Денисова печера

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Денисова печера
рос. Денисова
Характеристики
Довжина 110 м
Висота н. р. м. 670 ± 1 000 000 000 м
Розташування
Кра?на Рос?я
Рег?он Алтайський край
Карти розташування
Денисова печера. Карта розташування: Росія
Денисова печера

Мапа

CMNS:  Денисова печера у В?к?сховищ?
Денисова печера

Денисова печера ( рос. Денисова ) ? печера на Алта? , археолог?чна пам'ятка в Солонешенському район? , Алтайський край , Рос?я [1] . Загальна протяжн?сть ? 110 м [2] . Глибина печери ? N/A м, ампл?туда висот ? N/A м; загальна площа ? 270 м²; об'?м ? N/A м³ [2] . Печера в?дноситься до Зах?дноалтайсько? област? Алтайсько? пров?нц?? Алтай-Саянсько? спелеолог?чно? кра?ни [2] . Занесена до списку св?тово? спадщини ЮНЕСКО [ джерело? ] .

М?сцезнаходження

[ ред. | ред. код ]

Печера розташована на правому борту долини р?чки Ануй за 4 км в?д села Чорний Ануй ? за 40 км в?д районного центру Солонешн? Алтайського краю. Висота над р?внем моря становить 670 м, над сучасним р?внем р?чки ? 28 м. Печера горизонтального типу, з широким входом, розташована близько до води ? впродовж багатьох тисячол?ть служила над?йним укриттям для людей ? тварин.

Походження назви

[ ред. | ред. код ]

?снують дв? верс?? щодо назви печери. Зг?дно з першою, наприк?нц? XVIII стол?ття в печер? оселився старець- старообрядник Д?он?с?й, що провадив аскетичний спос?б життя. Зг?дно з ?ншою, неподал?к печери були уг?ддя пастуха Дениса, що ховався тут п?д час негоди.

У кор?нного населення ( алтайц? ) печера зветься Аю-Таш (Ведмежий кам?нь).

?стор?я

[ ред. | ред. код ]
Вид з Денисово? печери на долину р?чки Ануй

Для археолог?? печера була в?дкрита в 1977 роц? Миколою Оводовим , коли було закладено два перш? розв?дувальн? шурфи. З тих рок?в ? по тепер?шн?й час в печер? проводяться археолог?чн? розкопки, з?брано близько 50 000 експонат?в як? збер?гаються в музеях Новосиб?рська , Б?йська , в шк?льних музеях Чорного Ануя ? Солонешного.

У ц?й печер? вже близько 300 000 рок?в тому почали жити протантропи (Homo Heidelbergensis ). При розкопках печери було виявлено б?льше 20 культурних шар?в р?зних епох. Були знайден? останки неадертальц?в, знаряддя прац? кам'яно? доби, зал?зн? знаряддя прац? датован? XIV?XV стол?ттями н. е. Виявлен? найстародавн?ш? останки людини що жила 42 000 рок?в тому, а також залишки р?зних тварин, що жили в ц?й м?сцевост?, зокрема давно вимерлих.

Сенсац?йн? знах?дки

[ ред. | ред. код ]
  • П?д час польового сезону 2008 року рос?йськ? археологи п?д кер?вництвом акад. А. Дерев'янка та доктора ?ст. наук М. Шунькова серед ?нших останк?в в?дкопали зкам'ян?лу к?стку м?зинця людини. Подальш?й б?олог?чний анал?з знах?дки провели вчен? н?мецького ?нституту еволюц?йно? антрополог?? Товариства Макса Планка ( Ляйпц?г ) п?д кер?вництвом доктор?в Йоганеса Краузе (Johannes Krause) та Сванте Пеебо (Svante Paabo). Цей ?нститут спец?ал?зу?ться на досл?дженн? неандертальц?в . В?к знах?дки дату?ться 30-48 тисячами рок?в. Молекулярний анал?з вид?лено? м?тохондр?ально? ДНК показав, що к?стка належала гом?н?ду  ? але н? виду Homo sapiens sapiens (сучасна людина), н? неандертальцям [3] . ?стота, як?й належив м?зинець (ж?нка), ймов?рно, зовн? була ще менше схожа на сучасну людину н?ж неандертальц?, бо ?? геном в?др?зня?ться од людського ще б?льше н?ж геном неандертальц?в. Таким чином, було в?дкрито ще один новий вид людинопод?бно? ?стоти, а також ще одну, донин? нев?дому, г?лку людсько? еволюц?? (Denisovan).
  • Одну з найдревн?ших прикрас ? ж?ночий браслет ? знайдено саме в Денисов?й печер? . Археологи датують знах?дку в 40-50 тис. рок?в. [4]
  • Кр?м того, археологи знайшли в печер? фрагменти д?адеми з бивня мамонта, як?й 45-50 тисяч рок?в. [5] .

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Шакир Ю. А. и др., 1989 .
  2. а б в ИПС ≪Пещеры≫ .
  3. Видання Science опубл?ковало головн? досягнення та провали науки в 2018 роц? . Арх?в ориг?налу за 23 грудня 2018 . Процитовано 23 грудня 2018 .
  4. Археологи обнаружили самое древнее ювелирное изделие . Арх?в ориг?налу за 22 червня 2015 . Процитовано 22 червня 2015 .
  5. Археологи знайшли д?адему з бивня мамонта . Арх?в ориг?налу за 13 грудня 2018 . Процитовано 13 грудня 2018 .

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • (рос.) Маринин А. М. Карст и пещеры Алтая. ? Новосибирск  : Изд-во НГНИ, 1990. ? 148 с.
  • (рос.) Чикишев А. Г. Пещеры на территории СССР. ? М . : Наука , 1973. ? 137 с.
  • (рос.) Шакир Ю. А. и др. Перечень классифицированных пещер  / сост. Шакир Ю. А. ? М . : ЦРИБ ≪Турист≫, 1989.

Посилання

[ ред. | ред. код ]