В?вця

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
(Перенаправлено з В?вц? )
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
В?вця

Б?олог?чна класиф?кац?я
Домен : Ядерн? (Eukaryota)
Царство : Тварини (Animalia)
Тип : Хордов? (Chordata)
Клас : Ссавц? (Mammalia)
Ряд : Оленепод?бн? (Cerviformes)
Родина : Биков? (Bovidae)
П?дродина : Козлов? (Caprinae)
Р?д : Баран ( Ovis )
Вид : Баран св?йський ( Ovis aries )
Посилання
В?к?сховище : Sheep
В?к?види : Ovis aries
ITIS : 552475
Св?тове погол?в'я овець
у 2019 роц?
(в м?льйонах)
КНР  КНР 163,5
Індія  ?нд?я 74,3
Австралія  Австрал?я 65,8
Нігерія  Н?гер?я 46,9
Іран  ?ран 41,3
Судан  Судан 40,9
Чад  Чад 35,9
Туреччина  Туреччина 35,2
Велика Британія  Велика Британ?я 33,6
Монголія  Монгол?я 32,3
Ефіопія  Еф?оп?я 31,8
Пакистан  Пакистан 30,9
Алжир  Алжир 29,4
Кенія  Кен?я 27,4
Нова Зеландія  Нова Зеланд?я 26,8
ПАР ПАР 22,1
Марокко  Марокко 21,6
Росія  Рос?я 21,1
Всього у св?т? 1238,7
Джерело: Продовольча
та с?льськогосподарська
орган?зац?я ООН
У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Баран .

Бара?н ар??йський , або бара?н св??йський , або в?вця? св??йська ( Ovis aries ) ? вид ссавц?в з п?дродини козли, св?йська жуйна парнокопитна тварина роду баран?в . Походить в?д диких г?рських баран?в ? муфлон?в ( Ovis ammon musimon ) ? архар?в ( Ovis ammon s.str.), що були приручен? б?льш як 8 тисяч рок?в тому.

Тримають для отримання вовни , м'яса та молока.

Походження та ?стор?я приручення [ ред. | ред. код ]

В?вця була приручена людиною понад 8 тисяч рок?в тому [1] на територ?? сучасно? Туреччини , Сир?? , п?вн?чно? Месопотам?? [2] .

Припускають, що св?йськ? в?вц? ? нащадками ?вропейського ( Ovis musimon ) або аз?йського ( Ovis orientalis ) муфлона .

Опис [ ред. | ред. код ]

Пастух та в?вц?

Св?йська в?вця ? парнокопитна жуйна тварина , як легко вп?знати за сп?рально розгалуженими рогами самц?в ? кучерявою шерстю. У диких вид?в баран?в, а також у предк?в само? в?вц? шерсть не скручу?ться к?льцями, а хв?ст значно коротший. У деяких прим?тивних пор?д овець хв?ст також може бути невеликого розм?ру, проте довг? хвости, так само як ? б?лий кол?р шерст?, з'явилися у тварин т?льки на ранн?й стад?? приручення.

Ноги сильн?, добре пристосован? для дальн?х переход?в гористою м?сцев?стю.

Писок у нижн?й частин? загострений, ма? прямий або ?нод? горбоносий проф?ль, майже повн?стю (за винятком губ ? кра?в н?здр?в) покритий тонкою шерстю. Губи тонк? ? дуже рухлив?. Як ? в ?нших представник?в роду баран?в, у св?йсько? в?вц? на лицьов?й поверхн? сл?зних к?сток, п?д внутр?шн?м кутом очних западин, розм?щен? ≪сл?зн? ямки≫ ? заглиблення шк?ри, що багат? потовими сальними залозами, вид?лення яких нагромаджуються у вигляд? жирно? пахучо? маси ? секретно? р?дини. Аналог?чн? заглиблення, що називаються ≪копитними залозами≫, присутн? пом?ж верхн?ми суглобами обох пальц?в. Секрет, що вид?ля?ться цими залозами, ? нада? в?вц? ?? характерний запах [3] .

Метричн? показники [ ред. | ред. код ]

Розм?р ? вага св?йських овець коливаються залежно в?д породи. Швидк?сть росту та маса доросло? тварини залежать в?д спадковост? , ? з ц??? причини селекц?йний в?дб?р часто проводиться на п?дстав? цих характеристик [4] . Доросл? самки зазвичай важать 45?100 кг, тод? як б?льш велик? самц? ? 70?160 кг [5] . Рекордна вага барана (сафолксько? породи) досягла 247,2 кг [6] . У ц?лому висота в загривку у тварин становить 55?100 см, а довжина т?ла ? 60?110 см [1] .

Череп, зубна система [ ред. | ред. код ]

Будова черепа барана

За будовою черепа св?йськ? в?вц? в?др?зняються в?д сво?х диких родич?в вужчими очницями ? меншим розм?ром мозку [3] .

У дорослих овець ? 32 зуби ( зубна формула I:0/3 C:0/1 P:3/3 M:3/3): 6 парних кутн?х (зверху ? знизу), 6 парних премоляр?в (також зверху ? знизу), 2 ?кла (знизу) ? 6 р?зц?в (також лише знизу) [7] .

У пром?жку м?ж ?клами ? премолярами ? велика щ?лина. Р?зц? розташован? п?д тупим кутом до щелепи ? така будова дозволя? тваринам б?льш ефективно кусати траву у пор?внянн? з ?ншими траво?дними тваринами [1] . Кутн? та премоляри разом утворюють широку поверхню у задн?й частин? пащ? ? цими зубами тварини пережовують траву. Розвиток зуб?в в?дбува?ться поступово: початков? молочн? зуби через р?к ? п?втора починають зам?нюватися на пост?йн?, а весь процес зм?ни зуб?в зак?нчу?ться т?льки на четвертому роц? життя.

Роги [ ред. | ред. код ]

Як правило, у овець добре розвинен? роги (два, але ?нод? чотири ? б?льше), але в деяких пор?д ?х може ? не бути зовс?м або вони ? т?льки в самц?в [8] . У самц?в б?льшост? пор?д роги добре розвинен?, сп?рально закручен? з зак?нченнями назовн?, ? поперечними горбиками. У самок також можуть бути р?жки невеликого розм?ру.

Органи чуття [ ред. | ред. код ]

Вс? в?вц? мають хороший слух ? чутлив? до раптового шуму [9] . Б?чне розм?щення очей ? горизонтально-витягнут? з?ниц? зб?льшують кут огляду до приблизно 270?320°, що дозволя? тваринам дивитися назад, не повертаючи голови (густа шерсть може зменшити кут огляду) [10] [11] . Однак просторовий з?р у овець розвинений недостатньо ? т?н? ? поглиблення в земл? можуть загальмовувати рух тварин. Загалом, в?вц? уникають затемнених д?лянок ? в?ддають перевагу в?дкритому, добре осв?тленому простору [12] .

Маст?, шерсть [ ред. | ред. код ]

Масть р?зна в залежност? в?д породи ? в?д молочно-б?ло? до темно-буро? ? чорно?, бувають також плямист? та строкат? в?вц? р?зних мастей [13] [14] . В?вц? з тонкою шерстю зазвичай б?л?. В овець з грубою шерстю вовна ма? два шари: перший ? пухове п?дшерстя, що склада?ться з тонких волокон д?аметром близько 25 мкм, другий склада?ться з грубших, 100?200 мкм . У тонкорунних овець шерсть склада?ться лише з першого шару. Довжина волокон становить в?д 5?9 см у тонкорунних пор?д ? до 10?15 см у грубошерстних [1] . Рекордний настриг вовни в?д одного барана в Укра?н? склав 31,7 к?лограми за р?к (в радгосп? ≪Червоний чабан≫ Херсонсько? област?; баран важив 130 к?лограм).

Утримання [ ред. | ред. код ]

Пам'ятна монета НБУ присвячена барану

Прим?щення, в якому тримають овець, назива?ться кошара або в?вчарня .

Породи [ ред. | ред. код ]

Галерея [ ред. | ред. код ]

  • Стадо овець
    Стадо овець
  • Вівця
    В?вця
  • На ярмарку під час етнографічного фестивалю «Свіччине весілля» у 2016 році в Березовій Рудці
    На ярмарку п?д час етнограф?чного фестивалю ≪Св?ччине вес?лля≫ у 2016 роц? в Березов?й Рудц?
  • В?вц? пасуться на гор? П?п ?ван Мармароський , Карпати

Див. також [ ред. | ред. код ]

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: В?вця
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: В?вця

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ а б в г Стаття ≪в?вця≫ у Велик?й радянськ?й енциклопед??
  2. ↑ Мерперт Н. Я., Мунчаев Р. М., Раннеземледельческие поселения Северной Месопотамии, ≪Советская археология≫, 1971, № 3.
  3. ↑ а б Reavill, C. 2000. ≪ Ovis aries [ Арх?вовано 13 грудня 2007 у Wayback Machine .] ≫ (On-line), Animal Diversity Web. Прочитано 2007-12-11
  4. ↑ Simmons, Paula; Carol Ekarius (2001). Storey's Guide to Raising Sheep. North Adams, MA: Storey Publishing LLC. ISBN 978-1-58017-262-2
  5. ↑ Melinda J. Burrill Ph.D. Professor Coordinator of Graduate Studies, Department of Animal and Veterinary Sciences, California State Polytechnic University (2004). ≪Sheep≫. World Book. Mackiev.
  6. ↑ Кравчук П. А. Рекорды природы ? Л.: Эрудит, 1993. ? 216 с. ? 60 000 экз. ? ISBN 5-7707-2044-1
  7. ↑ Idaho Falls District 91 " Будова черепа домашньо? в?вц? [ Арх?вовано 13 березня 2009 у Wayback Machine .] "Прочитано 2007-12-11
  8. ↑ Ensminger, Dr. M.E.; Dr. R.O. Parker (1986). Sheep and Goat Science, Fifth Edition. Danville, Illinois: The Interstate Printers and Publishers Inc. ISBN 0-8134-2464-X
  9. ↑ Smith MS, Barbara; Mark Aseltine PhD, Gerald Kennedy DVM (1997). Beginning Shepherd's Manual, Second Edition. Ames, Iowa: Iowa State University Press. ISBN 0-8138-2799-X .
  10. ↑ Shulaw, Dr. William P. (2006). Sheep Care Guide . Арх?в ориг?налу за 8 жовтня 2007 . Процитовано 27 листопада 2007 .
  11. ↑ Weaver, Sue (2005). Sheep: small-scale sheep keeping for pleasure and profit . 3 Burroughs Irvine, CA 92618: Hobby Farm Press, an imprint of BowTie Press, a division of BowTie Inc. ISBN   1-931993-49-1 .
  12. ↑ Brown, Dave , Sam Meadowcroft (1996). The Modern Shepherd. Wharfedale Road, Ipswich 1P1 4LG, United Kingdom: Farming Press. ISBN 0-85236-188-2
  13. ↑ Natural Colored Sheep . Rare Breeds Watchlist . Rocky Mountain Natural Colored Sheep Breeders Association. January 2007. Арх?в ориг?налу за 25-06-2013 . Процитовано 26-03-2012 .
  14. ↑ An introduction to coloured sheep . British Coloured Sheep Breeders Association. Арх?в ориг?налу за 25-06-2013 . Процитовано 26-03-2012 .

Посилання [ ред. | ред. код ]

Панда Це незавершена стаття з тер?олог?? .
Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .
Перегляд цього шаблону
  Л?тература та б?бл?ограф?я
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=В?вця&oldid=42600461