Республ?ка Б?афра англ. Republic of Biafra , ?гбо B?afra ← 1967 ? 1970 → Прапор Герб Дев?з Мир, ?дн?сть, Свобода Столиця Енугу , Умуах?я (з жовтня 1967), Оверр? (з кв?тня 1969) Мова(и) ?гбо , англ?йська Рел?г?я християнство та ан?м?зм Площа 77 306 км ² Населення 13 500 000 Форма правл?ння республ?ка  - (30 травня 1967 ? 7 с?чня 1970) Чуквуемека Одумегву Оджукву [en]  - (7 ? 15 с?чня 1970) Ф?л?п Еф?онг [en] ?стор?я  - Проголошення незалежност? 30 травня 1967  - Кап?туляц?я 15 с?чень 1970 В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Б?афра

Республ?ка Б?афра ( англ. Republic of Biafra , ?гбо B?afra ) ? самопроголошена держава у п?вденно-сх?дн?й частин? Н?гер?? , що ?снувала з 30 травня 1967 року (дата проголошення незалежност?) до 15 с?чня 1970 року . Держава не була визнана ООН .

Територ?я самопроголошено? держави становила 76 400 км². Столицею було м?сто Енугу з населенням 180 тисяч ос?б. В адм?н?стративно-територ?альному в?дношенн? республ?ка д?лилася на 25 пров?нц?й.

Населення кра?ни станом на 1966 р?к становило близько 14 млн ос?б. Дом?нуюча народн?сть ? ?гбо . Також на територ?? кра?ни проживали так? народност? як: ?б?б?о (на кордон? з Камеруном), ?джо (дельта р?ки Н?гер ) та ?нш?. Оф?ц?йн? мови ? англ?йська та ?гбо . Рел?г?я ? християнство та ан?м?зм .

Н?гер?я, як ? б?льш?сть африканських кра?н, - була штучним утворенням, створеним Британською ?мпер??ю , яка не враховувала рел?г?йн?, л?нгв?стичн? та етн?чн? в?дм?нност? сво?х народностей. У момент отримання незалежност? в?д Велико? Британ?? в 1960 роц? населення Н?гер?? становило 60 м?льйон?в ос?б ? нал?чувало близько 300 р?зних етн?чних та культурних груп, три з яких були дом?нантними:

• ?гбо (бо) (60 ? 70% населення на п?вденному сход? кра?ни);
• хауса - фулани (приблизно 65% народ?в на п?вноч? кра?ни );
• йоруба (75% населення у п?вденно-зах?дн?й частин? кра?ни).

Протягом колон?ального пер?оду британська пол?тична ?деолог?я под?лу Н?гер?? на П?вн?ч, Зах?д ? Сх?д посилювалася економ?чним, пол?тичним та соц?альним суперництвом м?ж р?зними етн?чними групами Н?гер??. 1947 року була введена конституц?я Р?чардса ^[en] (губернатор Н?гер??), за якою Н?гер?я була розд?лена на 3 адм?н?стративн? област?, керован? м?сцевими органами влади:

• Зах?дна Н?гер?я (столиця ? ?бадан );
• Сх?дна Н?гер?я (столиця ? Енугу );
• П?вн?чна Н?гер?я (столиця ? Кадуна ).

Принцип рег?онал?зац?? було закр?плено в подальших конституц?йних реформах: реформи 1951 року  ? Макферсона (губернатора Н?гер??) та реформи 1954 року  ? Л?тлтона (м?н?стра колон?й Велико? Британ??). Конституц?я Макферсона передбачала формування рег?ональних уряд?в ?з представник?в численн?шо? парт??.

Населення П?вноч? було численн?шим, яке сумарно становило б?льшу частку в пор?внянн? з населенням ?нших областей. В результат? це надало перевагу п?вн?чн?й област? у федеральному законодавчому орган?, оск?льки за ними було закр?плено б?льше м?сць. У межах кожно? з цих трьох областей дом?нантн? етн?чн? групи (хауса-фулани, йоруба ? ?гбо) сформували пол?тичн? парт?? , як? були значною м?рою рег?ональними та плем?нними:

• П?вн?чний Народний Конгрес (РНК) на П?вноч?;
• Група д?? на Заход? (ГД);
• Нац?ональна Рада Н?гер?? та Камеруну (з 1959 року ? Нац?ональна Рада Н?гер?йських громадян ? НСНГ) на Сход?.

Перший уряд незалежно? Н?гер?? формувався з коал?ц?? парт?й НСНГ ? РНК, прем'?р-м?н?стром якого став представник РНК - Абубакар Тафава Балева .

П?сля проголошення Н?гер?? республ?кою в 1963 рокц?, пост президента зайняв Ннамд? Аз?к?ве (представник НСНГ). Опозиц?я була представлена ??Групою д?? на чол? з Обафем? Аволово . Рег?ональн? уряди очолили: на П?вноч? ? л?дер РНК ( Ахмаду Белло ^[en] ), на Заход? ? С. Ак?нтола ^[en] , з Групи д?? ? на Сход? ? представник НСНГ ( М. Окпара ^[en] ).

У 1963 роц? на територ?? сх?дно? частини Зах?дно? Н?гер?? була утворена четверта область - Середньо-зах?дна. На виборах 1964 року в цьому рег?он? перемогу здобула парт?я НСНГ.

П?сля отримання незалежност? в 1960 роц? , Н?гер?я стала вважатися державою з репутац??ю ≪в?тринно? демократ??≫ та економ?чно? стаб?льност? на континент?. Спроби П?вноч? забезпечити контроль над кра?ною через ?нтенсиф?кац?ю опозиц?? з боку Заходу та Сходу призвели до масових заворушень та пов'язаного з цим насильства.

15 с?чня 1966 року молодш? оф?цери ?гбо на чол? з майором Кадуна Нзеогву ^[en] вбили одночасно вс?х пол?тичних л?дер?в ? Бал?ва у Лагос? , Ак?нтолу в ?бадан? та Белло у Кадун?. Разом з цим, було вбито найвищих оф?цер?в п?вн?чного походження. Путч був з?рваний у зв'язку з тим, що частина в?йськових в?дмовилася п?дтримати бунт?вник?в. Л?дера заколоту К. Нзеогву було заарештовано.

Командувач арм?? генерал-майор Джонсон Агу?й? ?ронс? (етн?чний ?гбо) нав?в лад ? став главою тимчасового кер?вництва. В?н призначив в?йськових губернатор?в у пров?нц?ях з широкими повноваженнями та оф?цер?в на м?н?стерськ? пости. Пол?тичн? парт?? були заборонен?, а д?ю конституц?? - призупинено. Вбивство та фаворитизм ?ронс? до ?гбо спричинили потужну негативну реакц?ю жител?в п?вноч?, як? вважали, що переворот ≪не був шляхом до ?дност?, а лише змовою ?гбо у над?? дом?нувати над кра?ною≫. Серед ус?х жертв було вбито лише одного представника ?гбо, в той час як жител?в п?вноч? - переважн?сть.

Положення п?вденц?в на П?вноч? було дуже не стаб?льним. 24 травня 1966 року в?йськовий уряд ?ронс? випустив декрет , що скасовував федеративну структуру Н?гер??. Декрет викликав р?зку, негативну реакц?ю у П?вн?чн?й Н?гер??. 29 травня 1966 року тисяч? вих?дц?в з? Сходу, як? проживають на П?вноч?, були вбит? п?д час погром?в, що почалися з в?дома м?сцево? влади. Уряд ?ронс? оголосив про створення трибуналу з метою вивчення причин масових вбивств та пограбувань на П?вноч?, а також виплати компенсац?й жертвам погром?в. П?вн?чн? ем?ри оголосили про нам?р в?докремити П?вн?чну Н?гер?ю в?д федерац??.

29 липня 1966 року, за чотири дн? до початку роботи трибуналу, жител? п?вноч? вчинили контрпереворот, п?д час якого ?ронс? , а також в?йськовий губернатор Зах?дно? Н?гер?? майор Адекунле Фаджу? ^[en] , - були вбит? у м?ст? ?бадан. Новим главою в?йськового режиму став п?дполковник (згодом ? генерал-майор) Якубу Дан-Юмма Говона . Основу п?хоти у в?йськах становили жител? п?вноч?, що незабаром спричинило м?жусобиц? по вс?х казармах м?ж солдатами. П?сля цього заколотники поголовно перебили вс?х ?гбо, як? займали оф?церськ? посади у генеральному штаб? Н?гер??. Всього було вбито близько 400 чиновник?в ?гбо. Говон негайно в?дновив федеральну структуру Н?гер?? в?дпов?дно до вимог пол?тично? ел?ти П?вноч?.

29 вересня 1966 року погром вих?дц?в з? Сходу було в?дновлено. 30 тисяч сх?дних н?гер?йц?в, як? проживали на П?вноч?, на Заход? та в Лагос?, були вбит?. Всього у погромах 1966 року було вбито 40-50 тисяч ?гбо та ще близько 2-х м?льйон?в втекло на Сх?д, п?сля того як ?х майно та будинки були зруйнован?. До 1966 року приблизно 1 м?льйон 300 тисяч ?гбо проживали на П?вноч?, ще 500 тисяч ? на Заход?. Дан? процеси породили м?грац?ю вих?дц?в ?гбо з П?вноч? з? Сх?дно? област?.

В?дкриття обширних запас?в нафти у дельт? р?чки Н?гер на п?вдн? кра?ни дозволило п?вденному сходу Н?гер?? стати економ?чно самост?йним. Однак вигнання представник?в ?гбо з влади викликало побоювання, що доходи в?д видобутку нафти будуть використовуватися ? под?лен? - несправедливо.

П?сля погрому ?гбо на П?вноч?, у вересн? 1966 року, в Сх?дн?й Н?гер?? почали рости сепаратистськ? настро?. Л?дери ?гбо закликали до повернення вс?х ?гбо на свою ?сторичну батьк?вщину - на терени сх?дно? Н?гер??.

В?йськовий губернатор Сх?дно? област? (з с?чня 1966 року) п?дполковник Одумегву Оджукву ^[en] (?гбо за нац?ональн?стю) наполягав на конфедеративному устро? для Н?гер?? (федеральний уряд повинен бути зменшений до секретар?ату, щоб п?дтримувати економ?чн? в?дносини м?ж майже повн?стю окремими державами).

9 серпня 1966 року на зустр?ч? представник?в в?йськових губернатор?в у Лагос? було ухвалено р?шення, за яким для в?дновлення миру ? проведення конституц?йних переговор?в необх?дно репатр?ювати вс? в?йська до област? ?х походження. Це р?шення не було повн?стю зд?йснено.

12 вересня у Лагос? розпочала роботу Спец?альна конституц?йна конференц?я, що складалася з делегат?в, як? представляли вс? област? Н?гер??, з метою розробки форми збереження ?дност? Н?гер??. Представники Сх?дно? Н?гер?? бойкотували конференц?ю (основна умова Оджукву для участ? в ?? робот? ? виведення вс?х п?вн?чних в?йськ з Лагосу та припинення погром?в ?гбо на П?вноч?).

4 ? 5 с?чня 1967 року у м?ст? Абур? ^[en] ( Гана ) пройшов сам?т в?йськових кер?вник?в Н?гер??, на якому р?зн? пол?тичн? сили Н?гер?? погодилися з концепц??ю децентрал?зац?? та рег?онально? автоном?зац?? Н?гер??. Говон був присутн?й на сам?т? та нав?ть погодився п?дписати заключну верс?ю меморандуму про децентрал?зац?ю. Однак, повернувшись назад до Н?гер??, в?н дезавуював сво? слова.

На початок 1967 року Оджукву ухвалив р?шення про в?дд?лення в?д н?гер?йсько? федерац?? та заснування власно? незалежно? держави. У березн? 1967 року уряд Сх?дно? област? оголосив, що вс? доходи, з?бран? в?д ?мен? федерального уряду, будуть залишен? на потреби Сх?дно? област?. Федеральний уряд в?дмовився виплатити зарплату державним службовцям, як? припинили виконувати сво? обов'язки. Кр?м того, федеральний уряд в?дмовилося виплатити Сходу його встановлену законом частку доход?в. На Сход? почалися захоплення федерального майна. У в?дпов?дь уряд Говона встановив морську блокаду рег?ону.

У травн? 1967 року була зроблена остання спроба мирного врегулювання. Я. Говон запропонував скасувати економ?чн? санкц?? проти Сходу та орган?зувати зустр?ч рег?ональних в?йськових губернатор?в за умови, що британськ? в?йська гарантують безпеку зустр?ч?. Оджукву в?дхилив цю пропозиц?ю.

Формальним приводом до проголошення незалежност? став декрет федерального уряду в?д 27 травня 1967 року, за яким скасовувався под?л кра?ни на чотири пров?нц??, а зам?сть них вводилися 12 штат?в (П?вн?чна область була розд?лена на ш?сть штат?в, Сх?дна на три, Зах?дна на два). Нов? штати зб?галися з природними етн?чними територ?альними утвореннями. Сх?д було розд?лено таким чином, що запаси нафти виявилися розташован? у штатах без б?льшост? ?гбо. В?дпов?дно скасовувалися ? пости губернатор?в.

Реакц?я Оджукву посл?дувала негайно. 30 травня 1967 року Сх?дна пров?нц?я була оголошена суверенною Республ?кою Б?афра (на честь однойменно? затоки Б?афра ). Б?льш?сть населення пров?нц??, налякане хвилею погром?в, в?тало це р?шення. Так починалася найтривал?ша та найкривав?ша громадянська в?йна 1960-х рок?в в Африц?. За конституц??ю Н?гер?? Сх?дна область мала право на вих?д з федерац??, але голова в?йськового режиму Я. Говон, не бажаючи втрачати багат? родовища нафти, заявив, що питання буде вир?шене силою.

6 червня 1967 року Говон в?ддав наказ про придушення заколоту та оголосив моб?л?зац?ю у п?вн?чних та зах?дних мусульманських штатах. У Б?афр? прихована моб?л?зац?я почалася ще до проголошення незалежност?. В?йська з обох стор?н стали п?дтягуватися до р?чки Н?гер , що перетворилася на л?н?ю збройного протистояння. На початку червня федерали почали блокаду бунт?вно? територ??.

6 липня 1967 року почалася операц?я ≪?динор?г≫, яка планувалася як коротка пол?цейська акц?я. Командувач урядовою арм??ю полковник (згодом ? бригадний генерал) Гассан Кацина ^[en] оптим?стично заявив, що з заколотом буде пок?нчено ≪протягом 48 годин≫. Однак в?н недооц?нив сили повстанц?в. Наступаюч? одразу натрапили на жорстку оборону, ? бо? набрали затяжного, завзятого характеру. Федеральна арм?я з п?вноч? двома колонами ув?йшла на територ?ю Б?афри. Перша колона рухалася у напрямку Огугу  ? Огунга  ? Нсукка ^[en] , друга у напрямку Гакем  ? Обуду ^[en]  ? Ор?кжа . 12 липня 1967 року були захоплен? м?ста Ор?кжа та Гакем, 14 липня ? м?сто Нсукка.

26 липня 1967 року десант н?гер?йц?в захопив нафтопромисли на остр?вц? Бонн? за 30 к?лометр?в в?д Порт-Харкорта . Внасл?док Б?афра втратила основне джерело валютних надходжень. Б?афр?йц? спробували в?дбити Бонн?, але безусп?шно. Порт-Харкорт виявився блокований федеральними силами.

10 липня 1967 року б?афр?йц? завдали бомбового удару по аеродрому м?ста Макурд? , 26 липня ? по фрегату ≪Н?гер?я≫, який блокував з моря Порт-Харкорт, 12 червня ВПС Б?афри зд?йснили рейд по позиц?ях урядових в?йськ уздовж Н?гера .

У спробах полегшити тиск з п?вноч? 9 серпня моб?льна бригада арм?? Б?афри у склад? 3000 ос?б за п?дтримки артилер?? та бронемашин переправилася на зах?дний берег Н?гера, почавши так званий ≪п?вн?чно-зах?дний пох?д≫.

Спершу наступ розвивався усп?шно. Б?афр?йц? вступили на територ?ю Середньозах?дно? област?, практично не зустр?вши орган?зованого опору, оск?льки розквартирован? там федеральн? в?йська значною м?рою складалися з вих?дц?в з племен? ?гбо. Деяк? частини просто розб?глися або перейшли на б?к повстанц?в. Столиця штату м?сто Бен?н-С?т? здалася без бою через всього десять годин п?сля початку операц??. Бунт?вники просунулися далеко на зах?д, д?йшовши до м?ста Оре за 200 к?лометр?в в?д столиц? Н?гер?? Лагосу.

На п?ку в?йськових усп?х?в рад?о Б?афри заявило про нам?ри ув?йти до столиц? Н?гер?? Лагосу. Нам?р Оджукву вторгнутися на зах?д викликав тривогу у пол?тично? ел?ти йоруба (на чол? з колишн?м ув'язненим О. Аволово) ? призв?в до того, що йоруба поряд з меншинами в ус?х областях виступили проти ?гбо. 21 червня переможний марш б?афр?йц?в було зупинено.

Пров?вши загальну моб?л?зац?ю в густонаселеному столичному рег?он?, в?йськове кер?вництво Н?гер?? отримало значну чисельну перевагу над супротивником. До початку вересня проти одн??? бригади та дек?лькох окремих батальйон?в повстанц?в на зах?дному фронт? д?яли вже дв? див?з?? урядових в?йськ. Отримавши колосальну перевагу в жив?й сил? ? озбро?нн? (тут допомогли СРСР та Велика Британ?я), арм?я Н?гер?? перейшла в контрнаступ та в?дт?снила ворога до м?ста Бен?н.

У ц?й обстановц? в?йськовий адм?н?стратор Б?афри Альберт Оконкво ^[en] 19 вересня проголосив незалежн?сть ≪Республ?ки Бен?н≫. 22 вересня 1967 року м?сто було взято штурмом, п?сля чого б?афр?йц? посп?шно в?дступили на сх?дний берег Н?гера. ≪П?вн?чно-зах?дний пох?д≫ зак?нчився на тому ж рубеж?, де ? починався.

Наприк?нц? вересня 1967 року велика частина Середньозах?дно? област? була очищена в?д сепаратист?в. Намагаючись схилити чашу терез?в на св?й б?к, повстанц? у вересн? почали регулярн? пов?трян? нальоти на столицю Н?гер??.

12 вересня з боку Нсукка почалося просування арм?? Н?гер?? до столиц? Енугу, ? 4 жовтня вона впала.

Оджукву був змушений перенести свою столицю до м?ста Юмуах?я у центр? кра?ни.

Спроба 12 жовтня 1967 року перетнути Н?гер в?д м?ста Асаба та захопити м?сто Он?ча коштувала н?гер?йськ?й федеральн?й арм?? б?льш н?ж 5000 солдат?в убитих, поранених, захоплених або безв?сти зниклих.

18 жовтня п?сля ?нтенсивного артилер?йського обстр?лу з бойових корабл?в ш?сть батальйон?в морсько? п?хоти висадилися в порту Калабар , який захищали один батальйон повстанц?в та погано озбро?н? загони цив?льно? м?л?ц??. Одночасно з п?вноч? до м?ста п?д?йшов 8-й батальйон урядово? п?хоти. Оп?р б?афп?йц?в, як? опинилися м?ж двох вогн?в, було зламано, ? найб?льший морський порт у п?вденн?й Н?гер?? перейшов п?д контроль урядових в?йськ.

Федерали зайняли ?нш? територ??, не населен? ?гбо, ? до початку 1968 року в?йна перейшла в позиц?йну фазу.

У с?чн? 1968 року урядов? в?йська почали наступ з Калабара у напрямку на Порт-Харкорт. Майже чотири м?сяц? повстанцям вдавалося стримувати натиск, але 19 травня м?сто впало. Б?афра втратила останн?й морський порт ? великий аеродром.

Почалася блокада Б?афри. Федерали вир?зал? ц?л? селища та провокували масовий голод. Вл?тку 1968 року по вс?х континентах прокотилася потужна кампан?я викриття геноциду християн-?гбо. Новини ?вропейських телеканал?в починалися з репортаж?в про жахи в?йни.

За ?дн?сть Н?гер?? виступили Велика Британ?я, СРСР, арабськ? кра?ни ; за ?гбо заступилися Франц?я , ?спан?я , Португал?я , ПАР , Китай , ?зра?ль . Оджукву провадив видобуток нафти, достатн?й для закуп?вл? збро? та створення мереж? контор з вербування найманц?в. В?дношення сил було не на користь ?гбо. ООН в?дмовилася визнати Б?афру. У вересн? 1968 року Орган?зац?я Африкансько? ?дност? закликала Б?афру в?дмовитися в?д ?де? незалежност?.

Тим часом Лагос поступово брав гору. У вересн? арм?я Н?гер?? захопила м?сто Аба у центр? Б?афри. З цього моменту контакти ?з зовн?шн?м св?том були обмежен? нерегулярним пов?тряним мостом з Екватор?альною Гв?не?ю.

Навесн? 1969 року б?афр?йц? зробили спробу переламати х?д под?й. У березн? вони завдали контрудар та оточили бригаду н?гер?йсько? арм?? у щойно зайнятому нею м?ст? Оверр?. У кв?тн? Оверр? знову перейшов п?д контроль Б?афри. Проте вже 22 кв?тня 1969 року п?д ударами федерал?в впала столиця Б?афри ? Юмуах?я. 16 червня упав Авгу ? головний аеропорт кра?ни. У б?афр?йц?в залишилася всього одна зл?тно-посадкова смуга з твердим покриттям, придатна для зльоту та посадки важких л?так?в. Д?лянка федерального шосе Ул? ^[en]  ? ?х?ала ^[en] , також в?дома як ≪аеропорт Аннабель≫, стала сво?р?дним символом незалежност? Б?афри та одночасно головною метою для урядових в?йськ.

У червн? 1969 року Б?афра почала в?дчайдушний наступ проти федерал?в. Б?афр?йц? були п?дтриман? ?ноземними найманими п?лотами, що продовжували доставляти ?жу, медикаменти та зброю. Найв?дом?ший з найманц?в був шведський граф Карл Густав фон Розен , який пров?в пов?трян? напади з п'ятьма невеликими поршневими л?таками, озбро?ними ракетами та автоматами. З травня по липень його маленький п?дрозд?л зд?йснював нальоти на н?гер?йськ? в?йськов? аеродроми у Порт-Харкорт?, Енугу, Бен?н-С?т? та Угхелл? ^[en] , зруйнувавши або пошкодивши багато н?гер?йських л?так?в. Пов?трян? напади Б?афри д?йсно руйнували бойов? операц?? н?гер?йських пов?тряних сил, але лише протягом дек?лькох м?сяц?в. Вл?тку 1969 року арм?я Б?афри зробила спробу захоплення аеродрому Он?ча, але безрезультатно.

30 червня 1969 року н?гер?йський уряд заборонив допомогу Червоного Хреста Б?афр?, що серйозно обмежило запаси продовольства. У жовтн? 1969 року Оджукву звернувся до Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й з пропозиц??ю про перемир'я. Федеральний уряд в?дкинув цю пропозиц?ю та закликав до кап?туляц?? Б?афри. До цього часу Б?афра являла собою крих?тний анклав овально? форми площею 2000 км², де виявилися замкненими близько 5 м?льйон?в ос?б.

Пад?нню Б?афри передував широкомасштабний наступ урядово? арм?? п?д командуванням генерала Обасанджо (майбутнього президента Н?геру). Операц?я розпочалася 22 грудня 1969 року. ?? метою було розс?кти двома зустр?чними ударами з п?вноч? та п?вдня територ?ю, що знаходилася п?д контролем повстанц?в. До операц?? залучалися в?йська загальною чисельн?стю 180 тисяч ос?б з важкою артилер??ю, ав?ац??ю та броньовиками.

Для парирування удару у невизнано? республ?ки вже не залишалося н? сил, н? кошт?в. Чисельн?сть арм?? Б?афри становила на той час близько 70 тисяч б?йц?в. У перший же день федерали прорвали фронт, а 25 грудня п?вн?чне та п?вденне угруповання з'?дналися. Територ?я повстанц?в виявилася розс?ченою надво?.

Заключний н?гер?йський наступ, який було названо ≪Попутний в?тер≫, було розпочато 7 с?чня 1970 року . 9 с?чня 1970 року пав Оверр?, 10 с?чня захоплена зл?тна смуга ≪Аннабель≫, 11 с?чня пав Ул?. 13 с?чня 1970 року в м?ст? Ам?ч? в?дбулася заключна здача сил Б?афри.

Генерал Оджукву передав командування над залишками в?йськ сво?му заступнику Ф?л?пу Еф?онгу ? в н?ч з 10 на 11 с?чня з родиною та к?лькома членами уряду Б?афри вт?к з кра?ни. 15 с?чня генерал Еф?онг п?дписав акт про беззастережну кап?туляц?ю сво?? республ?ки. Громадянська в?йна зак?нчилася. Населення Б?афри зменшилося на 2 м?льйони, б?льш?сть з яких померло в?д голоду (б?льш?сть жертв ? д?ти). Область, що вважалася перед в?йною одн??ю з найрозвинен?ших в Африц?, була спустошена.

Одумегву Оджукву п?сля багатьох рок?в вигнання був амн?стований, повернувся до Н?гер?? та очолював одну з парт?й, що представляла ?нтереси ?гбо. ?дея незалежност? Б?афри знову в?дродилася. На сход? Н?гер?? почав нелегально д?яти ≪ Рух за в?дновлення суверенно? держави Б?афра ≫ (л?дер Ральф Увазуру?ке ). Рух використову? ненасильницьк? методи боротьби ? ма? п?дтримку серед молод?. Сво?м союзником вважа? ≪Рух за зв?льнення дельти Н?гера≫ (етн?чна група ?джо ).

• Громадянська в?йна в Н?гер??

• С. В. Гринько . Б?афра // Укра?нська дипломатична енциклопед?я : У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. ? К: Знання Укра?ни, 2004 ? Т.1 ? 760с. ISBN 966-316-039-X
• М. Жирохов, О. Моногону. Прощай, Биафра! Воздушная война в Нигерии, 1967?1970 гг. // Авиамастер (Москва). ? 2002. ? № 4. ? С. 38-47. (рос.)
• М. Жирохов. Война наёмников (Биафра, 1967?1970 гг.) // Крылья Родины (Москва). ? 2013. ? № 1-2. ? С. 116?121. (рос.)
• З. В. Мокрушина. История гражданской войны в Нигерии (1967?1970 гг.) (по произведениям нигерийских писателей и публицистов) // Вестник Ярославского государственного университета им. П. Г. Демидова. ? Серия ≪Гуманитарные науки≫. ? 2010. ? № 4(14). ? С. 9-16. (рос.)
• Олусегун Обасанджо. Нигерия в огне. Гражданская война в Нигерии. 1967 ? 1970 гг. ? Москва: ≪Прогресс≫, 1984. ? 148 с. (рос.)
• Александр Романов. Нигерия в борьбе за единство. 1967-1970. ? Москва: ≪Наука≫, 1987. ? 152 с. (рос.)
• Сепаратизм в Нигерии. Биафра // Зарубежное военное обозрение (Москва). ? 2005. ? № 11. ? 2-я стр. обложки. (рос.)
• Chinua Achebe, There Was a Country: A Personal History of Biafra , Penguin Press, 2012, 352 pp. (англ.)
• ≪Nigeria, Civil War (1967?70)≫, in Guy Arnold, Historical Dictionary of Civil Wars in Africa (2nd edition), Lanham, Maryland; Toronto; Plymouth, UK: Scarecrow Press, 2008, pp. 262?269. (англ.)
• Peter Baxter, Biafra: The Nigerian Civil War 1967?1970 , Helion and Company, 2015, 72 pp. (Series: Africa@war) (англ.)
• James Brooke, ≪Few Traces of the Civil War Linger in Biafra≫, in The New York Times , 14 July 1987. (англ.)
• Michael Draper, Shadows: Airlift and Airwar in Biafra and Nigeria 1967?1970 , Hikoki Publications, 288 pp. (англ.)
• Philip Efiong, Nigeria and Biafra: My Story , African Tree Press, 2007, 414 pp. (англ.)
• Herbert Ekwe-Ekwe, The Biafra War: Nigeria and the Aftermath , E. Mellen Press, 1990, 138 pp. (англ.)
• Herbert Ekwe-Ekwe, Biafra Revisited , African Renaissance, 2006, 186 pp. (англ.)
• Frederick Forsyth, The Biafra Story , Penguin Books, 1969, 236 pp. (англ.)
• Philip S. Jowett, The Biafran Army 1967-70: Build-Up and Downfall of the Secessionist Military , Helion and Company, 2019. (Series: Africa@war) (англ.)
• A.H.M. Kirk-Greene, The Genesis of the Nigerian Civil War and the Theory of Fear , Uppsala: The Scandinavian Institute of African Studies, 1975, 27 pp. (англ.)
• Christopher Griffin, ≪French Military Policy in the Nigerian Civil War≫, in Small Wars & Insurgencies , Vol. 26, Issue 1, 2015, pp. 114?135. (англ.)
• David L. Koren, Far Away in the Sky: A Memoir of the Biafran Airlift , CreateSpace Independent Publishing Platform, 2012, 332 pp. (англ.)
• Zach Levey, ≪Israel, Nigeria and the Biafra civil war, 1967?70≫, in Journal of Genocide Research , Vol. 16, Issue 2-3, 2014, pp. 263?280. (англ.)
• Alexander A. Madiebo, Nigerian Revolution and the Biafran War , Fourth Dimension Publishers, 1980, 411 pp. (англ.)
• John C. Merriam, ≪The Legacy of the Biafran War≫, in The Harvard Crimson , 12 November 1968. (англ.)
• H.M. Njoku, A Tragedy Without Heroes: The Nigeria?Biafra War , Enugu: Fourth Dimension Publishing Co., Ltd., 1987, 235 pp. (англ.)
• ≪The Nigerian Civil War≫, in Bruce D. Porter, The USSR in Third World Conflicts: Soviet Arms and Diplomacy in Local Wars 1945?1980 , Cambridge University Press, 1986, pp. 90-112. (англ.)
• John de St. Jorre, The Brothers' War: Biafra and Nigeria , Boston: Houghton Mifflin Company, 1972. (англ.)
• Kevin O'Sullivan, ≪Humanitarian encounters: Biafra, NGOs and imaginings of the Third World in Britain and Ireland, 1967?70≫. in Journal of Genocide Research , Vol. 16, Issue 2?3, 2014, pp. 299?315. (англ.)
• Tekena N. Tamuno, ≪Separatist Agitations in Nigeria since 1914≫, in The Journal of Modern African Studies , Vol. 8, No. 4 (December 1970), pp. 563?584. (англ.)
• Chibuike Uche, "Oil, British Interests and the Nigerian Civil War*, in The Journal of African History , Vol. 49, No. 1, March 2008, pp. 111?135. (англ.)
• Alfred Uzokwe, Surviving in Biafra: The Story of the Nigerian Civil War , iUniverse, 2003, 248 pp. (англ.)

• Михаил Жирохов, Обунигве Моногону. Прощай, Биафра! Воздушная война в Нигерии 1967 ? 70 рр. (2002) (рос.)
• Владимир Носов. Гражданская война в Нигерии (2006) [ Арх?вовано 1 серпня 2013 у Wayback Machine .] (рос.)
• Илья Полонский. Биафра: 45 лет со дня окончания кровавой войны в Нигерии (2015) [ Арх?вовано 22 червня 2020 у Wayback Machine .] (рос.)
• Дмитро Стельмах. Загублена кра?на, забута в?йна (2017) [ Арх?вовано 22 червня 2020 у Wayback Machine .]
• Фредерик Форсайт. История Биафры (1969) (рос.)
• Валюта Б?афри ? б?афр?йск?е фунти
• Монета Б?афри ? 1 шил?нг 1969 [ Арх?вовано 29 лютого 2016 у Wayback Machine .]