Дада??зм ( фр. dadaisme  ? в?д dada  ? дитячий дерев'яний коник; перен.: незв'язний дитячий лепет) ? авангардистська мистецька теч?я початку XX стол?ття. Виникла у Швейцар?? п?д час Першо? св?тово? в?йни та розвивалася впродовж 1914?1924 рок?в. Для дада?зму характерн? заперечення верховенства розуму, лог?ки, та в?дмова в?д сл?дування усталеним естетичним нормам, використання колажу , готових предмет?в як основи для твор?в. Автором назви теч?? був румунський поет Тр?стан Тцара (псевдон?м Семуеля Розенштока), який знайшов випадкове слово ≪dada≫ в словнику Ларруса . Засновники дада?зму ? Тр?стан Тцара , Р?хард Гюльзенбек , Гуго Балль , Ганс Арп та Емм? Хенн?нгс, дружина Гуго Баля. ^[1]

?стор?я розвитку [ ред. | ред. код ]

Предтечами дада?зму вважаються куб?зм , експрес?он?зм та футуризм . Виникненню теч?? посприяли зусилля н?мецьких поет?в Гуго Балля ? Р?харда Гюльзенбека , поета, художника ? скульптора Ганса Арпа ? румунського художника й письменника Марселя Янко . Балль у 1916 заснував у Цюриху ≪Кабаре Вольтер≫, де збиралися ?м?гранти ? шанувальники авангардного мистецтва р?зних прояв?в. У Нью-Йорку ж митц?-?м?гранти з ?вропи з? схожими вподобаннями ще з 1914 року об'?дналися навколо журнал?в ≪Камера Йорк≫, ≪291≫ ? ≪391≫, а також галерист?в Волтера Аренсберга ? Альфреда Ст?гл?ца та групи ≪Фото Сецесс?он≫. Основними представниками американського дада?зму стали Марсель Дюшан , Франс?с П?каб?а та Ман Рей .

Гуго Балль схвалював ? сам писав в?рш?, у яких по?днуються слова ? шум дзвоник?в, каструль тощо, звеличу?ться ономатопея . Художня концепц?я Марселя Дюшана у використанн? готових предмет?в як твор?в мистецтва була перейнята засновниками дада?зму в Цюриху. П?сля закриття ≪Кабаре Вольтер≫ з середин? 1916 року рух дада?ст?в очолив письменник Тр?стан Тцара , котрий проголошував необх?дн?сть ц?лком зруйнувати колишн? ц?нност?, щоб створити нове мистецтво ? нове сусп?льство. У 1917?1920 роках Тцара видавав ?нтернац?ональний журнал ≪Дада≫, у якому публ?кувалися в?рш? та картини авангардних митц?в. У 1918 в?н створив ≪Ман?фест Дада≫, де виклав основн? положення ц??? мистецько? теч??: бунт, гра, висм?ювання будь-яких усто?в, за що вважа?ться оф?ц?йним засновником дада?зму. Того ж року Балль покинув середовище дада?ст?в ? повернувся до експрес?он?ст?в.

Тцара сп?впрацював з письменниками Вальтером Зернером, Отто Флейком, художником Франс?сом П?каб?а . У 1918 Р?хард Гюльзенбек пере?хав до Берл?на ? познайомив Франца Юнга ? Р?харда Ер?нга з дада?змом. Т? в?дкрили журнал дада?ст?в ≪Клуб Дада≫. Представниками теч?? стали Джон Гартф?лд, В?ланд Герцфельде, Франц Юнг, Рауль Хаусман, Вальтер Мер?нг, Йоганнес Баадер , Джордж Гросс , як? протестували проти в?йни висм?юванням влади, епатажною повед?нкою. П?сля зак?нчення Першо? св?тово? в?йни ?нтерес до дада?зму став швидко падати. У 1919 роц? Тцара покинув Цюрих ? пере?хав до Парижа, що позначило к?нець цюрихського дада?зму. З 1919 дада?сти зосередилися в Кельн? , а саме Макс Ернст , Йоганнес Теодор Бааргельд , Ганс Арп . У 1920 Ернст ? Бааргельд влаштували верн?саж, який проголосили вершиною ? к?нцем дада?зму. Берл?нський клуб дада?ст?в розпався в 1921 роц? через суперечност? м?ж його учасниками. Деяк? митц?, так? як Курт Шв?ттерс попри схож?сть творчост? не були прийнят? до кола дада?ст?в. Наступного року припинила д?яльн?сть ? кельнська група. У 1923 конфл?кт м?ж Тцарою та Андре Бретоном поклав к?нець французькому дада?зму. У 1924 роц? Тцара видав зб?рку ≪С?м ман?фест?в Дада≫, яка стала прощання з дада?зм ^{[2] [3]} .

Дада?зм посприяв розвитку сюрреал?зму й театру абсурду . У 1970-их сформувалася так? модиф?кац?? неодада?зму , як гепен?нг , енвайронмент , ≪ новий реал?зм ≫ ^[4] .

Характерн? риси [ ред. | ред. код ]

Дада?зм виражав в?дчуття абсурду св?ту, розчарування у в?р? у верховенство розуму й лог?ки, у ?снування загальних норм ? ц?нностей. Дада?сти прагнули створювати не естетично приваблив? твори, а так?, що вт?люють абсурд ? випадков?сть. Дада?зм уника? спогад?в про минуле ? спод?вань на майбутн?. Митц? ц??? теч?? вдавалися до спонтанного по?днання випадкових об'?кт?в або до використання готових предмет?в, як? лише дещо зм?нювалися ( Ready-made ). Твори дада?зму не сл?дують як?й-небудь попередн?й схем?. Так, в?рш? не мають рими, використовують численн? авторськ? неолог?зми, часом окрем? звуки зам?сть сл?в. Картини ? скульптури створюються методом колажу з? шматк?в паперу, тканини, деталей ужиткових предмет?в, складаються з хаотичного по?днання геометричних форм. Виставки дада?ст?в часто супроводжувалися неспод?ваними, скандальними д?ями, що кидали виклик сусп?льним устоям ^{[5] [2]} .

Основн? представники дада?зму [ ред. | ред. код ]

• Ганс Арп (Hans Arp, 1886?1966), Н?меччина, Швейцар?я ? Франц?я
• Марсель Дюшан (1887?1968), Франц?я
• Макс Ернст (1891?1976), Н?меччина та США
• Отто Фройндл?х (1878?1943), Н?меччина, Франц?я
• Ф?л?пп Супо (1897?1990), Франц?я
• Тр?стан Тцара (1896?1963), Румун?я, Франц?я
• Гуго Баль (1886?1927), Н?меччина, Швейцар?я
• Рауль Гаусман (Raoul Hausmann, 1886?1971), Н?меччина
• Курт Шв?ттерс (1887?1948), Н?меччина
• Франс?с П?каб?а (1879?1953), Франц?я
• Ман Рей (Man Ray, 1890?1976), Франц?я, США
• Марсель Янко (1895?1984), Румун?я, ?зра?ль
• Поль Елюар (1895?1952)
• Татцум? Х?дж?ката (1928?1985), Япон?я
• Кацуо Оно (1906), Япон?я

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Неодада?зм

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Ференц Н. С. Основи л?тературознавства: П?дручник ? К.: Знання, 2011. ? 432 с.

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Дада?зм

• Дада?зм  // Л?тературознавча енциклопед?я  : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в . ? Ки?в : ВЦ ≪Академ?я≫ , 2007. ? Т. 1 : А ? Л . ? С. 252-254.
• Дада?зм // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.
• Dadaism у ArtFactory [ Арх?вовано 27 кв?тня 2019 у Wayback Machine .] (англ.)
• Dada в The Art Story [ Арх?вовано 24 кв?тня 2019 у Wayback Machine .] (англ.)

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Gyldendals Teaterleksikon Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library · Provenio · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти Wolfram Language · Quora · Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика музична енциклопед?я (кат.) · Велика норвезька енциклопед?я · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · ?сторичний словник Швейцар?? · Латв?йська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Cultureel Woordenboek · Cultureel Woordenboek · Enciclopedia Itau Cultural · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Osterreichisches Musiklexikon Online · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання WordNet · Nuovo soggettario · Французька В?к?д?я Нормативний контроль BNE :  XX526801 · BNF :  11936200g · FAST :  886698 · Freebase :  /m/0298q · GND :  4010866-1 · J9U :  987007540871005171 · LCCN :  sh85035374 · LNB :  000051410 · NKC :  ph305399