Горл?вське збройне повстання
(
грудень
1905
) ? один з еп?зод?в революц?? 1905 року в
Рос?йськ?й ?мпер??
, що мав м?сце в Горл?вц?, Бахмутського пов?ту
Катеринославсько? губерн??
. Конфл?кт почався як суперечка роб?тник?в з адм?н?страц??ю машинобуд?вного заводу з питання зарплати ? вилився у збройн? сутички з людськими жертвами.
Початок конфл?кту
[
ред.
|
ред. код
]
1 грудня директор
машинобуд?вного заводу
Лев Павлович Лоест
оголосив роб?тникам, що у зв'язку з посиленням кризи виробництво машин скоротилося ? зам?сть 10-годинного робочого дня встановлю?ться 6-годинний, внасл?док чого зароб?ток знизиться на 40-50%.
Створення страйкового ком?тету
[
ред.
|
ред. код
]
П?сля отримання зв?сток про Грудневому збройному повстанн? в Москв? в?дбулася нарада страйкового ком?тету. На ньому було вир?шено скликати 9 грудня м?тинг, на якому оголосити загальний страйк роб?тник?в Горл?вки. Б?льшовицька група Горл?вки схвалила це р?шення. Разом з? страйковим ком?тетом зал?зничник?в ? машинобуд?вник?в вона приступила до негайно? орган?зац?? м?тингу. У н?ч на 9 грудня на машинобуд?вному завод?, руднику ? станц?? були розкле?н? написан? в?д руки лист?вки.
До десято? години ранку 9 грудня 1905 б?льше 4 тис. роб?тничк?в з?бралося на зал?зничн?й станц??. Це були в основному машинобуд?вники, шахтар?, зал?зничники, а також селяни, як? прибули на м?тинг з навколишн?х с?л. Член страйкового ком?тету ?. М. Сн?жко прочитав робочим телеграми катеринославського бойового страйкового ком?тету про початок загального пол?тичного страйку ? закликав роб?тник?в насл?дувати приклад пролетар?ату Москви ? активно включитися в боротьбу з царським режимом. Виступив на м?тингу в?д ?мен? заводських ? рудничних робочих слюсар Смирнов заявив, що вони об'?днуються з зал?зничниками ? виступатимуть разом.
Тут же був обраний розпорядчий ком?тет. Головою його став б?льшовик ?. ?. Глушко. Жодна розпорядження руднично? або заводсько? адм?н?страц?? не могло набути чинност? без в?дома ком?тету.
Того ж дня о 9 годин? вечора на станц?? в?дбувся ще один м?тинг, який прийняв за пропозиц??ю А. С. Гречана текст телеграми катеринославському бойовому страйков? ком?тети, в якому пов?домлялося про при?днання робочих Горл?вки до загального пол?тичного страйку. На завод? ? ≪Корсунсько? копальн? № 1≫ були орган?зован? дв?
бойов? дружини
. Для придбання збро? розпорядчий ком?тет конф?скував в кас? зал?знично? станц?? 300
рубл?в
, Проводився також зб?р кошт?в серед населення. Всього було з?брано б?льше 1000 руб. Спец?альним по?здом два члени ком?тету вирушили в Таганрог для закуп?вл? збро?.
16 грудня (29 грудня) у головно? контори машинобуд?вного заводу з?бралося близько тисяч? роб?тник?в з с?м'ями. Члени страйкому пред'явили директору заводу вимога: скасувати наказ про 6-годинному робочому дн? ? зниженн? у зв'язку з цим зарплати. Директор в?дмовився, але роб?тники, погрожуючи збро?ю, змусили його прийняти ц? вимоги. Незабаром на заводський дв?р прибутку драгуни ? солдати. Отримавши п?дкр?плення, пол?ц?я зажадала в?д робочих видати кер?вник?в страйку, але отримала в?дмову. Тод? за наказом пристава ? командира роти солдати ? пол?цейськ? дали два залпи по робочим. 18 чолов?к було вбито, багато поранено. Один з повстанц?в, Кузнецов, був поранений в руку. Через рани розвинулася гангрена, в результат? яко? руку ампутували. Серед убитих був роб?тник Серг?й ?ванович Тоткало. Наступного дня його мати забрала т?ло свого сина, зарубаного козаками. У труну Серг?я ?вановича була покладена рука революц?онера Кузн?цова, який в цей час переховувався в п?дп?лл?. П?сля цього з?ткнення кер?вники страйку А. С. Гречн?в та ?. М. Сн?жко роз?слали терм?нов? депеш? вс?м бойовим дружинам Донбасу з проханням про допомогу. Вже в н?ч на 17 грудня в Горл?вку прибутку дружинники з Авд??вки, Алчевська, Дебальцеве, Гришине, ?нак??ве, Кад??вки, Харцизька, Ясинувато? ? всього з?бралося близько чотирьох тисяч ос?б, з них 600 ? з вогнепальною збро?ю. Кер?вники бойових дружин на нарад? виробили план повстання. Вс? дружинники були розд?лен? на три загони, якими командували б?льшовик А. С. Гречн?в, а також штейгер рудника № 1 П. А. Гуртовий ? вчитель ?з Гришина П. С. Дейнега. Вранц? 17 грудня робоча почали наступ на казарми, де були розквартирован? царськ? в?йська. П?сля двогодинного бою дружинники оволод?ли казармами, але на допомогу урядовим в?йськам з ?нак??вого прибув заг?н козак?в. Отримавши п?дкр?плення, солдати в?дт?снили повстанц?в до зал?знично? станц??. У сутичц? загинули десятки роб?тник?в.
Сл?дство у справ? тривало два роки. Спочатку судили заарештованих звичайним судом присяжних, але пот?м уряд вир?шив передати розгляд справи у в?йськовий суд. З 7 по 19 грудня 1908 праворуч учасник?в Горл?вського збройного повстання розглядав у Катеринослав? суд Одеського в?йськового округу. З 131 п?дсудного в?йськовий суд визнав винними 92; 32 були засуджен? до смертно? кари через пов?шення. Але п?зн?ше страта була ЗАТВЕРДЖЕНА для восьми засуджених, а ?ншим ?? зам?нили безстроковою каторгою. Страта в?дбулася в н?ч на 4 вересня 1909 р.. У 1930 р. в РАЙОН? машинобуд?вного заводу була встановлена пам'ятка з написом: ≪На цьому м?сц? в 1905 р. Царське катами булу в?друбана рука революц?онеру Кузн?цову≫. У 1955 р. у зв'язку з 50-р?чними под?ями у минулому у 1905 роц? на м?сц? бою робочих дружин Донбасу з Царське в?йськами Було ВСТАНОВЛЕНО пам'ятний обел?ск.
|
---|
| Головн? под??
|
|
---|
| Державна дума
,
пол?тичн? парт??
та орган?зац??
|
Державна Дума
(
I скликання
,
Виборзька в?дозва
,
II скликання
)
Л?в?
:
есери
,
ПНС
,
РСДРП
,
ППС
,
СДКП?Л
,
Бунд
,
СЕРП
Центристи
:
Конституц?йно-демократична парт?я
,
Союз 17 жовтня
,
Парт?я демократичних реформ
прав?
:
Союз русского народа
,
Рос?йська монарх?чна парт?я
,
Союз Миха?ла Архангела
|
---|
| Визвольний рух
? заворушення в рег?онах
|
|
---|
| Повстання
в арм?? та на флот?
|
|
---|
| Велик? пограбування
|
|
---|
| ?нше
|
|
---|
|