Га?тянська революц?я
(
фр.
Revolution haitienne
) охоплю? под?? 1791?1804 рок?в у тод?шн?й французьк?й колон??
Сен-Домен?
(
фр.
Saint-Domingue
), як? призвели до незалежност?
Га?т?
. Вважа?ться, що це перше вдале повстання раб?в у сучасн?й ?стор??.
Ситуац?я напередодн? Французько? революц??
[
ред.
|
ред. код
]
На
Сен-Домен?
, як ? в б?льшост? французьких колон?й Карибського басейну, ?снувало три соц?альн? групи: б?л? (≪вища каста≫), раби (переважно чорн?, але частково також мулати) ? в?льн? ≪кольоров?≫ люди (
фр.
gens de couleur libres
), тобто люди африканського походження, як? не були рабами. Серед ≪кольорових≫ людей було багато мулат?в. Чимало з них були багат? й отримали вишукану осв?ту. Попри це, ?хн?й соц?альний статус був нижчий в?д б?лих ? вони не мали громадянських прав.
Сен-Домен? була найбагатшою з французьких колон?й Вест-?нд??.
Французька революц?я
[
ред.
|
ред. код
]
Французька революц?я
почалася 1789 року. У перш? ж роки б?л? плантатори обрали Колон?альну асамблею для керування Сен-Домен?. В?льних людей африканського походження (мулат?в) ? нав?ть найбагатших з них ? не допустили ан? до участ? у виборах, ан? до роботи Асамбле?.
Плантатори вимагали надати колон?? б?льше автоном??, зокрема, повне право торг?вл? з британськими колон?ями ? США. Навпаки, небагат? б?л? (у б?льшост?) виступали проти автоном??.
Водночас в?льн? ≪не-б?л?≫ мешканц? вимагали р?вних прав з б?лими. На початку жодна з цих груп не вимагала скасування рабства.
Щодо раб?в, вони почали спод?ватися на волю. Спостер?гаючи за суперечками в?льного населення, багато з них прийшло до висновку, що прийшов час д?яти.
Повстання Венсана Оже
[
ред.
|
ред. код
]
Венсан Оже (
фр.
Vincent Oge
) був мулатом. В?н походив з багато? родини ? отримав прекрасну осв?ту у Франц??.
У 1790 в?н активно вимагав р?вних прав з б?лими для в?льного ≪кольорового≫ населення. П?сля в?дмови в?н з?брав заг?н ?з 300 людей ? п?дняв повстання. Повстання зазнало поразки. 25 лютого 1791 Оже ?з соратником (Jean-Baptiste Chavannes) було колесовано. Страта Оже дала поштовх до збройних сутичок м?ж б?лими та в?льними ≪не-б?лими≫. Сутички в?дбувалися по вс?й територ?? колон?? ? почали нагадувати громадянську в?йну. Зокрема, частину м?ста
Порт-о-Пренс
було спалено
[1]
.
14 серпня
1791
, у м?сцевост? Буа-Кайман (
фр.
Bois-Caiman
) на п?вноч? колон??, почина?ться повстання раб?в. П?д час богослуж?ння вуду, шаман Дутт? Букман (Dutty Boukman) закликав повстати. За к?лька дн?в повстання охопило ус? плантац?? П?вноч?. Повстанц? вбили близько тисяч? б?лих.
Ц?каво, що на початку повстанц? вважали себе ≪в?йськом короля Франц??≫, якого ≪б?л? тримають у невол? у Париж?, тому що в?н хот?в зв?льнити чорних, сво?х в?рних п?дданих≫
[2]
. П?зн?ше ц? ?люз?? зникли.
Колон?альн? в?йська не змогли повн?стю придушити цей виступ. Озбро?н? групи колишн?х раб?в продовжували контролювати с?льську м?сцев?сть.
?спан?я
та
Велика Британ?я
, як? були у конфл?кт? з Франц??ю, надавали цим групам в?йськову п?дтримку. Деяк? повстанськ? л?дери отримували в?д ?спанц?в в?йськов? звання та нагороди.
Тим часом у Франц?? скасовано монарх?ю. Республ?канська влада скасову? рабство.
29 серпня
1793
рабство скасовано на п?вноч? Сен-Домен?, а
4 лютого
1794
? на вс?й територ?? колон??.
В умовах в?йни з Великою Британ??ю та конфл?кту з ?спан??ю кер?вництво колон?? заклика? раб?в вступати до в?йська, об?цяючи ?м за це волю.
У 1794 роц?
Туссен Лувертюр
(
фр.
Toussaint Louverture
), один з командир?в повсталих раб?в, що отримав в?д ?спанц?в звання оф?цера, переходить на б?к француз?в. В?н допомага? ?м в?дбити британську навалу ? не т?льки вибити ?спанц?в з Сен-Домен?, а й окупувати ?спанську частину острова Га?т?.
Туссен поступово ста? фактичним головнокомандувачем французько? арм?? на Сен-Домен?. У 1796 роц? французька
Директор?я
нада? Туссенов? звання генерала.
Талановитий пол?тик, в?н з часом узурпу? владу. В?н фактично створю? нову державу, з? вс?ма необх?дними ?нституц?ями.
В?н запроваджу? систему, за якою б?льш?сть колишн?х раб?в мають залишатися на сво?х колишн?х плантац?ях ? продовжувати с?льгоспроботи. Це виклика? незадоволення частини населення. З ?ншого боку, деяк? мулати, генерали французько? арм??, протестують проти авторитаризму Туссена. Вони вимушен? шукати притулку у Франц??.
8 липня
1801
Туссен склика? асамблею, яку в?н ц?лком контролю?. Асамблея проголошу? широку автоном?ю (але не незалежн?сть) колишньо? колон??. Туссена проголошено губернатором на решту життя.
Французьке вторгнення ? в?йна за незалежн?сть
[
ред.
|
ред. код
]
Взявши владу,
Наполеон Бонапарт
хоче ≪навести порядок≫ у колон?ях. Зокрема, в?н хоче в?дновити рабство. Про?кт в?дновлення рабства ретельно прихову?ться в?д ≪не-б?лого≫ населення колон?й. Навпаки, представники уряду поширюють заяви, що ус? зв?льнен? раби залишаться в?льними. Водночас Франц?я в?дправля? в?йська на
Гваделупу
? Га?т?. На Гваделуп? арм?я не зустр?ча? опору. Вона швидко роззброю? м?сцев? збройн? сили, складен? здеб?льшого з мулат?в ? колишн?х чорних раб?в. Придушивши невеличке повстання, представники Наполеона поновлюють рабство. Мулати позбавлен? громадянських прав. До того ж, вони вимушен? документально п?дтвердити, що були в?льними до 1789 року. Колишн? чорн? солдати, що захищали колон?ю в?д британц?в, депортован? до ?спанських колон?й. Частину з них продано до рабства.
Натом?сть на Сен-Домен? Туссен наказу? чинити оп?р ?нтервентам. П?сля тривалих бо?в повстанц? мусять в?дступити. Туссена заарештовано ? депортовано до Франц??, де в?н гине у в'язниц?.
Але повстання трива?. Його очолю?
Жан-Жак Дессал?н
, один з генерал?в Туссена. Д?знавшись про поновлення рабства на Гваделуп?, генерали-мулати, що ран?ш билися на боц? Франц??, переходять на б?к Дессал?на. Повстанц? тримаються на високому р?вн? орган?зац??. Фактично йдеться про в?йну пом?ж двома регулярними арм?ями.
Французький генерал Рошамбо (
фр.
Rochambeau
) застосову? жорсток? методи як до в?йськовополонених, так ? до мирного населення. Так, у 1803 роц? в?н наказу? закопати живцем 500 в?йськовополонених. У в?дпов?дь Дессал?н в?ша? 500 полонених француз?в.
18 листопада 1803 французи зазнають поразки у битв? при Верть?р (
фр.
Bataille de Vertieres
). Рошамбо кап?тулю?. Його в?йська, разом з частиною б?лих колон?ст?в, залишають остр?в.
1 с?чня
1804
Га?т?
проголошено незалежною республ?кою. Назва обрана, щоб п?дкреслити водночас аутентичн?сть кра?ни ? ?? незалежн?сть в?д ?вропи, адже за час?в Колумба ?нд?анц? називали св?й остр?в
≪А?т?≫
.
В?йськов? злочини
[
ред.
|
ред. код
]
З перших дн?в повстання 1791 року ? до к?нця революц?? обидв? сторони чинили масов? страти мирного населення та в?йськовополонених
[3]
. Деяк? ватажки (зокрема
Дессал?н
) наказували вбивати б?лих ≪без р?зниц? у в?ц? чи стат?≫
[4]
, а також деяких чорних та мулат?в. Натом?сть б?л? в?йська та волонтери д?яли не менш жорстокими методами.
[5]
. Щодо в?йськовополонених, ?х масово вбивали як повстанц?, так ? французьк? в?йська.
- James, C.L.R
.
The Black Jacobins.
[
Арх?вовано
26 жовтня 2017 у
Wayback Machine
.]
London: Secker & Warburg, 1938. New York: The Dial Press, 1938
- Adelaide-Merlande, Jacques.
La Caraibe et la Guyane au temps de la Revolution et de l'Empire (1789?1804). Paris: Karthala, 1992. 222 p. : ill., cartes ; 22 cm.
- ↑
Sauveur Pierre Etienne. L'enigme haitienne : echec de l'Etat moderne en Haiti. Montreal: Presses de l'Universite de Montreal: Memoire d'encrier, c2007. стор. 81
- ↑
General Pamphile de Lacroix ; edition presentee et annotee par Pierre Pluchon. La revolution de Haiti. Paris : Editions Karthala, c1995. стор. 94
- ↑
General Pamphile de Lacroix ; edition presentee et annotee par Pierre Pluchon. La revolution de Haiti. Paris : Editions Karthala, c1995. стор. 92
- ↑
General Pamphile de Lacroix ; edition presentee et annotee par Pierre Pluchon. La revolution de Haiti. Paris : Editions Karthala, c1995. стор. 86
- ↑
General Pamphile de Lacroix ; edition presentee et annotee par Pierre Pluchon. La revolution de Haiti. Paris : Editions Karthala, c1995. стор. 92, 95