Венец?йська школа

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Анон?м ?з Венец??. ≪Коронування терновим в?нцем≫, к?нець XVI ст.

Венец?йська школа  ? довол? стаб?льна художня школа живопису, що ?снувала в област? Венето впродовж дек?лькох стол?ть ?з центром у Венец?? . Характеризувалась надзвичайно варт?сними художн?ми якостями, перш за все, у колорит? (в використанн? яскравих, святкових, гармон?йно по?днаних фарб).

?сторичн? дан?

[ ред. | ред. код ]
Альв?зе В?вар?н?. Мадонна на трон? ? чотири святих. Урб?но.
Паоло Венец?ано . ≪ Вив?з морем мощей святого Марка у Венец?ю ≫. Сцена з жит?я Евангел?ста Марка. 1345 р. Музей Марч?ано, Венец?я.
Портрет Мехмеда II , 1480 , Нац. галерея, Лондон , створений художником у Стамбул?.
Домен?ко Капр?ола, автопортрет . Ерм?таж
Леандро Бассано . ≪Дож Маркантон?о Меммо≫, до 16XV р., приватна зб?рка

Венец?йська школа нал?чу? дек?лька стол?ть ?сторичного розвитку. На перших етапах головувала арх?тектура . Але специф?чн? умови географ?чного розташування та культурних вплив?в як з заходу ( готика ) так ? з? сходу (перш за все з В?зант?? ) обумовили надзвичайно сво?р?дний сплав культури, що в?дбився в так зван?й венец?йськ?й готиц?. Остання не мала значного конструктивного характеру (як у Франц?? ), а активно використовувала декоративн? знах?дки стилю. У декор? сакральних споруд переважали елементи, запозичен? з в?домого мистецького центру середньов?ччя  ? В?зант?йсько? ?мпер?? ( ?кона , емаль , моза?ка , килими ? коштовний текстиль взагал?). Часто це були ?кони чи ювел?рн? вироби , придбан? чи вивезен? з В?зант?? як в?йськов? трофе?.

Суто венец?йська школа живопису нал?чу? не менш як 400 рок?в сталого розвитку. Перш? зразки XV стол?ття ще тяж?ли до в?зант?йських зразк?в ?конопису чи моза?к. Але елементи готики в по?днанн? з в?зант?йськими впливами давали сво?р?дн? м?сцев? зразки (низка твор?в в?зант?йських ? венец?йських майстр?в ?конопису XV ст., Паоло Венец?ано , Альв?зе В?вар?н? , ранн? твори Якопо Белл?н? ).

Накопичення досв?ду ? вдосконалення майстерност? благод?йно вплинуло на майстр?в Венец?? вже в середин? XV стол?ття. Цьому сприяли як запозичення техн?ки ол?йного живопису , ст?йк?шого в вологому кл?мат? Венец??, н?ж фрески , так ? впливи художник?в з ?нших мистецьких центр?в ( Антонелло да Месс?на , бл. 1430 ? 1479).

Венец?йськ? майстри досягли значних усп?х?в у портретному живопису, про що св?дчать запрошення ?х в ?нш? кра?ни для портретування. Але тривалий час був витрачений на подолання застиглост?, нерухомост? рел?г?йних ? побутових образ?в, що стали характерною ознакою творчост? багатьох венец?йських майстр?в, ( Карло Кр?велл? , Джент?ле Белл?н? , Ч?ма да Конельяно , Марко База?т? , ранн? твори Джованн? Белл?н? ? Джорджоне , Лоренцо Лотто ), а в творах В?тторе Карпаччо ? В?нченцо Катена неподолана застигл?сть доживе ? до першо? третини XVI стол?ття .

Показовою стала довга еволюц?я творчост? Джованн? Белл?н? ? в?д застиглих образ?в раннього пер?оду до перших зразк?в Високого В?дродження , що прийшло в Венец?ю з зап?зненням у пор?внянн? з Флоренц??ю чи Римом . Маг?стральн? шляхи венец?йсько? школи живопису були п?дхоплен? вже учнями Джованн? Белл?н? ? Джорджоне ? кер?вником його майстерн? по передчасн?й смерт? останнього Себастьяно дель Пйомбо та велетенськ? обдарованим Тиц?аном . Твори В?тторе Карпаччо ? В?нченцо Катена , що працюють ?з молодими Джорджоне та Тиц?аном, вже сприймались анахрон?змом ? учорашн?м днем, вит?снялись у пров?нц?ю чи на узб?ччя венец?йського мистецтва.

Подолання застиглост? венец?йського живопису йшло дек?лькома шляхами ? як через поетизац?ю образ?в (як у Джорджоне та ранн?х Себастьяно дель Пьомбо ? Тиц?ана), так ? через звернення до натури з майстерним ?? в?дтворенням (Тиц?ан). Етап Високого В?дродження в Венец?? був досить довгим, про що св?дчать найкращ? твори Тиц?ана, Веронезе , Т?нторетто , незважаючи на впливи ?нших стил?стичних напрямк?в, особливо ?тал?йського мань?ризму у Себастьяно дель Пьомбо, Лоренцо Лотто , у Якопо Т?нторетто.

Важливими особлив?стями мистецтва Венец?? та ?? культури були св?тське спрямування та чутт?в?сть. Незважаючи на рел?г?йн?сть венец?йц?в ?снувала заборона брати на важлив? ? державн? посади священник?в ? ос?б церковних. Це позбавляло живопис Венец?? ? в?д сталих канон?в як у живопису В?зант?? , ? пом?тно меншо? церковно? цензури, абсолютно неможливих у т?й же В?зант??.

У XVII стол?тт? венец?йська школа втратила пров?дн? позиц?? ? не дала жодно? значно? ф?гури в живопису на кшталт Джорджоне чи Т?нторетто . Пров?нц?йн?сть манер, вторинн?сть демонструють еп?гон? творчост? Тиц?ана, у декоративному живопису ? несамост?йн? посл?довники Паоло Веронезе . Бароко у Венец?? не мало значного поширення ? найкращ? його зразки створен? митцями з ?нших мистецьких центр?в як в арх?тектур?, так ? в живопису. У м?ст?, правда, було створено дек?лька сакральних споруд у стил?стиц? бароко . Але тут сформувалась власна художня школа, ор??нтована не на зразки бароково? арх?тектури папського Риму, а на м?сцеву арх?тектурну школу. У бароковому декоративно-ужитковому мистецтв? венец?йських рем?сник?в також мав в?дчутний в?дбиток м?сцевих художн?х традиц?й (венец?йське скло, венец?йське мереживо, бронзов? вироби, ювел?рство).

Внесок венец?йських художник?в у мистецтво бароко XVII стол?ття був наст?льки незначним, що не йде н? в яке пор?вняння з етапами XV чи XVI стол?ття. Частка художник?в-уродженц?в Венец?? покида? ?? ? працю? в ?нших мистецьких центрах. Венец??ць за походженням Карло Сарачен? майже все життя працював у Рим?, де став одним з еп?гон?в Караваджо, а його творч?сть не мала н?якого впливу на художню ситуац?ю в Венец??. Винятком була творч?сть призабутого на три стол?ття П'?тро Беллотт? , що виробився в ориг?нала-портретиста, що переносив портретн? риси як у рел?г?йн? образа чи алегор??, так ? у численн? побутов? картини-типи (≪Апостол Павло≫, ≪Плин часу≫, ≪Ф?лософ ?з книгою≫, ≪Старий музика з випадковими слухачами≫). Б?льш?сть його персонаж?в п?дкреслено демократичного прошарку. В?н рано в?дкрив значущ?сть старого обличчя людини ? надзвичайно майстерно в?дтворював ?х у р?зних сюжетах, ?нод? впадаючи у натурал?зм .

Наприк?нц? XVII стол?ття в Венец?? працю? низка майстр?в, що дотриму?ться манери тенеброзо, започатковано? Караваджо ? розвинено? його посл?довниами ( караваджизм ), але без значних досягнень сво?х попередник?в. У Венец?? XVII ст. працювало досить мало д?йсно видатних художник?в доби бароко, майже вс? ? ?ноземц? ? невенец?йц? ( Домен?ко Фетт? , Бернардо Строцц? , Йоганн Л?сс ).

У XVIII стол?тт? Венец?я поверта? соб? славу в?домого мистецького центру Зах?дно? ?вропи . Мистецтво отриму? в м?ст? державну п?дтримку, де розкв?тли театр , ?нструментальна ? церковна музика , живопис . Венец?йськ? майстри ? ран?ше працювали по замовам за кордонами могутньо? торговельно-войовничо? ?мпер?? , якою була Венец?я ( В?тторе Карпаччо в Далмац?? , Т?ц?ан у Манту? ? Рим?, Лоренцо Лотто на терраферм?, частка майстр?в ? в ?спан?? ). В XVIII стол?тт? праця за кордонами Венец?? ? г?рка доля багатьох венец?нських художник?в, що набула м?ц? еп?дем?? . Одн? беруть участь у заснуванн? нового стил?стичного напрямку доби ( Розальба Карр'?ра в становленн? рококо ), ?нш? несуть скарби знах?док венец?йського живопису в р?зн? кра?ни ( Якопо Ам?гон? працював у Бавар?? (1716?1728), у Лондон? (1729?1739), у Мадрид? (1747?1752), де ? помер, Ть?поло у Н?меччин? та ?спан?? , Бернардо Беллотто у Саксон?? , Австр?? ? Польщ? ). Лише частка з них повернеться на батьк?вщину, але вс? вони зарахован? до венец?йсько? школи. Наприк?нц? XVIII стол?ття венец?йська школа зникла, поступившись м?сцем ?ншим мистецьким центрам у ?вроп?.

Головн? представники

[ ред. | ред. код ]
Джованн? Белл?н? . ≪В?втар Сан-Дзаккар?я≫ .
Джорджоне (можливо портрет Антон?о Броккардо)
Бон?фачо де П?тат? . ≪Багат?й ? б?дний Лазар≫

XIV?XV стол?ття

[ ред. | ред. код ]

Високе В?дродження

[ ред. | ред. код ]

Венец?йське В?дродження ? мань?ризм

[ ред. | ред. код ]

XVII стол?ття

[ ред. | ред. код ]
Алессандро Варотар? . ≪Венера, Адон?с ? дорослий Амур≫, перша половина XVII ст.

XVIII стол?ття

[ ред. | ред. код ]

Галерея твор?в

[ ред. | ред. код ]

Мадонна з немовлям

[ ред. | ред. код ]

Рел?г?йний образ

[ ред. | ред. код ]
Т?ц?ан , ≪Святий Севаст?ан≫, Ерм?таж , Санкт-Петербург
Лоренцо Лотто , ≪Оплакування Христа≫ . П?накотека Брера , М?лан

Портретний жанр

[ ред. | ред. код ]
Парас?о М?кел?, ≪Ж?ночий портрет≫, 1565 р.

Ведута ? пейзаж

[ ред. | ред. код ]

Побутовий жанр

[ ред. | ред. код ]

Оголена натура

[ ред. | ред. код ]

Алегор?я, м?фолог?чна ? декоративна композиц?я

[ ред. | ред. код ]

Декоративн? фрески у зам?ських в?ллах

[ ред. | ред. код ]

?ноземн? художники, зал?чен? до венец?йсько? школи

[ ред. | ред. код ]
  • Ск'явоне (Андреа Мельдолла, 1515 ? 1563)
  • Ламберт Сустр?с (бл. 1520 ? 1584)
  • Калькар, Джованн? да Калькар (Ян Стефан фон Калькар, бл. 1499 ? бл. 1546)
  • Паоло Фьям?нго (Паувел Франк 1540?1596)
  • Лодов?ко Поццосеррато (Лодев?йк Тейпут бл. 1550?1605)
Лодов?ко Поццосеррато . Фреска ≪Гр?хопад?ння перших людей≫ та ≪Вигнання з раю≫ у Конельяно.

Неповний перел?к скульптор?в Венец??

[ ред. | ред. код ]

Венец?йськ? дверн? молоточки

[ ред. | ред. код ]
Якопо Сансов?но. Металевий молоточок ≪Морськ? тр?тони ? путт?≫

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]