Ця стаття м?стить перел?к посилань , але походження окремих тверджень залиша?ться незрозум?лим через брак внутр?шньотекстових джерел-виносок . Будь ласка, допомож?ть пол?пшити цю статтю, перетворивши джерела з перел?ку посилань на джерела-виноски у самому текст? статт?. Зверн?ться на стор?нку обговорення за поясненнями та допомож?ть виправити недол?ки. (с?чень 2018)

Волинь
Герб
Кра?на	Укра?на
Категор?я мап на В?к?сховищ?	d
Волинь у В?к?сховищ?

Координати : 50°44′20″ пн. ш. 25°19′24″ сх. д.  /  50.73888888891666227° пн. ш. 25.32333333336111281° сх. д.  / 50.73888888891666227; 25.32333333336111281

Воли?нь  ? ?сторично-культурна область , територ?я на п?вн?чному заход? сучасно? Укра?ни в басейн? п?вденних приток Прип'ят? ? верх?в'ях Зах?дного Бугу (його правих приток). За сучасним адм?н?стративним под?лом це територ?я Волинсько? , Р?вненсько? , зах?дно? частини Житомирсько? , п?вн?чно? частини Льв?всько? , Терноп?льсько? ? Хмельницько? областей, м?ж р?чкою Зах?дний Буг ? верхньою теч??ю р?чки Тетер?в  ? притоки Дн?пра . У ранньому середньов?чч? охоплювала також терени Холмщини ? П?дляшшя . В VII?IX ст. заселена дул?бами , бужанами , волинянами , також б?лими хорватами .

Волинь межу? на п?вноч? з Пол?ссям , на п?вдн? з Под?ллям ? Галичиною . Сх?дним ? зах?дним кордоном вважаються р?чки Уж ? Зах?дний Буг . Охоплю? сучасн? Волинську та Р?вненську област?, зах?дну частину Житомирсько? та п?вн?чну частину Терноп?льсько? ( Кременецький район ) та Хмельницько? областей . У ширшому розум?нн? до Волин? можна зарахувати п?вденну частину Берестейсько? област? Б?лорус? , сх?дну частину Любл?нського во?водства Польщ? ? п?вн?чну частину Льв?всько? област? .

Назва ≪Волинь≫ як означення територ?? вперше з'явилася у л?топис? 1077 року (див. ≪волиняни≫ ).

Деяк? ?сторики вважають, що назва походить в?д м?ста ≪Велинь≫ або ≪Волинь≫, про яке згадують давн? л?тописи. М?сто Волинь розташовувалось б?льш як за 20 к?лометр?в на зах?д в?д нин?шнього Володимира , поблизу гирла р?чки Гучви , яка впада? в Зах?дний Буг . В?д назви м?ста походить ? назва краю та племен?, що його населяло.

Схожа думка була ? в найв?дом?шого польського ?сторика Яна Длугоша , у текстах якого пов?домля?ться, що назва рег?ону Волинь походить в?д назви однойменно? фортец?, яка була розташована у м?сц? впад?ння р?чки Гучви у Зах?дний Буг, а точн?шу у сел? Грудек (тепер?шня назва Грудек-над-Бугом, б?ля м?ста Грубешова , зараз це територ?я Польщ?) ^[1] .

Деяк? етимологи вважають, що назва спор?днена з назвою чеського м?стечка Волин? ( чеськ. Volyn? ), чи назви острова Вол?н ( н?м. Wollin ) у Померан?? (захоплене н?мцями у зах?дних слов'ян) в?д якого зах?днослов'янське плем'я волинян носило свою назву до IX стол?ття нашо? ери ^{[2] [3] [4] [5]} .

За верс??ю О. О. Шахматова , назва ≪Волинь≫ походить в?д н?мецького walh?s готського Walhs , давньо-верхньо-н?мецького walah , walh , середньо-верхньо-н?мецького walch з? значенням ≪чужий, кельт, представник романських народ?в≫, середньо-нижньо-н?мецького wale ≪?ноземець≫, як?, у свою чергу, походять в?д кельтського етнон?ма Volcae , згаданого ще в творах Цезаря , ? спор?днен? назвам Вельс , гели , Галл?я .

З-пом?ж ?нших етимолог?й , артикульованих л?нгв?стами, сл?д згадати наступн?:

1. Пох?дне в?д слов'янського апелятива ≪волъ≫; досл?вно ? ≪Волова кра?на≫.
2. Пох?дне в?д г?дрон?ма Вел?я ( В?л?я ) ? л?во? притоки Горин? .
3. Пох?дне в?д литовського ≪uola≫ ? ≪скеля≫.
4. Субстантивований посесив на *-j(ь) в?д слов'янського антропон?ма Велин (Велинь).
5. Пох?дне в?д слов'янського кореня ≪вол≫ (наприклад, у склад? сл?в ≪воло≫, ≪волдир≫); досл?вно ? ≪Горбкувата кра?на≫.
6. Пох?дне в?д праслов'янського кореня ≪вол/вел/въл≫ ? ≪мокрий, вологий≫; досл?вно ? ≪заболочений край≫. Цю етимолог?ю п?дтриму? переважна б?льш?сть л?нгв?ст?в та ?сторик?в.

1540  р. (з 1568 р. нова редакц?я). Себастьян Мюнстер  ; карта ? ≪POLONIA ET VNGARIA XV NOVA TABVLA≫ (Нова карта Польщ? та Угорщини). Вперше ця карта була надрукована в ≪Географ?? Птолемея≫ (редакц?я Себастьяна Мюнстера). Мапа ц?кава тим, що на н?й чи не вперше присутн? рег?ональн? назви укра?нських земель: Volhinia (Волинь), Pokutze ( Покуття ), Rvssia ( Русь ; м?ж р. Зах?дний Буг та р. Сян ) з? Львовом (Leopol), Podolia ( Под?лля ), Codimia ( Кодим?я ), Bessarabia ( Бессараб?я ), Tartaria minor (Мала Татар?я), Tartaria Przecopen[sis] (Перекопська Татар?я) (останн? дв? територ?? належать до П?вн?чного Причорномор'я ? Кримського п?вострова) ^[6] .

1613  р. Карта Радзив?ла (Карта Великого княз?вства Литовського) займа? важливе м?сце в укра?нськ?й ?сторичн?й картограф?? та одночасно ? перше картограф?чне джерело у XVII ст., де використана назва ≪Укра?на≫. В т?й частин? карти, що охоплю? укра?нськ? земл?, позначен?: Пол?сся (Polesia), Близька Волинь (Wolynia citerior), Далека Волинь, яку звали також Укра?ною та Низом (Volynia ulteririor, quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur), П?дляшшя (Podlachia), Червона Русь (Rufsia rubra), Покуття (Pokutiœ Pars), Под?лля (Podolia), частина С?верського княз?вства (Severiensis Pars). ^[7] .

1655  р. Н?кола Сансон . Карта ? ≪Estats De La Couronne De Pologne ou sont les Royaume de Pologne, Duches et Provinces De Prusse, Cuiave, Mazovie, Russie Noire &c Duches De Lithuanie, Volynie Podolie &c. De L'Ukraine &c … 1655≫ (Карта Польського корол?вства…). Назва Ukraine наклада?ться на назву Volynie, охоплю? Правобережну та Л?вобережну Укра?ну, в?д Ки?ва до гирла Дн?пра (Чорного моря). На карт? топон?м Dikia Pole ( Дике Поле ) м?ститься на л?вобережж? С?верського Д?нця. У картуш? позначено назви укра?нських во?водств. Серед укра?нських земель вид?лено: Чорну Русь (Russie Noire) ? територ?я Зах?дно? Укра?ни; Под?лля (Podolie); Волинь (Volynie), яка займа? Правобережжя ? Л?вобережжя ^[7] .

1657  р. Уго Аллард . Карта ≪Nova totius Regni Poloniae, Magnique Ducatus Lithuaniae, cum suis Palatinatibus ac Confiniis≫ (Нова карта всього Польського корол?вства, Великого княз?вства Литовського з ?хн?ми во?водствами та ?хн?ми межами). Придн?пров'я (Правобережне) позначене, як Ukraina (Укра?на). Укра?нськ? земл?, на той час у склад? Корол?вства Польща, представлен? Пол?ссям (Polesia), Волинню (Pal. Volyniae), Под?ллям (Podoliae) та ?н. На Чорноморському узбережж? показано Кримський п?востр?в (Crim). Назва Червона Русь (Russia Rubra) охоплю? Галицьку землю ^[7] .

1675  р. Фредер?к де В?тт . Карта ? ≪Regni Poloniae et Ducatus Lithuaniae Voliniae Podoliae Vcraniae Prussiae Livoniae, et Curlandiae≫ (Карта Реч? Посполито?, княз?вства Литовського, Волин?, Под?лля, Укра?ни, Прус?? , Л?вон?? та Курлянд?? ). На ц?й карт? територ?я по обидва боки Дн?пра ма? напис Vkrainia (Укра?на). Назва Vkrainia наклада?ться на назву Volhynia. Написи назв Укра?на, Волинь, Под?лля в заголовку карти не зб?гаються з написами на карт? ^[7] .

Волинь була заселена ще у Кам'яну добу , але предками нин?шнього населення краю вважаються венеди , хоча прабатьк?вщина слов'ян ? не ма? загальновизнано? локал?зац??. У I?II стол?ттях н. е.  венеди  згадуються у творах  Пл?н?я Старшого ,  Клавд?я Птолемея , Публ?я Корнел?я Тацита , п?зн?ше ? у творах ?сторика Йордана , у Пейтингерових таблицях тощо. Найдостов?рн?ший ?сторик Публ?й Корнел?й Тацит у 50?120 роках н. е. вважав венед?в прямими предками слов'ян. За Тацитом венеди мешкали на п?вноч? та сход? Карпатських г?р ; на сход? в?д луг??в , гот?в та ест?в ; на п?вноч? в?д сармат?в , ≪м?ж певк?нами та феннами≫. Пейтингерова таблиця локал?зу? венед?в ? в понизз? р?чки Дунаю .

Птоломей в?дносив венед?в до числа ≪дуже великих племен≫, що пос?дають земл? ≪вздовж ус??? Венедсько? затоки≫ , як у т? часи називали Балт?йське море .

Венедам доводилось вести в?йни проти Риму . В?домо, що римський ?мператор Волуз?ан (III ст. н. е.) за перемогу над венедами одержав титул ≪венедського≫. Проте, встановити сво? панування над венедами римлянам не вдалося. Вторгнення в 375 р. в ?вропу гунн?в спричинило велике переселення народ?в. З венед?в вид?лилися склав?ни, як? ос?ли на територ?? сучасно? Зах?дно? Укра?ни, Словаччини , Чех?? , Польщ? ? анти, як? оселились у Подн?пров'?.

?сторик Йордан вказу?, що в VI ст. венед?в част?ше називали антами ? склав?нами , але водночас в?н перел?чу? сучасних венедам склав?н?в ? ант?в як три окрем? групи племен , котр? походять ≪з одного кореня≫ (див. ≪Слов'яни≫ ). Серед склавин?в вид?лялися дул?би. Гегемон?я дул?б?в поширювалася на весь п?двладний ?м рег?он, в VI ст. вони створили свою державу, б?льше в?дому як державу волинян або Велику Волинь . У зах?дно?вропейському твор? друго? половини 10 стол?ття, в?домому, як Баварський Анон?м, автор говорить про високий р?вень розвитку економ?ки краю ? пов?домля?, що вони мали 70 м?ст, що ? б?льше, н?ж у будь-як?й ?нш?й тогочасн?й ?вропейськ?й кра?н?. Виявля?ться, дул?би ум?ли в умовах л?систо? ? заболочено? м?сцевост? господарити, торгувати ? будувати м?ста. Столицею держави волинян вважа?ться Зимненське городище .

Арабський мандр?вник ? учений першо? половини 10 стол?ття Аль-Масуд? також засв?дчу? ?снування могутньо? держави на Волин?.

…творять вони численн? народи. ? м?ж ними один, при якому здавна, в?д самого початку, була влада. Його король називався Маджак. Народ цей назива?ться Valinana, ? тому народов? звикли п?дкорятися ус? слов'янськ? племена, бо при ньому була влада й ?нш? ?хн? корол? ?й п?длягали… Цей народ ? серед слов'янських племен найчист?шо? кров?, його шанували серед ?нших народ?в.

Розвитку держави волинян-дул?б?в завадили авари, як? вторгнулися в ?вропу, заснували в Подунав'? св?й каганат ? почали воювати з дул?бами. Вже в часи в?зант?йського ?мператора ?ракл?я (610?641), пов?домля? л?тописець, авари воювали проти слов'ян ? ≪примучили дул?б?в≫. П?сля аварського завоювання дул?бський плем?нний союз розпався, ? частина його територ?й п?дпала п?д залежн?сть Аварського каганату , через що в?д?гравали п?зн?шу роль рег?онального л?дера представники окремих рег?он?в розселення дул?б?в (див. ≪бужани≫, ≪волиняни≫ , ≪черв'яни≫ ). У IX?X ст. черв'яни мали ч?льне м?сце в сусп?льств? перед бужанами , п?зн?ше волиняни зайняли л?дерство у пол?тично-економ?чному житт? надавши назву Волин? .

Але невдовз? п?сля розгрому аварами держави волинян внасл?док внутр?шньо? слабкост? ? повстань п?дкорених племен розпався ? ?хн?й каганат. У 627 роц? виника? ще одна праукра?нська держава Велика Хорват?я, засновником яко? був князь б?лих хорват?в Самослав. Охоплювала вона територ?ю Зах?дно? Укра?ни ? частково сус?дн?х держав. Велика Хорват?я була християнською кра?ною. Та п?сля смерт? Самослава вона розпалась на к?лька окремих княз?вств. В Укра?н? було Ст?льське княз?вство, яке в X стол?тт? стало занепадати. В?домий хорватський ?сторик В?кослав Кла?ч ?дентиф?кував Б?лу (Велику) Хорват?ю приблизно з територ??ю Корол?вства Галичини ? Володимир?? , наголошуючи, що м?ста Перемишль, Бужеськ, Велинь, Червен, Пл?сненск ? Радече ? м?ста б?лих хорват?в. Ц?каво зазначити, що той самий Кла?ч, покликаючись на московськ? арх?ви, вказу?, що ще в XIX стол?ття жител? с?л довкола волинського м?ста Дубно називали себе б?лими хорватами. А мешканц? околиць Володимира Волинського (за твердженням ?ншого хорватського ?сторика, М?рко В?дов?ча) ? просто хорватами.

Генетика хорват?в ? галичан ? окремим питанням, але за в?рог?дними даними ряд м?ст у нин?шн?й Льв?вськ?й област? (Звенигород, Буськ, Кулик?в, Белз та ?н.) заснован? бужанами. Це п?дтверджу?ться тим, що жител? п?вн?чних район?в Льв?всько? област? (Малого Пол?сся) в?дносяться до укра?нц?в волинського вар?анту пол?ського антрополог?чного типу, як ? жител? Р?вненсько?, Волинсько?, заходу Житомирсько? област?, а також п?вноч? Терноп?льщини ? п?вдня Берестейщини. Тим не менш волиняни ? галичани мають сп?льну ?стор?ю давнього державотворення.

У IX?X стол?ттях на Волин? виникли м?ста Волинь (тепер територ?я Польщ?), Буськ (нин? Льв?вщина), Луцьк , Червен (тепер територ?я Волинсько? област?), Белз (нин? Льв?вщина). З середини X стол?ття Волинська земля ув?йшла до складу Ки?всько? Рус? . Про ?нкорпорац?ю Ки?вом Волин? св?дчить л?тописна зв?стка про реформи княгин? Ольги та встановлення погост?в по р?чц? Луз? . На думку Ю. Диби, л?тописна фраза ≪и оустави по мьст?. погосты и дань. и по луз? погосты и дань и ?брокы≫, пом?щена в продовженн? л?тописного опису помсти Ольги деревлянам (≪по мьст?≫ ? буквально ≪п?сля помсти≫), в?добража? реал?? маршрута походу княгин? Ольги п?сля деревлянсько? помсти дал? на зах?д, до право? притоки Зах?дного Бугу  ? Луги. П?дкорення Деревлянсько? земл? та Волин? в?дкрило перед Ки?вом перспективи контролю двох важливих м?жнародних торговельних шлях?в. Один ?з них ? суходольнний, названий ≪Шлях ?з н?мц?в у хозари≫ , пов'язував Волзьку Булгар?ю через Ки?в , Крак?в та Прагу з Регенсбургом та ринками збуту руських товар?в у Баварському Подунав'?. Кр?м того, волод?ння деревлянським та волинським в?дтинками цього шляху, який проходив через Устилуг , розташований при впад?нн? Луги до Зах?дного Бугу, давало Ки?ву можлив?сть контролювати водний маршрут по Бугу, який в?дкривав вигоди прямо? торг?вл? з Балтикою . Масштаби торгових операц?й по Зах?дному Бугу та В?сл? в?дображено в масових знах?дках торгових пломб у Дрогичин? . З? 15 000 загально? в?домо? к?лькост? 12 000 (80 %) виявлено в Дорогичин? та його околицях. На П?вн?чн? околиц? Рус? припада? лише 2500 (17 %) пломб, з яких до 1000 знайдено в Новгород? та Городц? на Волз? . Решту 3 % дали ?нш? руськ? земл?. Виг?дне розташування р?чки Луги на перетин? торгових маршрут?в привело до заснування на н?й Володимира-Волинського ^{[8] [9] [10]} .

У 981 роц? великий князь ки?вський Володимир Святославович , тод? ще поганин, скористався чварами м?ж хорватськими князями ? при?днав забузьк? (забозьк?) Червенськ? гради . Л?топис зображу? князя Володимира з двох стор?н, немов в?н мав дв? душ?: поганську ? християнську. Володимир-поганин був войовничий, жорстокий; Володимир-християнин визначався лаг?дн?стю ? милосердям, любив мир, лад ? спок?й, був строгий для себе ? боявся гр?ха Божого. Так в?н у 981 роц? понищив Пл?снесько, а в 988 роц? заснував тезойменне м?сто Володимир ? в?ддав Волинську землю в уд?л сво?му синов? Всеволоду . В?дтод? в?д часу адм?н?стративно? реформи Володимира Святославича у Володимир? сид?ли сини ки?вських княз?в.

Волинська земля продовжувала формуватися у друг?й половин? 11 стол?ття внасл?док об'?днання територ?й Червенських град?в ? Белзько? земл?. В?дтак до них було при?днано Берестейську волость . Згодом волинськ? княз? почали освоювати територ?ю на сх?д в?д м?ст Дорогобуж , Острог та Вигош?в .

На Любецькому з'?зд? 1097 р. Волинську землю було закр?плено за князем Давидом ?горевичем , але Витеч?вський з'?зд 1100 року позбавив його Волин?, ? деякий час нею волод?ли р?зн? княз?. В 1117 роц? Волинь перейшла до волод?нь Володимира Мономаха . За ?зяслава Мстиславовича до складу волинських земель входить Погорина з м?стами Шумськом , Тихомлем та Гн?йницею. За князювання Романа Мстиславича в 1195 роц? до його княз?вства було при?днано Полонне ? в?дтод? надовго сх?дною межею Волин? стала р?чка Случ .

На початку XII стол?ття Волинська земля займала територ?ю в?д Берестя на Зах?дному Буз? до верх?в'?в р?чки Серету на п?вдн?. ?? поруб?жжя на заход? становили м?ста Сутейськ ? Червен, на сход? ? Дубровиця , Дорогобуж , Острог , Полонне, Кам'янець .

У XII стол?тт? одним ?з центр?в консол?дац?? Волинсько? земл? стало м?сто Луцьк . Для протид?? ки?вським князям, як? прагнули заволод?ти Волинською землею, на сход? ?? територ?? ?нтенсивно будувалися м?ста ? фортец?. У перш?й половин? XII стол?ття значна частина волинських кордон?в стаб?л?зувалася. З к?нця 1150-х рок?в на територ?? Волинсько? земл? склада?ться Волинське або Володимирське княз?вство. Ки?вськ? княз? намагались втримати багату Волинську землю п?д сво?ю рукою як базу для подальших д?й. Одночасно ?з зм?нами в Ки?в? м?нялися волинськ? княз?. Вони були повн?стю залежн? в?д Ки?ва ? повинн? були виконувати волю ки?вського князя. Вид?лення Волин? в окреме княз?вство в?дбулось за  ?зяслава Мстиславича . Як ? ?нш? княз? з  Мономахово? династ?? , в?н добивався влади у Ки?в? ? трич? на короткий час був ки?вським князем ( 1146 ? 1154 ). Але, зустр?чаючи вперте суперництво з боку ?нших княз?в, в?н вважав ки?вський престол непевним для себе, тому основну увагу скерував на Волинь, де почав орган?зовувати княз?вство для свого роду. ?зяслав переселив до Володимира родину ? перен?с дв?р. Ки?в у той час внасл?док боротьби спадко?мц?в Володимира Мономаха за владу, коли княз? м?нялися щороку, став занепадати, особливо п?сля його погрому ? пограбування зал?щанським князем ?з дом?шкою кров? Рюрикович?в Андр??м Боголюбським у 1169 р. ? на Волинь не мав н?якого впливу.

З 1170 рок?в Волинь стала незалежною в?д Ки?ва, але не уникнула процесу роздроблення, який у цей пер?од в?дбувався на Рус?. П?сля смерт? Мстислава ?зяславича (1170) його сини под?лили Волинську землю: Роман одержав Володимир, Всеволод  ? Белз , Святослав  ? Червен , Володимир  ? Берестя . У 1170?1205 роках Володимирське княз?вство об'?днало навколо себе вс? уд?льн? княз?вства. У 1199 роц? Роман Мстиславович при?днав до нього Галицьке княз?вство ? створив Галицько-Волинське княз?вство . ?сторичн? под?? ц??? славетно? доби досить ретельно в?дображен? у справжн?й культурно-?сторичн?й пам'ятц? Галицько-Волинському л?топис? . Цей шедевр под?ля?ться на дв? частини: Галицький л?топис (1201?1261), складений у Галичин?, в основу якого покладено л?тописання час?в князя Данила Романовича Галицького ? Волинський л?топис (1262?1291), складений на Волин?, який б?льше в?дображав ?сторичн? под?? волинських земель за князювання Василька Романовича та його сина Володимира. В 1240 р. на момент монгольсько? навали синов? князя Романа Мстиславовича Данил? Романовичу (Галицькому) п?дпорядковувався ? Ки?в. За оборону Ки?ва, укр?плення якого були найпотужн?шими у Сх?дн?й ?вроп?, в?дпов?дав призначений Данилом Романовичем во?вода Дмитро.

У грудн? 1240 року п?сля двом?сячно? облоги ? двотижневого штурму з?брана ханом Бати?м ?з п?двладних народ?в нин?шньо? Рос??, в?домих у ?вроп? п?д назвою татари, 200-тисячна арм?я взяла Ки?в ? майже повн?стю знищила його, а в 1241 роц? монголо-татари п?шли на Волинь ? Галичину. Крем'янця ? Данил?ва вони не змогли взяти, а Кам'янець, Колодяжин, Володимир, Луцьк та ?нш? м?ста були взят? ? поруйнован?. Пл?снесько ? Волинь (м?сто, яке дало назву краю) вже не в?дновилися, Перемиль ? Пересопниця в?дродилися як села, було знищено десятки ?нших с?л. За легендою XIX стол?ття, в цей же час ченц? Ки?во-Печерського монастиря , як? втекли в?д нападу татар у 1240 р, заснували монастир у Поча?в? , який зараз ? найб?льшою православною святинею Волин?.

Данило Романович брав участь ще в перш?й битв? з монголами на р. Калц? в 1223 р. (там в?н був поранений) ? розум?в, що не може вчинити ?м опору, тому ще заздалег?дь по?хав на Зах?д, щоб домовитися з поляками ? угорцями про сп?льн? д?? проти загарбник?в, але вони в?дмовилися, про що пот?м г?рко пошкодували. П?сля в?дходу монгол?в у Сарай на Волгу (нин?шня Рос?я) Данило Романович повернувся, застав згарища ? ру?ни, свав?лля галицьких бояр, як? за його в?дсутност? запросили на престол представника черн?г?всько? династ?? Ростислава Михайловича (зятя угорського короля), розгромив Ростислава разом ?з його союзниками угорцями ? поляками в 1245 роц? в битв? п?д Ярославом ? почав зм?цнювати державу. Це занепоко?ло монгол?в ? п?сля ?хн?х погроз про напад, щоб зберегти державу в?д плюндрування, Данило Романович по?хав в 1246 роц? в Сарай, де в?дмовився в?д Ки?ва, визнав свою залежн?сть в?д Орди, зобов'язався платити ?й данину ? надавати в?йськову допомогу в походах на сус?д?в. На в?дм?ну в?д княз?в ?нших земель колишньо? Ки?всько? держави, в?н не був зобов'язаний ?здити до хана на поклони для п?дтвердження сво?? влади ? обходився при сплат? данини без ханських баскак?в. Натом?сть укра?нська держава фактично збер?гала незалежн?сть у внутр?шн?й ? зовн?шн?й пол?тиц?, що давало можлив?сть Данил? Романовичу займатись ?? в?дбудовою. Столицю в?н перен?с ?з зруйнованого Галича до Холма , де звели фортиф?кац?йн? споруди, церкви, заклали гарний парк. Галич на той час втратив сво? значення, бо В?зант?я занепадала ? торгов? шляхи до не? контролювалися татарами, а Холм знаходився на перехрест? ?вропейських торгових шлях?в. Дн?стер перестав грати роль торговельного шляху, зате зросло значення Буга завдяки торговельним зносинам ?з н?мецьким орденом хрестоносц?в над дол?шньою В?слою . Водночас велося буд?вництво в ?нших м?стах держави, споруджувалися перш? мурован? фортец?. Було засновано близько 70 м?ст, в тому числ? в 1256 роц? Льв?в . Завдяки мудр?й державн?й пол?тиц? Данило Романович все ж зум?в зберегти свою державу в?д знищення монголо-татарами. Незважаючи на певну залежн?сть, в?н фактично не п?дкорився влад? Золото? Орди. П?сля повернення в 1246 р. з Орди до Данила Романовича присилалися посли в?д Папи з пропозиц??ю корони в обм?н на церковну ун?ю, але в?н в?дмовився, бо хот?в антимонгольського союзу з католицькими державами. Лише коли у 1253 р. Римський Папа ?нокент?й IV звернувся до лицар?в деяких народ?в слов'янського походження, що були католиками, ?з закликом походу проти татар, Данило погодився прийняти корону. Коронац?я в?дбулася в 1253 роц? в Дорогичин? п?д час походу на ятвяг?в. Але король Данило не сп?шив ?з впровадженням церковно? ун??, бо й католицьк? володар? не сп?шили ?з хрестоносним походом проти татар. В?йна з ятвягами завершилась холмським миром, але ще перед тим, дов?давшись про коронац?ю, татарський ватажок Куремса п?шов на Волинь ? став облягати Кременець, проте безусп?шно ? повернувся на Дн?про, пограбувавши околиц?. У в?дпов?дь на напад Куремси король Данило п?шов у пох?д на т. зв. татарських людей (болох?вц?в ), тобто земл? по Случ? ? Тетереву, що були безпосередньо залежн? в?д татар. Куремса спробував в?домстити, д?йшов до Луцька, але не досяг усп?ху ? незабаром Орда зам?нила його на колишнього Бати?вого полководця Бурундая. Романович? стали будувати укр?плення ? зм?цнювати наявн?. Тод? Бурундай схитрував ? покликав Романович?в у пох?д на Литву ? тим порушив ?хн?й мир, а пот?м неспод?вано п?шов на Волинь ? зажадав знищити вс? укр?плення. Романович? були змушен? це зробити, було роз?брано укр?плення Данилова, Ст?жка, Кременця, Луцька, Львова ? ?нш?. Вц?л?в лише Холм. П?сля цих под?й Романович? втратили над?ю на визволення в?д татарського ярма, король Данило дуже переживав ? помер в 1264 роц?. Похований в?н у столиц? корол?вства волинському Холм? в побудован?й при ньому Церкв? Р?здва Пресвято? Богородиц?. На даний час точне м?сце його поховання не встановлене (Холм тепер належить Польщ?). По смерт? короля Данила державн? ? династичн? справи перебрав на себе його брат ? сп?льник у вс?х справах Василько. Держава була под?лена, Галичина д?сталася синам короля Данила, а Волинь ? Берестейщина Васильков?. В?н титулувався королем ? фактично правив вс??ю державою. Королями Рус? титулувалися ? наступн? правител? держави, нащадки короля Данила по чолов?ч?й л?н??.

Остаточно територ?я земл? склалася у перш?й половин? XIII стол?ття. Зах?дний руб?ж Волинсько? земл? (з Польщею ) пролягав у межир?чч? Зах?дного Бугу й Вепра , а на початку 13 стол?ття впритул п?дступив до Вепра. На п?вн?чному заход? та п?вноч? кордон Волинсько? земл? з Великим княз?вством Литовським ? ятвягами проходив Зах?дним Бугом ? його притоками, зокрема р?чкою Лесною. Б?льш?сть басейну р?чки Кросни належала до Волинсько? земл?. Тут руб?жною була р?чка Нур .

У 1251?1253 роках король Рус? Данило дарував половцям хана Тегака земл? на Берестейщин? , для захисту п?вн?чно? Волин? в?д напад?в ятвяг?в та литовц?в . Кочовики заснували там 40 поселень й збер?гали свою ?дентичн?сть до початку XVI ст. ^[11]

З часом боротьба ?з зовн?шн?ми ворогами ? внутр?шн? м?жусобиц? знесилювали Галицько-Волинську державу. П?сля смерт? в 1340 р. праправнука короля Данила по ж?ноч?й л?н?? Юр?я II Болеслава розпочалася тривала в?йна Угорщини, Польщ? ? Литви за земл? Галицько-Волинсько? держави.

П?сля смерт? Юр?я II Болеслава (котрий був сином мазовецького князя Тройдена I ? його дружини Мар?? , правнучки короля Данила), бояри проголосили володарем Галицько-Волинсько? держави, королем Рус? Любарта-Дмитра , зятя попереднього короля Лева II Юр?йовича , зукра?нщеного сина литовського володаря Гедим?на . Але поляки не погодилися з цим ? захопили Галичину, започаткувавши багатол?тн? суперечки за галицьку спадщину. Докладн?ше: В?йна за Галицько-Волинську спадщину . Фактично Любарт-Дмитро правив Волинню, але протягом всього пер?оду свого правл?ння за п?дтримки брат?в в?в в?йни з поляками, п?дтримуваних угорцями, зд?йснював походи на Галич, Льв?в, Крак?в. П?вденний кордон ?з Галичиною йому вдавалося з перем?нним усп?хом утримувати в район? Крем?нець  ? Олесько  ? Лопатин . У 2-й половин? 14 стол?ття поляки п?сля запекло? боротьби разом з Угорщиною проти Литви захопили зах?дну частину Волин? включно з Холмом . Резиденц?я князя Любарта була в Луцьку, за його правл?ння там було збудовано фортецю ? так званий замок Любарта , нин? один ?з найкращих збережених замк?в Укра?ни. Видатний ?сторик Михайло Грушевський стверджував, що при Любартов? Волинь була ≪зовс?м ос?бним св?том≫, не схожим на Велике Княз?вство Литовське . Любарт дбав про торг?влю ? будував церкви. Вважа?ться, що король Любарт помер в 1385 роц?.

П?сля смерт? Любарта волинським князем став його син Фед?р . Але великий князь литовський, король польський (п?сля Кревсько? ун??) Ягайло (праправнук короля Данила ), а пот?м його суперник двоюр?дний брат князь В?товт поступово обмежували волод?ння князя Федора Любартовича, а в 1393 р. В?товт л?кв?дував уд?льн? княз?вства ? перетворив ?х на пров?нц?? Литви, якими правили нам?сники . Волинь стала частиною Великого княз?вства Литовського. Становище В?товта особливо зм?цн?ло п?сля перемоги над Тевтонським орденом у Грюнвальдськ?й битв? 1410 р., в як?й поряд ?з б?лоруськими, литовськими ? польськими в?йськами брали участь ? руськ? (укра?нськ?) полки.

За час?в В?товта Луцьк ста? його другою столицею п?сля В?льна. В?товт дба? про нього та хоче зробити його центром укра?нських земель: п?клу?ться розвитком торг?вл?, розбудову? поставлений Любартом замок: тут оселяються ?вре?, кара?ми, нав?ть татари. В 1429 р. в замку Любарта в?дбувся з'?зд монарх?в ?вропи, метою якого було розв'язання пол?тичних ? економ?чних питань центрально-сх?дно? ?вропи, а також питання коронац?? В?товта. Та коронац?я не в?дбулася, бо поляки перехопили вислану корону. Але В?товт мав пошану в чужих володар?в ? спирався на в?йськову силу з укра?нських ? б?лоруських земель.

П?сля смерт? В?товта в 1430 р. литовськ? та руськ? феодали на сейм? у В?льно обрали великим литовським князем молодшого брата Ягайла ? Свидригайла , противника литовсько-польсько? ун??. Король Ягайло почав проти нього во?нн? д??, тому на Волин? ? Под?лля розпочалася народна в?йна проти поляк?в. Але через невдал? д?? Свидригайла та його ор??нтац?ю на руських православних феодал?в литовськ? магнати в 1432 р. обрали великим литовським князем Сиг?змунда Кейстутовича , молодшого брата В?товта. Сиг?змунд, намагаючись позбавити Свидригайла опори серед православних феодал?в, в 1432 р. ур?вняв ?х у правах ?з литовцями-католиками. Це дало йому змогу в 1435 р. остаточно розбити Свидригайла з прихильниками. У Свидригайла залишилась т?льки Волинь. Проте волинськ? княз? з династ?? Гедим?нович?в ?ван ? Олександр Чорторийськ? орган?зували змову руських патр?от?в ? в 1440 р. вбили великого князя Сиг?змунда Кейстутовича , васала короля Польщ? Ягайла. Одразу ж на б?лоруських ? укра?нських ^[12] землях спалахнули повстання проти тод?шньо? литовсько? верх?вки, переважно римо-католик?в. Вони набрали такого загрозливого характеру, що новообраний великий князь литовський Казимир IV Ягайлович (1440?1492) мусив визнати в?дновлення Ки?вського й Волинського княз?вств. Ки?вським князем став син усунутого В?товтом Володимира Ольгердовича Олелько (Олександр, 1440?1455), волинським ? Свидригайло (1440?1452). Десятир?чна визвольна боротьба руських княз?в ? бояр завершилася перемогою. Руськ? земл? в черговий раз в?дновили свою нац?ональну автономну державн?сть. Проте так? поступки з боку Литви православним були тимчасовими. У 1452 р. п?сля смерт? Свидригайла Волинське княз?вство припинило сво? ?снування.

Волинь, з?йшовши на становище пров?нц??, ще б?льш як сто рок?в збер?гала сво? притаманност?, що виникали з нац?онально-пол?тичних ? культурно-рел?г?йних традиц?й русько? доби. Адм?н?стративно вона була под?лена на три староства: володимирське, луцьке ? кременецьке. Тут р?зними шляхами примножували сво? багатства княж? роди Острожських, Чарторийських, Сангушк?в, Корецьких, Збаражських та ?н. Вони з, ?льшували сво? ма?тки новими земельними просторами шляхом закупу ? надань великого князя. Для вир?шення виключно волинських потреб у Луцьку п?д проводом маршалка волинсько? земл? в?дбувалися сойми за участю православних ? католицького ?пископ?в, трьох старост, княз?в, великих ? др?бн?ших землевласник?в. В?домо, зокрема, що в 1506 маршалком Волинсько? земл? був Федор (Федько) Янушкевич , а з 1507 ? Острозький Костянтин ?ванович . Волинська аристократ?я, перетворюючись у землевласник?в, почина?, хоч ? з р?зними усп?хами, боронити свою землю в?д татар. Зокрема, князь ?ван Острожський завдав ?м у 1454 р. сильного удару. 1469 року ≪царик Маняк≫ ^{[13] [14]} напав на Под?лля, також Волинь, Ки?вщину. Хан Мен?л? I ??рей попередив короля про небезпеку, що дозволило з?брати в?йсько та не допустити розорення Галичини та Зах?дно? Волин? ^[14] . Але п?сля 1489 року татарськ? напади стали пост?йним явищем. Це зубожувало Волинь ? змушувало землевласник?в думати про оборону. Так, показ в?йськ 1529 р. виявив, що сам князь Костянтин Острожський постачав 426 коней ? 3408 вояк?в (п?д його проводом були розгромлен? в 1514 р. п?д Оршею московськ? в?йська). Сукупн?сть земл? в приватних руках та во?нн? потреби призвели до того, що Волинь покрилася рядом приватних оборонних замк?в. Щоб п?днести м?ста економ?чно, ?м стали надавати магдебурзьке право. В 1430 р. його отримав Луцьк , в 1431 Кременець , в к?нц? XV ст. Володимир, ?нш? в XVI ст. До середини XVI ст. стар? волинськ? м?ста були зв?льнен? в?д великокняжих податк?в, ?хн?м обов'язком було боронити сво? замки. Разом ?з тим на плеч? селян почали спадати нов? тягар? ? обмеження вольностей. Селянин, зв?льнений в?д великокняжих податк?в, став платити ?х землевласников?. З посиленням феодального гн?ту та нац?онально-рел?г?йного пересл?дування вт?кач?, в тому числ? з Волин?, стали освоювати Придн?пров'я . Для захисту в?д наб?г?в татар на о. Мала Хортиця у 1550-х роках Дмитро Вишневецький ( ≪Байда≫ ), волинський князь ?з роду Гедим?нович?в , власник земельних ма?тк?в у Кременецькому пов?т? , заклав першу велику С?ч .

За Литви у волинськ?й Погорин? в 1556?1561 рр. була створена визначна пам'ятка староукра?нсько? мови , один ?з перших переклад?в ?вангел?я ? рукописне Пересопницьке ?вангел?? . Книга стала одним ?з символ?в укра?нсько? нац??, на н?й зараз приймають присягу президенти Укра?ни .

Велике княз?вство Литовське поступово занепадало. Унасл?док Л?вонсько? в?йни з Москов??ю воно опинилося на меж? во?нно? катастрофи й змушене було п?ти на зближення з Польщею, яка прагнула при?днання Литви. П?сля Любл?нсько? ун?? 1569 року шляхетська Польща захопила всю Волинь ? створила тут Волинське во?водство . Якщо до того становище укра?нц?в було стерпним, то тепер розпочався повсюдний наступ польсько-литовсько? адм?н?страц?? на права укра?нського населення. Р?зко посилився нац?ональний, рел?г?йний ? культурний гн?т. Разом ?з тим поляки намагалися перетягнути укра?нську ел?ту на св?й б?к. Волинськ? княж? та панськ? роди, зац?кавлен? в накопичуванн? майна, стали в?дсуватися в?д нац?ональних справ ? ополячуватися. Волинська аристократ?я залюбки входила в зм?шан? подружн? зв'язки ? переходила на католицтво. Було поставлене п?д сумн?в саме ?снування укра?нсько? сп?льноти. Лише окрем? магнати залишились в?дданими батьк?вськ?й в?р? ? культур?. Князь Костянтин-Василь Острозький , якого називали ≪некоронованим королем Укра?ни≫, заснував в 1576 р. в сво?му ма?тку Острозьку академ?ю ? першу укра?нську школу вищого р?вня. При академ?? д?яла друкарня, в як?й першодрукар ?ван Федорович в 1581 р. видав перше повне друковане видання Б?бл?? слов'янською мовою ? т. зв. Острозьку Б?бл?ю . Але почин князя Острозького не знайшов г?дних посл?довник?в. П?сля його смерт? занепала й академ?я, що ледь живот?ла за його сина Януша, який ще за життя батька перейшов у католицтво.

Король став надавати на Волин? польським магнатам земельн? над?ли у волод?ння. Разом ?з магнатами сунула на сх?д незаможна шляхта, яка хот?ла доробитися тут ма?тку. Кр?м них, на сх?д посунули польськ? м?щани ? ?вре?, як? згодом стали займатися р?зними спекуляц?ями по м?стах ? селах. За любл?нською ун??ю земл? волинсько? шляхти ставали ?? власн?стю. А на селян, що втратили право на землю, було зб?льшено податки в грошах ? натур? та трудоднях панщини. Це спонукало ?х шукати кращо? дол? в степах Придн?пров'я.

Колон?зац?йний рух на наддн?прянських землях пересунув оборонну л?н?ю на сх?д ? п?вдень. Волинськ? магнати стали ухилятися в?д оборонно? служби, тод? польський сейм звернув увагу на козак?в ? почав втягувати ?х до ре?стру. Серед ре?стрових козак?в, що брали участь у польсько-московськ?й в?йн? 1579?1581 р. ? вернулися з не?, було коло 2500 волинян. Низове козацтво, що турбувало татар, турк?в ? молдован?в, мало в соб? значну частку волинян. Запорожц? завдавали клопоту ? сам?й Польщ?, особливо магнатам на прилеглих територ?ях. А в 1594 р. колишн?й сотник К. Острозького Северин Наливайко п?сля молдавських поход?в не повернувся на Низ, а п?шов на Угорщину ? в 1595 р. появився на Волин? п?д Луцьком, погодився на контрибуц?ю, пот?м здобув Слуцьк ? п?шов дал? на Б?лорусь, збираючи контрибуц?ю. Наприк?нц? 1595 ? на поч. 1596 р. в?н разом з загонами Григор?я Лободи ? Матв?я Шаули контролювали все укра?нське Правобережжя ? П?вденно-Сх?дну Б?лорусь. Особливе занепоко?ння в поляк?в викликали зв?стки про ?х нам?ри створити Укра?нську республ?ку на чол? з князем. Польський уряд доручив придушити повстання одному з найкращих полководц?в того часу польному гетьманов? С. Жолкевському. Об'?днан? сили повстанц?в розбили передов? загони поляк?в, але пот?м почали в?дступ, який утруднювався величезним обозом ?з ж?нками ? д?тьми ? були в 1596 р. оточен? п?д Лубнами. Наливайко здався, щоб уникнути р?зн? ? був четвертований у Варшав?. Незважаючи на об?цяну амн?ст?ю, б?льш?сть козак?в за наказом Жолкевського були вир?зан?, а польський сейм проголосив ?х ≪зрадниками й ворогами батьк?вщини≫.

П?сля берестейського церковного собору 1596 р. на прилучених до Польщ? волинських землях почалася рел?г?йна боротьба. За п?дтримки короля Сиг?змунда III Вази ? католицьких магнат?в у православних збройним насильством було в?д?брано багато церков. Особливо становище православних пог?ршилося п?сля смерт? захисника православ'я князя К. Острозького в 1608 р.

У 1601 р. на Волин? об'явився аферист нев?домого походження, який назвався сином ?вана IV Грозного. Польський король Сиг?змунд III Ваза ? литовсько-руськ? (укра?нськ?) магнати ( Адам та Костянтин Вишневецьк? , Сап?ги , польськ? ? Мн?шеки ) визнали в ньому сина ?вана IV Грозного, п?дтримали Дмитр?я ? протягом 1603?1604 провели п?дготовку до зведення його на московський престол. В?н царював у Москов?? в 1605?1606 рр. ? ув?йшов в ?стор?ю як Лжедмитр?й I.

У цей пер?од волинськ? княз? Вишневецьк? на колон?зовуваних л?вобережних землях нин?шньо? Полтавсько?, частково Ки?всько?, Черн?г?всько? ? Черкасько? областей, пот?снивши ?нших магнат?в, в тому числ? Януша Острозького, створили щось на зразок уд?льного княз?вства ? ма?тност? п?д загальною назвою Вишневеччина. Це в?дбувалось ?з переселенням п?дданих ?з Волин?. Столицею Вишневеччини були Лубни, де на Замков?й гор? був побудований замок ?з палацом ? розк?шним парком. Станом на 1648 р. до Вишневеччини належало 56 м?ст ? м?стечок ? належали вони окатоличеному Ярем? Вишневецькому.

У 1648 р. п?сля початку визвольно? в?йни проти поляк?в ? перемог у битвах п?д Жовтими Водами ? Корсунем, в яких активну участь брав козацький ватажок Максим Кривон?с, в?н на чол? повстанц?в п?шов на Вишневеччину, захопив ? знищив палац у Лубнах ? всю княз?вську резиденц?ю. Ярема Вишневецький ут?к на Правобережжя, де з жорсток?стю взявся придушувати повстанський рух, Кривон?с став його особистим ворогом. Повстанц? числом до 10 тис. на чол? з полковником Максимом Кривоносом, який часто д?яв незалежно в?д Богдана Хмельницького, теж п?шли на Волинь, захопили Полонне, взяли участь у переможн?й битв? п?д Пилявцями, здобули в ма?тностях Вишневецьких замки в Збараж?, ?х родовому гн?зд? Вишн?вц? ? Кременц? (який до того був неприступним для вс?х завойовник?в ? п?сля чого не в?дбудовувався). На Волин? д?яли ? ?нш? повстанч? загони, в результат? л?том 1648 р. т?льки Дубно ними не було захоплене. Ярема Вишневецький в?дступив до Львова, але в?дмовився його обороняти ? Максим Кривон?с взяв Високий Замок вперше в ?стор??, а Хмельницький взяв в?дкуп 200 тис. злотих, щоб не зач?пати м?ста. Вже в листопад? Хмельницький п?д?йшов до Замостя, де сховався Ярема Вишневецький. Тут сталися неоднозначн? под??, про як? сперечаються ?сторики: Максим Кривон?с чи то в?д чуми, чи в?д ран помер, або був страчений за наказом Хмельницького за жорсток?сть ? самоуправство. Хмельницький не взяв Замостя, не п?шов на беззахисну Варшаву (Польща була без короля ? в?йська), а повернувся в Ки?в ? взявся за переговори. Проте на Волин? ? дал? д?яли повстанц?, як? розправлялися з католиками ? ?вреями, одним ?з таких загон?в керував син Максима Кривоноса Олександр Кривоносенко.

У 1649 р. п?д час другого походу Хмельницький обложив Збараж, а пот?м ?з частиною в?йська п?шов на Збор?в назустр?ч арм?? поляк?в. Перемога мала бути безсумн?вною, але в найкритичн?ший момент п?дкуплений поляками татарський хан зажадав припинити б?й ? почати мирн? переговори. В результат? був заключений т. зв. Збор?вський догов?р, за яким козаки здобували численн? права, але фактично вся Волинь залишалася п?д Польщею. Поляки карали смертю учасник?в повстання, а татари грабували ? поневолювали укра?нц?в Волин?.

У 1651 р. бойов? д?? продовжились. Король Ян Казимир ?з майже 200 тис. арм??ю отаборився б?ля Сокаля, де поповнював запаси пров?анту, обдираючи м?сцеве населення. На Волинь попрямував ?з сво?м 100 тис. в?йськом ? 40 тис. татар ? Богдан Хмельницький. До нього при?дналися к?лька десятк?в тисяч селян (черн?), як? були вже не в змоз? терп?ти знущання поляк?в. Арм?? з?йшлися б?ля волинського Берестечка. Тут в?дбулась битва, яка стала чи не найб?льшою в тогочасн?й ?стор??. Початок битви був усп?шним для козак?в. Але хан знову став уникати бойових д?й, в?н б?льше хот?в польського золота. Хмельницький хот?в його повернути, але хан його затримав (п?дтверджень цьому нема) ? покинув поле бою. В результат? Хмельницький опинився аж б?ля ?зяслава. Обраний запорожцями наказний гетьман ?ван Богун розум?в, що шанс?в на перемогу в так?й ситуац?? мало. Було прийнято р?шення через споруджен? переправи в?дступити. Але селяни зчинили зам?шання ? заохотили поляк?в до наскоку, що перетворився на р?зню озбро?но? вилами, ц?пами ? косами черн?. В результат?, за р?зними даними, ?? загинуло не менше к?лькох тисяч (30 тисяч за даними польських джерел). В митрополита кор?нфського Йоасафа, сподвижника Хмельницького, стр?лили з лука, пот?м в?друбали йому голову ? доставили королев?. Король викупив в?д вбивц? ознаки духовного сану забитого, згодом вони були покладен? перед ?коною Холмсько? Богоматер? (нин? це найдавн?ша, XI ст., ? одна з найшанован?ших ?кон Укра?ни, знаходиться в музе? Волинсько? ?кони в м?ст? Луцьку ). Разом ?з Йоасафом було забито ? його товариша ? диякона Павла.

Пересл?дуван? козаки вчиняли полякам достойний оп?р. Одним ?з таких м?сць ? збережений у пам'ят? народу Козацький редут у Семидубах б?ля Дубна.

В битв? на сторон? поляк?в активну роль грав кат укра?нського народу Ярема Вишневецький. Невдовз? п?сля битви в?н помер, а за так? заслуги його син Михайло згодом був обраний польським королем.

П?д час ?снування Укра?нсько? держави XVII стол?ття, урядом Гетьмана Богдана Хмельницького у липн? 1648 року була утворена в?йськово-земська одиниця ? Волинський полк , яка охоплювала б?льш?сть територ?? Волин?. Ця одиниця ?снувала з перервами до 1658 року. В 1652 р. п?сля битви п?д Берестечком Острозький полк з с?м'ями п?д проводом ?вана Дзинковського, щоб не бути п?д поляками, переселився на Слобожанщину в околиц? Острогожська, де й ос?в над берегами р. Тихо? Сосни (за ?. Левковичем, ? ?нш? верс??).

Татари ? поляки знову грабували Под?лля ? Волинь. Особливо Волинь в?д них потерп?ла в 1653 р. П?д к?нець л?та вони нищили ма?тки Любомирського ? здобули Полонне. В жовтн? неспод?ваним нападом захопили ?зяслав, Корець та Остр?г ? забрали в полон багато шляхти з ж?нками ? д?тьми, доходили аж до Литви ? так ≪господарювали≫ на укра?нських землях ц?лу зиму, аж поки поляки не змусили ?х вибратися.

Тим часом Богдан Хмельницький, якого татари п?двели п?д Зборовом ? Берестечком, в 1654 р., за в?дсутн?стю вибору уклав союз ?з московським царем, оск?льки в?н ? частина наближених до нього ос?б бачили в царев? можливого захисника православ'я (хоча ряд представник?в козацько? старшини, духовенства ? окрем? козацьк? полки в?дмовились присягати Москв?). в 1655 р. козаки, п?дтримуван? московським в?йськом, в поход? на зах?дно-укра?нськ? земл? в?дкинули поляк?в аж за В?слу. Тим часом шведи зайняли Варшаву ? Крак?в. Ян Казимир вт?к за кордон, а переможц? стали д?лити Польщу. Волинь знову стала фронтовою смугою. В червн? 1657 р. шляхта п?вденно? Волин? вислала свого посла Зелинського до Чигирина прийняти ?? п?д протекц?ю козак?в. Не спинила ц??? ?де? ? смерть Хмельницького в серпн? 1657 р. В с?чн? 1658 р. козацьк? залоги вже стояли в Полонному, Костянтинов?, ?зяслав?, Остроз?, Гощ?, Межир?чч?, Степан?, Корц? та ?нших м?стах Волин?. На чол? новоорган?зованого волинського полку став Тарнавський. Хоч козацький протекторат на Волин? викликав невдоволення поляк?в, частина волинсько? шляхти противилася в?дкликанню козак?в, нав?ть стала домагатися зб?льшення гарн?зон?в. Проте все зм?нилося п?сля смерт? Хмельницького. Ще за життя в?н, п?дтримуваний Старшинською радою, хот?в впровадити принцип успадкування влади ? передати ?? синов? Юр?ю. Але п?сля поховання б?льша частина старшини в?д?йшла в?д цього принципу ? до повнол?ття Юр?я обрала гетьманом генерального писаря ?. Виговського. На той час антипольська коал?ц?я розпалася, пог?ршилися в?дносини з Москвою, актив?зувалась опозиц?я до Виговського ? в?н став шукати союзник?в у Польщ?. 16 вересня 1658 р. м?ж Р?ччю Посполитою ? Гетьманщиною був укладений Гадяцький догов?р, за яким Волинь в?д?йшла до Польщ? ? вс? козацьк? залоги були з не? в?дкликан?, а Гетьманщина входила до Реч? Посполито? як р?вноправний член. Москов?я оголосила Виговського зрадником ? почала наступ, але в 1659 р. п?д Конотопом ?? арм?я була розбита. Проте в сусп?льств? росло невдоволення ? Виговський зр?кся булави. П?сля Виговського Юр?й Хмельницький визнав зверхн?сть Польщ? на основ? Гадяцьких угод, але п?д тиском пророс?йсько? козацько? старшини теж зр?кся булави, пот?м обраний на Правобережж? Тетеря тримав ор??нтац?ю на Польщу, а Л?вобережжя ? на Москву. Так Укра?на розкололася ? це стало причиною ?? занепаду.

З 1665 по 1676 р?к Правобережним гетьманом був Петро Дорошенко. Ним була зроблена спроба об'?днати державу, в?н шукав допомоги як у л?вобережних козак?в, так ? турк?в ? татар. Бойов? д?? йшли ? на Волин?. Але Р?ч Посполита ? закликана Хмельницьким в Укра?ну Москов?я не хот?ли втрачати свого впливу. Марно шукаючи допомоги, Дорошенко опинився в глухому кут?. Укра?нц? Правобережжя розчарувались ? збайдуж?ли до можливост? виборення незалежност?, в?д нього в?двернулись соратники ? родич?. Нац?онально-визвольний рух зазнав поразки. А тим часом турки ? татари мордували Волинь. Козацький л?тописець С. Величко писав:

В?д Корсуня ? Б?ло? Церкви, пот?м на Волинь ? княз?вство Руське, до Львова, Замостя, Брод?в, дал? подорожуючи, бачив я багато город?в ? замк?в безлюдних, ? пуст? вали, що стали пристановищем ? житлом для диких зв?р?в… Бачив я там… багато к?сток людських, сухих ? нагих, що т?льки небо за покр?влю соб? мали…

В?д во?нних д?й, голодовок, еп?дем?й, переселень, захоплень у ясир укра?нськ? етн?чн? територ?? втратили до 90 % населення.

В 1703 р. на Правобережж? спалахнуло повстання проти поляк?в, яке захопило ? Волинь. Польська шляхто жорстоко розправлялася з повсталими, а пот?м звернулася по допомогу до московського царя Петра I. З вол? царя гетьман Мазепа перейшов Дн?про ? приборкав повсталих. Взимку 1705 р. Мазепа часто курсував м?ж Дубно, Кременцем ? Бродами. Волинська аристократ?я в?д?грала велику роль у справ? його розриву з Петром I.

Польське в?йсько поступово опановувало Правобережжя, ? шляхта п?сля 1714 р. стала там закр?плювати сво? порядки, ще ран?ше вона п?дкорила Волинь. На той час Волинь вже не мала православного ?пископа. А шляхта хот?ла надолужити сво? матер?альн? втрати, спричинен? довгол?тн?ми в?йнами. Поруйнован? в?йнами м?ста ледве живот?ли. М?ж ними, обходячи Луцьк, Остр?г ? Володимир, перше м?сце стало займати Дубно, яке п?сля згасання роду Острозьких п?шло по руках ?хн?х родич?в.

Але безладдя продовжувалось, ? селяни з Волин? ? Пол?сся переселялись на Слобожанщину, заохочен? деякими полегшеннями ? в?льн?шим способом життя.

В 1768 р. на Ки?вщин? ? Брацлавщин? спалахнуло спровоковане рел?г?йним ? нац?ональним гн?том повстання, назване Кол??вщиною, яке зачепило ? Волинь. Повстання було придушене московськими в?йськами (як? все б?льше втручалися в укра?нськ? справи) сп?льно з поляками. А в 1772 р. ослаблена в?йнами, внутр?шн?ми суперечностями ? шляхетським свав?ллям Польща була под?лена м?ж н?мецькими Австр??ю, Прусс??ю ? ?х союзницею Всерос?йською ?мпер??ю , якою правила н?мкеня Катерина II.

П?д час чергового перед?лу Польщ? в 1793 роц? частина земель Волин? в?д?йшла до Всерос?йсько? ?мпер?? . Спочатку територ?я була названа ?зяславське нам?сництво , з центром в ?зяслав? , 1795 було створено Волинське нам?сництво , що складалося з 15 округ?в, з центром у Новоград-Волинському . В 1797 роц? губернським м?стом призначили м?сто Житомир а нам?сництво перейменували у Волинську губерн?ю . В 1802 роц? Житомир був викуплений державною скарбницею у графа ?л?нського , в 1804 роц? став губернським м?стом. П?вденна частина Кременецького пов?ту з? Збаражем, Зал?зцями ? П?дкаменем в?д?йшла до Австро-Угорщини, де була створена адм?н?стративна одиниця Корол?вство Галичини та Володимир?? . В склад корол?вства також входили п?вн?чн? земл? нин?шньо? Льв?вщини, як? були втрачен? для Волин? ще п?д час литовсько-польських протистоянь.

П?д час походу Наполеона на Москву багато шляхтич?в взяло в ньому участь, а п?сля невдач? шляхта почала використовувати р?зн? можливост?, щоб менше в?дчувати свою залежн?сть в?д рос?йсько? адм?н?страц??. В Звягел? (Новоград-Волинському), Житомир?, Рафал?вц?, Радивилов? ? Кременц? д?яли масонськ? лож?. Поляки орган?зовували також повстання проти рос?ян, але вони були невдалими. Та польськ? школи ? та?мн? орган?зац?? п?дтримували серед шляхти живуч?сть ?де? незалежно? Польщ?. В судах ? школах панувала польська мова. Положення укра?нсько? маси селян н? в чому не зм?нилося. Д?яла традиц?я кр?пацьких трудодн?в. За рос?йськими законами ще в 1845 р. практикували т?лесну кару до 50 бук?в за непослух панов?.

В 1861 р. в рос?йськ?й ?мпер?? було в?дм?нене кр?пацтво. Земля, на як?й селяни працювали по-кр?пацьки, була передана ?м у власн?сть. За це волинськ? селяни мали сплачувати 49 рок?в встановлену суму. Це обтяжувало селян, але послабило соц?ально-економ?чну силу польсько? шляхти. П?сля невдалого польського повстання 1863?1864 рр. польська мова була усунута з уряд?в, середн?х шк?л, маг?страт?в ? зам?нена на рос?йську, це стало початком русиф?кац??. Також поляки були обмежен? в прав? на закуп земл?. Та життя волинських селян не стало кращим. В Волинськ?й губерн?? з 1866 по 1900 р. в?дбулося 215 селянських виступ?в, але вс? вони були жорстоко придушен? царизмом.

В м?стах теж сталися зм?ни. М?ськ? управи могли займатися т?льки господарськими ? ?ншими другорядними справами. ?вреям, найчисельн?шим жителям м?ст, ще з 1795 р. було заборонено жити в селах ? купувати там нерухом?сть. Вони мали право займатися т?льки торг?влею ? ремеслом. До м?ських рад ?вре? входили не в б?льш?й за 10 % к?лькост?.

В 1873 р. до Радивилова, де д?яла митниця ? стояли прикордонн? в?йська, в?д Бердичева через Здолбун?в ? Дубно була п?дведена зал?зниця. Невдовз? вона була з'?днана з зал?зницями Австро-Угорщини. Також в?д Здолбунова ?шло в?дгалуження через Ковель до Бреста. Зал?зничне сполучення з Луцьком було прокладене з нагоди в?дв?дання м?ста в 1890 роц? ?мператором Всерос?йсько? ?мпер?? Олександром III . В?н планував д?статися до м?ста зал?зницею, а чиновник сплутав на карт? Луцьк з? станц??ю в сел? К?верц? (сучасна назва Прилуцьке ), розташованою за 11 к?лометр?в. Тож в?д К?верц?в до Луцька було терм?ново прокладено кол?ю. Буд?вництво зайняло менше, н?ж три тижн? (1?19 серпня 1890 року) зусиллями спецбатальйону та м?сцевих селян.

Для оборони зах?дних рубеж?в царський уряд прийма? р?шення про буд?вництво системи оборонних укр?плень. П?д м?стечком Дубно для захисту зал?знично? л?н?? був збудований Дубенський форт , що став в?дом?ший у наш час п?д назвою Таракан?вський форт. Буд?вництво було завершене в 1890 р.

Вл?тку 1908 р. на пол? Берестецько? битви були орган?зован? оф?ц?йн? молебн?, в 1909 р. розпочався зб?р кошт?в на буд?вництво храму-пам'ятника, на що першими в?дгукнулися селяни навколишн?х с?л. У 1910?1914 роках за сприяння царського уряду б?ля с. Пляшева була побудована церква-мемор?ал св. Георг?я Переможця. В нижньому ярус? буд?вл? церкви розм?щений саркофаг ?з к?стками козак?в. В цей же час споруджено прим?щення для монастирського скита. У 1912 роц? на остр?в Журавлиха перенесли з села Острова дерев'яну церкву св. Михайла, пам'ятку XVII ст., в як?й перед битвою молився Хмельницький. У народ? це м?сце назвали "Козацьк? Могили. На буд?вництв? працювали селяни навколишн?х с?л ? м?стечок.

Протягом 1907?1915 рр. в?дбулося понад 100 селянських виступ?в, як? зак?нчувалися збройними сутичками з пол?ц??ю, в?йськами, охоронцями ма?тк?в ? л?с?в.

У 1900?1917 роках у Житомир? д?яло Товариство досл?дник?в Волин? , результатом якого стали б?бл?отека, Волинський центральний музей (нин? Житомирський кра?знавчий музей), першим зав?дувачем якого був Як?в Яроцький .

Волинська земля в склад? УНР була утворена 2?4 березня 1918 року законом про адм?н?стративно-територ?альний под?л Укра?ни. Земський центр ? Луцьк. До земл? мали ув?йти Володимирський пов?т , Ковельський пов?т , Луцький пов?т , п?вн?чна частина Дубенського пов?ту Волинсько? губерн?? . Орган?зац?я влади не була завершена. Про?снувала майже 2 м?сяц? до 29 кв?тня 1918 року у зв'язку з утворенням Укра?нсько? Держави на чол? з гетьманом Скоропадським .

Губерн?я мала складатися з 20 пов?т?в: до наявних 12 пов?т?в планувалося долучити 8 пов?т?в ?з М?нсько? губерн?? : П?нський пов?т ; Гродненсько? губерн?? : Брест-Литовський пов?т , Кобринський пов?т ; Холмсько? губерн?? : Томаш?вський пов?т , Грубеш?вський пов?т , Володавський пов?т та Б?льський пов?т .

Список пов?т?в, частину яких планувалося при?днати до сум?жних наявних або новопри?днаних пов?т?в: з Любл?нсько? губерн?? : Костянтин?вський пов?т , Радз?нський пов?т ? Красниставський пов?т ; з Гродненсько? губерн??: Пружанський пов?т ; з М?нсько? губерн??: Слуцький пов?т .

У документах Укра?нсько? Держави вид?ляли окремо всю Холмську губерн?ю з доданими до не? Берестейським, Б?льським, Кобринським, Пружанським пов?тами ? частинами пов?т?в Любл?нсько? губерн??. Оф?ц?йно Холмська губерн?я у склад? Укра?нсько? держави була утворена 15 листопада 1918 року.

У цей пер?од Польща за п?дтримки Франц?? та Велико? Британ?? ? в?йськ Директор?? УНР в?дкинула б?льшовицьк? в?йська ? здобула незалежн?сть. 21 кв?тня 1920 р представниками Польщ? ? УНР був п?дписаний так званий Варшавський догов?р (догов?р П?лсудський ? Петлюра). За ним в обм?н на визнання незалежност? УНР ? в?йськову допомогу Симон Петлюра погоджувався визнати укра?нсько-польський кордон по р?чц? Збруч ? дал? по Прип'ят? до ?? гирла. За цим договором б?льша частина Волин? в?дходила до Польщ?. Проте оч?кувано? допомоги С. Петлюра не дочекався. 18 жовтня 1920 р. було п?дписане польсько-радянське перемир'я. Арм?я УНР ? 23 тис. б?йц?в ? сама продовжувала боротьбу до 21 жовтня, але п?д тиском переважаючих б?льшовицьких сил в?дступила за Збруч у Польщу, де була ?нтернована.

Уряд Укра?нсько? Народно? Республ?ки , очолюваний С. Петлюрою , був змушений ем?грувати за кордон, н? на мить не полишаючи над?? у майбутньому в?дтворенн? держави Укра?ни.

У н?ч з 3 на 4 листопада 1921 р. Волинська група добровольц?в з ?нтерновано? в Польщ? арм?? УНР п?д проводом Ю. Тютюнника почала Другий зимовий пох?д ? д?йшла до Коростеня, який захопила , але не змогла втримати. Та 17 листопада повстанц?в оточила ? розбила червона кавалер?я. Частина вояк?в повернулася до Польщ?. А 359 б?йц?в б?льшовики розстр?ляли в м. Базар п?сля того, як жоден не захот?в ≪каятися≫.

У вересн? 1920 року Волинська земля потрапила п?д польську окупац?ю. В 1921 роц?, зг?дно з Ризьким мирним договором м?ж По?льською Респу?бл?кою ? СРСР, вона була розд?лена на Сх?дну та Зах?дну Волинь. Зах?дна Волинь, Зах?дне Пол?сся, Холмщина ? П?дляшшя були при?днан? до Польсько? держави зг?дно з Ризьким мирним договором (1921 р.) м?ж Польщею та Радянською Рос??ю. Було створено Волинське во?водство з центром у Луцьку . Б?льш?сть сх?дно? Волин? стала частиною Житомирсько? област? УРСР .

М?жво?нна Польща була в?дсталою аграрною кра?ною. У 1921 р. 95 % укра?нського населення Волин? мешкали в селах, в м?стах дом?нували поляки ? ?вре?. Скрутне економ?чне становище поглиблювалося ще й нац?ональним чинником. Для зм?цнення польсько? присутност? на сх?дних кордонах Реч? Посполито? в 1920 ? 1925 рр. сейм ухвалив закони про надання земл? польським оф?церам ? солдатам, а також селянам за рахунок под?лу ма?тк?в рос?йських пом?щик?в. Кр?м того, под?лу п?длягали державн? ? церковн? волод?ння колишньо? Рос?йсько? ?мпер??. В результат? полякам було роздано 800 тис. га найкращих земель ? переселено майже 200 тис. осадник?в, ще 100 тис. спрямовано в м?ста як пол?ца?в, чиновник?в ? т. д. Розвиток промисловост? на зах?дноукра?нських землях польським урядом св?домо гальмувався.

На той час на Зах?дн?й Волин?, Зах?дному Пол?сс?, Холмщин? ? П?дляшш? проживало понад 2 млн колишн?х п?дданих Рос?йсько? ?мпер??. Вони належали до православно? церкви, ?х нац?ональний ? пол?тичний розвиток ≪тюрмою народ?в≫ Рос?йською ?мпер??ю був загальмований ? знаходився фактично у зародковому стан?. Зокрема, перепис 1921 р. засв?дчив ?снування на Пол?сс? численно? групи населення ? бл. 700 тис. ос?б, що не могли визначити, яка мова для них р?дна ? укра?нська, б?лоруська чи польська. Себе вони називали ≪тутешн?ми≫, а свою мову ? ≪тутешньою≫, ≪м?сцевою≫. Поляки ж терм?н ≪укра?нець≫ заборонили вживати, натом?сть поширювали назви ≪рус?н≫, ≪руск?≫, ≪рус?нск?≫. Польсько-укра?нську двомовн?сть у кра?в?й адм?н?страц?? було л?кв?довано. Для вс??? Зах?дно? Укра?ни ввели назву ≪Малопольська Всходня≫. Але колишн?й кордон м?ж Австро-Угорщиною ? Рос?йською ?мпер??ю поляки зберегли, щоб перешкоджати поширенню укра?нського нац?онального руху з б?льш ?вропе?зованого Корол?вства Галичини ? Володимир?? (складово? частини колишньо? Австро-Угорщини).

Зазнала пересл?дування православна церква, особливо на п?вн?чно-зах?дних землях. У ход? примусового навернення до католицько? в?ри тут було зруйновано прибл. 190 православних церков, а бл. 150 передано греко-католикам. У результат? з 389 православних церков, як? д?яли в 1914 р., вц?л?ли лише 51.

У в?дпов?дь на революц?йн? д?? окремих екстрем?стських груп, як? палили польськ? ма?тки, уряд вдався до репрес?й проти вс??? укра?нсько? сп?льноти, що набрали характеру антиукра?нських погром?в ? отримали оф?ц?йну назву ≪пациф?кац?я≫ (умиротворення). Л?га Нац?й висловила за це св?й осуд польському уряду. Проте режим П?лсудського скасував самоврядування в селах, перев?в ?х п?д владу польських чиновник?в ? оф?ц?йно в?дмовився в?д забезпечення прав нац?ональних меншин. Це вело до зростання серед укра?нц?в нац?онально? св?домост?, посилення ворожост? до поляк?в, загострення укра?нсько-польських в?дносин.

Проте Польща, незважаючи на дискрим?нац?йну пол?тику щодо нац?ональних меншин, все ж була державою, заснованою на конституц?йних засадах. Тому укра?нц? тут попри св?й статус другосортних громадян, перебували в кращому пол?тичному становищ? за укра?нц?в сх?дно? Волин?, яким судилося жити в СРСР. П?сля ≪добров?льного≫ входження Укра?ни в СРСР в 1920-х рр. у н?й розпочалися процеси ?ндустр?ал?зац?? (який сх?дно? Волин? мало торкнувся) ? укра?н?зац?? (дерусиф?кац??). Тому друга половина 1920-х рок?в стала пер?одом значних зрушень у ментал?тет? укра?нства. В УРСР стали повертатися багато д?яч?в культури, як? з р?зних причин опинилися за кордоном, а також сюди ?з Зах?дно? Укра?ни перебралося чимало прихильник?в комун?стично? ?де?. Проте вже в 1929 роц? розпочалася суц?льна колектив?зац?я, ?? противники п?длягали розстр?лу, ≪куркул?в≫ вивозили в Сиб?р. Так як селяни чинили оп?р, в 1932?1933 рр. комун?стичним режимом був влаштований голодомор, який став прямим геноцидом укра?нського народу. Представники ?нтел?генц?? ? духовенства через безп?дставн? звинувачення ? наклепи зазнали масових репрес?й, багато в?домих укра?нц?в загинули в стал?нських концтаборах. Водночас у Польщ? було 12 укра?нських пол?тичних парт?й, в?д крайн?х л?вих до крайн?х правих. А в 1929 р. на установчому конгрес? у В?дн? було проголошено створення Орган?зац?? Укра?нських Нац?онал?ст?в ? ОУН, яка сво?ю головною метою проголошувала встановлення незалежно? соборно? нац?онально? держави на вс?й укра?нськ?й етн?чн?й територ??.

Насл?дком Пакту Молотова ? Р?ббентропа , п?дписаного 23 серпня 1939 р., ? та?много протоколу в додаток до нього, став початок друго? св?тово? в?йни. Вже 1 вересня 1939 року нацистська Н?меччина напала на Польщу, 17 вересня на Польщу напав комун?стичний СРСР. 27 вересня Варшава кап?тулювала ? була под?лена м?ж Н?меччиною ? СРСР, в Брест? був проведений сп?льний парад. Зах?дна Волинь ор??нтовно по л?н?ю Керзона була при?днана до Укра?ни, 4 грудня 1939 року було створено Волинську ? Р?вненську област? у склад? УРСР . Але даремно народ рад?в визволенню в?д поляк?в, нова влада на Волин? почала встановлювати радянськ? порядки. Вс? пол?тичн? парт??, кр?м б?льшовицько?, були роз?гнан?, як ? вс? ?нституц?? непол?тичного характеру, л?кв?дована в?льна укра?нська преса. Розпочалось полювання на ≪ворог?в народу≫, депортац?? без суд?в ? сл?дства на Крайню П?вн?ч, Сиб?р, Далекий Сх?д. Була створена мережа тюрем. У газет? ≪Крак?вськ? в?ст?≫ в?д 7 серпня 1941 р. пов?домлялося про Кременецьку тюрму, де було вимордувано 1500 укра?нц?в, серед них 8 священик?в та владика Симон. Зг?дно з пов?домленнями очевидц?в, найстрашн?шу смерть мав владика Симон.

Пров?вши його голим м?ж ударами кр?сових приклад?в, через вулиц? Крем'янця до тюрми.., звиродн?л? енкаведисти обсмалили ?пископов? бороду, в?др?зали п'яти, н?с та язик, викололи оч?… Так? ж зв?рства творилися в Луцьку ? Дубн?.

Укра?нц? стали рятуватися в?д репрес?й втечею в н?мецьку зону окупац??, а т?, що залишалися п?д радянським режимом, намагалися протистояти зростаючим безчинствам. ?диною пол?тичною силою, що не лише зберегла свою структуру, а й значно розширила ??, стала ОУН. Нац?онал?сти поширювали антирадянськ? прокламац??, вив?шували синьо-жовт? прапори, перешкоджали проведенню вибор?в та колектив?зац??, вбивали представник?в радянсько? адм?н?страц?? тощо.

22 червня 1941 р. Н?меччина напала на СРСР. З 23 по 29 червня на Волин? на л?н?? Луцьк ? Радивил?в ? Дубно ? Р?вне в?дбулась найб?льша танкова битва друго? св?тово? в?йни, в як?й, незважаючи на к?лькакратну чисельну перевагу, радянськ? в?йська були розгромлен? ? Волинь окупували н?мц?. За наказом А. Г?тлера 20 серпня 1941 року було створено райхском?сар?ат Укра?на. Райхском?саром Укра?ни в тому ж наказ? фюрер призначив гауляйтера ? верховного президента Сх?дно? Прусс?? Е. Коха , а центром райхском?сар?ату визначив м?сто Р?вне . Частина укра?нц?в, наляканих комун?стичними репрес?ями, зустр?чала н?мц?в як визволител?в. 30 червня 1941 р. ОУН Бандери орган?зувала у Львов? Укра?нськ? нац?ональн? збори, на яких проголосила Акт в?дновлення Укра?нсько? держави ? сформувала уряд. Але н?мц? вже на початку липня заборонили д?яльн?сть Правл?ння, арештували Бандеру ? ?нших пров?дних д?яч?в ОУН ? кинули ?х у концтаб?р Заксенгаузен. Восени н?мц? арештували бл. 2 тис. та розстр?ляли к?лька сотень оун?вц?в, п?сля чого ОУН кинула клич до самооборонно? боротьби, яка поширилась ? на Волинь.

Ще ран?ше, 20 червня 1940 року за наказом Президента УНР в екзил? Андр?я Л?вицького уродженець Р?вненщини Тарас Боровець (псевдон?м Тарас Бульба) перетнув н?мецько-радянський кордон (переплив Буг), щоб сформувати та очолити УПА ≪Пол?ська С?ч≫ . Вл?тку 1941 року, в сел? Немович? Сарненського р-ну, що на Р?вненщин?, Отаманом Тарасом Бульбою було видано перший наказ про початок боротьби ? створення повстансько? арм?? ? УПА. У цей час УПА нараховувала близько 10 тисяч ос?б. Бульб?вц? воювали як проти нацист?в , так ? проти радянських в?йськ , пер?одично сп?впрацюючи з одн??ю ?з стор?н. Невеликий пром?жок часу повстанц? контролювали частину Пол?сся, в район? штабу С?ч? ? м?ста Олевська , проголосивши Олевську Республ?ку , а також провели ряд ?нших усп?шних операц?й проти н?мецьких окупант?в. Сп?впрацювали з ОУН Мельника. В липн? 1943-го, внасл?док конфл?кту з ОУН (б) на чол? з Шухевичем , (причому деяк? соратники Боровця були розстр?лян? СБ ОУН(б)), аби в?дмежуватися в?д д?й останн?х УПА (Бульби) перейменовано на УНРА. В?дтод? вона стала Укра?нською Народно-революц?йною арм??ю , але в зв'язку з арештом Т. Боровця та ув'язненн? його в концтабор? Заксенгаузен у листопад? 1943 року, розвитку не набула, останн?х учасник?в ?? було заарештовано НКВС у 1948 р.

Водночас, ще з осен? 1942 року пров?д ОУН (б), хоча вс? соратники С. Бандери були галичанами, зважив на ситуац?ю з УПА ≪Пол?ська С?ч≫, створену Т. Боровцем ? утворив сво? власн? збройн? загони (В?йськов? в?дд?ли С. Бандери) на Волин? й Пол?сс? (члени фракц?? ОУН (м) були сформован? у В?йськов? в?дд?ли А. Мельника). Новостворена п?сля конфл?кту з Т. Боровцем УПА ОУН (б) провадила свою д?яльн?сть, з весни (за ?ншими даними, з к?нця) 1943 року, на територ?ях як? входили до складу райхском?сар?ату Укра?на ( Генеральна округа Волинь-Под?лля ) ? з к?нця березня 1943, Холмщина  ? з осен? 1943. Наприк?нц? с?чня 1944 УПА на Волин? ? в Пол?сс? була реорган?зована в УПА-П?вн?ч. 27 с?чня 1944 Д. Клячк?вский ( Клим Савур ) ста? командиром УПА-П?вн?ч, а Р. Шухевич ? головнокомандувачем УПА. Найб?льшо? чисельност? УПА досягла весною ? на початку л?та 1944-го ? 25?30 тисяч б?йц?в. Вона стала гр?зною в?йськовою силою, яка повела боротьбу як проти н?мецьких загарбник?в, так ? проти радянських партизанських формувань, оск?льки вони представляли комун?стичний режим на окупованих територ?ях ? сво?ми д?ями викликали фашистськ? репрес?? проти мирного населення. Вл?тку 1943 р. УПА зд?йснила низку усп?шних бо?в з окупац?йними в?йськами, на зв?льнених територ?ях УПА формувала укра?нське державне правл?ння, яке вир?шувало земельн? питання, створювало грошову систему, школи тощо.

Ун?кальним явищем в ?стор?? нац?онально-визвольно? боротьби була Колк?вська республ?ка (березень/кв?тень-листопад 1943 року) ? повстанська республ?ка площею приблизно у 2,5 тисяч? квадратних к?лометр?в, що утворилася у кв?тн? 1943 року на визволен?й загонами УПА в?д нацист?в територ?? Генерально? округи Волинь-Под?лля в район?, який охоплював населен? пункти тепер?шн?х Маневицького , Рожищенського , К?верц?вського район?в Волинсько? област? , Кр?м фашист?в та радянських партизан, УПА змушена була вести тривалу боротьбу проти польсько? Арм?? Крайово? , п?дпорядковано? польському уряду в Лондон?, який хот?в тримати п?д контролем зах?дноукра?нськ? земл?. Це протистояння призвело до насильства, жертвами якого стали не т?льки вояки, а й десятки тисяч мирних жител?в з обох стор?н. Протистояння тривало до 1947 р. Ця тема значно б?льше досл?джена з боку польських ?сторик?в, як? займаються ц??ю проблемою в?д часу зак?нчення Друго? св?тово? в?йни, в той час як укра?нський визвольний рух за час?в СРСР вс?ляко паплюжився. Окрем? польськ? пол?тики особливо спекулюють на тем? ≪Волинська трагед?я≫ .

УПА активн? бойов? д?? припинила 1953 року, перейшовши до п?дп?льно? боротьби. Окрем? вогнища спротиву д?яли до 1960-х рок?в.

З 1943 по 1950 роки Головним Командиром УПА був генерал Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рр. ? Василь Кук .

В березн? 1944 р. в?йська 1-го Укра?нського фронту провели Р?вненсько-Луцьку операц?ю ? зв?льнили в?д н?мц?в б?льшу частину Волин?. Перед УПА постало складне питання: продовжувати боротьбу з б?льшовицьким режимом чи кап?тулювати? Пров?д ОУН-УПА, над?ючись на з?ткнення зах?дних кра?н з СРСР, вир?шив продовжувати боротьбу, але не втручатися у в?йну м?ж н?мцями ? сов?тами. В п?вденн?й Волин? п?д час переходу об'?днаних загон?в УПА чисельн?стю близько 5 тис. через л?н?ю фронту в?дбувся найб?льший б?й ?з 30 тис. в?йськом НКВС ? фронтовими частинами, в?домий як б?й п?д Гурбами. П?сля виходу з оточення загони УПА були розосереджен? по м?сцях дислокац??. З приходом радянсько? влади вона взялася за знищення опору. Для боротьби з УПА були створен? ≪?стр?б?т?льни? команди≫, назван? в народ? ≪яструбками≫ ? створена мережа ≪с?кр?тних сотрудн?ков≫ ? сексот?в. Частими гостями по селах стали ≪чорн? воронки≫, якими нкведисти ?хали по чергову жертву сексот?в. Ус?, хто вийшов ?з л?су з ≪повинною≫, всупереч об?цянкам були в?дправлен? в концтабори П?вноч? й Сиб?ру. Непричетн? до ОУН чолов?ки були насильно моб?л?зован? в Червону Арм?ю ? п?сля недовго? голодно? муштри в?дправлен? на фронт гарматним м'ясом.

На той час ?вре?в на Волин? майже не було ? ?х знищили н?мц?. Поляк?в, як? ще залишалися п?сля етн?чних протистоянь, п?д час орган?зовано? Головою Ради М?н?стр?в Союзу Радянських Соц?ал?стичних Республ?к, Секретарем Комун?стично? Парт?? Союзу Радянських Соц?ал?стичних Республ?к Йосипом В?ссар?оновичем Стал?ним разом ?з мар?онетковим урядом Польщ? репатр?ац?? було вивезено в Польщу. (Польщ? було в?ддано також вотчину ? м?сце поховання короля Данила Холмщину, а вс?х укра?нц?в, як? жили там ?з д?да-прад?да, було вивезено в Укра?ну або п?д час операц?? ≪В?сла≫ депортовано у новонабут? райони Польщ?.) Вс?х селян почали зганяти в колгоспи, незгодних розкуркулювати ? в?дправляти в Сиб?р та на Соловки. Вже в 60-х роках у б?льш?сть населених пункт?в було проведено проводове рад?о, яке безумовно розпов?дало про усп?хи соц?ал?стичного буд?вництва ? про важке життя трудящих у кап?тал?стичних кра?нах. З появою телебачення можливост? комун?стично? пропаганди значно зросли. У результат? в 70-х роках молодь вже не знала н?чого про тризуб, прапор чи г?мн Укра?ни. Серед кер?вник?в осв?ти, с?льського господарства, промисловост? та культури: директор?в, гол?в колгосп?в та ?хн?х заступник?в поширювалась мода говорити рос?йською мовою (майже вс? вони були членами КПРС).

Радянська влада була нетерпимою до будь-яко? рел?г??. Кер?вник?в церков, монах?в ?з монастир?в просто вивозили ? знищували, а осередки народно? в?ри перетворювали на музе? ате?зму. Таким ≪осередком осв?ти≫ став зокрема величезний костел Собор святих Петра ? Павла (Луцьк) . А у 1958 роц? комун?сти роз?гнали ченц?в а сам Георг??вський монастир на Козацьких Могилах використовувався колгоспом для утримання худоби.

Разом ?з тим почалися зрушення в економ?ц? Волин?. Завдяки тотальн?й зайнятост? було осво?но Волинський кам'яно-вуг?льний басейн, збудовано ряд потужних промислових п?дпри?мств, наприклад: Луцький автозавод, Здолбун?вський цементно-шиферний комб?нат, Р?вненське виробниче об'?днання ≪Азот≫, атомн? електростанц?? у Вараш? й Нет?шин?, ряд с?льгоспмашинобуд?вних ? деревообробних п?дпри?мств, розвинуту мережу автомоб?льних дор?г ? т. д. В 70-х ? 80-х роках настала певна стаб?льн?сть. Але товари, виготовлен? в СРСР, були неяк?сними ? внасл?док низько? продуктивност? прац? в?дчувалась ?х недостача. Колгоспи не забезпечували СРСР достатньою к?льк?стю продовольства. Процв?тали так? явища як деф?цит ? блат. В магазинах були черги, особливо за ?мпортом. Все це спричинило кризу ? розвал соц?ал?стично? системи.

З 1991 року Волинь у незалежн?й Укра?н?, проте радянський обласний под?л збер?гся. Волинь роздроблена м?ж к?лькома областями.

"Ц?ла та земля аж по Дн?про по В?нницю ? Брацлав була Волинню. Под?лля зосереди лось десь б?ля Кам'янця, Ки?в був т?льки м?стом, а Волинь розум?лася в той час широко на вс? боки, ? п?зн?ша, тобто сучасна, Укра?на Б?ла Волинню." - Польський ?сторик Ю.Бартошевич ^[15]

• IV ст. до н. е. ? Зимненське городище , або зимн?вське городище ^{[16] [17] [18]}  ? один ?з найб?льш ранн?х укр?плених пункт?в на землях слов'ян у пер?од раннього середньов?ччя (VI?IX стол?ття) в сел? Зимному поблизу Володимира .

На думку Юр?я Диби й ?горя Мицька , Зимненське городище ? найстарша слов'янська пам'ятка празько-корчацько? культури (V?VII стол?ття) укр?пленого типу ^[19] .

• X стол?ття Чудотворна ?кона Холмська ?кона Божо? Матер?  ? особливо шанована християнами Зах?дно? Укра?ни . ?кона знаходиться у музе? Волинсько? ?кони в м?ст? Луцьку .

Волинь

• 1201 р?к початку створення Галицько-Волинського л?топису . Збер?гся в ?пат??вському л?тописному зведенн? . Охоплю? под?? 1201?1292 рок?в. Вважа?ться головним джерелом з ?стор?? Галицько-Волинського княз?вства .
• 1340 р?к заснування Луцького замку Любарта . Верхн?й замок Луцька , один ?з двох (частково) збережених замк?в м?ста, пам'ятка арх?тектури та ?стор?? нац?онального значення . Один ?з найб?льших, найдавн?ших ^[20] ? найкраще збережених в Укра?н? замк?в. Головний об'?кт ?сторико-культурного запов?дника ≪Старий Луцьк≫ , культурний осередок та найстар?ша споруда ^[21] Луцька.
• 1527 р?к перша згадка про Поча?вську Успенську лавру  ? православний чолов?чий монастир у Поча?в? , Кременецький район , Терноп?льська область , з? статусом лаври . Найб?льша православна святиня Волин? . Друга в Укра?н?, п?сля Ки?во-Печерсько? лаври .
• 1576 р?к заснування Острозько? академ?? , розташован?й у м. Острог , Р?вненсько? област? . З 2009 до 2014 року мав статус автономного досл?дницького ун?верситету.
• 1580 р?к видання Острозько? Б?бл??  ? першого повного перекладу Б?бл?? (як Нового Зав?ту так ? Старого Зав?ту церковнослов'янською мовою . Переклад зд?йснено гуртком учених при Острозьк?й школ? та видано в Остроз? 1580?1581 року заходами князя Костянтин-Василя Острозького .
• 1616 р. почав будуватись Собор святих Петра ? Павла (Луцьк) , або Кафедральний костел святих апостол?в Петра ? Павла  ? пам'ятка арх?тектури нац?онального значення , яка знаходиться в ?сторико-культурному запов?днику ≪Старий Луцьк≫ ^[22] на вулиц? Кафедральн?й у Луцьку. Костел ? колег?ум належали ордену ?зу?т?в ? були збудован? для його потреб. Сьогодн? колег?ум використову?ться як навчальний заклад, а костел ? кафедральним собором Луцько? д??цез?? .
• 2018 ? засновано Музей сучасного укра?нського мистецтва Корсак?в  ? художн?й музей у Луцьку. ? найб?льшим в Укра?н? музе?м сучасного нац?онального мистецтва. В ньому з?бран? картини, граф?ка, скульптури, в?деоматер?али, ?нсталяц?? починаючи ?з середини XX стол?ття до сучасност?.

• Данило Галицький  ? король Рус? (1253?1264), правитель Галицько-Волинського княз?вства (1238?1264). Князь галицький (1205?1206, 1211?1212, 1230?1232, 1233?1234, 1238?1264), володимирський (1205?1208, 1215?1238). Останн?й самост?йний Великий князь Ки?вський (1239?1240). Представник роду Романович?в, г?лки Волинських Мономахович?в ?з династ?? Рюрикович?в.
• Петро Ратенський  ? Митрополит Ки?вський ? вс??? Рус?, святитель, чудотворець. Перен?с ки?вську митрополичу кафедру з Владимира-на-Клязьм? у 1325 роц? до Москви, через що рос?йська аг?ограф?я ?мену? його першим Митрополитом Московським. Канон?зований РПЦ в лику святител?в.
• Михайло Василевич ? писар литовський, староста м?дницький, кревський, стокл?шський[a], кормяловський[b] ? уп?тський. Можливий переписувач старовинного Пересопницького ?вангел?я , на якому складають присягу президенти Укра?ни.
• Дмитро Вишневецький (Байда) ? укра?нсько-литовський магнат на Волин?, князь гербу Корибут з династ?? Гедим?нович?в , козацький ватажок, гетьман . Урядник Польського Корол?вства ( староста кан?вський ? черкаський ). Власник ма?тк?в у м?стечку Вишн?вець Крем'янецького пов?ту. Збудований ним замок на остров? Мала Хортиця вважа?ться прототипом Запорозько? С?ч? .
• Ганна Гойська  ? руська шляхтянка, меценатка , фундаторка Поча?вського монастиря , засновниця друкарн?.
• Галшка Гулевич?вна  ? укра?нська шляхтянка старовинного укра?нського роду Гулевич?в , меценатка, фундаторка Ки?во-Братського монастиря Ки?вського Богоявленського братства та Ки?всько? братсько? школи , в?д яко? веде ?стор?ю Ки?во-Могилянська академ?я . Запов?дала також грош? Луцькому Хресто-Воздвиженському братству . Оп?кувалась розвитком духовност? та осв?ти.
• Короленко Володимир Галакт?онович  ? рос?йський письменник, журнал?ст, публ?цист ? громадський д?яч.
• Федецький Альфред Костянтинович  ? укра?нський фотограф польського походження, перший укра?нський оператор хрон?ко-документальних ф?льм?в.
• Грушевський Михайло Серг?йович  ? укра?нський ?сторик, громадський та пол?тичний д?яч. Голова Центрально? Ради Укра?нсько? Народно? Республ?ки (1917?1918). Член ?сторичного товариства ?м. Нестора-Л?тописця, член Чесько? АН (1914), почесний член Ки?вського товариства старожитностей ? мистецтв (1917), член-кореспондент ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), багатор?чний голова Наукового Товариства ?м. Шевченка у Львов? (1897?1913), зав?дувач кафедри ?стор?? Льв?вського ун?верситету (1894?1914), автор понад 2000 наукових праць.[6]
• Косач Лариса Петр?вна псевдон?м Леся Укра?нка  ? укра?нська письменниця, перекладач, д?яч культури.
• Кримський Агатангел Юхимович  ? укра?нський ?сторик, письменник ? перекладач, один з орган?затор?в Академ?? Наук Укра?ни .
• Осецький Олександр В?кторович  ? укра?нський в?йськовий д?яч, генерал УНР.
• Остапенко Серг?й Степанович  ? укра?нський економ?ст, державний ? пол?тичний д?яч УНР.
• Липинський В'ячеслав Казимирович  ? укра?нський пол?тичний д?яч, ?сторик , публ?цист , теоретик укра?нського консерватизму .
• Фещенко-Чоп?вський ?ван Адр?янович  ? вчений-металург, громадський ? пол?тичний д?яч, м?н?стр Центрально? Ради та Директор?? .
• Сальський Володимир Петрович  ? укра?нський в?йськовий д?яч, генерал-хорунжий Арм?? УНР.
• Шандрук Павло Феофанович  ? укра?нський в?йськовий д?яч, генерал-хорунжий Арм?? УНР , командант УНА в роки Друго? св?тово? в?йни.
• Фанн? Каплан (Фейга Ха?м?вна Ройтблат) ? учасниця рос?йсько? революц?? 1917 року, член парт?? есер?в . В оф?ц?йн?й радянськ?й ?стор?ограф?? в?дома як виконавиця замаху на життя Лен?на .
• Кравчук Михайло Пилипович , укра?нський математик , академ?к АН УРСР , доктор ф?зико-математичних наук , професор Ки?вського пол?техн?чного ?нституту . Один з засновник?в ЕОМ. Його розробки американц? та японц? застосували на телебаченн?. Його учень, конструктор Серг?й Корольов став св?тово? слави вченим. Уже в 21 стор?чч? ЮНЕСКО внесла ?м'я Михайла Кравчука до перел?ку найвизначн?ших ос?б.
• Лятошинський Борис Миколайович  ? укра?нський композитор , диригент ? педагог , один ?з основоположник?в модерн?зму в укра?нськ?й класичн?й музиц?.
• Черановський Борис ?ванович  ? укра?нський радянський ав?аконструктор.
• Корольов Серг?й Павлович , Житомир , Волинська губерн?я  ? радянський академ?к АН СРСР. Засновник практично? космонавтики планети Земля. Створив перший у св?т? косм?чний штучний супутник Земл? Супутник-1 . Створив перший у св?т? п?лотований косм?чний корабель ≪Восток-1≫ . Реал?зував перший у св?т? пол?т людини в космос ? Юр?я Олекс?йовича Гагар?на . Реал?зував перший у св?т? вих?д людини в космос Олекс?я Архиповича Леонова .
• Тарас Бульба-Боровець  ? д?яч укра?нського повстанського руху час?в Друго? св?тово? в?йни , засновник УПА ≪Пол?ська С?ч≫ .
• Штуль-Жданович Олег Данилович  ? укра?нський пол?тичний ? в?йськовий д?яч.
• Кривенький Степан Федорович   ? поет, самод?яльний композитор. Заслужений прац?вник культури Укра?ни. Почесний громадянин Волин? . Автор п?сн? ≪Волинь моя≫ сво?р?дного музичного г?мну Волинсько? земл?.
• Талашко Володимир Дмитрович  ? укра?нський актор та режисер . Народний артист Укра?ни (22.08.2002). Член Нац?онально? Сп?лки к?нематограф?ст?в Укра?ни .

Волинь у сестринських В?к?про?ктах
	Портал ≪Укра?на≫
	Цитати у В?к?цитатах ?
	Волинь у В?к?сховищ? ?

• Байцар Андр?й . Укра?нськ? земл? на картах Себастьяна Мюнстера (XVI ст.) http://baitsar.blogspot.com/2017/03/xvi.html [ Арх?вовано 27 грудня 2017 у Wayback Machine .]
• Байцар Андр?й . Назва ≪Волинь≫ та ≪Пол?сся≫ на ?вропейських картах http://baitsar.blogspot.com/2017/04/blog-post_8.html [ Арх?вовано 21 вересня 2018 у Wayback Machine .]
• Бондаренко Г . Волинь ? Волинське Пол?сся в ?сторичн?й пол?тичн?й географ?? [ Арх?вовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine .] .
• Бондаренко Г. Археолог?я ? пам'яткознавство Волин?: ?стор?ограф?чний огляд (друга половина ХХ ? початок ХХ? ст.) .
• Волинський усе-св?т [ Арх?вовано 22 травня 2011 у Wayback Machine .] // ≪?≫. № 49.
• Видатн? постат? Волинсько? земл?: http://volynrada.gov.ua/persons?page=1 [ Арх?вовано 28 липня 2021 у Wayback Machine .]
• Войтович Л. Волинська земля княз?вських час?в (X?XII ст.) // Проблеми ?сторично? географ?? Укра?ни. ? К.: Наукова думка, 1991. ? C. 10?23.
• Волинь в умовах демократично? трансформац?? (к?нець ХХ ? початок ХХ? ст.) / [Ал?сова О. ?. та ?н.] ; Сх?дно?вроп. нац. ун-т ?м. Лес? Укра?нки. ? Луцьк: СНУ ?м. Л. Укра?нки, 2012. ? 655 с. : ?л., табл.; 25 см. ? Авт. зазначено на 4-й с. ? Б?бл?огр.: с. 617?627 (171 назва). ? 300 пр. ? ISBN 978-966-600-604-5
• Волинь у боротьб? за волю Укра?ни [ Арх?вовано 4 березня 2016 у Wayback Machine .] . ? В?нн?пег : Накладом ≪Волинського Видавничого Фонду≫, 1952. ? Ч. 1.
• Левкович ?. Нарис ?стор?? волинсько? земл?. В?нн?пег, 1953.
• Гайдай Л. ?стор?я Укра?ни в особах, терм?нах, назвах ? поняттях. ? Луцьк : Вежа, 2000.
• Гуртовий Г . Волинь ? край козацький: ?сторико-кра?знавч? нариси. ? Луцьк: Надстир'я, 2000. ? 352 с.: ?л. ? (Кра?знавча б?бл?отека Волин?).
• Дов?дник з ?стор?? Укра?ни [ Арх?вовано 10 кв?тня 2009 у Wayback Machine .] / ред. ?. П?дкови та Р. Шуста. ? К. : Генеза, 1993.
• Енциклопед?я укра?нознавства  : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка  ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович . ? Париж ? Нью-Йорк : Молоде життя , 1955?1995. ? ISBN 5-7707-4049-3 .
• З'?зд ?вропейських монарх?в у Луцьку : З'?зд ?вропейських монарх?в у Луцьку
• ?стор?я Волин?. ХХ ? початок XXI ст. Кра?знавчий б?бл?ограф?чний покажчик / Волин. нац. ун-т ?м. Лес? Укра?нки, ?ст. ф-т, Б?бл?отека ; [уклад.: Л. П. Дейнека ; упоряд. Л. А. Пон?д?льник]. ? Луцьк : Вид-во Волин. нац. ун-ту, 2011. ? 136 с.
• ?стор?я культури Волин? давнього та середньов?чного часу: навч. пос?б. / Михайло Кучинко, Зоряна Кучинко, Олекс?й Златогорський ; Сх?дно?вроп. нац. ун-т ?м. Лес? Укра?нки, Каф. археол., дав. та середньов. ?стор?? Укра?ни, Доч?р. п-во ≪Волин. старожитност?≫ Держ. п-ва Н.-д. центр ≪Охорон. археол. служба Укра?ни≫ ?н-ту археол. НАН Укра?ни. ? Луцьк : Волинськ? старожитност?, 2013. ? ?л. Б?бл?огр.: С. 214. 300 пр. ISBN 978-966-278013-0 .
• Леся Укра?нка. "Волинськ? образки. 1. ≪Школа≫ (ауд?озапис) : https://www.youtube.com/watch?v=PkEy7iwIouY [ Арх?вовано 28 липня 2021 у Wayback Machine .]
• Тремб?цький В. Позиц?я Велико? Волин? в укра?нськ?й Держав? 1918 року [ Арх?вовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine .] . ? В?нн?пег?Нью-Йорк : ?нститут Досл?д?в Волин?, 1993.
• Цинкаловський О. Стара Волинь ? Волинське Пол?сся . Кра?знавчий словник ? в?д найдавн?ших час?в до 1914 року. ? В?нн?пег  : Накладом Товариства ≪Волинь≫ , 1984?1986.
• Цинкаловський О. Стара Волинь ? Волинське Пол?сся . Кра?знавчий словник ? в?д найдавн?ших час?в до 1914 року. ? В?нн?пег  : Накладом Товариства ≪Волинь≫ , 1986. ? Т. 2 : Л ? Я. ? 578 с.
• Woły?  // Słownik geograficzny Krolestwa Polskiego . ? Warszawa  : Druk ≪Wieku≫, 1893. ? Т. XIII. ? S. 915. (пол.)  ? S. 915?935. (пол.)
• Св?шн?ков ?. К. Битва п?д Берестечком. Льв?в: Слово, 1993.
• Лановик Б. Д., Лазарович М. В. ?стор?я Укра?ни. Навчальний пос?бник. Ки?в. Знання-Прес. 2001.
• Волинь ? Сх?дна Галичина. 1943?1944. Пут?вник по польських та укра?нських арх?вних джерелах [ Арх?вовано 20 кв?тня 2021 у Wayback Machine .] . Варшава: Naczelnej Dyrekcji Archiwow Pa?stwowych, Державний Ком?тет Арх?в?в Укра?ни, 2003. 286 с.
• Укра?нський центр оц?нювання якост? осв?ти. ?стор?я Укра?ни. Дов?дник. 2008.
• Денищук О. С. Книга Пам'ят? ? Слави Волин?. Р?вне: ≪Ов?д≫, 2006.

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Волинь

• ?сторична Волинь [ Арх?вовано 3 кв?тня 2008 у Wayback Machine .]
• Волинське незалежне ?нформац?йне агентство ≪Волинськ? Новини≫ [ Арх?вовано 20 лютого 2014 у Wayback Machine .]
• Портал ≪Волинь≫ [ Арх?вовано 9 липня 2009 у Wayback Machine .] (пол.)
• Пер?одичн? видання на Волин? 1919?1939 рок?в [ Арх?вовано 16 червня 2016 у Wayback Machine .] (укр.) , (пол.)

Географ?я та географ?чн? карти GeoNames Л?тература та б?бл?ограф?я Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопед?я · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · Енциклопед?я Укра?ни в ?нтернет? · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Электронная еврейская энциклопедия · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Enzyklopadie des europaischen Ostens · Internetowa encyklopedia PWN Дов?дков? видання Global Anabaptist Mennonite Encyclopedia Online Нормативний контроль Freebase :  /m/024fh_ · GND :  4079380-1 · J9U :  987007546194905171 · LCCN :  sh85144292 · LIBRIS :  86lps8qs45tn0jl · NKC :  ge131326 · SELIBR :  283464 · VIAF :  235489702

п о р Рег?они розселення укра?нц?в Повн?стю або частково в межах сучасно? Укра?ни Бессараб?я Б?ла Хорват?я Буджак Буковина П?вн?чна Буковина Шипинська земля Волинь Галичина Джамбуйлук Дике Поле Донбас Донеччина ?дисан ?дишкуль Закарпаття Запорожжя Ки?вщина Край Герца Крим Тавр?я Лемк?вщина Л?вобережна Укра?на Луганщина Мармарощина П?вн?чна Мармарощина Надбужжя Наддн?прянщина Наддн?стрянщина Надпор?жжя Надпруття Надсяння П?вн?чне Приазов'я Побужжя Поворскля Погорина Подес?ння Под?лля Брацлавщина Побережжя Пониззя Под?нц?в'я Подунав'я Пол?сся Зах?дне Пол?сся Полтавщина Поросся Посамар'я Посем'я Посулля Правобережна Укра?на Прикарпаття Бойк?вщина Гуцульщина Оп?лля Покуття Приор?лля Розточчя С?верщина Слобожанщина Сокальщина Угорська Русь Карпатська Укра?на П?дкарпатська Русь Ханська Укра?на Харк?вщина Червона Русь Черн?г?вщина За межами сучасно? Укра?ни Берестейщина Берладська земля Во?водина Добруджа Донщина Жовтий Клин Закерзоння Зелений Клин Кубань Малиновий Клин Любач?вщина Перемишльщина П?вденна Буковина П?вденна Мармарощина П?дляшшя П?нщина Придн?стров'я Пряш?вщина С?рий Клин Ставропольщина Стародубщина Сх?дна Слобожанщина Терщина Холмщина Переселення та депортац?? Великий зг?н (1678?1679) Зг?н (1704) Зг?н (1711?1712) Переселення укра?нц?в у Рос?йськ?й ?мпер?? (XVIII?XX стол?ття) Б?женство (1915) Депортац?я укра?нц?в з Польщ? до УРСР (1944?1946) Оптац?я укра?нц?в Чехословаччини (1945?1947) Операц?я ≪В?сла≫ (1947) Операц?я ≪Зах?д≫ (1947) Радянсько-польський обм?н д?лянками територ?й (1951) Пов'язане Етнограф?чн? групи укра?нц?в Укра?нська д?аспора Д?алекти укра?нсько? мови ?сторичн? земл? Укра?ни Етнокультурн? рег?они Укра?ни

Географ?я Укра?ни    ?стор?я    Культура