Вибори до II Державно? Думи Рос?йсько? ?мпер??  ? вибори у вищий законодавчий орган ( Держдуми ) Рос?йсько? ?мпер??, що проходили в с?чн? 1907 року , п?д час першо? рос?йсько? революц?? .

П?сля вибор?в I Держдума розпочала свою д?яльн?сть. Центральним питанням Державно? думи було аграрне. Кадети висунули ?дею ≪примусового в?дчуження пом?щицько? земл?. 8 травня вони внесли в Державну думу законопро?кт за п?дписом 42 депутат?в (?про?кт 42-х“), який пропонував додаткове над?лення селян землею за рахунок казенних, монастирських, церковних, питомих ? кабинетских земель, а також часткове в?дчуження пом?щицько? земл? за викуп ?за справедливою оц?нкою“. Визнавши за Державною думою законодавч? права, царський уряд прагнув ус?ляко обмежити ?х.

Ман?фестом в?д 20 лютого 1906 року вища законодвча установа Рос?йсько? ?мпер?? Державний рада (?снувала у 1810 - 1917 роках ) була перетворена у другу законодавчу палату з правом вето на р?шення Державно? думи; роз'яснювалося, що Державна дума не ма? права зм?нювати основн? державн? закони. З ведення Державно? думи вилучалася значна частина державного бюджету. Зг?дно ново? редакц?? основних державних закон?в 23 кв?тня 1906 року), ?мператор збер?гав всю повноту влади щодо управл?ння кра?ною через в?дпов?дальн?сть лише перед ним м?н?стерство, кер?вництво зовн?шньою пол?тикою, управл?ння арм??ю ? флотом; м?г видавати в перерв? м?ж сес?ями закони, як? пот?м лише формально затверджувалися Державно? думою.

Уряд в?дкинув програму кадет?в, висловлену у форм? побажання частково? пол?тично? амн?ст??, створення ?в?дпов?дального перед Державною думою уряду“, розширення виборчих прав ? свобод ?нших, зб?льшення селянського землеволод?ння тощо. В ком?с?ях Державно? думи йшла робота над законопро?ктами про скасування смертно? кари, про недоторканн?сть особи, свободу сов?ст?, збор?в тощо. Уряд на зас?данн? 7-8 червня ухвалив р?шення розпустити Державну думу у випадку нагн?тання напруженост? навколо аграрного питання. 8 червня 33 депутати внесли ще один про?кт Основного земельного закону, в основу якого були покладен? погляди есер?в, вимагав негайного знищення приватно? власност? на землю та переходу ?? в загальнонародне надбання (т. зв. соц?ал?зац?я земл?). Державна дума в?дмовилася обговорювати ?про?кт 33-х“, як ?ведучий до чорного перед?лу“.

В ц?лому за 72 дн? сво?? роботи перша Дума схвалила лише два законопро?кти: про скасування смертно? кари (?н?ц?йований депутатами з порушенням процедури) та про асигнування 15 млн рубл?в на допомогу постраждалим в?д неврожаю, внесений урядом. ?нш? про?кти до постатейного обговорення не д?йшли.

Указом 8 липня Державна Дума була розпущена, а Ман?фестом 9 липня под?бну д?ю було аргументовано тим, що ?виборан? в?д населення, зам?сть роботи буд?вництва законодавчого, ухилилися в неприналежн? ?м област?“, одночасно на Державну Думу покладалася в?дпов?дальн?сть за минул? селянськ? виступи. Вс? центральн? видання опубл?кували ?менн? Висок? укази:

≪Урядовому Сенату: На п?дстав? статт? 105-го зводу основних державних закон?в, видання 1906 року, наказу?мо: Державну Думу розпустити, з призначенням часу скликання новообрано? Думи на 20-е лютого 1907 року. Про час виробництва нових вибор?в до Державно? Думи посл?ду? в?д Нас спец?альна вказ?вка. Урядовий сенат не залишить вчинити до виконання цього належне розпорядження. На справжньому власною Його ?мператорсько? Величност? рукою п?дписано: ?МИКОЛА“ У Петергоф? 8-го липня 1906 року.

Реагуючи на прохання голови Ради М?н?стр?в, члена Державно? Ради, сенатора, д?йсного та?много радника Горемик?на  ? Всемилостиво зв?льня?мо його в?д займано? посади голови Ради М?н?стр?в, ?з залишенням членом Державно? Ради ? званням сенатора. М?н?стру Внутр?шн?х справ, Нашого Двору у званн? камергера, д?йсному статському раднику Столип?ну  ? Всемилостиво наказу?мо бути головою Ради М?н?стр?в, ?з залишенням його на посад? м?н?стра внутр?шн?х справ ? в придворному званн?≫.

Для вироблення звернення до народу в знак протесту проти дострокового розпуску парламенту 9 липня 1906 року, починаючи з полудня, в м?ст? Виборг стали прибувати члени Державно? Думи. До вечора вс? готел? в м?ст? були переповнен?. Разом з депутатами прибула маса сторонн?х ос?б. В 23.00 в?дкрилося нараду прибули депутат?в. Головував С. А. Муромцев (кадет). Вс?х депутат?в на зас?данн? брало участь 185 ос?б. Були в?дсутн? у нарад? представники правого парламентського крила ? польського кола. Двер? для представник?в печатки були закрит?.

Результатом наради стала так звана ≪Виборзька в?дозва≫:

≪Громадяни вс??? Рос??! Указом 8-го липня Державна Дума розпущена. Коли ви обирали нас сво?ми представниками, ви доручали нам домагатися земл? ? вол?. Виконуючи ваше доручення ? наш борг, ми складали закони для забезпечення народу свободу, ми вимагали видалення безв?дпов?дальних м?н?стр?в, як?, безкарно порушуючи закони, придушували свободу; але, перш за все, ми хот?ли видати закон про над?лення землею трудового селянства шляхом звернення на цей предмет земель казенних, питомих, каб?нетних, монастирських, церковних ? примусового характеру в?дчуження земель приватновласницьких. Уряд визнав такий закон неприпустимим, а коли Дума ще раз наполегливо п?дтвердила сво? р?шення про примусове в?дчуження, був оголошений розпуск народних представник?в. Зам?сть нин?шньо? Думи Уряд об?ця? скликати ?ншу через с?м м?сяц?в. Ц?лих с?м м?сяц?в Рос?я повинна залишатися без народних представник?в в такий час, коли народ знаходиться на краю розорення, промислов?сть ? торг?вля п?д?рван?. Коли вся кра?на охоплена хвилюванням ? коли м?н?стерство остаточно довело свою нездатн?сть задовольнити потреба народу. Ц?лих с?м м?сяц?в уряд буде д?яти з власно? вол? ? буде боротися з народним рухом, щоб отримати слухняну, дог?дливу Думу, а якщо йому вдасться зовс?м задавити народний рух, воно не збере н?яко? Думи. Громадяни! Ст?йте м?цно за зневажен? права народного представництва, ст?йте за Державну Думу. Жодного дня Рос?я не повинна залишатися без народного представництва. У вас ? спос?б домогтися цього: Уряд не ма? права без згоди народного представництва н? збирати податки з народу, н? закликати народ на в?йськову службу. А тому тепер, коли уряд розпустив Державну Думу, ви ма?те право не давати йому н? солдат, н? грошей. Якщо ж уряд, щоб добути соб? засоби, стане робити позики, то так? позики, укладен? без згоди народного представництва, в?дтепер нед?йсн?, ? рос?йський народ н?коли ?х не визна? ? платити по ним не буде. Отже, до скликання народного представництва не давайте н? коп?йки в казну, жодного солдата в арм?ю. Будьте тверд? у сво?му в?дмову, ст?йте за сво? права все, як один чолов?к. Перед ?диною та непохитною волею народу н?яка сила встояти не може. Громадяни! У ц?й вимушен?й, але неминуч?й боротьб?, ваш? виборн? люди будуть з вами≫.

П?д ≪Виборзькою в?дозвою≫ поставили п?дпис 169 ос?б. Ще 55 ос?б зробили це п?зн?ше, в Петербурз?. Оск?льки авторами ориг?нального тексту в?дозви вони не були, то ?х не притягали до судово? в?дпов?дальност?. Зв?стка про розпуск Державно? Думи ? запровадження надзвичайно? охорони рознеслася по Петербургу рано вранц?, а до 2-? години дня про це говорив вже весь Петербург. Усюди, вс?ма верствами населення обговорювалося ? тлумачилося на вс? лади питання дня. До 12-? години дня номер ≪Урядового В?сника≫, в якому з'явився указ про розпуск Думи, продавався по 3 рубл?. Оф?ц?йна ≪Рос?я≫ так прокоментувала розпуск Думи: ≪Щоб врятувати народне представництво ? зробити його працездатною та житт?вою установою в кол? законодавчих установ ?мпер??, Верховно? влади не залишалося ?ншого шляху, як визнати нин?шн?й склад Думи нездатним до законодавчо? роботи≫.

II Державна дума Рос?йсько? ?мпер?? про?снувала з 20 лютого по 2 липня 1907 року.

Вибори до II Державно? Думи проходили за тими ж правилам, що й у Перша Дума (багатоступенев? вибори за кур?ями). При цьому сама виборча кампан?я проходила на тл? хоча ? затухаючо?, але триваючо? революц??: ≪заворушення на аграрн?й ?рунт?≫ у липн? 1906 року охопили 32 губерн?? Рос??, а в серпн? 1906 р. селянськими заворушеннями було охоплено 50 % пов?т?в ?вропейсько? Рос??.

Протягом 8 м?сяц?в революц?я була подавлена. За Законом в?д 5 жовтня 1906 року селяни були зр?внян? в правах з рештою населення кра?ни. Другий Земельний Закон в?д 9 листопада 1906 року дозволяв кожному селянинов? в будь-який момент вимагати належну йому частку общинно? земл?. За ≪сенатським роз'ясненнями≫ виборчого закону (с?чень ? лютий 1907 року) в?д вибор?в в Думу була усунена частина роб?тник?в ? др?бних землевласник?в.

В?дкриття ?? Державно? Думи в?дбулося 20 лютого 1907 року. Головою Думи став обраний в?д Московсько? губерн?? правий кадет Фед?р Олександрович Голов?н.

Будь-яким шляхом уряд прагнув забезпечити прийнятний для себе склад Думи: в?д вибор?в в?дсторонялися селяни, як? не ? домогосподарями, по м?ськ?й кур?? не могли обиратися роб?тники, нав?ть якщо вони мали необх?дний законом квартирний ценз, ? т. д.

Дв?ч? за ?н?ц?ативою П. А. Столип?на в Рад? м?н?стр?в обговорювалося питання про зм?ну виборчого законодавства (8 липня ? 7 вересня 1906 року), але члени уряду прийшли до висновку про недоц?льн?сть такого кроку, оск?льки в?н був пов'язаний з порушенням Основних закон?в ? м?г спричинити загострення революц?йно? боротьби.

Урочистий молебень на честь в?дкриття зас?дань II Державно? думи в?дбувся 20 лютого 1907 року.

На цей раз у виборах брали участь представники парт?йного спектру, в тому числ? ? крайн? л?в?. Боролося загалом, чотири теч??:

* прав?, що стоять за зм?цнення самодержавства; * октябристи, що прийняли програму П.Столип?на; * кадети; *л?вий блок, який об'?днав соц?ал-демократ?в, есер?в та ?нш? соц?ал?стичн? групи.

Влаштовувалося багато гучних передвиборних збор?в з ≪диспутами≫ м?ж кадетами, соц?ал?стами ? октябристами. ? все ж виборча кампан?я мала ?нший характер, н?ж при виборах в Першу Думу. Тод? н?хто не захищав уряд. Тепер же боротьба йшла всередин? сусп?льства м?ж виборчими блоками парт?й. ^[1]

П?дсумки вибор?в до II Державно? думи дуже в?др?знялися в?д п?дсумк?в вибор?в у I Держдуми. Це наочно показу? таблиця:

• Вибори в I Державну Думу Рос?йсько? ?мпер??
• Вибори до III Державно? Думи Рос??
• Вибори до IV Державно? Думи Рос?йсько? ?мпер??
• Виборча система 1907 року в Рос??
• Державна Дума Рос?йсько? ?мпер??