Венец?йська школа
? довол? стаб?льна художня школа живопису, що ?снувала в област?
Венето
впродовж дек?лькох стол?ть ?з центром у
Венец??
. Характеризувалась надзвичайно варт?сними художн?ми якостями, перш за все, у колорит? (в використанн? яскравих, святкових, гармон?йно по?днаних фарб).
Венец?йська школа нал?чу? дек?лька стол?ть ?сторичного розвитку. На перших етапах головувала
арх?тектура
. Але специф?чн? умови географ?чного розташування та культурних вплив?в як з заходу (
готика
) так ? з? сходу (перш за все з
В?зант??
) обумовили надзвичайно сво?р?дний сплав культури, що в?дбився в так зван?й венец?йськ?й готиц?. Остання не мала значного конструктивного характеру (як у
Франц??
), а активно використовувала декоративн? знах?дки стилю. У декор? сакральних споруд переважали елементи, запозичен? з в?домого мистецького центру
середньов?ччя
? В?зант?йсько? ?мпер?? (
?кона
,
емаль
,
моза?ка
,
килими
? коштовний
текстиль
взагал?). Часто це були ?кони чи
ювел?рн? вироби
, придбан? чи вивезен? з В?зант?? як в?йськов? трофе?.
Суто венец?йська школа живопису нал?чу? не менш як 400 рок?в сталого розвитку. Перш? зразки
XV стол?ття
ще тяж?ли до в?зант?йських зразк?в ?конопису чи моза?к. Але елементи готики в по?днанн? з в?зант?йськими впливами давали сво?р?дн? м?сцев? зразки (низка твор?в в?зант?йських ? венец?йських майстр?в ?конопису XV ст.,
Паоло Венец?ано
,
Альв?зе В?вар?н?
, ранн? твори
Якопо Белл?н?
).
Накопичення досв?ду ? вдосконалення майстерност? благод?йно вплинуло на майстр?в Венец?? вже в середин? XV стол?ття. Цьому сприяли як запозичення техн?ки
ол?йного живопису
, ст?йк?шого в вологому кл?мат? Венец??, н?ж
фрески
, так ? впливи художник?в з ?нших мистецьких центр?в (
Антонелло да Месс?на
, бл. 1430 ? 1479).
Венец?йськ? майстри досягли значних усп?х?в у портретному живопису, про що св?дчать запрошення ?х в ?нш? кра?ни для портретування. Але тривалий час був витрачений на подолання застиглост?, нерухомост? рел?г?йних ? побутових образ?в, що стали характерною ознакою творчост? багатьох венец?йських майстр?в, (
Карло Кр?велл?
,
Джент?ле Белл?н?
,
Ч?ма да Конельяно
,
Марко База?т?
, ранн? твори
Джованн? Белл?н?
?
Джорджоне
,
Лоренцо Лотто
), а в творах
В?тторе Карпаччо
?
В?нченцо Катена
неподолана застигл?сть доживе ? до першо? третини
XVI стол?ття
.
Показовою стала довга еволюц?я творчост? Джованн? Белл?н? ? в?д застиглих образ?в раннього пер?оду до перших зразк?в Високого
В?дродження
, що прийшло в Венец?ю з зап?зненням у пор?внянн? з
Флоренц??ю
чи
Римом
. Маг?стральн? шляхи венец?йсько? школи живопису були п?дхоплен? вже учнями Джованн? Белл?н? ? Джорджоне ? кер?вником його майстерн? по передчасн?й смерт? останнього
Себастьяно дель Пйомбо
та велетенськ? обдарованим
Тиц?аном
. Твори
В?тторе Карпаччо
?
В?нченцо Катена
, що працюють ?з молодими Джорджоне та Тиц?аном, вже сприймались
анахрон?змом
? учорашн?м днем, вит?снялись у пров?нц?ю чи на узб?ччя венец?йського мистецтва.
Подолання застиглост? венец?йського живопису йшло дек?лькома шляхами ? як через поетизац?ю образ?в (як у Джорджоне та ранн?х Себастьяно дель Пьомбо ? Тиц?ана), так ? через звернення до натури з майстерним ?? в?дтворенням (Тиц?ан). Етап Високого В?дродження в Венец?? був досить довгим, про що св?дчать найкращ? твори Тиц?ана,
Веронезе
,
Т?нторетто
, незважаючи на впливи ?нших стил?стичних напрямк?в, особливо ?тал?йського
мань?ризму
у Себастьяно дель Пьомбо,
Лоренцо Лотто
, у Якопо Т?нторетто.
Важливими особлив?стями мистецтва Венец?? та ?? культури були св?тське спрямування та чутт?в?сть. Незважаючи на рел?г?йн?сть венец?йц?в ?снувала заборона брати на важлив? ? державн? посади священник?в ? ос?б церковних. Це позбавляло живопис Венец?? ? в?д сталих
канон?в
як у
живопису В?зант??
, ? пом?тно меншо? церковно? цензури, абсолютно неможливих у т?й же В?зант??.
У
XVII стол?тт?
венец?йська школа втратила пров?дн? позиц?? ? не дала жодно? значно? ф?гури в живопису на кшталт
Джорджоне
чи
Т?нторетто
. Пров?нц?йн?сть манер, вторинн?сть демонструють еп?гон? творчост? Тиц?ана, у декоративному живопису ? несамост?йн? посл?довники
Паоло Веронезе
.
Бароко
у Венец?? не мало значного поширення ? найкращ? його зразки створен? митцями з ?нших мистецьких центр?в як в арх?тектур?, так ? в живопису. У м?ст?, правда, було створено дек?лька сакральних споруд у стил?стиц?
бароко
. Але тут сформувалась власна художня школа, ор??нтована не на зразки бароково? арх?тектури папського Риму, а на м?сцеву арх?тектурну школу. У бароковому декоративно-ужитковому мистецтв? венец?йських рем?сник?в також мав в?дчутний в?дбиток м?сцевих художн?х традиц?й (венец?йське скло, венец?йське мереживо, бронзов? вироби, ювел?рство).
Внесок венец?йських художник?в у мистецтво бароко XVII стол?ття був наст?льки незначним, що не йде н? в яке пор?вняння з етапами XV чи XVI стол?ття. Частка художник?в-уродженц?в Венец?? покида? ?? ? працю? в ?нших мистецьких центрах. Венец??ць за походженням
Карло Сарачен?
майже все життя працював у Рим?, де став одним з еп?гон?в Караваджо, а його творч?сть не мала н?якого впливу на художню ситуац?ю в Венец??. Винятком була творч?сть призабутого на три стол?ття
П'?тро Беллотт?
, що виробився в ориг?нала-портретиста, що переносив портретн? риси як у рел?г?йн? образа чи алегор??, так ? у численн? побутов? картини-типи (≪Апостол Павло≫, ≪Плин часу≫, ≪Ф?лософ ?з книгою≫, ≪Старий музика з випадковими слухачами≫). Б?льш?сть його персонаж?в п?дкреслено демократичного прошарку. В?н рано в?дкрив значущ?сть старого обличчя людини ? надзвичайно майстерно в?дтворював ?х у р?зних сюжетах, ?нод? впадаючи у
натурал?зм
.
Наприк?нц? XVII стол?ття в Венец?? працю? низка майстр?в, що дотриму?ться манери тенеброзо, започатковано?
Караваджо
? розвинено? його посл?довниами (
караваджизм
), але без значних досягнень сво?х попередник?в. У Венец?? XVII ст. працювало досить мало д?йсно видатних художник?в доби бароко, майже вс? ? ?ноземц? ? невенец?йц? (
Домен?ко Фетт?
,
Бернардо Строцц?
,
Йоганн Л?сс
).
У
XVIII стол?тт?
Венец?я поверта? соб? славу в?домого мистецького центру
Зах?дно? ?вропи
. Мистецтво отриму? в м?ст? державну п?дтримку, де розкв?тли
театр
, ?нструментальна ? церковна
музика
,
живопис
. Венец?йськ? майстри ? ран?ше працювали по замовам за кордонами могутньо? торговельно-войовничо?
?мпер??
, якою була Венец?я (
В?тторе Карпаччо
в
Далмац??
, Т?ц?ан у
Манту?
? Рим?, Лоренцо Лотто на терраферм?, частка майстр?в ? в
?спан??
). В XVIII стол?тт? праця за кордонами Венец?? ? г?рка доля багатьох венец?нських художник?в, що набула м?ц?
еп?дем??
. Одн? беруть участь у заснуванн? нового стил?стичного напрямку доби (
Розальба Карр'?ра
в становленн?
рококо
), ?нш? несуть скарби знах?док венец?йського живопису в р?зн? кра?ни (
Якопо Ам?гон?
працював у
Бавар??
(1716?1728), у
Лондон?
(1729?1739), у
Мадрид?
(1747?1752), де ? помер,
Ть?поло
у
Н?меччин?
та
?спан??
,
Бернардо Беллотто
у
Саксон??
,
Австр??
?
Польщ?
). Лише частка з них повернеться на батьк?вщину, але вс? вони зарахован? до венец?йсько? школи. Наприк?нц? XVIII стол?ття венец?йська школа зникла, поступившись м?сцем ?ншим мистецьким центрам у ?вроп?.
-
-
Лука Карлеварс. ≪Мол у Венец?? в?д Палацу дож?в≫, 1710.
-
-
-
Паоло Веронезе
. ≪Пейзаж на в?лл? Вальмарана≫, фреска
-
Каналетто. ≪Подв?р'я каменяра≫
-
-
Каналетто
. ≪Площа Р?альто≫
-
Франческо Гвард?
. ≪Галерея неподал?к каналу≫.
Академ?я Каррара
, Бергамо.
-
Джузеппе Зочч?. ≪Площа П'?р Маджоре у Флоренц??≫
Алегор?я, м?фолог?чна ? декоративна композиц?я
[
ред.
|
ред. код
]
-
-
В?лла Емо, к?мната Геркулеса
-
В?лла Емо, фреска в зах?дному вестибюл? ≪Щедр?сть Сцип?она Африканського≫
-
В?лла Емо
,
фреска
на стел? з ?м?тац??ю альтанки з виноградом
-
Зала з мальованою триумфальною аркою.
-
Кутова фреска зали з триумфальною аркою.
-
Декоративн? фрески зали з триумфальною аркою.
-
В?лла Емо
. Фреска ≪Алегор?я арх?тектури≫
?ноземн? художники, зал?чен? до венец?йсько? школи
[
ред.
|
ред. код
]
- Ск'явоне (Андреа Мельдолла, 1515 ? 1563)
- Ламберт Сустр?с
(бл. 1520 ? 1584)
- Калькар, Джованн? да Калькар (Ян Стефан фон Калькар, бл. 1499 ? бл. 1546)
- Паоло Фьям?нго (Паувел Франк 1540?1596)
- Лодов?ко Поццосеррато
(Лодев?йк Тейпут бл. 1550?1605)
-
Ламберт Сустр?с. ≪Венера ? Амур≫,1554, Лувр.
-
Ламберт Сустр?с. ≪Венера переда? Амура на виховання Меркур?ю≫, бл. 1540 р.
-
Андреа Мелдолла (Ск'явоне). Свята Родина з? Св. Катериною,
1552
р., В?день.
-
Гравюра Ск'явоне за твором Т?ц?ана. ≪Ув?нчання Христа терновим в?нцем≫.
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|