Деревина
З матер?алу	holocellulose d [1] , л?гн?н [2] ? wood extractive d [3]
Досл?джу?ться в	xylology d
Виробля?ться з	дерево
Описано за адресою	fpl.fs.fed.us/documnts/pdf2013/fpl_2013_rowell002.pdf ​ (англ.)
Код переробки	50
Деревина у В?к?сховищ?

Паливо

Ф?зичн? основи

Сонце · Сонячна рад?ац?я Фотосинтез · Рослини · Б?омаса Гум?ф?кац?я · Скам'ян?ння Гор?ння

Викопне паливо

Вуг?лля · Горюч? сланц? · Г?драт метану · Нафта · Природний газ · Торф

Природне невикопне паливо

Водорост? · Деревина · Рослинн? ? тваринн? жири та ол?? · Трава

Штучне паливо

Б?опаливо · Генераторн? гази · Кокс · Моторн? палива

Концепц??

Енергетична б?осировина

п о р

Дереви?на ^{[4] [5]} , де?рево ^{[6] [7]}  ? ан?зотропний волокнистий матер?ал для буд?вництва , отриманий з дерев .

Деревина, це природний матер?ал рослинного походження. В?н склада?ться з рослинно? тканини, яка утворю? б?льшу частину стовбура деревних рослин. У рослин?, деревина забезпечу? пров?дн?сть сирого соку в?д корен?в до листя та м?цну опору для дерева чи куща.

Стандарт (що визнача? номенклатуру деревини) ^[8] окреслю? ?? як ≪наб?р вторинних ст?йких тканин (опорних, пров?дних ? накопичувальних), як? утворюють стовбури, г?лки та кор?ння деревних рослин≫.

Це один ?з найб?льш ц?нних матер?ал?в за його механ?чн? властивост?, теплотворну здатн?сть ? як сировина для художнього виробництва, а також для багатьох галузей промисловост?. Деревина ма? багато застосувань у буд?вництв? та промисловост? ( паперова промислов?сть , х?м?чна промислов?сть тощо), а також як паливо . Деяк? рослини (пальми, бамбук тощо) утворюють здерев’ян?л? тканини, але не з вторинного камб?ю: отже, це не деревина.

Дисципл?на, що вивча? деревину ? деревинознавство ^[9] , з?брання зразк?в деревини, у св?т? назива?ться ксилотекою. Збирання деревини або пристрасть до цього матер?алу, назива?ться ксилоф?л??ю ^[10] .

Основна структурна одиниця деревини будь-яких пор?д ? кл?тковина . Кл?тковина в початков?й стад?? розвитку ма? довол? еластичну ? легкопроникну для води та водних розчин?в оболонку. З в?ком м?цн?сть оболонки р?зко п?двищу?ться, а проникн?сть знижу?ться внасл?док перетворення ?? на високомолекулярн? орган?чн? з'?днання: целюлозу , гем?целюлозу ? л?гн?н . ^[11] Розр?зняють кл?тини механ?чн? (волокна л?брофома), пров?днев? (судини ? трахе?ди), запасаюч? (паренх?мн?). ^[11]

Деревина ? одн??ю ?з складових частин судинно-волокнистого пучка ? протиставля?ться зазвичай ?нш?й складов?й частин? пучка, що походить з того ж прокамб?ю або камб?ю ? лубу або флоеми . При утворенн? судинно-волокнистих пучк?в з прокамб?ю спостер?гаються 2 випадки: або вс? прокамб?альн? кл?тини перетворюються в елементи деревини ? лубу ? виходять так зван? замкнут? пучки (вищ? споров?, однодольн? та деяк? дводольн? рослини), або ж на границ? м?ж деревиною ? лубом залиша?ться шар д?яльно? тканини ? камб?ю ? виходять пучки в?дкрит? (дводольн? ? голонас?нн? рослини).

У першому випадку к?льк?сть деревини залиша?ться сталою, ? рослина не здатна зб?льшувати товщину, у другому, завдяки д?яльност? камб?ю, з кожним роком к?льк?сть деревини прибува?, ? стовбур рослини помалу потовщу?ться. В укра?нських деревних пор?д деревина лежить ближче до центру (ос?) дерева, а луб  ? ближче до перифер??. У деяких ?нших рослин спостер?га?ться ?нше вза?мне розташування деревини ? лубу .

До складу деревини входять вже в?дмерл? кл?тинн? елементи з задерев'ян?лими, в основному товстими оболонками; луб же складений, навпаки, з елемент?в живих, з живо? протоплазми, кл?тинного соку ? тонко? незадерев?ло? оболонки. Хоча ? в луб? трапляються мертв? елементи, товстост?нн? ? здерев'ян?л?, а в деревин?, навпаки, жив?, але в?д цього, загальне правило ?стотно не зм?ню?ться. Обидв? частини судинно-волокнистого пучка в?др?зняються ще один в?д одного ? за ф?з?олог?чною функц??ю: по деревин? п?дн?ма?ться вгору з ?рунту до листя так званий сирий с?к, тобто вода з розчиненими в н?й речовинами, по лубу же спуска?ться вниз утворений пластичний с?к. Явища ж одерев?ння кл?тинних оболонок обумовлюються просяканням целюлозно? оболонки особливими речовинами, що об'?днуються зазвичай п?д загальною назвою л?гн?н .

Присутн?сть л?гн?ну й разом з тим одерев?ння оболонки легко розп?зна?ться за допомогою деяких властивостей. Завдяки дерев'ян?нню рослинн? оболонки стають м?цн?шими, твердими ? пружними; разом з тим попри легк?й проникност? для води вони втрачають в здатност? вбирати воду ? розбухати.

Розр?зняють первинну деревину, що утворю?ться кл?тинами прокамб?ю, ? вторинну деревину, що виника? внасл?док д?яльност? камб?ю. На поперечному розр?з? стовбура деревних ? кущових пор?д добре пом?тн? р?чн? к?льця, як? утворюються внасл?док пер?одично? д?яльност? камб?ю протягом року. У багатьох дерев, особливо в п?вденних широтах, у деревини, кр?м св?тло? зовн?шньо? частини ? заболон? , ? ще внутр?шня, темн?ша (ядро деревини), в кл?тинах яко? в?дкладаються смоли, дубильн? речовини, ол??, камед?, ароматичн? та барвн? речовини тощо. [1]

Зусиллями генно? ?нженер?? ? селекц?онер?в в технолог?? прискореного вирощування деревини для енергетичних ? сировинних ц?лей досягнут? значн? усп?хи: середня продуктивн?сть сосни в Бразил?? станом на 2006 р?к становить 28,5 м ³ з 1 га в р?к, евкал?пта  ? 119 м ³ . ^[12] Для пор?вняння: ?нтенсивн?сть росту деревини в рос?йських л?сах становить в?д 1,5 м ³ з га в р?к для хвойних ? до 2,5-3,0 м ³ для листяних пор?д. ^[12]

До складу деревини входить низка складних орган?чних сполук. Повний х?м?чний анал?з показу?, що вона м?стить близько 50 % вуглецю , 6 % водню ? 44 % кисню ^[13] . Ст?нка кл?тини ма? с?тчасту структуру ?з вза?мопов'язаних ланцюгових молекул целюлози , наповнену ?ншими вуглеводнями ( гем?целюлозами ), а також л?гн?ном ? р?зними екстрактивними речовинами. Цементуючою м?жкл?тинною речовиною ? в основному пектати кальц?ю ? магн?ю , а в кл?тинних порожнинах, особливо в деревин? листяних пор?д, накопичуються смоли, камед?, жири, тан?ни, п?гменти ? м?неральн? речовини. До складу деревини входить 45-60 % целюлози, 15-35 % л?гн?ну ? 15-25 % гем?целюлози. К?льк?сть чужор?дних, екстрактивних речовин значною м?рою залежить в?д породи ? ? неоднаковим в заболон? ? ядр? деревини. Вм?ст м?неральних речовин (зольн?сть) деревини зазвичай значно менший за 1 %.

Деревина м?стить 5-25 % екстрактивних речовин. ^[11]

Для деревини основними й найважлив?шими ? так? властивост?.

• Механ?ко-технолог?чн?: м?цн?сть , тверд?сть , деформ?вн?сть , питома в'язк?сть , експлуатац?йн? характеристики, технолог?чн? характеристики, зносост?йк?сть , здатн?сть утримувати кр?плення, гнучк?сть;
• Ф?зичн?: зовн?шн?й вигляд (текстура, блиск , кол?р), волог?сть (усушка, жолоблення, водопоглинання, г?гроскоп?чн?сть , щ?льн?сть), теплов? ( теплопров?дн?сть , тепло?мн?сть), звуков? ( акустичний оп?р , звукопров?дн?сть ), електричн? (д?електричн? властивост?, електропров?дн?сть , електрична м?цн?сть );
• Х?м?чн? властивост?.

• М?цн?сть деревини ? здатн?сть чинити оп?р руйнуванню п?д д??ю механ?чних навантажень. Розр?зняють м?цн?сть на стиск ? розтяг (за напрямками прикладення навантаження в?дносно волокон ? поздовжню й поперечну) ? статичний згин.
  • М?цн?сть на розтяг деревини вздовж волокон у 2…3 рази б?льша за м?цн?сть на стиск й у 20…30 раз?в вища за м?цн?сть на розтяг впоперек волокон. Для окремих пор?д границя м?цност? на розтяг досяга? 100…200 МПа. Питома м?цн?сть деревини на розтяг вздовж волокон пор?вняна з аналог?чними показниками стал? й склопластик?в . Проте ц? властивост? деревини реал?зувати в конструкц?ях складно через наявн?сть вад (сучки, тр?щини тощо), як? знижують ?? м?цн?сн? властивост?. М?цн?сть на розтяг деревини хвойних пор?д мало залежить в?д вологост?, для деревини листяних пор?д цей вплив ? значн?шим.
  • М?цн?сть на стиск деревини визначають на зразках ? призмах перер?зом 20×20 мм та довжиною 30 мм уздовж ? поперек волокон. М?цн?сть деревини на стиск уздовж волокон у 4…6 раз?в б?льша в?д ?? м?цност? поперек волокон.
  • М?цн?сть на статичний згин деревини перевищу? м?цн?сть на стиск вздовж волокон, але менша за м?цн?сть на розтяг ? становить для р?зних пор?д 50…100 МПа. Висок? значення м?цност? на статичний згин дають змогу широко застосовувати деревину в конструкц?ях, як? працюють на згин (балки, крокви, бруски, настили тощо).
• Тверд?сть деревини ? здатн?сть деревини чинити оп?р впровадженню в не? тверд?шого т?ла. Тверд?сть деревини оц?ню?ться за навантаженням, що потр?бне для вдавлювання в поверхню зразка металево? кульки д?аметром 0,444 дюйма (11,28 м?л?метра) на глибину 5,64 мм (площа в?дбитка становить 1 см²). Метод оц?нки твердост? деревини назива?ться метод Янка . За тверд?стю по торцю деревину под?ляють на три групи: м'яка з тверд?стю 35…50 МПа (сосна, ялина, ялиця, в?льха); тверда ? 50…100 МПа (дуб, граб, ясен, клен, каштан, береза); дуже тверда ? понад 100 МПа (самшит, кизил).
• Зносост?йк?сть деревини ? здатн?сть деревини опиратися зношуванню , тобто поступовому руйнуванню ?? поверхневих зон при терт?. Зношування б?чних поверхонь б?льше, н?ж торцевих; зношування волого? деревини б?льше, н?ж сухо?.

• Волог?сть деревини визнача?ться точно так, як ? будь-якого ?ншого матер?алу ? це к?льк?сть води в одиниц? об'?му або маси. Обчислю?ться волог?сть у такий спос?б: вим?ря?ться маса проби вологого матер?алу, пот?м обм?рювана проба висушу?ться в сушарц? за температури 100?105 °С, пот?м в?дбува?ться повторне зважування, але вже сухого матер?алу. Р?зниця м?ж масою вологого й сухого матер?алу саме й визнача? к?льк?сть води, що втриму?ться в зразку. Для того щоб розрахувати масову волог?сть необх?дно скористатися нескладною математичною формулою: маса зразка до суш?ння м?нус маса зразка п?сля суш?ння, результат р?зниц? розд?лити на масу зразка п?сля суш?ння й помножити на 100 в?дсотк?в. Результат ? ? волог?сть (масова) деревини у в?дсотках.
• Г?гроскоп?чн?сть деревини  ? властив?сть матер?алу поглинати вологу з навколишнього середовища. Дана властив?сть залежить в?д вологост? деревини. Суха деревина ма? б?льшу г?гроскоп?чн?сть, н?ж волога. Для зменшення г?гроскоп?чност? матер?ал покривають ол?йними фарбами, емалями або р?зними лаками. Г?гроскоп?чн?сть прямо залежить в?д ?ншо? властивост? деревини ? пористост?. Розбухання деревини проявля?ться при знаходженн? матер?ал?в за п?двищено? вологост? пов?тря протягом тривалого часу.
• Порист?сть деревини  ? в?дношення об'?му пор до загального об'?му деревини. Для деревини р?зних вид?в порист?сть ма? р?зне значення, але в середньому розб?г ?? значення становить 30-80 %.
• Усушка ? зм?на розм?р?в через втрату вологи деревиною в результат? суш?ння . Усушка в?дбува?ться природно. Прямим насл?дком усушки ? утворення тр?щин.
• Жолоблення в?дбува?ться в результат? нер?вном?рного суш?ння деревини. Висихання деревини в?дбува?ться швидше в шарах, б?льш в?ддалених в?д серцевини, тому у випадку, якщо суш?ння проводилося з порушенням технолог??, в?дбува?ться зм?на форми деревини ? вона жолобиться. Жолоблення п?д д??ю усушки р?зне по р?зних напрямках. Уздовж волокон воно незначне, ? становить приблизно 0,1 %. Зм?ни розм?р?в поперек волокон б?льш значн? й можуть становити 5-8 % в?д початкового. Кр?м того, жолоблення часто супроводжу?ться появою тр?щин у деревини, що пом?тно познача?ться на якост? к?нцевого продукту. Жолоблення й утворення тр?щин можна уникнути при дотриманн? технолог?? суш?ння й при використанн? певних технолог?й п?д час складання вироб?в. Так, наприклад, у колодах на всю довжину матер?алу робляться поздовжн? розвантажувальн? пропили, як? зн?мають внутр?шн? напруження, що утворюються при усушц?.
• Розтр?скування  ? результат нер?вном?рного висихання зовн?шн?х ? внутр?шн?х шар?в деревини. Процес випаровування вологи трива? доти, поки вм?ст вологи у деревин? не досягне певно? меж? (р?вноважно?), що залежить прямо в?д температури й вологост? навколишнього пов?тря.

• Теплопров?дн?сть . На в?дм?ну в?д ?нших буд?вельних матер?ал?в деревина ? поганим пров?дником тепла. Це дозволя? використовувати ?? для тепло?золяц?? прим?щень. Теплопров?дн?сть сухо? деревини берези ? сосни вздовж волокон становить в?дпов?дно 0,128 та 0,349 Вт/(м·К).
• Питома тепло?мн?сть ? приблизно однаковою для ус?х деревних пор?д ? для сухо? деревини 1,7…1,9 кДж/(кг·К) при 0…100°С.

Електричн? властивост? деревини визначаються трьома показниками:

• Електропров?дн?стю (питомою пров?дн?стю)  ? величиною зворотною питомому опору , залежить в?д вологост? , породи дерева, температури ? напряму проходження струму . Питомий оп?р потр?бно враховувати при загот?вл? деревини для стовп?в зв'язку ? л?н?й електропередач , при нанесенн? лако-фарбових покритт?в у електричному пол? та при вим?рюванн? вологост? деревини.
  Електропров?дн?сть сухо? деревини незначна, тому ?? можна застосовувати як ?золяц?йний матер?ал.
  Електричний оп?р деревини вздовж волокон у к?лька раз?в менший, н?ж упоперек волокон. П?двищення температури деревини призводить до зменшення ?? опору майже у 2 рази.
• Електричною м?цн?стю  ? показником, що характеризу?ться в?дношенням електрично? напруги , за яко? наста? проб?й матер?алу, до товщини матер?алу. Електричну м?цн?сть потр?бно враховувати при оц?нц? електро?золяц?йних властивостей деревини.
• Д?електричними (?золяц?йними) властивостями . Так? властивост? деревини мають практичне значення при розрахунку процес?в нагр?ву матер?алу в пол? струм?в високо? частоти п?д час суш?ння, п?д час склеювання та гнуття деревини. Вони оц?нюються двома показниками:
  • д?електричною проникн?стю  ? в?дношенням ?мност? конденсатора з прокладкою з деревини до ?мност? того ж конденсатора з пов?тряним пром?жком.
  • тангенсом кута д?електричних втрат  ? кутом м?ж двома векторами струму, один з яких випереджа? вектор напруги на кут 90°, якщо нема? втрат, другий випереджа? вектор напруги на кут менший, н?ж 90° внасл?док д?електричних втрат у деревин?.

• Звукопроникн?сть  ? здатн?сть матер?алу проводити звуков? хвил?. Якщо стосовно теплопров?дност?,

  

  деревина ? найкращий матер?ал, то щодо звукопроникност?, деревина програ? ?ншим буд?вельним матер?алам . Через це, п?д час буд?вництва ст?н ? дерев'яних перекритт?в необх?дно використовувати додатков? матер?али (засипання), що знижують показник звукопроникност?.
• Кол?р  ? сво?р?дна ознака, що показу? як?сть, в?к ? стан деревини. Як?сна й здоров?ша деревина ма? р?вном?рний кол?р без плям ? ?нших вкраплень. Якщо в деревин? присутн? вкраплення й плями, це св?дчення ?? загнивання. Кол?р деревини також може зм?нюватися п?д впливом атмосферних умов.
• Запах залежить в?д зм?сту в деревин? смол ? дубильних речовин. Св?жозрубане дерево ма? сильн?ший запах, а в м?ру висихання дерева й випаровування вологи й еф?рних смол запах слабша?.
• Текстура ? малюнок, що утворю?ться при розпилюванн? дерева. Площина розпилу перетина? р?чн? к?льця й шари деревини, що утворювалися в р?зний час, у результат? утворю?ться характерний в?зерунок р?чних л?н?й, за якими ? в?др?зняють деревину в?д ?нших матер?ал?в.
• Масов? показники деревини. Розр?зняють густину й об'?мну масу деревини. Густина ? маса одиниц? об'?му деревини без врахування порожнеч ? вологи. Дана маса не залежить в?д породи деревини й становить 1,54 г/см³. Об'?мна маса ? це маса одиниц? об'?му деревини в природному стан? тобто з урахуванням вологи й порожнин.
• Завилькуват?сть  ? непаралельне розташування волокон дерева стосовно поздовжньо? ос? колоди, бруса або дошки. Бува? природною ? штучною, через неправильне розпилювання. Навск?сний шар також сильно знижу? м?цн?сть деревини на розтяг ?, як насл?док, на вигин, тобто як балки, крокви, затягування застосовувати так? дошки або бруси небажано. Кр?м в?дбраковування (або правильного розпилювання) ?нших способ?в боротьби не ?сну?. Як приклад надзавилькуватост? можна навести деревину Карельсько? берези.

Основн? орган?чн? речовини, з яких склада?ться деревина: целюлоза, л?гн?н ? гем?целюлози.

Целюлоза  ? природний пол?мер, пол?сахарид з довгою ланцюговою молекулою. Формула целюлози (C ₆ H ₁₀ O ₅ ) _n , де n  ? ступ?нь пол?меризац??, що дор?вню? 6000-14000. Це дуже ст?йка речовина, нерозчинна у вод? ? звичайних орган?чних розчинниках (спирт?, еф?р? тощо), б?лого кольору. Пучки макромолекул целюлози у вигляд? тонких волокон називаються м?кроф?брилами. Вони утворюють целюлозний каркас ст?нки кл?тини. М?кроф?брили ор??нтовн? зазвичай уздовж довго? ос? кл?тини, м?ж ними знаходиться л?гн?н, гемоцелюлози, а також вода.

Л?гн?н  ? пол?мер ароматично? природи ( пол?фенол ) складно? будови; м?стить б?льше вуглецю ? менше кисню, н?ж целюлоза. Саме з ц??ю речовиною пов'язаний процес одерев?ння молодо? кл?тинно? ст?нки. Л?гн?н х?м?чно нест?йкий, легко окисню?ться, вза?мод?? з хлором, розчиня?ться при нагр?ванн? в лугах, водних розчинах с?рчисто? кислоти та ?? кислих солей.

Гем?целюлози  ? група пол?сахарид?в , в яку входять пентозани (C ₅ H ₈ O ₄ ) _n ? гексозани (C ₆ H ₁₀ O ₅ ) _n . Формула гексозан?в на перший погляд ?дентична до формули целюлози. Проте ступ?нь пол?меризац?? у вс?х гем?целюлоз значно менший ? становить 60-200. Це св?дчить про коротш? ланцюжки молекул ? меншу ст?йк?сть цих речовин в пор?внянн? з целюлозою.

Вади деревини ? це недол?ки окремих ?? д?лянок, як? знижують як?сть та обмежують можливост? використання. Вади деревини можуть бути пов'язан? з в?дхиленнями в?д нормально? ?? будови, пошкодженнями та захворюваннями. ?х под?ляють на так? групи: тр?щини, сучки, пошкодження комахами, грибами, трухлявинами, дефекти форми стовбура (закомелист?сть, зб?жист?сть), вади будови деревини, рани, ненормальн? в?дкладення в середин? деревини, х?м?чн? забарвлення. Вплив вад на придатн?сть деревини для буд?вельних потреб залежить в?д ?хнього м?сця розташування, виду, розм?р?в ураження, а також в?д призначення деревини. Сортн?сть деревини встановлюють з урахуванням наявних вад. ?хн? походження може бути р?зним. Одн? з них утворюються у пер?од росту дерева, ?нш? ? у пер?од збер?гання та експлуатац??.

У процес? експлуатац?? дерев'яних конструкц?й найб?льшо? шкоди завда? волога. Для подовження служби деревини ?? дек?лька раз?в просочують одн??ю ?з сум?шей ^[14] :

• 10 частин натурально? ол?фи , 1 параф?ну ? 1 скипидару ;
• 10 частин натурально? ол?фи ? 1,5 частини воску ;
• натуральна ол?фа та гас у пропорц?? 1:1.

деревних пор?д

кеоф?ц??нт
маси

кеоф?ц??нти
умовного об'?му

Механ?чн? властивост? у вс?х пор?д вздовж ? впоперек волокон в?др?зняються.

До твердих сорт?в деревини в?дносяться червоне дерево , тик , чорне дерево , трояндове дерево , дуб , в'яз , евкал?пт та бук . Ус?, кр?м евкал?пта, ростуть дуже пов?льно, ? тому св?тов? запаси практично вичерпан?. До м'яких сорт?в деревини в?дноситься деревина хвойних дерев ( сосни , ялини , модрини ). Вони ростуть швидко ? легко п?ддаються обробц?, але вважаються деревиною низько? якост?. До б?ло? деревини в?дноситься деревина берези , ясена , клена та явора . Ус? ц? дерева швидко ростуть, ?хню деревину використовують для шпону ? вважають дешевшою.

Ц?нн?сть р?зних пор?д деревини визнача?ться ?х м?цн?стю, довгов?чн?стю ? неповторн?стю малюнка. Окрем? породи, як? використовуються для виготовлення дорогих мебл?в, паркету, дверей, предмет?в ?нтер'?ру, вважаються ел?тними, враховуючи початково високу варт?сть ? обсяг зусиль та кошт?в, що витрачаються на ?х обробку. В Укра?н? найпоширен?шими ? так? породи: дуб, вишня, бук, груша, волоський гор?х, клен.

За ступенем вологост? розр?зняють так? види деревини:

• мокра, яка тривалий час перебувала у вод? (понад 100 %);
• св?жозрубана (50…100 %);
• пов?тряно-суха, що довго збер?галась на пов?тр? (15…20 %);
• к?мнатно-суха (8…12 %);
• абсолютно суха (0 %).

За умовну стандартну волог?сть прийнято волог?сть деревини, що становить 12 %.

• Деревинознавство
• Ф?зичн? властивост? деревини
  • Електричн? властивост? деревини
  • Механ?чн? властивост? деревини
  • Теплов? властивост? деревини
  • Волог?сть деревини
  • Проникн?сть деревини
• Х?м?чн? властивост? деревини
• Деревинн? матер?али
• Рубки головного користування
• Колода (дерево)
• Пиломатер?али

• Гупало Олег Петрович Х?м?я деревини: п?дручник / О. П. Гупало, О. П. Тушницький ; Нац?ональний л?сотехн?чний ун-т Укра?ни. ? 2-ге вид., виправ. ? доп. ? К. : Знання, 2008. ? 276 с. ? Б?бл?огр.: с. 274?276 .
• В?нтон?в ?ван Степанович Деревинознавство: навч. пос?б. / ?. С. В?нтон?в [та ?н.] ; Укра?нський держ. л?сотехн?чний ун-т, Укра?нська академ?я дизайну. ? Л. : РВВ УкрДЛТУ, 2005 . ? 256 с.: рис. ? Б?бл?огр.: с. 237?241 .
• ?мельянов Володимир Гнатович Переробка деревини: навч. пос?бник для студ. спец. 30401 ≪Л?сове господарство≫ / В. Г. ?мельянов ; Харк?вський нац?ональний аграрний ун-т ?м. В. В. Докуча?ва. ? Х. : [б.в.], 2007 . ? 342 с.: рис., табл. ? Б?бл?огр.: с. 326?328 .
• ?мельянов Володимир Гнатович Основи деревинознавства ? л?сового товарознавства: навч. пос?бник: Для студ. фаху 7.130 .401 ? Л?сове господарство / В. Г. ?мельянов ; Харк?вський нац?ональний аграрний ун-т ?м. В. В. Докуча?ва. ? Х. : [б.в.], 2004 . ? 333 с.: рис., табл. ? Б?бл?огр.: с. 328?330 .
• ДСТУ EN 460:2003 Ст?йк?сть деревини та вироб?в з деревини. Природна ст?йк?сть суц?льно? деревини. ? К. : Держспоживстандарт Укра?ни, 2004. ? (Нац?ональний стандарт Укра?ни).
• Козак Руслан Олегович Технолог?я деревинно? маси: навч. пос?б. / Р. О. Козак, П. А. Козак?в?ч ; Укра?нський держ. л?сотехн?чний ун-т. ? К. : Основа, 2004 . ? 348 с.: рис. ? Б?бл?огр.: с. 338?339 .
• Бехта Павло Антонович Комплексна х?м?чна переробка деревини / П. А. Бехта [та ?н.] ; Укра?нський держ. л?сотехн?чний ун-т. ? К. : Основа, 2004 . ? 176 с.: рис. ? Б?бл?огр.: с. 168 .
• К?рик Микола Дмитрович Механ?чне оброблення деревини та деревних матер?ал?в: п?дручник для вищих навч. закл. / М. Д. К?рик ; Нац?ональний л?сотехн?чний ун-т Укра?ни. ? Л. : КН, 2006 . ? 412 с.: рис. ? Б?бл?огр.: с. 403 .
• Б?лей Петро Васильович Суш?ння ? захист деревини: п?дручник для студ. вищих навч. закл. / П. В. Б?лей, В. М. Павлюст ; Нац?ональний л?сотехн?чний ун-т Укра?ни. ? Л. : [б.в.], 2008 . ? 312 c.: рис., табл.
• Тименко В. П.  Профес?йна дизайн-осв?та: теор?я ? практика художньо? обробки деревини ? К. : Педагог?чна думка, 2007 . ? 288 с. ? Б?бл?огр.: с. 264?275
• Бехта Павло Кл?мат ? деревина / П. Бехта, Козак?в?ч Павел. ? Warszawa: Wydawnictwo SGGW, 2001 . ? 202 с.: рис. ? Б?бл?огр.: С.193-202 .
• Войтович ?ван Герасимович Основи технолог?? вироб?в з деревини: п?друч. для студ. спец. ≪Деревооброблювальн? технолог??≫ / ?. Г. Войтович. ? Л. : [Нац. л?сотехн. ун-т Укра?ни]: [Кра?на ангелят], 2010 . ? 304, [6] с. : рис., табл., кольор. ?л. ? Б?бл?огр.: с. 298 .
• Бойчук В?тал?й Миколайович Р?зьблення деревини (?стор?я, методика, практика): монограф?я / Бойчук В?тал?й Миколайович ; В?нниц. держ. пед. ун-т ?м. М. Коцюбинського. ? В?нниця: Данилюк В. Г., 2011 . ? 315 с. : рис., табл. ? Б?бл?огр.: с. 300?315 .
• (рос.) Галактионов С. Г., Юрин В. М. Ботаники с гальванометром. ? М.: Знание, 1979 .
• (рос.) Гордеев А. М., Шешнев В. Б. Электричество в жизни растений. ? М.: Наука, 1991. ? 160 с. ISBN 5-02-004074-6

• Деревина // Терм?нолог?чний словник-дов?дник з буд?вництва та арх?тектури  / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, ?. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. ? Льв?в, 2010. ? С. 78. ? ISBN 978-966-7407-83-4 .

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Деревина

• ≪Деревина≫ [ Арх?вовано 4 березня 2016 у Wayback Machine .] в УРЕ
• ≪Деревина≫ [ Арх?вовано 25 вересня 2014 у Wayback Machine .] у Академ?чному тлумачному словнику укра?нсько? мови в 11 томах . Т. 2, С. 245
• (рос.) Деревина у Велик?й радянськ?й енциклопед??