Г?мназ?я

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Льв?вська академ?чна г?мназ?я заснована 24 жовтня 1784 року
Будинок Першо? Ки?всько? г?мназ?? (1809)

Г?мна?з?я ( лат. gymnasium , дав.-гр. γυμν?σιον ) ? терм?н у р?зних ?вропейських мовах для середньо? школи, яка готу? учн?в до здобуття вищо? осв?ти в ун?верситет?. Його можна пор?вняти з американським англ?йським терм?ном п?дготовча середня школа. До 20-го стол?ття система г?мназ?й була широко поширеною частиною осв?тн?х систем у багатьох ?вропейських кра?нах. В Укра?н? ? загальноосв?тн?й навчальний заклад , що забезпечу? здобуття базово? середньо? осв?ти (5 ? 9 класи) [1] .

?стор?я г?мназ?й у ?вроп?

[ ред. | ред. код ]

Перед?стор?я г?мназ?й

[ ред. | ред. код ]
Докладн?ше: Г?мнас?й

Перв?сно, у давньогрецьких м?стах ? пров?нц?ях, переважно у м?стах-державах у Мал?й Аз?? , де грецька культура мала вплив, терм?н γυμν?σιον ( ≪г?мнас?й≫ ) вживався на позначення ≪м?сця для ф?зичних (г?мнастичних) вправ≫. На це вказу? ? етимолог?я: в?д д??слова γυμν?ζω (≪оголяюся, роздягаюся; вправляюся≫), утвореного з γυμν?? (≪голий, нагий≫), яке виводять пра?ндо?вроп. кореня *nog? - ≪голий≫ (пор. праслов. *nagъ ).

Приблизно з к?нця V ст. г?мнас?? стають осв?тн?ми закладами: у них вели сво? бес?ди ф?лософи , ритори , вчен? тощо. Кожне грецьке м?сто мало одну або й дек?лька г?мнас??в. Найв?дом?шими з них були: Дромос у Спарт? ; з аф?нськ? г?мнас?? ( Академ?я, Л?кейон, К?носарг ), де викладали Платон ? Аристотель ; Кранейон у Коринф? ; г?мназ?? в Неапол? , Ефес? , Н?ке? та ?н. м?стах.

Ан? у Давньому Рим?, н? в ранньосередньов?чн?й ?вроп? осв?тн?х заклад?в, под?бних до г?мнас??в не було.

Розвиток г?мназ?й у ?вроп? XVI ? поч. XX ст.ст.

[ ред. | ред. код ]

Г?мназ?я як ?вропейський навчальний заклад середньо? осв?ти бере початок з XVI стол?ття. Безпосередн?ми попередниками г?мназ?й стали школи ( лат. scholae ) при монастирях та св?тськ? школи при ун?верситетах , що з'являються з початку XIII ст. переважно в Н?меччин? та ?тал??. У таких школах-г?мназ?ях основним предметом була латина ? викладався курс трив?альних наук ( лат. trivium ), куди входили граматика, лог?ка ( д?алектика ) ? риторика.

З епохою В?дродження ? особливо Реформац?? осв?та набува? класичних зразк?в ? як у зм?ст? навчання, так ? його формах. Зокрема, виникла ц?ла низка нових осв?тн?х, гуман?стичних за спрямован?стю шк?л ? т. зв. латинськ? школи , що включали л?це?, г?мназ??, вчен? школи, педагог?уми тощо. Перша така латинська школа виникла в Лондон? в 1510 р.; у Н?меччин? под?бний заклад вперше було в?дкрито Меланхтоном у 1526 роц? в Нюрнберз? .

У 1538 роц? н?мецький педагог, просв?титель ? кальв?н?стський полем?к ?оганнес Штурм ( н?м. Johannes Sturm ) заснував у Страсбурз? гуман?стичну (св?тську) г?мназ?ю, принципи орган?зац?? ? навчання в як?й у ц?лому збереглися аж до к?н. XIX ст.. ?? програма включала кр?м вивчення класичних давн?х мов (грецька ? латина), старо?врейсько? мови, ?стор?? та риторики .

Первинне м?сце розташування Академ?чно? г?мназ?? у Торун? , Польща (?снувала 1568?1793).

Особливий розвиток г?мназ?йний рух отримав на н?мецьких землях (? державних утвореннях, куди вони входили), в ?тал?? ( ?тал. ginnasi ), Польщ?, де формувалася своя г?мназ?йна система (перш? г?мназ?? постали у Гданську , 1558 ? Торун? , 1568) ? яку було зруйновано п?сля Другого Под?лу Реч? Посполито? (1793) та з 2-? чверт? XVIII ст. у Рос?йськ?й ?мпер?? .

На поч. XX ст. г?манз?? ?снували в Австо-Угорщин? , Рос?йськ?й ?мпер??, Прус?? , Серб?? та Болгар??.

У Франц?? ?м в?дпов?дали л?це? та колеж? ( фр. Lycees, colleges ), в Англ?? ? США ? школи ? коледж? граматики, вищ? школи ( англ. Grammar-Schools, Grammar-Colleges, High Schools тощо, в ?спан?? ? ?нститути ? колехьйос ( ?сп. Institutes, colegios , в ?тал?? ? л?це?/л?че? ( ?тал. licei ), e Швейцар??  ? кантональн? школи ( н?м. Cantonschulen ) тощо.

Г?мназ?? територ?? сучасних укра?нських земель

[ ред. | ред. код ]

У склад? Австр?йських держав

[ ред. | ред. код ]

Варто в?дм?тити, що умови розд?лення Укра?ни м?ж 2 ?мпер?ями ? Австро-Угорською та Рос?йською ? зумовили окреме ?снування на укра?нських землях г?мназ?й в?дпов?дно австро-угорських ? рос?йських.

За даними ?вана Боднарчука , [2] Осипа Залеського , [3] Ярослава Стоцького, [4] [5] Бучацька васил?янська г?мназ?я заснована прив?ле?м правителя Реч? Посполито? Ав?уста III , виданим у Варшав? 22 жовтня 1754 р. на прохання д?дича Бучача Миколи Василя Потоцького [6] . У переклад? корол?вського прив?лею-дозволу польською мовою вжито терм?н ≪публ?чн? школи≫. [7]

Буд?вля Коломийсько? г?мназ??

У Корол?вств? Галичини та Володимир?? , що входило до складу Австро-Угорщини, розпорядженням ц?саря Йозефа II в?д 24 жовтня 1784 року заснована Льв?вська академ?чна г?мназ?я як складова частина Льв?вського ун?верситету . [8] Вона вважа?ться найдавн?шою з укра?нською мовою викладання. [9] [10] У 1789 роц? заснували г?мназ?ю в Збараж? з н?мецькою мовою навчання, яку в 1805 роц? перевели до м?ста Бережани . [11] У XIX ст. , функц?онували г?мназ?? в наступних м?стах: Льв?в , Коломия (1861), Станислав?в , Терноп?ль (1898), Теребовля та ?н.

У Льв?вськ?й академ?чн?й г?мназ?? з 1867 року вс? навчальн? предмети в початкових класах викладалися укра?нською мовою, а з 1874 ? в ус?х класах.

У склад? Рос?йсько? ?мпер??

[ ред. | ред. код ]

?мов?рно, першою г?мназ??ю на територ?? Укра?ни, що знаходилась у склад? Рос?йсько? ?мпер?? , була Одеська комерц?йна г?мназ?я (перша ? одна з 2 у Рос?йськ?й ?мпер??). ?? було засновано у 1804 р., але вже у 1817 р. скасовано. Кр?м параф?яльного ? пов?тового училища, вона м?стила у сво?му склад? власне комерц?йну г?мназ?ю, в як?й викладались так? св?тськ? дисципл?ни, як мови новгрецька та ?тал?йська, алгебра ? арифметика, а також ≪приспособи до комерц??≫, право, загальна граматика, комерц?йна географ?я ? бухгалтер?я, комерц?йна справа, осво?ння фабрик ? товар?в, ?стор?я комерц??, комерц?йне ? морське право .

Перш? г?мназ?? в Укра?н? (по одеськ?й) були створен? в Харков? , Черн?гов? , Катеринослав? (сучасний Дн?про ) ? у 1805 роц?, Новгород-С?верську , Перша чолов?ча г?мназ?я Полтави  ? у 1808 роц?, Херсон?  ? у 1812 роц? [12] .

Перша Ки?вська г?мназ?я , фото к?н. XIX ? поч. XX стол?ть.

Першу класичну чолов?чу г?мназ?ю в Ки?в? було засновано 1809 року (вона са?ме називалась Перша чолов?ча г?мназ?я ). М?стилась вона спочатку на Подол? , а з 1811 року ? у Кловському палац? на Печерську . Тут викладали в?дом? ?сторики М. Ф. Берл?нський та М. ?. Костомаров ; серед вихованц?в були художник Микола Ге , ?сторик Микола (Закревський) , поет М. В. Гербель, скульптор П. П. Заб?ла. У 1850-52 рр. скульптор Олександр Беретт? спроектував будинок для м?сько? г?мназ?? на Б?б?ковському бульвар? (нин? бульвар Шевченка). Проте м?ський уряд в?ддав прим?щення г?мназ?? кадетському училищу. Лише у 1857 роц?, п?сля того як на сучасному Пов?трофлотському проспект? за проектом ?. В. Штрома вир?с Кадетський корпус, Перша г?мназ?я переселилась у будинок на Б?б?ковському бульвар?. У роки Першо? св?тово? в?йни г?мназ?ю було переобладнано п?д в?йськовий госп?таль. З 1959 року ? це гуман?тарний корпус Ки?вського ун?верситету (КНУ) [13]

Розвиток г?мназ?й у Рос?йськ?й ?мпер??

[ ред. | ред. код ]

Найстар?ша г?мназ?я в Рос?йськ?й ?мпер?? була заснована в Петербурз? у 1726 роц? (в?дразу по смерт? царя Петра I ) за посередництва укра?нського вченого Феофана Прокоповича н?мцем Готл?бом Бай?ром ( н?м. Gottlieb Siegfried Bayer ) як Академ?чна школа (т. зв. скандинавська школа ). Спершу вона включала два в?дд?лення: н?мецьку ? латинську школи. У 1731 р. Г.Бай?р написав н?мецькою статут школи ≪Сучасне улаштування г?мназ??≫ ( н?м. Gegenwartige Einrichtung des Gymnasiums ). Нав?ть попри допуск у середин? 1730-х рр. у ?? лави д?тей середн?х соц?альних стан?в, нав?ть солдат?в, як? згодом складатимуть основу учн?вського контингенту, розвитку г?мназ?я не отримала, ? в 1737 р. у н?й навчалось лише 18 учн?в [14] .

Розкв?т ? набуття рос?йськост? в Академ?чн?й г?мназ?? пов'язана, в першу чергу з ?м'ям Михайла Ломоносова , який очолив ?? у 1758 роц?. Наступн? за часом, п?сля Петербургсько?, стали г?мназ?? у Москв? (1755) ? Казан? (1758). На початку XIX ст. в Рос?йськ?й ?мпер?? було утворено м?н?стерство народно? просв?ти, були затверджен? навчальн? округи ? г?мназ?? почали в?дкриватися по вс?й ?мпер??. На розвиток облаштування г?мназ?й у Рос?? велике значення мав Статут для г?мназ?й , затверджений 8 грудня 1828 року новоутвореним у 1826 р. Ком?тетом облаштування навчальних заклад?в . Однак вже за 20 рок?в, на середину XIX ст, г?мназ?йна осв?та в Рос?йськ?й ?мпер?? багато в чому втратила свою академ?чн?сть ? демократичн?сть (майже повсюди вивчення латини ? грецько? було зам?нено на штуд?ювання церковнослов'янсько? , читання твор?в античних ? ренесансних мислител?в було обмежено). Кр?м класичних чолов?чих г?мназ?й у 1876 в Москв? було в?дкрито за ?х подобою Ж?ночу класичну г?мназ?ю пан? Ф?шер . Кр?м того, ?снували деяк? рег?ональн? ? специф?чн? в?дм?нност? у функц?онуванн? г?мназ?й. Так, у Варшавському окруз? Рос?йсько? ?мпер?? з 1840 р. ?снували г?мназ?? реальн? (у 1872 ?хню назву було ун?ф?ковано на реальн? училища ). А в?йськов? кадетськ? корпуси в 1863 р. на короткий час (до 1882 р., коли ?м повернули стару назву) були також перетворен? на в?йськов? г?мназ?? . Кр?м того, розвиток кап?тал?зму зумовив ?снування 2 г?мназ?й комерц?йних , щоправда нетривале, наприклад, така у Таганроз? про?снувала в?д 1806 р. до 1837 р., коли ?? було реформовано на класичну.

Г?мназ?? як заклад середньо? осв?ти були скасован? на територ?? колишньо? Рос?йсько? ?мпер?? у 1920-х рр. у зв'язку з реформуванням системи шк?льно? осв?ти, а в деяких кра?нах-членах з середини XX ст. Соцтабору г?мназ?? ?снували фактично до часу його утворення, тобто до часу пово?нних реформ народно? осв?ти, наприклад, у Польщ? до 1948 року.

Сучасн? г?мназ?? в Укра?н?

[ ред. | ред. код ]

З розпадом СРСР на початку 1990-х рок?в, занепаду ? розвалу в Укра?н? зазнали вс? сторони життя ? в?д економ?ки, соц?ально? сфери, медицини до галуз? культури ? осв?ти. Поруч ?з загально-державною осв?тньою системою постала нов?тня система реформовано? ? приватно? осв?ти. Навчальн? заклади середньо? осв?ти також не стали виключенням: повсюди виникали нов?тн?, в тому числ? ? платн? приватн? зам?нники ЗОШ (загальноосв?тн?х шк?л). Спостер?галась справжня анарх?я як з назвами таких заклад?в, так ? особливо ? з навчальними програмами, планами ? самою системою ? методиками викладання.

Покласти край ? унормувати становище в царин? середньо? осв?ти в Укра?н? був покликаний Закон Укра?ни ≪Про загальну середню осв?ту≫ , прийнятий 13 травня 1999 року, який ч?тко ≪прописав≫ ус? норми середньо? осв?ти. Зг?дно з? згаданим законом г?мназ?я це:

загальноосв?тн?й навчальний заклад II-III ступен?в з поглибленим вивченням окремих предмет?в в?дпов?дно до проф?лю... [15]

Подальший розвиток ? функц?онування г?мназ?й, як ? решти заклад?в середьно? осв?ти в Укра?н? ма? ?рунтуватись виключно на засадах указаного Закону Укра?ни. Г?мназ?я ? заклад нового типу, головною метою якого ? задовольнити запити сусп?льства, держави у загальн?й середн?й осв?т? шляхом в?дбору ? навчання обдарованих та зд?бних д?тей, забезпечення ?х науково-теоретично?, гуман?тарно?, загально-культурно? п?дготовки для подальшого навчання у навчальних закладах вищого р?вня.

Так у 1999 роц? у м?ст? Боярка було в?дкрито Ки?во-Святошинську районну класичну г?мназ?ю яка продовжу? традиц?? ел?тних навчальних заклад?в Укра?ни.

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Виноски

[ ред. | ред. код ]
  1. Закон Укра?ни ≪Про повну загальну середню осв?ту≫, Стаття 35.
  2. Боднарчук ?. Бучач сто рок?в тому // Бучач ? Бучаччина . ?сторично-мемуарний зб?рник / ред. колег?я Михайло Островерха та ?нш?. ? Ню Йорк  ? Лондон  ? Париж  ? Сидней  ? Торонто  : НТШ , Укра?нський арх?в, 1972 . ? Т. XXVII. ? С. 66?67.
  3. Залеський О. Наше шк?льництво, в?д сиво? давнини по 1939 р?к // Бучач ? Бучаччина . ?сторично-мемуарний зб?рник / ред. колег?я Михайло Островерха та ?нш?. ? Ню Йорк  ? Лондон  ? Париж  ? Сидней  ? Торонто  : НТШ , Укра?нський арх?в, 1972 . ? Т. XXVII. ? С. 817.
  4. Стоцький Ярослав. Бучацький монастир отц?в Васил?ян: на служб? Богов? й Укра?н?. До 300-л?ття заснування. ? Жовква : М?с?онар , 2011. ? 216 с. + 24 с. вкл. ? С. 92, 99. ? ISBN 978-966-658-239-6 .
  5. Стоцький посила?ться на працю В. Площанського ≪Бучач≫, опубл?ковану в газет? ≪Слово≫ у 1865 роц?.
  6. Стоцький Ярослав. Бучацький монастир отц?в Васил?ян… ? С. 92.
  7. Akta grodskie ? ziemskie z czasow Rzeczpospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardy?skiego we Lwowie… ? Lwow, 1868 . ? t. 1. ? 215 s. ? S. 145?146. (пол.) , (лат.) ]
  8. Мельник ?. Льв?вська академ?чна г?мназ?я [ Арх?вовано 12 червня 2012 у Wayback Machine .] // Поступ. ? 2005 (10 вересня).
  9. Середа О. АКАДЕМ?ЧНА г?мназ?я у Львов? [ Арх?вовано 25 кв?тня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2003. ? Т. 1 : А ? В. ? С. 51. ? ISBN 966-00-0734-5 .
  10. ?гор Мельник, 230 рок?в Академ?чн?й г?мназ?? // Zbruc.eu 24.10.2014
  11. Волинець Н., Голод Н. Бережанська г?мназ?я // Терноп?льський енциклопедичний словник  : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ?н. ? Терноп?ль : Видавничо-пол?граф?чний комб?нат ≪Збруч≫ , 2004. ? Т. 1 : А ? Й. ? С. 105?106. ? ISBN  966-528-197-6 .
  12. Литвин Серг?й (заступник директора з науково-методично? роботи загальноосв?тньо? школи № 5 ? укра?нсько? г?мназ??) Створення ?лисаветградсько? класично? чолов?чо? г?мназ?? [ Арх?вовано 13 червня 2009 у Wayback Machine .] // у книз? ≪?лисаветградська г?мназ?я≫ (в?дпов?дальний редактор В?ктор Громовий) [ Арх?вовано 27 червня 2009 у Wayback Machine .] на www.region.in.ua/elisavet/ (вебресурс, присвячений Кропивницькому/?лисаветграду) [ Арх?вовано 27 червня 2009 у Wayback Machine .]
  13. . Перша г?мназ?я на www.oldkyiv.org.ua (сайт ?стор?? Ки?ва) // Ки?в: погляд через стол?ття, Ки?в, ≪Мистецтво≫, 1988, стор. 50 [ Арх?вовано 9 листопада 2007 у Wayback Machine .]
  14. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
  15. Закон Укра?ни ≪Про загальну середню осв?ту≫, стаття 9, м. Ки?в, 13 травня 1999 року, N 651-XIV . Арх?в ориг?налу за 29 с?чня 2012 . Процитовано 15 липня 2008 .

Джерела

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]