В?йна за кастильську спадщину
Громандянськ? в?йни в ?спан??, португальсько-?спанськ? в?йни
Л?воруч ? ?забела, праворуч ? Хуана
Дата: 1475 ? 1479 М?сце: П?ренейський п?востр?в , Атлантичний океан Результат: Алкасоваський догов?р : ?забела визнана королевою Кастил??; Португал??ю закр?пила гегемон?ю у Атлантиц? й Африц?
Сторони
?забела Кастильська Корона Арагонська Корона	Хуана Кастильська Корона Португальське корол?вство Французьке корол?вство
Командувач?
?забела Фернандо II	Хуана Афонсу V , Жуан II Людовик XI

В?йна за кастильську спадщину ( ?сп. Guerra de Sucesion Castellana ) ? збройний конфл?кт за право успадкування корони Кастильського корол?вства м?ж прихильниками Хуани Бельтранихи , дочки короля Кастил?? Енр?ке IV ? прихильниками його зведено? сестри ?забелли Кастильсько? , що в?дбувався у 1475?1479 роках.

Конфл?кт набув м?жнародного характеру, оск?льки на боц? ?забелли виступав Арагон , за спадко?мцем якого вона була зам?жня, а на сторон? Хуани, з аналог?чно? причини, ? Португал?я. Франц?я виступила на боц? Португал?? через наявн?сть територ?альних суперечок з Арагоном за територ?? в ?тал?? та Русс?льйон? .

Незважаючи на початков? усп?хи, через нер?шуч?сть короля Португал?? Афонсу V ? невдалий результат битви при Торо прихильники Хуани втратили ?дн?сть ? в 1476 роц? кортеси визнали королевою Кастил?? ?забеллу. Подальше протистояння м?ж Кастил??ю та Португал??ю в?дбувалося в Атлантиц? ? у вир?шальн?й морськ?й Гв?нейськ?й битв? в 1478 роц? кастильськ?й флот зазнав нищ?вно? поразки.

В?йна завершилася в 1479 роц? п?дписанням Алкасоваського договору . Зг?дно цього договору Фернандо ? ?забелла визнавалися королями Кастил??, а Хуана втратила право на спадкування кастильського престолу. З ?ншо? сторони цей догов?р закр?плював панування Португал?? в Атлантиц?. Кастил?я визнала суверен?тет Португал?? над ус?ма в?дкритими островами (кр?м Канарських) ? Гв?не?ю в Африц?, а також виключне право Португал?? на будь-як? земл? чи острова, що розташован? п?вденн?ше Канарських остров?в ,.що були в?дкрит? на момент п?дписання договору або будуть в?дкрит? будь-коли в майбутньому

Передумови [ ред. | ред. код ]

Правл?ння Енр?ке IV [ ред. | ред. код ]

У 1454 роц? помер король Кастил?? Хуан II , у якого залишились тро? спадко?мц?в в?д двох шлюб?в. В?д першого шлюбу з Мар??ю Арагонською  ? син Енр?ке , а в?д другого шлюбу з ?забеллою Португальською  ? донька ?забелла ? син Альфонсо. П?сля смерт? Хуана II, трон короля Кастил?? успадкував його старший син, що став правити п?д ?менем Енр?ке IV .

Ще до сходження на престол Енр?ке одружився у 1440 роц? з Бланкою Наваррською, яка п?сля 13 рок?в безд?тного шлюбу звинуватила чолов?ка в невиконанн? подружн?х обов'язк?в ? на ц?й п?дстав? домоглася роз?рвання шлюбу. Незабаром п?сля коронац??, у 1455 роц? Енр?ке IV одружився з португальською ?нфантою Жуаною Португальською , але перш? с?м рок?в шлюбу з нею також не призвели до народження спадко?мц?в. Енр?ке IV з самого початку свого правл?ння проявив себе як слабкий ? нер?шучий король, що не користувався повагою знат?. У 1457 роц? проти нього була орган?зована л?га, до яко? ув?йшли найвпливов?ш? представники знат? ? дух?вництва, серед яких був нав?ть фаворит короля Хуан Пачеко . Проти короля були висунут? звинувачення в тому, що в?н нехту? обов'язками монарха, оточу? себе радниками незнатного походження, над?ля? ?х владою ? багатством ? в?дсува? в?д себе представник?в знат?. На цей виступ Енр?ке пооб?цяв з?брати кортеси Кастил?? ? в майбутньому радитися з ними, п?сля чого ?нцидент було вичерпано.

У 1460 роц? Енр?ке опинився в складному становищ?, зробивши помилкову ставку в арагонському династичному конфл?кт?. В?н пооб?цяв Карлу В?анському, правителю Каталон?? ? старшому сину короля Арагону Хуана II свою п?дтримку ? руку сво?? зведено? сестри ?забелли в якост? дружини. Однак в грудн? 1460 року Карла було ув'язнено за намовленням його мачухи Хуани Енр?кес , яка бажала передати корону Арагону власному сину Фернандо . П?сля того, як вл?тку 1461 року арм?я Кастил??, сформован? в основному з приватних в?йськ Пачеко ? арх??пископа Толедо Альфонсо Карр?льо ув?йшли в Наварру ? зв?льнили Карла В?анського, 26 серпня 1461 року було укладено догов?р, який надав Каталон?? незалежн?сть в?д Арагона. У той же день Пачеко ? Карр?льо отримали в?д Енр?ке IV запевнення, що ?хня парт?я отрима? б?льший вплив в корол?вськ?й рад?. Остаточно невдоволення з?йшло нан?вець п?сля того, як королю вдалося залучити на свою сторону деяких з бунт?вних сеньйор?в, до того ж в 1462 роц? стало в?домо про ваг?тн?сть королеви ^[1] . Однак цей тр?умф Енр?ке виявився вельми коротким, так як вже у вересн? Карл раптово помер, ймов?рно в?д отру?ння, в якому звинувачували його мачуху Хуану Енр?кес.

В?дразу ж п?сля народження Хуани (1462?1530), першо? ? ?дино? дочки Енр?ке IV, вона була оголошена спадко?мицею престолу з присво?нням титулу принцеси Астур?йсько?. Одночасно з цим виникли чутки, що новонароджена насправд? ? дочкою вс?м в?домого коханця королеви ? фаворита короля ? Бельтрана де ла Куева , в зв'язку з чим Хуана отримала сво? пр?звисько ≪ Бельтраниха ≫, яке закр?пилось за нею назавжди. Тим не менш, кортеси оголосили Хуану спадко?мицею престолу, ?? права також визнали зведен? брат ? сестра Енр?ке IV ? ?забелла ? Альфонсо. Проте з цим р?шенням були згодн? не вс? ? деяк? магнати в?рили чуткам про незаконне походження Хуани, ?нш? бажали усунення в?д двору Бельтрана де ла Куева. Незабаром невдоволення впливового арх??пископа Толедського викликав шлюб м?ж Бельтраном де ла Куева ? дочкою марк?за Сант?льяна, плем?нницею його суперника ? кардинала Мендоса.

П?сля того, як Енр?ке IV надав Бельтрану де ла Куева звання маг?стра ордена Сантьяго, Хуан Пачеко, що сам розраховував на цей титул, почав роздмухувати при двор? заворушення з вимогою визнання спадко?мцем кастильсько? корони ?нфанта Альфонсо. Змовники планували заарештувати короля ? королеву, оголосити королем юного принца ? правити в?д його ?мен?. П?д тиском знат? король в 1464 роц? погодився передати маг?стерство ордена Сантьяго Альфонсу, який повинен був при цьому перебувати п?д захистом марк?за Виль?на. При цьому ?нфант повинен був об?цяти одружитися з Хуаною, за що отримував титул принца Астур?йського ? ставав спадко?мцем престолу. У наступному роц? в Ав?л? з?бралися змовники, як? оголосили Альфонсо королем, а Енр?ке позбавленим влади. Непристойн? ? образлив? по в?дношенню до Енр?ке IV д??, якими супроводжувалася церемон?я в Ав?л?, привели до того, що багато м?ст Кастил?? встали на його п?дтримку. Розпочат? за цим заворушення зак?нчилися в липн? 1468 року раптовою смертю Альфонсо, в як?й п?дозрювали отру?ння, оск?льки ?забелла в?дмовилася п?дтримати справу заколотник?в. Через два м?сяц?, 18 вересня 1468 року б?ля Бик?в Г?сандо м?ж Енр?ке IV ?забеллою було укладено Догов?р б?ля бик?в Г?сандо , що врегульовував порядок престолонасл?дування. За цим договором винятков? права на кастильський трон визнавались за Енр?ке IV, а ?забелла ставала його спадко?мицею, отримавши титул принцеси Астур?йсько? . Дочка Енр?ке IV Хуана Бельтраниха втрачала вс? права на спадкування трону у зв'язку з? скасуванням шлюбу Енр?ке з ?? мат?р'ю. ?забелла в зобов'язувалась вийти зам?ж т?льки за згодою короля, який, в свою чергу, не м?г примусити ?забеллу укласти шлюб проти ?? вол?. Протести королеви Жуани Португальсько?, яка вимагала збереження прав на трон сво?? дочки Хуани, не були взят? до уваги.

З? смертю Альфонсо роль ?забелли в Кастил??, в як?й не д?яв, на в?дм?ну в?д Арагона, сал?чний закон про спадкування виключно нащадками чолов?чого роду, ?стотно зм?нилася. Вона мала стати спадко?мицею свого зведеного брата ? отримати його права на кастильський трон. У 1469 роц? ?забелла перебувала в Оканья , в оч?куванн? згоди на ?? шлюб або з герцогом Берр?йским, братом короля Франц??, або з королем Португал??. Обидва кандидати в?дпов?дали вимогам Енр?ке до потенц?йного чолов?ка ?забелли, оск?льки перший знаходився надто далеко, а другий був занадто старий, щоб можна було оч?кувати в?д цього шлюбу народження спадко?мц?в. У цих умовах Хуан II Арагонський почав та?мн? переговори про укладення шлюбу ?забелли з? сво?м сином Фернандо . Йому вдалося залучити на свою сторону арх??пископа Толедського, адм?рала Кастил?? ? деяких ?нших представник?в знат?, як? вивезли ?нфанту ?забеллу з Оканья ? урочисто перепровадили ?? в Вальядол?д . Одночасно з цим в м?сто та?мно прибув Фернандо ? 19 жовтня 1469 року в палац? В?вер було укладено шлюб м?ж спадко?мцями Кастил?? ? Арагона.

Як т?льки Енр?ке IV д?знався про те, що ?забелла вийшла зам?ж без його згоди, в?н оголосив що в?дмовля?ться в?д умов Договору б?ля бик?в Г?сандо ? знову переда? право успадкування корони Кастил?? сво?й дочц? Хуан? Бельтранис?. Делегац?я його сестри ? зятя, яка прибула щоб принести йому вибачення ? запевнення у в?рност? та пояснити обставини свого одруження, була про?гнорована. 25 листопада 1470 року права Хуани були п?дтверджен? на церемон?? в Вальделос? . Проте, у ?забелли також були впливов? прихильники ? римський папа С?кст IV, який затвердив ?? шлюб спец?альною буллою ? впливова кастильська родина Мендоса. Оск?льки Енр?ке не зм?г знайти для сво?? дочки г?дного чолов?ка, в 1473 роц? в?н знову вступив в переговори з ?забеллою, а на початку наступного року нав?ть погодився зустр?тися з Фернандо. Однак король не був в змоз? посл?довно дотримуватися одн??? пол?тики, ? до моменту його смерт? його спадко?мицею, зг?дно з його волею, продовжувала залишатися Хуана.

П?сля смерт? Енр?ке IV в 1474 роц? ?забелла, яка в момент смерт? брата перебувала в Сегов?? , була урочисто проголошена королевою 13 грудня 1474 року. 12-р?чна Хуана в цей час перебувала в Мадрид? п?д оп?кою марк?за В?ль?на. В?н перев?з Хуану в Торо, поблизу з кордоном Португал?? ? 30 травня 1475 року тут був укладений ?? шлюб з 43-р?чним королем Португал?? Афонсу V, кандидатура якого була запропонована ?? прихильниками, головним з яких був другий марк?з Виль?на. 

М?жнародна обстановка [ ред. | ред. код ]

У розглянутий пер?од Арагон перебували в стан? затяжного конфл?кту з Франц??ю за контроль над прикордонними рег?онами Серд?нья ? Русс?льйон , а також за волод?ння Сицил?йським корол?вством в П?вденн?й ?тал??. У червн? 1474 французьк? в?йська вторглися в Русс?льйон ? змусили арагонц?в в?дступити. Бажаючи не допустити, щоб спадко?мець Арагона Фернандо став ще й королем Кастил??, французький король Людовик XI в вересн? 1475 року оголосив себе прихильником Хуани. Одночасно з цим Франц?я вела в?йну з Бургундським герцогством , що теоретично могло б привести герцога Карла См?ливого до лав союзник?в ?забелли, проте цього не сталося.

Англ?я також в цей час вела нетривалу в?йну з Франц??ю, зокрема в червн? 1475 р. король Едуард IV висадився в Кале . Проте 29 серпня того ж року конфл?кт вдалося вир?шити дипломатичними засобами. Едуард, в обм?н на велик? грошов? виплати, погодився на дев'ятир?чне перемир'я ? повернувся на батьк?вщину. Корол?вство Наварра було ослаблене громадянською в?йною м?ж прихильниками Лу?са де Бомон ? аргамонт?стами, що було в?дображенням спроб Франц?? ? Арагона встановити контроль над ц??ю кра?ною.  Гранадський ем?рат , не дивлячись на зусилля Португал?? втягнути його в конфл?кт, залишився нейтральним ? 17 листопада 1475 року ем?р Абу'л-Гасан Ал? ?бн Са?д п?дписав мирний догов?р з Фернандо ? ?забеллою.  За цим договором ем?р також об?цяв надати допомогу проти Хуани в район? Кордови .

Усередин? Португал?? не було одностайно? п?дтримки ?нтервенц?? в ?спан?ю. Проти виступали впливов? придворн? Руй Гом?ш де Алваренга, арх??пископ Л?сабона Жорж? да Кошта ? Браганський д?м на чол? з герцогом Фернанду II, як? передр?кали Португал?? катастрофу в результат? вторгнення в Кастил?ю. Португальський спадко?мець принц Жуан , який мав значний вплив на державн? справи ? знаходився в конфл?кт? з Браганса, п?дтримав свого батька Афонсу V в його боротьб? проти ?забелли, що мала португальське кор?ння ? приходилась онучкою Альфонсу I Браганса.

Суперництво Кастил?? та Португал?? за Атлантику [ ред. | ред. код ]

Протягом XV стол?ття торговц?, досл?дники та рибалки Португал?? ? Кастил?? проникали все дал? вглиб Атлантичного океану. Основною метою обох держав було встановлення контролю над атлантичними островами ? Канарами, Мадейрою ? Азорами . П?зн?ше ще б?льшого значення набуло питання про контроль над торг?влею з багатими золотом ? рабами територ?ями на зах?дноафриканському узбережж? ? Гв?не?ю ? Ельм?ною .

У перш?й половин? стол?ття Кастил?я змогла захопити к?лька з Канарських остров?в ( Лансароте , Фуертевентура , ??рро ? Гомера ) ? спочатку в союз? з нормандськими лицарями на чол? з Жаном де Бетанкуром , пот?м з кастильськими дворянами. Португал?я оскаржувала суверен?тет Кастил?? щодо цих остров?в ? усп?шно торгувала в Гв?не?. Починаючи з 1452 року, Святий Престол в особ? папи Миколая V ? його наступника Калл?кста III в?дмовився в?д ран?ше зайнято? нейтрально? позиц?? ? випустив ряд булл на користь Португал??, що дозволило останн?й встановити торговий ? рел?г?йний контроль над Гв?не?ю. Щодо Канарських остров?в Рим не ухвалив остаточного р?шення. Король Португал?? встановив л?беральну торговельну пол?тику, дозволивши ?ноземцям торгувати на контрольованому ?м африканському узбережж? в обм?н на сплату податк?в.

У серпн? 1475 року, п?сля початку в?йни, ?забелла оголосила, що ц? рег?они Африки по праву належать Кастил?? ? закликала торговц?в сво?? кра?ни плисти туди. Все це призвело до початку морсько? в?йни в Атлантиц?.

Х?д в?йни [ ред. | ред. код ]

Початковий етап (березень 1475 ? с?чень 1476) [ ред. | ред. код ]

Повстання в Алькасар? [ ред. | ред. код ]

Активн? д?? почалися в середин? березня 1475 року, коли жител? Алькараса повстали проти марк?за Виль?на, протестуючи проти втрати в?льного статусу свого м?ста. Звернувшись до Фернандо по допомогу, вони отримали об?цянку, що м?сто буде перебувати в прямому п?дпорядкуванн? Кастильсько? корони. У той час як король направив до м?ста 300 солдат на чол? з ?пископом Ав?ли Альфонсо де Фонсека, а з Сьюдад-Реаля на допомогу посп?шав Родр?го Манрике, командир гарн?зону Март?н де Гусман в оч?куванн? п?дкр?плень влаштував в м?ст? терор. Марк?з з?брав в Андалус?? за допомогою друз?в ? родич?в 2 000 солдат, проте в результат? невм?лих маневр?в Фонсека вступив в м?сто. В?йсько В?ль?ни оточило втрачений Алькарас, але нав?ть не зробило спроби атакувати. 31 березня Фернандо ? ?забелла призначили в м?сто свого управителя, а Родр?го Манрике попросив свого сина Педро Фахардо над?слати заг?н ордена Сантьяго.  Наст?льки показова готовн?сть нових монарх?в надати допомогу повсталим проти сво?х сеньйор?в городясправила велике враження.  Остаточно м?сто перейшло в руки католицьких корол?в 10 травня, коли здався Март?н де Гусман.

Вступ в?йськ Афонсо V в Кастил?ю [ ред. | ред. код ]

10 травня 1475 року португальська арм?я на чол? з королем Афонсу V вступила на земл? Кастил?? ? рушила до Пласенс?? , де на короля чекала Хуана. Не чекаючи отримання папського згоди на шлюб м?ж дядьком ? плем?нницею, 25 травня Хуана ? Афонсу пов?нчалися ? проголосили себе королями Кастил??. З Пласенс?? вони попрямували до Аревало , маючи к?нцевою метою Бургос на п?вноч? ?спан??. Там Афонсу спод?вався об'?днати сво? сили з в?йськами Людовика XI. Пласенс?я ? Аревало контролювалися родиною Сун?га, союзниками Хуани, а Бургос належав Педро Фернандесу де Веласко, прихильнику протилежно? фракц??.

Фердинанд ? ?забелла (в той час ваг?тна), що мали в сво?му розпорядженн? не б?льше п'ятисот вершник?в, виявилися не готов? до в?йни. Проте затримка Афонсу V в Аревало дала ?м можлив?сть зд?йснити необх?дн? приготування. ?забелла активно брала в них участь, часто нав?ть по ночах диктуючи розпорядження. Вона особисто в?дв?дувала гарн?зони м?ст, вимагаючи в?д них присяги на в?рн?сть ? зд?йснювала тривал? виснажлив? подорож? верхи. На початок липня подружжя з?брали арм?ю в 4 000 важко? кавалер??, 4 000 легко? кавалер?? ? 30 000 п?хоти, яка в основному складалася з погано навченого ополчення, набраного в п?вн?чних рег?онах Кастил??.

Виявивши, що прихильник?в в Кастил?? у нього менше, н?ж в?н припускав до початку в?йни, Афонсу V зм?нив сво? початков? плани ? почав посилювати св?й контроль над прилеглими до Португал?? районами Кастил??. В?н був доброзичливо зустр?нутий в м?ст? Торо, незважаючи на те, що гарн?зон замку в Торо замкнув ворота ? оголосив себе лояльним ?забел?. Самора ? поселення Леону вздовж верхньо? теч?? Дуро також визнали португальського короля. Глава ордена Калатрава Родр?го Тельес Х?рон, який п?дтримав Хуану, захопив Сьюдад-Реаль у Ла-Манч? . Родр?го Манрике, скарбник того ж ордена ? одночасно маг?стр ордена Сантьяго , в?двоював м?сто для ?забелли ^[2] .

Фернандо з?брав сво? в?йська в Тордес?льяс? ? 15 липня наказав виступати, маючи нам?р вступити в б?й з противником. Через чотири дн? вони п?д?йшли п?д Торо, проте португальський король ухилився в?д бою. Фернандо, не маючи ресурс?в для тривало? облоги, повернувся в Тордес?льяс ? розпустив свою арм?ю. П?сля того, як замок Торо здався Афонсу, португальський король повернувся в Аревало, де став чекати прибуття французько? арм??. Вважаючи цю под?ю вир?шальним для подальшого переб?гу под?й, арх??пископ Толедський в?дкрито перейшов на б?к Хуани. З? свого боку, в серпн? ?забелла з?брала асамблею в Мед?на-дель-Кампо , на як?й звернулася до духовенства з проханням в?ддати церковн? податки за три роки на суму 30 м?льйон?в маравед? . Отримавши ц? грош?, до к?нця л?та католицьк? корол? змогли п?двищити бо?здатн?сть сво?? арм??.

Пох?д на Бургос. Поворотний момент у в?йн? [ ред. | ред. код ]

П?сля дек?лькох невеликих сутичок, арм?я Афонсо направилась в сторону лояльного португальцям Бургоса, що був взятий в облогу прихильниками ?забелли. 18 листопада 1475 року португальц? розбили п?д Бальтанас?ою заг?н з 400 п?к?нер?в Родр?го Алонсо П?ментеля, графа Бенавенте (при цьому взявши самого графа в полон) та захопили Канталап'?дру . Хоча ця перемога в?дкрила Афонсу дорогу на Бургос, до якого залишалось б?ля 60 км, португальський король вир?шив в?дступити в Самору ? залишив Бургос напризволяще. В п?дсумку 28 с?чня 1476 року Бургос здався в?йськам ?забелли. В?дсутн?сть р?шучих крок?в з боку Афонсу V послабило позиц?? Хуани в Кастил??, де вона почала втрачати прихильник?в. В?йська ?забелли захопили Трух?льйо ? отримали контроль над землями ордена Алькантара , значною частиною територ?? ордена Калатрава , а також над марк?затом Виль?на . 4 грудня частина гарн?зону Самори повстала проти Афонсу, якому довелося вт?кати в Торо. Хоча португальська гарн?зон продовжував утримувати замок, саме м?сто на наступний день захопив Фернандо.

С?чень-вересень 1476 [ ред. | ред. код ]

Битва при Торо [ ред. | ред. код ]

У лютому 1476 року португальська арм?я, п?дсилена в?йськами, як? прив?в з Португал?? принц Жуан покинула свою базу в Торо ? оточила Фердинанда в Самор?. Виникла дивна ситуац?я, коли в?йська Фернандо, що знаходились в м?ст? Торо тримали в облоз? внутр?шн?й замок, в той час як сам? були обложен? португальцями. Проте облога виявилася для португальц?в б?льш важким випробуванням, н?ж для кастильц?в. 1 березня Афонсу вир?шив повернутися в Торо на в?дпочинок. Фердинанд почав пересл?дування ворога, ? в 5 к?лометрах в?д м?ста в?дбувся б?й. Б?й складався з фактично двох незалежних сутичок. На правому фланз? в?йська португальц?в на чол? з принцем Жуаном розбили сво?х супротивник?в ? пересл?дували ?х, тод? як в центр? в?йська Фернандо завдало значних втрат в?йську Афонсо V. П?сля трьох годин битви, перервано? дощем ? настанням темряви, португальський король в?дступив до Кастронуньйо , в той час як його син орган?зовано в?д?йшов до Торо разом ?з захопленими полоненими. На думку Дж. Б.Бюрена, результат цього бою не був визначений. Обидв? сторони стверджували, що саме вони здобули перемогу. Проте з пол?тично? точки зору, португальц?, основн? сили яких п?сля битви п?д Торо покинули Кастил?ю, програли, ? у Хуани не залишилося в?йськово? п?дтримки в Кастил??.

В?йна в Атлантиц? [ ред. | ред. код ]

Одночасно з цими под?ями ?забелла ? Фернандо вир?шували ?нше важливе завдання ? руйнування португальсько? монопол?? на торг?влю з багатим гв?нейських узбережжям Африки. Золото ? раби, що надходили в Португал?ю з Гв?не? були ?стотним джерелом доходу, що дозволяв ф?нансувати в?йну небагатому Португальському корол?вству.  З початку конфл?кту португальськ? корабл? патрулювали узбережжя Андалуз?? ? перехоплювали кастильск? риболовецьк? ? торгов? судна. Кастильц? у в?дпов?дь в?дправили чотири галери п?д командуванням Альваро де ла Нава, який зм?г не т?льки зупинити португальськ? наб?ги, але ? розграбувати розташоване на берез? р?чки Гвад?ана португальське м?сто Алкот?н . Оф?ц?йний ?сторик ?забелли Альфонсо Фернандес де Паленс?я пов?домля? також про те, як експедиц?я в склад? двох каравел, що вирушили з Палос-де-ла-Фронтера , захопила на узбережж? Гв?не? ? продала в рабство 120 африканц?в, а пот?м, не дивлячись на протести вожд?в, ще 140. У травн?  1476 ?забелла наказала в?дпустити захопленого работорг?вцями ≪короля Гв?не?≫ ? його свиту, однак наказ був виконаний лише частково ? з рабства було зв?льнено лише самого т?льки ≪короля≫.

У тому ж роц? португальський флот з двадцяти корабл?в п?д командуванням Фернана Гом?ша вирушив до Гв?не? з метою в?дновити втрачений над нею контроль. Для протид?? йому ?забелла ? Фердинанд послали флот п?д командуванням Карлоса де Валера. Через протид?? марк?за Кад?сского, герцога Мед?на-Сидон?я ? с?м'? Сун?га п?дготовка кастильського флоту затягнулась в час?. Коли кастильц? нарешт? з?брали св?й флот, португальська флотил?я був уже поза досяжн?стю, тому було вир?шено вирушити в сторону остров?в Кабо-Верде (острови Зеленого мису). В результат? португальськ? поселення на островах були розграбован?, а кап?тан-донатар?о Антон?о да Нол? , що керував островами в?д ?мен? Афонсу V, був захоплений в полон.

Вступ у в?йну Франц?? [ ред. | ред. код ]

Альянс французького короля Людовика XI з Афонсу V був укладений ще 23 вересня 1475 року. М?ж березнем ? червнем 1476 року французьк? в?йська п?д командуванням Алена д'Альбре неодноразово намагалися перейти кордон у Фуентерраб?а , але безусп?шно. У серпн? Фердинанд вступив в переговори з? сторонами громадянсько? в?йни в Наварр? , в результат? яких в?н зм?г отримати контроль над В?аном ? Пуенте-ла-Рейна , а також право тримати гарн?зон з 150 чолов?к в Памплон? . В результат? Кастил?я убезпечила себе з цього напрямку ? незважаючи на заклики Афонсу V, Людовик XI вважав за краще зосередитися на боротьб? з Карлом См?ливим. Тим не менш, французький король послав на допомогу сво?му португальському союзнику 11 корабл?в п?д командуванням Г?йома Куллона. 7 серпня 1476 року його флот, п?дсилений двома португальськими галерами з солдатами, вступив в б?й з п'ятьма озбро?ними торговими судами. За пов?домленням Паленс?? в результат? застосування запалювальних снаряд?в втрати франко-португальсько? ескадри склали 2.500 чолов?к.

Вересень 1476 - с?чень 1479 [ ред. | ред. код ]

П?сля стратег?чно? перемоги при Торо, нейтрал?зац?? загрози з боку Франц?? ? перемир'я з Афонсу V, шанси ?забелли ? Фердинанда сутт?во зросли. Кастильськ? аристократи, що п?дтримували ран?ше Хуну були змушен? рахуватися з цими обставинами ? посп?шали висловити свою лояльн?сть. В результат? в?йна звелася до сутичок уздовж португальсько? кордону ? морськ?й в?йн? за контроль над торг?влею в Атлантиц?.

У 1476 роц? на сторону ?забелли перейшли Хуан Тельес Х?рон ? його брат Родр?го, Лу?с де Портокарреро, а в вересн? ? марк?з Виль?на.

У листопад? 1476 року кастильц? взяли фортецю Торо. Протягом наступних м?сяц?в був в?дновлений контроль над ус?ма прикордонними м?стами ? пров?нц??ю Естремадура . У липн? 1477 ?забелла прибула до Сев?ль? , найб?льшого м?ста Кастил??, з метою зм?цнення сво?? влади в Андалус?? . Це м?сто, що було м?сцем конфл?кту впливових марк?за Кад?су ? герцога Мед?на-Сидон?я, в результат? майстерних переговор?в було повернуте п?д контроль Кастильсько? корони. Одним з останн?х непримиренних противник?в католицьких корол?в залишався Фернан Ар?ас де Сааведра. Утримувана ним фортеця Утрера була взята штурмом в березн? 1478 року ? переможен? були п?ддан? жорстоким репрес?ям. П?сля того, як 30 червня 1478 року в Сев?ль? у ?забелли народився син, династичн? позиц?? Фернанло ? ?забелли ще б?льш зм?цнилися.

Гв?нейська битва [ ред. | ред. код ]

У жовтн? 1477 року Афонсу V повернувся до Португал??, де його син Жуан повернув йому тимчасово прийнятий титул короля. На початку наступного року Жуан, ще у 1474 роц? призначений сво?м батьком в?дпов?дальним за португальську колон?альну експанс?ю, отримав ?нформац?ю про те, що дв? кастильськ? морськ? ескадри вийшли з порту Санлукар-де-Баррамеда. Одна з них в склад? 35 суден попрямувала до Канарських остров?в з метою завоювання острова Гран-Канар?я . Ц? плани були порушен? сво?часним появою португальського флоту Жуана. Друга експедиц?я вирушила до Ельм?ни , де збер?галась значна к?льк?сть золота, з?браного в Африц? за дек?лька м?сяц?в. Навесн? або вл?тку 1478 р. п?д Ельм?ну прибув португальська флот, що в Гв?нейськ?й битв? завдав поразки кастильськ?й ескадр? ? захопив в полон ус? кастильськ? корабл? та ?х ек?паж?. За св?дченням Ермано дель Пулгара, врятованого п?д Ельм?ною золота вистачило Афонсу для в?дновлення в?йни на П?ренейському п?востров?. В к?нц? того ж року, ще до того, як зв?стка про поразку в Ельм?н? досягла ?вропи, Людовик XI ? Католицьк? корол? уклали мирний догов?р в Гвадалупе , за яким французький король визнавав Фердинанда ? ?забеллу королями Кастил??, а т? погоджувалися роз?рвати союз з Бургунд??ю ? врегулювати суперечка щодо Русс?льйону дипломатичним шляхом.

Ф?нальний етап (с?чень-вересень 1479) [ ред. | ред. код ]

В к?нц? 1478 року прихильники Хуани п?дняли заколоти в Естремадур? , Ла-Манч? ? Гал?с?? . Португал?я, що посилилася п?сля перемоги п?д Ельм?ною, при п?дтримц? сво?х союзник?в знову вторглись в Кастил?ю. У лютому 1479 року португальська арм?я п?д командуванням Гарс?? де Менезес, ?пископа Евори , вторглася в Естремадуру. Його завданням було зайняти ? зм?цнити фортец? Мерида ? Медель?н , контрольован? прихильницею Афонсу V графинею Медель?нською. Зг?дно з пов?домленням Паленс?? арм?я включала 1.000 португальських лицар?в, п?хоту, а також 180 лицар?в ордена Сантьяго на чол? з скарбником ордена Альфонсо де Монроу. 24 лютого недалеко в?д Ла-Альбуера в?дбулося ?х з?ткнення з кастильскою арм??ю в склад? 500 лицар?в ордена Сантьяго ? 400 лицар?в ермандади, очолювано? маг?стром ордена Сантьяго. У важк?й битв?, незважаючи на те, що кастильска п?хота не встояла п?д натиском португальсько? кавалер??, втручання маг?стра Сантьяго врятувало ситуац?ю ? призвело до перемоги в?йськ ?забелли ? Фердинанда. Прихильники Хуани перебрались з Мер?ди до Медель?ну, а пот?м захопили це м?сто. ?х противники взяли в облогу обидв? зазначен? фортец?.

В цей час до Кастил?? прибув нунц?й Якобо Рондон де Сезен з посланням Папи С?кста IV, в якому той анулював виданий ним ран?ше дозв?л на шлюб Афонсу ? Хуани, що остаточно п?д?рвало претенз?? претендент?в. Також в лютому 1479 року корол? Кастил?? спробували з?брати новий флот для експедиц?? в Ельм?ну, проте не змогли п?дготувати необх?дну к?льк?сть корабл?в.

У кв?тн? 1479 король Фердинанд прибув в Алькантара для участ? в переговорах, орган?зованих Беатрисою, марк?зою де В?ла-Реаль. Переговори тривали 50 дн?в ? виявилися безрезультатними, тож конфл?кт тривав. Обидв? сторони намагалися домогтися переваги, яка б допомогла ?м у подальших переговорах. У той час як кастильц? завдали поразки арм?? арх??пископа Толедського, португальськ? гарн?зони в Естремадур? усп?шно витримували облогу.

Мирн? переговори в?дновилися вл?тку ? завершились на початку осен? 1479 року п?дписанням мирного договору.

Мирний догов?р [ ред. | ред. код ]

Мирну угоду м?ж сторонами було укладено 4 вересня 1479 року в португальському м?ст? Алкасоваш .  Алкасоваський догов?р був ратиф?кований португальським королем 8 вересня того ж року, а католицькими королями в Толедо 6 березня наступного. Через це догов?р також в?домий, як Алкасовасько-Толедський мирний догов?р. Фактично було укладено два договори: один з них врегулював матримон?альн? в?дносини м?ж двома державами, а ?нший включав в себе положення договору Мед?на-дель-Кампо 1431 року ? встановлював под?л сфер впливу ?спан?? ? Португал?? в Атлантиц?.

За династичним договором Хуана Бельтраниха в?дмовлялася в?д претенз?й на Кастил?ю ? отримувала можлив?сть вибору ? або вийти зам?ж за принца Хуана Астур?йського, або п?ти в монастир. Хуана обрала монастир. Принцеса ?забелла Астур?йська вийшла зам?ж за Афонсу, сина португальського принца Жуана, ? ?? батьки виплатили значне придане в якост? компенсац?? в?йськових витрат Португал??. Ус?м учасникам конфл?кту оголошувалася амн?ст?я.

Зг?дно з угодою про розпод?л територ?й, за Португал??ю залишалися Азорськ? острови , Мадейра , острова Зеленого мису , материкова Гв?нея ? будь-як? ?нш? територ?? чи острови, як? в?дкрит? або будуть в?дкрит? п?вденн?ше Канарських остров?в , що ?дин? залишилися за Кастил??ю. У 1481 роц? цей догов?р був п?дтверджений буллою С?кста IV ≪Aeterni regis≫, в результат? чого Португал?я отримала можлив?сть продовжити колон?зац?ю зах?дного узбережжя Африки.

Назва [ ред. | ред. код ]

• В?йна за кастильську спадщину
• Кастильська громадянська в?йна ( порт. Guerra Civil Castellana )
• Португальська в?йна ( ?сп. Guerra de Portugal ) ? з позиц?й кастильсько? ?стор?ограф??.
• П?востр?вна в?йна ( ?сп. Guerra Peninsular )
• В?йна 1475?1479 рок?в ( ?сп. Guerra de 1475?1479 )

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: В?йна за кастильську спадщину (1475?1479)

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Livermore H.V. History of Portugal . Cambridge: University Press, 1947.
• Livermore H.V. A New History of Portugal . Cambridge: University Press, 1969.
• Oliveira, Ana Rodrigues. Rainhas medievais de Portugal . [S.l.]: A Esfera dos Livros, 2010.
• Durham S. A. History of Spain and Portugal . New York, 1854.

Словники та енциклопед?? BabelNet Нормативний контроль Freebase :  /m/0gtl_l · J9U :  987007540747305171 · LCCN :  sh2009009291 · NKC :  ph1077820