?сну? також Болонська школа юриспруденц??

Боло?нська шко?ла  ? ?тал. Scuola bolognese di pittura одна з шк?л ?тал?йського живопису 14? 18 стол?ть поряд з Венец?йською школою , Брешианською школою чи Римською школою . Особливого значення набула в к?нц? 16 стол?ття , коли брати Карачч? заснували Болонську академ?ю ( 1585 ), в як?й вперше були сформульован? принципи реал?стичного академ?зму . Академ?я давала художню осв?ту , вчила майстерност? в галуз? малярства (особливо композиц?? ? малюнку ). Художники болонсько? школи, йдучи за високими зразками мистецтва В?дродження , створювали картини й фрески на рел?г?йн? та м?фолог?чн? теми для палац?в ? церков ^[1] . Болонська художня школа на попередньому етап? дала також низку видатних майстр?в в добу ?тал?йського мань?ризму,частка з котрих мала ун?версальн? властивост? ? працювала ? як арх?тектори , ? як художники -фреск?сти, ? як скульптори як у сам?й Болонь?, так ? за межами ?тал??.

?стор?я Болонсько? художньо? школи [ ред. | ред. код ]

Незважаючи на створення академ??, болонська школа живопису та Болонья не стали пров?дним центром культури як Рим , Флоренц?я , Неаполь чи Венец?я ? не в?дкривали нових шлях?в в мистецтв?. Це була сво?р?дна еклектика. Саме ця еклектика закамуфлювала як художн? пер?оди як до брат?в Каррач?, так ? пер?оди розвитку школи п?сля них. Лише в 20 ст. досл?дники переглянули ?стор?ю художньо? школи ? виявили ?? глибоке кор?ння.

Болонья середньов?чна ? ренессансна [ ред. | ред. код ]

Болонська школа за цими даними сформувалась довол? рано, приблизно ще у 13 стор?чч?. Вона була т?сно пов'язана з тими рел?г?йними ?деями (перш за все спас?ння душ?) та недосконалими (за нов?тн?ми пор?вняннями) технолог?ями створення фресок та ?кон. Зразковим тод? було мистецтво В?зант?йсько? ?мпер?? з ?? фресками, м?н?атюрами до рукопис?в , моза?ками та розвиненим тематично ?конописом .

Болонья середньов?чна якраз ? стала пом?тним центром створення рукопис?в та м?н?атюр до них. На художню практику у Болонь? сутт?во впривали медичний, ф?лософський та теолог?чний факультети м?сцевого ун?верситету та довол? см?лив? (для того часу) професори.

В 15 стор?чч? до ун?верситетсько? професури при?дналися володар? краю з роду Бент?вольо, що стали покровителями дек?лькох художник?в, серед котрих були Лоренцо Коста , Франческо Франча , Ам?ко Асперт?н? .

• 
  Нев?домий майстер з середньов?ччя. Мадонна з немовлям, залишок фрески, базил?ка Сан Домен?ко, Болонья
• 
  Тома Акв?нський та Св. Бенедикт Нурс?йський, фреска 14 ст., базил?ка Сан Домен?ко, Болонья.
• 
  Залишки середньов?чних фресок, базил?ка Сан Домен?ко, Болонья.
• 
  Старовинний рел?квар?й, базил?ка Сан Домен?ко, Болонья.

• 
  Ам?ко Асперт?н?. Мадонна з немовлям, Оратор?я делла Мадонна д? Галь?ра.
• 
  Ам?ко Асперт?н?. Б?бл?йн? сцени, замок Градара.
• 
  Ам?ко Асперт?н?. Свята Родина. Нац?ональна п?накотека Болонь?

Мань?ризм в Болонь? [ ред. | ред. код ]

Важливим етапом розвитку болонсько? школи до коротко? доби д?яльност? брат?в Каррач? був пер?од м?сцевого мань?ризму . Саме з в?дмови в?д сп?р?туал?зму та крайн?х форм ?ндив?дуал?зму м?сцевого мань?ризму ? виросло мистецтво брат?в Каррач?, довол? нетривале як таке в сам?й Болонь?. Феноменом м?сцево? художньо? практики стало бароко 17 ст., що не перебороло повн?стю стил?стику мань?ризму ? той розвивався в Болонь? паралельно з бароковим академ?змом. Ранн? ознаки мань?ризму були притаманн? ще творам ?нноченцо да ?мола. Мань?ризм в м?сцев?й практиц? пустив могутн? кор?ння, про що св?дчать картини його учн?в, серед котрих опинився багато обдарований Просперо Фонтана . Художня практика останнього була такою, що дозволила попрацювати у в?домих центрах м?жнародного мань?ризму у Фонтанбло (Франц?я) та у Рим? (Папська держава). Пом?тний вплив на п?двищення художнього р?веня твор?в митц?в Болонь? мали твори Джул?о Романо , Пеллегр?но Т?бальд? , талановитого арх?тектора ? непоганого фреск?ста-декоратора, що працював у Ескор?ал? ? в М?лан? .

Особливо пом?тними усп?хи в декоративному живопису були в творах болонц?в Лоренцо Сабат?н? (котрому дов?рили створити фрески в каплиц? Паол?на у Ватикан? ) та у Просперо Фонтана, що попрацював у Бельведер? Ватикана, на в?лл? Джул?я, у палац? Ф?ренце на Кампо Марц?о, де мешкав р?дний брат папи римського.

Чутливим до могутн?х вплив?в ?тал?йського мань?ризму був ? Денис Кальверт , фламандець за походженням, що натурал?зувався в середовищ? болонських художник?в.

• 
  Просперо Фонтана (1512-1597). Свята Родина з малим ?ваном Хрестителем. Приватна зб?рка.
• 
  Джакомо Каведоне. Цар Давид, до 1630 р. Палац музе?в, Модена.
• 
  Нозаделла . Свята Родина з Катериною Александр?йською. Нац?ональний музей мистецтв, Румун?я
• 
  Нозаделла . Благов?щення д?в? Мар??, Художн?й музей ун?верситета Пр?нстон
• 
  Лоренцо Сабат?н?. Портрет Мальваз?я, до 1576 р. Галерея Естензе, Модена .
• 
  ?нноченцо да ?мола. Мадонна з немовлям ? святими. Ерм?таж , Санкт-Петербург.
• 
  ?нноченцо да ?мола. Мадонна з немовлям, св. ?лизаветою та двома донаторами, Нац?ональна п?накотека Болонь? .
• 
  Лав?н?я Фонтана . Мертвий Христос з символами страстей, бл. 1581 р. Музей мистецтв Корнелла.
• 
  Бартоломео Пассаротт? . Христос перед натовпом, 1575 р., церква д? Санта Мар?я дель Борго, Болонья.
• 
  Бартоломео Пассаротт? . Мадонна з приспаним Христом, Сан Пауло, Бразил?я.

Попередники болонсько? школи брат?в Каррач? [ ред. | ред. код ]

Художня школа (академ?я) ≪Тих, хто на правильному шляху≫, заснована братами Каррач?, мала сво?х попередник?в. Так, у Флоренц??, де були фанатичн? прихильнки малювання , заснували ще 1563 року м?сцеву Акамем?ю малюнка, бо малюнок вважали попередником ? живопису, ? скульптури, ? арх?тектури. Митець, що погано малював, не вважався авторитетом для художник?в Флоренц??. Погане малювання флорент?йськ? сноби закидали нав?ть уславленим художникам Венец??, серед котрих були Джорджоне ? сам Тиц?ан .

Сучасною з академ??ю брат?в Каррач? була ? художня академ?я в папському Рим?, заснована з ?н?ц?ативи мань?риста Федер?го Цуккар? у 1593  р. По смерт? Лодов?ко Каррач? у 1619  р. болонську художню школу очолив Гв?до Рен? , художник ? гравер ^[1] .

Покровительство папи римського [ ред. | ред. код ]

На хвил? зм?цнення авторитету католицизму ? посилення спротиву Реформац?? (протестантським теч?ям в Зах?дн?й ?вроп?) в низц? п?вн?чних кра?н, в папському Рим? звернули увагу на рел?г?йний живопис художник?в Болонь?. Кардинал Одоардо Фарнезе викликав у папську столицю двох брат?в Каррач? ? посприяв ?х робот?. Так, Анн?бал? Каррач? (1560?1609) створив ст?нописи в палаццо Фарнезе ^[2] на теми ≪Метаморфоз≫ Ов?д?я ^[3] .

Рим початку 17 ст. бурхливо жив художньою практикою, де завзято боролися прихильники мань?ризму, папсько? оф?ц?йно? л?н?? в живопису та представники демократично? г?лки бароко п?вн?чно?тал?йського зразка, останн? уособлювало собою пристрасне, часом несамовите мистецтво Караваджо . Папському двору найближчим виявилось посередн?, холоднувате, пом?рно пафосне мистецтво брат?в Каррач?. П?дтримка папи римського цього напрямку ? переор??нтувала творч?сть низки художник?в-католик?в та декотрих ?ноземних на пом?рну стил?стику брат?в Каррач?. Так мода на болонську школу почала св?й наступ на художню практику в низц? кра?н Зах?дно? ?вропи, не оминувши св?й вплив нав?ть на Академ?ю мистецтв в православному Санкт-Петербурз?, коли там заснували власний художн?й заклад 1757 року ^[1]

Криза болонсько? художньо? школи [ ред. | ред. код ]

Кризов? явища в болонськ?й художн?й школ? почали в?дчувати ще в 18 ст., незважаючи на оф?ц?йну п?дтримку католицько? церкви та корол?вських (?мператорських) династ?й. Про посередн?сть болонько? художньо? манери писав ще Ш. Блан, розп?знавши в н?й як в?дсутн?сть великих недол?к?в, так ? в?дсутн?сть см?ливост?, енерг??, викор?нення яскравих ?ндив?дуальностей. Щось пом?няти в ц?й картин? стагнац?? школи намагались ? Джованн? Ланфранко, ? Лоренцо П?занелл?, ? Карло Чиньян?.

Д?яльн?сть Карло Чиньян? [ ред. | ред. код ]

1708 року в Болонь? власне художник Карло Чиньян? (1628?1719) заснував нову Художню академ?ю, бо академ?я брат?в Каррач? про?снувала недовго. Намагання щось зм?нити ? прагнув Карло Чиньян?. Його зусилля п?дтримав ? черговий папа римський (Климент XI), а його канцеляр?я розробила та затвердила новий устав художньо? школи. Карло Чиньян? отримав в?д папи римського дозв?л на пожитт?ву посаду директора художньо? школи, а школа отримала назву за ?м'ям папи ? Климентина. Але припинити активн? пошуки в мистецтв?, нав?ть в др?бних княз?вствах ?тал??, не м?г ? папа, ? Карло Чиньян?, ? будь хто. ?тал?я ? Рим почали поступатися в художн?й ?н?ц?атив? Фландр??, Голланд??, нав?ть ?спан?? ? особливо Франц??. У 18 ст. у повну силу про себе заявили рококо , просв?тництво , нова хвиля класицизму , а пот?м амп?р . Болонська художня школа вже не впоралась з новими зм?нами в художн?й практиц?, а ?? митц? скотилися до напищеност? та деградац?? ?дей.

Головн? представники [ ред. | ред. код ]

В 14-15 стол?ттях [ ред. | ред. код ]

• Якопо Аванц? (бл.1350 ? 1416 рр.) ^[4]
• Франко Болонь?зе (14 ст.) ^[4]
• Ам?ко Асперт?н? (1474?1552)
• П'?тро д? Джованн? Л?анор? (Pietro di Giovanni Lianori, працював у 1412?1453)
• Лоренцо Коста (1460?1535)
• Франческо Франча (1450?1517)

В 16 стол?тт? (мань?ризм ? ранн? бароко) [ ред. | ред. код ]

• Франческо Р?мпата (бл. 148о ? 1511)
• Денис Кальверт (1540?1619)
• Нозаделла (Джованн? Франческо Бецц? 1530?1571)
• Лоренцо Сабат?н? (бл. 1530?1576 Lorenzo Sabatini)
• Бартоломео Пассаротт? (1529?1592)
• Орац?о Саммак?н? (1532?1577)
• Франческо Гесс? (1588?1649 Francesco Gessi)
• Лав?н?я Фонтана (1552?1614)
• Джироламо да Карп? , (1501?1556), його в?дносять також до феррарсько? школи живопису.

В?дом? художники болонсько? школи на злам? 16 ? 17 стол?ть [ ред. | ред. код ]

• Чезаре Данд?н? (1595?1656)
• Анн?бал? Каррач? (1560?1609)
• Лодов?ко Каррачи (1555?1619)
• Домен?к?но (1581?1641)
• Гв?до Рен? (1575?1642)
• Джованн? Джакомо Семент? (1580?1638)
• Лоренцо Барбь?р? (1580?1654)
• Джованн? Франческо Гверч?но (1591?1666)
• Скарселл?но , тобто ?ппол?то Скарселла (бл. 1550?1620), художник , гравер , м?н?атюрист (малював м?н?атюри ).
• Франческо Альбан? (1578?1660)
• Джакомо Каведоне (1577?1660)
• Гв?до Каньячч? (1601?1681)
• Л?онелло Спада (1576?1622)
• Джованн? Мар?я В?ан? старший (1636?1700): Художники болонсько? школи 17-18-19 стол?ть:
• Флам?н?о Торр? дель? Анс?нелл? (1621?1661)
• Ел?забета С?ран? (1638?1665)
• (Джузеппе Мар?я) Кресп? (1665?1747), автор чудового натюрморту Дв? б?бл?отеки (картина) .

• Кристофоро Терци (1692?1745), учень Кресп?
• Франческ?н? , Марко Антон?о (1648?1729)
• Джованн? Мар?я В?ан? молодший (1668?1711)
• Фел?че Торелл? (1667?1748)
• Стефано Торелл? (1712?1784)

у 18 ст [ ред. | ред. код ]

• Донато Крет? (1671?1749)
• Антон?о Беккаделл? (1718?1803)
• Гаетано Гандольф? (1734?1802)батько
• Мауро Гандольф? (1764?1834)син Гаетано

Декоративн? фрески в палаццо Маньян?, Болонья [ ред. | ред. код ]

• 
  Кап?тол?йська в?вчиця. ≪?стор?я Ромула ? Рема≫, палаццо Маньян?.
• 
  Викрадення саб?нянок римськими вояками. Палаццо Маньян? .
• 
  ≪?стор?я Ромула ? Рема≫, палаццо Маньян?.

Портретний жанр в болонськ?й школ? [ ред. | ред. код ]

• 
  Агостино Каррач?, Портрет нев?домого, 1584 р.Художн?й музей Ф?лбрука, Тулса, штат Оклахома, США ^[5]
• 
  Лав?н?яФонтана. ≪Портрет Тогн?ни Гонсалвус≫, 1580-? роки
• 
  Просперо Фонтана. Портрет багат?я в хутр?, бл. 1565 р.
• 
  Ам?ко Асперт?н? . Портрет професора ун?верситету Алессандро Ак?лл?н?.
• 
  Кресп?. Автопортрет. Ерм?таж.
• 
  Бенедетто Дженнар? молодший . ≪Марк?з Франческо Фьяск?≫, бл. 1655 р.
• 
  Мауро Гандольф?, автопортрет , Нац?ональна п?накотека Болонь?
• 
  Гаетано Гандольф? . Автопортрет, 1780 р. Нац?ональна п?накотека Болонь?
• 
  Домен?к?но.Портрет Джованн? Агучч?.

Галерея [ ред. | ред. код ]

• 
  Агост?но Каррач?. ≪Три блазн?≫, Музей Капод?монте , Неаполь.
• 
  Гверч?но . Пустельники Агост?но,Джованн?, Паоло, 1638 р. Церква Сан Агост?но, Рим.
• 
  Агостино Каррач?. Ф?лософ Демокрит . Музей Капод?монте . Неаполь
• 
  Худ. Гв?до Каньяч? , Каяття Мар?? Магдалини.
• 
  Втеча Свято? Родини в ?гипет (Анн?бал? Каррач?) . бл. 1603. Галерея Дор?а Памф?л?, Рим
• 
  Худ. Гв?до Рен?. Смерть Клеопатри. бл.1598 р. Кап?тол?йська П?накотека, Рим.
• 
  Домен?к?но. Гр?хопад?ння Адама ? ?ви. Гренобль.
• 
  Донато Крет? . ≪Комета≫, сер?я картин ≪Астроном?чн? спостереження≫, 1711 р., Ватиканська п?накотека

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Укра?нська радянська енциклопед?я  : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан  ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. ? 2-ге вид. ? К . : Головна редакц?я УРЕ , 1974?1985.
• [1] [ Арх?вовано 1 с?чня 2015 у Wayback Machine .] Енциклопед?я Треккан? (?т.)
• Pepper DS The school of Bologna 1570?1730: Calvaert to Crespi. London: Harari & Johns, 1987
• Pevsner N. Le accademie d'arte. Torino: Einaudi, 1982.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Венец?йська школа живопису
• Неапол?танська художня школа
• Флорент?йська художня школа
• Феррарська школа
• Бреш?анська школа живопису
• Генуезька школа
• С??нська школа живопису
• Римська школа
• Умбр?йська школа
• М?ланська школа
• Кремонська школа
• Веронська школа
• Гандольф? (значення)
• Дженнар? (значення)

Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопед?я · Велика музична енциклопед?я (кат.) · Велика норвезька енциклопед?я · Encyclopædia Britannica Нормативний контроль Freebase :  /m/08_chs