Гданськ Gda?sk
Герб Прапор Гданська
Мотлава , Фонтан Нептуна та Гданський собор Арсенал та ?вропейський центр Сол?дарност? Музей Друго? св?тово? в?йни та Вестерплатте
Основн? дан?
54°20′53″ пн. ш. 18°39′14″ сх. д.  /  54.34829070002777485° пн. ш. 18.65402330002777731° сх. д.  / 54.34829070002777485; 18.65402330002777731 Координати : 54°20′53″ пн. ш. 18°39′14″ сх. д.  /  54.34829070002777485° пн. ш. 18.65402330002777731° сх. д.  / 54.34829070002777485; 18.65402330002777731
Кра?на	Польща
Рег?он	Поморське во?водство
Столиця для	В?льне м?сто Данциг , Гданське во?водство , Gda?sk Voivodeship (1945-1975) d , Данциг ? Зах?дна Прусс?я , Гданський пов?т [d] , В?льне м?сто Данциг (1807?1815) , Зах?дна Прусс?я ? Зах?дна Прусс?я
Межу? з ? сус?дн? нас. пункти Сопот , Гдиня , Картузький пов?т , Гданський пов?т , Новодворський пов?т , Гданська затока , ?м?на Жуково , ?м?на Кольбуди , ?м?на Прущ-?данський , Прущ-?данський , ?м?на Цедри-Вельке , ?м?на Сте?на ?
Под?л	Aniołki d , Br?towo d , Brze?no [d] , Chełm [d] , Jasie? [d] , Kokoszki [d] , Krakowiec-Gorki Zachodnie d , Letnica d , Matarnia d , Młyniska [d] , Nowy Port d , Ол?ва , Olszynka [d] , Orunia-?w. Wojciech-Lipce d , Osowa d , Piecki-Migowo d , Przerobka d , Przymorze Małe d , Przymorze Wielkie d , Rudniki [d] , Siedlce [d] , Stogi [d] , Strzy?a d , Suchanino d , ?rodmie?cie d , Uje?cisko-Łostowice d , VII Dwor d , Wrzeszcz Dolny d , Wrzeszcz Gorny d , Wzgorze Mickiewicza d , Zaspa-Młyniec d , Zaspa-Rozstaje d , ?abianka-Wejhera-Jelitkowo-Tysi?clecia d , Wyspa Sobieszewska d , Orunia Gorna-Gda?sk Południe d
Засновано	997
Перша згадка	997
Магдебурзьке право	1263
Площа	261,62 км²
Населення	▲ 480 022 (01.04.2022)
· густота	1742 ос?б/км²
Агломерац?я	1 235 000
Висота НРМ	13  м
Водойма	В?сла
Назва мешканц?в	пол. gda?szczanin [1] , пол. gda?szczanka [2] , есп. gdanskano , словен. Gdan??an , словен. Gdan??anka ? ?тал. gedanesi
М?ста-побратими	див. тут
Телефонний код	(48) 58
Часовий пояс	UTC+1 ? CET
Номери автомоб?л?в	GD
GeoNames	3099434
OSM	r2597485   · R
SIMC	0933016
Поштов? ?ндекси	80-008 до 80-958
М?ська влада
Мер м?ста	в.о. Олександра Дулькевич
Вебсайт	gdansk.pl
Мапа
Гданськ Гданськ (Польща)
Гданськ у В?к?сховищ?

Гданськ ^[3] , також ?данськ ( пол. Gda?sk польська:  [?daj?sk]  ( прослухати ) , каш. Gdu?sk , н?м. Danzig [?dants?c]  ( прослухати ) ) ? м?сто на п?вноч? Польщ? , лежить на берез? Гдансько? затоки Балт?йського моря , у гирл? р?чки В?сла , столиця Поморського во?водства .

Гданськ ? культурний, науковий та економ?чний центр, а також потужний транспортний вузол П?вн?чно? Польщ?. М?сто ? великим портом на Балт?йському мор?, центр промисловост?, зокрема нафтох?м?чно? ? машинобудування (розвинен? суднобудування ? судноремонт).

Населення ? 480 тисяч мешканц?в (6-те за розм?ром у Польщ?). Разом ?з Гдинею ? Сопотом утворю? м?ську агломерац?ю ? так зване Трим?сто ( пол. Trojmiasto , Труймясто) з населенням понад 1 м?льйон мешканц?в.

?стор?я м?ста нал?чу? понад 1000 рок?в, його ?дентичн?сть формувалася п?д впливом р?зних культур. Гданськ в?домий як м?сто, з якого почалася Друга св?това в?йна ? розпочався занепад комун?зму в Центральн?й ?вроп? .

Найпопулярн?шими туристичними районами Гданська ? Головне та Старе м?сто Гданська ^[4] , Вестерплатте та Ол?ва.

Походження назви м?ста [ ред. | ред. код ]

Назва Гданськ слов’янського походження ? ?? утворено за допомогою праслов’янського суф?ксу ськ- в?д не збережено? назви тутешньо? р?чки (най?мов?рн?ше Мотлави ? ?? сучасна назва походить з пруссько? мови , яка принесена з околиць Пpуща-Гданського в друг?й половин? XIII ст.), яка зараз би звучала Гданья. Спос?б створення назви м?ста в?д назви р?чки був в слов’янських мовах широко розповсюджений (наприклад Пуцьк в?д Путниц?, М?нськ в?д Мень?, П?нськ в?д П?ни i багато ?нших). Якщо йдеться про назву Гданья, слово гьд- означала вологий, п?дмоклий (наприклад Гдин?, Гацька gъdьska, Гдиня ? т.?.), в той час як наб?р суф?кс?в -Vnьja ? типовий на Помор’? для назв р?чок ? струмк?в (Гдиня, Радуня, Оруня) ^[5] .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Не в?домо де знаходилося перше городище в Гданську. Початки м?ста пов'язують з городищем, яке знаходилося на м?сц? сучасно? Градово? гори. Припуска?ться, що це плем?нне городище стало одним з сторожових пункт?в, як? охороняли Пуцьк як плем?нний центр в?д зовн?шн?х атак. В Гданську ж до ХХ ст. збер?глася легенда, що саме зв?дси походить усе м?сто. Нараз? на ц?й гор? встановлено великий хрест на честь початку нового тисячол?ття. За даними археолог?чних досл?джень в V?? ст. в центр? сучасного Гданська на п?двищеннях в заплав? В?сли ?снувало також не укр?плене рибацьке селище. ^[5] .

У письмових джерелах Гданськ вперше згаду?ться п?д 997 року як urbs Gyddanzc у жит?? Св. Адальберта Празького , який прибув сюди з м?с??ю. Проте археолог?чно досл?джене городище в м?сц? впад?ння р?чки Мотлави до В?сли м?ж сучасними вулицями Na Dylach i Dylinki з п?вноч?, Rycerskiej i Karpiej з? сходу, Wapienniczej i Wartkiej з п?вдня, та Sukienniczej з заходу було збудовано лише в 50-60 рр. XI ст . Городище (град разом з укр?пленим п?дгороддям) займало 2,27 га, археологи припускають що тут було до 250 будинк?в з 1000 мешканцями ^[6] . Вважа?ться, що Гданськ постав як новий торг?вельний центр Пяст?в на Балтиц? для важливо? м?жнародно? торг?вл? та ?мов?рно для нейтрал?зац?? розташованого неподал?к ≪датського≫ Трусо (к?нець якого припада? на середину Х? ст.). Якщо не розглядати скандинавську г?потезу то м?сто мало виникнути не ран?ше 1047 р. (за Казимира В?дновителя ) ? не п?зн?ше 1060 р. (за Болеслава ?? См?ливого ). Проте на основ? численних знах?док скандинавських предмет?в на городищ? Х? ст. не можна виключати, що Гданськ могли заснувати датчани чи шведи в пер?од незалежност? Помор’я в?д молодо? держави Пяст?в ^[5] .

Одночасно з укр?пленими градом та п?дгороддям (на остров? посеред гирла Мотлави) в ?нших частинах сучасного м?ста виникали ?нш? осередки оселення. Вони локал?зувалися за зах?дним рукавом гирла Мотлави на краю заплави (в район? так званого Дом?н?канського плато ? район суч. костелу св. Миколая). Най?мов?рн?ше це були рибацьк? поселення. Точн? меж? первинного оселення не в?дом?. ?мов?рно, первинн? вогнища, що виникли на найб?льш п?двищених д?лянках заплави В?сли, поступово розширювалися на прилегл? територ??. В м?ру в?дкладання культурного шару колишн? д?лянки заплави займали надзаплавне положення ? ставали придатними для поселення ^[5] .

В 1069, за панування Болеслава ?? См?ливого Помор’я вийшло з п?д влади Пяст?в. Повернути його пробував молодший брат ? наступник Болеслава ? Владислав Герман . В результат? походу 1090 р. в?н зайняв Сх?дне Помор’я ? аж по море ”, тобто разом з Гданськом. Проте залишен? ним нам?сники не змогли втриматися тут, через що 1091 р. князь наказав вс? гради на Помор'? спалити. Теоретично в цей час м?г бути спалене також гданський град б?ля гирла Мотлави. Проте це що нараз? не п?дтверджено археолог?чно. П?зн?ше проблему належност? Гданська до польсько? держави вир?шив син Владислава Германа ? Болеслав Кривоустий . В 1119 р. в?н знову зайняв Сх?дне Помор’я з Гданськом. Коло 1125 р. городище в Гданську було п?д контролем пястовського нам?сника (Соб?слав ? чи його нев?домий попередник). Так звана Влоцлавська булла 1148 р п?дтвердила приналежн?сть ≪ castrum Kdanzc ≫ до влоцлавського ?пископства. ?пископу належала десятина в?д мита, яке збиралося в гданському град? з корабл?в, як? входили до порту. В середин? XII ст. назва Гданськ стала пост?йно-вживаною ^[5] .

В 1226 р. напад прусс?в на околиц? Гданська спричинив знищення Оливського кляштору. Нападники п?д?йшли п?д гданський град, знищуючи поселення на Дом?н?канському плато ? костел святого Миколая. Напад орган?зований Пястами : Владиславом Лясоногим ? Конрадом Мазовецьким, зумовив те, що в с?чн? 1227 р. Святополк , який до цього був нам?сником польських княз?в, з?рвав з пястовською династ??ю ? оголосив себе незалежним князем. Тим самим Гданськ як його головна садиба дочекався статусу столиц? окремого княз?вства Сх?дного Помор’я ^[5] .

Завдяки виг?дному становищу м?сто швидко розвива?ться п?д владою слов'янських княз?в, що називали себе Померанськими герцогами . Згадки про Гданський порт вперше зустр?чаються у XII ст. 1236 року м?сто отриму? в?д князя Святополка II ^[7] любецьк? м?ськ? права ^[8] , тут оселяються н?мецьк? купц? з Любека та ?нших п?вн?чнон?мецьких та балт?йських ганзейських м?ст.

До цього часу не точно не встановлено де розм?щувалося перше закладене зг?дно локац?йному прив?лею м?сто. Частина досл?дник?в вважа?, що м?сто було локоване на нов?й територ?? сучасного Головного м?ста, ?нш?, що йдеться про ран?ш описане поселення на зах?д в?д граду ? сучасне Старе м?сто. Пом?ж локованим м?стом та старим градом простягнулися рем?снич? та рибацьк? поселення з XIV ст.? т.зв. Осек. Також ?снувало поселення в район? сучасного Довгого Ринку. З часом д?яльност? Святополка в Гданську пов’язують виникнення найстарших гданських храм?в ? костелу домн?канц?в св. Миколая , костелу св. Катерини на Старому м?ст?, а також кляштору цистерц?в в Олив?. ^[5] .

П?сля того, як р?д поморських княз?в вимер, почалося змагання Бранденбургу , Польщ? та Тевтонського ордену за Гданське Помор'я. 13 листопада 1308 року в?йська ордену зайняли Гданськ й надали центральн?й частин? м?ста ( Głowne Miasto ) м?ськ? права. Водночас внасл?док в?йни м?сто почина? занепадати. Ц?сар Священно? Римсько? ?мпер?? та Папа Римський визнають права ордену на Гданськ. З Польщею орден вою? до моменту укладення угоди (1343), за якою лицар? тримають м?сто як ≪милостиню≫ в?д польського короля Казимира ??? , що залиша? статус м?ста невизначеним. Припинення в?йн сприя? швидкому розвитку торг?вл?. 1361 року Гданськ ( Głowne Miasto ) вступа? в Ганзейську ун?ю .

Щоб запоб?гти надм?рному зростанню могутност? ц??? частини м?ста, 1377 року отриму? м?ськ? права Старе м?сто ( Stare Miasto ), а 1380-го ? також засноване Тевтонським орденом Нове м?сто ( Młode Miasto ). Владарювання Тевтонського ордену трива? до 1454 року, коли гданчани в ход? так звано? ≪13-р?чно? в?йни≫ м?ж орденом та Прусським Союзом (до якого вступив Гданськ), повстають проти хрестоносц?в. Лицар? залишають м?сто, а ?х замок буде зруйновано, щоб орден не зм?г знову тут закрп?итися. В?дтод? в?н як прив?лейоване м?сто залиша?ться п?д владою Польсько? корони.

Сво?м економ?чним розкв?том у XVI?XVII ст. Гданськ завдячу? фактично монопольному становищу в польськ?й торг?вл?. Жоден м?шок зб?жжя не вивозився з кра?ни без того, щоб на цьому не заробили Гданськ? купц?.

У XVIII ст. внасл?док пост?йних в?йн м?сто занепада?. 1793 року (Другий розд?л Польщ?) до Гданська вступають прусськ? в?йська.

Прусс?я (згодом Н?мецька ?мпер?я ) волод?ла Гданськом до 1920 року, коли Версальським договором Гданськ проголошу?ться ≪в?льним м?стом≫ п?д контролем Л?ги Нац?й . На цей момент м?сто фактично контролювали н?мецькомовн? мешканц?, як? становили 97,6 % населення м?ста.

Виведення Гданська з-п?д контролю Н?меччини, створення на зах?д в?д м?ста польського коридору, через що Трет?й Рейх втратив прямий доступ до одн??? з? сво?х найб?льших пров?нц?й, Сх?дно? Прусс??, в?дмова Польщ? надати в?льний шлях до не? та ?нш? тертя стали приводом для вторгнення Н?меччини до Польщ? 1 вересня 1939 року. Польський гарн?зон Вестерплятте (м?сцев?сть б?ля Гданська) чинив г?тлер?вцям тривалий оп?р, але ≪в?льне м?сто≫ окупувала Н?меччина, яка почала зачистки польського населення.

У 1945 роц? Старе М?сто було зруйновано на 90 %. Причиною були не т?льки британськ? пов?трян? атаки та во?нн? д?? в м?ст? ? найб?льших руйнац?й завдали радянськ? в?йська, як?, вигнавши мешканц?в з ?хн?х дом?вок, п?дпалювали будинки.

За р?шенням Ялтинськ?й конференц?? 1945 року , Гданськ було передано п?д суверен?тет Польщ?.

На терени Гданського пов?ту були депортован? 919 укра?нц?в з укра?нських етн?чних територ?й у 1947 роц? (т. зв. акц?я ≪В?сла≫ ) ^[9] .

У 1950?1960-х рр. м?сто було в?дбудовано, ? Гданськ став важливим ?ндустр?альним центром комун?стично? Польщ?.

Грудень 1970 р. ? антикомун?стичн? роб?тнич? страйки та ман?фестац?? кораблебуд?вник?в, придушен? в?йськом ? м?л?ц??ю з наявн?стю людських жертв, спричинили пад?ння Владислава Гомулки .

14 серпня 1980 р. ? розпочався пол?тичний страйк на Гданськ?й корабельн? ?м. Лен?на, яка стала головним осередком створення незалежно? профсп?лки ≪Сол?дарн?сть≫ ( Solidarno?? ) на чол? з Лехом Валенсою .

Географ?я [ ред. | ред. код ]

М?сто лежить на берез? Гдансько? затоки , при впад?нн? р?чки Мотлава у В?слу . 24 % територ?? м?ста вкривають л?си ? парки ^[10] . Положення м?ста в прибережн?й зон? ма? безпосередн?й вплив на кл?мат ? економ?ку Гданська. Зг?дно з найпоширен?шою редакц??ю ф?зико-географ?чного районування Польщ? авторства ?жи Кондрацького Територ?я Гданська знаходиться в межах двох макрорег?он?в, а саме на ≪?данському побережжю≫ та на ≪Сх?дньопоморському поозер’ю≫ . В межах ≪?данського побережжя≫ Гданськ лежить в мезорег?онах ≪Кашубське побережжя≫ та на ≪В?слинських Жулавах≫ . Верхня частина м?ста, що в макрорег?он? ≪Сх?дньопоморське поозер’я≫ в мезорег?он? ≪Кашубське поозер'я≫ . ^[11]

Кл?мат [ ред. | ред. код ]

М?сто знаходиться у зон?, котра характеризу?ться морським кл?матом . Найтепл?ший м?сяць ? липень ?з середньою температурою 16,1 °C. Найхолодн?ший м?сяць ? с?чень , ?з середньою температурою ?1,7 °C (29 °F) ^[12] .

Промислов?сть ? транспорт [ ред. | ред. код ]

Гданськ ? великий промисловий центр. У Гданську знаходиться найб?льша у Польщ? корабельня ( пол. Stocznia Gda?ska ^[13] .)

У промислових районах м?ста переважають суднобудування, нафтох?м?чна, х?м?чна ? харчова промисловост?. Частка високотехнолог?чних сектор?в, як-от електрон?ка, телекомун?кац??, машинобудування, рад?оенергетика, косметика ? фармацевтика, перебувають на п?дйом?. Бурштинова обробка ? також важливою частиною м?сцево? економ?ки, тому що б?льш?сть поклад?в бурштину у св?т? лежать уздовж Балт?йського узбережжя. Поморське во?водство, зокрема й Гданськ, також ? великим центром туризму в л?тн? м?сяц?, м?льйони поляк?в ? громадян ?вропейського Союзу в?дпочивають на пляжах балт?йського узбережжя.

Транспорт [ ред. | ред. код ]

• Гданський аеропорт ?мен? Леха Валенси  ? м?жнародний аеропорт, розташований у Гданську ^[14] .
• Швидка м?ська зал?зниця , (SKM) ^[15]  ? швидка м?ська зал?зниця, функц?ону? як система метро для району Трим?сто , що м?стить Гданськ, Сопот ? Гдиню , з щ?льним траф?ком через 27 станц?й, що охоплюють Трим?сто ^[16] . Послуга зд?йсню?ться електропотягами з ?нтервалом 6?30 хвилин м?ж по?здами (залежно в?д часу доби) на центральн?й дистанц?? м?ж Гданськом ? Гдинею, ? р?дше на в?ддалених дистанц?ях. Мережу SKM було розширено на п?вн?чний зах?д в?д Трим?ста до Вейгерово , Лемборка та Слупська , 110 км на зах?д в?д Гдин?, а на п?вдень в?н був розширений до Тчева , 31 км на п?вдень в?д Гданська.
• Зал?зниця: головною станц??ю в Гданську ? зал?знична станц?я Гданськ-Головний , яка обслугову?ться як м?сцевими по?здами SKM, так ? по?здами далекого сполучення PKP . Кр?м того, по?зди далекого прямування також зупиняються на зал?зничн?й станц?? Гданськ-Олива , Гданськ-Вжещ , Сопот ? Гдиня-Головна . Гданськ також ма? дев'ять ?нших зал?зничних станц?й, як? обслуговуються м?сцевими по?здами SKM.
• По?зди далекого сполучення обслугову? компан?я PKP Intercity , яка забезпечу? сполучення з ус?ма великими м?стами Польщ?, включаючи Варшаву , Крак?в , Лодзь , Познань , Катовиц? та Щецин , а також ?з сус?дн?м рег?оном Кашубських озер.

У 2011?2015 роках зал?зничний маршрут Варшава ? Гданськ ? Гдиня зазнав значно? модерн?зац?? варт?стю 3 м?льярди долар?в США, частково проф?нансовано? ?вропейським ?нвестиц?йним банком, включаючи зам?ну кол??, зм?ну кривих ? перенесення д?лянок кол?? для забезпечення швидкост? до 200 км/год, модерн?зац?я станц?й та встановлення найсучасн?шо? сигнально? системи ETCS, яка була завершена в червн? 2015 року.

У грудн? 2014 року нов? високошвидк?сн? по?зди Alstom Pendolino були введен? в експлуатац?ю м?ж Гданськом, Варшавою та Краковом, скорочуючи по?здки зал?зницею час в?д Гданська до Варшави до 2 годин 58 хвилин ^{[17] [18]} , ще б?льше скорочений у грудн? 2015 року до 2 годин 39 хвилин ^[19] .

• Нова зал?зниця, Поморська метропол?йна зал?зниця (PKM), почала курсувати 1 вересня 2015 року, з'?днавши Гданський аеропорт ?мен? Леха Валенси з Вжещем ? центром Гданська. В?н сполуча? з? Швидкою м?ською зал?зницею (SKM), що забезпечу? подальше сполучення з ус?м районом, який обслугову? SKM.
• М?ськими автобусами та трамваями керу? ZTM Gda?sk (Zarz?d Transportu Miejskiego w Gda?sku).
• З 1 жовтня 2018 року л?н?я 31 в?д PKT Gdynia прямують до автобусно? зупинки Сопот Ер?о Арена без тролейбусно? штанги . Невелика частина цього маршруту проходить через Гданськ.
• Порт Гданська  ? морський порт, розташований на п?вденному узбережж? Гдансько? затоки в межах м?ста ^[20] .
• К?льцева дорога  ? частина швидк?сно? дороги S6 , яка омина? м?ста Гданськ, Сопот ? Гдиня.
• Автомаг?страль А1 сполуча? порт ? м?сто Гданськ ?з п?вденним кордоном кра?ни.

Культура [ ред. | ред. код ]

У Гданську працю? Оперний театр , Балт?йська ф?лармон?я ?мен? Ф. Шопена , низка музе?в , в?дбува?ться к?нофестиваль . Престиж м?ста також п?дтримують р?зн? фестивал? ? заходи, так? як Шексп?р?вський фестиваль , Ярмарок святого Дом?н?ка , Фестиваль доброго гумору або фестиваль All About Freedom Festival . 2010 року в Гданську проходила В?к?ман?я . Гданськ був кандидатом на звання культурно? столиц? ?вропи 2016 року .

?сторичн? частини Гданська включають Старе м?сто в Гданську ^[4] (Ворота Журавля ^[21] , Фонтан Нептуна ^[22] ,Будинок Упгагена, Дв?р Артуса, Золоту кам'яницю ^[23] , Зелен? ворота ^[24] , Велика Збройована, Мар?ацька вулиця ^[25] ), Вестерплатте та Олива.

Музе? Гданська [ ред. | ред. код ]

• ?сторичний музей м?ста Гданськ ^[26] . В?дд?ли:
  • Ратуша Головного М?ста
  • Дв?р Артуса
  • Будинок Упгагена
  • Контрольний пункт № 1 на Вестерплатте
  • Музей вежових годинник?в ? костел свято? Катерини
  • Музей спорту та туризму в Гданську
  • Музей Пошти Польсько? в Гданську
  • Музей бурштину
  • Фортеця В?слоуйсьце
• Нац?ональний музей ^[27] . В?дд?ли:
  • Стародавнього мистецтва
  • Зелена брама
  • золот? ворота ^[28]
  • Сучасного мистецтва ? Палац Опатув
  • Етнограф?? ? Опатське зерносховище
  • Гданська Фотогалерея
  • Музей нац?онального г?мну в Бендом?н?
  • Музей шляхецьких традиц?й у Ваплев?-Великому
• Науковий музей Hevelianum ^[29] .
• Нац?ональний Морський музей ^[30]
• Корабель-музей ≪Солдек≫
• Брама-кран ≪Журав≫
• Склад на Олов'янц?, нин? в?дд?лення Нац?онального морського музею
• Археолог?чний музей ^[31]
• Виставка Дороги до Свободи
• Морський маяк Гданськ-Новий Порт ^[32]

Пам'ятки ?стор?? та культури [ ред. | ред. код ]

Переважно в?дбудован? п?сля 1945 року.

• Собори (XIII?XVI ст.): Базил?ка свято? Д?ви Мар?? ^[33] , свято? Тр?йц?, свято? Катерини
• Ратуш?  ? Головна ? Стара
• Житлов? будинки XV?XVIII ст.
• Оборонний мур ?з вежами
• М?ська брама
• Арсенал
• Пам'ятник ≪Героям Вестерплатте≫
• Пам'ятник ≪Полеглим суднобуд?вникам≫
• Пам'ятник Володимиру Великому
• Пам'ятник Яну III Собеському
• Пам'ятники астроному Янов? Гевел?ю перед ратушею Старого м?ста (2006) ? в Малому район? Пржиморзе (1973) ^[34] .

Осв?та [ ред. | ред. код ]

У Гданську д?? 14 вищих навчальних заклад?в ^[35] , у яких 2008 року вчилось понад 78 626 студент?в ^[35] , що робить Гданськ одним ?з найб?льших осв?тн?х центр?в Польщ?.

• Гданський ун?верситет (28 584 студент?в).
• Гданський пол?техн?чний ун?верситет (21 638 студент?в).
• Гданський медичний ун?верситет (4936 учн?в).
• Вища школа туризму та готельного менеджменту в Гданську (3878 студент?в)
• Банк?вська школа (3799 студент?в)
• Академ?я ф?зичного виховання ? спорту (3 784 студент?в).
• Вища гуман?тарна школа (3737 студент?в)
• Athenaeum (2600 студент?в).
• Школа управл?ння (2405 студент?в)
• Вища школа адм?н?страц?? (1041 студент?в)
• Академ?я образотворчих мистецтв (784 студент?в).
• Музична академ?я (655 студент?в).
• Школа соц?ально-економ?чних проблем (556 студент?в)
• Гданська духовна сем?нар?я
• Польсько-японський ?нститут ?нформац?йних технолог?й .

Мед?а [ ред. | ред. код ]

• Portal Regionalny Trojmiasto.pl ^[pl]
• Telewizja Regionalna Pomorska.TV ^[pl]

ЗМ? [ ред. | ред. код ]

• Dziennik Bałtycki
• Gazeta Wyborcza  ? в?дд?л Trojmiasto
• Echo Miasta  ? в?дд?л Trojmiasto
• Nasze Morze
• Pomorski Kurier Nieruchomo?ci

Рад?останц?? [ ред. | ред. код ]

Укра?нц? у Гданську [ ред. | ред. код ]

Укра?нська громада в Гданську вперше склалася в 1920-1930-т? рр., що було пов’язано з розташуванням тут Гдансько? пол?техн?ки, де вчилися укра?нськ? студенти з Галичини, що не мали доступу до укра?нсько? осв?ти в себе вдома. В 1930-т? рр. в?льне м?сто Гданськ становило ворота для ви?зду член?в ОУН до Н?меччини , а також слугувало м?сцем в?йськового вишколу член?в орган?зац?? та м?сцем контакт?в з н?мецькою розв?дкою. П?сля зак?нчення Друго? св?тово? в?йни б?льш?сть член?в ц??? громади залишили м?сто ^[38] .

Хронолог?чно друга укра?нська громада в Гданську сформувалася п?сля проведення акц?? ≪В?сла≫ в 1947 р. Тод? в околицях м?ста опинилися укра?нськ? родини, депортован? з Холмщини та Надсяння . В 1956 р. було створено во?водське правл?ння Укра?нського сусп?льно-культурного товариства . Його багатор?чним кер?вником був Павло Крем?нський . З 1990 р. функц?ону? Гданський в?дд?л Об’?днання укра?нц?в у Польщ? з дом?вкою по вул. Aksamitna 4a ^[38] .

В Гданську у костел? Святого Варфоломея 1957 р. вперше отцем-митратом Василем Гриником була в?дслужена сх?дна л?тург?я. 03.07.1997 р. з нагоди 1000-р?чного юв?лею м?ста костел св. Варфолом?я з прикостельним будинком було передано для Вроцлавсько-Гдансько? ?парх?? Укра?нсько? греко-католицько? церкви . 25 листопада 2020 р. утворено нову Ольштинсько-Гданську ?парх?ю . Гданський храм св. Варфолом?я залиша?ться у н?й конкафедральним. 23 травня 2015 р поблизу костелу св. Варфолом?я в?дкрито пам'ятник Володимиру Великому ^[38] .

Починаючи з 2000-х рр. в Гданську форму?ться хронолог?чно-третя громада. Адже зроста? к?льк?сть укра?нц?в, що при?жджають сюди на навчання чи знаходять тут працю та залишаються на пост?йне проживання. Укра?нц? розвивають св?й б?знес. Зокрема, працю? укра?нський ресторан ≪Льв?вськ? вареники≫ ^{[39] [40]} .

Особливо к?льк?сть укра?нц?в зросла в 2014 р. та в?дпов?дно п?сля 24 лютого 2024 р. Мешканц? м?ста та м?сцев? органи влади надали всеб?чну допомогу укра?нським б?женцями, що прибули до м?ста п?сля початку повномасштабно? агрес?? Рос?? проти Укра?ни ^{[40] [41]} .

З сучасних гданських укра?нц?в, варто згадати скульптора Геннад?я ?ршова , ?сторика ?гора Галаг?ду , голову ОУП в Гданську ?л?завету Крем?нську ^[40] .

У Гданську працю? консульство Укра?ни, що обслугову? укра?нських громадян, як? перебувають у Польщ?. Консульство знаходиться за адресою: вул. Bernarda Chrzanowskiego 60a, 80-278 Gda?sk ^[42] .

26 листопада 2020 року одному з? сквер?в м?ста присво?но назву ?мен? генерала арм?? Укра?нсько? народно? республ?ки Марка Безручка ^[43] .

Померли [ ред. | ред. код ]

• Осип Дум?н  ? сотник УСС ? Арм?? УНР , в?йськовий д?яч УВО , письменник

В?дом? люди [ ред. | ред. код ]

Народилися [ ред. | ред. код ]

• Ян Гевел?й (1611?1687) ? польський астроном, автор перших карт М?сяця (≪Селенограф?я, або опис М?сяця≫), ≪Каталогу нерухомих з?рок на епоху 1660≫, атласу неба ≪Уранограф?я≫ (1690); конструктор телескоп?в; градоначальник Гданську.
• Ельжбета Гевел?й (1647?1693) ? ж?нка- астроном , дружина та колега Яна Гевел?я.
• Дан??ль Габр??ль Фаренгейт (1686?1736) ? н?мецький х?м?к ? ф?зик, автор температурно? шкали його ?мен?.
• Артур Шопенгауер (1788?1860) ? н?мецький ф?лософ у галуз? об'?ктивного ?деал?зму, в?домий уявленням про метаф?зичну волю як руш?й св?ту.
• Аарон Бернштайн (1812?1884) ? н?мецький письменник, журнал?ст, редактор, видавець, перекладач.
• Бернгард ?ецке (1884?1964) ? н?мецький актор епохи н?мого.
• Гюнтер Грасс (1927?2015) ? н?мецький письменник (також скульптор, художник), лауреат Нобел?всько? прем?? з л?тератури 1999 року. Автор, зокрема, ≪Данцизько? трилог??≫, до яко? входять роман ≪Бляшаний барабан≫, пов?сть ≪К?т ? миша≫, роман ≪Собач? роки≫.

• Пйотр Шульк?н (1950?2018) ? польський к?норежисер, сценарист, актор, який у 2018 роц? п?дтримав звернення ?вропейсько? к?ноакадем?? на захист ув'язненого у Рос?? укра?нського режисера Олега Сенцова .
• Ян?на Охойська (1955) ? польська громадська д?ячка, астроном ^[44] .
• Беата Позняк (1960) ? польська актриса.
• Яцек Денель (1980) ? польський поет, письменник ? перекладач.

Пов'язан? з м?стом [ ред. | ред. код ]

• Лех Валенса  ? польський пол?тик , Президент Польщ? (1990?1995). Сп?взасновник ? перший кер?вник профсп?лки ≪Сол?дарн?сть≫ у 1980-х роках, лавреат Нобел?всько? прем?? миру (1983). На честь нього названий м?жнародний аеропорт у м?ст? Гданськ.
• Северин Кра?вський  ? польський композитор, сп?вак, музикант ? г?тарист, колишн?й л?дер гурту ≪Червон? г?тари≫.
• Геннад?й ?ршов  ? польський та укра?нський митець, громадський д?яч, один ?з засновник?в ≪Фундац?? Атель?р ?ршов≫.

М?ста-побратими [ ред. | ред. код ]

Див. також [ ред. | ред. код ]

• 1419 Данциг  ? астеро?д, названий на честь м?ста (н?мецька назва) ^[45] .
• Донатива

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Ресурси ?нтернету [ ред. | ред. код ]

Гданськ у сестринських В?к?про?ктах
	Означення у В?к?словнику ?
	Гданськ у В?к?мандрах ?
	Гданськ у В?к?сховищ? ?

• Оф?ц?йна стор?нка м?ста Гданська [ Арх?вовано 22 лютого 2011 у Wayback Machine .]
• Оф?ц?йна стор?нка Трим?ста [ Арх?вовано 4 листопада 2004 у Wayback Machine .]
• Оф?ц?йна стор?нка Гдин? [ Арх?вовано 30 липня 2004 у Wayback Machine .]
• Оф?ц?йна стор?нка Сопота [ Арх?вовано 15 жовтня 2019 у Wayback Machine .]
• Сол?дарн?сть ?з Гданськом [ Арх?вовано 22 травня 2011 у Wayback Machine .]
• Монети Данцигу ^{[ недоступне посилання з липня 2019 ]}
• Гданськ
• Гданськ для укра?нця [ Арх?вовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine .]

Статт? та теми пов'язан? з м?стом п о р Ганза Балт?йське море Зах?дна Померан?я (на зах?д в?д Одеру ) Бялогард Вол?н Голенюв Грифиц? Камень Кезл?н Кольберг Рюгенвальде Шлаве Штольп Старгард(-Щециньський) Тшебятув Сх?дна Померан?я (на сх?д в?д Одеру ) В?смар † Грайфсвальд Гюцков Демм?н К?ль Любек *† Росток † Штеттин † Штральзунд † Прусс?я Данциг *† Браунсберг Бреслау * Кен?гсберг * Крак?в * Торн * Кульм Ельб?нг Л?вон?я Вольмар В?ндава Дерпт Гольд?нген Кокенгаузен Лемзаль Пернов Ревель * Рига * Рооп [en] Фелл?н Венден Швец?я Кальмар Нючеп?нг Стокгольм * В?сбю *† П?вн?чне море Букстегуде Бремен † Гамбург † Грон?нген Штаде Саксон?я Айнбек Альфельд Ашерслебен Бокенем Брауншвейг * Вербен Ганновер Гарделеген Гослар † Гронау Зальцведель Зеегаузен ?льцен Кведл?нбург Люнебург † Магдебург † Остербург Тангермюнде Гальберштадт Гамельн Гельмштедт Г?льдесгайм † Штендаль Вестфал?я Ален Аллендорф [de] Альтена Арнсберг Аттендорн Бальве Беккум Белекке [de] Б?лефельд Бланкенштайн [de] Бохольт Бохум Бедефельд [de] Боргентрайх Боркен Бракель Бреккерфельд Бр?лон Варбург Варендорф Варштайн Ваттеншайд [en] Верль Верне Вестгофен [de] Веттер В?денбрюк [de] Гезеке грефенштайн [de] Дорстен Дортмунд *† Дрольсгаген Дюльмен Зол?нген Зост † Зундерн ?бург ?зерлон Калленгардт [de] Камен Квакенбрюк Косфельд Лангшайд [de] Лемго Л?ппштадт Люденшайд Люнен Мелле Менден М?нден Мюнстер † Негайм [de] Н?гайм Но?нраде Нойштадт Олдензал Ольпе Оснабрюк † Падерборн Пеккельсгайм [de] Плеттенберг Рат?нген Рекл?нггаузен Райне Рютен Тельгте Унна Ферден [de] Фра?ноль [de] Фреден Фюрстенау Гаген Гальтерн-ам-Зее Гамм Гатт?нген Гахен [de] Герфорд Герде [de] Г?ршберг [de] Гюстен [de] Шверте Ессен Еферсберг [de] Центральна Н?меччина Тюринг?я Галле Гетт?нген Дудерштадт Мерзебург Мюльгаузен Наумбург Нордгаузен Нортгайм Остероде-ам-Гарц Услар Ерфурт Бранденбург Берл?н Бранденбург-на-Гафел? Кельн-на-Шпрее Кир?ц Перлеберг Пр?цвальк Франкфурт-на-Одер? Гафельберг Рейн , Маас , Бельг?я , Н?дерланди Арнем Венло Везель гр?т [de] Девентер Д?нан Дусбург Дюссельдорф Залтбоммел Зволле Зютфен Кампен Кельн † Неймеген Нойс Оммен Рекл?нггаузен Рурмонд Ставорен Т?л Гардервейк Гаттем Гассельт Ельбург Еммер?х-ам-Райн Контори Основн? Брюгген ( Берген ) Ганзекантор ( Брюгге ) Сталевий дв?р ( Лондон ) Н?мецький ? Готський двори ( Великий Новгород ) Другорядн? Антверпен Берв?к-апон-Тв?д Бостон [en] Дамме [en] Единбург К?нгстон-апон-Галл ?псв?ч К?нгс-Л?нн Каунас Ньюкасл-апон-Тайн Полоцьк Псков грейт-Ярмут [en] Йорк * Головне м?сто округа † ?мперське м?сто Священно? Римсько? ?мпер?? п о р 50 найб?льших м?ст Польщ? за населенням Варшава Крак?в Лодзь Вроцлав Познань Гданськ Щецин Бидгощ Любл?н Катовиц? Б?лосток Гдиня Ченстохова Радом Сосновець Торунь Кельц? Гливиц? Ряш?в Битом Забже Ольштин Бельсько-Бяла Руда-Шльонська Рибник Тихи Плоцьк Ополе Домброва-Гурнича ?ожув-Велькопольський Ельблонг Валбжих Зелена Гура Влоцлавек Тарн?в Хожув Кошал?н Кал?ш Легниця Слупськ ?рудзьондз Явожно Ястшембе-Здруй Новий Сонч ?леня-?ура Кон?н Пйотркув-Трибунальський ?новроцлав Седльц? Мисловиц? п о р М?ста Поморського во?водства Адм?н?стративний центр Гданськ Пов?тов? м?ста Бит?в ? Вейгерово ? Гдиня ? Картузи ? Кв?дзин ? Косьцежина ? Лемборк ? Мальборк ? Новий Двур-?данський ? Прущ-?данський ? Пуцьк ? Слупськ ? Сопот ? Старогард-?данський ? Тчев ? Хойн?це ? Члухув ? Штум Гм?нн? м?ста Бруси ? Владиславово ? Гель ? Гнев ? Дебжно ? Дзежгонь ? Жуково ? Кемпиц? ? Криниця-Морська ? Леба ? Мястко ? Новий Став ? Пельпл?н ? Прабути ? Реда ? Румя ? Скаршеви ? Скурч ? Устка ? Чарна Вода ? Чарне ? Черськ ? Ястарня п о р Во?водства Польщ? Варм?нсько-Мазурське · Великопольське · Зах?днопоморське · Куявсько-Поморське · Лодзинське · Любл?нське · Любуське · Мазовецьке · Малопольське · Нижньос?лезьке · Опольське · П?дкарпатське · П?дляське · Поморське · Свентокшиське · С?лезьке Адм?н?стративн? центри во?водств Б?лосток · Бидгощ · Гданськ · Гожув-Великопольський · Катовиц? · Кельце · Крак?в · Любл?н · Лодзь · Ольштин · Ополе · Познань · Ряш?в · Щецин · Торунь · Варшава · Вроцлав · Зелена Гура Прапори та герби Польщ?

У соц?альних мережах Instagram · Facebook · TikTok · Twitter Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво MusicBrainz · ?нститут Гердера Географ?я та географ?чн? карти archINFORM · Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · UN/LOCODE · Who's on First Л?тература та б?бл?ограф?я Provenio · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти Edition humboldt digital · Wolfram Language · Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Электронная еврейская энциклопедия · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Brockhaus Enzyklopadie · De Agostini · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Alvin · Alvin · Collaborative InterLingual Index · Consortium of European Research Libraries · National Historical Museums of Sweden · Open Directory Project · WordNet · Французька В?к?д?я Нормативний контроль BAV :  ADV12375138 · BNE :  XX457489 · BNF :  11931552b · CANTIC :  981058614948906706 · FAST :  1207412 · Freebase :  /m/035m6 · GND :  4011039-4 · ISNI :  0000000123022999 · J9U :  987007557239005171 · LCCN :  n80004524 · LIBRIS :  31fhg1jm51mvf72 · N6I :  vtls001141660 · NCF :  ncf12004975 · NKC :  ge129185 · NLI :  000977965 · NUKAT :  n96159533 · RERO :  02-A011503020 · SELIBR :  146629 · SUDOC :  027227812 · VcBA :  497/2722 · VIAF :  123148700 ,  123119883 · WorldCat :  lccn-no2001028991