?нду?зм
?стор?я   · Пантеон
Напрями Вайшнав?зм Смартизм Шайв?зм Шактизм
В?рування ? практика Артха Бгакт?-йога Бгакт? Дхарма Йога Кама Карма Майя Мандир Мантра Мокша Пуджа Самсара Санскрит Тантра Тримурт? Яджня
Писання Бга?авад-??та Веди Ведан?а Махабхарата Пурани Рамаяна Упан?шади ?нш?
Близьк? теми Аюрведа Джйот?ша ?уру ?нду?зм за кра?нами Календар Космолог?я М?фолог?я Свята Терм?нолог?я
Категор?я ? Портал
п о р

Бра?хма ^{[1] [2]} (санскр. ???????, ≪вищий, творець≫) ? бог Вед?йсько? головно? тр?ади тримурт? , в яку входять також Ш?ва ? В?шну . В?н вшанову?ться як творча сила ? творець всесв?ту. Брахма зображу?ться у вигляд? сивого старця з чотирма обличчями ? чотирма руками.

У Ведичний пер?од Брахма не був значним богом . ?дея про творця ?снувала, але творець ?дентиф?кувався не з Брахмою. Р?гведа вказу? на В?швакармана (Vishvakarman) ? ≪творця усього≫. В?н ? Бог-Батько. В?н мав руки у вс?х чотирьох напрямках. Величний В?швакарман , ймов?рно, був прототипом Пуран?чного (Puranic) Брахми.

В?швакарман почав зв'язуватись з сонцем з того моменту, як сонячн? промен? стали розглядатися як необх?дна умова для людського життя ? св?тобудови. В одному з г?мн?в Р??веда назива? Творцем Праджапат? (Prajapati). От чому п?зн?ше, коли Брагхма став Творцем, в?н ототожнювався з Праджапат? Р?гведи.

У л?тератур? сутр Праджапат? ? Брагхма стали синон?мами.

У Р?гвед? Г?раньягарбга згаду?ться як причина Створення. Таким чином, Брахма став Г?ранья-гарбгою.

За деякими легендами, Брахма з'явився з? св?тового яйця, покладеного найвищою першопричиною; за ?ншими легендами, засв?дченими у Магабгарат? ? Рамаян?, Брагма вийшов з пупа або з лотоса , що вир?с з пупа В?шни . Одразу п?сля свого народження Брагма з? свого подиху створю? Веди й увесь св?т, що залиша?ться незм?нним у плин? одного дня Брагми . П?сля зак?нчення одного дня Брахми видимий св?т гине в?д вогню, залишаються в живих т?льки божественн? мудрец?, боги. На ?нший день Брахма в?дновля? св?й витв?р ? цей процес к?нцевого творення ? руйнування трива? 100 рок?в Брагми. П?сля зак?нчення цього пер?оду сам Брагма, ус? боги ? мудрец? гинуть разом з ус?м всесв?том, що розклада?ться на сво? основн? елементи.

В?дпов?дно до ?нд?йського в?дл?ку часу, доба Брагми дор?вню? кальп? або 2000 Магаю? , тобто 43 200 * 2000 = 8 640 000 000 земних рок?в.

Брахма ? божеством, мало популярним серед широких к?л посл?довник?в ?нду?зму, ? в ус?й ?нд?? ? лише один храм, присвячений спец?ально Брагм?.

Вважа?ться, що Брагма створив озеро Манасаровар у п?вн?чних Г?малаях .

В пуран?чн?й л?тератур? Брагма ? Творцем. Стверджу?ться, що в?н породив Праджапать?в (?х к?льк?сть ? ?мена р?зн? в р?зних Пуранах ) з метою створення живих ?стот. Тому Брагма вважався Праотцем (Pitamaha).

В?н закоху?ться в одну з? сво?х дочок, що виступають п?д р?зними ?менами: Сав?тр?, Брагман?, Сарасват? тощо, ? ста? ?диним з нею. Щоб пост?йно дивитися на не? в?н одержав чотири голови в чотирьох напрямках, ? п'яту голову, звернену вгору. В?н також мав дружину, ?меновану ?аятр? (Gayatri).

Як ш?ва?ти (Saivites), так ? в?шну?ти (Vaishnavites) применшують значення Брагми. В?н з'явля?ться з пупка В?шну сидячого на лотос?. Ш?ва в?друбу? йому п'яту голову в знак кари за ?нцест .

До Середньов?ччя Брагма мав велике значення, але п?сля приходу ?сламу в?н утратив свою важлив?сть. Багато легенд малюють Брагму в непривабливому вигляд?. Пурани пред'являють йому безп?дставне звинувачення в тому, що в?н став причиною смерт? Агн?стамбги . Ще один сюжет розпов?да? про те, як Брахма, в той час як його дружина Сав?тр? затримувалася в подорожах з метою приношення жертв якш? , в?дразу знаходив нову дружину. Тод? Сав?тр? приходила в лють ? проклинала його.

Але, попри це, Брагма мав авторитет багато стол?ть п?сля того, як поширилися ц? сюжети.

Брагма ма? чотири обличчя, чотири руки, сплутане волосся, часто коротку загострену бороду ? шк?ру чорно? антилопи як накидку. В?н сидить на лотос? (Padmasana) або в кол?сниц?, яка запряжена с?мома лебедями. В одн?й прав?й руц? в?н трима? ч?тки (акшамала), в ?нш?й ? судина з водою (камандалу). Його погляд Саум'я (Saumya) ? Ташм'я (Tashmya) ? щасливий ? спок?йний.

• Оч? його прикрит? в медитац??.
• Чотири його обличчя представляють чотири Веди: сх?дне ? Р??-Веду (Rig Veda), п?вденне ? Яджур-Веду (Yajur Veda), зах?дне ? Сама-Веду (Sama Veda), п?вн?чне ? Атгарва-Веду (Atharva Veda).
• Чотири його руки представляють чотири сторони св?ту .
• Св?т виник з води. Тому Брахма несе воду в судин? (камандалу).
• Ч?тки, котр? в?н перебира?, зображують Час.
• С?м Лока (Lokas), св?т?в, представлен? с?мома лебедями.
• Лотос, на якому сидить Брахма, виника? з пупка В?шну, представляючи Надь (Mani) ? Землю.

У звичайн?й середньов?чн?й ?конограф?? в Брагми чотири голови ? ст?льки ж рук. Кол?р його шк?ри червоний або золотий, одягу ? б?лий. Його вагана ? леб?дь або гусак. Голови Брагми панують над чотирма Сторонами Св?ту, з них спливли чотири найдавн?ш? Веди, тому що в?н ? божеством мудрост?, а його головна дружина ? Сарасват?  ? богинею вченост?.

У скульптурних ф?гур Брагми за головою звичайно м?ститься н?мб (с?расчакра) у вигляд? диску ледве б?льшого голови, прикр?плений позаду до потилиц? за допомогою невелико? перемички й означаючий ореол слави божества. ?нш? атрибути Брагми ? судина (камандалу) для води з? священного ?ан?у або для пряжено? ол??, ч?тки (з намистин, акшамала), що символ?зують в?чн?сть часу ? вищий аспект божества, зв'язування папера з пальмових листк?в або рукописна книга (пуштака) з частиною тексту чотирьох Вед, священна трава (куша) ? ложка (срува) для узливання на вогонь жертовно? ол??.

Як правило, стату? Брагми представляють його в стояч?й поз?. На голов? в нього велична коронопод?бна зач?ска ?стоти вищого рангу (джата-мукута), у вухах сережки (ратна-кундала). У прав?й верхн?й руц? в?н трима? ч?тки, нижня ? у положенн? абгайя-мудра. Судина камандалу в?н трима? в одн?й з л?вих рук, ?нша ? у варада-мудр? (жест дарування милост?, благод?яння).

Брагма ? ?дине божество ?нду?зму, яке зображу?ться бородатим, але не завжди. Якщо в?н сидить на кв?тц? лотоса, що розпустилася, або на сво?й вахан? ? лобод?, то в поз? сукх-асана (з одною ногою, що звиса? вниз).

Брагм? не припису?ться н?яких вт?лень або земних прояв?в, ? з ним не пов'язан? молодш? божества. У сво?? першоосновн?й форм? Нарайяни Владика у вигляд? хлопчика лежить на лист? священного дерева п?пала, що плава? в Первинних Водах з лотосами на ?хн?й поверхн?. В?н трима? великий палець ноги в рот?. Таке його зображення слугу? символом в?чност? (замкнуте коло без початку ? к?нця).

В?н може зображуватися у вс?х чотирьох станах, що маються в класиф?кац?? шастр, причому його вигляд ? постановка ф?гури не зм?нюються. У йо??чному стан? в?н показу?ться у сво?х вищих духовних досягненнях, обличчя виража? задоволення, оч? заплющен?. У такому вигляд? в?н вшанову?ться насамперед подвижниками й аскетами. У другому стан? (бго?а, тобто задоволеност? св?тського характеру) Брагма з'явля?ться у звичайному вигляд?, з одн??ю або б?льше дружинами ? з ус?ма вищезгаданими атрибутами, ?нод? з додаванням трави куша, ? тод? його стату? служать для поклон?ння здеб?льшого мирянам. У його третьому аспект? (в?ра, тобто в?йськово? доблест?) в?н вшанову?ться во?нами ? царями. У четвертому стан? (абг?чар?ка, тобто гр?зному ? застрашливому) в?н зображу?ться з трохи похмурою особою ? признача?ться для поклон?ння тим, хто ма? нам?р знищити сво?х ворог?в.

"Якщо в?ддане служ?ння з кармою (бгакт?-м?шра-кр?те), така душа потрапля? п?д вплив раджа?уни, ? така жива ?стота ста? Брахмою, який народжу?ться на лотос?, що вироста? з пупа Гарбгодакашай?-В?шну [1] . Отже, чисте бгакт? не створю? небезпеки отримати матер?альне т?ло Брагми ? знову, в?дпов?дно страждати: народження, хвороби, стар?сть, смерть ? знову ре?нкарнац?я. Планети вищ? над Сатйалокою, найвищою планетою матер?ального св?ту ? Брагмалоках санатана або Вайкунтгалоки ? це в?чна обитель Верховного Бога Особи. В?н позна?ться як Брагман, як Параматма, а пот?м як Бга?аван. Отже, вище н?ж карма-м?шра-бгакт? ? гйана-м?шра-бгакт?. Гйан? можуть знати р?зницю м?ж душею та Наддушею, Параматмою, ? почати медитац?ю на Кш?родакашай?-В?шну, Гарбгодакашай?-В?шну, Махав?шну, ? досягнути планет Вайкунтг, де Нараяна поширю? Себе як чатурвйуга ? Васудева, Санкаршана, Прадйумна та Ан?руддга. Саме з Санкаршани поширю?ться Магав?шну, а Ан?руддга ? це об'?кт медитац?? йо??н?в. Отже, вище за гйана-м?шра-бгакт? ?йога-м?шра-бгакт?.

Йоги знають трьох В?шну (Кш?родакашай?-, Гарбгодакашай?- та Мага-В?шну), ? те, що вони поширюються з Нараяни на Вайкунтгалоках. Йо??ни не вважають Ш?ву на одному р?вн? з В?шну, тому Ш?ва пропуска? ?х на планети Вакунтги. Шанкарачарйа, як найб?льший гйан? (вт?лення Ш?ви), визнав, що над матер??ю знаходиться Верховна Особист?сть Бога ? Нараяна, Кр?шна. Отже, нав?ть гйана-м?шра-бгакт? може привести то розум?ння р?зниц? м?ж душею та Наддушею: дж?ваатмою та Параматмою. Об'?кт медитац?? для йо??н?в ? це Наддуша у серц?. Адвайта-ведантисти не знають р?зниц? м?ж душею та Наддушею, ? хочуть стати ?диними з Брагманом. Але в?ддан?, або гйана-м?шра-бгакти знають, що душа та Наддуша ? р?зн? душ?, особистост?, хоча вони знаходяться у одному серц? одного матер?ального т?ла з ?х 8 400 000 вид?в. Отже, гйан? п?знають р?зницю м?ж матер?альною формою та духовною формою.

У матер?альному св?т? ? безл?ч матер?альних форм, створених Брагмою ? р?зн? матер?альн? т?ла, але у духовному св?т? ? також в?чн? форми. Джерелом життя також ма? бути життя. Життя походить з життя. Отже, Ус? дж?ваатми, душ? ? це межова енерг?я, татастга-шакт?. Але Параматма, Наддуша, знаходиться над дж?ваатмами, душами. П?сля реал?зац?? Параматми йо??ном, йде етап п?знання Пара-Брагмана, точн?ше ? Бгахавана. Кр?шна розум??ться як Верховний Бог Особа, який поширю? Себе як Баларама, котрий у свою чергу поширю? Себе як Васудева, Прадйумна, Ан?руддга та Санкаршана. З Санкаршани (котрий входить до чатурвйуги, що поширю?ться з Баларами) (виходить) поширення Нараяна. Йо??ни, як? медитували на Наддуша, Параматму у Сатйа-Йугу потрапляли на планети Вайкунтги, де знаходиться чотирирукий Нараяна (В?шну). Але говориться у книгах Прабгупади, що ≪ми потрапили у цей матер?альний св?т м?льйони рок?в тому≫. Отже, коли душа ма? матер?альн? бажання, вона ма? небезпеку знову потрапити у матер?альний св?т. ? перше матер?альне т?ло, яке отриму? душа ? це т?ло Брагми. П?сля багатьох зв?льнень в?д матер??, карми можуть стати гйан?, ? досконалими йог?, як? не заздрять В?шну. Тод? почина?ться бгакт?. Брагма, як ? Ш?ва ма? на 5 трансцендентних якостей б?льше, ан?ж дж?ваатма, душа.

Нараяна ма? додатково 5 трансцендентния якостей, але у Кришни ?х 64 у вс?й повнот?. Отже, нав?ть Брагма ? п?дпорядкований В?шну. Для твор?ння матер?ального св?ту, Брагма медиту? на В?шну, отже Брагма не ? на одному р?вн? з В?шну, Нараяною, Кр?шною, ? тим б?льше не вище за них. ?мперсонал?сти, як? прагнуть звести Ш?ву, Брагму та В?шну у одну категор?ю роблять небезпечну помилку (духовне самогубство). Вони вважають, що В?шну, Брагма ? Ш?ва ? на одному р?вн?, ? вс? вони ? породження безособист?сного Брагмана, отже хочуть злитися з ним. Але за ?хн?ми ж словами, вони хочуть таким чином втратити свою особист?сть. Бгакти не вдаються до такого ризику, ? ч?тко розум?ють, що нав?ть у серц? Брахми ? Ш?ви ? також Параматма, Наддуша (В?шну, Нараяна, Кр?шна). Той, хто помилково ставить Брагму на один р?вень з Брагманом не може зрозум?ти, що ? два види Брагмалок ? одна ? це Сатйалока, обитель Брагма, ?нша ? це Брагмалоках санатана ? обитель Брагмана, Верховно? Особистост? Бога. [2] .

Отже Брагман, Трансцендентна Абсолютна ?стина, ? В?н ма? Свою в?чну обитель ? в?чну Брагмалоку. Але вона в?дм?нна в?д тимчасово? Брагмалоки, яку б?льш правильно називати Сатйалокою. Для розум?ння р?зниц? м?ж двома Брагмалоками, вжива?ться слово санатана ? ≪в?чна≫ (≪brahmaloka? ? the spiritual planets; san?tana? ? eternal≫): ≪This Brahmaloka is eternal, whereas the Satyaloka planetary system is not eternal. And to distinguish between the two, the adjective san?tana has been used in this case. According to ?r?la J?va Gosv?m?, this Brahmaloka is the loka or abode of Brahman, or the Supreme Lord.≫ (?r?mad Bh?gavatam 2.5.39)

У вайшнав?зм? вважа?ться, що у першому житт? душа, яке вона потрапля? у матер?альний св?т, отриму? т?ло Господа Брахми (див. коментар Бгакт?веданти Свам? Прабгупади до Шр?мад-Бгагаватам 9.24.58)

• Луцюк М. В. Брагма // Велика укра?нська енциклопед?я. URL: https://vue.gov.ua/Брагма
• Брахма [ Арх?вовано 27 с?чня 2021 у Wayback Machine .] // Укра?нська Рел?г??знавча Енциклопед?я
• Брагма // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.
• [3] [ Арх?вовано 26 червня 2014 у Wayback Machine .]

п о р ?нду?стський пантеон Тримурт? ? Тридев? Брахма ? Сарасват? ? В?шну ( Махав?шну ) ? Лакшм? ? Шива ? Парват? Локапали А?н? ? Варуна ? Ваю ? ?ндра ? Кубера ? Сома ? Сур'я ? Яма Наваграха Сур'я ? Чандра ? Мангала ? Будга ? Бр?гаспат? ? Шукра ? Шан? ? Раху ? Кету Боги та богин? Бгум? ? ?анеша ? Дур?а ? Сканда ? Кама ? ?ан?а ? Сав?тар ? Тапат? ?нду?стськ? храми Храми Кр?шни ? Храми Джа?аннатг? ? Храми Шиви ? Храми, розташован? в Там?лнад? Священн? писання ?нду?зму Веди ? Упан?шади ? Пурани ? Магабгарата ? Рамаяна ? Тантри ? Агами ? Г?ти Поклон?ння в ?нду?зм? Пуджа ? Ритуальна л?тература ?нду?зму Напрями ?нду?зму ?нду?зм ? В?шну?зм ? ?анапатья ? Каумара ? Саур'я ? Смартизм ? Шактизм ? Шива?зм

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine Л?тература та б?бл?ограф?я Index Theologicus Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Britannica (11-th) · De Agostini · Encyclopedie Larousse · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · World History Encyclopedia Дов?дков? видання Collaborative InterLingual Index · Google Arts & Culture · WordNet Нормативний контроль Freebase :  /m/01_4x0 · GND :  119056119 · J9U :  987010474239605171 · LCCN :  no2018072362 · VIAF :  5732588