Сп?в

Сюди перенаправля?ться запит ≪ Вокал ≫. На цю тему потр?бна окрема стаття .

Основн? вокальн? д?апазони

Ж?ноч?

Чолов?ч?

Сп?в , також сп?воче мистецтво , вокальне мистецтво ( англ. singing ) ? виконання музики за допомогою голосу , мистецтво передавання засобами сп?вацького голосу, на в?дм?ну в?д ?нструментально? музики , художнього зм?сту музичного твору . Сп?в може бути сольним , ансамблевим ( дует , тр?о , квартет , кв?нтет тощо), хоровим , ?з супроводом або без нього.

Р?зновиди [ ред. | ред. код ]

За психоф?з?олог?чною та виконавською природою сп?в под?ля?ться на три види ? народний , академ?чний та естрадний .

Народний сп?в спира?ться на народно-п?сенн? та виконавськ? традиц?? певних географ?чних рег?он?в, що передаються в?д покол?ння до покол?ння як усна п?сенна традиц?я. В Укра?н? у народн?й традиц?? найпоширен?шим ? б?лий сп?в .
Академ?чний , або класичний , сп?в ма? певну штучн?сть звуковидобування ? под?ля?ться на три основн? стил?: кантиленний, насп?вний, коли звук лл?ться плавно, без переривання звучання; декламац?йний, наближений до ?нтонац?й мовлення; колоратурний, наближений до кантиленного, але збагачений в?ртуозними прикрасами , пасажами , ф?оритурами тощо; Для оволод?ння такими стилями сп?ву необх?дн? не т?льки музичн? зд?бност? та наявн?сть перспективних вокальних даних, але й спец?альне сп?вацьке навчання ? т.з. постановка голосу, що передбача? набуття ум?ння природно по?днувати у сп?в? вокальне ? мовленн?ве начала. Академ?чний сп?в використову?ться головним чином у ≪класичних≫ жанрах музики для виконання оперних парт?й, романс?в , номер?в з оперет або мюзикл?в . В?д народного ? естрадного сп?ву академ?чний в?др?зня?ться не т?льки жанровою сферою застосування, але ?, звичайно ж, виконавською техн?кою. Особлив?сть академ?чно? постановки поляга? у специф?чн?й вокальн?й позиц??, яку часто називають оперною або класичною. На в?дм?ну в?д естрадного вокал?ста, чий сп?в п?д час концерту п?дсилю?ться апаратурою ? обробля?ться р?зними ефектами, оперному сп?ваков? треба вм?ти озвучити зал виключно силою свого голосу. А щоб звук вийшов не т?льки гучним , але ? красивим , сл?д направити його в потр?бну точку, зад?яти р?зн? м'язи , вокальн? резонатори , правильне дихання . Кр?м того, бажано знати нотну грамоту , навчитися читати р?дною мовою опери ? ?тал?йською , ?, хоча б, трохи грати на фортеп?ано , щоб самост?йно розбирати парт??. ^[1]
Сучасний естрадний сп?в , що передбача? якнайширше використання п?дсилювальних пристро?в ( м?крофону ), в?дкида? необх?дн?сть академ?чного вокального навчання, спираючись переважно на побутову манеру вокал?зац??, коли голосовий апарат функц?ону? на центральн?й д?лянц? д?апазону, криком або хрипом компенсуючи акустично зб?днен? верхню та нижню д?лянки д?апазону. Щоправда, останн?м часом з'явились викладач? естрадного вокалу, проте поки що вони не набули поширення, ? естрадн? сп?ваки в раз? необх?дност? видобувати висок? звуки застосовують звичайний крик або звертаються до назал?зовано? манери звуковидобування. Сп?в ≪м?крофонних≫ сол?ст?в б?дний на так? важлив? акустичн? якост?, як висока сп?вацька форманта , польотн?сть, опора, сила, кантилена тощо.

При цьому сл?д враховувати, що естрадн? виконавц? вважають м?крофон орган?чною частиною голосового апарату, без яко? сп?в просто неможливий ? не можуть сп?вати нав?ть ≪не надто високо, не сильно, не тривало ? не часто≫ (Р.Юссон), а виконавц? народного та академ?чного спрямування використовують м?крофон як допом?жний зас?б для виступу просто неба, на стад?онах, у палацах спорту та ?н. Ряду музичних напрямк?в характерн? особлив? прийоми звуковидобування, так? як ?роул , скрим?нг , йодль .

Анатол?й Солов'яненко вважав, що ?тал?йська школа сп?ву ? найкращою у св?т?, тому що вона максимально використову? можливост? людського голосу ^[2].

Ф?з?олог?я сп?ву [ ред. | ред. код ]

Людський голос поста? при вза?мод?? ряду анатом?чних пристосувань, що зазвичай називають голосовим апаратом :

гортань , в як?й ум?щен? голосов? зв'язки
бронхи , трахея та леген? , а також черевн? м'язи , м'язи тазового дна ? д?афрагма
ротова та носова порожнини
язик , зуби , губи , п?днеб?ння

Всупереч поширеним переконанням, пов?тряний пот?к не виштовху?ться через д?афрагму при сп?в?. Пов?тря вдиха?ться за допомогою д?афрагми ? видиха?ться через черевн? м'язи ? м'язи тазового дна, як ? при нормальному подиху . Рухи д?афрагми не залежать в?д людсько? вол?. Д?афрагма в?докремлю? груди в?д живота , ? ?? рухи можлив? завдяки черевним, м?жреберним та спинним м'язам. Звуковисотн?сть управля?ться голосовими зв'язками.

Розд?л медицини , що вивча? та впроваджу? методи проф?лактики та л?кування порушень функц?й голосового апарату назива?ться фон?атр??ю , а в?дпов?дн? фах?вц? ? фон?а?трами. Л?кар?-фон?атри зазвичай працюють при оперних театрах та ?нших музичних установах.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Розширен? вокальн? техн?ки

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

↑ Уроки академ?чного сп?ву ? навчання в музичн?й школ? Соломр?я . Соломрия (рос.) . Арх?в ориг?налу за 13 с?чня 2022 . Процитовано 13 с?чня 2022 .
↑ Solovyanenko "Про школи сп?ву та пошук свого шляху" на YouTube

Джерело [ ред. | ред. код ]

Юр?й Юцевич . Музика: словник-дов?дник. ? Терноп?ль, 2003. ? 404 с. ? ISBN 966-7924-10-6 . ( html-пошук по словнику , djvu )

Л?тература [ ред. | ред. код ]

Нариси з ?стор?? хорового мистецтва Укра?ни: навч. пос?б. / Кречк?вський А. Ф. ; Сум. держ. пед. ун-т ?м. А. С. Макаренка. ? Вид. 2-ге, доповн. ? Суми: Мр?я, 2008. ? 118 с. : нот. ?л. ; 20 см. ? Б?бл?огр.: с. 116?118. ? 300 пр. ? ISBN 978-966-473-015-7