Гершель (косм?чний телескоп)

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Косм?чний телескоп ≪Гершель≫
Художн? зображення
Загальна ?нформац?я
?нш? назви FIRST (Far InfraRed and Submillimetre Telescope)
Код NSSDC 2009-026A
Орган?зац?я ESA
Виготовлено з участю Thales Alenia Space
Дата запуску 14 травня 2009 року 13:12 UTC
Запущено з Куру
Зас?б запуску Ар?ан-5
Тривал?сть м?с?? планова ? 3,5 роки
фактична ? 4 роки
Тип орб?ти навколо лагранжево? точки L 2 системи Сонце-Земля
Тип телескопа ?нфрачервоний
Д?аметр 3,5 м
?нструменти
HIFI (Heterodyne Instrument for the Far Infrared) 157 ? 212 мкм
240 ? 625 мкм
PACS (Photodetector Array Camera and Spectrometer) 55 ? 212 мкм
SPIRE (Spectral and Photometric Imaging REceiver) 194 ? 672 мкм
Зовн?шн? посилання
?нтернет-стор?нка herschel.esac.esa.int

Косм?чна обсерватор?я Гершеля  ? косм?чна обсерватор?я ?вропейського косм?чного агентства (ESA). Працювала з 2009 по 2013 р?к й у св?й час була найб?льшим косм?чним ?нфрачервоним телескопом [1] . Телескоп мав 3,5-метрове дзеркало [1] [2] [3] [4] та прилади, чутлив? до далекого ?нфрачервоного та субм?л?метрового д?апазон?в хвиль (55?672 мкм). Обсерватор?я була четвертою й останньою нар?жною м?с??ю в програм? Horizon 2000  (?нш? мови) п?сля SOHO / Cluster II , XMM-Newton ? Rosetta .

Косм?чний апарат було виведено на орб?ту ракетонос??м Ariane 5 у травн? 2009 року й приблизно через два м?сяц? в?н досягнув друго? точки Лагранжа (L 2 ) системи Земля?Сонце, що перебува? на в?дстан? близько 1,5 млн км в?д Земл?.

Обсерватор?я названа на честь сера В?льяма Гершеля , першов?дкривача ?нфрачервоного спектра, ? його сестри та колеги Карол?ни Гершель [5] .

Обсерватор?я була здатна бачити об'?кти в космос?, як? складно спостер?гати через оптичн? телескопи, наприклад, об'?кти, що випром?нюють св?тло на ?нфрачервоних та субм?л?метрових довжинах хвиль та об'?кти, спостереженню яких заважа? м?жзоряний пил. Наприклад, досл?джувались област? утворення з?р та галактики, що т?льки починали наповнюватися новими зорями [6] . Обсерватор?я досл?джувала зореутворююч? хмари, щоб простежити за утворенням потенц?йно важливих для життя молекул, таких як вода.

Тривал?сть роботи телескопа залежала в?д кр?огенно? р?дини ( надплинного гел?ю ), необх?дно? для його ?нструмент?в. Гел?й поступово випаровувався й ?нструменти переставали працювати належним чином. На момент запуску передбачалося, що його робота триватиме 3,5 роки (приблизно до к?нця 2012 року) [7] . В?н продовжував працювати до 29 кв?тня 2013 року 15:20 UTC, коли запаси охолоджувача зак?нчилися [8] .

NASA було партнером м?с?? ≪Гершель≫, в?дпов?дно американськ? учасники зробили св?й внесок у м?с?ю та надали ?нструментальну технолог?ю ? спонсорували NASA Herchel Science Center (NHSC) у Центр? обробки та анал?зу ?нфрачервоних даних ( англ. IPAC ) та Herschel Data Search у Науковому арх?в? ?нфрачервоних даних ( англ. IRSA ) [9] .

?стор?я

[ ред. | ред. код ]

?дея створення величезного орб?тального ?нфрачервоного телескопа народилася 1982 року у ?вропейських досл?дник?в. У розробц? телескопа п?д кер?вництвом ?вропейського косм?чного агентства брали участь десять кра?н, зокрема, США ? Рос?я [ джерело? ] . Через 27 рок?в ракета-нос?й Ariane-5 стартувала з космодрому у французьк?й Гв?ан? .

Спочатку телескоп називали FIRST ( абрев?атура в?д англ. Far InfraRed and Submillimetre Telescope  ? телескоп далекого ?нфрачервоного й субм?л?метрового д?апазон?в).

Огляд м?с??

[ ред. | ред. код ]

У св?й час телескоп Гершеля став найб?льшим серед виведених за меж? Земл?. Д?аметр його головного дзеркала ? одн??? з найважлив?ших компонент?в оптично? системи ? становить 3,5 метра. Для пор?вняння, головне дзеркало ≪Хаббла≫ приблизно на метр менше ? його д?аметр становить 2,4 метра. За площею дзеркало ≪Гершеля≫ перевищу? дзеркало ≪Хаббла≫ б?льш н?ж удв?ч? (9,6 м² проти 4,5 м²). В?д площ? головного дзеркала опосередковано залежить ≪гострота зору≫ телескопа ? що воно б?льше, то б?льше випром?нювання зможе з?брати.

≪Гершель≫ бачить Всесв?т не в оптичному, а в ?нфрачервоному й субм?л?метровому д?апазонах. Ус? створен? доти косм?чн? ?нфрачервон? телескопи за сво?ми розм?рами нав?ть не наближалися до ≪Гершеля≫: ?хн? дзеркала збирали приблизно у 20 раз?в менше випром?нювання.

Людський з?р обмежений вузьким ?нтервалом довжин хвиль в?д 360 до 730  нм , що отримав назву видимого св?тла. Видиме св?тло служило основним джерелом ?нформац?? про космос до середини XX ст.

У м?ру накопичення нових знань астрономи переконалися в тому, що наш? оч?, нав?ть посилен? потужними телескопами , ? малопридатним ?нструментом для вивчення Всесв?ту. Видимого св?тла в космос? дуже мало й воно несе лише дещицю ?нформац?? про властивост? косм?чних т?л. Одн??ю з головних перешкод для видимого св?тла ? пил , якого досить багато в косм?чному простор?. Д?аметр часток пилу пор?вняний ?з довжиною хвиль видимого св?тла, тому порошинки ефективно в?дбивають ? поглинають його.

Пил незм?нно оточу? народжуван? зор? й планети з т??? просто? причини, що саме з малесеньких часток косм?чного пилу й газу формуються величезн? косм?чн? т?ла. Пил не затриму? випром?нювання назавжди ? в?н випром?ню?, але вже не в оптичному, а в ?нфрачервоному д?апазон?. Для телескоп?в, що працюють в оптичному д?апазон?, пил ? непереборною перешкодою, що прихову? об'?кти спостереження.

Саме в ?нфрачервоному д?апазон? св?тять холодн? област? Всесв?ту. Недавн? досл?дження довели, що багато галактик випром?нюють лише ?нфрачервоне випром?нювання. [ джерело? ] Загалом близько половини св?тла з?р за весь час ?снування Всесв?ту, було випром?нено в ?нфрачервоному д?апазон?.

У першу чергу, ?нфрачервоний телескоп дозволя? астрономам побачити Всесв?т без пилу. ≪Гершель≫ вловлю? випущене порошинками випром?нювання, отримане в?д ?нших косм?чних т?л. Анал?зуючи його, вчен? можуть скласти уявлення про початкове св?тло. Наприклад, про св?тло, що випром?ню?ться п?д час утворення з?р ? планет.

Ще один об'?кт вивчення нового телескопа ? це комети . Вони складаються переважно з водяного льоду, метану та вуглекислого газу ? несуть в соб? речовину, з яко? складався молодий Всесв?т. Протягом еволюц?? Всесв?ту речови?ни, що утворилися в результат? Великого Вибуху та невдовз? п?сля нього, зазнавали численних перетворень. Комети несуть в соб? частинки первинного космосу, тому ?х досл?дження ? критично важливим для складання картини Всесв?ту.

Телескоп ≪Гершель≫ зможе вивчати не т?льки еволюц?ю, а й х?м?ю Всесв?ту. Внасл?док Великого Вибуху утворилося лише три найлегших елемента ? водень , гел?й ? л?т?й  ? а вс? ?нш? утворилися в зоряних ≪печах≫. Зокрема й елементи, з яких побудован? жив? ?стоти. Вивчення х?м?чного складу р?зних областей космосу допоможе не т?льки уточнити закони еволюц?? з?р , але й (?мов?рно) з'ясувати питання про механ?зми появи життя.

Розробка

[ ред. | ред. код ]

У 1982 р. ?КА запропонувало телескоп далекого ?нфрачервоного та субм?л?метрового д?апазону (FIRST). Довгостроковий план ?КА ≪Horizon 2000≫ , складений у 1984 роц?, передбачав м?с?ю високопродуктивно? гетеродинно? спектроскоп?? як одну з основних. У 1986 роц? FIRST було адаптовано п?д цю м?с?ю. [10] . Його обрали для впровадження в 1993 роц? п?сля промислового досл?дження в 1992?1993 роках. Концепц?я була перероблена з навколоземно? орб?ти на точку Лагранжа L 2 п?сля отриманого досв?ду у 1995?1998 роках в ?нфрачервон?й косм?чн?й обсерватор?? [en] ( англ. ISO ), що була розроблена для вивчення ?нфрачервоного св?тла з довжинами хвиль в?д 2,5 до 240 мкм .
У 2000 роц? FIRST було перейменовано на Herschel на честь В?льяма Гершеля , який в?дкрив ?нфрачервоне випром?нювання . П?сля проведення тендеру у 2000 роц? виготовлення почалося у 2001 роц? [11] .

Наукова мета

[ ред. | ред. код ]

Гершель мав спец?ал?зуватися на збор? св?тла в?д об’?кт?в у Сонячн?й систем? , а також Чумацького Шляху та нав?ть позагалактичних об’?кт?в , таких як новоутворен? галактики. Було визначено чотири основн? напрямки досл?джень [12] :

  1. Утворення галактик у ранньому Всесв?т? та еволюц?я галактик;
  2. Зореутворення та його вза?мод?я з м?жзоряним середовищем ;
  3. Х?м?чний склад атмосфер ? поверхонь т?л Сонячно? системи, включаючи планети , комети ? супутники ;
  4. Молекулярна х?м?я у Всесв?т?.

Конструкц?я

[ ред. | ред. код ]

Косм?чна обсерватор?я охоплювала далекий ?нфрачервоний ? субм?л?метровий д?апазони хвиль [12] . Обсерватор?я складалася з трьох п?дсистем:

  • Власне телескоп, основною деталлю якого ? 3,5-метрове головне дзеркало. Воно захищене в?д надм?рного випром?нювання спец?альним екраном, на якому розташован? сонячн? батаре?.
  • Детектори, на як? потрапля? з?бране телескопом випром?нювання.
  • Серв?сний модуль для виконання техн?чних функц?й з п?дтримання роботи телескопа, обробки даних спостережень, зм?ни орб?ти та зв'язку з Землею.

Телескоп

[ ред. | ред. код ]

У св?й час телескоп ≪Гершеля≫ був найб?льшим у космос?. Його головне дзеркало ма? д?аметр 3,5 метри. Зам?сть скла для виготовлення було використано спечений карб?д кремн?ю . Заготовку дзеркала виготовила компан?я Boostec у Тарб? , Франц?я ; дзеркало в?дшл?фувала та в?дпол?рувала компан?я Opteon Ltd. в обсерватор?? Туорла , Ф?нлянд?я . Пот?м в обсерватор?? Калар-Альто в ?спан?? шляхом вакуумного осадження на дзеркало нанесли адгезивну хромон?келеву пл?вку й в?дбивну пл?вку з алюм?н?ю [13] [14] .

Детектори

[ ред. | ред. код ]

Випром?нювання, з?бране телескопом, фокусувалося на три прилади, детектори яких охолоджували до температури нижче 2 К (?271 °C). ?нструменти охолоджувалися понад 2300 л?трами (510 ?мпгаллон?в; 610 галлон?в США) р?дкого гел?ю , який википав у майже вакуум? при температур? приблизно 1,4 K (?272 °C). Забезпечення гел??м було основними обмеженням терм?ну експлуатац?? косм?чно? обсерватор?? [15] ; спочатку передбачалося, що вона працюватиме щонайменше три роки [16] .

PACS

[ ред. | ред. код ]

Камера для обробки зображень ? спектрометр з низькою розд?льною здатн?стю ( англ. Photodetector Array Camera and Spectrometer ), що охоплю? довжини хвиль в?д 55 до 210  мкм , розроблен? та створен? ?нститутом позаземно? ф?зики Товариства Макса Планка [17] . Спектрометр мав спектральну розд?льну здатн?сть в?д R=1000 до R=5000 ? м?г виявляти слабк? сигнали до -63 дБ . В?н працював як ?нтегральний польовий спектрограф, по?днуючи просторову ? спектральну розд?льну здатн?сть. Камера для обробки зображень могла зн?мати зображення одночасно у двох д?апазонах (60?85/85?130 мкм ? 130?210 мкм) з межею виявлення в к?лька м?л?янських [18] [19] .

Модель приладу SPIRE
Гершель в чист?й к?мнат?

SPIRE

[ ред. | ред. код ]

Камера для обробки зображень ? спектрометр ?з низькою розд?льною здатн?стю ( англ. Spectral and Photometric Imaging REceiver ), що охоплю? д?апазон хвиль в?д 194 до 672 мкм. Спектрометр мав розд?льну здатн?сть в?д R=40 до R=1000 на довжин? хвил? 250 мкм та створювати зображення точкових джерел з яскрав?стю близько 100 м?л?янських (мЯн) ? протяжних джерел з яскрав?стю близько 500 мЯн [20] . Камера для обробки зображень мала три смуги, зосереджен? на 250, 350 ? 500 мкм, кожна з яких мала 139, 88 ? 43 п?ксел? в?дпов?дно. В?н зм?г виявити точков? джерела з яскрав?стю понад 2 мЯн ? в?д 4 до 9 мЯн для протяжних джерел. Прототип фотокамери SPIRE зд?йснив пол?т на висотн?й кул? BLAST . лаборатор?я реактивного руху NASA в Пасаден? , штат Кал?форн?я , вдосконалила та побудувала болометри -≪павутини≫ для цього приладу, який у 40 раз?в чутлив?ший за попередн? верс??. Прилад Herschel-SPIRE створив м?жнародний консорц?ум , до якого входили понад 18 ?нститут?в ?з восьми кра?н, серед яких Кард?ффський ун?верситет був пров?дним [21] .

HIFI

[ ред. | ред. код ]

Гетеродинний детектор для далекого ?нфрачервоного д?апазону ( англ. Heterodyne Instrument for the Far Infrared ), здатний електронно розд?ляти випром?нювання р?зних довжин хвиль, давав спектральну розд?льну здатн?сть до R=10 7 . Спектрометр працював у двох д?апазонах довжин хвиль: в?д 157 до 212 мкм ? в?д 240 до 625 мкм. Н?дерландський ?нститут косм?чних досл?джень SRON очолював весь процес про?ктування, конструювання та тестування HIFI. Центр управл?ння приладами HIFI, також п?д кер?вництвом SRON, в?дпов?дав за отримання та анал?з даних.

NASA розробило та побудувало зм?шувач?, ланцюги гетеродина та п?дсилювач? потужност? для цього приладу [22] . Науковий центр NASA Herschel, який ? частиною ?нфрачервоного центру обробки та анал?зу в Кал?форн?йському технолог?чному ?нститут? , надав програмне забезпечення для планування та анал?зу даних [23] .

Серв?сний модуль

[ ред. | ред. код ]

Сп?льний серв?сний модуль (SVM) для м?с?й Гершеля ? Планка розробила й побудувала Thales Alenia Space на завод? в Турин? , оск?льки ?хн? м?с?? були об'?днан? в ?дину програму [24] .

За структурою SVM Гершеля ? Планка дуже схож?. Обидва SVM мають восьмикутну форму, ? для обох кожна панель призначена для розм?щення визначеного набору теплових блок?в, враховуючи при цьому вимоги до розс?ювання тепла р?зних теплових блок?в, ?нструмент?в, а також косм?чного корабля.

Кр?м того, на обох косм?чних кораблях було створено загальну конструкц?ю для систем ав?он?ки , контролю ор??нтац?? та вим?рювання (ACMS), управл?ння командами та даними (CDMS), п?дсистем живлення та п?дсистеми в?дстеження, телеметр?? та команди (TT&C).

Ус? блоки косм?чного корабля на SVM резервувалися.

П?дсистема живлення

[ ред. | ред. код ]

На кожному косм?чному апарат? п?дсистема живлення склада?ться з сонячно? батаре?, що використову? фотоелектричн? ком?рки з потр?йним переходом, акумулятора та блоку керування живленням. В?н призначений для вза?мод?? з 30 секц?ями кожно? сонячно? батаре?, забезпечу? регульовану шину 28 В, розпод?ля? цю потужн?сть через захищен? виходи та забезпечу? зарядку та розрядку батаре?.

У Гершеля сонячна батарея закр?плена на нижн?й частин? перегородки, призначено? для захисту кр?остата в?д сонця. Триосьова система контролю положення п?дтриму? цю перегородку в напрямку Сонця. Верхня частина ц??? перегородки вкрита оптичним сонячним в?дбивачем (OSR), який в?дбива? 98 % енерг?? Сонця аби запоб?гти нагр?ванню кр?остата.

Контроль положення та орб?ти

[ ред. | ред. код ]

Цю функц?ю викону? комп'ютер керування положенням (ACC), який ? платформою для ACMS. В?н призначений для виконання вимог наведення ? повороту корисного навантаження Гершеля ? Планка.

Косм?чний апарат ≪Гершель≫ ма? трив?сну стаб?л?зац?ю . Абсолютна похибка наведення ма? бути меншою за 3,7 кутових секунд.

Основним датчиком прямо? видимост? в обох косм?чних апаратах ? зоряний трекер .

Запуск та орб?та

[ ред. | ред. код ]
Ан?мац?я тра?ктор?? косм?чно? обсерватор?? Гершель з 14 травня 2009 року по 31 серпня 2013 року
       Косм?чна обсерватор?я Гершель   ·         Земля

Косм?чний апарат, побудований в Каннському косм?чному центр? ?м. Мандель? за контрактом з компан??ю Thales Alenia Space , був усп?шно запущений з Гв?анського косм?чного центру о 13:12:02 UTC 14 травня 2009 року на борту ракети-нос?я Ariane 5 , разом з косм?чним апаратом " Планк " ? виведений на високоел?птичну орб?ту, з апоге?м поблизу друго? точки Лагранжа [25] [26] [27] . В?дстань у периге? ] становила 270,0 км (заплановано 270,0±4,5), в апоге? ? 1 197 080 км (заплановано 1 193 622±151 800), нахил 5,99 град (заплановано 6,00±0,06) [28] .

14 червня 2009 року ?КА над?слало команду на в?дкриття кришки, що дозволило систем? PACS побачити небо ? за к?лька тижн?в передати зображення. Кришка мала залишатися закритою, поки телескоп не вийшов у далекий космос, щоб запоб?гти забрудненню [29] .

П'ять дн?в потому ESA опубл?кувало першу сер?ю тестових фотограф?й, на яких зображена група M51 [30] .

У середин? липня 2009 року, приблизно через ш?стдесят дн?в п?сля запуску, косм?чний апарат вийшов на гало-орб?ту з середн?м рад?усом 800 000 км навколо друго? точки Лагранжа (L2) системи Земля?Сонце, за 1,5 м?льйона к?лометр?в в?д Земл? [27] [31] .

21 липня 2009 року було оголошено про усп?шне введення ≪Гершеля≫ в експлуатац?ю, що дозволило розпочати оперативну фазу. Було оголошено про передачу в?дпов?дальност? в?д кер?вника програми Томаса Пассфогеля до кер?вника м?с?? Йоганнеса Р?д?нгера [27] .

Результати

[ ред. | ред. код ]
Зображення туманност? Rosette, зроблене Гершелем
Андре Браг?ч, астроном, п?д час конференц?? в Каннському косм?чному центр? Мандель?

М?с?я Гершеля коштувала 1100 м?льйон?в ?вро. Ця сума включа? косм?чний корабель ? корисне навантаження , витрати на запуск ? м?с?ю, а також науков? операц?? [32] .

За час м?с?? Гершель пров?в понад 35 000 наукових спостережень ? з?брав понад 25 000 годин наукових даних ?з приблизно 600 р?зних програм спостережень [33] .

≪Гершель≫ в?д?грав важливу роль у в?дкритт? нев?домого ? неспод?ваного етапу в процес? зореутворення. Початкове п?дтвердження ? подальша перев?рка за допомогою наземних телескоп?в величезно? д?ри порожнього простору, яку ран?ше вважали темною туманн?стю , в район? NGC 1999 пролила нове св?тло на те, як новоутворен? зорян? рег?они в?дкидають матер?ал, що ?х оточу? [34] .

У липн? 2010 року вийшов спец?альний випуск журналу ≪Астроном?я та астроф?зика≫ з? 152 статтями про перш? результати роботи обсерватор?? [35] .

У жовтн? 2010 року вийшов другий спец?альний випуск ≪Астроном?? та астроф?зики≫, присвячений ?диному приладу HIFI, через його техн?чну несправн?сть, яка вивела його з ладу на 6 м?сяц?в (з серпня 2009 року по лютий 2010 року) [36] .

1 серпня 2011 року пов?домлялося, що молекулярний кисень був остаточно п?дтверджений у космос? за допомогою косм?чного телескопа ≪Гершель≫ - це вже другий випадок, коли вчен? знайшли молекулу в космос?. Ран?ше про це пов?домляла команда Odin [37] [38] .

У зв?т?, опубл?кованому у жовтн? 2011 року в журнал? Nature, йшлося про те, що вим?рювання телескопом ≪Гершель≫ р?вня дейтер?ю в комет? 103P/Гартл? св?дчать про те, що б?льша частина води на Земл? могла спочатку з'явитися в результат? кометних удар?в [39] . 20 жовтня 2011 року стало в?домо, що в акрец?йному диску молодо? зор? було виявлено океан?чну к?льк?сть холодно? водяно? пари. На в?дм?ну в?д тепло? водяно? пари, яку ран?ше виявляли поблизу з?рок, що формуються, холодна водяна пара здатна утворювати комети, як? пот?м можуть приносити воду на внутр?шн? планети, як це передбача?ться в теор?? походження води на Земл? [40] .

18 кв?тня 2013 року команда Гершеля оголосила в чергов?й статт? в журнал? Nature, що вони виявили виняткову зоряну галактику, яка продуку? понад 2 000 з?рок сонячно? маси на р?к. Галактика, названа HFLS3 , розташована на z = 6,34 ? виникла лише через 880 м?льйон?в рок?в п?сля Великого Вибуху [41] .

За к?лька дн?в до завершення сво?? м?с?? ?КА оголосило, що спостереження ≪Гершеля≫ привели до висновку, що вода на Юп?тер потрапила в результат? з?ткнення комети Шумейкера-Лев? 9 у 1994 роц? [42] .

22 с?чня 2014 року вчен? ?КА, використовуючи дан? ≪Гершеля≫, вперше достеменно пов?домили про виявлення водяно? пари на карликов?й планет? Церера , найб?льшому об'?кт? в пояс? астеро?д?в [43] [44] . Це в?дкриття ? неспод?ваним, оск?льки комети , а не астеро?ди , зазвичай вважаються такими, що ≪проростають струменями ? шлейфами≫. За словами одного з учених, ≪меж? м?ж кометами ? астеро?дами стають все б?льш розмитими≫. [44]

Завершення м?с??

[ ред. | ред. код ]
Ан?мац?я тра?ктор?? косм?чно? обсерватор?? Гершель навколо Земл? з 14 травня 2009 року по 31 грудня 2049 року
       Косм?чна обсерватор?я Гершель   ·         Земля

29 кв?тня 2013 року ?КА оголосило, що запаси р?дкого гел?ю , який використовувався для охолодження прилад?в ? детектор?в на борту, вичерпалися, що призвело до завершення м?с?? ≪Гершель≫ [8] . Оск?льки орб?та Гершеля навколо точки L 2 нестаб?льна, ?КА хот?ло скерувати апарат на визначену тра?ктор?ю. Кер?вництво ?КА розглядало два вар?анти:

  • Вивести Гершель на гел?оцентричну орб?ту , де в?н не зустр?неться з Землею щонайменше к?лька сотень рок?в.
  • Спрямувати Гершель на М?сяць для руйн?вного високошвидк?сного з?ткнення, яке б допомогло у пошуках води на м?сячному полюс? . Гершель м?г долет?ти до М?сяця приблизно за 100 дн?в [45] .

Кер?вництво обрало перший вар?ант, оск?льки в?н був дешевшим [46] .

17 червня 2013 року ≪Гершель≫ повн?стю деактивували, його паливн? баки примусово спустошили, а бортовий комп'ютер запрограмували на припинення зв'язку ?з Землею. Остання команда, яка перервала зв'язок, була над?слана з ?вропейського центру косм?чних операц?й (ESOC) о 12:25 UTC [47] .

П?сляоперац?йна фаза м?с?? тривала до 2017 року. Основними завданнями були консол?дац?я та уточнення кал?брування прилад?в, покращення якост? даних, а також обробка даних для створення масиву науково п?дтверджених даних [48] .

П?сля Гершеля

[ ред. | ред. код ]

П?сля закриття ≪Гершеля≫ деяк? ?вропейськ? астрономи виступили за сп?льний ?вропейсько-японський про?кт SPICA з обсерватор?? далекого ?нфрачервоного д?апазону, а також за продовження партнерства ESA з NASA в про?кт? Косм?чний телескоп ?м. Джеймса Вебба [8] [49] . Джеймс Вебб охоплю? ближн?й ?нфрачервоний спектр в?д 0,6 до 28,5 μm, а SPICA охоплю? середн?й та дальн?й ?нфрачервоний спектральний д?апазон в?д 12 до 230 μm. В той час як залежн?сть Гершеля в?д р?дкого гел??вого теплонос?я обмежувала терм?н експлуатац?? близько трьох рок?в, SPICA використовувала б механ?чн? охолоджувач? Джоуля-Томсона для п?дтримання кр?огенних температур протягом б?льш тривалого пер?оду часу. Чутлив?сть SPICA мала бути на два порядки вищою, н?ж у Гершеля [50] .

Запропонований NASA косм?чний телескоп Origins (OST) також спостер?гатиме в далекому ?нфрачервоному д?апазон? св?тла. ?вропа очолювала досл?дження одного з п'яти ?нструмент?в OST - гетеродинного приймача для OST (HERO) [51] .

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ а б ESA launches Herschel and Planck space telescopes . Aerospaceguide . Процитовано 3 December 2010 .
  2. ↑ ESA launches Herschel and Planck space telescopes . Euronews. Арх?в ориг?налу за 28 February 2010 . Процитовано 3 December 2010 .
  3. ↑ Amos, Jonathan (14 June 2009). ESA launches Herschel and Planck space telescopes . BBC . Процитовано 3 December 2010 .
  4. ↑ Herschel closes its eyes on the Universe . ESA . Процитовано 29 April 2013 .
  5. ↑ Revealing the invisible: Caroline and William Herschel . ESA. 18 June 2000 . Процитовано 22 July 2010 .
  6. ↑ ESA Science & Technology: Herschel.
  7. ↑ Infrared Space Astronomy: Herschel . Max-Planck-Institut fur Astronomie. Арх?в ориг?налу за 29 June 2009 . Процитовано 29 June 2009 .
  8. ↑ а б в Amos, Jonathan (29 April 2013). Herschel space telescope finishes mission . BBC News . Процитовано 29 April 2013 .
  9. ↑ NSSDC Spacecraft Details: Herschel Space Observatory . NASA . Процитовано 3 July 2010 .
  10. ↑ Pilbratt, Goran (August 1997). Wilson, A. (ред.). The FIRST Mission: Baseline, Science Objectives and Operations (PDF) . ESA Symposium 'The Far InfraRed and Submillimetre Universe' (англ.) . Т. 401. European Space Agency. с. 7?12. Bibcode : 1997ESASP.401....7P . ESA SP-401. Арх?в (PDF) ориг?налу за 31 May 2023.
  11. ↑ Pilbratt, G. L. та ?н. (July 2010). Herschel Space Observatory: An ESA facility for far-infrared and submillimetre astronomy. Astronomy and Astrophysics (англ.) . 518 . L1. arXiv : 1005.5331 . Bibcode : 2010A&A...518L...1P . doi : 10.1051/0004-6361/201014759 . S2CID   118533433 .
  12. ↑ а б Herschel (англ.) . European Space Agency Science & Technology . Процитовано 29 вересня 2007 .
  13. ↑ Sein, Emmanuel; Toulemont, Yves; Safa, Frederic; Duran, Michel; Deny, Pierre; de Chambure, Daniel; Passvogel, Thomas; Pilbratt, Goeran L. (March 2003). Mather, John C (ред.). A Φ 3.5 M SiC telescope for Herschel Mission (PDF) . Proceedings of SPIE: IR Space Telescopes and Instruments . IR Space Telescopes and Instruments (англ.) . SPIE . 4850 : 606?618. Bibcode : 2003SPIE.4850..606S . doi : 10.1117/12.461804 . S2CID   120086590 .
  14. ↑ The largest telescope mirror ever put into space (англ.) . ESA . Процитовано 19 липня 2013 .
  15. ↑ Herschel closes its eyes on the Universe (англ.) . ESA . Процитовано 29 кв?тня 2013 .
  16. ↑ 'Silver Sensation' Seeks Cold Cosmos . BBC NEWS (англ.) . Процитовано 6 березня 2009 .
  17. ↑ Herschel to finish observing soon . ESA (англ.) . Процитовано 18 липня 2014 .
  18. ↑ PACS ? Photodetector Array Camera and Spectrometer (PDF) (англ.) . Процитовано 29 вересня 2007 .
  19. ↑ The Photodetector Array Camera and Spectrometer (PACS) for the Herschel Space Observatory (PDF) (англ.) . Процитовано 19 серпня 2009 .
  20. ↑ SPIRE ? Spectral and Photometric Imaging Receiver (PDF) (англ.) . European Space Agency . Процитовано 29 листопада 2007 .
  21. ↑ Herschel Instruments . esa.int (англ.) . Процитовано 2 травня 2013 .
  22. ↑ Herschel: Exploring the Birth of Stars and Galaxies (англ.) . NASA.
  23. ↑ NASA Contributions (англ.) . NASA/IPAC.
  24. ↑ Planck: The Scientific Programme (Blue Book) (PDF) (англ.) . European Space Agency. Арх?в ориг?налу (PDF) за 19 березня 2009 . Процитовано 6 березня 2009 .
  25. ↑ Leo Cendrowicz (14 May 2009). Two Telescopes to Measure the Big Bang . Time . Арх?в ориг?налу за 15 May 2009 . Процитовано 16 May 2009 .
  26. ↑ Launch of Herschel and Planck satellites (video). Arianespace . 14 May 2009. Арх?в ориг?налу (.SWF) за 17 May 2009 . Процитовано 16 May 2009 .
  27. ↑ а б в Herschel Latest News, on line herschel.esac.esa.int
  28. ↑ Herschel Science Centre Operations (B)Log . European Space Agency. 14 May 2009. Retrieved on 18 May 2009
  29. ↑ Amos, Jonathan (14 June 2009). Herschel telescope 'opens eyes' . BBC News . Процитовано 14 June 2009 .
  30. ↑ Herschel's 'sneak preview': a glimpse of things to come . ESA. 19 June 2009 . Процитовано 19 June 2009 .
  31. ↑ Herschel Factsheet . European Space Agency. 17 April 2009 . Процитовано 12 May 2009 .
  32. ↑ Herschel: Fact Sheet (PDF) . ESA.int (англ.) . ESA Media Relations Office. 28 кв?тня 2010. Арх?в (PDF) ориг?налу за 18 жовтня 2012.
  33. ↑ Herschel Space Telescope Closes Its Eyes on the Universe . universetoday.com (англ.) . 29 кв?тня 2013 . Процитовано 29 кв?тня 2013 .
  34. ↑ Surprising Hole in Space Discovered by Herschel Telescope . Space.com . 11 May 2010 . Процитовано 1 May 2012 .
  35. ↑ A&A special feature: Herschel: the first science highlights (Пресрел?з). Astronomy & Astrophysics. 16 July 2010. ID# aa201003 . Процитовано 1 May 2012 .
  36. ↑ Herschel/HIFI: first science highlights . Astronomy & Astrophysics . October 2010 . Процитовано 1 May 2012 .
  37. ↑ Goldsmith, Paul F; Liseau, Rene; Bell, Tom A.; Black, John H.; Chen, Jo-Hsin; Hollenbach, David; Kaufman, Michael J.; Li, Di; Lis, Dariusz C.; Melnick, Gary; Neufeld, David; Pagani, Laurent; Snell, Ronald; Benz, Arnold O.; Bergin, Edwin; Bruderer, Simon; Caselli, Paola ; Caux, Emmanuel; Encrenaz, Pierre; Falgarone, Edith; Gerin, Maryvonne; Goicoechea, Javier R.; Hjalmarson, Ake; Larsson, Bengt; Le Bourlot, Jacques; Le Petit, Franck; De Luca, Massimo; Nagy, Zsofia; Roueff, Evelyne та ?н. (August 2011). Herschel measurement of molecular oxygen in Orion. Astrophysical Journal . 737 (2): 96. arXiv : 1108.0441 . Bibcode : 2011ApJ...737...96G . doi : 10.1088/0004-637X/737/2/96 . S2CID   119289914 .
  38. ↑ Larsson, B; Liseau, R.; Pagani, L.; Bergman, P.; Bernath, P.; Biver, N.; Black, J. H.; Booth, R. S. та ?н. (May 2007). Molecular oxygen in the ρ Ophiuchi cloud. Astronomy & Astrophysics . 466 (3): 999?1003. arXiv : astro-ph/0702474 . Bibcode : 2007A&A...466..999L . doi : 10.1051/0004-6361:20065500 . S2CID   7848330 .
  39. ↑ Cowen, Ron (5 October 2011). Comets take pole position as water bearers. Nature . doi : 10.1038/news.2011.579 .
  40. ↑ Herschel Finds Oceans of Water in Disk of Nearby Star (Пресрел?з). Herschel Space Observatory. 20 October 2011. ID# nhsc2011-018. Арх?в ориг?налу за 15 November 2013 . Процитовано 1 May 2012 .
  41. ↑ Riechers, D. A.; Bradford, C. M.; Clements, D. L.; Dowell, C. D.; Perez-Fournon, I.; Ivison, R. J.; Bridge, C.; Conley, A. та ?н. (2013). A dust-obscured massive maximum-starburst galaxy at a redshift of 6.34. Nature . 496 (7445): 329?333. arXiv : 1304.4256 . Bibcode : 2013Natur.496..329R . doi : 10.1038/nature12050 . PMID   23598341 . S2CID   4428367 .
  42. ↑ Herschel links Jupiter's water to comet impact . Astronomy . 23 April 2013 . Процитовано 29 April 2013 .
  43. ↑ Kuppers, Michael; O’Rourke, Laurence; Bockelee-Morvan, Dominique ; Zakharov, Vladimir; Lee, Seungwon; von Allmen, Paul; Carry, Benoit; Teyssier, David; Marston, Anthony; Muller, Thomas; Crovisier, Jacques; Barucci, M. Antonietta; Moreno, Raphael (2014). Localized sources of water vapour on the dwarf planet (1) Ceres. Nature . 505 (7484): 525?527. Bibcode : 2014Natur.505..525K . doi : 10.1038/nature12918 . ISSN   0028-0836 . PMID   24451541 . S2CID   4448395 .
  44. ↑ а б Harrington, J.D. (22 January 2014). Herschel Telescope Detects Water on Dwarf Planet ? Release 14-021 . NASA . Процитовано 22 January 2014 .
  45. ↑ Clark, Stephen (26 October 2012). Scientists could aim derelict telescope for moon impact . Spaceflight Now . Процитовано 2 May 2013 .
  46. ↑ Atkinson, Nancy (11 December 2012). Herschel Spacecraft Won't 'Bomb' the Moon, But GRAIL Will . Universe Today . Процитовано 4 May 2013 .
  47. ↑ Herschel telescope switched off . BBC News (брит.) . 17 червня 2013 . Процитовано 11 травня 2024 .
  48. ↑ Infrared Space Astronomy: Herschel . Max-Planck-Institut fur Astronomie . Процитовано 29 April 2013 .
  49. ↑ James Webb Space Telescope . NASA . Процитовано 29 May 2016 .
  50. ↑ The Sweet Spot: Spectroscopy from 12 to 230μm . SPICA project. 7 April 2017 . Процитовано 9 July 2018 .
  51. ↑ Cooray, Asantha (July 2017). Origins Space Telescope (PDF) . NASA . Процитовано 10 July 2018 .

Посилання

[ ред. | ред. код ]
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Гершель (косм?чний телескоп)
Космодроми
Ракети-нос??
Засоби
обслуговування
Зв'язок
Програми
Попередн?
орган?зац??
Пов'язан?
теми
 
Про?кти та м?с??
Наука
Сонячна ф?зика
Планетарн? м?с??
Астроном?я ? космолог?я
Спостереження за Землею
Косм?чн? польоти до МКС
Зв'язок
Тестування технолог?й
Запропонован? ? скасован?
Невдал?
Невдал? м?с?? позначен? курсивом
Перегляд цього шаблону
  Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гершель_(косм?чний_телескоп)&oldid=42527670