В?ллем Дрес
н?д. Willem Drees
Прем'?р-м?н?стр Н?дерланд?в
24 червня 1948  ?  22 грудня 1958
Попередник	Лу?с Бел
Наступник	Лу?с Бел
Народився	5 липня 1886 ( 1886-07-05 ) Амстердам , Н?дерланди
Помер	14 травня 1988 ( 1988-05-14 ) (101 р?к) Гаага , Н?дерланди
Похований	Oud Eik en Duinen d
В?домий як	пол?тик , бо?ць опору , автоб?ограф , bank teller , стенограф
М?сце роботи	Beweging voor het Democratische Socialisme d [1]
Кра?на	Н?дерланди
Пол?тична парт?я	Парт?я прац?
У шлюб? з	Catharina Drees-Hent d
Д?ти	Willem Drees jr. d
Рел?г?я	агностицизм
Нагороди	Grand Cross of the Order of the Star of Africa d Почесний член Всесв?тньо? есперанто-асоц?ац?? d honorary doctor of the University of Maryland d
Мед?афайли у В?к?сховищ?

В?ллем Дрес ( н?д. Willem Drees ; 5 липня 1886  ? 14 травня 1988 ) ? н?дерландський пол?тик, перший л?дер Парт?? прац? з 1948 по 1958 р?к. Прем'?р-м?н?стр Н?дерланд?в з 24 червня 1948 до 22 грудня 1958 року.

Одна з найб?льш значущих постатей у пово?нн?й пол?тиц? Н?дерланд?в. Дрес керував урядом п?д час пово?нного в?дновлення економ?ки кра?ни ? п?д час деколон?зац?? Голландсько? Ост-?нд?? . Дрес був переконаним соц?ал-демократом, але проводив прагматичну пол?тику.

В?ллем Дрес користувався широкою популярн?стю, яка поширювалася далеко за меж? його парт??, ? отримав пр?звисько ≪Папаша Дрес≫ ( н?д. Vadertje Drees ). В?н ?н?ц?ював прийняття багатьох соц?альних закон?в. У 1947 роц? в?н, займаючи пост м?н?стра соц?ального захисту, в?н, з прийняттям закону про пенс?йну реформу ( н?д. Noodwet Ouderdomsvoorziening ), заклав основи для ново? соц?ально? пол?тики, що стала визначальною для пово?нного розвитку Н?дерланд?в.

У 1970-т? роки, коли його син В?ллем Дрес молодший, став одним ?з засновник?в ново? парт?? Демократичн? соц?ал?сти 70 пом?рно л?вого спрямування, сам Дрес вийшов з Парт?? прац? на знак незгоди з курсом парт??, який, на його думку, був занадто радикальним ? далеким в?д д?йсност?.

Батько В?ллема Дреса, Йоханнес М?х?ел Дрес, був службовцям банку Twentsche Bank ? помер, коли синов? було п'ять рок?в. ?м'я матер? Дрес ? Анна Соф?я ван Доббенбюрг. С?м'я належала до ортодоксального крила Голландсько? реформатсько? церкви . Сам В?ллем Дрес був вихований в традиц?ях цього крила, але з часом став агностиком.

З 1898 по 1901 р?к в?н в?дв?дував середню школу для хлопчик?в, розташовану на вулиц? Марн?ксстраат ( н?д. Marnixstraat ) в Амстердам? , пот?м з 1901 по 1903 р?к ? школу Eerste Openbare Handelsschool на площ? Рампле?н ( н?д. Raamplein ), де вивчав торг?влю.

У 1902 роц? в?н брав участь в Амстердам? у святкуванн? перемоги соц?ал?ст?в на виборах до парламенту, ? з тих п?р був гарячим прихильником соц?ал?ст?в.

У 1904 роц? Дрес отримав диплом бухгалтера, в 1910  ? диплом середньо? осв?ти по економ?ц? ? статистиц?.

У 1910 роц? в?н одружився з Катар?ною Хент ( н?д. Catharina Hent ). У ?хньому шлюб? народилося дво? син?в ? дв? дочки, одна з дочок померла в дитинств?. Один ?з син?в, В?ллем, п?зн?ше став пол?тиком. займаючи посади м?н?стра ? депутата парламенту.

До 1906 року Дрес працював у Twentsche Bank в Амстердам?, як ? його батько ран?ше. Пот?м в?н став стенограф?стом у мер?? Амстердама, а з 1907 по 1919 р?к ? у Генеральних штатах.

У 1904 в?н вступив в Соц?ал-демократичну роб?тничу парт?ю, яка в 1946 роц?, об'?днавшись з двома др?бн?шими парт?ями, перетворилася на Парт?ю прац? . З 1910 по 1931 р?к в?н був головою гаазького в?дд?лення парт??, з 1913 по 1941 р?к ? членом ради комуни Гааги, в тому числ? з 1919 по 1931 р?к в?дпов?дав за соц?альний захист, а з 1931 по 1933 р?к ? за ф?нанси ? громадськ? роботи.

З 1919 по 1941 р?к Дрес був членом Пров?нц?йних штат?в П?вденно? Голланд?? , а з 1927 по 1946 р?к входив до правл?ння Соц?ал-демократично? роб?тничо? парт??. З 1933 року по травень 1940 року в?н був членом нижньо? палати парламенту в?д сво?? парт??. У 1939 соц?ал-демократи вперше з 1918 року ув?йшли в уряд, ? Дрес став головою фракц??. П?д час економ?чно? кризи 1930-х рок?в в?н, разом з ?ншими представниками соц?ал-демократ?в, працював над так званим Планом прац? ? плану, який повинен був стимулювати попит ? зб?льшити к?льк?сть робочих м?сць ?, тим самим, вивести економ?ку ?з застою.

П?д час Друго? Св?тово? в?йни Дрес був узятий н?мецькими окупац?йними властями в заручники ? з 1940 по 1941 р?к перебував у концентрац?йному табор? Бухенвальд . З 1944 по 1945 р?к в?н був одним з п'яти (пот?м дев'яти) членом Колег?? Пов?рених ( н?д. College van Vertrouwensmannen ), органу, що формально управля? зв?льненими територ?ями Н?дерланд?в до формування уряду.

З 24 червня 1945 по 7 серпня 1948 В?ллем Дрес був м?н?стром соц?ального захисту ( н?д. minister van Sociale Zaken ) в урядах Схермерхорна ? Бела. З 7 серпня 1948 року по 22 грудня 1958 в?н був прем'?р-м?н?стром ( н?д. minister-president ) ? м?н?стром загальних справ ( н?д. minister van Algemene Zaken ) у чотирьох посл?довних каб?нетах. 22 грудня 1958 , п?шовши у в?дставку з поста прем'?р-м?н?стра, в?н був призначений Державним м?н?стром ? почесний титул, який як виняток присвою?ться пол?тиком, як? б?льше не будуть виконувати публ?чн? функц??.

8 листопада 1948 Дресу було присуджено звання почесного доктора Н?дерландсько? Вищо? Школи Економ?ки в Роттердам?, в 1952 роц? ? Мер?лендського ун?верситету .

24 травня 1971 В?ллем Дрес вийшов з Парт?? прац?, що було пов'язано з його незгодою з курсом парт??, проведеним так званими Новими л?вими ? на його думку, занадто радикальним ? в?д?рваним в?д життя. До к?нця життя в?н б?льше не вступав у пол?тичн? парт??.

Дрес помер 14 травня 1988 у в?ц? 101 р?к, ставши другим прем'?р-м?н?стром у св?т? п?сля норвезького прем'?ра Кр?стофера Хорнсру , що дожив до ста рок?в.

В?ллем Дрес в?д?грав велику роль у розвитку Н?дерланд?в ?, зокрема, н?дерландсько? соц?ал-демократ??. П?д час в?йни в?н брав участь у рус? Опору. Основним його внеском в ?стор?ю вважа?ться побудова соц?ально? системи захисту населення (соц?ально? держави), яке збер?га?ться в Н?дерландах ? по тепер?шн?й час. В?н стояв за прийняттям багатьох соц?альних закон?в, покликаних захистити, в першу чергу, безроб?тних, людей похилого в?ку ? жител?в з низькими доходами. Його ?м'я пов'язане також з п?сляво?нним в?дновленням н?дерландсько? економ?ки. Для пер?оду, коли не вистачало основних продукт?в, В?ллем Дрес опинився в потр?бному м?сц? в потр?бний час, ? усп?шно впорався з покладеними на нього обов'язками.

В обов'язки Дрес як прем'?р-м?н?стра входило наступне:

• З 1948 року його каб?нет повинен був подолати руйн?вн? насл?дки в?йни та окупац??. Зусилля каб?нету були спрямован? на в?дновлення зруйновано? промисловост?, усунення деф?циту житла, стимулювання експорту, модерн?зац?ю та впорядкування с?льського господарства та економ?ки (зокрема, орган?зац?я п?дпри?мств в?дпов?дно до закон?в), в?дновлення плат?жного балансу, оздоровлення ф?нанс?в ? стимулювання ем?грац??.
• Побудова соц?ально? держави в Н?дерландах йшло шляхом прийняття соц?альних закон?в, зокрема, про безроб?тних, про людей похилого в?ку, про вд?в ? сир?т. Прийняття ц??? пол?тики було полегшено в?дносним соц?альним споко?м (зокрема, в?дсутн?стю страйк?в), а також введенням нових форм управл?ння, зокрема, реформою профсп?лок. М?н?страми в каб?нетах Дреса, що в?дпов?дали за розвиток промисловост?, були Ян ван ден Бр?нк ? Й?лл? Зейлстра. Ф?нансова пол?тика в?др?знялася пом?ркован?стю, бюджетний деф?цит н?коли не був великим, в чому заслуга, зокрема, м?н?стра ф?нанс?в П?та Л?фт?нка. У 1957 роц?, коли економ?ц? погрожував ≪перегр?в≫ , було прийнято р?шення про обмеження витрат.
• З 18 по 31 грудня була проведена велика в?йськова операц?я в Голландсько? Ост-?нд?? , яка призвела до прийняття резолюц?? Ради Безпеки ООН , створення ком?с?? ООН, ?, в к?нцевому рахунку, незалежност? ?ндонез?? . Дрес ? ?нш? м?н?стри з Парт?? прац? були противниками в?йськово? операц??, але п?дкорилися р?шенню б?льшост? каб?нету. У с?чн? 1949 року Дрес в?дв?дав Ост-?нд?ю, але в?зит не прин?с н?яких результат?в. П?д його головуванням у Гааз? 23 серпня ? 2 листопада 1949 року в?дбулися кругл? столи за участю делегац?й Н?дерланд?в ? Ост-?нд??. 27 грудня 1949 в Амстердам? ? Батав?? суверен?тет над Н?дерландсько? Ост-?нд??ю був переданий ?ндонез??.
• М?ж 1949 ? 1951 роками питання ?ндонез??, особливо у зв'язку з Зах?дним ?р?аном , все ще в?д?гравало важливу роль у зовн?шн?й пол?тиц? Н?дерланд?в.
• В ?нших питаннях зовн?шньо? пол?тики Н?дерланди вступили в НАТО ? п?дтримували пол?тику США (зокрема, в Корейськ?й в?йн? ), а також вс?ляко стимулювали сп?впрацю в ?вроп? ? в 1957 роц? п?дписали Римський догов?р .

К?лька раз?в В?ллем Дрес змушений був виконувати обов'язки р?зних м?н?стр?в каб?нету, зокрема, м?н?стра закордонних справ, м?н?стра оборони, м?н?стра ф?нанс?в ? м?н?стра соц?ального захисту. Так, в 1950 роц? в рол? м?н?стра оборони в?н представляв парламенту концепц?ю в?йськового сп?вроб?тництва з США.

До стор?ччя з дня народження Дреса, ще за його життя, в Н?дерландах була випущена поштова марка з його зображенням, а в Амстердам? на будинку, де в?н народився (Haarlemmerplein 23), в?дкрита мемор?альна дошка. П?сля його смерт? в парламент? була проведена спец?альна мемор?альна сес?я, а 5 липня 1988 року, в 102-у р?чницю з дня народження В?ллема Дреса, в Гааз? було в?дкрито пам'ятник йому роботи скульптора Ер?ка Клауса. Пам'ятник п?зн?ше був перенесений до п?вденно? ст?ни Б?нненхоф .

У 2004 роц? в телев?з?йн?й програм? ≪Великий н?дерландець≫ (≪De grootste Nederlander≫), в як?й проводилися вибори найб?льшого н?дерландця вс?х час?в, В?ллем Дрес зайняв трет? м?сце, усл?д за нещодавно убитим П?мом Фортейном ? В?льгельмом Оранським .

У с?чн? 2006 року за результатами голосування на вебсайт?, що належить одн?й з основних мед?йних орган?зац?й Н?дерланд?в, VPRO, В?ллем Дрес був названий найкращим прем'?р-м?н?стр?в п?сля Друго? Св?тово? в?йни.

• ≪Werklozensteun≫, in ≪Gemeentebestuur≫ (1924)
• ≪Het Amsterdamsche werkloosheidsrapport≫, in: ≪Gemeentebestuur≫ (1928)
• ≪Het Internationale stedencongres≫, in: ≪Gemeentebestuur≫ (1929)
• ≪Haagsche Werkloosheidsrapporten≫, in: ≪Gemeentebestuur≫ (1930)
• ≪Werklozenzorg en de verhouding tussen Rijk en Gemeenten≫, in: ≪Gemeentebestuur≫ (1931)
• ≪Luchtbescherming en luchtverdediging≫, in: ≪Gemeentebestuur≫
• ≪Op de kentering≫ (1945)
• ≪Drees aan het woord≫ (1952) (redevoeringen en artikelen, red. K. Voskuil)
• ≪Van mei tot mei. Persoonlijke herinneringen aan bezetting en verzet≫ (1958)
• ≪Een jaar Buchenwald≫ (1961)
• ≪Zestig Jaar Levenservaring≫ (1962)
• ≪De vorming van het regeringsbeleid≫ (1965)
• ≪Lasalle en Marx≫ (1967)
• ≪De burgemeester in de branding≫ (1968)
• ≪Monarchie, Democratie en Republiek≫ (1969)
• ≪Het Nederlandse Parlement vroeger en nu≫ (1975)
• ≪Marx en het democratisch-socialisme≫ (1979)
• ≪Herinneringen en Opvattingen≫ (1983)

• Dr. W. (Willem) Drees [ Арх?вовано 26 жовтня 2010 у Wayback Machine .]
• Drees, Willem (1886?1988) [ Арх?вовано 20 кв?тня 2009 у Wayback Machine .]

Генеалог?я та некропол?стика Gravsted.dk · Родов?д · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Open Library · Арх?в преси XX стол?ття Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Brockhaus Enzyklopadie · Cultureel Woordenboek · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia Дов?дков? видання Deutsche Biographie · Google Arts & Culture · Munzinger IBA · Open Plaques Нормативний контроль BNF :  11991793q · BPN :  02008437 · CiNii :  DA16571135 · FAST :  34157 · Freebase :  /m/0p5tn · GND :  120786990 · GTAA :  91529 · ISNI :  0000000024576267 · J9U :  987007350519605171 · LCCN :  n79043534 · NLI :  004442456 · NTA :  068476930 · URBS :  260244 ,  262855 · VIAF :  27074276

п о р Прем'?р-м?н?стри Н?дерланд?в (п?сля Друго? св?тово? в?йни)   В?ллем Шермергон (1945-1946) ? Лу?с Бел (1946-1948) ? В?ллем Дрес (1948-1958) ? Лу?с Бел (1958-1959) ? Ян де Квай (1959-1963) ? В?ктор Марейнен (1963-1965) ? Йо Кальс (1965-1966) ? Еле Зейльстра (1966-1967) ? П?т де Йорг (1967-1971) ? Баренд Б?сгьовель (1971-1973) ? Йооп ден Ойл (1973-1977) ? Др?с ван Агт (1977-1982) ? Рууд Любберс (1982-1994) ? В?м Кок (1994-2002) ? Ян Петер Балкененде (2002-2010) ? Марк Рютте (з 2010)