Голландська ?нтервенц?я на Бал?
Голландськ? в?йська висаджуються в Санур?. 1906 р?к Голландська кавалер?я в Санур?
Дата вересень - жовтень 1906 М?сце Бал? , ?ндонез?я Результат перемога голландц?в; голландц? окупували п?вденний Бал?
Сторони
Н?дерланди	Бадунг Табанан Клунгкунг
Командувач?
Мар?нус Бернардус Рост ван Тонн?нген	король Густ? Агунг Нгурах
Сили
3 п?хотних батальйони 1 кавалер?йський деташемент 2 артилер?йськ? батаре?	нев?домо
Втрати
нев?домо	близько 1 000 вбито

Голландська ?нтервенц?я на Бал? ( 1906 )  ? в?йськова ?нтервенц?я колон?ально? арм?? Корол?вства Н?дерланд?в на остр?в Бал? , яка призвела до знищення двох п?вденних бал?йських корол?вств ? Бадунга ? Табанана, а також до серйозного ослаблення найб?льшого корол?вства острова ? Клунгкунга . Це була шоста за рахунком ?нтервенц?я голландц?в на остр?в.

Голландц? до середини XIX стол?ття вже завоювали п?вн?чну частину Бал?, при?днавши корол?вства Джембрана, Булеленг ? Карангасем до Голландсько? Ост-?нд?? , проте п?вденн? корол?вства ? Табанан, Бадунг ? Клунгкунг ? залишилися незалежними. М?ж цими корол?вствами ? голландцями пост?йно виникали р?зн? др?бн? суперечки, ? голландц? чекали лише п?дходящого приводу, щоб почати масоване вторгнення.

Одним з головних предмет?в спор?в м?ж бал?йськими королями ? голландцями було розмежування прав у привласненн? товар?в з корабл?в, як? терп?ли авар?? на рифах б?ля Бал?. За бал?йською традиц??ю, яка мала назву tawan karang ? була аналгом середньов?чного ?вропейського ≪берегового права≫ , бал?йський король вважався власником вс?х затонулих у водах б?ля його корол?вства суд?в, але голландц? не були з цим згодн?.

27 травня 1904 року китайська шхуна п?д назвою Sri Kumala с?ла на рифи б?ля Санура ? була тут же розграбована бадунгськими бал?йцями. Коли голландц? послали королю Бадунга вимогу в?ддати ?м частину здобич?, в?н в?дпов?в в?дмовою, заручившись п?дтримкою корол?в Табанана ? Клунгкунга. Правитель Табанана також викликав невдоволення голландц?в тим, що в 1904 роц? дозволив у сво?й кра?н? звичай сат? ? ритуал спалення живих родич?в разом з трупом померлого глави с?м'?, який на Бал? мав назву wesatia , незважаючи на те, що голландц? формально просили його не робити цього.

У червн? 1906 року голландський флот почав блокаду п?вденного узбережжя Бал?, а правителям п?вденних корол?вств були спрямован? р?зн? ультиматуми.

14 вересня 1906 року досить значн? сили Корол?всько? голландсько? Ост-?ндсько? арм??, назван? Шостою в?йськовою експедиц??ю, висадилися в п?вн?чн?й частин? пляжу в Санур?, на територ?? Бадунга. Командував голландськими в?йськами генерал-майор Мар?нус Бернардус Рост ван Тонн?нген ^[1] . Бадунгськ? солдати зд?йснили к?лька напад?в на намети голландц?в в Санур?, а також чинили серйозний оп?р в сел? ?нтаран ^[2] .

Проте в ц?лому голландцям вдавалося просуватися по кра?н? без особливого опору, ? вони прибули в м?сто Кес?ман 20 вересня 1906 року. Там м?сцевий цар, васал короля Бадунга, вже був убитий його власним жерцем, так як в?дмовився чинити збройний оп?р голландцям. Його палац був у вогн?, саме м?сто спорожн?ло.

Голландц? вступили в м?сто Денпасар так, немов були на в?йськовому парад?. Н?якого опору спочатку ?м надано не було. Вони п?д?йшли до палацу м?сцевого правителя ? в?дчули запах диму, а також почули барабанний б?й з-за ст?н палацу.

Коли голландц? п?д?йшли до вор?т палацу, вони в?дчинилися, ? з палацу виступила мовчазна процес?я п?д кер?вництвом м?сцевого радж? , якого на паланк?н? несли чотири людини. Раджа був одягнений у традиц?йний б?лий одяг для кремац?? та чудов? ювел?рн? прикраси ? був озбро?ний традиц?йним бал?йським кинджалом ? крисом . ?нш? люди в процес?? були чиновниками радж?, охоронцями, жрецями, дружинами, д?тьми ? слугами, ? вс? вони були одягнен? однаково. Вони вже провели над собою традиц?йн? передсмертн? ритуали, були одягнен? у б?л? шати, ? кожен мав св?й ритуальний крис.

Коли процес?я була приблизно в ста кроках в?д голландських в?йськ, вона зупинилася. Раджа спустився з паланк?на ? дав знак жрецю, який п?д?йшов до нього ? встромив кинджал йому в груди. ?нш? учасники процес?? почали вбивати кинджалами себе та ?нших, зд?йснюючи ритуальний обряд п?д назвою puputan (б?й на смерть). Ж?нки глузливо кидали сво? коштовност? ? золот? монети в голландських солдат?в.

Згодом пов?домлялося, н?бито деяк? з тих, що вийшли з палацу бал?йц?в стр?ляли по голландцям з рушниць ? метали списи ? дротики, ? це спонукало солдат?в в?дкрити по них вогонь з кулемет?в ? артилер??. Оск?льки з кожною хвилиною з палацу виходило все б?льше людей, гора труп?в п?д голландським вогнем все зб?льшувалася. Всього в процес?? було к?лька сотень, а можливо ? ? б?льш 1000 чолов?к. ? велика частина з них загинула п?д голландським вогнем.

За ?ншими джерелами, будь-який оп?р з боку бал?йц?в ? брехня. Деяк? з учасник?в б?йн? згодом розпов?дали, що голландц? першими в?дкрили вогонь по бал?йцям, як? вийшли з палацу, ? що ц? бал?йц? були озбро?н? лише церемон?альними кр?сами ? ? р?дко ? списами ? щитами, а також що т?, хто вижив п?д обстр?лом пок?нчили з собою, вбиваючи себе та ?нших у в?дпов?дност? з канонами puputan.

П?сля завершення р?занини голландськ? солдати зняли вс? ц?нн? реч? з труп?в ? спалили ру?ни згор?лого п?д артилер?йським вогнем палацу. М?сто Денпасар було стерте з лиця Земл?.

В той же день под?бн? под?? в?дбувалися в сус?дньому м?ст? Пемекутан, де жив король Густ? Геде Нгурах. Голландц? дозволили королю ? знат? зд?йснити ритуальне самогубство ? почали грабувати трупи.

Ц? под?? в даний час називають на Бал? ≪бадунгським пупутаном≫ ? прославляють як приклад опору ?ноземно? агрес??. Величезний бронзовий пам'ятник зведено на центральн?й площ? сучасного Денпасара, де ран?ше стояв палац радж?, славлячи бал?йський оп?р п?д час зд?йснення ≪пупутана≫.

Голландц? пот?м рушили до Табанану, куди втекли король Густ? Агунг Нгурах ? його син, як? згодом здалися голландцям ? намагалися домовитися з ними, щоб правити корол?вством п?д ?х протекторатом.

Голландц? у в?дпов?дь запропонували ?м лише висилку на острова Мадура або Ломбок , ? вони вол?ли пок?нчити з собою у в'язниц? два дн? потому. ?х палац був зруйнований ? пограбований голландцями.

Голландц? також направили сво? в?йська на Клунгкунг, готуючись вступити в битву з Дева Анунгом, правителем Клунгкунга ? ном?нальним королем всього Бал?, але зрештою в?дмовилися в?д цього, так як Дева Анунг не став битися з голландцями ? домовився з ними про п?дписання угоди, за якою руйнував сво? укр?плення, в?ддавав голландцям вогнепальну зброю ? в?дмовлявся в?д експортних ? ?мпортних мит у торг?вл? з голландцями.

В?дпов?дний прив?д для вторгнення в Клунгкунг знайшовся у голландц?в через два роки. Тод? в?дбулося останн? вторгнення на остр?в, в результат? якого традиц?йне корол?вство на Бал? було знищено.

Голландц? за досить короткий терм?н в ход? двох кампан?й 1906 ? 1908 року встановили повний контроль над островом Бал?.

Голландськ? вторгнення привернули увагу св?тово? преси, ? зах?дна громадськ?сть д?зналася про кривав? зв?рства в п?вденн?й частин? острова. Газети в?дзначали р?зку диспропорц?ю м?ж ≪злочинами≫ бал?йц?в ? жах?ттями каральних голландських експедиц?й. В результат? образ Н?дерланд?в як ≪добро?≫ ? ≪в?дпов?дально?≫ колон?ально? держави був остаточно зруйнований ^[3] .

Н?дерланди, також критикован? св?товою громадськ?стю за жорсток?сть солдат на Суматр? , Яв? ? сх?дних островах ?ндонез??, вир?шили спробувати в?дновити св?й престиж ≪добрих≫ колон?затор?в ? загладити свою провину перед бал?йцями шляхом започаткування так звано? ≪етн?чно? пол?тики≫. У результат? голландц? на Бал? стали досл?дниками ? захисниками бал?йсько? культури ? намагалися зберегти ?? поряд з розпочатою модерн?зац??ю кра?ни. Були зроблен? значн? зусилля по збереженню традиц?йно? культури Бал?, сам остр?в планувалося зробити ≪живим музе?м≫ ≪класично?≫ культури П?вденно-Сх?дно? Аз?? , ? вже в 1914 роц? остр?в в?дкрився для м?жнародного туризму. У зв'язку з цим жорсток? вторгнення 1906 ? 1908 рок?в , як? викликали м?жнародне обурення, парадоксальним чином сприяли збереженню бал?йсько? культури ? перетворенню острова в один ?з найпопулярн?ших св?тових курорт?в, яким в?н ? ? по цей день.

• Willard A. Hanna Bali Chronicles. ? Periplus, Singapore, 2004.
• Andy Barski, Albert Beaucort and Bruce Carpenter, Barski Bali and Lombok. ? Dorling Kindersley, London, 2007.
• Debbie Guthrie Haer, Juliette Morillot and Irene Toh, Haer Bali, a traveller's companion. ? Editions Didier Millet, 2001.