Го?тика ( ?тал. gotico , в?д назви германського племен? гот?в ), готичний стиль ? художн?й стиль середньов?чно? культури кра?н Зах?дно? ?вропи (м?ж серединами XII ? XVI стол?ть). Терм?н ≪готика≫ запроваджений у добу В?дродження як зневажливе позначення всього середньов?чного мистецтва, що вважалося ≪ варварським ≫.

Готика зародилася в П?вн?чн?й частин? Франц?? ( ?ль-де-Франс ) у середин? Х?? стол?ття ? досягла розкв?ту в перш?й половин? Х??? ст. Перв?сна назва готично? арх?тектури ? Opus Francigenum. Терм?н ≪готика≫ ? п?знього походження, але саме в?н закр?пився в л?тератур? ? мистецтвознавств? .

Готика розвивалася в кра?нах, де панувала католицька церква , ? п?д ?? ег?дою феодально-церковн? основи збер?галися в ?деолог?? та культур? епохи Готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим за призначенням ? рел?г?йним за тематикою: воно було сп?вв?днесено з в?чн?стю, з ≪вищими≫ ?ррац?ональними силами.

З початку XIX ст., коли для мистецтва X ? XII стол?ття був прийнятий терм?н романський стиль , були обмежен? хронолог?чн? рамки готики, у н?й вид?лили ранню, зр?лу (високу) ? п?зню фази. В?д романського стилю готика успадкувала верховенство арх?тектури в систем? мистецтв ? традиц?йн? типи споруд. Особливе м?сце в мистецтв? готики займав собор  ? вищий зразок синтезу арх?тектури, скульптури ? живопису ( в?траж?в ). Незр?внянний з людиною прост?р собору, вертикал?зм його веж ? склеп?нь , п?дпорядкування скульптури динам?чним арх?тектурним ритмам, багатобарвне сяйво в?траж?в робили сильний емоц?йний вплив на в?руючих.

Розвиток мистецтва готики в?дбивав ? кардинальн? зм?ни в структур? середньов?чного сусп?льства: початок формування централ?зованих держав, р?ст ? зм?цнення м?ст, висування св?тських сил ? м?ських, торговельних ? рем?сничих, а також придворно-лицарських к?л. В м?ру розвитку сусп?льно? св?домост?, ремесла ? техн?ки слабнули п?двалини середньов?чного рел?г?йно-догматичного св?тогляду, розширювалися можливост? п?знання й естетичного осмислення реального св?ту; складалися нов? арх?тектурн? типи ? тектон?чн? системи. ?нтенсивно розвивалися м?стобудування ? цив?льна арх?тектура . М?ськ? арх?тектурн? ансамбл? включали культов? ? св?тськ? будинки, замки , укр?плення , мости , колодяз? . Головна м?ська площа часто оббудовувалася спорудами з аркадами , торговельними ? складськими прим?щеннями на нижн?х поверхах. В?д площ? розходилися головн? вулиц?; вузьк? фасади 2-, р?дше 3-поверхових будинк?в з високими фронтонами вибудовувалися вздовж вулиць ? набережних. М?ста оточувалися могутн?ми ст?нами з багато прикрашеними в'?зними вежами. Замки корол?в ? феодал?в поступово перетворювалися на складн? комплекси фортечних, палацових ? культових споруд. Зазвичай у центр? м?ста, пануючи над його забудовою, знаходився замок або собор, останн?й ставав також осередком м?ського життя.

Серед загрозливих, небезпечних умов розвитку готики стало сп?в?снування з ≪чорною смертю≫ , пандем??ю чуми , що охопила Зах?дну ?вропу, також Аз?ю ? Африку. ≪Чорна смерть≫ спустошувала П?вн?чне Причорномор'я , Балкани , ?тал?ю, ?спан?ю, Франц?ю, Н?дерланди, в середин? XIV стол?ття перекинулася на Британ?ю.

Доба готики в?др?знялася рел?г?йною налаштован?стю ? п?двищеною духовн?стю. ≪Чорна смерть≫, навпаки, привнесла хаос ? в рел?г?йне, ? в соц?альне життя. Перелякан? духовн? пастир? могли запропонувати лише молитви ? каяття за гр?хи. На хвил? масових смертей виникли дик? практики каяття на кшталт флагелант?в ? ретельн? пошуки винних. Католики п?дозр?ло ставилися до хворих флагелант?в, що били себе батогами ? вештались з одного м?ста до другого, теж розносячи хворобу. Але стримувати нап?вбожев?льних в?рян скоро нема кому стало, бо хвороба прийшла в церкви ? монастир? , викосивши ? священство. Переляканий папа Климент VI нав?ть в?дмовився в?д сп?лкування ? годинами сид?в по-м?ж двох запалених кам?н?в , що знешкоджували пов?тря, коли захвор?в ? його приватний л?кар Г? де Шол?ак . М?сто Ав?ньйон , тод?шня резиденц?я папи, стала спустошеним м?стом.

Ще до початку еп?дем?? пер?одами спалахували ?врейськ? погроми . ?вре? ? ?дин? в християнськ?й ?вроп?, кому було дозволено займатися грошовими операц?ями ? давати грош? п?д в?дсотки. Християнська церква вважали под?бну практику смертельним гр?хом для християн ? дозволеною ?вреям, представникам юда?зму , нехристиянам. ?вропейськими м?стами покотилася хвиля арешт?в ?вре?в, ?х катуваннями ? спаленнями. Масов? смерт? примусили в?двести п?д цвинтар? нов? висвячен? земельн? д?лянки. Коли смертн?сть досягла найвищого щаблю, папа римський Климент VI висвятив нав?ть р?чку Рона , куди масово скидали трупи померлих.

?вропа зазнала бунт?вних настро?в ? пад?ння морал?, бо жив?, налякан? еп?дем??ю, вважали, що церква ?х зрадила. Три роки еп?дем?? 1348 - 1350  рр. доби готики розвиненого пер?оду забрали 20?25 млн людських житт?в .

Готика зазнала значного критичного переосмислення в епоху В?дродження. Пров?дн? д?яч? ?тал?йського Ренесансу, зокрема так? як Рафаель та Вазар? пов'язували ?? ?з пер?одом панування варвар?в та спотворення ними закон?в краси та добра у арх?тектур?, проявом дикого свав?лля, яке протисто?ть прагненню до правди ^[1] . У лист? до папи Лева Х 1519 року, Рафаель пов'язу? виникнення цього стилю ?з епохою панування гот?в, що стало приводом для закр?плення за ним назви ≪готика≫ ? як зневажливо? асоц?ац?? ?з варварством та чужоземним пануванням. Однак, у Центральн?й та Сх?дн?й ?вроп? готичн? споруди будувалися аж до XVII стол?ття, а пот?м готичн? арх?тектурн? принципи частково вплелися в сформований у Центральн?й ?вроп? вар?ант арх?тектури бароко ^[2] .

Ставлення до жодного з художн?х стил?в минулого не було таке м?нливе, як до готики. Починаючи з епохи Ренесансу , готика сприймалася як символ всього темного та в?дсталого. Готичне мистецтво здавалося штучним, в?д?рваним в?д природи. Так, Джорджо Вазар? писав:

У цих буд?влях, яких так багато, що св?т ними зачумлене, двер? прикрашен? колонами тонкими ? скрученими на зразок гвинта, як? н?як не можуть нести навантаження, який би легко? вона не була. Так само на вс?х фасадах та ?нших прикрасах вони ставили казна-як? табернакл?шк? один на ?нший з? ст?лькома п?рам?дами, шпилями ? листям, що вони не т?льки встояти не можуть, але зда?ться неймов?рним, щоб вони могли що-небудь нести, ? такий у них вигляд, н?би вони з паперу, а не з каменю або мармуру. ? в роботах цих влаштовували вони ст?льки виступ?в, розрив?в, консолей ? завитк?в, що позбавляли сво? реч? будь-яко? пропорц?йност?, ? часто, нагромаджуючи одне на ?нше, вони досягали тако? висоти, що верх двер? стосувався у них даху. Манера ця була винайдена готами, бо п?сля того, як були зруйнован? стародавн? споруди ? в?йни погубили ? арх?тектор?в, то що залишилися в живих стали будувати в ц?й манер?, виводячи склеп?ння на стр?лчастих арках ? заповнюючи всю ?тал?ю казна якими спорудами, а оск?льки таких б?льше не будують, то ? манера ?х зовс?м вийшла з ужитку. Боронь боже будь-яку кра?ну в?д одн??? думки про роботи под?бного роду, наст?льки безформних пор?вняно з красою наших буд?вель, що й не заслуговують того, щоб говорити про них б?льше, н?ж сказано.

Але вже в XVII ст., На противагу думц? Моль?ра про готичних соборах як ≪чудовиськ≫, ≪сл?ди неосв?чених рок?в≫, В?нсен Саблон висловлю? зовс?м ?ншу точку зору в сво?й поем? про Шартрський собор , осп?вуючи в н?й творч?сть готичних арх?тектор?в ^[3] .

Готичний художн?й стиль визначився у сво?х типових рисах п?д час розвитку зах?дно?вропейсько? середньов?чно? художньо? культури. Беручи початок в середин? XII ст. у п?вн?чних та центральних областях Франц?? на теренах ?ль-де-Франсу , в?н отримав загально?вропейське поширення ? пройшов ряд самост?йних етап?в еволюц?? та нац?ональних верс?й.

Розкв?т середньов?чно? художньо? культури виник на баз? ?нтенсивного соц?ального руху широких народних мас, як? викликали ще задовго до формування мистецтва могутн? ?деолог?чн? теч??. Художня культура сяга? кор?нням безпосередньо до самод?яльно? практики соц?ального низу. Таким чином, прагнення особистост? на увагу до себе п?дготувало основу для появи нових форм та способ?в самовираження у художн?й культур?.

З? зростанням чисельност? м?ст та п?днесенням рол?, яку вони в?д?гравали, зростала потреба в нових формах орган?зац?? прац?. Рем?сники у м?стах об‘?днувалися в союзи та цехи. Зм?цнення м?ських ремесел сприяло формуванню м?сько? культури.

В багатьох м?стах на баз? церковних шк?л виникали ун?верситети як нов? форми культурно-просв?тницьких установ. Вони сприяли розвитку осв?ченост? та поступово зм?нювали мислення середньов?чно? людини. Посилю?ться дух рац?онал?зму , дух допитливост?, встановлю?ться тенденц?я до досл?дження нового. Зростала ?ндив?дуал?зац?я св?тов?дчуття кожно? особистост?. Поступово ун?верситети перетворилися на сво?р?дн? ?нтелектуальн? центри. На зм?ну романському мистецтву прийшла готика. Синон?мом варварства назвали ?сторики В?дродження середньов?чне мистецтво. На в?дм?ну в?д романського, готичне мистецтво пропагу? ?нтерес до людських почутт?в, зверта?ться до краси в?д реального св?ту, поверта?ться до ?ндив?дуальност?. Готичне мистецтво ? символом кв?тучих торговельних ? рем?сничих м?ст-комун, що домоглися популярност? й самост?йност? всередин? феодального св?ту. Гранд?озн? готичн? собори вир?знялися висотою, м?стк?стю, ошатн?стю, видовищним ? багатим декором. Для готичного стилю характерн? гостр? споруди з? стр?лчастими склеп?ннями , великою к?льк?стю кам'яного р?зьблення ? скульптурних прикрас.

• 
  Собор Паризько? Богоматер?
• 
  Собор в Шартр?, Франц?я
• 
  Реймський собор , Франц?я
• 
  Церква на Пяску, Вроцлав , Польща

У 12 ст. абат Сугер?й, який служив у першому готичному собор? Абатство Сен-Ден? в ?ль-де-Франс , написав трактат ≪Про освяченн? церкви Сен-Ден?≫, де описав символ?чн?сть вс?х елемент?в арх?тектури готичного собору. За Сюжером (французький екв?валент вимови ≪Сугер?й≫) храм ? це корабель, що символ?зу? Всесв?т. Витягнутий ?нтер'?р храму ? неф (nef), по французьки ? navis, переклада?ться як корабель. Цей Всесв?т д?литься поясом в?траж?в у верхн?й частин? храму, ? масивом ст?н в нижн?й, на горний (небесний) ? Дольний (земний) св?т, в?дпов?дно. Ст?ни храму ? як обител? Божо?, дематер?ал?зуются рель?фним ? скульптурним ажуром. Такий конструктивний елемент як арка символ?зу? розрив круговороту часу, адже в ц?лому образ готичного храму також несе смислове навантаження про швидкоплинн?сть ? к?нець часу (в той час народ Середньов?ччя перебував напередодн? швидкого к?нця св?ту). Готична троянда  ? символ?зу? колесо Фортуни ? висловлю? цикл?чн?сть часу. В ун?кальних готичних в?тражах у в?кн?-троянд? можна розглед?ти сцени, що в?дсилають до круговороту часу. Св?тло, яке проника? через яскрав? в?тражн? скла познача? Божественне св?тло, Божественне провид?ння (див. Фаворське св?тло). Споглядаючи в?траж? людина в?дстороню?ться в?д матер?ального, т?лесного, людського св?ту ? ≪потрапля?≫ в ?манентний, духовний, Божественний св?т ^[4] .

Для готики характерний символ?ко-алегоричний тип в?дображення. В?д романського стилю готика успадкувала верховенство арх?тектури в систем? мистецтв ? традиц?йн? типи будинк?в.

Особливе м?сце в мистецтв? готики зах?дно?вропейських кра?н займав м?ський собор  ? вищий зразок синтезу арх?тектури , скульптури ? живопису (переважно в?траж?в ). Непор?внянний прост?р собору , вертикал?зм його веж ? звод?в , п?дпорядкування скульптури ритмам динам?чност? арх?тектури , багатобарвне сяйво в?траж?в робили сильний емоц?йний вплив на в?руючих.

Розвиток мистецтва готики в?дбивав ? кардинальн? зм?ни в структур? середньов?чного сусп?льства: початок формування централ?зованих держав, р?ст ? зм?цнення м?ст, висування св?тських сил, торгових ? рем?сничих, а також придворно-лицарських к?л. В м?ру розвитку сусп?льно? св?домост?, ремесла ? техн?ки, слабшали п?двалини середньов?чних рел?г?йно-догматичних св?тогляд?в, розширювалися можливост? п?знання ? естетичного осмислення реального св?ту; складалися нов? арх?тектурн? типи ? тектон?чна система. ?нтенсивно розвивалися м?стобудування ? цив?льна арх?тектура , переважно замкова та фортиф?кац?йна .

М?ськ? арх?тектурн? ансамбл? зах?дно?вропейських кра?н включали культов? ? св?тськ? будинки, фортец? , мости , колодяз? .

Головна м?ська площа часто оббудовувалася будинками з аркадами , торговими ? складськими прим?щеннями в нижн?х поверхах. В?д площ? розходилися головн? вулиц?, вузьк? фасади двох-, р?дше трьохповерхових будинк?в з високими, фронтонами вибудовувалися уздовж вулиць ? набережних. М?ста оточувалися могутн?ми ст?нами з багатоприкрашеними про?зними вежами . Замки феодал?в поступово перетворювалися в складн? комплекси фортець , палацових ? культурних споруджень.

Звичайно в центр? м?ста зах?дно?вропейських кра?н, пануючи над його забудовою, знаходився собор , який ставав осередком як церковного, та ? м?ського життя. У ньому поряд з богослуж?нням влаштовувалися богословськ? диспути, роз?грувалися м?стер??, в?дбувалися збори городян.

Собор мислився свого роду зводом знання (головним чином богословського), символом Всесв?ту , а його художн?й лад, що сполучив урочисту велич з жагучою динам?кою, достаток пластичних мотив?в з? строгою ??рарх?чною системою ?хньо? суп?дрядност?, виражав не т?льки ?де? середньов?чно? сусп?льно? ??рарх?? ? влади божественних сил над людиною, але ? зростаюче самосв?дом?сть городян, каркас з? стовп?в (у зр?л?й Готиц? ? пучка колон ) ? стр?лчастих арок , що спираються на них.

Структура будинку склада?ться з прямокутних осередк?в ( травей ), обмежених 4 стовпами ? 4 арками , що разом з арками-нервюрами утворять ост хрестового склеп?ння, заповненого полегшеними невеликими склеп?ннями ? розпалубками.

Б?чний розп?р склеп?ння головного нефа (або нави) переда?ться за допомогою опорних арок ( аркбутан?в ) на зовн?шн? стовпи ? контрфорси . Зв?льнен? в?д навантаження ст?ни в пром?жках м?ж стовпами прор?заються арковими в?кнами. Нейтрал?зац?я розпору склеп?ння за рахунок винесення назовн? основних конструктивних елемент?в дозволила створити в?дчуття легкост? ? творча велич зусиль людського колективу.

У Франц?? кам'ян? готичн? собори  ? одержали свою класичну форму. Як правило, це 3?5 ? нефн? базил?ки з поперечним нефом ? трансептом ? нап?вкруговим обходом хору ( ≪деамбулатор??м≫ ), до якого примикають рад?альн? каплиц? (≪в?нець капел≫). ?х високий ? просторий ?нтер'?р зазвичай осяяний кольоровим мерехт?нням в?траж?в . Враження нестримного руху вгору ? до в?втаря створю?ться рядами струнких стовп?в , могутн?м злетом гострих стр?лчастих арок , прискореним ритмом аркад верхньо? галере? ( трифор?я ). Завдяки контрасту високого головних ? нап?втемних б?чних неф?в виника? мальовниче багатство аспект?в, в?дчуття безмежност? ? велич? храмового простору.

На фасадах собор?в вар?юються стр?лчаст? арки ? багат? арх?тектурно-пластичн? декорац??, детал? ? в?зерунков? вимперги , ф?али, крабб? ? т. д. Стату? на консолях перед колонками портал?в ? в ?х верхн?й арков?й галере?, рель?фи на цоколях ? в тимпанах портал?в , а також на кап?телях колон утворять ц?л?сну символ?чну сюжетну систему, у котру входять персонаж? й еп?зоди Священного писання, алегоричн? образи. Найкращ? здобутки готично? пластики ? декор, стату? фасад?в собор?в у Шартр? , Реймс? , Ам'?н? , Страсбурз? перейнят? одухотвореною красою, щир?стю ? шляхетн?стю.

Скульптура грала величезну роль в створенн? образу готичного собору. У Франц?? вона оформляла переважно його зовн?шн? ст?ни. Десятки тисяч скульптур, в?д цоколя до п?наклей, населяють собор зр?ло? готики.

Вза?мов?дносини скульптури ? арх?тектури в готиц? ?нше, н?ж в романському мистецтв?. У формальному в?дношенн? готична скульптура набагато самост?йн?ша. Вона не п?дпорядкована наст?льки площин? ст?ни ? тим б?льше оздоблення, як це було в романський пер?од. У готику активно розвива?ться кругла монументальна пластика. Але при цьому готична скульптура ? нев?дд?льна частина ансамблю собору, вона ? частина арх?тектурно? форми, оск?льки разом з арх?тектурними елементами висловлю? рух буд?вл? вгору, його тектон?чний сенс. ?, створюючи ?мпульсивну гру ?з св?тлом, вона сво?ю чергою оживля?, одухотворя? арх?тектурн? маси ? сприя? вза?мод?? ?х з пов?тряним середовищем.

Скульптура п?зньо? готики зазнала великий вплив ?тал?йського мистецтва. Приблизно в 1400 роц? Клаус Слютер створив ряд значних скульптурних роб?т для Ф?л?па Бургундського, так? як Мадонна фасаду церкви поховання Ф?л?ппа ? ф?гури Криниц? Пророк?в (1395?1404) в Шаммоле близько Д?жона . У Н?меччин? добре в?дом? роботи Тильмана Р?меншнайдера (н?м. Tilman Riemenschneider), В?та Ствоша (н?м. Veit Stoß) ? Адама Крафта (н?м. Adam Kraft).

Готичний напрям в живопис? розвинувся через к?лька десятил?ть п?сля появи елемент?в стилю в арх?тектур? ? скульптур?. В Англ?? та Франц?? перех?д в?д романського стилю до готичного стався близько 1200 року в Н?меччин? ? в 1220-х роках, а в ?тал?? найп?зн?ше ? близько 1300 року.

Одним з основних напрямк?в готично? живопису став в?траж, який поступово вит?снив фресковий живопис. Техн?ка в?тража залишилася такою ж, як ? в попередню епоху, але кол?рна гамма стала набагато багатше ? яскрав?ше, а сюжети складн?ше ? поряд ?з зображеннями рел?г?йних сюжет?в з'явилися в?траж? на побутов? теми. Кр?м того в в?тражах стали використовувати не т?льки кольорове, але ? безбарвне скло.

На пер?од готики припав розкв?т книжково? м?н?атюри. З появою св?тсько? л?тератури (лицарськ? романи та ?н.) Розширилося коло ?люстрованих рукопис?в, також створювалися багато ?люстрован? часослови ? псалтир? для домашнього користування. Художники стали прагнути до достов?рн?шого ? детальн?шого в?дтворення натури. Яскравими представниками готично? книжково? м?н?атюри ? брати Л?мбург, придворн? м?н?атюристи герцога де Берр?, як? створили знаменитий ≪Чудовий часослов герцога Берр?йського≫ (близько 1411?1416). Яскравим представником книжково? м?н?атюри к?нця XV ? початку XVI стол?ття був Роб?на Тестар, який працював при двор? граф?в Агулемских.

Розвива?ться жанр портрета ? зам?сть умовно-абстрактного зображення модел? художник створю? образ, над?лений ?ндив?дуальними, властивими конкретн?й людин? рисами [4]. Прикладом може служити творч?сть Майстра графин? Уор?к ? його ≪Портрет Едварда В?ндзора, 3-го барона В?ндзора, його дружини, Кетр?н де Вер, ? ?х с?м'?≫, що демонстру? повсякденне життя англ?йсько? пров?нц?йно? аристократ??.

Завершу?ться майже тисячол?тн? панування в?зант?йських канон?в в образотворчому мистецтв?. Джотто в цикл? фресок Капели Скровеньи зображу? людей в проф?ль, пом?ща? на першому план? ф?гури спиною до глядача, порушуючи табу в?зант?йського живопису на будь-який ракурс кр?м фронтального. В?н змушу? сво?х геро?в жестикулювати, створю? прост?р, в якому руха?ться людина. Новаторство Джотто проявля?ться ? в його зверненн? до людських емоц?й.

З останньо? чверт? XIV стол?ття в образотворчому мистецтв? ?вропи пану? стиль, названий п?зн?ше ?нтернац?онально? готикою. Цей пер?од став перех?дним до живопису Проторенессанса.

Епоха п?знього Середньов?ччя характеризу?ться розкв?том м?сько? культури, розвитком торг?вл?, ремесел. З середини XIII стол?ття почина?ться буд?вництво буд?вель св?тського призначення ? м?ських ратуш , ринк?в, цехових будинк?в, а також розк?шних замк?в знат?. Вс? елементи екстер'?ру та ?нтер'?ру споруд п?дпорядковувалися готично? арх?тектурн?й форм?. Одним з найб?льших ?вропейських замк?в епохи ? Авиньонский папський палац (1334?1364). Як ? ?нш? ?нтер'?ри Середньов?ччя, оздоблення Папського палацу збереглося лише частково. Ц?кав? ≪шпалерн?≫ розписи ст?н, що зображують сцени полювання та рибно? ловл?, виконан? п?д кер?вництвом Маттео Джованетт? .

Який прийшов через мусульманський Сх?д художн? ткацтво отримало спочатку розвиток в Скандинав?? ? Н?меччини. Тут шпалера не т?льки прикрашала ?нтер'?р, але ? виконувала функц?? захисту в?д протяг?в, утеплення прим?щення. З к?нця XIV стол?ття виробництво шпалер в ?вроп? стало найважлив?шою галуззю художнього ремесла. Виникають велик? мануфактури в Париж?, п?зн?ше в Аррас? . Одним з видатних твор?в п?знього Середньов?ччя, яке можна пор?вняти з кращими зразками фрескового живопису, ? сер?я шпалер на сюжети Апокал?псису, так званий Анжерський апокал?псис (1370?1375), створена на замовлення Людовика I Анжуйського . П?дготовч? малюнки були виконан? м?н?атюристом Еннекеном з Брюгге . Зразком послужили м?н?атюри X стол?ття з ≪Коментаря до Апокал?псису≫ Беатуса з Льебана. Роботу виконали паризьк? майстри п?д кер?вництвом ткача Карла V Н?кола Батая. Шпалери збер?гають площинне зображення, п?дкреслену двом?рн?сть простору м?н?атюр ≪Коментаря≫. Тема протиборства людини ? сил зла в пор?внянн? з першоджерелом вир?шена в мажорном?шу ключ?, з яскраво вираженою фольклорно? основою.

У XIII стол?тт? традиц?? готики знаходять сво? в?дображення в мистецтв? книжково? м?н?атюри паризько? школи, найв?дом?шим зразком яко? ? ?люстрований Псалтир Людовика Святого.

Дрессуар ? посудна шафа, вир?б мебл?в п?зньо? готики. Нер?дко покривався розписом.

Мебл? епохи готики прост? ? ?рунтовн? в прямому сенс? цього слова. Наприклад, одяг ? предмети побуту вперше починають збер?гати в шафах (в античност? для цих ц?лей використовували суто скрин?). Таким чином, до к?нця епохи Середньов?ччя з'являються прототипи основних сучасних предмет?в мебл?в: шафи, л?жка, кр?сла.

Одним з найпоширен?ших прийом?в виготовлення мебл?в була рамочно-ф?льонки в'язка. Як матер?ал на п?вноч? ? заход? ?вропи використовували переважно м?сцев? породи деревини ? дуб, гор?х, а на п?вдн? ( Т?роль ) ? на сход? ? ялину й сосну , а також модрину , ?вропейський кедр, ял?вець .

Епоха Хрестових поход?в зробила переворот в збройов?й справ?. ?вропейц? познайомилися на Сход? з легко? ? куванням сталлю. Важк? кольчуги вит?сняються новим типом обладунк?в: з'?днан? шарн?рами шматки металу здатн? покрити поверхню складного обриси ? залишити достатню свободу руху. Конструкц?я нових обладунк?в спричинила за собою появу нових форм ?вропейського одягу. У цей час були створен? майже вс? в?дом? нин? способи крою. Готична мода, на в?дм?ну в?д попередньо? в?льно? ≪рубашкообразной≫ романсько?, проявилася в складному ? облягаючому кро? одягу.

Вершини свого розвитку готичний костюм досяга? наприк?нц? XIV?XV ст., Коли по вс?й ?вроп? поширилася мода, створена при Бургундському двор? . У XIV стол?тт? коротша? чолов?чий одяг: тепер довг? одягу носять т?льки л?тн? люди, л?кар?, судд?вськ?. Куртка (з к?нця XIV стол?ття), вузьк? шосси , короткий плащ ? одяг вт?лю? естетичний ?деал епохи ? образ стрункого парубка, галантного кавалера. У ж?ночому одяз? в?дбува?ться в?дд?лення сп?дниц? в?д л?фа. Ширина сп?дниц? зб?льшу?ться додатковими вставками тканини. Верхня частина костюма ? вузький л?ф з вузькими довгими рукавами, трикутним вир?зом на грудях ? спин?. Корпус ж?нки в?дхилений назад, утворюючи S-под?бний силует, який отримав назву ≪готично? криво?≫. Под?бно арх?тектур? того пер?оду готична одяг отримала вертикальну спрямован?сть: прямовисн? к?нц? верхн?х рукав?в, гостр? манжети, пах, складн? каркасн? головн? убори, витягнут? догори (АТУР) ? гостронос? черевики цю тенденц?ю п?дкреслювали. Найпопулярн?шим ? дорогим кольором був жовтий, який вважався чолов?чим.

У XIV стол?тт? бурхливий розвиток ?вропейських м?ст стимулював демократизац?ю готики, ?? застосування в позакультов?й арх?тектур?. Елементи готичного стилю починають використовувати нав?ть у предметах повсякденного вжитку ( мебл? ). ?стор?я мистецтва оперу? поняттями ≪англ?йська, французька, н?мецька готика≫.

Протягом подальшо? (в?д XIV ст.) ?стор?? ставлення до готики було неоднозначне. Приблизно до середини XVIII стол?ття готика асоц?ювалася з ≪варварським мистецтвом≫, сприймалася як порушення художнього смаку, симетр?? й пропорц?й. Вважалося, що готичне мистецтво принижу? людину, виклика? почуття страху та приреченост?. Приязнь у сприйнятт? готики пов'язана з ?деолог??ю н?мецького й французького романтизму, як? наново ≪в?дкрили≫ цей стиль, наголосивши на ?? здатност? пробуджувати в людини почуття п?днесеного, величного захоплення. Значення готики в ?стор?? ?вропейсько? культури було п?дкреслено й у 19-20 стол?ттях появою неоготичних тенденц?й у мистецтв? багатьох кра?н ?вропи (неоготика Чех??, Н?меччини, Англ??, Угорщини, Польщ?, нав?ть Укра?ни).

У творенн? ново? арх?тектури пров?дну роль в?д?грали ченц?, а маршрути прощ? полегшили обм?н ?деями. З? зростанням нових м?ст на заход? виявилася тенденц?я до перетворення романського стилю на готичний. Власне, п?зньороманський стиль витворив ус? формальн? передумови готики (стр?лчаста арка, аркбутан, ребристе склеп?ння). Бракувало лише нового поштовху до розум?ння простору в рус?, що переймав ус? маси й в?дкривав нов? напрямки розвитку д??. Подибуваний у Дарем? подв?йний ефект (рух уздовж та вгору) треба було зробити якомога динам?чн?шим ? легшим, аби в?рника у костел? поривало водночас до в?втаря ? вгору, до неба. Це потребувало ново? сукупност? напруг ? зв?льнюючих ритм?в, ? вони з'явилися на хорах Сен-Ден? у сорокових роках XII ст. Рух до в?втаря опоряджувався багатими новоствореними ритмами, одначе у першу чергу п?дкреслювалась вертикаль. Гармон?йний всесв?т романського стилю перетворився на динам?чний, спрямований угору всесв?т готики: знову тр?умфував образ небесно? гори. Поривання угору остаточно зосередилося у шпил?.

Зовн?шн? особливост? узгоджувалися з внутр?шн?ми: було видно, як споруда збиралася докупи й п?дносилась. Проте усередин? передус?м наголошувалося на емоц?йному враженн?. Якщо з зовн?шнього боку то була священна гора, яка радо дотикалася неба, то у внутр?шн?й порожняв? (ще ? горбок Венери, в?дьомський пагорб) розташовувався ц?лий св?т ритм?чних форм, як? водночас зв?льнювали ? сковували глядача. Стор?ччя, що породило готику, було також великою добою схоластично? науки, спроб створити енциклопедичн? системи знання, яке гармонувало з природною ? духовною д?йсн?стю, ?стор??ю та Божим зам?ром, розумом ? в?рою, а також визначало м?сце людини у всесв?т?. Под?бним чином ? кафедра була водночас алегоричною ? орган?чною косм?чною зв?сткою. Для П?вн?чно? ?вропи характерна цегляна готика . Найзнаменит?шим циклом скульптур пер?оду готики незаперечно вважа?ться скульптурний декор собору в Наумбурз? . Рель?фи ≪Страстей Христових≫, зображен? на огорож? зах?дного хору (≪Та?мна вечеря≫, ≪Зрадництво Юди≫, ≪Взяття п?д варту≫), сповнен? надзвичайного драматизму, реальност? под?й, проникливо? достов?рност?. У самому прим?щенн? хору наумбурзьк? майстри поставили 12 статуй засновник?в храму. Це ц?ла галерея людських характер?в, дуже р?зних ? протиставлених один одному.

Польща також зд?йснила значний поступ у культурному розвитку, особливо п?сля остаточного в?дновлення в XIV ст. власного корол?вства. Географ?чн? умови, насамперед значна в?ддален?сть в?д розвинених культурних центр?в Зах?дно? ?вропи, ? пол?тична роздроблен?сть призвели до того, що польськ? досягнення в галуз? культури аж до початку XVI ст. не були не значним, як досягнення чеських майстр?в. Кр?м того, цей поступ у Польщ? очолювало духовенство; темпи п?дготовки м?сцевих священик?в для зам?ни ?ноземних м?с?онер?в були пов?льними, а поширення християнського способу життя п?сля першого спалаху ентуз?азму за правл?ння Болеслава Великого було досить важким.

Найдавн?шими скульптурними пам'ятками Польщ? ? оздоблення романських церков, зокрема бронзова брама собору в Гн?зно ( 1129 ? 1137 ) ? двер? собору в Плоцьку . Готичн? скульптурн? пам'ятки датуються XIV?XV ст. Найв?дом?ш? з них ? стату? княз?в династ?? П'яст?в , що збереглися у Вроцлав? , Опол? , Кресобож?, Любуш? й Краков? . ?з середини XIV ст. значного розвитку у Польщ? набуло р?зьбярство . До наших час?в збереглося к?лька гарних зразк?в р?зьблених дерев'яних в?втар?в (в?втар В?та Ствоша в Краков?).

До найкращих зразк?в живопису належать м?н?атюри та орнаменти в манускрипт?, що м?стить жит?? св. Ядв?ги, створен? Микола?м Пруссом ( 1353  р.). Богемське мистецтво м?н?атюри, що було по?днанням французько? та ?тал?йсько? традиц?й з ориг?нальними чеськими елементами, сягнуло Польщ? лише в XV ст.

У п?зньоготичн?й н?мецьк?й скульптур? багато патетики , з'являються ман?рн?сть, претенз?йн?сть, надм?рна витончен?сть, по?днання рел?г?йно? екзальтац?? з жорстокою натурал?стичн?стю (дерев'ян? скульптури ≪Розп'ятий≫ ? ≪Оплакуваний≫). Культура середньов?ччя, яка ?снувала тисячол?ття, висунула нове коло ?дей та образ?в, нов? естетичн? ?деали, нов? художн? прийоми. Надихаючись духом християнства, мистецтво цього часу глибоко проникло у внутр?шн?й св?т людини. ?нтерес мистецтва середньов?ччя до духовност? був величезним. Мислител? й художники ц??? пори так само, як ? в античност?, прагнули гармон??, м?ркували про розумне влаштування св?ту. Але виражали це специф?чно, абстрактн?шою мовою.

• Романський стиль
• Неоготика
• Мудехар
• Абат Сюжер
• Собор (Ковентр?, Англ?я)
• Укра?нська готика , Готика Львова
• Готична л?тература

• Готика // Ф?лософський енциклопедичний словник  / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни  : Абрис, 2002. ? 742 с. ? 1000 екз.  ? ББК   87я2 . ? ISBN 966-531-128-X .
• Всеобщая история искусств, том 2, М., ≪Искусство≫, 1960.
• Т. П. Каптерева, Искусство Испании, М., ≪Изобразительное искусство≫, 1989.
• К. М. Муратова, Мастера французской готики 12-13 вв, М., ≪Искусство≫, 1988.
• Сакральна готика середньов?чного Львова. Автореф. дисертац?? канд. ?ст. наук: 07.00.01 / О. Б. Козубська; НАН Укра?ни. ?н-т укра?нознав. ?м. ?.Крип'якевича, ?н-т народознав. ? Л., 2004. ? 19 с. ? укр. [ Арх?вовано 28 вересня 2009 у Wayback Machine .]
• Gothic Churches of Lviv. Abstract of MA Thesis // Annual of Medieval Studies at Central European University 1996-97 / ed. M. Sebok. ? Budapest, 1998. ? Vol. 4. ? S. 97-98.

• ?отика, ?отицький стиль [ Арх?вовано 14 червня 2021 у Wayback Machine .] // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1958. ? Т. 1, кн. II : Л?тери В ? ? . ? С. 296-297. ? 1000 екз.
• ?отика // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.

• Сакральна готика середньов?чного Львова. Автореф. дисертац?? канд. ?ст. наук: 07.00.01 / О. Б. Козубська; НАН Укра?ни. ?н-т укра?нознав. ?м. ?.Крип'якевича, ?н-т народознав. ? Л., 2004. ? 19 с. ? укр. [ Арх?вовано 28 вересня 2009 у Wayback Machine .]

(≪Латинська церква в Ки?вськ?й Рус? та перш? костели Львова≫ / ≪Костел Мар?? Сн?жно?≫ / ≪Костел Вознес?ння Д?ви Мар?? (Латинська катедра)≫ / ≪Монастирськ? костели Львова≫ / ≪Шпитал? середньов?чного Львова≫ / ≪Каплиця св. Катерини≫ / ≪Сакральна готика Львова в контекст? ?сторичного розвитку Центрально-Сх?дно? ?вропи≫

Ця стаття м?стить текст, що не в?дпов?да? енциклопедичному стилю . Будь ласка, допомож?ть удосконалити цю статтю , погодивши стиль викладу з? стил?стичними правилами В?к?пед?? . Можливо, стор?нка обговорення м?стить зауваження щодо потр?бних зм?н. (лютий 2010)

п о р Зах?дн? мистецьк? теч?? Середньов?ччя Дороманське мистецтво Мистецтво пер?оду м?грац?й Остр?вне мистецтво (Британськ? острови) Меров?нзьке мистецтво Карол?нзьке мистецтво Оттонське мистецтво Романське мистецтво Готика ( ?нтернац?ональна готика ) Ренесанс Ранн?й н?дерландський живопис Високе В?дродження Мань?ризм 17 стол?ття Бароко Караваджизм Класицизм Золота доба голландського живопису 18 стол?ття Рококо Неокласицизм 19 стол?ття Назар?йц? Реал?зм ?сторизм Б?дерма?р Грюндерство Барб?зонська школа Прерафаел?ти Академ?зм Естетицизм Натурал?зм Передвижники ?мпрес?он?зм Пост?мпрес?он?зм Нео?мпрес?он?зм Див?з?он?зм Пуантил?зм Клуазон?зм Наб? (група) Синтетизм Кал?граф?чний живопис Символ?зм Романтизм Неоромантизм Школа р?чки Гудзон 20 стол?ття Римська школа Абстрактний експрес?он?зм Амазонський поп-арт Ар брют Ар Деко Баухаус Безпретенз?йн?сть Бенгальська школа Вортицизм В?денська школа фантастичного реал?зму В?деоарт Дада?зм Експрес?он?зм Живопис д?? Живопис кольорового поля ?нсталяц?я (мистецтво) ?нтернац?ональний летризм ?нтернац?ональний типограф?чний стиль КОБРА Концептуал?зм Куб?зм К?нетичне мистецтво Лендарт Летризм Л?рична абстракция Мед?а-мистецтво Метаф?зичний живопис М?зераб?л?зм М?н?мал?зм М?ст (група) Модерн Модерн?зм Молод? британськ? митц? Монументал?зм Неодада?зм Неоекспрес?он?зм Неофов?зм Нова об'?ктивн?сть Нове мюнхенське художн? об'?днання Новий реал?зм Оп-арт Орф?зм Перформанс Пльонтан?зм Поп-арт Прециз?он?зм Пуризм Район?зм Синхром?зм Син?й вершник Системне мистецтво Ситуац?он?зм Соц?альний реал?зм Стиль (група) Супрематизм Сюрреал?зм Ташизм Флуксус Фов?зм Фотореал?зм Футуризм Живопис на основ? штучного ?нтелекту 21 стол?ття Мистецька ?нтервенц?я Г?перреал?зм Неофутуризм Стак?зм Ремодерн?зм Саунд-арт Superstroke Superflat Мистецтво в?дносин Мистецтво в?део?гор Пов'язан? статт? Список мистецьких теч?й Сучасне мистецтво Модерн?зм П?зн?й модерн?зм Мистецтво постмодерн?зму Авангардизм

п о р Середньов?ччя Под?? Пад?ння Зах?дно? Римсько? ?мпер?? ? Велике переселення народ?в ? Феодал?зм ? Темн? стол?ття Середньов?ччя ? Епоха В?дродження ? Розвиток технолог?й ? Арабськ? завоювання ? завоювання Османсько? ?мпер?? ? ?сламська аграрна революц?я ? Золотий в?к ?сламу Кра?ни ? рег?они Англ?я ? В?рмен?я ? Груз?я ? Рел?г?я Римо-католицька церква ? Папство ? Православна Церква ? ?слам ? Хал?фат ? Хрестов? походи ? Схоластика ? Розкв?т чернецтва ? ?ретичн? рухи ? ?нкв?зиц?я Культура Мистецтво Середньов?ччя ? Арх?тектура ? Л?тература ? Ф?лософ?я ? Музика ? Алх?м?я ? Астролог?я ? Кухня

Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Велика каталанська енциклопед?я · ?сторичний словник Швейцар?? · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Brockhaus Enzyklopadie · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Gran Enciclopedia Aragonesa · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Treccanis Enciclopedia Italiana · Uppslagsverket Finland Дов?дков? видання WordNet · Nuovo soggettario · ?спанська В?к?д?я Нормативний контроль BNE :  XX525330 · BNF :  11930971g · Freebase :  /m/03mmhl · GND :  4021656-1 · GKG :  /g/121b6yxq · J9U :  987007295522705171 · LCCN :  sh85007682 · NKC :  ph120586