Грузи?нська Демократи?чна Респу?бл?ка , ( груз . ??????????? ???????????? ??????????) (1918?1921) ? самост?йна грузинська держава з республ?канською формою правл?ння, проголошена 26 травня 1918 внасл?док розпаду Закавказько? Федерац?? .

Грузинська Демократична Республ?ка ??????????? ???????????? ?????????? республ?ка ← 26 травня 1918 року ?  18 березня 1921 року → Прапор Герб Столиця Тифл?с Мова(и) Грузинська Рел?г?я Християнство Площа 107 000 км² Населення 2 500 000 В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Грузинська Демократична Республ?ка

Включала територ?? Кута?сько? й Тифл?сько? губерн?й, Батумсько? област? й Сухумського округу колишньо? Рос?йсько? ?мпер?? .

Пров?дну роль у пол?тичному житт? Грузинсько? Республ?ки в?д?гравала парт?я меншовик?в.

Унасл?док Радянсько-грузинсько? в?йни навесн? 1921 Грузинську Демократичну Республ?ку було л?кв?довано, у Груз?? було встановлено окупац?йну б?льшовицьку владу, п?сля чого ?? включили до СРСР у склад? ЗРФСР , згодом союзна республ?ка Грузинська РСР .

Створений в результат? Лютнево? революц?? в Рос?? Тимчасовий уряд 9   (22) березня 1917 сформував у Тифл?с? для управл?ння Закавказзям Особливий Закавказький Ком?тет (ОЗАКОМ), що складався ?з член?в 4-? Державно? думи , як? представляли буржуазно-нац?онал?стичн? парт??. Б?льш?сть у Радах депутат?в на територ?? Груз?? належала меншовикам, що п?дтримували Тимчасовий уряд.

Революц?я спричинила хаос та брод?ння у в?йськах Кавказького фронту . Б?льш?сть османських в?йськ, що ?м там протистояли, було в?дведено на п?вдень, в?дбивати удари британських в?йськ у Палестин? й Месопотам?? . Упродовж 1917 року рос?йська арм?я поступово розкладалась, солдати дезертирували, вирушаючи по дом?вках, й до к?нця року Кавказький фронт ц?лком розвалився.

П?сля Жовтневого перевороту ОЗАКОМ зм?нив Закавказький ком?сар?ат  ? уряд Закавказзя, створений у Тифл?с? 15   (28) листопада 1917 . До його складу ув?йшли представники грузинських меншовик?в, есер?в, в?рменських дашнак?в та азербайджанських мусаватист?в.

10 (23) лютого 1918 року в Тифл?с? було скликано Закавказький сейм . До цього законодавчого органу ув?йшли депутати, обран? в?д Закавказзя до Установчих збор?в, та представники м?сцевих пол?тичних парт?й. 3 (16) березня було укладено Брестський мир , за яким до Османсько? ?мпер?? в?дходили в?д Рос?? населен? грузинами та в?рменами област? Батума , Карса й Ардагана . Грузинськ? та в?рменськ? представники у Закавказькому сейм? в?дкинули Брестський мир, оголосивши, що вважають себе у стан? в?йни з Османською ?мпер??ю.

Османськ? в?йська п?сля тривалого перемир'я, що продовжувалось ?з 5 (18) грудня 1917 року, перешли у наступ. 11 березня пав Ерзерум, 13 кв?тня ? Батум. Во?нн? невдач? змусили закавказький уряд прохати про в?дновлення мирних перемовин, але Османська ?мпер?я як попередню умову зажадала оф?ц?йного проголошення незалежност? Закавказзя й виходу його з? складу Рос??. 9 (22) кв?тня Сейм ухвалив резолюц?ю про проголошення Закавказзя незалежною Закавказькою Демократичною Федеративною Республ?кою (ЗДФР). Тим часом османи продовжували просування, зайнявши упродовж двох м?сяц?в Карс , Ардаган , Батум, Озур?ет? , Ахалцихе . Уряд ЗДФР, не мав сил для в?дс?ч? османському наступов? й був змушений п?ти на мирн? перемовини (за посередництва Н?меччини ).

Перемовини, що тривали у Батум? з 11 (24) травня до 26 травня , виявили гостр? зовн?шньопол?тичн? протир?ччя м?ж Нац?ональними радами Груз??, В?рмен?? й Азербайджану, що врешт?-решт призвело до створення окремих нац?ональних держав. На переговорах Османська ?мпер?я висунула ще б?льш важк? умови, н?ж передбачала Брестська угода, ? Закавказзя мало поступитись Османськ?й ?мпер?? двома третинами територ?? Еривансько? губерн?? , Ахалциським та Ахалкалакським пов?тами Тифл?сько? губерн?? , а також контролем над Закавказькою зал?зницею .

У ц?й ситуац?? Нац?ональна рада Груз?? звернулась по допомогу й зверхн?сть до Н?мецько? ?мпер?? . Н?мецьке командування охоче в?дгукнулось на це звернення, оск?льки Н?меччина ще у кв?тн? 1918 п?дписала з Османською ?мпер??ю та?мну угоду про розпод?л сфер впливу у Закавказз?, в?дпов?дно до яко? Грузинська Демократична Республ?ка й без того перебувала у сфер? впливу Н?мецько? ?мпер??. Н?мецьк? представники порадили Грузинськ?й Демократичн?й Республ?ц? негайно проголосити незалежн?сть й оф?ц?йно прохати Н?мецьку ?мпер?ю про допомогу, щоб уникнути османсько? навали й загибел?.

24-25 травня 1918 року на зас?данн? виконкому Нац?онально? ради Груз?? цю пропозиц?ю було прийнято. 26 травня Закавказький сейм оголосив про саморозпуск. Того ж дня свою незалежн?сть проголосила Груз?я (Грузинська Демократична Республ?ка), 28 травня ^[1] (10 червня) ? Азербайджан . 28 травня (10 червня) В?рменська нац?ональна рада у Тифл?с? оголосила себе ≪верховною та ?диною владою в?рменських пов?т?в≫.

Головою першого (коал?ц?йного) уряду Грузинсько? Демократично? Республ?ки був обраний меншовик Ной Рам?шв?л? . До його складу ув?йшли грузинськ? меншовики ?вген ?е?ечкор? , Ной Жордан?я , Акак?й Чхенкел? , ?ракл?й Церетел? й ?н., а також соц?ал?сти-федерал?сти й нац?онал-демократи ; п?зн?ше в уряд?, який очолив Н. Н. Жордан?я, залишились т?льки меншовики.

Вже 28 травня Груз?я та Н?меччина п?дписали угоду, за якою тритисячний експедиц?йний корпус п?д командуванням Фр?др?ха Кресса був перекинутий морем ?з Криму до грузинського порту Пот? ; у подальшому в?н був п?дсилений н?мецькими в?йськами, як? було переведено сюди з Укра?нсько? держави та Османсько? Сир?? , а також зв?льненими н?мецькими в?йськовополоненими й моб?л?зованими н?мцями-колон?стами. Об'?днан? н?мецько-грузинськ? гарн?зони були дислокован? у р?зних частинах Груз??; во?нна допомога Н?мецько? ?мпер?? дозволила у червн? 1918 року л?кв?дувати загрозу з боку б?льшовик?в, що проголосили Радянську владу у Абхаз?? . Таким чином виявилась порушеною угода, п?дписана 9 лютого 1918 року м?ж Нац?ональною радою Груз?? та Народною радою Абхаз?? , що заф?ксувала кордон Абхаз?? з Груз??ю р?чкою ?нгур? й констатувала, що ≪форма майбутнього пол?тичного устрою ?дино? Абхаз?? ма? бути вироблена в?дпов?дно до принципу нац?онального самовизначення на Установчих зборах Абхаз??≫.

В результат? дипломатичного демаршу Берл?на османський наступ у Грузинськ?й Демократичн?й Республ?ц? був зупинений. 4 червня у Батум? була п?дписана угода, в?дпов?дно до яко? Груз?я в?дмовлялась в?д претенз?й на Аджар?ю (Батумська область) з переважно мусульманським населенням, а також м?ста Ардаган , Артв?н , Ахалцихе й Ахалкалак? . П?дписання Н?меччиною угод з урядом Груз?? означало фактичне визнання грузинського уряду, однак до юридичного визнання справа так ? не д?йшла ? багато в чому через негативне ставлення до цього з боку Радянсько? Рос??.

Наприк?нц? 1918 року, зазнавши поразки у Перш?й св?тов?й в?йн? , Н?меччина була змушена вивести сво? в?йська з Груз??. ?м на зм?ну прийшли британц?.

17 листопада 1918 року до Баку з Перс?? прибули британськ? в?йська п?д командуванням генерала Томсона. Упродовж листопада-грудня ними були зайнят? стратег?чн? пункти Закавказзя ? Баку, Тифл?с, Батум, що дозволило контролювати Закавказьку зал?зницю й поставки нафти й гасу з Баку. До к?нця грудня чисельн?сть британських в?йськ у Грузинськ?й Демократичн?й Республ?ц? досягла приблизно 25 тис., у всьому Закавказз? ? 60 тис.

У лютому у Груз?? були проведен? загальн? вибори та за ?хн?ми результатами сформований однопарт?йний уряд меншовик?в, який очолив Н. Жордан?я.

Грузинський уряд в?в перемовини з представниками США, спод?ваючись на отримання статусу п?дмандатно? територ?? будь-яко? з великих держав, однак цього так ? не сталось. Упродовж 1919 року кра?ни Антанти в?дмовлялися визнавати незалежн?сть Груз?? та ?нших закавказьких республ?к, розраховуючи на те, що арм?? генерала Ден?к?на вдасться взяти гору у Громадянськ?й в?йн? .

Лише 12 с?чня 1920 року, коли стало в?домо про розгром Ден?к?на та наближення Червоно? Арм?? до Кавказу, Верховна рада Антанти ( Французька республ?ка , Велика Британ?я й Корол?вство ?тал?я ) визнала де-факто незалежн?сть Грузинсько? Демократично? Республ?ки та Азербайджансько? Демократично? Респуб?лки, а у подальшому й В?рмен??, як? мали стати буферними державами м?ж РРФСР ? кра?нами Сходу. П?зн?ше до цього р?шення при?дналась Японська ?мпер?я . Що ж стосу?ться США , то вони в?дмовились ухвалити постанову Верховно? ради Антанти.

6 с?чня 1920 року РРФСР запропонувала Груз?? та Азербайджану вступити у перемовини про укладення в?йськово? угоди проти Ден?к?на, однак Груз?я не пристала на цю пропозиц?ю, посилаючись на пол?тику нейтрал?тету й невтручання, та запропонувала почати перемовини з пол?тичного врегулювання стосунк?в ?з Радянською Рос??ю.

17 березня В. ?. Лен?н поставив Кавказькому фронту завдання заволод?ти Баку та захопити Азербайджан.

28 кв?тня , п?сля загарбання Азербайджану , у грузинських газетах було опубл?ковано звернення голови грузинського уряду Н. Жордан?я про оголошення моб?л?зац??, започаткування Ради оборони, призначення головнокомандувача й оголошення Сх?дно? Груз?? на во?нному стан?. Ц? д?? були спричинен? побоюваннями, що XI-а Арм?я вже готова продовжити наступ на територ?ю Груз??.

У той самий час, однак, у Москв? вже тривали конф?денц?йн? перемовини грузинського представника Г. Уратадзе про укладення мирно? угоди. До того ж Радянська Рос?я саме в ц? дн? була зайнята в?йною з Польщею . Радянське кер?вництво категорично заборонило сво?м в?йськам в Азербайджан? рухатись у б?к Груз??.

7 травня 1920 року у Москв? була п?дписана мирна угода м?ж РРФСР та Груз??ю. РРФСР стала першою великою державою, що визнала Грузинську Демократичну Республ?ку де-юре та встановила з нею дипломатичн? в?дносини. За ?? умовами Радянська Рос?я безумовно визнавала незалежн?сть та самост?йн?сть Груз?? та зобов'язувалась не втручатись до ?? внутр?шн?х справ.

В?дпов?дно до та?много додатку до угоди Груз?я зобов'язувалась легал?зувати комун?стичн? орган?зац??, визнавши за ними ≪право в?льного ?снування й д?яльност?, зокрема, право в?льних збор?в ? право в?льного видання (в тому числ? орган?в друку)≫.

Сторони обм?нялись дипломатичними представниками (радянським повноважним представником у Груз?? став Серг?й К?ров ).

Одразу ж п?сля цього Груз?я спробувала з'ясувати можлив?сть вступу до Л?ги Нац?й.

16 лютого 1921 радянськ? в?йська перетнули п?вденний кордон Груз??. 25 лютого частини 11-? арм?? ув?йшли до Тифл?су. До м?ста прибув Грузинський ревком, перетворений того ж дня на РНК Грузинсько? РСР. До конфл?кту втрутилась також Туреччина , захопивши прикордонн? територ??. 17 березня в Кута?с? м?н?стр оборони Груз?? Гр?гол Лордк?пан?дзе та повноважний представник радянсько? сторони Авель ?нук?дзе уклали перемир'я, а 18 березня  ? угоду, що дозволяла Червон?й Арм?? зайняти Батум. Таким чином зак?нчилося загарбання Груз??.

Грузинська Демократична Республ?ка мала устален? кордони: на п?вноч? ? з Радянською Рос??ю та Г?рською республ?кою , на п?вдн? ? з Османською ?мпер??ю , В?рмен??ю та Азербайджаном . ?? територ?я охоплювала приблизно 107 600 км². Для пор?вняння, вся площа сучасно? Груз?? становить лише 69 700 км².

П?д час Грузинсько? демократично? республ?ки в?дпов?дно до Проекту под?лу територ?? Груз?? на нов? адм?н?стративн? одиниц? (област?), розробленого Ком?с??ю з самоврядування Установчих збор?в Грузинсько? Демократично? Республ?ки в 1920 роц? (Видання Ком?тету Союзу Земств Груз?? № 2, 1920 р. (Державна тип - 103 с.;Нац?ональна б?бл?отека Парламенту Груз??, Арх?вний фонд, Ф 7.876/4 - https://dspace.nplg.gov.ge/handle/1234/277728) було л?кв?довано под?л на губерн?? та област?, збереглися пов?ти та округи, перейменован? в област?. Назви областей переважно були запропонован? за назвами ?х адм?н?стративних центр?в. Були внесен? незначн? зм?ни до ?хн?х кордон?в ? к?лька колишн?х пов?т?в та округ?в були об'?днан?: Батумський та Артв?нський округи ? у Батумську область, Ахалцихський та Ахалкалацький пов?ти ? в Ахалцихську область, Душетський та Т?анетський пов?ти в Ананурську область. Кр?м того, були створен? три автономн? осв?ти: Абхазька автоном?я (Сухумська область), Автоном?я Мусульмансько? Груз?? (Батумська область) ? Закатальська область. Було запроваджено двор?вневе м?сцеве самоврядування: 18 областей та прир?вняна до них столиця Груз?? ? м. Т?фл?с (Тб?л?с?) на рег?ональному р?вн? та 356 м?ст та громад на м?сцевому р?вн?. П?вденна частина Ардаганського округу та Ольтинський округ - у раз? встановлення над ними контролю НДР входять до складу створювано? Артаансько? област?.

Нов? адм?н?стративно-територ?альн? одиниц? Грузинсько? Демократично? Республ?ки ? област? (≪олки≫) (у дужках дано альтернативн? назви областей):

1 ? Тифл?ська область (Самокалако) ? центр м. Тифл?с

2 ? Борчалинська область (Квемо-Картл?) ? центр сел. Ратеван? / Катериненфельд чи с. Квеш?

3 ? Ахалцихська область (Самцхе-Джавахет?) ? центр м. Ахалц?х

4 ? Гор?йська область (Шида-Картл?) ? центр м. Гор?

5 ? Ананурська область (Мт?улет?) ? центр с. Ананур

6 ? Телавська область (Шида-Кахет?) ? центр м. Телав

7 ? С?гнахська область (К?зики) ? центр м. С?гнах

8 ? Закатальська область (Са?н?ло) ? центр м. Закатали

9 ? Кута?ська область (Квемо-?мерет?) ? центр м. Кута?с

10 ? Зестафонська область (Земо-?мерет?) ? центр м. Зестафон? / Кв?рила

11 ? Онська область (Рача) ? центр сел. Вони

12 - Цагерська область (Лечхум-Сванет?) - центр с. Цагер?

13 ? Сухумська область (Апхазет-Самурзакано) ? центр м. Сухум

14 ? Зугд?дська область (Земо-Од?ш?) ? центр м. Зугд?д?

15 ? Сенакська область (Квемо-Од?ш?) ? центр сел. Ахал-Сенак? / Ново-Сенак?

16 ? Озургетська область (Гур?я) ? центр м. Озургети

17 ? Батумська область (Ачара-Кларджет?) ? центр м. Батум

18 ? Артаанська область (Тао-Артаан?) ? центр сел. Артаан?/Ардаган. Артаанська область планувалася до створення у раз? встановлення контролю Груз?? над п?вденною частиною Ардаганського округу та Ольтинським округом Карсько? област?.

19 ? м. Тифл?с ? столиця Грузинсько? Демократично? Республ?ки.

• Автандил Ментешашв?л?. З ?стор?? вза?мов?дносин Грузинсько? Демократично? Республ?ки з Радянською Рос??ю й Антантою. 1918?1921 рр. [ Арх?вовано 31 жовтня 2010 у Wayback Machine .]

п о р ?сторичн? держави Груз?? Незалежн? грузинськ? держави Стародавн? часи Д?аоха Колхида ?бер?я Лазика Абазг?я Апс?л?я Сан???я Ранн? середньов?ччя ?бер?йське княз?вство Абхазьке царство Тао-Кларджетське княз?вство Герет? Кахетинсько-Еретське царство Тб?л?ський ем?рат П?зн? середньов?ччя Грузинське царство ?меретинське царство Мегрельське княз?вство Абхазьке княз?вство Гур?йське княз?вство Сванетське княз?вство Картл?йське царство Кахетинське царство Самцхе-Саатабаго Нов?тн? часи Картл?-Кахетинське царство Гур?йська республ?ка [en] Грузинська Демократична Республ?ка Грузинська РСР

п о р Груз?я в темах Державний лад Конституц?я Парламент пол?тичн? парт?? Прем'?р-м?н?стр Уряд Президент Верховний суд Конституц?йний суд адм?н?стративний под?л зовн?шня пол?тика збройн? сили Сухопутн? в?йська ВПС ВМС державн? символи прапор герб г?мн нагороди Природа м?сцевий час ? кордони ? геолог?я ? рель?ф ? кл?мат ? р?чки ? озера ? флора ? фауна ( ссавц? ? птахи ? плазуни ? земноводн? ? риби ) ? охорона природи ? екорег?они ?стор?я Homo georgicus Куро-аракська культура Колх?да ?бер?я Лаз?ка арабська навала ( Тб?л?ський ем?рат ) Тао-Кларджет? Баграт?он? ( Баграт III ? Давид IV Буд?вельник ? Тамара Велика ) Д?дгорська битва монгольська навала Картл? ? Кахет? ? ?мерет? Георг??вський трактат ГДР радянсько-грузинська в?йна ГРСР ЗСФРР Демонстрац?? в Груз?? (1978) Трагед?я 9 кв?тня Трояндова революц?я рос?йсько-грузинська в?йна втрати Економ?ка валюта ? центральний банк ? промислов?сть ? г?рнича промислов?сть ? корисн? копалини ? агровиробництво ? енергетика ? туризм ? транспорт ( автошляхи ? зал?зниц? ? аеропорти ? морськ? порти ) ? зовн?шня торг?вля Населення столиця м?ста грузини абхази осетини в?рмени укра?нц? мови рел?г?я осв?та охорона здоров'я Культура арх?тектура кухня л?тература мистецтво музе? музика танець к?нематограф ЗМ? газети рад?о телебачення наука свята спорт Ол?мп?ади св?това спадщина Груз?я на ?вробаченн? ?нше ?нтернет пошта поштов? марки [d] паспорт право ISO 3166-2:GE Категор?я ? Портал ? Про?кт

Тематичн? сайти Wolfram Language Нормативний контроль Freebase :  /m/024m_9 · LCCN :  n82118923