Греки

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Греки (село) .
Греки
К?льк?сть 20 млн.
Ареал

Греція  Грец?я :
   11,244,118 (2005)
США  США :
   1 390 439 (2009) [1] [2]
Кіпр  К?пр :
   792 604 (2008) [3]
Велика Британія  Велика Британ?я :
   400 000 (2008) [4]
Австралія  Австрал?я :
   365 120 (2006) [5]
Німеччина  Н?меччина :
   294 891 (2007) [6]
Канада  Канада :
   242 685 (2006) [7]
Албанія  Албан?я :
   108 000 (2010) [8]
Росія  Рос?я :
   97 827 (2002) [9] [10]
Україна  Укра?на :
   91 500 (перепис 2001) [11]

Див. також Грецька д?аспора
Мова грецька
Рел?г?я Грецька православна церква

Гре?ки , самоназва Елл?ни ( грец. ?λληνε? ) ? етнон?м , що у р?зн? часи мав р?зн? значення. В стародавн? часи ? населення Балканського п?вострова ? сус?дн?х остров?в (Мала Грец?я) або земель, як? входили до сфери впливу держав, як? розташовувались на цих землях ( Велика Грец?я ). Ще у 19 ст. в Австро-Угорськ?й ?мпер?? греками називали, кр?м елл?н?в, також болгар , серб?в ? румун?в .

Нин? греками заведено вважати елл?н?в  ? народ , основне населення Грец?? та К?пру . Також чимало грек?в прожива? у США  ? 1 213,8 тис., Н?меччин?  ? 370 тис., Канад?  ? 215,1 тис. ос?б, Укра?н?  ? 91,5 тис. та Рос??  ? 97,8 тис. Мешкають також в ?нших кра?нах ?вропи , в Груз?? , В?рмен?? , Казахстан? .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Етимолог?я назви [ ред. | ред. код ]

Епон?мом самоназви ≪елл?ни≫ був герой давньогрецько? м?фолог?? Елл?н , в?д нащадк?в якого Еола , Дора , Ксута та син?в останнього ?она й Ахея п?шли грецьк? племена в?дпов?дно еол?йц?в , дор?йц?в , ?он?йц?в та ахейц?в . Назва ≪греки≫ прийшла до нас в?д римлян , як? називали все населення Грец?? (тобто Еллади ) ?менем невеликого дор?йського племен? на зах?дному узбережж? Еп?ру , з яким римляни вперше з?ткнулись [12] .

Походження [ ред. | ред. код ]

Основу сучасного грецького етносу склала старогрецька етн?чна сп?льн?сть, яка почала складатися у другому тисячол?тт? до нашо? ери п?сля переселення на п?вдень Балканського п?вострова , на острови Егейского моря ? зах?дне узбережжя Мало? Аз?? протогрецьких племен: ?он?йц?в , ахейц?в , еол?йц?в ? дор?йц?в , що асим?лювали автохтонне населення ? пеласг?в .

У епоху грецько? колон?зац?? узбережжя Середземного ? Чорного мор?в (8-6 стол?ття до нашо? ери) склалася загальногрецька культурна ?дн?сть. Назва елл?ни , що спочатку в?дносилася до племен?, яке населяло Елладу (область у Фессал?? ), розповсюдилася на все грекомовне населення (перше вживання його в цьому сенс? ? у 7 стол?тт? до нашо? ери).

Етнон?м греки спочатку в?дносився до одного з племен у П?вн?чн?й Грец?? ? в?домий, зокрема, за назвами м?ст Грайя у Беот?? ? на остров? Евбея . Пот?м в?н був запозичений римлянами, як припускають, в?д колон?ст?в з евбейсько? Грай? у Кумах або в результат? контакт?в з населенням зах?дного узбережжя П?вн?чно? Грец?? ? поширений на вс?х елл?н?в. В пер?од елл?н?зму , приблизно в 3 стол?тт? до нашо? ери, склалася ? набула поширення загальногрецька мова койне , що вит?снила м?сцев? д?алекти.

Формування нац?? [ ред. | ред. код ]

Сцена Троянсько? в?йни на червоноф?гурному к?л?кс? : ахейськ? геро? Патрокл та Ах?ллес , Вазописець Клеофрада, Старий музей в Берл?н?
Родинна група на поховальн?й стел? з Аф?н , Нац?ональний археолог?чний музей Аф?н

У формуванн? стародавн?х грек?в ? розвитку ?хньо? стародавньо? культури, м?ст-держав велику роль в?д?грали мореплавство ? морська торг?вля, як? розвинулися у ц?й м?сцевост? Середземного моря завдяки давн?м культурам Близького Сходу ( шумерам , ф?н?к?йцям , вавилонянам , ассир?йцям ). Грецька культура надал? в?д?грала пров?дну роль у розвитку культури ?вропи ? Близького Сходу , завдяки подальшому розвитку мореплавства ? грецьким м?стам-колон?ям, побудованим по всьому узбережжю Середземного ? Чорного мор?в. Надал? ц? м?ста стали основою для утворення Римсько? ?мпер?? (грецькою ? Ромейська ?мпер?я). Поступово вони асим?лювали м?груючих з п?вноч? групи фрак?йц?в , ?лл?р?йц?в , кельт?в , волох?в , слов'ян та албанц?в .

П?сля пад?ння В?зант?йсько? ?мпер?? п?д ударами хрестоносц?в ? ?? залишку ? грецьких держав (Трапензуд, Н?кейська ?мпер?я тощо), п?д ударами Османсько? ?мпер?? вплив грецько? культури дещо зменшився, але все одно грецька мова ? культура (як язичницька так, ? християнська) продовжували довгий час в?д?гравати значну роль у житт? народ?в ?вропи ? Середземномор'я . Досить згадати, що до середини 19 стол?ття греки ? грецька мова в?д?гравали важливу роль у торг?вл?, дипломат?? ? владних структурах Османсько? ?мпер?? (особливо ?? православних земель).

Османське панування на грецьких землях (15 стол?ття ? перша половина 19 стол?ття) залишило значний сл?д у матер?альн?й культур? ? мов? грек?в. Наприк?нц? 18 стол?ття серед грек?в почався нац?онально-визвольний рух, що сприяв подоланню обласних в?дм?нностей. Внасл?док нац?онально-визвольно? революц?? 1821?1829 рок?в була створена сучасна Грецька Республ?ка .

Культура [ ред. | ред. код ]

Грецька абетка на чорноф?гурному к?л?кс? , Нац?ональний археолог?чний музей Аф?н
Докладн?ше: Культура Грец?? та Давньогрецька культура

Мова [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Грецька мова та Новогрецька мова

У межах зах?дно? д?алектно? област? ?ндо?вропейських мов грецька мова перебувала у найт?сн?ших генетичних зв'язках з давньомакедонською мовою . В ?стор?? грецько? мови вид?ляють три основн? пер?оди: давньогрецький (в?д 14 ст. до н. е. до 4 ст. н. е.); середньогрецький (5-15 ст.) ? новогрецький (в?д 15 ст.). Писемн?сть на основ? грецько? абетки . Л?тературна мова стандартизована з середини 19 стол?ття  ? д?мотична грецька .

Найважлив?ш? д?алекти грецько? мови: понт?йський д?алект , каппадок?йський д?алект , цаконський д?алект , ?врейсько-грецький д?алект .

Господарство [ ред. | ред. код ]

У с?льсько-господарських районах греки вирощують високотоварн? субтроп?чн? культури, перш за все оливки ? виноград , а також цитрусов?, гор?хи, тютюн . Серед зернових культивуються пшеницю , просо , ячм?нь , кукурудзу , овес , жито . Основн? землеробськ? райони ? Фессал?я , Македон?я , Пелопоннес ? острови. Виг?нне скотарство (переважно в Еп?р? ) ма? традиц?йний м'ясо-вовняний напрям (головним чином в?вц? ? кози). На узбережж? ? островах греки займаються мореплаванням, рибальством, добуванням молюск?в. У багатогалузев?й промисловост? зайнята 1/5 населення, що працюють по найму. Розвинен? народн? ремесла ? художн? промисли ? гончарна, ковальська справа, домашн? ткання, вишивка, килимоткацтво. В останн? десятил?ття зроста? частка населення, зайната у сфер? послуг, особливу у галуз? туризму .

Житло [ ред. | ред. код ]

Кольори аф?нського ?сторичного району Плака

Забудова старих м?ст ? с?л Грец?? скупчена. Вузьк? вулиц? в'ються м?ж будинками. Будинки дек?лькох традиц?йних тип?в:

  • середземноморський (горист? райони материково? Грец??) ? кам'яний двоповерховий будинок (нижн?й поверх для худоби ? господарських прим?щень, верхн?й ? житловий) ?з зовн?шн?ми драбинами, довгими балконами ? двосхилим дахом;
  • левант?йський (Пелопоннес ? острови) ? одно-, п?втора- або двоповерховий будинок ?з каменя або глини , ?з пласким, купольним або конусопод?бним дахом;
  • паннонський ? одноповерховий будинок ?з житловими ? господарськими прим?щеннями, витягнутими в одну л?н?ю п?д загальною кр?влею;
  • ор??нтальний (П?вн?чна Грец?я) ? двоповерховий будинок ?з внутр?шн?ми драбинами, нижн?м кам'яним поверхом для господарських прим?щень ? верхньою рамною конструкц??ю, що створюють закритий балкон ? еркер .

Нац?ональний одяг [ ред. | ред. код ]

В основ? традиц?йного костюма (ма? багато вар?ант?в, збер?гся лише у фольклорному рекв?зит?) ? стародавн?й загальнобалканський елемент ? плечовий орний або глухий одяг. Ж?нки носили сукн? в тал?ю, багато орнаментован? фартухи, на п?вн?чному сход? ? закритий сарафан , на п?вн?чному заход? ? орний одяг безрукавки. Характерн? металев? прикраси ? вишивки, широк? пояси з? ср?бними ? позолоченими пряжками, полотенчат? головн? убори (разом з ними ? хустки ? маленьк? шапочки).

Чолов?чий костюм мав дек?лька вар?ант?в: фустанелла  ? коротка (вище за кол?на) ? широка (до ста клин?в) б?ла сп?дниця ? яскрава коротка куртка ?з золотим галуном ? рукавами (служить парадним одягом ел?тних загон?в президентсько? гвард?йц?? ? евзон?в ). Враки  ? чорн? штани ?з широким кроком по кол?на ? вузькими штанинами, що обтягують ногу нижче в?д кол?на, короткий чорний жилет ? капелюх з полями або головна пов'язка. Фареон  ? яскраво-червона шапочка ?з довгою китицею.

Нац?ональна кухня [ ред. | ред. код ]

грецький салат
Докладн?ше: Грецька кухня

Грецька кухня типово середземноморська , використову? головним чином рослинн? ?нгред??нти та майже суто оливкову ол?ю . З м'яса найпопулярн?ша баранина . Використову?ться багато риби та морепродукт?в. Дуже часто до страв додаються фета та маринован? оливи . Традиц?йн? грецьк? напо? ? р?зноман?тн? вина, серед суто грецьких м?цних напо?в ? узо , метакса . Автентично грецький ? прохолодний кавовий нап?й фрапе .

З? стародавн?х час?в у грецьк?й кухн? збереглись сочевичний суп , вино рецина ; в добу елл?н?зму та римську добу готували лукан?ко , у В?зант?? винайшли фету та ботаргу . В пер?од османського панування виникли типово сх?дн? страви мусака , цацик? , кофта , бурек , долма . Справжн?м символом сучасно? грецько? кухн? став грецький салат .

Традиц?? [ ред. | ред. код ]

Див. також: Свята Грец??  та Рел?г?я в Грец??

Серед ус?х рел?г?йних конфес?й у Грец?? дом?ну? Грецька православна церква , за оц?нками Державного департаменту, 98 % громадян Грец?? ?дентиф?кують себе православними [13] . Тому традиц?йн? свята т?сно пов'язан? чи то ?з православ'ям, чи то ?з пережитками давньогрецького пол?те?зму  ? Р?здво , Апокр??с , який супроводжу?ться барвистими обрядами, карнавальними гуляннями, Великдень , травневе свято. Новор?чн? календи в Грец?? присвячен? не святому Миколаю, а святому Василю , тому ? р?здвяний святий зветься Айос Васил?с.

Збер?гся багатий ?сторичний фольклор ? п?сн?, опов?д?, плач?, клефтськ? п?сн? , що осп?вують борц?в за незалежн?сть . Розвинен? танцювальне ? музичне мистецтво. Найб?льш широко в?домий народний танець хасап?ко та його р?зновид с?ртак? , музику якого написав грецький композитор М?к?с Теодорак?с для художньо? стр?чки ≪Грек Зорба≫ , нер?дко в?н помилково вважа?ться народним, оск?льки став справжньою в?зит?вкою грек?в.

Народн? музичн? ?нструменти ? п'ятиструнна л?ра , авлос (очеретяна флейта ); популярн? гайда (р?д волинки ) ? струнн? бузук? . Численн? античн? ? середньов?чн? пам'ятники Грец?? ? предмет нац?онально? гордост? грек?в, Аф?нський акрополь ?з Парфеноном  ? нац?ональний символ.

Грецька д?аспора [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Грецька д?аспора та Грецька торговельна д?аспора




Грецька ем?грац?я на Зах?д почалася ще до 1453  ? року пад?ння Константинополя  ? а саме в останньому десятил?тт? 14 стол?ття, коли загроза нападу осман?в на В?зант?ю ставала дедал? реальн?шою. В десятил?ття до та п?сля 1453 року рух переселення набув таких розм?р?в, що перебування грек?в поза межами свого етн?чного середовища стали називати д?аспорою . Ем?грац?я продовжувалася протягом усього пер?оду османського панування. Колон??, заснован? греками-переселенцями у Зах?дн?й та Центральн?й ?вроп?, складалися ?з представник?в ус?х соц?альних верств ? ?нтел?генц??, дипломат?в, видавц?в, купц?в, рем?сник?в, артист?в, священик?в, найманих роб?тник?в ? солдат. Проте попри такий р?зноман?тний профес?йний склад, на новому м?сц? вс? вони ставали купцями чи власниками магазин?в. Головною причиною створення нових колон?й, що виникли наприк?нц? 18 ? на початку 19 стол?ття, стала торг?вля. Ем?грац?я на цьому етап? носила здеб?льшого комерц?йний характер. У результат? на початку 19 стол?ття грецьк? торговельн? колон?? ?снували у кра?нах Зах?дно? та Центрально? ?вропи, на п?вноч? Балкан ? в П?вденн?й Рос?? . Греки розселились у ?гипт? , ?нд?? та нав?ть Америц?. Ц? колон?? набули розвитку п?сля Грецько? революц?? 1821?1829 рок?в.

Перебуваючи у чуж?й кра?н?, грецьк? переселенц?, як правило, не припиняли контакту з? сво?ми сп?вв?тчизниками, селилися компактно й об'?днувалися у громади под?бно самокерованим громадам у сам?й Грец?? з? сво?ми храмами, священиками, школами, л?карнями, друкарнями. Громади мали статут, за яким визначалися права й обов'язки ?хн?х член?в, наприклад, перераховувати певн? суми грошей на п?дтримку церкви, школи, л?карн? тощо. Ц? грош? надходили у вигляд? податку на ввезен? товари чи товари, що вивозились грецькими торговцями. Об'?днання у громади було дуже важливим явищем в ?стор?? грек?в д?аспори, оск?льки вони навчалися самоврядуванню та самост?йному прийняттю р?шень, ц? орган?зац?йн? центри п?зн?ше виявилися корисними п?д час п?дготовки Грецько? революц?? 1821?1829 рр., а також дозволили зберегти сво? етн?чне середовище та рел?г?ю. ?дине, що об'?днувало ус?х колон?ст?в ? це любов до ?хньо? першо? батьк?вщини.

Найчисленн?шими були грецьк? торговельн? колон?? у Н?дерландах , Австр?йськ?й ?мпер?? та ?тал?? . Переселенц? в?дкривали комерц?йн? п?дпри?мства ?, використовуючи м?сцев? можливост?, зд?йснювали велику частину зовн?шньо? торг?вл? тих кра?н, що прийняли ?х: наприклад, у Венец?? з давньою процв?таючою грецькою колон??ю чи в Амстердам? , де в 1730  р. грекам, ?вреям ? в?рменам були надан? так? ж торговельн? прив?ле?, як ? голландським п?дданим. З цього часу ?ноземн? купц? зам?нили голландц?в у торг?вл? Леванта , й Амстердам став основною базою грецьких купц?в у Зах?дн?й ?вроп?. Саме ц? колон?? в?д?грали найважлив?шу роль у розвитку нац?онально? св?домост? грек?в.

Греки в Укра?н? [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Греки в Укра?н?
Григор?й Маразл? , одеський м?ський голова , п?дпри?мець, м?льйонер, грецький патр?от та ф?лантроп

Зг?дно з переписом 2001 року в Укра?н? мешкало 91 548 грек?в (98,6 тис. у 1989 р.). Вони переважно живуть в надазовських районах Донецько? област? ? деяких м?стах п?вдня кра?ни, зокрема: Одес? , Микола?в? , ?зма?л? , Акерман? , Рен? , Кам'янец?-Под?льському .

Переселення грек?в в?дбувалося у давн? часи (деяк? найдавн?ш? м?ста збер?гають назви античного походження). Згодом важливого значення набули сп?льн? рел?г?йн?, економ?чн? та культурн? зв'язки Давньорусько? держави ?з В?зант??ю . Утвердження християнства (≪грецько? в?ри≫) на Рус? супроводжувалося створенням в?дпов?дно? церковно? орган?зац?? ( митропол?? ), в як?й на початковому етап? пров?дну роль в?д?гравали греки. Першу руську ?парх?ю , яка виникла у друг?й половин? 9 стол?ття очолював грек Михайло Сирин . Митрополити-греки були авторами низки полем?чних та морал?стичних твор?в ? мали заслужений авторитет серед сучасник?в на Рус?. [1]

Церковно-культурн? зв'язки тривали ? в наступн? стол?ття, майже до 20 стол?ття, зокрема через Ки?вську Академ?ю (з 19 стол?ття ? Духовну Академ?ю), колег?? ? духовн? сем?нар??, в яких навчалося багато грек?в. У Ки?в? , Н?жин? й ?нших м?стах ?снували грецьк? громади.

У друг?й половин? 18 стол?ття греки входили до складу в?йськових поселень П?вдня. Згодом частина ?х ув?йшла до м?ського населення як купц? ? рем?сники. Найкомпактн?ший етн?чний масив грецького населення було утворено у П?вн?чному Приазов'? наприк?нц? 1770-х рок?в греками-переселенцями з Криму (близько 18 тис. ос?б), п?сля проголошення його незалежним ханством . Грецьке населення Криму формувалось впродовж тривалого часу за рахунок вих?дц?в ?з Грец?? (6 ст. до н. е.) та ?нших, п?зн?ших етн?чних компонент?в, про що св?дчить ?х етн?чна неоднор?дн?сть.

П?зн?ше у 1829 роц? грецькими переселенцями ?з Османсько? ?мпер?? було засновано село Анадоль . Серед Греки приазовських грек?в уруми чисельно переважають, ?х нал?чу?ться близько двох третин.

Одн??ю з найв?дом?ших була грецька громада Одеси , заснована у 1794 роц?, яка зростала за рахунок ем?грант?в з Грец?? ? в?д?гравала значну роль не лише у м?жнародн?й торг?вл?, розвитку м?ста, його економ?ки ? культури, але й у дол? само? Грец??. Загальногрецька та?мна орган?зац?я грецьких патр?от?в ≪Ф?л?к? Етер?я≫ була заснована саме в Одес? ? поширила свою д?яльн?сть на всю Елладу. Кер?вником сп?лки 3 1820 року був ?пс?лант? Олександр Костянтинович . Вже 1921 року в?н сформував повстанську арм?ю ? зд?йняв антиосманське повстання у Молдов? , що стало сигналом до початку Грецько? революц?? 1821?1829 рр.

На сучасному етап? уряд Грец?? вс?ляко в?та? п?дтримку та розвиток культурних зв'язк?в ?з грецькими громадамии Укра?ни, нещодавно 11 березня 2009 року у Грецькому парламент? в?дбулись колег?альн? слухання за участю спец?ального ком?тету у справах грек?в кра?н СНД. [14] При номарх?? Салон?к створений Центр досл?дження та розвитку грецько? культури кра?н Причорномор'я ≪Мавр? Таласса≫ , найактивн?шими д?ячами якого ? Фрасос Евт?х?д?с та Янн?с Кар?п?д?с .

Греки Приазов'я [ ред. | ред. код ]

Греки Приазов'я
Докладн?ше: Греки Приазов'я

У П?вн?чному Приазов'? в?дом? дв? л?нгв?стичн? групи етн?чних грек?в:

На новому м?сц? греки-елл?ни (руме?) заснували: м?сто Мар?уполь ? 12 с?л б?ля нього: Сартана , Чермалик , Каракуба , Нова Каракуба , Малоянисоль , Стила , Волноваха , Константинополь , Великий Янисоль , Чердакли , Ялта й Урзуф . Греки-татари (уруми) заснували 10 с?л: Старий Крим , Карань , Ласпа , Бешеве , Багатир , Улакли , Комар , Чердакли , Мангуш .

М?сто Мар?уполь  ? центр укра?нського елл?н?зму, тут базу?ться Федерац?я грецьких товариств Укра?ни , яка сьогодн? об'?дну? 102 грецьких товариства з 19 областей Укра?ни. Визначними под?ями культурного життя грек?в Приазов'я та всього Донецького краю ? проведення Елл?нського фестивалю  ? М?жнародний фестиваль грецько? культури ≪Мега-Йорти≫ ?м. Д. Патрич?  ? та Фестиваль грецько? п?сн? ?мен? Тамари Каци .

До найв?дом?ших науковц?в Укра?ни грецького походження належить доктор економ?чних наук, професор, академ?к Академ?? економ?чних наук Укра?ни Бр?тченко ?гор Геннад?йович, котрий також в?домий ? тим, що ? одним з небагатьох науковц?в колишнього СРСР зм?г п?дтвердити св?й науковий ступ?нь у М?н?стерств? осв?ти ? рел?г?й Грецько? республ?ки. Бр?тченко ?. Г. брав активну участь у робот? Донецького товариства грек?в, Союзу грек?в Укра?ни, Федерац?? грецьких товариств Укра?ни. П?зн?ше ним були заснован?: товариство грек?в Сумсько? област? та Полтавське обласне товариство грек?в ≪Грецька д?аспора≫. Протягом 2012?2013 рок?в Полтавському товариству грек?в за м?сцем роботи його засновника ? Бр?тченко ?. Г. вдалося орган?зувати курси грецько? мови при М?жгалузевому ?нститут? п?двищення квал?ф?кац?? Полтавського ун?верситету економ?ки ? торг?вл?.

Велик? греки [ ред. | ред. код ]

Греки
у сестринських В?к?про?ктах
q: Цитати у В?к?цитатах ?
CMNS: Греки у В?к?сховищ? ?

23 лютого 2009 року на грецькому загальнонац?ональному телеканал? Skai TV стартувало опитування ≪Велик? Греки≫ ( грец. ≪ΜΕΓΑΛΟΙ ΕΛΛΗΝΕΣ≫ ), в якому взяло участь понад 700 тисяч 11-м?льйонного населення кра?ни. [15] Десятка найвидатн?ших грек?в, за думкою самих грек?в, ма? такий вигляд: [16] [17]

  1. Александр Македонський (127 тисяч голос?в);
  2. Георг?ос Папан?колау (104 тисяч? голос?в)
  3. Теодорос Колокотрон?с (84 тисяч? голос?в)
  4. Констант?нос Караманл?с (64 тисяч? голос?в)
  5. Сократ (63 тисяч? голос?в)
  6. Аристотель (59 тисяч голос?в)
  7. Елефтер?ос Вен?зелос (56 тисяч голос?в)
  8. ?оанн Каподистр?я (51 тисяча голос?в)
  9. Платон (46 тисяч голос?в)
  10. Перикл (36 тисяч голос?в)

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ Toal ancestry reported United States Census Bureau 2009 . Арх?в ориг?налу за 12 лютого 2020 . Процитовано 1 березня 2011 .
  2. ↑ Greece (08/09) . United States Department of State. August 2009. Арх?в ориг?налу за 30 жовтня 2009 . Процитовано 1 листопада 2009 .
  3. ↑ 2008 estimate . www.cia.gov. Арх?в ориг?налу за 26 грудня 2018 . Процитовано 7 с?чня 2009 .
  4. ↑ Duff, Oliver (3 кв?тня 2008). It's All Greek to Boris . The Independent . London. Арх?в ориг?налу за 22 вересня 2020 . Процитовано 1 жовтня 2009 .
  5. ↑ 2006 Census Table: Australia . www.censusdata.abs.gov.au. Арх?в ориг?налу за 25 червня 2013 . Процитовано 24 грудня 2008 .
  6. ↑ Foreign Population . Federal Statistical Office of Germany . Арх?в ориг?налу за 12 лютого 2012 . Процитовано 18 с?чня 2009 . {{ cite web }} : Нед?йсний |deadurl=404 ( дов?дка )
  7. ↑ Ethnic origins, 2006 counts, for Canada, provinces and territories . Statistics Canada . Арх?в ориг?налу за 31 травня 2008 . Процитовано 13 кв?тня 2008 .
  8. ↑ Аф?ни&Еллас: ≪Греки составляют около 3 % населения Албании, которое насчитывает 3,6 миллиона человек.≫ [ недоступне посилання з липня 2019 ]
  9. ↑ Ethnic groups in Russia [ Арх?вовано 22 червня 2011 у Wayback Machine .] , 2002 census, Demoscope Weekly . Retrieved 5 February 2009
  10. ↑ Russia population census 2002 [ Арх?вовано 5 серпня 2012 у Wayback Machine .] , Vol. 4, Table 1. Retrieved 5 February 2009
  11. ↑ 2001 census . State Statistics Committee of Ukraine . Арх?в ориг?налу за 23 березня 2008 . Процитовано 13 кв?тня 2008 .
  12. ↑ Замаровский Войтех . Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. ? , М.: Республика, 1994. ? 399 с.: ил. ? ISBN 5-250-01575-1 .
  13. ↑ (рос.) Рел?г?я в Грец?? [ Арх?вовано 18 серпня 2009 у Wayback Machine .]
  14. ↑ Заседание в Парламенте Греции . Арх?в ориг?налу за 9 жовтня 2015 . Процитовано 24 червня 2009 .
  15. ↑ На телеканале СКАЙ стартовал проект ≪Великие греки≫ . Арх?в ориг?налу за 9 березня 2009 . Процитовано 23 червня 2009 .
  16. ↑ 100 GREAT GREEKS (VOL. 1) + DOUBLE DVD . Арх?в ориг?налу за 30 с?чня 2012 . Процитовано 14 серпня 2010 .
  17. ↑ 100 ΜΕΓΑΛΟΙ ΕΛΛΗΝΕΣ (PDF) . Арх?в ориг?налу (PDF) за 30 с?чня 2012 . Процитовано 14 серпня 2010 .

Джерела [ ред. | ред. код ]

  • ?стор?я грек?в / ?ндро Монтанелл? ; з ?тал. пер. Юр?й Педан ; ?тал. ?н-т культури в Укра?н?. ? Л. : Л?топис, 2010. ? 335 с. : карти. ? Парал. тит. арк. ?тал. ? ISBN 978-966-7007-92-8
  • ?стор?я ?вропейсько? цив?л?зац??. Грец?я / за ред. Умберто Еко ; пер. з ?тал.: О. В. Сминтина та ?н. ? Харк?в: Фол?о, 2016. ? 1158, [65] с. : фот. кольор. ? Пер. вид. : L'Antichita-Grecia / a cura di Umberto Eco. ? Milano, 2012. ? 1500 пр. ? ISBN 978-966-03-7489-8
  • Укра?на ? Грец?я: ?стор?я та сучасн?сть. Ки?в, 1995 ? с. 50?51.

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Греки
В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Грецьк? присл?в'я
?стор?я
Греки
Демограф?я
Державний
устр?й
Право
Географ?я
Економ?ка
Культура
Збройн? сили
?нше
Румейськ?  поселення:
Урумськ?  поселення:
Зм?шан? поселення:
Перегляд цього шаблону
  Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Греки&oldid=41399528