Дар?й I Великий
Народився	550 до н. е. [1]
Помер	486 до н. е. [1]
Поховання	Гробниця Дар?я I ? Накш-?-Рустам
Кра?на	?мпер?я Ахемен?д?в
Д?яльн?сть	державний д?яч , во?начальник , монарх
Знання мов	давньоперська
Титул	Король корол?в , Цар земель d , Фараон ? великий цар
Посада	Король корол?в ? Фараон
В?йськове звання	головнокомандувач
Конфес?я	зороастризм
Р?д	Ахемен?ди
Батько	В?штаспа [2] [3]
Брати, сестри	Артаферн [d] ? Артабан [d] [4]
У шлюб? з	Атосса , Арт?стона , Parmys d ? Phaedymia d
Д?ти	Ксеркс [5] , Abrocomes d , Arsames d , Gobryas d , Artobazanes d , Ariabignes d , Artazostre d , Masistes d , Achaemenes d ? Hyperanthes d
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Дар?й ? Великий ( староперс. D?rayavahu? , перс. ?????? ‎ ? Daryu? , дав.-гр. Δαρε?ο? , ?вр. ????? ?????? ‎; 550 до н. е. ( -550 )  ? 486 до н. е. ) ? перський цар, один ?з найвизначн?ших правител?в в ?стор?? Стародавнього Сходу .

Здобуття влади [ ред. | ред. код ]

Дар?й, хоча й походив з роду Ахемен?д?в , насправд? був лише далеким родичем перських цар?в. Його батько ? В?штаспа був лише правителем одн??? з областей. Царем Дар?я обрали представники персько? знат?, що влаштували заколот ? 29 вересня 522 року вбили володаря, що правив п?д ?менем Бард?? (заколотники п?зн?ше стверджували, що вбитий насправд? був не справжн?й цар, а маг Гаумата, який лише видавав себе за Бард?ю, сина Кира; Геродот ?мену? Гаумата Смерд?сом). Згодом Дар?й, аби п?дтвердити сво? права на престол одружився з дочкою Кира Атоссою .

Бард?я, коронувавшись на царство вл?тку 522 до н. е. у Пасаргадах , д?став у держав? загальне визнання. Геродот пов?домляв, що новий цар ≪спок?йно володарював≫ упродовж семи м?сяц?в, до нового державного перевороту, ? за цей час в?н ≪зробив багато добра вс?м п?дданим≫ (скасував податки та в?йськову повинн?сть), тому, коли в?н помер, ≪ус? мешканц? Аз?? оплакували його, за винятком перс?в≫ .

Наприк?нц? Бех?стунського напису подан? ?мена тих, хто разом ?з Дар??м брав участь у вбивств? Гаумати ? ?нтаферн , Отан , Гобр?й , Гидарн , Мегаб?з , Ардуман?ш . Про вбивство мага Смерд?са детальн?ше розпов?да? Геродот : Смерд?с ? його брат наполегливо в?дбивалися в?д змовник?в, хоча були у невиг?дному положенн?, ? попри явну нер?вн?сть сил, поранили двох перс?в. Джерела по-р?зному осв?тлюють обставини вбивства Гаумати, але вони одностайн? у тому, що вбивство було зд?йснене в результат? неспод?ваного нападу семи знатних перс?в. П?сля вбивства Гаумати м?ж змовниками почалися свари про форму правл?ння ? про це детально розпов?да? Геродот.

Щодо того, яким чином Дар?й став царем, вс? античн? джерела згодн? м?ж собою. Тут пов?домлення Геродота п?дтверджу? ? його приск?пливий критик Ктес?й . Ш?сть претендент?в на трон домовилися, що царем стане той з них, чий жеребець при сход? сонця за?рже ран?ше за ?нших. У ?ншому м?сц? сво?? прац? Геродот пише, що у перс?в цар обирався або по дол?, або ж за р?шенням перського народу (очевидно, народного з?брання). За твердженням Страбона , с?м перських род?в обрали Дар?я царем.

Отже, Дар?й став царем не за правом спадко?мства, а як один з представник?в знатних змовник?в, на той час йому було не б?льше 27?28 рок?в. Жоден античний автор не говорить н? слова про царське походження Дар?я, а навпаки, вс? джерела наполегливо п?дкреслюють, що до початку панування в?н був незначним за положеням чолов?ком. Наприклад, за Геродотом (III, 139), до захоплення престолу Дар?й ≪не мав н?яко? ваги≫ . Вже та обставина, що Дар?й майже в кожному з? сво?х напис?в вимушений був знову ? знову повторювати, що в?н законний цар, св?дчить про гостру пол?тичну боротьбу, яка була пов'язана з його запануванням.

З метою лег?тим?зац?? сво?? влади Дар?й одружився з дочкою Кира Атоссою ? рештою ж?нок ?з гарему Камб?са , а п?зн?ше й Гаумати (до цього Дар?й був одружений з дочкою Гобр?я , в?д яко? у нього були три сини). Хитра ? властолюбна Атосса зайняла при двор? Дар?я виняткове положення.

В?дразу п?сля захоплення влади Дар??м проти нього повстали елам?ти та вавилоняни . Геродот (III, 150) пише, що вавилоняни повстали проти Дар?я в?дразу п?сля того, як в?н повалив Смерд?са. За словами Дар?я, ≪весь вавилонський народ перейшов до Н?д?нту-белу, Вавилон став бунт?вним, в?н захопив царство≫ . Дар?й особисто очолив пох?д проти повсталих. Перша битва в?дбулася 13 грудня 522 року б?ля р?чки Тигр . Дар?й перем?г. Через 5 дн?в, 18 грудня , Дар?й отримав нову перемогу в м?сцевост? Зазана б?ля ?вфрату . Частина вавилонського в?йська ≪була кинута у воду, (?) вода понесла ?х≫ . До початку лютого 521 року проти Дар?я повстали Перс?я , М?д?я , Елам , Марг?ана , Парф?я , Саттаг?д?я , сакськ? племена Середньо? Аз?? та ?гипет . Почалася довга ? запекла боротьба за в?дновлення держави Ахемен?д?в у ?? колишн?х межах.

Наймасов?шим було повстання в Марг?ан? . Дар?й у Бехистунському напис? пов?домля? таке: ≪Кра?на Марг?ана стала бунт?вною. Одну людину на ?м'я Фрада, марг?анця, вони зробили (сво?м) вождем (у еламскому ? вавилонському вар?антах в?н названий царем). П?сля цього я послав (г?нця) до перса на ?м'я Дадаршиш, мо?му слуз?, сатрапов? в Бактр?? , (?) сказав йому так: ?Йди, розбий в?йсько, яке не назива? себе мо?м“. Пот?м Дадаршиш вирушив з в?йськом (?) дав б?й марг?анцям≫ . Вир?шальна битва в?дбулася 10 грудня 522 року ? марг?анц? зазнали поразки. Пот?м виникла р?занина, в як?й було убито 55 243 ? узято в полон 6972 людини з числа повсталих.

П?зн?ше, коли влада Дар?я в Елам? була знову в?дновлена, повстала М?д?я на чол? ?з Фартав?шем. Дар?й вир?шив сам очолити придушення небезпечного заколоту в М?д?? ? 7 травня 521 року в?дбувся вир?шальний б?й у м?сцевост? Кундуруш у М?д??, в якому повсталих було розбито. 34 425 мидийц?в загинуло в ц?й битв? ? 18 000 потрапило в полон.

Багато клопоту запод?яв Дар?ю ? повстання у В?рмен?? , де полководц? Дар?я, в?рменин Дадаршиш ? перс Ваум?са, безусп?шно намагалися усмирити бунт?вник?в. Велика битва в?дбулася ще 31 грудня 522 року в м?сцевост? ?зала, на територ?? колишньо? Ассир?? . В?рмен?я була скорена п?сля семи м?сяц?в боротьби, при цьому повстал? в п'яти битвах втратили убитими 5097 чолов?к, 2203 було узято в полон.

Про характер повстання у В?рмен?? учен? висловлювали р?зн? думки. В. В. Струве вважав, що повстанцями насправд? були не в?рмени, а ск?фськ? племена, що вторглися в ?хню кра?ну.

Поки Дар?й був зайнятий придушенням заворушення у В?рмен?? та ?нших кра?нах, вавилоняни зробили нову спробу добитися незалежност?. Тепер на чол? повстання стояв Араха, син Хал-д?ти, який видавав себе за Навуходоносора . Для упокорення вавилонян Дар?й послав арм?ю на чол? з персом В?ндафарною, одним з? сво?х сп?льник?в в змов? проти Гаумати. 27 листопада 521 року в?йсько Арахи, в якому, судячи з аккадского вар?анту Бехистунського напису, нал?чувалося 2497 чолов?к?в, було розгромлено, а в?н сам ? його найближч? прихильники посаджен? у Вавилон? на палю.

Про повстання вавилонян проти Дар?я розпов?да? ? Геродот. За його твердженням, обложен? вавилоняни 20 м?сяц?в чинили оп?р перськ?й арм??, яку очолював сам Дар?й. Також, що Дар?й, узявши Вавилон, вел?в стратити 3000 знатних жител?в м?ста ? зруйнувати м?ськ? ст?ни. Археолог?чн? розкопки п?дтвердили, що зовн?шня ст?на Вавилона д?йсно була зруйнована, але внутр?шня ст?на згаду?ться в документах ? п?сля придушення повстання.

Повстання Арахи було останн?м значним народним заворушенням в Перськ?й держав?. Зак?нчуючи свою розпов?дь про придушення вс?х заколот?в, у перському ? еламскому текстах Бехистунського напису Дар?й лакон?чно пов?домля?: ≪Цих дев'ять цар?в я захопив у полон в тих битвах≫. Один т?льки Бехистунський напис да? опис дев'ятнадцяти битв, у яких загинуло понад 100 000 повстанц?в.

Загасивши основн? вогнища повстання наприк?нц? 521 року, Дар?й розпочав спорудження свого величного пам'ятника на Бехистунськ?й скел?, в якому в?н зверта?ться до прийдешн?х покол?нь з розпов?ддю про сво? численн? перемоги. На скел? вис?чений тримовний напис, в якому нал?чу?ться близько тисяч? клинописних рядк?в, кожен в середньому два метри.

Напис складений давньоперскою, еламською та аккадською мовами, ? зм?ст вс?х трьох вар?ант?в загалом ?дентичний. Сам текст на скел? знаходиться на дуже велик?й висот? та склада?ться ?з 420-ти рядк?в. В?н п?дноситься над дорогою на 105 м, ? недоступний для читання знизу. Над написом розташовано рель?ф заввишки 3 м ? завдовжки 5,48 м. Бог Ахурамазда , який дом?ну? над вс?ма ф?гурами, протягу? л?ву руку з к?льцем до Дар?я, символ?чно вручаючи останньому царську владу, а п?днятою правою рукою благословля? його. Висота ф?гури Ахурамазди ? 1,27 м. Сам Дар?й зображений у натуральну величину (1,72 м), у царськ?й корон?. Починаючи з виступу, на який можна п?д?йнятися знизу, до самого напису залишалося ще близько 35 м абсолютно гладко? ? круто? скел? (в даний час там прокладена стежка для турист?в, яка близько п?дходить до напису). Дор?жка нагору, була знищена буд?вельниками, для того, щоб зробити напис недоступним ? тим самим зберегти його в?д навмисного руйнування.

Тепер, через чотирнадцять з половиною м?сяц?в п?сля захоплення престолу, Дар?й зм?г розпочати зм?цнювати сво? становище ? в?дновити державу Ахемен?д?в в ?? старих межах.

Реформи Дар?я I [ ред. | ред. код ]

Попри те, що владу Дар?й I отримав з рук знат?, невдоволено? обмеженням сво?х прив?ле?в, в?н продовжив пол?тику сво?х попередник?в, перетворивши Перс?ю на справжню деспот?ю. 20 сатрап?й . Головним обов'язком сатрапа, в руках якого зосереджувалася вся цив?льна влада у вв?рених йому землях, став сво?часний зб?р податк?в до царсько? скарбниц?. Розм?р податк?в встановлювався для кожно? сатрап?? окремо.

Для полегшення управл?ння величезною кра?ною Дар?й I створив державну кур'?рську пошту. В?н також дбав про буд?вництво дор?г ? побудував канал, який з'?днав Н?л ?з Червоним морем .

Для стимулювання розвитку торг?вл? Дар?й I запровадив ?диний для вс??? держави стандарт м?р ? золот? грош? ? ≪дар?ки≫ , як?сть яких була гарантована царським урядом.

За час?в Дар?я I була також збудована нова столиця Персько? держави ? Парса (в?дома грекам п?д назвою Персеполь ).

Адм?н?стративно-територ?альна реформа [ ред. | ред. код ]

У сво?й держав? Дар?й ? зд?йснив ряд важливих реформ, покликаних ще б?льше централ?зувати ??, зробити багатшою й могутн?шою. Закладен? ним принципи ахемен?дсько? монарх??, титулатура ≪царя цар?в≫ над?йно прижилися в подальш?й ?стор?? ?рану та стали ун?кальним реформаторським кроком в ?стор?? всього Стародавнього Сходу.

Проведення реформ Дар??м в держав? мало п?д собою ряд п?дстав та причин. Зокрема в?дсутн?сть м?цних зв'язк?в м?ж частинами перського царства ? гостра класова боротьба, що розгор?лася при Камб?з? та Дар??, вимагали проведення ряду реформ для зм?цнення держави. Кр?м того Дар?й не був впевнений у над?йност? сво?? влади тому змушений був вдатися до цих заход?в для зд?йснення централ?зац?? влади в держав?.

Почав свою реформаторську д?яльн?сть Дар?й ? з реорган?зац?? та ун?ф?кац?? системи управл?ння пров?нц?ями. В?н под?лив територ?ю держави на 23?24 адм?н?стративно-податкових округ?в ? сатрап?й, причому так, що в ряд? випадк?в кордони сатрап?й зб?галися з кордонами п?двладних Ахемен?дам кра?н. Очолювали новоутворен? округи начальники областей ? сатрапи (в?д перського кшатрапарван ≪охоронець царства≫ або ж за ?ншим перекладом ≪во?начальник кра?ни≫). На ц? посади призначали не м?сцевих володар?в, як це було за Кира II та Камб?за, та перс?в. Сатрапи в?дали здеб?льшого суто цив?льними справами, контролювали м?сцевих чиновник?в, ?м дозволялося карбувати ср?бну монету.

Стосовно само? Перс??, не зовс?м зрозум?ло чи керувалась вона сатрапом чи находилась п?д безпосередн?м управл?нням царсько? адм?н?страц??.

На кожну область Дар?й наклав певну данину, яка повинна була вноситися в царську казну. Кр?м того, сатрапи були зобов'язан? спостер?гати за господарським життям, за розвитком землеробства, яке користувалося такою великою пошаною у перс?в. Нарешт?, сатрапи мали право зм?щати ? призначати чиновник?в в сво?х областях ? контролювати ?хню д?яльн?сть. Таким чином, сатрапи, маючи дуже велик? повноваження, часто перетворювалися на майже незалежних цар?в ? нав?ть заводили власн? двори. Арм?я в держав? п?дпорядковувалася безпосередньо царю й жодною м?рою не залежала в?д сатрап?в, нею керували спец?альн? во?начальники. ≪Цар цар?в≫ та його чиновники (особливо та?мна пол?ц?я ? ≪вуха й оч? царя≫) уважно стежили за д?яльн?стю сатрап?в. Нагляд же за чиновницькою брат??ю зд?йснював тисячоначальник ? дов?рена особа царя, начальник його особисто? гвард??.

У держав? множилося число канцеляр?й ? канцелярист?в. Так, у Сузах, столичному м?ст?, було створено велику центральну канцеляр?ю, п?длеглу царськ?й канцеляр??. Аналог?чн? установи, переповнен? грамотними чиновниками для ведення оф?ц?йного листування, з'явилися також у Вавилон? , Мемф?с? , Екбатан? . Оф?ц?йною мовою д?ловодства була арамейська, проте в п?двладних Перс?? кра?нах залишились у вжитку й м?сцев? мови (?гипетська, еламська тощо). Найв?дпов?дальн?ш? посади в адм?н?стративному апарат?, як правило, належали персам, однак у пров?нц?йному управл?нн? функц?? судд?в, градоначальник?в, начальник?в царських буд?вельних роб?т тощо виконували також вавилонц?, ?гиптяни, юде?, араме?, еламц?, греки, тобто люди з б?льшим адм?н?стративним досв?дом, ан?ж новачки в ц?й справ? ? перси.

Очевидно, безпосередньо при царському двор? знаходилися найвищ? чиновники, що в?дали в?д ?мен? царя галузями центрального управл?ння: казною, судом ? в?йськовою справою. При цар? перебував ? його особистий секретар, що писав царськ? укази. Центральна влада в особ? царя втручалася в м?сцеве управл?ння. Цар розбирав скарги сво?х п?дданих, наприклад, жерц?в якого-небудь храму, встановлював почесн? прив?ле?, давав особист? розпорядження про спорудження храму або м?ських стен?в. Кожен указ, забезпечений царською печаткою, вважався нерушимим законом. Все управл?ння зд?йснювалося чиновниками ? носило бюрократичний характер. Цар сп?лкувався з чиновниками за допомогою особливих послань. У палац? ? у вс?х установах застосовувалося ретельне письмоводство. Вс? розпорядження заносилися в особлив? щоденники ? протоколи царя.

Дар?й ? прид?ляв особливу увагу кодиф?кац?? й ун?ф?кац?? правових норм у сво?й держав?. У сфер? юриспруденц?? важливу роль в?д?гравали с?м поважних перських род?в, представлених у царськ?й рад?. Кр?м того вся судова влада була зосереджена в руках особливих ≪царських судд?в≫. Ц? ≪царськ? судд?≫ призначалися царем дов?чно. ?х можна було зм?стити лише унасл?док ско?ння злочину або звинувачення в хабарництв?. Посада ≪царського судд?≫ ?нод? передавалася у спадок. ≪Царськ? судд?≫ виконували сво? обов'язки не т?льки у власне Перс??, але також ? в кра?нах, завойованих персами, як це видно з Б?бл?? та Вавилонських документ?в з Н?ппура. При цар? д?яли особлив? юрисконсульти для вир?шення важких справ. Також ?снував ц?лий ряд чиновник?в п?длеглих безпосередньо Дар?ю, що утворювало розгалужену с?тку адм?н?стративно-територ?ального управл?ння державою та державними справами. Тим самим забезпечуючи централ?зован?сть та над?йн?сть влади Дар?я.

Економ?чн? ? в?йськов? перетворення [ ред. | ред. код ]

Важливою ланкою продовження реформ Дар?я стало введення нових економ?чних ? в?йськових перетворень. Зокрема Дар?й ? вв?в ?дину для вс??? ?мпер?? грошову одиницю ? золотий дар?к (назва ц??? монети походила або в?д царського ?мен?, або в?д давньоперського слова дар? ? ≪золото≫) вагою 8,4 грами. Завдяки висок?й проб? золота в дарику ця монета в?д?гравала впродовж к?лькох стол?ть важливу роль у тод?шн?й м?жнародн?й торг?вл?, хоча в Сх?дному Середземномор'? б?льш ходовими були грецьк? ср?бн? монети. Три тисяч? дарик?в складали вищу вагову ? монетну одиницю ? перський талант. Карбувати золотий дарик мав одавня В?рмен?я|В?рмен?ю]], Ассир?ю ? дал? уздовж Тигру до середини Месопотам??. ?нша велика дорога вела з Вавилона через Загар, поблизу Бахистунсько? скел?, до меж ?нд??. Нарешт?, особлива дорога перетинала Малу Аз?ю в?д ?ссько? затоки, сполучаючи район моря Егейського ?з Закавказзям ? п?вн?чною частиною Передньо? Аз??. Грецьк? ?сторики описують хороше обслуговування перських дор?г. ?хня довжина вим?рювалася парасангами (близько 5 к?лометр?в), ? на кожному 20-му к?лометр? знаходилася царська станц?я з готелем. Цими дорогами мчали кур'?ри з царськими посланнями. На станц?ях знаходилися запасн? кон? й г?нц?, як? негайно ж зм?нювали прибулих ?, узявши у них царське послання, мчалися дал?. ≪Бувають випадки, ? пов?домля? Ксенофонт, ? що нав?ть вноч? ц? роз'?зди не зупиняються, ? денний гонець зм?нявся н?чним. При такому порядку, як то кажуть, деяк? г?нц? зд?йснюють св?й шлях ?швидше, н?ж журавл?“≫ . Можливо, що вже тод? користувалися сигнал?зац??ю за допомогою вогнищ. На межах областей ? пустель, а також поблизу переправ через велик? р?чки були побудован? укр?плення ? розм?щен? гарн?зони, що вказу? на в?йськове значення цих дор?г.

Ун?кальним арх?тектурним витвором Ахемен?дсько? держави ? ? палац Дар?я ?. За Страбоном тримовний напис Дар?я I розпов?да? про спорудження палацу на п?вн?ч в?д акрополя. ≪Ось палац, який я побудував в Сузах. Прикраси його здалеку доставлен?. Земля була вирита глибоко, поки я не досяг скельного ?рунту…≫ Як видно з напису, матер?али для споруди палацу доставлялися з 12 кра?н (?гипту, Л?д??, Бактр??, Гандхари, Карман?? та ?нш.), а грав?й ? з р?чки Корха за два к?лометри в?д Суз. Рем?сники з багатьох кра?н були зайнят? на буд?вельних ? декоративних роботах. Найважлив?ш? роботи виконували вавилоняни, як? мали багатий досв?д зведення буд?вель на штучних терасах. Палац Дар?я стояв на прямокутн?й терас? 400×260 м ? займав площу 250×150 м. У ньому було 110 к?мнат, коридор?в ? двор?в, загальна площа яких дор?внювала 20675 м². Безумовно палац був величним ? надзвичайно красивим. Зокрема до сьогодн? збереглись залишки колон палацу заввишки 18-20 м, а в головному зал? барель?фи ?з зображенням царя.

Для збереження державно? ?дност? обширно? Персько? ?мпер??, для охорони розтягнутих кордон?в ? для придушення повстань необх?дна була орган?зац?я в?йська ? вс??? в?йськово? справи. У мирний час пост?йне в?йсько складалося ?з загон?в перс?в ? м?дян. На перших порах у в?йсько входили в?льн? загони ?з в?льних землероб?в та коч?вник?в, серед яких соц?альне розшарування т?льки розпочалось. Ядром пост?йно? арм?? була царська гвард?я, в яку входили вершники-аристократи ? 10 тис. ≪безсмертних≫ п?хотинц?в. П?д час в?йни цар збирав величезне ополчення з? вс??? держави, причому окрем? област? повинн? були виставляти певне число во?н?в, як? в б?льшост? випадк?в знаходилися п?д начальством перських командир?в. Арм?я Дар?я складалася з к?нноти (в н?й служили представники знат?) та п?хоти (до не? вербували простий люд). Ц? роди в?йськ злагоджено вза?мод?яли на пол? бою, завдяки чому перси здеб?льшого перемагали ворог?в. Реорган?зац?я арм?? ? вс??? в?йськово? справи, почата Дар??м, сприяла зростанню в?йськово? потужност? Перського царства. Грецький ?сторик Ксенофонт, декщо ?деал?зуючи, описав високий ступ?нь в?йськово? орган?зац?? стародавньо? Перс??. За його словами, цар сам встановлював розм?ри в?йськ в кожн?й сатрап??, к?льк?сть вершник?в, стр?льц?в, пращник?в ? щитоносц?в, а також чисельн?сть гарн?зон?в в окремий фортецях. Ц? гарн?зони були досить важливими. Так, в Сардах б?ля Оронта стояло 100 списоносц?в, перський гарн?зон в Мемф?с? був ще б?льший.

Таким чином, хоча реформи Дар?я сприяли централ?зац?? держави ? привели до появи складно? бюрократично? системи управл?ння, проте Перс?я багато в чому ще збер?гала прим?тивний характер стародавнього плем?нного союзу, хоча вже з введеними реформами, що випереджали ступ?нь розвитку Ахемен?дського сусп?льства на дек?лька стол?ть.

В?йни Дар?я I [ ред. | ред. код ]

У 519 ? 518 до н. е. при?днав до Перс?? долину ?нду де була створена окрема сатрап?я ≪?нд?я≫.

У 514 до н. е. зд?йснив пох?д на Ск?ф?ю ? спробував завоювати ??. Розум?ючи, що сили нер?вн?, ск?фи не стали приймати б?й, а почали в?дступати вглиб кра?ни, знищуючи джерела ? спалюючи пасовиська. Перське в?йсько д?йшло аж до берег?в Азовського моря, але так ? не п?дкорило кра?ну. Коли Дар?й I обурився, ск?фи над?слали зам?сть ≪земл? ? води≫ дивний подарунок ? птаха, жабу, мишу ? п'ять стр?л. Радники царя пояснили, що це попередження ? забирайтеся з нашо? земл? хоч пов?трям, хоч водою, хоч мишиною стежкою, якщо не хочете бути знищен?. Дар?й I залишивши св?й таб?р, швидко вирушив додому. Ск?ф?я залишилася неп?дкореною.

У 512 до н. е. перську зверхн?сть визнали Фрак?я ? Стародавня Македон?я .

У 506 до н. е. зголосилося надати царю ≪землю ? воду≫ аф?нське посольство.

В 500 ? 494 до н. е. проти персько? влади повстали ?он?йськ? м?ста , але Дар?й I швидко подолав ?хн?й супротив.

Каральн? походи проти грек?в, як? п?дтримали сво?х сп?вплем?нник?в, були невдалими. У 492 до н. е. внасл?док шторму загинув перський флот, а у 490 до н. е. п?д Марафоном перське в?йсько, очолюване Датисом ? Артаферном, зазнало поразки в?д аф?нських гопл?т?в , очолюваних М?льт?адом .

У 486 до н. е. спалахнуло повстання в ?гипт? , придушити яке Дар?й I так ? не встиг.

Похований Дар?й I в багато прикрашеному скельному склеп? у Накш-?-Рустам? б?ля Парси .

Завоювання Передньо? Аз?? та пох?д Дар?я ? проти ск?ф?в [ ред. | ред. код ]

Придушивши повстання ? зм?цнивши свою владу, Дар?й вир?шив приступити до нових завоювань. Ще за час?в Кира частина зах?дних земель ?нд?? в долин? Кабула була п?дпорядкована Ахемен?дам. Для Дар?я територ?я ?нд?? була важливим джерелом золота та с?льськогосподарських ресурс?в. Ймов?рно б?ля 517 року перси п?дкорили п?вн?чно-зах?дну частину ?нд??, де в цей час було багато невеликих державних об'?днань.

Нова сатрап?я, що отримала назву ?нд?я (Х?нду), охоплювала долину в середн?й та нижн?й теч?? ?нду. Вона була найдальшою сх?дною пров?нц??ю Ахемен?дськой держави за словами Геродота. Проте тепер географ?чний горизонт земель п?дданих Ахемен?дськ?й держав? значно розширився. Страбон з посиланням на Ератосфена пише, що до часу походу Александра Македонського до ?нд?? р?чка ?нд служила межею м?ж ?нд??ю ? державою, яка належала персам. Ймов?рно, на той час частина територ?? ?нд?? була втрачена Ахемен?дами.

Близько 516 до н. е. з?брав великий флот з корабл?в грецьких м?ст Мало? Аз?? ? попрямував до берег?в Чорного моря. М?сцев? племена ? грецьке населення п?дкорялися персам, не чинить н?якого опору. Майстерний грецький ?нженер Мандрокл спорудив м?ст ?з суден в найвужчому м?сц? Геллеспонта (Боспор), внасл?док чого вперше ?вропа ? Аз?я були сполучен? один з одним. На берез? Боспора були поставлен? дв? мармуров? пам'ятн? стели з написами грецькою мовою ?, за Геродотом, ≪письменами Ассир??≫ , т. н., мабуть, древньоперською, еламскою ? аккадскою мовами. Геродот пише, що б?ля моста було з?брано близько 700 000 п?ших ? к?нних вершник?в (що ? зав?домо фантастичним числом) ? 600 корабл?в. Перська арм?я пройшла мостом на п?вденний берег Фрак?? ?, не зустр?вши гам?р опору, прибула до пониззя ?стра (Дунай).

Тепер Дар?й вир?шив зробити пох?д проти причорноморських ск?ф?в , прагнучи запоб?гти розширенню ?хнього впливу в б?к Фрак??. Ще до цього сатрап Каппадок?? Ар?арамна з невеликим флотом перетнув Чорне море ? захопив полонених, щоб отримати у них необх?дн? в?домост? для майбутнього походу. Через Дунай був споруджений понтонний м?ст з суден, ?, перейшовши його, арм?я Дар?я почала просуватися ск?фськими степами. Для охорони моста був залишений грецький заг?н, що супроводжував до цього Дар?я на чол? ?з 11 тиранами причорноморських м?ст. Ц? греки за розпорядженням Дар?я повинн? були охороняти м?ст протягом 60 дн?в ?, якщо на той час перська арм?я не повернеться, зруйнувати м?ст ? вирушити додому. Дар?й сказав: ≪Щодня розв'язуйте по вузлу. Якщо я не повернуся через 60 дн?в, означа?, що я досяг г?р Кавказу ? повертаюся додому ?ншим шляхом. Тод? ви можете зруйнувати м?ст та повертайтесь до сво?? в?тчизни≫ . Зокрема А. Ф. Гуцал тракту?, що ≪сторожий рем?нь≫ ?з ш?стдесятьма вузликами використовувався персами як календар. Такий спос?б л?чби часу використовувався народами Аз?? та Африки.

Точна дата ск?фського походу нев?дома, але його можна б?льш-менш упевнено в?днести до часу м?ж 516 ? 512 до н. е. . Основним джерелом про цей пох?д ? четверта книга прац? Геродота.

Ск?фи не зважилися вступити у вир?шальну битву з величезним в?йськом супротивника ? удалися до сво?? улюблено? тактики випалено? земл?. Вони почали в?дступати, уганяючи за собою худобу, знищуючи траву ? засипаючи джерела. При цьому ск?фська к?ннота пост?йно нападала на окрем? загони персько? п?хоти ? знищувала ?х.

Не маючи достатн?х запас?в продовольства або можливост? вступити у в?дкритий б?й з ск?фами, Дар?й вир?шив в?дступити. Кинувши хворих во?н?в ? частину обозу ? залишивши св?й стан ?з засв?ченими вогнями, щоб приховати в?д ск?ф?в раптовий в?дступ, перси вноч?, приховано рушили в зворотний шлях. Наступного дня ск?фи пустилися навздог?н за персами, але, роз?йшлись з ними, прибувши до моста через Дунай. Знайшовши м?ст ц?лим, вони знову звернулися до ?он?йц?в з вимогою зруйнувати його. Вожд? ?он?йц?в з?бралися на раду. Деяк? учасники ради схилялися до того, щоб погодитися на заклик ск?ф?в ? тим самим зв?льнити ?он?ю в?д поневолення. Але тиран М?лета Гист??й виступив проти тако? думки, нагадавши, що вс? присутн? на рад? тирани правлять сво?ми м?стами завдяки милост? Дар?я ? у раз? загибел? останнього втратять владу, оск?льки народ не терп?тиме ?х. Щоб заспоко?ти ск?ф?в, Гист??й сказав ?м, що з вдячн?стю викона? ?хн? прохання, ? для вигляду ?он?йц? почали руйнувати м?ст з боку ск?ф?в, як? побачивши це п?шли. Через деякий час перське в?йсько п?д?йшло до переправи ? благополучно переправилося у Фрак?ю. А з Фрак??, яка стала легкою здобиччю перс?в, Дар?й повернувся до ?рану, залишивши свого полководця Мегаб?за завершити п?дкорення областей Геллеспонта ? Фрак??.

Хоча ск?фський пох?д Дар?я зак?нчився безрезультатно, Дар?й проник в глиб ск?фсько? територ?? усл?д за в?дступаючим супротивником. Це дало п?дставу Дар?ю включити причорноморських ск?ф?в в список п?двладних йому народ?в п?д назвою ≪заморськ? саки≫.

К?нець VI в. був часом найвищо? могутност? Ахемен?дсько? держави, в яку входило понад 80 народ?в ? меж? яко? тягнулися в?д р?чки ?нд на сход? до моря Егейського на заход?, в?д В?рмен?? на п?вноч? до Еф?оп?? на п?вдн?. Дар?й послав на трьох кораблях сво?х спостер?гач?в нав?ть до ?тал?? ? Сицил??, де назр?вала в?йна м?ж грецькими ? ф?н?к?йськими колон?стами. Останн? були природними союзниками перс?в в ?хн?й майбутн?й в?йн? з Грец??ю, ? Дар?й уважно стежив за ходом розвитку под?й у всьому Середземномор'?, сх?дна частина якого належала персам. Тепер вони мали могутн?й флот з корабл?в ф?н?к?йц?в, ?он?йц?в ? ?нших морських народ?в.

Греко-перськ? в?йни [ ред. | ред. код ]

В?дновивши свою владу в Мал?й Аз??, Дар?й почав готуватися до походу проти материково? Грец??. В?н справедливо вважав, що перське панування в Мал?й Аз??, у Фрак?? ? на островах моря Егейського буде нем?цним, поки греки Балканського п?вострова збер?гають свою незалежн?сть. Якщо в?рити Геродоту (V, 105), коли Дар?ю допов?ли про спалювання Сард аф?нянами ? повсталими ?он?йцями, в?н запитав, хто так? аф?няни. Почувши в?дпов?дь, Дар?й вел?в одн?й з? сво?х слуг щодня перед об?дом повторювати слова: ≪Владико, пам'ятай про аф?нян!≫.

Дар?й, будучи прекрасним стратегом, розум?в труднощ? майбутньо? в?йни ? почав ретельно готуватися до не?. Зокрема, перська адм?н?страц?я зробила см?ливий крок, що св?дчив про широту погляду ? пол?тично? терпимост?. У 492 до н. е. перський полководець Мардон?й розпорядився зам?нити в б?льшост? грецьких м?ст Мало? Аз?? тиран?ю на демократ?ю, щоб не створювати невдоволення серед п?двладних персам елл?н?в ? забезпечити ?хню в?ддан?сть. У тому ж 492 до н. е. перська арм?я ? флот, на чол? яких стояв Мардон?й, одружений з дочкою Дар?я Артазострою, виступили в пох?д. Прибувши в Кил?кию, Мардон?й зв?дти вирушив з флотом до Геллеспонту. Туди ж рушило ? сухопутне в?йсько. Пот?м воно переправилося через протоку ? пройшло до Македон?? ? Фрак??, як? разом з п?вн?чним узбережжям моря Егейського були завойован? ще за два десятил?ття до цього. Але перська влада в цих областях виявилася нем?цною, оск?льки п?д час ?он?йського повстання довелося перекинути зв?дти гарн?зонн? в?йська до Мало? Аз??, ? ц? пров?нц?? були втрачен? для перс?в. Мардон?й пройшов уподовж фрак?йського узбережжя, в?дновив там перське панування ? тим самим позбавив Грец?ю можливост? отримувати буд?вельний л?с з п?вн?чних район?в Балканського п?вострова. Але б?ля мису Афонського на Халкидськ?м п?востров? перський флот був розбитий сильною бурею, п?д час яко? загинуло близько 20 000 ос?б ? було знищено 300 корабл?в. Кр?м того, вноч? на перський таб?р напало фрак?йське плем'я бриг?в , в бою загинуло багато перс?в ? поранили самого Мардон?я. П?сля цього довелося в?двести сухопутну арм?ю ? флот назад в Малу Аз?ю ? наново почати п?дготовку до походу проти Грец??. Вт?м, С. Я. Лурье ? Г. Бенгтсон, полем?зуючи з Е. Ме?ром ? ?ншими ?сториками, вважають, що пох?д Мардон?я не був направлений проти Грец??, а мав на мет? в?дновити перську владу на п?вноч? Егейського моря. Проте проти тако? думки може св?дчити до певно? м?ри той факт, що п?сля цього походу Мардон?й був усунений в?д командування арм??ю ? флотом.

У 492 до н. е. на ще незалежн? острови ? в м?ста материково? Грец?? були послан? перськ? в?сники з вимогою ≪земл? ? води≫, тобто пок?рност?. Одночасно в грецьк? м?ста Мало? Аз?? були направлен? г?нц? з наказом будувати в?йськов? корабл? ? вантажн? судна, щоб взяти участь в майбутньому поход?. Б?льш?сть остров?в ? багато областей Грец?? (наприклад, Ф?ви , Аргос ? Ег?на ) в?дпов?ли згодою на вимогу в?сник?в перського царя, ? лише Спарта ? Аф?ни в?дмовилися визнати владу Дар?я ? нав?ть убили посл?в (аф?няни кинули ?х з урвища, а лакедемоняне ? в колодязь). Г. Б??гтсон вважа? це пов?домлення Геродота нев?рог?дним, оск?льки аф?няни ран?ше допомагали повсталим ?он?йцям ?, отже, перебували в стан? в?йни з Перс??ю. Тому, вважа? в?н, що Дар?й навряд чи почав би посилати сво?х в?сник?в до Аф?н. Проте з цими доводами погодитися важко, оск?льки, по-перше, аф?няни врешт? кинули ?он?йц?в напризволяще ?, по-друге, у Дар?я були багато прихильник?в в Аф?нах.

Перси почали готуватися до нового походу. Оф?ц?йно було оголошено, що метою в?йни ? покарання аф?нян та еретрийц?в за ?хню допомогу малоаз?йським грекам в боротьб? з персами. Але д?йсна мета була ?нша. Дар?й розраховував на те, що захоплення Аттики на чол? з ?? столицею Аф?нами приведе до п?дкорення вс??? Грец??. До того ж вигнанц? з Аф?н, що втекли до перс?в, П?с?страт?ди (нащадки тирана П?с?страта ) п?дбурювали Дар?я до захоплення Аф?н, щоб повернути соб? втрачену владу.

Дар?й в 492 до н. е. усунув в?д командування Мардон?я, звинувативши його в невдачах першого походу проти Грец??. Сухопутну арм?ю очолив Артафрен, син л?дийського сатрапа з тим же ?м'ям ? плем?нник Дар?я, а командуючим флотом був призначений м?ди?ць Дат?с. За Геродотом, флот нал?чував 600 корабл?в, але велика частина ?х була транспортними судами для перекидання п?хоти ? к?нноти. Обидва полководц? отримали наказ захопити в полон ? д?ставити Дар?ю аф?нян та еретрийц?в.

Л?том 490 до н. е. перський флот був зосереджений б?ля берег?в К?л?к?? . Туди ж були направлен? ? вантажн? судна для перевезення коней. У К?л?к?? з?бралися також к?ннота ? п?хота. Врахувавши досв?д минулих невдач, перськ? полководц? вир?шили переправити в?йсько на кораблях через Егейське море , не п?ддаючи флот новим небезпекам б?ля неспок?йного мису Афон, а також наб?гам неп?двладних фрак?йц?в. Перси висадилися на Наксос?, який все ще залишався непокоренным, завоювали ? спустошили його. Б?льш?сть населення остров?в втекло в гори. Пот?м перська арм?я прибула в Еретр?йськую область на Евбе? . Еретр?я була розд?лена на ворогуюч? пол?тичн? парт??, причому аристократи виступали за оборону свого м?ста, а демократи були схильн? здати його. Ш?сть дн?в еретрийц? чинили оп?р персам, але на сьомий день демократи здали м?сто, спод?ваючись, що тепер ?хня парт?я прийде до влади. Проте перси розграбували ? спалили м?сто ? храми, а його жител?в в?двели в рабство. Вони були доставлен? в Сузи ? пот?м за наказом Дар?я поселен? в сел? Ардер?кка в еламськ?й област? К?сс??.

Таким чином, одна з ц?лей походу була досягнута, ? перськ? полководц? могли спод?ватися на усп?х ? в Аф?нах. Проте надм?рна жорсток?сть перс?в в Еретре? повинна була лише п?дсилити р?шуч?сть аф?нян. Через дек?лька дн?в п?сля спустошення Еретр?? перська арм?я за допомогою досв?дчених грецьких пров?дник?в попрямувала на кораблях до Аттики ? висадилася на р?внин? Марафон , за 40 к?лометр?в в?д Аф?н . Р?внина ця тягнеться в довжину на 9 км, ширина ?? становить 3 км. Вона була вибрана для висадки тому, що там можна було легко розвернути к?нноту. Кр?м того, колись землевласники на ц?й р?внин? ? в ?? окруз? були опорою тирана Г?пп?я, який тепер указував персам шлях проти сво?? батьк?вщини Аф?н. Дат?с вважав, що або аф?нська арм?я п?д?йде до Марафону ? в?н розгромить ??, або ж, якщо аф?няни не зважаться виступити, перси сам? попрямують до ?хнього м?ста. Це був пер?од, коли перси ще панували на мор? ? легко могли блокувати Аф?ни з моря, заважаючи п?двезенню хл?ба. Перська арм?я навряд чи нал?чувала понад 15 000 чолов?к, оск?льки на кораблях важко було доставити дуже багато к?нноту. Серед во?н?в, можливо, були ? вавилоняни, про що може св?дчити знах?дка на пол? бою в Марафон? вавилонсько? цил?ндрично? печатки. Твердження Корнел?я Непота про те, що на Марафон? висадилося 100 000 перських во?н?в, ? вигадкою п?зн?шого часу, розрахованою на прославляння аф?нсько? збро?.

Аф?няни опинилися у скрутному становищ? ? ?м не доводилося спод?ватися на сторонню допомогу. Сус?дня область Беот?я була ворожа до них ? в?дкрито в?тала появу перс?в. У самих Аф?нах продовжувалася пост?йна боротьба м?ж аристократичною ? демократичною парт?ями та в народному з?бранн? в?дбувалися гостр? спори щодо тактики майбутньо? в?йни з персами. Було вир?шено включити в аф?нську арм?ю ? раб?в, об?цяючи дарувати ?м свободу.

Аф?нське в?йсько, яке складалося з 10 000 ос?б, попрямувало на Марафонську р?внину. Туди ж прибула близько тисяч? во?н?в з союзного беот?йського м?ста Плат??, розташованого на меж? з Аттикою . Одночасно до Спарти був посланий в?домий скороход Ф?д?пп?д, який на другий день досяг цього м?ста ? передав влад? прохання аф?нян про допомогу. Спартанц?, об?цяли допомогти, але не посп?шали послати в?йсько, посилаючись на старовинний звичай, зг?дно з яким до повного м?сяця не можна було виступати в пох?д. Розпочати першими битву не наважилась жодна ?з стор?н, обидв? сторони вич?кували дек?лька дн?в. Лише коли настав ранок 12 серпня 490 року Аф?нське в?йсько швидко вишикувалося, залишило сво? позиц?? ? стр?мким маршем рушило вниз на ворога, щоб дати вир?шальну битву. Бойова л?н?я аф?нян виявилася р?вною перською, але в центр? у них були менше ряд?в, чим у супротивника. У ц?й битв? перс?в було розбито причому за Геродотом загинуло 6400 перс?в ? всього 192 аф?нян.

Проте перемога при Марафон? мала швидше моральне, чим в?йськове, значення. Поразки зазнав фактично експедиц?йний корпус, а не арм?я перс?в тож Дар?й справедливо вважав, що програв битву, але не в?йну. У нього були нав?ть деяк? п?дстави вважати, що в материков?й Грец?? в?н досяг усп?ху, оск?льки багато м?ст дали йому ≪землю ? воду≫. Проте Дар?й не залишав думки про новий пох?д проти Грец??. П?сля Марафонсько? битви в?н переконався, що за допомогою нечисленно? арм?? п?дкорити грек?в не вдасться. П?дготовка походу вимагала часу, ? Дар?й почав розсилати г?нц?в в р?зн? област? сво?? держави з наказом споряджати в?йська ? корабл? ? збирати продовольство. Три роки йшла п?дготовка до в?йни, але на четвертий (486 р?к до н. е.) в ?гипт? спалахнуло повстання проти перського панування. Причиною повстання послужили важкий податковий гн?т ? примусове етаування тисяч рем?сник?в до ?рану для спорудження царських палац?в у Сузах ? Персепол?. Проте навряд чи всупереч поширен?й думц? приводом для повстання послужила битва при Марафон?.

Живу картину початку заколоту да? лист ?гипетського чиновника Хнумемахета сатрапов? Ферендату, в?дправлений з м?ста Елефантини 5 жовтня 486 року. У лист? пов?домля?ться, що ?гипетський чиновник Осорвер вел?в Хнумемахету узяти з собою Артабана, перського командира юдейського гарн?зону на остров? Елефантин?, ? вирушити до Еф?оп??, щоб доставити зв?дти на корабл? зерно. Привезене зерно за розпорядженням Артабана було вивантажене на берег, тим часом бунт?вники так знахабн?ли, що показуються нав?ть серед б?лого дня, а вноч? можуть напасти ? забрати зерно. Тому в?дправник листа просить сатрапа кра?ни наказати Артабану встановити варту на корабл? ? вивантажувати на берег лише ст?льки зерна, ск?льки можна доставити на човн? в м?сто С??н (нин? Асван) на Елефантин?. Отже, на початок жовтня хвилювання перекинулися ? на Елефант?ну, розташовану на п?вдн? кра?ни. До к?нця того ж м?сяця вони вилилися у в?дкрите повстання.

Смерть ? поховання [ ред. | ред. код ]

У листопад? 486 до н. е. Дар?й, якому виповнилося 64 роки, помер, процарювавши 36 рок?в ? не встигнувши в?дновити в ?гипт? свою владу. Ще до сво?? смерт? в?н розпорядився спорудити соб? гробницю за 5 к?лометр?в на п?вн?чний зах?д в?д Персеполя, в скелях м?сцевост?, що носить тепер назву Накш-?-Рустам , тобто ≪Зображення Рустама≫ (середньов?чний переказ приписував пам'ятник на скел? цьому легендарному геро?в?).

За багато стол?ть до Дар?я якийсь еламский цар вел?в вис?кти на круч? в Накш-?-Рустам? рель?ф з? сво?м зображенням. П?д ц??ю кручею, на висот? близько 20 м, споруджена гробниця Дар?я, яка в стил? стародавн?х ?ранських традиц?й видовбана в скел?. У усипальн?, в яку ведуть двер?, у величезних н?шах розташован? три масивних саркофаги , в одному з яких поко?лося т?ло Дар?я, а в двох ?нших ? т?ла член?в його с?м'?. Вх?д у гробницю утворю? портик з чотирма колонами. Над портиком п?дносяться скульптурн? зображення. Дар?й в оточенн? сво?х придворних сидить на трон?, який тримають представники тридцяти народ?в держави.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• 7210 Дар?ус  ? астеро?д , названий на честь правителя.

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

• Аба?в А. И. Из иранской ономастики. // История Иранского государства и культуры. К 2500-летию Иранского государства. ? М., 1971.
• Авдиев В. ?. История древнего Востока. -М., 1970. ?599 с.
• Алиев И. Сармато-аланы на пути в Иран. // История Иранского государства и культуры. К 2500-летию Иранского государства. ? М., 1971.
• Бердыев О. Южная Туркмения и Иран в эпоху камня и раннего метала. // История Иранского государства и культуры. К 2500-летию Иранского государства. ? М., 1971.
• Василыев Л. С. Исторыя Востока: В 2.т. Т. Учеб. По спец. ≪История≫. ?2-е изд., испр. и доп. -М., 2001. ?512 с.
• Винокур ?. , Трубчан?ов С. Давня ? середньов?чна ?стор?я Укра?ни. ? К,, 1996. ? 224 с. С. 64, 65.
• Гарфунов Б. Г. К 2500-летию иранского государства. // История Иранского государства и культуры. К 2500-летию Иранского государства. -М., 1971.
• Геродот. История в девяти книгах. -Ленинград. 1972. ? 599 с.
• Грановский Э. А. О распространении иранских племен на территории Ирана. // История Иранского государства и культуры. К 2500-летию Иранского государства. -М., 1971.
• Гуцал А. Ф. Давн? календар?, м?ри, монети: Навчальний пос?бник. ? Кам'янець-Под?льський, 2006. ? 208 с.
• Дандамаэв М. А. Ахеменидское государство и его значение в истории древнего Востока. // История Иранского государства и культуры. К 2500-летию Иранского государства. ? М., 1971.
• Дандама?в М. А. Политическая история древнего Ирана. ? М., 1985. ? 319 с.
• Дандамаев М. А., Глуконин В. Г. Культура и экономика древнего Ирана. -М., 1980. ?414 с.
• Дьяконов И. М. Восточный Иран до Кира (К возможности новых постановок вопроса). // История Иранского государства и культуры. К 2500-летию Иранского государства. -М., 1971.
• Иванов М. С. Очерки истории Ирана. ? М., 1952. ? 465 с.
• История Древнего Востока. Тексты и доеументы: Учеб. пособие / Под ред. В. И. Кукзищена. ? М., 2002. ? 719 с.
• Крижан?вський О. П. ?стор?я стародавнього Сходу. П?дручник для студент?в. ? К., 2006. ? с.
• Крижан?вський О. П. ?стор?я стародавнього Сходу. Курс лекц?й. ? К., 1996. ?480 с.
• Оранский И. М. Изучение памятников государства. // История Иранского государства и культуры. К 2500-летию Иранского государства. ? М., 1971.
• Петрушевский И. П. Изучение феодального общества Ирана в России и в СССР. // История Иранского государства и культуры. К 2500-летию Иранского государства. -М., 1971.
• Пьянков И. В. Образование державы Ахеменидов по данным античных историков. // История Иранского государства и культуры. К 2500-летию Иранского государства. -М., 1971.
• Са?нко В. М. К толкованию скифских ≪даров≫ Дарию. // Международные отношения в бассейне Черного моря в древности и средние века. ? Тез. докл. IV научн. конф. ? Ростов-на-Дону, 1992.
• Ставиский Б. Я. Средняя Азия и ахеменидский Иран. // История Иранского государства и культуры. К 2500-летию Иранского государства. -М., 1971.
• Струве В. В. Геродот политические течения в Персии эпохи Дария ?. // Вестник древней истории. -М., 1948, -№ 3.
• Струве В. В. Дарий ? и скифы Причорноморя. // Весник древней истрии. -М., 19 , -№ .
• Струве В. В. Древний Восток. ? М,, 1951. -С. 180?189.
• Тураев Б. История Древнего Востока. ? Мин., 2004. ?752 с.
• Хрестомат?я з ?стор?? Стародавнього св?ту. / За ред. В. В. Струве, -Т. 1. -М., 1953. -С. 238, 239. ? С. 248, 249. ? С. 250, 251. ? 136 с.

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Darius I of Persia

• О. ?. Ф?алко . Дар?й I (Дар'явауш) [ Арх?вовано 4 червня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2004. ? Т. 2 : Г ? Д. ? С. 292. ? ISBN 966-00-0405-2 .
• Дар?й I Великий // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.
• Энциклопедический словарь  : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). ? СПб . : Ф. А. Брокгауз , И. А. Ефрон , 1890?1907.
• Дар?й I Великий . (у Smith 's Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.) (англ.)
• Бег?стунський напис Дар?я I [ Арх?вовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine .]
• Енциклопед?я ?ран?ка: Дар?й [ Арх?вовано 29 кв?тня 2011 у Wayback Machine .]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Genealogics.org · Geni.com Л?тература та б?бл?ограф?я Index Theologicus · Online Books Page · Open Library · Provenio · Sandrart.net · ToposText · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти Wolfram Language Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · De Agostini · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia · World History Encyclopedia Дов?дков? видання Британський музей · Alvin · Collaborative InterLingual Index · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · National Historical Museums of Sweden · NNDB · Swedish Open Cultural Heritage · Французька В?к?д?я Нормативний контроль AAR :  12378254 · BAV :  ADV10382809 ,  ADV11419871 · BNF :  126902644 · CiNii :  DA16665217 · FAST :  1800767 · Freebase :  /m/0cpcj · GND :  118523791 · ISNI :  0000000120956470 · ItRSI :  90025 · J9U :  987007260378305171 · LCCN :  n50066820 · LIH :  LNB:0x9;=BX · LNB :  000181087 · MAK :  9810592289305606 · N6I :  vtls001222931 · NCF :  ncf11300809 · NKC :  mzk2004252107 · NLA :  805973 · NLG :  322011 · NLI :  000037016 · NLP : a0000002709503 · NTA :  070875618 · NUKAT :  n2007131671 · SEARCH :  9713 ,  18046 · SUDOC :  050127276 · ULAN :  500116533 · VcBA :  495/29935 · VIAF :  15560660 ,  305098677 ,  974159474212727661927 ,  383159474047527660835