Збро?йн? си?ли
(
лат.
vires armatae
) ? в?йськова озбро?на орган?зац?я
держави
, що включа? регулярн? ? нерегулярн?
в?йськов? формування
держави. Як часто вживаний синон?м використову?ться поняття
В?йсько
[1]
або
Арм?я
[2]
. У б?льшост?
кра?н
? збройн? сили, як? утримуються за рахунок
податк?в
. Збройн? сили використовуються для захисту суверен?тету сво?? держави у раз? нападу та р?дше ? для зм?цнення
пол?тики
силою поза
державою
на
територ??
?ншо? держави. Поповню?ться або за рахунок
призову
громадян призовного в?ку (
в?йськовозобов'язаний
), або за рахунок контрактник?в (оплачуваних профес?онал?в). Збройн? сили обов'язково м?стять елементи
??рарх??
. Б?льш?сть р?шень приймаються одноос?бно. Функц?? кожного
солдата
арм?? визнача? кер?вництво п?дрозд?лу, п?дпорядковане вищому командуванню. На кожну посаду особа признача?ться, а не вибира?ться шляхом голосування. Головним командним органом збройних сил ?
Генеральний штаб
, а забезпечення в?йськ зд?йсню?
М?н?стерство оборони
. Начальник генерального штабу ? головнокомандувачем збройних сил ? п?дпорядкований голов? держави (президенту, монарху чи ?ншому).
Склад Збройних сил не пост?йний, в?н залежить в?д характеру в?йни ? способ?в ?? ведення, оперативного призначення ? виду Збройних сил, особливостей
театру во?нних д?й
тощо.
Укра?нськ? солдати в
Кувейт?
(2003)
Збройн? сили складаються з
вид?в збройних сил
? частин, призначена для ведення в?йськових д?й або виконування бойових завдань в певн?й сфер?: на мор?, на суш?, в пов?тряному простор?. В?дпов?дно, збройн? сили зазвичай п?дрозд?ляються на В?йськово-морський флот (ВМФ), В?йськово-пов?трян? сили (ВПС) або Ав?ац?ю, Сухопутн? в?йська.
Кр?м того, важливою складовою Збройних сил ?
В?йськова потужн?сть держави як сукупн?сть в?йськового, економ?чного, науково-техн?чного ? морально-пол?тичного потенц?ал?в держави або коал?ц?? держав, безпосередньо вт?лю?ться в збройних силах ? ?хн?й здатност? виконати поставлен? перед ними завдання.
Арм?? р?зних держав розр?зняються чисельн?стю, принципами формування, орган?зац?йною структурою, виконуваними функц?ями. Ц? особливост? визначаються масштабом кра?ни, ?? географ?чним положенням, ?сторичними, соц?альними ? культурними традиц?ями, належн?стю до в?йськових та/або пол?тичних блок?в.
| Символ
[3]
|
Назва
|
Чисельн?сть
|
Складов? формування
|
Командир
або кер?вник
|
| XXXXXX
|
Театр в?йни
,
театр во?нних д?й
|
1,000,000-10,000,000
|
4+ арм?йських угруповань
|
Генерал
,
генерал арм??
,
п'ятиз?рковий генерал (США)
або
фельдмаршал
|
| XXXXX
|
Арм?йське угруповання
,
Фронт
|
400,000-1,000,000
|
2+ арм??
|
Генерал
,
Генерал арм??
,
п'ятиз?рковий генерал (США)
або
фельдмаршал
|
| XXXX
|
Арм?я
|
80,000-200,000
|
2-4 корпуси
|
Генерал
,
Генерал арм??
,
чотирьохз?рковий генерал (США)
або
генерал-полковник
|
| XXX
|
Корпус
|
20,000-45,000
|
2+ див?з??
|
Генерал-лейтенант
,
корпусний генерал
,
трьохз?рковий генерал (США)
|
| XX
|
Див?з?я
|
10,000-15,000
|
2-4
бригади
або
полки
|
Генерал-майор
,
Див?з?йний генерал
, двоз?рковий генерал
|
| X
|
Бригада
|
3,000-5,000
|
2+
полки
, 3-6
батальйон?в
|
Бригадний генерал
, ?нколи
Полковник
|
| III
|
Полк
або група
|
3,000-5,000
|
2+ батальйони
|
Полковник
|
| II
|
Батальйон
,
Див?з?он
(
в артилер??
/
в?йськах ППО
)
|
300-1,300
|
2-6 роти, батаре?
|
П?дполковник
|
| I
|
Рота
,
Див?з?он
|
80-225
|
2-8 взвод?в
|
Кап?тан
або
Майор
|
| ???
|
Взвод
або
Чота
|
26-55
|
2+ в?дд?лень, секц?й або машин
|
Лейтенант
або
Старший лейтенант
|
| ??
|
секц?я
, п?дрозд?л
|
8-13
|
2+ в?йськовик?в
|
Капрал
або
Сержант
|
| ?
|
Обслуга
,
команда
або
р?й
|
8-13
|
2+ в?йськовик?в або 1+
секц?я
|
Капрал
або
?фрейтор
|
| Ø
|
вогнева команда
/
група
|
4
|
n/a
|
Капрал
або
?фрейтор
|
| Ø
|
вогнева або маневрова команда
/
група
|
2
|
n/a
|
Рядовий
,
солдат
|
Можливе випадання деяких ланок: наприклад, у Збройних силах кра?н член?в НАТО в?дсутня ланка м?ж батальйоном та бригадою. Так само, лише найб?льш? в?йськов? держави св?ту можуть мати орган?зац?йн? структури на верхн?х щаблях.
В р?зних кра?нах можуть використовуватися традиц?йн? назви, що може привести до деяко? плутанини. Наприклад, Британський або Канадський бронетанковий батальйон (armored regiment) склада?ться з рот (squadrons), тод? як американський
розв?дувальний батальйон
(cavalry squadron) склада?ться з рот (troops) та взвод?в.
Укра?нський середн?й танк
Т-84
Американський л?так F-15E
Комплектування збройних сил ? це забезпечення потреби збройних сил в особовому склад?, матер?альних ? техн?чних засобах в?дпов?дно до штат?в ? табел?в мирного ? во?нного часу. До основних елемент?в системи комплектування збройних сил в?дносяться:
- п?дстави для зарахування громадян на в?йськову службу,
- терм?ни в?йськово? служби ? порядок в?дбору контингент?в для служби в арм??,
- в?к громадян, що закликаються в арм?ю ?
- способи комплектування арм?? командним складом.
У ?стор?? збройних сил в?дом? р?зн? способи ?хнього комплектування:
найманство
,
добров?льництво
, феодальне ? народне
ополчення
,
вербування
,
рекрутська повинн?сть
,
конскрипц?я
,
в?йськова повинн?сть
,
в?йськовий обов'язок
. В?йськова повинн?сть, як основний спос?б комплектування збройних сил, ?сну? майже у вс?х сучасних державах, разом з цим в багатьох кра?нах арм?я комплекту?ться шляхом наймання (вербування) добровольц?в, така арм?я часто назива?ться
профес?йною
. Так, у
Велик?й Британ??
збройн? сили п?сля 1967 комплектуються т?льки вербуванням.
Принципи комплектування визначаються м?сцем проживання громадян, що закликаються в арм?ю, ? дислокац??ю в?йськ. Розр?зняють три принципи комплектування: територ?альний, коли в?йська комплектуються людськими контингентами з населення т??? м?сцевост?, де розташован? комплектован? частини; екстеритор?альний, коли в?йська комплектуються особовим складом з-пом?ж громадян р?зних район?в; зм?шаний ? що по?дну? перший ? другий принципи.
Терм?ни в?йськово? служби визначаються законами держав, виходячи з чисельност? збройних сил ? призовних контингент?в, р?вня розвитку в?йськово? техн?ки, ф?зичного стану ? загальноосв?тньо? п?дготовки призовник?в тощо. У арм?ях, що комплектуються шляхом рекрутського набору, терм?ни в?йськово? служби були спочатку, як правило, дов?чними (наприклад, в
Рос?йськ?й ?мпер??
з початку 18 ст. до
1793
), надал? вони поступово скорочувалися. З введенням загально? в?йськово? повинност? загальн? терм?ни в?йськово? служби були р?зко зменшен? ? стали д?литися на терм?н д?йсно? в?йськово? служби безпосередньо у в?йськах ? терм?н знаходження в запас?. Тривал?сть терм?н?в д?йсно?
в?йськово? служби
в сучасних арм?ях встановлена в межах 1?2 рок?в, а на флот? ? до 3 рок?в.
В?дб?р контингент?в для служби в арм?? проводиться на основ? ф?зичного стану ? морально-пол?тичних якостей громадян, що призиваються, при цьому враховуються п?льги, що надаються законами в деяких державах певно? частини громадян за с?мейним станом, для завершення осв?ти ? по робот? в промисловост?. В?к громадян, що призиваються в арм?ю, встановлю?ться, виходячи ?з завдань оборони держави, його матер?альних можливостей ? терм?н?в служби в арм??. Б?льш?сть сучасних арм?й комплектуються громадянами, що досягли 18?19 рок?в. Комплектування особовим складом в
мирний час
зд?йсню?ться шляхом призову на д?йсну в?йськову службу громадян чергових в?к?в; у
во?нний час
?
моб?л?зац??ю
особового складу запасу. Командн? кадри для збройних сил готуються в спец?альних
в?йськових навчальних закладах
? в?йськових училищах (школах) ? вищих в?йськових навчальних закладах.
Явною перевагою утримання Збройних Сил у кра?н? ? забезпечення захисту в?д зовн?шн?х загроз та в?д внутр?шн?х конфл?кт?в. Також в?йськовослужбовц? залучаються як п?дтримка цив?льних служб за надзвичайних обставин ? п?д час стих?йного лиха п?сля нього. В деяких кра?нах (Туреччина, Пакистан) Збройн? сили ? запорукою св?тського сусп?льства ? д?ють як противага клерикальним пол?тикам. В багатьох кра?нах арм?я була руш?йною силою
державних переворот?в
. З ?ншого боку в багатьох кра?нах ЗС також часто критикують за схильн?сть до переб?льшення зовн?шн?х загроз, спроби вир?шувати вс? пол?тичн? суперечки шляхом сили та надм?рне ф?нансове навантаження на бюджет. Науково-Досл?дн? та Досл?дно-Конструкторськ? Розробки в?йськово? тематики можуть вважатися одн??ю з руш?йних сил розвитку власного наукового потенц?алу кра?ни.
Вс? аспекти ?снування збройних сил прописан? в р?зних нормативно-правових актах (оф?ц?йних документах).
Головним джерелом, що стверджу? роль ? призначення збройних сил держави, ?
в?йськова доктрина
. В?йськова доктрина ? оф?ц?йним документом, затвердженим в держав?, положення яко? в?дображають систему погляд?в на застосування в?йськово? сили для досягнення пол?тичних ц?лей, на характер в?йськових завдань ? способ?в ?х зд?йснення, на основн? напрямки в?йськового буд?вництва. В?йськова доктрина уточню? концепц?ю нац?онально? безпеки щодо в?йськово? сфери, познача? напрямок в?йськово? пол?тики держави в сформованих поточних ?сторичних умовах.
Створення в?йськово? доктрини проводиться в?йськовим ? пол?тичним кер?вництвом держави. Положення в?йськово? доктрини мають нормативну силу ? знаходять в?дображення у вс?х нормативно-правових актах, пов'язаних з в?йськовою сферою та житт?д?яльн?стю збройних сил, до яких входять: в?йськово-пол?тичн? декларац??; законодавч? та урядов? юридичн? документи за аспектами нац?онально? безпеки, оборони ? в?йськового буд?вництва; документи, що регламентують бойову д?яльн?сть збройних сил (
бойов? статути
) ? повсякденне функц?онування збройних сил (
в?йськов? статути
, настанови, кер?вництва) як в мирний, так ? у во?нний час.
Законодавством держави також визнача?ться встановлений порядок проходження служби рядовим, сержантським ? оф?церським складом.
- В. С. Ржевська
. Збройн? сили //
Укра?нська дипломатична енциклопед?я
: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. ? К: Знання Укра?ни, 2004 ? Т.1 ? 760с.
ISBN 966-316-039-X
- Треб?н М. П. Арм?я та сусп?льство: соц?ально-ф?лософський анал?з вза?мод?? в умовах трансформац??: [Монограф?я] / М. П. Треб?н. ? Х.: Видавничий Д?м ≪?НЖЕК≫, 2004. ? 404 с.