У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на:
Гал?лео
.
Гал?лeо
(
англ.
Galileo
,
трансл?т.
?ал?лео
) ? супутникова система нав?гац??
?вропейського Союзу
та
?вропейського косм?чного агентства
, розроблена як альтернатива американськ?й систем?
GPS
та рос?йськ?й
ГЛОНАСС
. Про?кт варт?стю 10 м?льярд?в долар?в названо на честь ?тал?йського астронома
Гал?лео Гал?лея
.
Система призначена для вир?шення нав?гац?йних завдань для будь-яких рухомих об'?кт?в ?з точн?стю менше одного
метра
. Кр?м кра?н
?вропейського сп?втовариства
, досягнуто домовленост? про участь у про?кт? й ?нших держав ?
Китай
,
?зра?ль
,
П?вденна Корея
й
Укра?на
. Кр?м того, ведуться переговори з представниками
Аргентини
,
Австрал??
,
Бразил??
,
Чил?
,
?нд??
,
Малайз??
.
На в?дм?ну в?д американсько?
GPS
? рос?йсько?
ГЛОНАСС
, система Galileo не контролю?ться в?йськовими органами, хоча
2008
року парламент ?С ухвалив резолюц?ю ≪Значення космосу для безпеки ?вропи≫, зг?дно з якою допуска?ться використання супутникових сигнал?в для в?йськових операц?й, що проводяться в рамках ?вропейсько? пол?тики безпеки. Розробку системи зд?йсню?
?вропейське косм?чне агентство
. Загальн? витрати оц?нюються понад 10 млрд ?вро
[1]
.
Система почала д?яти в обмеженому режим? з 15 грудня 2016 року, коли косм?чна група нал?чувала 18 супутник?в
[1]
[2]
. Повн?стю розгорнута система ма? складатися з 24 операц?йних та шести запасних супутник?в на трьох орб?тах. Наземна ?нфраструктура включа? два центри управл?ння й глобальну мережу передавальних ? приймальних станц?й.
Концепц?я ?вропейсько? глобально? супутниково? системи позиц?онування Galileo була запропонована сп?льно
Н?меччиною
,
Великою Британ??ю
,
Франц??ю
?
?тал??ю
1999
року. Система створювалася у в?дпов?дь на американську супутникову систему нав?гац??
GPS
, яка на той час була ?диною такою д?ючою системою.
?вропейський Союз
запустив власний про?кт такого роду, щоб не залежати в?д США як у в?йськово-техн?чних, так ? в цив?льних справах. ?ншою метою був розвиток науком?стких технолог?й та задоволення попиту на комерц?йн? послуги нав?гац??, що мало б позитивн? насл?дки для економ?ки ?вропейських кра?н.
Мережа про?ктувалася для цив?льних потреб як
GPS
-сум?сне р?шення, що визнача? координати точн?ше. Р?шення про початок роб?т над про?ктом було ухвалене
?С
?
?вропейським косм?чним агентством
(ESA) 26 травня
2003
року
[3]
.
Початкова варт?сть про?кту оц?нювалася як 1,1 млрд
?вро
, як? передбачалося ф?нансувати коштами платник?в податк?в. Розпод?л замовлень на виготовлення планувалося ухвалити до к?нця 2004 року, розгорнути супутники на орб?тах ? до 2010 року, а 2012 року ? повн?стю завершити розгортання системи
[3]
.
Для усп?шно? роботи системи потр?бно було вивести на орб?ту Земл? 27
супутник?в
. Проте ?С мав нам?р запустити 32 супутники (з урахуванням резервних). При цьому наголошувалося, що передбачене до
2013
року ф?нансування мало забезпечити створення й запуск лише 22 супутник?в. Планувалося, що надал? ф?нансування програми ма? бути розширено принаймн? до 3,5 млрд ?вро шляхом залучення приватних ?нвестиц?й
[3]
.
Виготовлення першого тестового супутника (GSTB-V2/A ?
англ.
Galileo System Test Bed Version
, б?льш в?домий п?д назвою
GIOVE-A
(?нш? мови)
?
англ.
Galileo In-Orbit Validation Element
) було замовлено у британсько? компан?? ≪
Surrey Satellite Technology
≫ в липн? 2003 року. Замовлення на другий тестовий супутник (GSTB-V2/B або
GIOVE-B
(?нш? мови)
) 24 грудня 2004 року отримав концерн
Galileo Industries
, який утворили компан?? ≪
Alcatel Space Industries
≫, ≪
Alenia Spazio
≫, ≪
Astrium GmbH
≫, ≪
Astrium Ltd.
≫ и ≪
Galileo Sistemas y Servicios
≫
[3]
.
Компан??
Surrey Satellite Technology
(?нш? мови)
з
Велико? Британ??
та
OHB System
(?нш? мови)
з
Н?меччини
виграли
тендер
на створення перших 14
супутник?в
, як? мали сформувати ?вропейську нав?гац?йну систему Galileo. Всього на ф?нансування ц??? програми було вид?лено 566 млн €, при цьому
Surrey Satellite Technology
мала отримати 40 % в?д ц??? суми. В?дзначалося, що
Surrey Satellite Technology
(з персоналом близько 300 чолов?к) мала розробити нав?гац?йне обладнання для супутник?в Galileo, яке включа?
атомний годинник
? систему передач? сигнал?в. У той же час
OHB System
мала створити платформу супутник?в
[
джерело?
]
.
Перший досл?дний супутник системи Galileo був доставлений на
Байконур
30 листопада
2005
року.
28 грудня
2005
року о 8:19 за допомогою ракети-нос?я
≪Союз-ФГ≫
косм?чний апарат
GIOVE-A
(?нш? мови)
був виведений на розрахункову орб?ту. Маса апарату 700 кг, габаритн? розм?ри: довжина ? 1,2 м, д?аметр ? 1,1 м. Терм?н активного ?снування становив 2 роки.
Другий досл?дний супутник системи Galileo
GIOVE-B
(?нш? мови)
був запущений 27 кв?тня
2008
року та почав передавати сигнали 7 травня
2008
року. Основне завдання ≪GIOVE-B≫ полягало в тестуванн? передавально? апаратури, яка максимально наближена до майбутн?х сер?йних супутник?в. GIOVE-B ? перший супутник, у якому як годинник використову?ться
водневий мазер
(?нш? мови)
.
За початковим планом зак?нчення роб?т ?з розгортання системи планувалося до
2013
року, проте
?вропейська палата аудитор?в
(
англ.
European Court of Auditors
) у сво?й допов?д? 2009 року
[4]
в?дзначила значн? перевищення як терм?н?в виконання, так ?
бюджету
. Зв?т охоплю? пер?од ?з
2003
по
2006
роки, коли про?ктом керувало сп?льне п?дпри?мство
?вроком?с??
?
?вропейського косм?чного агентства
? Galileo Joint Undertaking (GJU)
[
джерело?
]
.
За висновками експерт?в, менеджмент про?кту був неадекватним на р?зних р?внях, зокрема, наголошувалося на неспроможност? GJU забезпечити д?лов? контакти для залучення приватних ?нвестор?в, здатних у сп?впрац? з ?вропейськими структурами ?нвестувати в створення ?нфраструктури Galileo. Переговори з приватним сектором за угодою про концес?ю припинилися на початку 2007 року.
Аудиторська перев?рка виявила недол?ки ще на стад?? п?дготовки партнерсько? угоди. Як результат, залучення приватного сектора визнано нереал?стичним. Роль GJU, що виконував функц?? контролю над техн?чними розробками, була серйозно ускладнена бюрократичними витратами й неадекватним бюджетом. Спочатку ф?нансування планувалося на р?вн? 3 млрд ?вро, але вже на 2009 остаточна сума оц?нювалася в 14 млрд.
[
джерело?
]
Також аудитори в?дзначили лише частковий усп?х ?нтеграц??
?вропейсько? геостац?онарно? служби нав?гац?йного покриття
(
англ.
European Geostationary Navigation Overlay Service
, EGNOS) в Galileo
[
джерело?
]
. EGNOS ? це сп?льний про?кт
США
?
Япон??
з використання наземно? ?нфраструктури для в?дстежування нав?гац?йних супутник?в, анал?зу ?нформац?? про ?х рух, визначення похибок координат, як? передаються супутниками, та ?х подальше коригування.
Початковий план виконувався з? значними затримками, як? були обумовлен? орган?зац?йними труднощами, техн?чними проблемами ? браком ф?нансування. 24 кв?тня 2008 року було ухвалено оновлений план. Частку державного ф?нансування було вир?шено зб?льшити. Введення до ладу про?ктно? к?лькост? супутник?в було перенесено з 2010 на 2013 р?к
[3]
. Бюджет на 2007?2013 роки передбачався у розм?р? 3,4 млрд ?вро
[5]
.
На початок 2010 року
?вропейська ком?с?я
уклала з пров?дними ?вропейськими корпорац?ями перш? три контракти загальною варт?стю 1 млрд ?вро на створення ?вропейсько? супутниково? системи глобального позиц?ювання ≪Galileo≫. Найб?льший контракт варт?стю 566 млн ?вро на буд?вництво 14 супутник?в отримала н?мецька
OHB System
(?нш? мови)
. Ще один контракт ? на 397 млн ?вро ? д?стався французьк?й
Arianespace
. Вона мала зд?йснювати доставку супутник?в на орб?ту за допомогою рос?йських
ракет-нос??в ≪Союз≫
. Системну п?дтримку програми зд?йснюватиме ?тал?йська компан?я
Thales Alenia Space
, з якою укладено контракт на суму 85 млн ?вро
[6]
.
21 жовтня 2011 року було запущено перш? два супутники, призначен? для перев?рки концепц?? Galileo, як у косм?чному простор?, так ? на Земл?. Ще два супутники було запущено 12 жовтня 2012 року. Наступн? чотири пари супутник?в було запущено 22 серпня 2014 року, 27 березня 2015 року, 11 вересня 2015 року та 17 грудня 2015 року.
27 кв?тня 2024 року, о 20:34 (за сх?дним часом), з? стартового комплексу
LC-39А
Косм?чного центру ?мен? Кеннед?
(США) було зд?йснено запуск ракети-нос?я
Falcon 9
, яка усп?шно вивела на орб?ту пару нав?гац?йних супутник?в Galileo GM25 ? FM27
[7]
.
Станом на к?нець кв?тня 2024 року до угруповання Galileo входять
28
нав?гац?йних апарат?в. Як в?домо, наприк?нц? 2023 року року ?вропейське косм?чне агентство (ESA) п?дписало угоду з?
SpaceX
, в рамках яко? на середню навколоземну орб?ту плану?ться доставити 4 супутники Galileo
[8]
.
Для керування супутниками та координац?? д?й системи на територ?? ?вропи побудовано два
наземних центри керування
: один ? в
Оберпфаффенгофен?
(поблизу
Мюнхена
, в
Н?меччин?
)
[3]
, другий ? у косм?чному центр? Фуч?но (
англ.
Fucino Space Centre
,
Ортуккьо
,
?тал?я
). Дан?, що збираються датчиками глобально? мереж? Galileo (ССД), спрямовуватимуться до центр?в керування Galileo через резервовану мережу зв'язку.
Адм?н?стративна штаб-квартира (
англ.
GSA Headquarters
) розташована в
Праз?
(Чех?я)
[9]
. 2010 року м?н?стри
?С
проголосували за перенесення ?? з Брюсселя
[10]
.
Два центри безпеки (
англ.
Galileo Security Monitoring Centres, GSMC
) розташован? в
Сен-Жермен-ан-Ле
(Франц?я) та в Мадрид? (?спан?я)
[9]
.
Серв?сний центр системи (
англ.
GNSS Service Centre, GSC
) забезпечу? вза?мод?ю з користувачами, розташований в
?спанському ?нститут? аерокосм?чних технолог?й
(INTA), у м?ст?
Торрехон-де-Ардос
, неподал?к Мадрида
[11]
.
Дов?дковий центр (
англ.
Galileo Reference Centre, GRC
) нада? незалежну оц?нку якост? роботи системи, базу?ться в
Нордвейку
(Н?дерланди)
[9]
.
Повн?стю розгорнута система Galileo ма? складатися з 24 д?ючих
супутник?в
та шести запасних, розташованих на трьох кругових
середн?х навколоземних орб?тах
(СНО) висотою 23 222 к?лометри над поверхнею Земл?, ?з нахилом 56° до екватора
[12]
.
Як т?льки це буде досягнуто, нав?гац?йн? сигнали Galileo забезпечать добре покриття нав?ть на широтах до 75° п?вн?чно? широти, що зокрема охоплю? найп?вн?чн?шу точку ?вропи ?
мис Нордкап
у Норвег?? ? ? нав?ть дал?. Велика к?льк?сть супутник?в разом ?з ретельно оптим?зованою конструкц??ю мереж?, а також наявн?сть трьох запасних супутник?в на орб?т?, буде гарантувати, що втрата одного супутника не спричинить пом?тного впливу на роботу системи
[12]
.
Початков? послуги стали доступн? наприк?нц?
2016
року, нов? послуги будуть випробуван? ? доступн? п?сля завершення розгортання системи, яке заплановано на 2020 р?к
[12]
.
За заявами розробник?в, Galileo значно перевершу? систему GPS, засновану на технолог?ях 70-х рок?в минулого стол?ття. Для пор?вняння, точн?сть позиц?онування GPS становить 10 м, у той час як для Galileo цей показник ? менше 1 м. Кр?м того, Galileo зможе надавати й деяк? додатков? серв?си, як? зараз недоступн? в
GPS
.
Як додаткову функц?ю, Galileo нада? послуги глобального
пошуку й рятування
(
англ.
Search And Rescue
, SAR), заснован? на систем?
Коспас-Сарсат
. Супутники здатн? передавати сигнали б?ди в?д користувач?в до рег?ональних рятувально-координац?йних центр?в
[12]
.
Водночас система надсилатиме зворотний сигнал користувачам, пов?домляючи, що авар?йну ситуац?ю виявлено й допомога ма? над?йти. Остання особлив?сть вважа?ться значним оновленням у пор?внянн? з наявною системою, яка не забезпечу? зворотного зв'язку
[12]
.
|
---|
|
| |
Про?кти та м?с??
|
---|
| Наука
|
Сонячна ф?зика
|
|
---|
| Планетарн? м?с??
|
|
---|
| Астроном?я ? космолог?я
|
|
---|
| Спостереження за Землею
|
|
---|
|
---|
| Косм?чн? польоти до МКС
|
|
---|
| | Зв'язок
|
|
---|
| Тестування технолог?й
|
|
---|
| Запропонован? ? скасован?
|
|
---|
| Невдал?
|
|
---|
|
Невдал? м?с?? позначен?
курсивом
|
|