Васа?л
(в?д
лат.
vassus
? слуга) ? в
Середньов?чч?
в Зах?дн?й ?вроп?
феодал
, що одержував земельн? волод?ння та був залежним в?д ?ншого, б?льш могутнього феодала-сеньйора (
сюзерена
).
Васал мав по в?дношенню до сюзерена ряд повинностей, зокрема, подавав йому в?йськову та грошову допомогу, брав участь у суд? й нарадах сюзерена тощо. Стосунки м?ж васалом ? сюзереном створювали систему васал?тету. Васал?тет, зазвичай, був пов'язаний з наданням васалов? земельного над?лу (
феоду
) у тимчасове або спадкове волод?ння. Виник у Зах?дн?й ?вроп? 8?9 ст., значно поширився та ?снував до 13?14 ст. Закр?плюючи феодальну ??рарх?ю, васал?тет в умовах феодально? роздробленост? був формою пол?тично? орган?зац?? класу феодал?в для панування над залежним селянством.
З 10?11 ст. васал?тет ?снував у Ки?вськ?й Рус?. Уд?льн? княз? перебували у васальн?й залежност? в?д великого князя ки?вського ? сам? мали васал?в-дружинник?в, надаючи ?м земл? в умовне волод?ння.
Терм?н
васал
часто вжива?ться в переносному значенн? ? п?длегла, залежна ?нституц?я або особа.
Васальна залежн?сть розвинулась з п?зньоримського звичаю
commendatio
[1]
, схвалення, коли патрон потверджував свою згоду захищати кл??нта, потискаючи йому руки. За
карол?нзьких час?в
васали, чи то ≪п?длегл?≫, вже були прив'язан? до сеньйора присягою в?рност? й актом пошани, що зак?нчувався поц?лунком. Сеньйор ? васал об?ймалися; васал ставав навкол?шки й д?ставав символи свого нового статусу:
корогву
,
спис
, текст угоди, грудку земл?. П?сля цього ?х дов?ку пов'язувала угода про вза?мн? зв'язки й обо'язки. Васал присягався служити, сеньйор ? боронити й п?дтримувати.
