Вольфганг Ернст Паул?
н?м. Wolfgang Ernst Pauli
Паул? у 1929 роц?
?м'я при народженн?	н?м. Wolfgang Ernst Pauli
Народився	25 кв?тня 1900 ( 1900-04-25 ) В?день
Помер	15 грудня 1958 ( 1958-12-15 ) (58 рок?в) Цюрих · рак п?дшлунково? залози
Поховання	Zollikon cemetery d [1]
Кра?на	Австр?я
Д?яльн?сть	ф?зик-теоретик
Alma mater	Мюнхенський ун?верситет Людв?га-Максим?л?ана
Галузь	ф?зика
Заклад	Гетт?нгенський ун?верситет Копенгагенський ун?верситет Гамбургський ун?верситет Федеральна вища техн?чна школа Цюриха Принстонський ун?верситет
Науковий кер?вник	Арнольд Зоммерфельд
Вчител?	Макс Борн
В?дом? учн?	Н?колас Кеммер , Фел?кс В?лларс
Асп?ранти, докторанти	Felix Villars d [2] Nicholas Kemmer d [3] Maurice Pryce d [4] Armin Thellung d [5] John Markus Blatt d [4] Charles Enz d [4] Beat Andreas Troesch d [4] Philippe Choquard d [4] Alexander Rusterholz d [4] Paul Guttinger d [4] Andreas Valko d [4] Saleh Selim-Younis d [4] Hans Aeppli d [4] Amos de-Shalit d [4] Jean-Pierre Blaser d [4] Max Robert Schafroth d [4] ?галь Тальм?
Членство	Лондонське корол?вське товариство Баварська академ?я наук Шведська корол?вська академ?я наук Гайдельберзька академ?я наук Н?дерландська корол?вська академ?я наук Американська академ?я мистецтв ? наук AAAS [6] Американське ф?зичне товариство [6]
В?домий завдяки:	Принцип виключення Паул? Матриц? Паул? Р?вняння Паул? Еффект Паул?
Батько	Wolfgang Joseph Pauli d [7]
Мати	Berta Kamilla Pauli d
Брати, сестри	Hertha Pauli d
У шлюб? з	Kathe Margarethe Deppner d Franziska Bertram d
Родич?	Friedrich Schutz d
Нагороди	професор ( листопад 1926 ) медаль Лоренца ( жовтень 1931 ) медаль ?мен? Макса Планка ( кв?тень 1958 ) медаль Маттеучч? ( 1956 ) медаль Франкл?на ( 1952 ) Почесний доктор В?денського ун?верситету d ?ноземний член Лондонського корол?вського товариства [d] ( 23 кв?тня 1953 ) honorary doctor of the University of Hamburg d ( 22 листопада 1958 )
Його хресним батьком був Ернст Мах . Не плутати з Вольфгангом Пауль, котрого Паул? називав сво?ю ≪д?йсною частиною≫.
Висловлювання у В?к?цитатах   Вольфганг Паул? у В?к?сховищ?

Во?льфганг Е?рнст Па?ул? ( н?м. Wolfgang Ernst Pauli ; 25 кв?тня 1900 , В?день  ? 15 грудня 1958 , Цюрих ) ? ф?зик -теоретик ХХ стор?ччя, один з п?онер?в квантово? ф?зики. Лауреат Нобел?всько? прем?? присуджено? йому за в?дкриття принципу виключення , який було названо його ?м'ям.

Паул? зробив багато важливих наукових в?дкритт?в, особливо у галуз? квантово? механ?ки . В?н р?дко публ?кував сво? статт?, надаючи перевагу листуванню з колегами, особливо з Н?льсом Бором та Вернером Гейзенбергом , з котрими дуже товаришував. Багато його ?дей ? результат?в н?коли не були опубл?кован? ? з'являлись т?льки у його листах, як? часто передавались дал? ? коп?ювались. Паул?, судячи з усього, мало турбувало те, що по причин? малого числа публ?кац?? б?льша частина його роботи була майже не знайома громадськост?.

У 1924 Паул? запропонував новий ступ?нь в?льност?, квантове число з двома можливими значеннями, з метою розв'язати неузгоджен?сть м?ж експериментальними молекулярними спектрами та теор??ю квантово? механ?ки. В?н сформулював принцип виключення Паул? , зг?дно з яким два електрони не можуть перебувати в одному квантовому стан?, що характеризу?ться 4 квантовими числами, включаючи його нововведене квантове число. Цей ступ?нь свободи був у 1925 р. ?дентиф?кований Г. Уленбеком ? C. Гоудсм?том як сп?н електрона .

У 1926 роц?, незабаром п?сля опубл?кування Гейзенбергом матрично? теор?? сучасно? квантово? механ?ки, Паул? використав цю теор?ю для розрахунку спектру атома водню. Результат послугував сутт?вим доводом для признання теор?? Гейзенберга. Паул? вводить матриц? Паул?  ? матриц? розм?рност? 2 × 2, як базис для оператор?в сп?ну. ?сну? думка, що ця робота вплинула на Д?рака у процес? створення р?вняння Д?рака для релятив?стського електрона. Але Д?рак наголосив, що в?н вв?в так? сам? матриц? незалежно, без впливу Паул?.

У 1930 роц? Паул? постулю? нейтрино . В?н усв?домив, що при бета-розпад? нейтрона на протон ? електрон закони збереження енерг?? та ?мпульсу виконуються т?льки за умови випром?нення ще одн???, ран?ше нев?домо? частинки. У 1934 роц? Енр?ко Ферм? включив частинку, яку назвав нейтрино в свою теор?ю бета-розпаду. ?снування нейтрино вперше було експериментально п?дтверджене у 1956 роц? Фредер?ком Райнесом ? Клайдом Кованом, два з половиною роки до смерт? Паул?. Отримавши новину, в?н в?дпов?в телеграмою: ≪Дякую за пов?домлення. Все приходить до того, хто вм?? чекати. Паул?.≫

У 1940 роц? Паул? дов?в теорему сп?н-статистики, зг?дно з якою частинки з нец?лочисленим сп?ном ? ферм?они , а з ц?лочисленим сп?ном ? бозони .

У 1949 в?н опубл?кував статтю про регуляризац?ю Паул?-В?лларса, у як?й ?шлося про важлив?сть ренормування, або видалення полюс?в з квантово? теор?? поля.

В област? ф?зики Паул? був в?домим перфекц?он?стом. Разом з цим в?н не обмежувався лише сво?ми роботами, але ? безжально критикував помилки колег. В?н став ≪сов?стю ф?зики≫, часто в?дгукувався про роботи як про ≪зовс?м неправильн?≫, або коментував приблизно так: ≪Це не т?льки не правильно, це нав?ть не дотягу? до помилкового!≫.

?сну? анекдот про те, як Гейзенберг написав Паул? про свою нову теор?ю. У в?дпов?дь в?н отримав лист, в якому був намальований квадрат з пом?ткою ≪Я можу малювати як Тиц?ан≫. Знизу маленькими буквами було дописано: ≪Не вистача? т?льки деталей≫.

У В?дн? Паул? навчався в федеральн?й г?мназ?? № 19. Його однокласником був майбутн?й лауреат нобел?всько? прем?? з х?м?? Р?хард Кун . Також розпов?дають, що якось на уроц? ф?зики вчитель зробив на дошц? помилку, котру не зм?г знайти нав?ть п?сля довгих пошук?в ? у в?дча? вигукнув: ≪Паул?, ну скаж?ть нарешт?, де помилка. Ви ж мабуть давно ?? знайшли.≫

У травн? 1929 Паул? в?длучився в?д католицько? церкви. У грудн? того ж року одружився з Кете Маргарете Деппнер (Kathe Margarethe Deppner). Шлюб був нещасливим ? зак?нчився розлученням у 1930 роц?. Паул? одружився знову у 1934 з Франц?зкою Бертрам (Franziska Bertram). Д?тей не мали.

написано Паул?

• Pauli, Wolfgang; Jung, C.G. (1955). The Interpretation of Nature and the Psyche . Random House.
• Pauli, Wolfgang (1981). Theory of Relativity . New York: Dover. ISBN   048664152X .
• Pauli, Wolfgang; Jung, C.G. (2001). ed. C.A. Meier (ред.). Atom and Archetype, The Pauli/Jung Letters, 1932?1958 . Princeton, New Jersey: Princeton University Press.

про Паул?

• Enz, Charles P. (2002). No Time to be Brief, A scientific biography of Wolfgang Pauli . Oxford Univ. Press.
• Enz, Charles P. (1995). Rationales und Irrationales im Leben Wolfgang Paulis. У ed. H. Atmanspacher та ?н. (ред.). Der Pauli-Jung-Dialog . Berlin: Springer-Verlag. {{ cite book }} : Явне використання ≪та ?н.≫ у: |editor= ( дов?дка )
• Gieser, Suzanne (2005). The Innermost Kernel. Depth Psychology and Quantum Physics. Wolfgang Pauli's Dialogue with C.G. Jung . Springer Verlag.
• Jung, C.G. (1980). Psychology and Alchemy . Princeton, New Jersey: Princeton Univ. Press.
• Keve, Tom (2000). Triad: the physicists, the analysts, the kabbalists . London: Rosenberger & Krausz.
• Lindorff, David (1994). Pauli and Jung: The Meeting of Two Great Minds . Quest Books.
• Pais, Abraham (2000). The Genius of Science . Oxford: Oxford University Press.
• Enz, P.; von Meyenn, Karl (editors); Schlapp, Robert (translator) (1994). Wolfgang Pauli - Writings on physics and philosophy . Berlin: Springer Verlag. ISBN   978-354-05685-99 .
• Laurikainen, K. V. (1988). Beyond the Atom - The Philosophical Thought of Wolfgang Pauli . Berlin: Springer Verlag. ISBN   0387194568 .
• Casimir, H. B. G. (1983). Haphazard Reality: Half a Century of Science . New York: Harper & Row. ISBN   0-060-15028-9 .
• Casimir, H. B. G. (1992). Het toeval van de werkelijkheid: Een halve eeuw natuurkunde . Amsterdam: Meulenhof. ISBN   9-029-09709-4 .
• Miller, Arthur I. (2009). Deciphering the Cosmic Number: The Strange Friendship of Wolfgang Pauli and Carl Jung . New York: W.W. Norton & Co. ISBN   978-039-30653-29 .

Вольфганг Паул? був теоретиком в?д голови до п'ят. Вважалося, що його не можна впускати в експериментальну лаборатор?ю. Щоразу, коли в?н туди заходив, щось виходило з ладу. Цей феномен назвали ефектом Паул? . Розпов?дають, проте, що одного разу в одн?й лаборатор?? в якомусь м?ст? стався вибух, хоча туди не заходив Паул?. У результат? приск?пливого досл?дження на св?т божий виплив факт, що Паул? того дня про?здив через те м?сто.

Вперше зустр?вшись з Паул?, Еренфест зауважив: ≪Ваш? статт? мен? подобаються б?льше, н?ж ви сам?≫, на що Паул? випалив: ≪А мен? ви подоба?теся б?льше, н?ж ваш? статт?≫. Еренфест ? Паул? стали добрими друзями.

• 13093 Вольфгангпаул?  ? астеро?д, названий на честь вченого.

• Храмов Ю. А. Паули Вольфганг (Wolfgang Pauli) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. ? Изд. 2-е, испр. и дополн. ? М.: Наука, 1983. ? С. 208. ? 400 с.

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Вольфганг Паул?

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Wolfgang Pauli

• Wolfgang Pauli [ Арх?вовано 17 травня 2006 у Wayback Machine .] at the official Nobel Prize site
• Pauli bio [ Арх?вовано 30 кв?тня 2009 у Wayback Machine .] at the University of St Andrews, Scotland
• Wolfgang Pauli bio [ Арх?вовано 12 серпня 2009 у Wayback Machine .] at ≪Nobel Prize Winners≫
• Wolfgang Pauli, Carl Jung and Marie-Louise von Franz

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Les Archives du spectacle Генеалог?я та некропол?стика Математичний генеалог?чний про?кт · FamilySearch Family Tree · Find a Grave · Geni.com · The Academic Family Tree · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Babelio · Index Theologicus · Internet Speculative Fiction Database · Online Books Page · Open Library · Open Library · Open Library · Perlentaucher · www.adelphi.it · Арх?в преси XX стол?ття · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Наука Mathematical Reviews · nLab · NobelPrize.org · zbMATH Open Database · Арх?в ?стор?? математики Мактьютор Тематичн? сайти SNAC · Quora Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · ?сторичний словник Швейцар?? · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopadie · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia Дов?дков? видання Alvin · Collaborative InterLingual Index · Deutsche Biographie · Munzinger IBA · NNDB · SNAC · WordNet · NobelPrize.org · Vienna History Wiki Нормативний контроль Autoritats UB :  a1065012 · BIBSYS :  90266965 · BLBNB :  000314757 · BNC :  a1013556x · BNE :  XX1173479 · BNF :  120897931 · CANTIC :  981058513863506706 · CiNii :  DA08428464 ,  DA00793830 · CONOR.BG :  21196901 · CONOR.SI :  23783011 · CONOR.SR :  35343975 · FAST :  17668 · Freebase :  /m/0864t · GND :  118592122 · GTAA :  140588 · ICCU :  LO1V024478 · ISNI :  0000000108911472 · J9U :  987007266337605171 · KRNLK :  KAC201602314 · LCCN :  n50052111 · LIBRIS :  20dgj9vl4dzz19l · LIH :  LNB:kpo;=CU · LNB :  000183059 · MAK :  9810563208405606 · Museo Galileo :  188850 · N6I :  vtls001219494 · NCF :  ncf11960123 · NDL :  00452313 · NKC :  jn20020409004 · NLA :  943683 · NLI :  000103883 · NLP : a0000002192394 · NSK :  000290855 · NTA :  069017514 · NUKAT :  n97061960 · PUSC :  60893 · RERO :  02-A003675817 · RVK :  UB 2715 · SELIBR :  235158 · SHARE :  310644 · SKMASNL :  vtls010603747 · SNK :  163252 · SUDOC :  029227798 · URBS :  319273 · VIAF :  41866899