл?кт характер?в ? почутт?в сво?х персонаж?в.

Трубадур , заснований на ?спанськ?й романтичн?й мелодрам?, м?стить прекрасн? зразки сильно?, геро?чно? музики, у той час як Трав?ата за ≪с?мейною драмою≫ Дюма-сина ≪Дама з камел?ями≫ зачарову? пафосом почутт?в.

Усп?х цих трьох опер розкрив перед Верд? нов? можливост?. У 1855 роц? йому замовили тв?р для Паризько? опери в характерному ме?рбер?вському стил? ? Сицил?йська веч?рня ( фр. Les vepres siciliennes ). Для того ж театру в?н зробив нову редакц?ю Макбета ( 1865 р?к), а також створив Дона Карлоса ( 1867 ); для петербурзького Мар??нського театру написав Силу дол? ( ?тал. La forza del destino , 1862 ). Паралельно з? зд?йсненням цих гранд?озних проект?в Верд? працював над скромн?шими операми в ?тал?йськ?й манер? ? Симоном Бокканегрою ( ?тал. Simon Boccanegra , 1857 ) ? Балом-маскарадом ( ?тал. Un ballo in maschera , 1859 ). Вс? ц? здобутки ? це романтичн? мелодрами, основан? на б?льш-менш правдивих ?сторичних под?ях. Хоча жодна з перерахованих опер не вир?зня?ться досконал?стю ?з драматург?чно? точки зору (цьому перешкоджа? схильн?сть Верд? перескакувати без достатн?х п?дстав в?д одн??? ефектно? сюжетно? ситуац?? до ?ншо?), вс? вони демонструють зр?ст майстерност? музично? характеристики й оркестрово? драматург?? (особливо це пом?тно в Симон? Бокканегр? й Дон? Карлос? ).

П?сля створення популярно? трилог?? Верд? став шукати нового в Париж?. Проте його стосунки з французьким глядачами складалися не легко, ? опери в Париж? справили менший вплив, н?ж в ?тал??. Це були роки важко? роботи: Верд?, можливо, нарешт? писав не посп?шаючи, вт?м музичний св?т зм?нювався пов?льно, нав?ть в ?тал??. Цей пер?од завершився експериментом у 1871 ? А?дою , оперою, д?? яко? розгорталися в стародавньому ?гипт?.

Верд? явно мав потребу в л?тературному партнер? й в?н знайшов його в особ? А. Г?сланцон?, у сп?вроб?тництв? з яким народилося л?брето А?ди ( ?тал. Aida , 1871 р?к) ? шедевра в стил? французько? ≪велико? опери≫, замовлено? композиторов? ?гипетським урядом для виконання на в?дкритт? Суецького каналу . У наступн? дванадцять рок?в Верд? працював дуже мало, пов?льно редагуючи деяк? сво? ранн? реч?.

У 1874 роц? Джузеппе Верд? написав Рекв??м , поштовхом до написання цього твору стала смерть поета Алессандро Мандзон?, творч?стю якого композитор захоплювався. Вперше Рекв??м був виконаний у кафедральному собор? М?лана ? згодом здобув св?тову популярн?сть, щоправда католицькою церквою цей тв?р був визнаний ≪дуже театральним≫, ? тому довго не допускався до виконання у церкв?.

П?зн? роки [ ред. | ред. код ]

Ще пл?дн?шою виявилася сп?льна робота Верд? в його п?зн? роки з Арр??о Бойто (1842?1918 роки), автором опери ≪Меф?стофель≫ ? видатним поетом. Спочатку Бойто переробив незадов?льне л?брето Симона Боккане?р? (1881 р?к). Пот?м в?н перетворив Шексп?рову трагед?ю Отелло ( Othello ) у л?брето; цей шедевр Верд? був поставлений в ≪Ла Скала≫ в 1887 , коли композиторов? було вже 74 роки. Музика ц??? опери ≪безупинна≫, вона не м?стить традиц?йного для ?тал?йсько? опери под?лу на ар?? та речитативи. Деяк? сучасники Верд? вважали, що на формування його п?знього стилю справив вплив Вагнер . Але насправд? Верд? прийшов до нього сам. В?н майже не був знайомий з творч?стю Вагнера.

П?сля Отелло в 1893 роц? Верд? створив Фальстафа ( Falstaff ): у 80 рок?в Верд? написав музичну комед?ю, що винагородила його за провал його першо? музично? комед?? ≪Король на годину≫. Отелло й Фальстаф ув?нчали прагнення Верд? до створення д?йсно? музично? драми.

Коли його уразив парал?ч внасл?док ?нсульту , в?н все ще м?г внутр?шн?м слухом читати партитури опер ≪Богема≫ ? ≪Тоска≫ Пучч?н?, ≪Паяци≫ Леонкавалло, ≪П?кова дама≫ Чайковського, але те, що в?н думав про опери, написан? його безпосередн?ми ? г?дними спадко?мцями, залишилося нев?домим.

Помер Верд? в М?лан? рано вранц? 27 с?чня 1901 року.

Стиль [ ред. | ред. код ]

Попередники Верд?, що вплинули на його творч?сть ? Росс?н? , Белл?н? , Ме?рбер ?, найважлив?ший ? Гаетано Дон?цетт? . За можливим винятком ≪Отелло≫, Р?хард Вагнер на Верд? не мав впливу. Поважаючи Шарля Гуно , якого сучасники вважали найвидатн?шим композитором епохи, Верд?, проте, не запозичив н?чого у великого француза. Деяк? пасаж? в ≪А?д?≫ вказують на знайомство композитора з творами Михайла Гл?нки , якого Ференц Л?ст популяризував у Зах?дн?й ?вроп?, повернувшись ?з турне Рос??ю.

Протягом вс??? кар'?ри Верд? в?дмовлявся використати високе до в тенорових парт?ях, посилаючись на те, що можлив?сть просп?вати саме цю ноту перед повним залом в?двол?ка? виконавц?в до, п?сля, ? п?д час виконання ноти.

Попри те, що часом оркестрування у Верд? майстерне, композитор покладався в основному на св?й мелод?йний дар для вираження емоц?й геро?в ? д??. Справд?, дуже часто в операх Верд?, особливо п?д час сольних вокальних номер?в, гармон?я навмисно аскетична, ? весь оркестр звучить, як один акомпан?аторський ?нструмент ? наприклад г?тара . Деяк? критики стверджують, що Верд? прид?ляв техн?чному аспекту партитури недостатньо уваги, оск?льки йому бракувало школи й витонченост?. Сам Верд? сказав якось: ≪?з вс?х композитор?в я найб?льший нев?глас≫. Але посп?шив додати: ≪Я це серйозно говорю, але п?д ?знаннями“ я маю на уваз? зовс?м не знання музики≫ (джерело?).

Проте, було б несправедливим стверджувати, що Верд? недооц?нював виразну силу оркестру й не вм?в використати ?? до к?нця, коли йому це було потр?бно. Б?льше того, оркестрове й контрапунктне новаторство (наприклад, струнн?, що зл?тають по хроматичн?й гам? в сцен? Монтероне, в ≪Р?голетто≫, щоб п?дкреслити драматичн?сть ситуац??, або, теж в ≪Р?голетто≫ ? хор, що сп?ва? на ≪ ммм.. ≫ за лаштунками, досить ефектно передаючи наближення бурев?ю) ? характерно для творчост? Верд? ? характерно наст?льки, що ?нш? композитори не наважилися запозичити в нього деяк? см?лив? прийоми через ?х митт?ву вп?знаван?сть.

Верд? був першим композитором, який спец?ально займався пошуком сюжету для л?брето, що найкраще в?дпов?дав особливостям його композиторського дару. Працюючи в т?сному сп?вроб?тництв? з л?бретистами ? знаючи, що саме драматична експрес?я ? головною силою його таланту, в?н домагався виключити з сюжету ≪непотр?бн?≫ детал? й ≪зайвих≫ геро?в, залишаючи лише персонаж?в, у яких клекочуть пристраст?, ? сцени, багат? на драматизм.

Твори [ ред. | ред. код ]

Опери [ ред. | ред. код ]

• Оберто, граф д? Сан-Бон?фачо ( Oberto, conte di San Bonifacio ) ? Ла Скала , М?лан , 1839
• Король на день або Удаваний Стан?слав ( Un giorno di regno, ossia Il finto Stanislao )? Ла Скала, М?лан, 1840
• Навуходоносор ( Набукко )  ( Nabucco )? Ла Скала, М?лан, 1842
• Ломбардц? у другому хрестовому поход? ( I lombardi alla prima crociata ) ? Ла Скала, М?лан, 1843
  • друга редакц?я французькою мовою ?русалим  ( Jerusalem) ? Корол?вська академ?я музики , Париж , 1847
• Ернан?   ? ( Ernani ) Театр Ла Фен?че , Венец?я 1844
• Дво? Фоскар? - ( I due Foscari )  ? Театр Арджент?на Рим , 1844
• Жанна д'Арк   ( Giovanna d'Arco ) ? Ла Скала, М?лан, 1845
• Альз?ра  ( Alzira ) ? Театр Сан Карло, Неаполь , 1845
• Атт?ла ( Attila )  ? Театр Ла Фен?че, Венец?я, 1846
• Макбет ( Macbeth)  ? Театро делла Пер?ола ^[en] , Флоренц?я , 1847
  • перероблена верс?я - Театр Л?рик ^[en] , Париж , 1865
• Розб?йники  ( I masnadieri ) ? Театр ?? величност?, Лондон , 1847
• Корсар  (Il corsaro ) ? Театр Гранде, Тр??ст 1848
• Битва при Леньяно   ( La battaglia di Legnano ) ? Театр Арджент?на , Рим , 1849
• Лу?за М?ллер ( Luisa Miller )? Театр Сан Карло, Неаполь , 1849
• Ст?ффел?о  ( Stiffelio ) ? Театр Гранде, Тр??ст, 1850
  • друга редакц?я ? Арольдо   (Aroldo) ? Театр Нуово, Р?м?н? , 1857
• Р?голетто  ( Rigoletto ) ? Театр Ла Фен?че, Венец?я, 1851
• Трубадур   ( Il trovatore ) ? Театр Аполло, Рим , 1853
  • французька редакц?я Le trouvere  ? Театр Ла Монне , Брюссель , 1856
• Трав?ата ( La traviata )  ?Театр Ла Фен?че, 1853
• Сицил?йська веч?рня  ( Les vepres siciliennes ) ? Корол?вська академ?я музики , Париж , 1855
• Симон Бокканегра  ( Simone Boccanegra ) ? Театр Ла Фен?че, Венец?я , 1857
  • друга редакц?я - Ла Скала , М?лан , 1881
• Бал-маскарад  ( Un ballo in maschera ) ? Театр Аполло, Рим, 1859
• Сила дол?   ( La forza del destino) ? Мар??нський театр , Санкт Петербург , 1862 ,
  • друга редакц?я ? 1869 , Ла Скала , М?лан
• Дон Карлос  ( Don Carlos ) ? Корол?вська академ?я музики Париж, 1867
  • друга редакц?я ? Don Carlo  ? Театр Сан Карло, Неаполь , 1872
  • третя редакц?я ? Don Carlo  ? Ла Скала, М?лан, 1884
  • четверта редакц?я ? Don Carlo  ? Театр Мун?ч?пале, Модена , 1886
• А?да  ( Aida ) ? Хедивова опера , Ка?р , 1871
• Отелло ( Otello )  ? Ла Скала, М?лан, 1887
• Фальстаф  ( Falstaff ) ? Ла Скала, М?лан, 1893

для хору [ ред. | ред. код ]

• ≪Звучи, труба≫ (≪ Suona la tromba ≫) на слова г?мну Г. Мамел?, для чолов?чого хору й оркестру. Тв?р 1848  р.

• ≪Г?мн нац?й≫ (≪ Inno delle nazioni ≫), кантата для високого голосу, хору й оркестру, на слова А. Бойто. Тв?р для Лондонсько? всесв?тньо? виставки. Перше виконання 24 травня 1862  р.

духовна музика [ ред. | ред. код ]

• ≪ Рекв??м ≫ ( ≪ Messa da Requiem ≫ ), для чотирьох сол?ст?в, хору й оркестру. Перше виконання 22 травня 1874  р. у М?лан?, у церкв? Сан Марко.

• ≪Pater Noster≫ (текст Данте), для пятиголосого хору. Перше виконання 18 кв?тня 1880  р. у М?лан?.

• ≪Ave Maria≫ (текст Данте), для сопрано й струнного оркестру. Перше виконання 18 кв?тня 1880  р. у М?лан?.

• ≪Чотири духовн? п'?си≫ (≪Quattro pezzi sacri≫):

1. ≪Ave Maria≫, для чотирьох голос?в (близько 1889);

2. ≪Stabat Mater≫, для чотириголосого зм?шаного хору з оркестром (близько 1897);

3. ≪Le laudi alla vergine Maria≫ (текст ?з ≪Раю≫ Данте), для чотириголосого ж?ночого хору без супроводу (к?нець 80-х рок?в);

4. ≪Te Deum≫, для подв?йного чотириголосого хору й оркестру (1895?1897). Перше виконання 7 кв?тня 1898  р. у Париж?.

Камерна, ?нструментальна ? вокальна музика [ ред. | ред. код ]

• Струнний квартет e-moll. Перше виконання 1 кв?тня 1873 р. у Неапол?.
• Ш?сть романс?в для голосу з фортеп?ано на слова Дж. В?тторелл?, Т. Б'янк?, К. Анджол?н? й Гете. Створено у 1838  р.
• ≪ Вигнанець ≫ ( ≪ L'Esule ≫ ), балада для баса з фортеп?ано на слова Т.Солера. Створено у 1839  р.
• ≪ Зваба ≫ ( ≪ La Seduzione ≫ ), балада для баса з фортеп?ано на слова Л. Балестра. Створено у 1839  р.
• ≪ Ноктюрн ≫ ( ≪ Notturno ≫ ), для сопрано, тенора й баса ?з супроводом флейти obligate. Створено у 1839  р.
• Альбом ? ш?сть романс?в для голосу з фортеп?ано на слова А. Маффе?, М. Маджон? й Ф. Роман?. Створено у 1845  р.
• ≪ Жебрак ≫ ( ≪ Il Poveretto≫ ), романс для голосу з фортеп?ано Створено у 1847  р.
• ≪ Покинута ≫ ( ≪ L'Abbandonata ≫ ), для сопрано з фортеп?ано Створено у 1849  р.
• ≪ Кв?точка ≫ ( ≪ Fiorellin ≫ ), романс на слова Ф. П?аве. Створено у 1850  р.
• ≪ Молитва поета ≫ ( ≪ La preghiera del poeta ≫ ), на слова Н. Соле. Створено у 1858  р.
• ≪ Сторнель ≫ ( ≪ Il Stornello ≫ ), для голосу з фортеп?ано. Створено у 1869  р. для альбому на користь Ф. М. П?аве.

Композитор-пол?тик [ ред. | ред. код ]

Свого часу Верд? писав опери б?льш-менш ≪звичайн?≫. П?зн?ше, однак, створив майстерно три роботи, яким в?н завдячу? сво?ю св?товою популярн?стю: Р?голетто (1851 р?к), Трубадур , ? Трав?ата (1853). Тепер в?н був на п?ку сво?? творчост?. Протягом двадцяти рок?в (1851?1871) в?н написав опери, одна краща за ?ншу, як? до сьогодн? виконують у всьому св?т?.

Багато ?тал?йських патр?от?в, до яких також належав Верд? перебували в рус? Р?сорджименто , який спрямований був на в?дродження ?тал?? як нац?? ?дино? культурно ? пол?тично. Нов? ?деали спов?дував ? Верд?. У 1859 роц? в?н був членом нового парламенту Парми ? Модени , в 1861  ? першим членом ?тал?йського парламенту. Однак в парламент? в?н хоч ? був, проте дуже р?дко: ≪Член?в 450, але насправд? ? лише 449, оск?льки Верд? як члена не ?сну?≫ ? пише в П?авуго, один з його б?ограф?в. П?сля двох рок?в пол?тичного життя Верд? мудро повернувся до сво?? музики. Опера Верд? розбурхувала патр?отичн? почуття у людей. П?сля прем'?ри опери Бал-маскарад у 1859 роц?, його ?м'я стало синон?мом в?льно? ?тал??.

Б?бл?ограф?я [ ред. | ред. код ]

• Бушен А., Рождение оперы. (Молодой Верди). Роман, M., 1958. (рос.)
• Галь Г. Брамс. Вагнер. Верди. Три мастера ? три мира. М., 1986. (рос.)
• Орджоникидзе Г. Оперы Верди на сюжеты Шекспира, M., 1967. (рос.)
• Соловцова Л. А. Дж. Верди. М., Джузеппе Верди. Жизненный и творческий путь, М. 1986. (рос.)
• Тароцци Дж. Верди. М., 1984. (рос.)
• Эсе Ласло. Если бы Верди вёл дневник… ? Будапешт, 1966. (рос.)
• Budden, J. (1973). The Operas of Verdi, Volume I (вид. 3rd ed). Oxford University Press . ISBN 0-19-816261-8 . (англ.)
• Budden, J. (1973). The Operas of Verdi, Volume II (вид. 3rd ed). Oxford University Press. ISBN 0-19-816262-6 . (англ.)
• Budden, J. (1973). The Operas of Verdi, Volume III (вид. 3rd ed). Oxford University Press. ISBN 0-19-816263-4 . (англ.)
• Kamien, R. (1997). Music: an appreciation - student brief (вид. 3rd ed). McGraw Hill. ISBN 0-07-036521-0 . (англ.)
• Gal, H. (1975). Brahms, Wagner, Verdi: drei meister, drei welten . Fischer. ISBN 3-10-024302-1 . (н?м.)
• Martin, G. (1963). Verdi: His Music, Life and Times (вид. 1st ed). Dodd, Mead & Company. ISBN 2001456720 . (англ.)
• Parker, Roger (2001). Giuseppe Verdi . Oxford University Press. {{ cite book }} : Про?гноровано нев?домий параметр |encyclopedia= ( дов?дка ) (англ.)
• Parker, Roger (1992): Verdi, Giuseppe in 'The New Grove Dictionary of Opera ', ed. Stanley Sadie (London, 1992) ISBN 0-333-73432-7 (англ.)
• Phillips-Matz, Mary Jane (1993). Verdi: A Biography (вид. 1st ed). Oxford University Press. ISBN 0-19-313204-4 . (англ.)
• Michels, Ulrich (1992). dtv-Atlas zur Musik: Band Zwei (вид. 7th ed). Deutscher Taschenbuch Verlag in association with Barenreiter Verlag. ISBN 3-423-03023-2 . (н?м.)

Вокальна музика Дж. Верд? в перекладах укра?нською [ ред. | ред. код ]

• У переклад? Старицько?-Чернях?всько?  ? ≪А?да≫ ^[8] , ≪Р?голетто≫ ( не видана ).
• У переклад? М. Рильського  ? ≪Трав?ата≫ ^[9]
• У переклад? Л.Артем'?ва ? ≪Трав?ата≫ ^[10]
• У переклад? Юр?я Отрошенка ^[11]  ?

Романс Радамеса з опери ≪А?да≫;

балада Герцога та п?сенька Герцога з опери ≪Р?голетто≫,

≪Заст?льна≫ та Ар?я Жермона з опери ≪Трав?ата≫

• перекладач нев?домий ? ≪Р?голетто≫ ^[12]

Музичн? приклади [ ред. | ред. код ]

• ≪La donna e mobile≫, з опери ≪Р?голетто≫ ^ⓘ
• Ар?я Ебол? з опери ≪Дон Карлос≫ ^ⓘ
• див. також

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Монумент Джузеппе Верд? (Парма)
• 3975 Верд?  ? астеро?д , названий на честь композитора ^[13] .

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

Джузеппе Верд? у сестринських В?к?про?ктах
	Портал ≪Музика≫
	Цитати у В?к?цитатах ?
	Джузеппе Верд? у В?к?сховищ? ?

• Борис Кушнер. Стор?нка з життя Верд? (укр. переклад) [ Арх?вовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine .]
• Сайт, присвячений Дж. Верд? (?тал.)
• Сайт, присвячений Дж. Верд? (рос.) [ Арх?вовано 18 с?чня 2013 у Wayback Machine .]
• Енциклопед?я ≪Кругосвет≫ (рос.) [ Арх?вовано 8 серпня 2006 у Wayback Machine .]
• Опери Верд? у формат? mp3
• Опери Верд? у формат? mp3 (?тал.)
• В?льн? ноти авторства Джузеппе Верди на сайт? International Music Score Library Project (IMSLP)
• Стислий зм?ст опер Верд? на сайт? ≪100 опер≫ (рос.)

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Верд? // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.

Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво В?к?сховище · Apple Music · Classical Archives · Hymnary.org · Last.fm · Liber Liber · Songkick · Spotify Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво AllMovie · AllMusic · Carnegie Hall linked open data · Cinematheque quebecoise · Comic Vine · ?SFD · Danmarks Nationalfilmografi · Discogs · Elonet · Filmovy p?ehled · Filmportal.de · Hyperion Records · Internet Broadway Database · Internet Movie Database · International Music Score Library Project · iTunes · KinoPoisk.ru · LyricsTranslate · MusicBrainz · muziekweb.nl · MyMovies.it · PORT.hu · The Movie Database · Дискограф?я американських ?сторичних запис?в · Шведська база даних ф?льм?в · Europeana · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) · Музей В?ктор?? та Альберта · Музей В?ктор?? та Альберта · Музей В?ктор?? та Альберта · Нац?ональна портретна галерея (Лондон) · AusStage · Les Archives du spectacle · Theatricalia · Швейцарський арх?в виконавських мистецтв Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Genealogics.org · Geni.com · Gravsted.dk · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Archivio Storico Ricordi · Babelio · BiblioNet · CoBiS · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Flanders Arts Institute · Index Theologicus · Isidore · LibraryThing · Open Library · Open Library · openMLOL.it · openMLOL.it · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Б?бл?отека Александера Тернбулла · В?ртуальна б?бл?отека ?мен? М?геля де Сервантеса · Про?кт Гутенберг · Про?кт Рунеберг Тематичн? сайти Archivo de la Real Academia Espanola · E-Archiv.li · SNAC · Арх?в ?льського ун?верситету · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Quora Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика музична енциклопед?я (кат.) · Велика норвезька енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Catholic (1907?13) · Catholic Encyclopedia · Cultureel Woordenboek · De Agostini · Enciclopedia Itau Cultural · Encyclopedie Larousse · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Osterreichisches Musiklexikon Online · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Британський музей · Загальний каталог Diamond · ?дентиф?катор артиста IDU · Alvin · Collaborative InterLingual Index · Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · Google Doodle · LIMIS · National Historical Museums of Sweden · NNDB · SNAC · WordNet · Англ?йська В?к?д?я · ?спанська В?к?д?я · ?тал?йська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Vienna History Wiki Нормативний контроль Autoritats UB :  a1239805 · BanQ :  0000036006 · BAV :  ADV10309020 · BIBSYS :  90063912 · BLBNB :  000187542 · BNC :  a10447945 · BNCHL :  000012011 · BNE :  XX912253 · BNF :  139008052 · BNMM :  000022484 · CANTIC :  981058521464806706 · CCAB :  000039734 · CiNii :  DA04100233 · CONOR.AL :  12920576 · CONOR.BG :  27000677 · CONOR.SI :  8317539 · CONOR.SR :  10578535 · CUT :  110575 · DBC :  87097919086909 · EGAXA :  vtls000893941 · ERRR :  a11158244 · FAST :  33445 · Freebase :  /m/03d6q · GND :  118626523 · GR-AtACA :  96695 · GTAA :  164225 · ICCU :  CFIV025722 · ISNI :  0000000120957510 · ItRSI :  60511 · J9U :  987007269295205171 · KANTO :  000062392 · KRNLK :  KAC200003152 · LCCN :  n79038460 · LIBRIS :  sq46746b3dsfl6r · LIH :  LNB:V*4649;=BJ · LNB :  000035663 · MAK :  9810547034505606 · Museo Galileo :  181717 · N6I :  vtls000112501 · NCF :  ncf10044560 · NDL :  00459661 · NKC :  jn19990008764 · NLA :  1002468 · NLG :  71824 · NLP : a0000001179978 · NLW :  verdi-guiseppe-1813-1901-messa-da-requiem ,  verdi-giuseppe-1813-1901 ,  verdi-guiseppe-1813-1901-macbeth · NSK :  000101673 · NTA :  068668031 · NUKAT :  n96216654 · PTBNP :  52891 · PUSC :  81984 · RERO :  02-A003936988 ,  02-A010163980 · RILM :  17770 · RISM :  people/137994 · SEARCH :  70020 · SELIBR :  211390 · SHARE :  155873 · SKMASNL :  vtls005569922 · SNK :  151166 · SUDOC :  027453308 · UCAL :  21515 · URBS :  47227 ,  206756 · VcBA :  495/74315 · VIAF :  22329110 ,  6922159248176504870006 ,  8837159248503304870009 · РНБ :  775515 ,  7785187